Естетика сценічного простору в "дієвій сценографії" театрального мистецтва
Естетика сценічного простору вистави, що поєднує всі засоби художньої виразності, об’єднує всі частини постановки в гармонійне ціле і є тим візуальним середовищем, без якого дія вистави стає схематичною, а сценічні образи втрачають життєву достовірність.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.06.2024 |
| Размер файла | 14,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Естетика сценічного простору в «дієвій сценографії» театрального мистецтва
Алішер Анна Вікторівна
Поняття «дієвої сценографії» використав видатний український художник сценограф Д. Лідер. У постановці «Ярослава Мудрого» І. Кочерги він охарактеризував «дієву сценографію» так: «...оформлення має бути не просто фоном, а певним дієвим героєм вистави» [1]. Естетика сценічного простору визначається характером архітектурного взаємозв'язку сцени і глядацького залу, тобто типом сцени й особливостями, технічною оснащеністю, масштабністю розмірів. Стійка система творення образів, естетичних уявлень, яка увібрала в себе багатовіковий історичний досвід, глибину художніх ідей, сюжетних зображень, режисерських методів - все це сприяло новаторським пошукам і технічним експериментам художників-сценографів.
Головним завданням театрального художника є оформлення простору для сценічної дії і матеріально-речове забезпечення кожного моменту цієї дії. При цьому у своєму початковому стані сценічний простір часто може бути зовсім нейтральним щодо драматургії дії і не містити в собі жодних реальних прикмет часу і місця подій. На сьогодні є актуальною «дієва сценографія» (Д. Лідер та його школа), коли оформлення сценічної дії, враховуючи характер драматичного або музичного твору та його режисерського прочитання, витворюють особливу методологію театральної вистави.
Серед майстрів нової сценографії XX ст. слід виділити А. Петри- цького, О. Хвостенко-Хвостова, А. Волненко, Ф. Нірода, А. Александро- вича-Дочевського, М. Левитську, С. Маслобойщикова, які відтворювали найтиповіші риси, що характеризують епоху мистецького авангарду. Вказані митці прагнули до глибокої образної виразності (декорації Ф. Нірода до «Далібора» Б. Сметани (1950), «Хованщини» М. Мусорг- ського (1963, редакція 1986), «Пікової дами» П. Чайковського (1969), «Ромео і Джульєтти» С. Прокоф'єва (1971) тощо).
Естетика сценографічних образів складалася в постановках українських театрів зазвичай тоді, коли художницька й режисерська думка становили єдине творче ціле. Співпраця режисера і художника-сценографа мала бути чи не єдиним цілим, технічно відпрацьованим, злагодженим, щоб актор, діючий у створеному ними художньому просторі, зміг повністю розкрити головну ідею вистави. Пластичне рішення драми «Рабан» польського режисера В. Вандурського (поставленого в Києві 1932 р.) було «<...> лаконічне, загострене і сприяло сценічному перетворенню соціального змісту п'єси <...> [4, с. 15]. Художник за допомогою композиції з ширм, сходів, зігнутих площин активно заповнює сценічний простір. Верхню частину сцени формували софіти, які рухалися і супроводжували дію вистави. Доповнення конструкціями та предметами реквізиту, миттєво розкривають і дають можливість змінювати 23 картини епізодів дії [4, с. 139]. Естетичні тексти в композиції поглибленого опрацювання форм вистави проявляється як пластика актора і пластика сценічних форм та їхня взаємодія у процесі створення пластичної завершеності дії.
При реалізації «дієвої сценографії» в українських театрах режисер і художник вдавалися і до інших технічних постановницьких знахідок.
Наприклад, тільки завдяки рухові ширм створювалося враження, що персонаж втікає від переслідувачів. Зовнішня дієвість оформлення поєднувалася з дієвістю внутрішньою. Постановник Й. Лапицький і художник О. Хвостенко-Хвостов, виявивши велику винахідливість і тонку майстерність, зробили учасниками розгортання дії не тільки акторів, але й декорації. В їхній постановці і сценарії «Севільський цирульник» - оригінальний та сміливий за задумом і міцний за втіленням спектакль.
Естетика сценічного простору вистави поєднує всі засоби художньої виразності, об'єднує всі частини постановки в гармонійне ціле і є тим візуальним середовищем, без якого дія вистави стає схематичною, а сценічні образи втрачають об'ємність і життєву достовірність. Завдяки своєму об'ємному матеріалу та динамічній сутності театральне дійство осягається не в статиці, а в динаміці, де кожна сценічна дія породжує незмінно іншу задля розкриття режисерського задуму. І «тут, як в інших мистецтвах, глядач сприймає вже готовий витвір мистецтва, але мистецтва, втіленого уже в іншій формі - динамічній, а не статичній» [3]. естетика сценічний простір
У сучасному українському театрі новітні технологічні прийоми можна побачити в драмі за п'єсою Павла Ар'є «На початку та наприкінці часів...» (режисер О. Кравчук, сценограф О. Хорошко). Світло й новітні прийоми відіграють провідну роль, входять як необхідний і єдиний елемент, що допомагає розкриттю ідеї і яскраво відображає образи та характери персонажів. Львівський режисер В. Стецькович працював над світловим сучасно-технологічним оформленням вистави «Оскар», де герої дитячих малюнків, намальовані самим художником, неначе оживають, рухаються. Для створення художнього простору «дієвої сценографії» використовується онлайн-камера, міксуються медіа-елементи просто під час вистави за допомогою графічного планшету. «Можна на сцені встановити екран і проектувати на нього якусь картинку, але це навряд чи «зачепить» глядача. У виставі «12 ніч» за Клімом (режисер - Євген Худзик (Театр імені Л. Курбаса), сценограф В. Стецькович робив 3D- меппінг. Декорацій на сцені майже немає, усі медіа-елементи появляються і зникають, змінюється розташування сцени. Щось схоже є і у новій виставі “Ножі в курях, або Спадок мірошника” (режисер - Володимир Кучинський)» [2]. Отже констатуємо, що сьогодні новітні технологічні прийоми лідирують в сценічному просторі XXI ст. і набувають більшого значення у сценографів.
Використані джерела
Бевзюк-Волошина Л. Малий і Великий світи Данила Лідера. URL: https://nstdu.com.ua/publication/maliy-i-velikiy-svit-danila-lidera/ (дата звернення: 25.10.2019).
Дрималовський О. Професія: сценограф. Провідні театральні художники Львова про тонкощі своєї справи. URL: https://zaxid.net/profesiya_stsenograf_n1392779 (дата звернення: 25.10.2019).
Таиров А. Я. Записки режиссера, статьи, беседы, речи, письма. Москва: Всероссийское театральное общество, 1970. 603 с.
Horbatowski P. W szponach polityki: Polskie zycie teatralne w Kijowie 19191938. Warszawa: Oficyna Naukowa, 1999. 256 s.
Размещено на Allbest.ru/
...Подобные документы
Характеристика процесу навчання, виховання і розвитку студента акторського відділення в системі сценічного фехтування. Прийоми сценічного бою й особливості проведення фехтування на заняттях. Достовірність дій акторів й створення історичної відповідності.
доклад [27,4 K], добавлен 03.02.2012Історія відкриття першого професійного українського театру корифеїв. Засновник професійної трупи – М. Кропивницький. Жанри сценічного мистецтва, найзнаменитіші вистави театру. Вклад до розвитку театральної справи письменника і драматурга М.П. Старицького.
презентация [837,6 K], добавлен 25.12.2013Аналіз методів викладання хореографії та їх впливу на розвиток особистості дитини. Особливості організації роботи гуртка народно-сценічного танцю. Музичний супровід як методичний прийом та засоби музичної виразності. Опис обладнання приміщення для занять.
курсовая работа [61,6 K], добавлен 23.02.2014Режисерський задум вистави, обґрунтування вибору, специфіка зображуваного в п'єсі життя, основні події. Жанрові і стильові особливості п'єси. Режисерське трактування ролей, композиція. Робота з актором, сценографія вистави, музично-шумове оформлення.
дипломная работа [57,5 K], добавлен 04.11.2010Бойові мистецтва, прийоми ведення бою та ідеальний образ життя, котрий повинен вести самурай, що володіє технікою будзюцу. Театр Но, жанр японського традиційного драматичного мистецтва, вид театральної музичної вистави. Історія мистецтва пейзажного саду.
контрольная работа [23,8 K], добавлен 25.10.2009Визначення художнього методу як засобу пізнання дійсності, його ототожнення з творчим методом. Інтуїтивні та позасвідомі аспекти у творчому процесі. Естетика реалізму в мистецтві ХХ ст. Сутність. особливості та розвиток соціалістичного мистецтва в СРСР.
контрольная работа [29,8 K], добавлен 19.12.2009Таланти землi Прикарпаття. Iсторія мистецтва художньої обробки дерева. Творчий шлях Василя Яковича Тонюка, різьбяра Річки. Інструменти, приладдя та матеріали. Художня обробка та фактура дерева. Технічні прийоми і засоби виразності, формотворчих техніки.
реферат [13,9 K], добавлен 15.10.2010Режисерська постанова п'єси Фредро "Свічка згасла". Обґрунтування вибору. Автор і епоха, специфіка зображуваного в п'єсі життя, основні події п'єси. Жанрові і стильові особливості п'єси, режисерський задум вистави. Особливості роботи режисера з актором.
дипломная работа [56,0 K], добавлен 04.11.2010Форми комічного у мистецтві. Сенс трагічного конфлікту. Карнавальна культура від Середньовіччя до Новітніх часів. Свято як естетичний феномен. Наявність мистецтва у доісторичної людини. Людська особистість – головний предмет мистецтва Відродження.
контрольная работа [89,9 K], добавлен 08.02.2010Визначення генетичної спорідненості сучасних свят з грецькими діонісіями та середньовічним карнавалом. Особливості синтетичного характеру дійства, що поєднує здобутки різних видів мистецтва, зокрема музичного, театрального, танцювального, образотворчого.
статья [20,7 K], добавлен 18.12.2017Джерельна база трипільського мистецтва: накопичення та класифікація. Аналіз пластики Трипілля. Трансформація образів жінки за 2000 років історії Кукутені-Трипілля. Синкретичні сакральні образи. Богиня на троні й сутність сюжету "Викрадення Європи".
реферат [17,0 K], добавлен 18.05.2012Загальна характеристика поняття "авангардизм" як творчої течії ХХ століття. Дослідження творчості О. Архипенка – засновника авангардного мистецтва у скульптурі. Міфологічні образи в основі авангардного мислення. Міфопоетичні образи в роботах скульптора.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 18.02.2012Зародження і становлення театрального мистецтва в Україні. Розвиток класичної драматургії. Корифеї українського театру. Аматорський рух, його особливості та цікаві сторони. Заснування драматичної школи в Києві. Український театр в часи незалежності.
реферат [31,3 K], добавлен 09.03.2016Ставлення до природи, часу, простору, спілкування, особистої свободи та природи людини у культурі Бірми. Типи інформаційних потоків. М’янма як один з центрів буддійської культури. Особливості висококонстектуальних і низькоконстектуальних культур.
эссе [20,8 K], добавлен 02.05.2013Професійне оснащення режисера естради в театрі мініатюр. Тематика драматургічної основи будь-якого видовищного мистецтва. Жанрова специфіка драматургії в естрадному номері. Формування задуму номеру та дослідження особливостей його художньої структури.
курсовая работа [60,3 K], добавлен 17.04.2014Декоративно-ужиткове мистецтво як один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Поняття та технологія підготовки писанки, використовувані методи та прийоми, обладнання. Символіка кольорів. Типи писанок.
презентация [3,3 M], добавлен 27.03.2019Реалізм в українському живописі 19 століття. Санкт-Петербурзька академія мистецтв і її вплив на формування українського образотворчого мистецтва. Самостійна творчість Т. Шевченка: художньо-виразна мова провідних творів та їх жанрово-тематичне розмаїття.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 26.08.2014Сучасний традиційний японський театр. Поява пантоміми Гигаку і танців Бугаку, запозичених з континентальної культури в VII столітті. Зародження театрів Але, Кьоген, Кабукі та Бунраку. З'єднання лялькової вистави з народним пісенним оповіддю дзерурі.
презентация [5,2 M], добавлен 10.11.2012Проблема наукового аналізу створення і втілення сценічного образу в театральному мистецтві. Теоретична і методологічна база для вирішення цієї проблеми з використанням новітніх методів дослідження в рамках театральної ейдології (сценічної образності).
автореферат [50,9 K], добавлен 11.04.2009Визначення спільних рис подіумної сценографії із театральною. Аналіз особливостей сприйняття кольорів на основі психічних характеристик людини. Дослідження ролі освітлення та кольорової гами оформлення подіуму в успішності організації показу мод.
курсовая работа [36,4 K], добавлен 09.12.2010
