Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні

Валентина Надольська (м. Луцьк) кандидат історичних наук,

доцент кафедри музеєзнавства, пам'яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності

Волинського національного університету імені Лесі Українки

У статті прослідковано процеси формування у незалежній Україні системи підготовки фахівців з музеєзнавства, пам 'яткознавства. Звернуто увагу на відкриття у 1989 р. першого музейного відділення викладачами Харківського державного інституту культури, діяльність інших закладів вищої освіти щодо формування відповідної спеціальності за рівнями освітньої підготовки бакалавра і магістра.

Охарактеризовано організаційні форми підготовки фахівців з даної спеціальності, орієнтовані на формування практичного вміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань, її навчально-методичне забезпечення. Вказано на важливість для розвитку спеціальності розробки стандартів вищої освіти, базованих на компетентісному підході.

Висловлено пропозиції щодо більш тісної взаємодії між працівниками випускових кафедр та студентами, що здобувають фах; необхідності збереження функції державного регулювання підготовки фахівців з такої важливої для формування національної самосвідомості спеціальності.

Прослідковано створення у системі вітчизняної освіти і науки вищої ланки підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів з музеєзнавства, пам 'яткознавства - відкриття у закладах вищої освіти та у Центрі пам 'яткознавства НАН України аспірантури за шифром 26.00.05. З 'ясовано, що активізації досліджень з теорії і практики музеєзнавства і пам 'яткознавства, формуванню національних наукових шкіл, подальшому розвитку цих двох молодих наук в Україні сприяла діяльність спеціалізованих вчених рад із правом розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук (галузі історичних наук, мистецтвознавства, культурології).

Ключові слова: музеєзнавство, пам'яткознавство, заклади вищої освіти, фахівці, Україна.

Valentyna Nadolska (Lutsk)

Ph. D in History sciences, Associate professor;

Associate professor of Department of Museology,

Monument Studies and Information and Analytical Activities

Lesya Ukrainka Volyn National University;

Specialist's preparation in museology, monument studies in independent Ukraine

The article deals with the formation of the system of specialist's preparing in museology, monument studies in independent Ukraine. Attention was drawn to the opening in 1989 of the teachers of the Kharkov State Institute of Culture of the first museum department, the activities of other higher educational institutions in the formation of the corresponding specialty in terms of educational training for a bachelor and master.

Also the organizational forms of training specialists for this specialty are described there. These forms are focused on the formation of a practical ability to use theoretical knowledge to solve practical problems, its teaching and methodological support. It is pointed out the importance of the specialty's development, developing higher education standards, based on the formation of relevant competencies among students.

Proposals were made to establish closer cooperation between teachers of graduating departments and students receiving a specialty; it is necessary to maintain the function of state regulation of specialist's training in such a specialty that is important for the formation of national self-awareness.

The creation has been traced in the system of national education and science of the highest level of the training of scientific and scientific-pedagogical personnel from museology and monument studies. This opening in higher educational institutions and in the Center of Monuments of the National Academy of Sciences of Ukraine postgraduate courses has the code 26.00.05. It was found out that the activization of research based on the theory and practice of museum science and monument studies; the formation of national scientific schools; the further development of these two young sciences in Ukraine is facilitated by the activities of specialized scientific councils with the right to review and hold theses for the degree of Candidate of Science (branches of historical sciences, culturology).

Key words: museology, monument studies, higher educational institutions, specialist, Ukraine.

Постановка проблеми

музеєзнавство пам'яткознавство незалежна україна

За роки незалежності України у державі було зроблено вагомі кроки на шляху розбудови вітчизняного музейництва. Музейна педагогіка, новітні інтерактивні технології, діджиталізація, маркетинг, підприємництво у роботі музеїв сприяють появі оригінальних комунікацій, які підвищують роль музею як соціальної інституції, визначають його особливе місце у соціокультурному просторі модерного суспільства. Однією із важливих змін у вітчизняній музейній галузі стало формування музеєзнавчих освітніх і наукових центрів, які виникли на основі випускових кафедр університетів із підготовки фахівців спеціальності «Музеєзнавство, пам'яткознавство». Потреба аналізу накопиченого ними упродовж 1991-2023 рр. досвіду підготовки фахівців, здатних працювати з національною пам'яттю, національною ідентичністю, представленням культури України культурам світу, відновлювати пам'ятки, що зазнали руйнувань у ході російсько-української війни, та реалізувати стратегії управління культурною спадщиною задля розвитку громад, актуалізують тему дослідження.

В останні роки проблеми та здобутки української музеологічної освіти знайшли певне ви-світлення у публікаціях вітчизняних дослідників. Вони розглядаються як у контексті аналізу системи підготовки фахівців сфери культури і мистецтва загалом (Ю. Лелюк , В. Шейко, М. Ка- ністратенко ), так і з точки зору подальшого розвитку власне спеціальності. Окремі складові освітнього процесу студентів спеціальності «Музеєзнавство, пам'яткознавство» аналізуються у розвідках О. Бондарець , А. Дмитренко , А. Щербань , Л. Яновської , Т. Яцечко-Блаженко. На важливості розробки державного стандарту та упровадженні компетентісного підходу підготовки нового покоління бакалаврів і магістрів спеціальності 027 наголошує Ю. Ключко.

У своїх наукових працях вітчизняні вчені також узагальнюють досвід роботи зі здобува- чами названої спеціальності викладачів окремих закладів вищої освіти (Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківської державної академії культури , Київського національного університету культури і мистецтв , Волинського національного університету імені Лесі Українки, Національного університету «Львівська політехніка» ).

Однак, історія формування та розбудови спеціальності у системі вищої освіти незалежної України не стала предметом окремого дослідження. Тому автор ставить перед собою завдання охарактеризувати цей процес, проаналізувати існуючі у цій галузі проблеми.

Виклад основного матеріалу

В УРСР підготовка фахівців із музейної справи та пам'ят- коохоронної діяльності тривалий час здійснювалася на історичних факультетах університетів. Одним із перших у Європі та першим у СРСР підрозділів, що, починаючи з 1953 р. готував спеціалістів-музеєзнавців, стала кафедра археології та музеєзнавства Київського державного університету імені Т Г Шевченка . Вагомий внесок у розвиток вітчизняного музейництва, видання перших навчальних посібників, створення навчальних програм нормативних та спеціальних курсів, розробку методик різних ланок музейної роботи зробили співробітники кафедри д. і. н. Г Мезенцева та к. і. н. Ю. Омельченко. Проведені ними наукові дослідження історії музейної справи в Україні започаткували вивчення цих важливих проблем у радянській історіографії. Випускники кафедри археології та музеєзнавства отримували доволі широку професійну кваліфікацію: історик-археолог, музеєзнавець, викладач історії та суспільствознавства .

Відкриття у вишах України кафедр музеєзнавства та підготовка фахівців окремої спеціальності «Музейна справа і охорона пам'яток історії та культури» стало можливим завдяки вивченню досвіду з підготовки спеціалістів у цій галузі, накопиченому викладачами Харківського державного інституту культури (далі - ХДІК) . Після призначення у 1989 р. на посаду ректора ХДІК В.М. Шейка у виші розпочато розширення номенклатури освітніх програм, спеціальностей і спеціалізацій . Зокрема, вперше в Україні за ініціативи тодішнього завідувача кафедри загальної історії, д. і. н., професора ГЙ. Чернявського створено музейне відділення - навчальний підрозділ із підготовки музейних фахівців вищої кваліфікації . У цьому ж році був здійснений набір перших 20 студентів за денною формою навчання, а з 1991 р. розпочалася підготовка майбутніх фахівців музейної справи й на заочному відділенні .

Викладачі випускових кафедр музейного відділення (кафедра музеєзнавства і пам'яткознавства та кафедра всесвітньої історії) сформували комплекс навчально-методичного забезпечення (систему навчальних курсів та виробничих практик, курсових, дипломних робіт, вимоги до абітурієнтів та студентів) для підготовки майбутніх кадрів у сфері українського музейництва і пам'ят- коохоронної діяльності.

У листопаді 1992 р. нові спеціальності та відповідні спеціалізовані кафедри відкрито у Київському державному інституті культури , серед них і кафедру музеєзнавства (нині - музейного менеджменту). У різні роки її очолювали к. і. н., професори П.С. Гончарук, Б.І. Лукач, С.Я. Ольговський, к. пед. н., проф. Ю.М. Ключко, доктор культурології, проф. О.М. Гончарова, нині - д. і. н., доцент С.Ж. Пустовалов.

До середини першого десятиріччя 2000-х рр. названі кафедри були єдиними на вітчизняному ринку надання освітніх послуг, які здійснювали підготовку фахівців відповідної освітньої квалі-фікації. В абсолютній більшості їх випускники забезпечували потреби в кадрах установ культури міст Харкова і Києва.

У 2006 р. вперше був здійснений набір студентів за спеціальністю «Музейна справа і охорона пам'яток історії та культури» у Волинському державному університеті імені Лесі Українки. У березні 2008 р. в результаті реорганізації кафедри археології та джерелознавства на історичному факультеті створено кафедру докумен- тознавства і музейної справи, яку очолила д. і. н., проф. С.В. Гаврилюк. Сьогодні кафедра музеєзнавства, пам'яткознавства та інформаційно- аналітичної діяльності є випусковою для двох спеціальностей - «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» і «Музеєзнавство, пам'яткоз- навство».

У зв'язку із відчутними змінами в політичному та духовному житті держави, зміною структури соціальних відносин, переходом до ринкової економіки, активізацією інтеграційних процесів суспільство поставило особливі вимоги до подальшої професіоналізації у сфері культури. Потреба у фахівцях вищої кваліфікації, здатних на високому професійному рівні здійснювати діяльність із дослідження, музеєфікації пам'яток, їх експертизи; організації та ефективного проведення пам'яткоохоронної роботи, екскурсійної, лекційної, виставкової та аукціонної діяльності далася взнаки на регіональному рівні й активізувала зусилля низки вишів щодо відкриття у їх структурі відповідної спеціальності.

В останні роки таку підготовку здійснюють у Національному університеті «Львівська полі-техніка» - кафедра історії, музеєзнавства та культурної спадщини (у 2013 р. розпочато підготовку бакалаврів, з 2017 р. проводиться набір студентів у магістратуру); Рівненському державному гуманітарному університеті - кафедра івент-індустрій, культурології та музеєзнавства (з 2013 р. проводиться набір на освітній рівень «Бакалавр», у 2017 р. спеціальність акредитовано за ОР Магістр). Із 2017 р. забезпечує підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Музеєзнавство, пам'яткознавство» кафедра готельно-ресторанної та музейної справи Мукачівського державного університету, 2018 р. - кафедра археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2021 р. - кафедра суспільних наук Поліського національного університету . Станом на 2023-2024 навчальний рік вісім ЗВО України реалізують освітньо-професійні програми підготовки здобувачів бакалаврського і магістерського рівнів з названої спеціальності.

Зацікавленість відкриттям спеціальност «Музеєзнавство, пам'яткознавство» виявили в першу чергу виші Західної України. Така тенденція стала результатом не лише боротьби закладів вищої ос-віти за збільшення контингенту студентів, але й помітної активізації в останнє десятиріччя у західних областях сфери культурного туризму.

Для досягнення поставлених завдань із підготовки спеціалістів із музейної справи та пам'яткоохоронної роботи, вивчення та вдосконалення її методів в університетах України був розроблений та послідовно реалізується наскрізний план багатоступеневої підготовки фахівців у сфері культури, який враховує міжнародні кваліфікаційні вимоги. Впроваджуються нові підходи до функціонування денної, заочної та дистанційної форм освіти; здійснюється набір студентів, котрі навчаються на комерційній основі; постійне оновлення змісту професії забезпечує посилення професійної спрямованості освітнього процесу; проводиться робота з науково-методичного та організаційного забезпечення ступеневої системи підготовки фахівців; використовуються активні форми освіти.

Організаційні форми підготовки фахівців із даної спеціальності орієнтовані на формування практичного вміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань і спираються на аргументовану мотивацію суспільної потреби високого рівня знань, створення відповідних умов для ефективної роботи. Окрім цього, кафедра музеєзнавства і пам'яткознав- ства ХДАК забезпечує підвищення кваліфікації зі спеціальності «Музеєзнавство, пам'яткознавство» для працівників музеїв, підпорядкованих МОН України, пам'яткоохоронних організацій.

Тривала відсутність стандарту підготовки фахівців із музеєзнавства, пам'яткознавства, з одного боку, дозволила випусковим кафедрам включити до навчальних планів освітні компо - ненти, орієнтовані на регіональні особливості розвитку культурної галузі, врахувати особливості організації освітнього процесу на факультетах / в інститутах ЗВО (соціальних комунікацій, культурології, історичному, Інституті гуманітарних та соціальних наук, художньо-педагогічному, туризму та готельно-ресторанного бізнесу), з іншого - зробила цю підготовку у певних компонентах істотно відмінною.

Тому важливим кроком на шляху підвищення якості освіти й спроможності випускників спеці-альності до працевлаштування стала розробка стандартів вищої освіти, базованих на компетен- тісному підході. Завдання формування таких документів у 2016 р. було покладено на галузеві На-уково-методичні комісії, створені при Науково- методичній раді МОН України. До робочої групи Науково-методичної підкомісії 027 Музеєзнавство, пам'яткознавство НМК галузі знань 02 Куль - тура і мистецтво увійшли П. Вербицька - д. пед. н., проф., завідувач кафедри історії України та етно- комунікацій Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», О. Жукова - к. і. н., доцент, завідувач кафедри музеєзнавства і пам'яткознавства ХДАК, Ю. Ключко - к. пед. н., доцент., заступник завідувача кафедри музеєзнавства та пам'ятко- знавства КНУКІМ . У процесі розробки галузевого стандарту автори врахували вітчизняну традиційну концепцію освітньої програми навчання в сфері музеєзнавства і пам'яткознавства та світову теорію і практику розвитку музейної та пам'яткоохоронної справи. Форма і зміст нових галузевих стандартів, які засвідчують відмову МОН України від повної регламентації навчального процесу, ще більше підвищують відповідальність випускових кафедр університетів за якість підготовки професіоналів.

Задля розвитку фахових дискусій, посилення значимості спеціальності, підвищення якості освітнього процесу науково-педагогічні працівники випускових кафедр започаткували різнопланову наукову комунікацію. Так, питання культурно-мистецької освіти в Україні як одного з найважливіших інструментів формування світогляду українського суспільства у травні 2013 р. обговорено на міжнародному симпозіумі . Продовженням системного суспільного діалогу стала дискусія щодо підготовки фахівців у сфері культурної спадщини, музейних працівників на науковому симпозіумі, який зібрав понад 40 професіоналів із різних регіонів України, у квітні 2023 р.

Попри накопичений кожною кафедрою (більший/менший) досвід організації освітнього процесу, в сучасних умовах актуальною залишається проблема більш тісної взаємодії між їх працівниками та студентами, що здобувають фах. Такі форми комунікації між профільними кафедрами, як проведення щорічних тематичних наукових кон - ференцій, стажування, участь в акредитації спеціальності варто доповнити новими. Інформація про випускові кафедри ЗВО, які проводять підготовку музеєзнавців, пам' яткознавців, їх діяльність має бути представлена в окремому розділі на сайті «Музейний простір України». Спеціальність потрібно включити до переліку напрямів, за якими в Україні проводиться І-й тур студентської олімпіади, конкурс студентських наукових робіт. Можливі різні форми обмінів студентами. Все це дозволить об'єднати зусилля випускових кафедр для реалізації завдань удосконалення всіх етапів підготовки фахівців високого професійного рівня, підвищення якості освіти, формування у ви-пускників інтегрованих компетенцій з урахуванням стратегічних напрямів розвитку галузі.

Таким чином, упродовж досліджуваного періоду у системі національної освіти серед напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців, відбулося виокремлення спеціальності «Музейна справа та охорона пам'яток історії і культури». Після істотного скорочення кількості галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, та затвердження їх нового переліку (Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р., № 266) , вона була збережена (027 «Музеєзнавство, пам'яткознавство»).

Окрім освітніх рівнів «Бакалавр» і «Магістр», у незалежній Україні створено ще одну ланку підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів із музеєзнавства, пам'яткознавства - аспірантуру. У 1994 р. аспірантура зі спеціальності 17.00.08 - «Музеєзнавство, реставрація, консервація та зберігання художніх цінностей» (у подальшому трансформована у спеціальність 26.00.05 - «Музеєзнавство. Пам'яткознавство») вперше була відкрита у ХДАІК. За цей час аспірантуру з відривом і без відриву від виробництва закінчило більше 20 випускників музейного відділення ХДАК та інших ЗВО Харкова .

У 2010 р. аспірантуру зі спеціальності 26.00.05 - «Музеєзнавство. Пам'яткознавство» (мистецтвознавство) відкрито у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, 2008 р. - у Центрі пам'яткознавства НАН України і УТОПІК (протягом восьми років підготовлено 13 науковців), з 2014 р. - у Волинському (тоді - Східноєвропейському) національному університеті імені Лесі Українки (історичні науки).

З метою удосконалення системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації у 1997 р. ВАК України увів до переліку спеціальностей наукових працівників шифр 17.00.08 - «музеєзнавство; зберігання художніх цінностей та пам'яток архітектури» (галузі науки, з яких присуджувався на-уковий ступінь - мистецтвознавство, історичні, філософські) . Перелік спеціальностей, за якими проводилися захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань за 2006 р. вже містив шифр 17.00.08 - Музеєзнавство. Пам'яткознавство (галузі історичних наук, мистецтвознавства) . Аналогічний документ 2007 р. - шифр 26.00.05, до переліку галузей додано культурологію) .

Першою в Україні у 2000 р. у спеціалізованій вченій раді ХДАК захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 17.00.08 - «музеєзнавство; зберігання художніх цінностей та пам'яток архітектури» на тему «Роль образної побудови експозиції у системі музейної комунікації (аспект розбудови української школи музе- єтворення)» Л. П. Велика , започаткувавши дисертацією мистецтвознавчий напрям досліджень в українському музейництві. Серед захищених у спеціалізованій вченій раді ХДАК дисертацій - дослідження Є. С. Ярошенка «Становлення державної системи охорони культурних цінностей в Україні: 1917-1919 рр.», громадянина Йорданії Хассан М.Х. Бані Мустафа «Історія, сучасний стан та перспективи розвитку музейної мережі Йорданії» та ін. .

Спеціалізовану вчену раду К 32.051.03 з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 26.00.05 - музеєзнавство, пам'яткознав- ство в жовтні 2008 р. було відкрито у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. За час її функціонування (2008-2021 рр.) здобувачами успішно захищено 7 дисертацій за вказаною спеціальністю, присвячених історії музейної та пам'яткоохоронної діяльності на Правобережній Україні і в Криму.

На Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, як провідну наукову академічну установу із зазначеної спеціальності, та, зокрема, створену у ньому в 2008 р. спеціалізовану вчену раду К 26.252.01, теж покладалися функції розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 26.00.05. Упродовж 20082015 рр. у спеціалізованій вченій раді захистилося 35 науковців .

Формування у незалежній Україні вищої ланки підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів із музеєзнавства, пам'яткознавства можна розглядати наступним важливим етапом, який продовжив традиції функціонування аспірантур при провідних вітчизняних музеях у кінці 1920-х рр. . Це посприяло активізації досліджень із теорії і практики музеєзнавства і пам'яткознавства, формуванню національних наукових шкіл, подальшому розвитку цих двох молодих наук в Україні, розширенню регіональних досліджень, виходу на міжнародний науковий рівень. Виокремлення названої тематики з комплексу історичних досліджень посприяло продовженню розробки актуальних проблем історії та практики українського музейництва, охорони культурної спадщини й, в умовах істотних змін, запроваджених МОН Ук - раїни у процес здобуття наукового ступеня у 2016-2023 рр.

Висновки

Проведений аналіз засвідчує значний поступ упродовж 1991-2023 рр. у процесі інституціалізації та розвитку напряму «Музеєзнавство, пам'яткознавство», як у галузі підготовки фахівців освітніх рівнів «Бакалавр», «Магістр», так і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Значно зросла кількість ЗВО, які на вітчизняному ринку надання освітніх послуг забезпечують підготовку фахівців відповідної освітньої кваліфікації. Музеєзнавчо- пам'яткознавча освіта покликана забезпечити високий рівень загальнокультурної та професійної компетентності фахівця, сформувати шкалу етичних та естетичних цінностей, розвинути та зміцнити почуття відповідальності за свої дії щодо світової, національної та локальної культурної спадщини. Усвідомлення соціальної місії музею, відповідальності за збереження культурної спадщини, освоєння її інформаційного потенціалу та трансляцію його цінностей та смислів допоможе музейним фахівцям XXI століття моделювати та втілювати в життя стратегії розвитку культури і суспільства.

References

1. Bychkovska, H. M., Horkova, A. O. (2016). Pamiatkookhoronna ta muzeieznavcha problematyka dysertatsijnykh doslidzhen v Tsentri pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK. Pamiatky nauky i tek- hniky, 1, 74-81. [in Ukrainian].

2. Bondarets, O. V. (2018). Pro muzeolohichnu osvitu ta deiaki osoblyvosti vykladannia muzeo- lohichnykh dystsyplin. Naukovi zapysky NAUKMA - NaUKMA Research Papers, 1, 69-75. [in Ukrainian].

3. Dmytrenko, A. (2014). Muzei v systemi pidhotovky studentiv spetsial'nosti «Muzejna sprava ta okhorona pamiatok istorii ta kultury». Abstract of papers'14: Muzejna sprava ta osvita v Ukraini: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii v Natsionalnij akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstva 13-14 lystopada 2014 roku (рр. 50-52). Kyiv. [in Ukrainian].

4. Havryliuk, S. V (2010). Stanovlennia ta perspektyvy rozvytku kafedry dokumentoznavstva i mu- zejnoi spravy VNU imeni Lesi Ukrainky. Abstract of papers'10: Volynskyj muzejnyj visnyk / Upravlinnia kultury i turyzmu Volynskoi oblderzhadministratsii, Volynskyj kraieznavchyj muzej, Voly- nynskyj natsional'nyj universytet imeni Lesi Ukrainky, kafedra dokumentoznavstva i muzejnoi spravy; A. Syliuk, Ye. Koval'chuk (Comps.). Luts'k, 2, 4-7. [in Ukrainian].

5. Ivanysko S. I., Shydlovskyi P S., Synytsia Ye. V (2019). Zaprovadzhennia spetsialnosti «Muze- ieznavstvo, pamiatkoznavstvo» v Kyivskomu natsionalnomu universyteti imeni Tarasa Shevchenka. Vita Antiqua. Kyiv, 11, 39-52. [in Ukrainian].

6. Kanistratenko, M. M. (2013). Spivpratsia Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury i Kharkivskoho istorychnoho muzeiu u pidhotovtsi fakhivtsiv muzejnoi spravy. Abstract of papers'13: Deviatnad- tsiati Sumtsovski chytannia : Zbirnyk materialiv Vseukrainskoi naukovoi konferentsii «Muzej iak sotsio- kulturnyj instytut v umovakh informatsijnoho suspilstva» (provodytsia v ramkakh ХІХ Sumtsovskykh chytan), 18 kvitnia 2013 r (рр. 3-8). Kharkiv: Majdan. [in Ukrainian].

7. Kanistratenko, M. M., Sitolenko, V S. (2014). Vnesok vchenykh Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury u rozrobku teorii ta praktyky muzejnytstva v Ukraini (do 25 richchia stvorennia muzejnoho viddilennia u KhDAK). Cumtsovski chytannia. Muzej u hlobalnomu sviti : innovatsii ta zberezhennia tradytsij, Retrieved July 03, 2023, from http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/ 2014/ article.html?n=888 [in Ukrainian].

8. Kliuchko, Yu. M. (2004). Spetsyfika pidhotovky fakhivtsiv muzejnoi spravy u KNUKiM. Abstract of papers'4: Khudozhnia osvita i suspil'stvo XXI stolittia: dukhovni, kulturolohichni, mystetski vymiry: Zbirnyk materialiv Vseukrains'koi naukovo-praktychnoi konferentsii. (Kyiv, 22-23 zhovtnia 2004 r.). Kyiv. [in Ukrainian].

9. Kliuchko, Yu. M. (2017). Kompetentnisni stratehii pidhotovky novoho pokolinnia bakalavriv i ma- histriv spetsialnosti 027 «Muzeieznavstvo, pamiatkoznavstvo». Abstract of papers'17: Vseukrain- skyj Muzejnyj Forum. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii / L. O. Hriffen (Ed.) (рр. 150-152). Pereiaslav-Khmel'nytskyj. [in Ukrainian].

10. Kliuchko, Yu. M. (2019). Suchasna paradyhma pidhotovky fakhivtsiv muzejnoi ta pam'iat- kookhoronnoi spravy v konteksti standartiv vyschoi osvity Ukrainy. Abstract of papers'19: Vseuk- rainskyj Muzejnyj Forum. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii / L. O. Hriffen (Ed.) (рр. 102105). Pereiaslav-Khmelnytskyj. [in Ukrainian].

11. Leliuk, Yu. (2015). Systema pidhotovky fakhivtsiv sfery kultury i mystetstva v Ukraini. Ekono- mika i menedzhment kultury - Economics and culture management, 2, 45-57. [in Ukrainian].

12. Muravska, S. (2022). Osoblyvosti pidhotovky novoi osvitno-profesiinoi prohramy z pytan upravlinnia kulturnoiu spadshchynoiu v Natsionalnomu universyteti «Lvivska politekhnika». Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: Mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka - Humanities Science Current Issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers. 52/3, 153-158. [in Ukrainian].

13. Nadolska, V. V. (2019). Rol Volynskoho kraieznavchoho muzeiu u pidhotovtsi fakhivtsiv z muzeieznavstva, pamiatkoznavstva. Abstract of papers'19 : Volynskyj muzej: istoriia i suchasnist. Naukovyj zbirnyk. Vypusk 6. Materialy VI Vseukrainskoi naukovoi konferentsii, prysviachenoi 90-richchiu Volynskoho kraieznavchoho muzeiu, m. Lutsk, 14 chervnia. 2019 r Ye. Kovalchuk, M. Mihas (Comps.) (рр. 3-6). Luts'k [in Ukrainian].

14. Pro zatverdzhennia zmin i dopovnen do pereliku spetsialnostej, za iakymy provodiatsia zakhyst dysertatsij na zdobuttia naukovykh stupeniv kandydata nauk i doktora nauk, prysudzhennia naukovykh stupeniv i prysvoiennia vchenykh zvan: Nakaz VAK Ukrainy vid 29 travnia 2006 r., № 263. Retrieved April 13, 2023, from http://search.ligazakon.ua/l doc2.nsf/link1/RE12556.html [in Ukrainian].

15. Pro zatverdzhennia pereliku haluzej znan i spetsialnostej, za iakymy zdijsniuietsia pidhotovka zdobuvachiv vyschoi osvity: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 29 kvitnia 2015 r, № 266. Retrieved April 12, 2023, from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF [in Ukrainian].

16. Pustovalov, S. Zh. (2019). Pidhotovka studentiv-muzeieznavtsiv v Kyivskomu natsionalnomu universyteti kultury i mystetstv. Abstract of papers'19: VseukrainskyjMuzejnyj Forum. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii / L. O. Hriffen (Ed.) (рр. 189-191). Pereiaslav-Khmelnytskyj. [in Uk-rainian].

17. Samoilenko, L. H. (2012). Stvorennia kafedry arkheolohii i muzeieznavstva u Kyivskomu uni-versyteti. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy - Archaeology and Early History of Ukraine. Kyiv: IA NANU, 9, 228-234. [in Ukrainian]

18. Shejko, V M. (Ed.). (2013). Kultura Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats - Culture of Ukraine. Scientific Papers. Kharkiv: KhDAK, 1(42) (spetsvypusk). [in Ukrainian].

19. Shejko, V M., Kanistratenko, M. M. (2013). Vyscha kulturno-mystetska osvita Ukrainy: problemy ta perspektyvy. Kultura Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats - Culture of Ukraine. Scientific Papers, (42(1)), 11-21. [in Ukrainian].

20. Shejko, V M. Kanistratenko, M. M., Kushnarenko, N. M., Martemianova, N. S. (1999). Pidho- tovka fakhivtsiv muzejnoi spravy v KhDAK (1989-1998 rr.). Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury. Zbirnyk naukovykh prats - Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture. Scientific Papers, (39), 59-70. [in Ukrainian].

21. Scherban, A. L., Babkova, N. V (2019). Muzejna osvita v suchasnij Ukraini: suchasnyj stan i perspektyvy. Abstract of papers'19: VseukrainskyjMuzejnyj Forum. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii / L. O. Hriffen (Ed.) (рр. 290-293). Pereiaslav-Khmelnytskyj. [in Ukrainian].

22. Tortyka, A. A. (2013). Pidhotovka studentiv v sferi muzeinoi spravy na kafedri kulturolohii KhDAK 1989-2013 rr.. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury. Zbirnyk naukovykh prats - Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture. Scientific Papers, (40), 199-206. [in Ukrainian].

23. Velyka, L. P (2000). Rol' obraznoi pobudovy ekspozytsii u systemi muzejnoi komunikatsii (aspekt rozbudovy ukrains'koi shkoly muzeietvorennia) [The role of figurative construction of the exposition in the system of museum communication (aspect of the development of the Ukrainian school of museology)] (Extendedabstract of Candidate's thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].

24. Yanovska, L. H. (2018). Formuvannia profesijnoi ustalenosti majbutnikh muzejnykh pedahohiv u zakladakh vyschoi osvity. Naukovyj visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho uni- versytetu imeni K. D. Ushynskoho - Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical Uni-versity named after K. D. Ushynsky, 4, 97-101.

25. Yatsechko-Blazhenko, T. (2014). Znachennia pedahohichnoi praktyky pry pidhotovtsi muzejnoho pratsivnyka. Abstract of papers'14: Muzejna sprava ta osvita v Ukraini: materialy naukovo-prak-tychnoi konferentsii v Natsionalnij akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstva 13-14 lystopada 2014 r (рр. 195-198). Kyiv: NAKKKiM [in Ukrainian].

26. Havryliuk S. V, Zhukova O. V (Ed.) (2023) Zbirnyk tez dopovidei naukovoho sympoziumu z mu- zeieznavstva, pamiatkoznavstva: «Suchasni trendy Heritage Science na osnovi yevropeiskoho dosvidu». Lutsk. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru