Роль музеїв у формуванні компетенцій майбутніх фахівців-політехніків (на прикладі Харківщини)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м.Харків

Роль музеїв у формуванні компетенцій майбутніх фахівців-політехніків (на прикладі Харківщини)

Гутник Марина Валеріївна кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки

Анотація

Досліджується роль музеїв Харківщини у формуванні фахових компетенцій. Україна сьогодні стоїть перед важливим вибором у сфері вищої освіти, зосереджуючи увагу на концепції «укрупнення» університетів. Спільно з цим виникає питання про існування закладу вищої освіти, який буде конкурентоспроможним та адаптивним до сучасних викликів, таких як пандемія та військові дії. Дискусії сфокусовані на необхідності створення освітніх установ, здатних швидко адаптуватися до змін у навколишньому середовищі, надавати якісні освітні послуги та відповідати потребам ринку праці. Трансформація в освіті розглядається як частина глобального процесу модернізації, зокрема застосування компетентнісного підходу. Політехнізація освіти, інтеграція знань та навичок, розвиток м'яких навичок та використання інноваційних методів визначають стратегії управління та організації освітніх закладів для забезпечення високого рівня підготовки студентів до викликів сучасного суспільства і технологій. Стверджується що вимогам формування фахових компе- тенцій відповідає підготовка у політехнічному університеті. Наведено відомості з історії формування курсу, а потім і окремої кафедри з вивчення історії науки і техніки. Окрім загального університетського курсу для студентів НТУ «ХПІ» пропонуються спеціалізовані курси, а силабуси містях інформацію з історії галузей. Проаналізовано роль музеїв Харківщини під час війни та яку роль вони відіграватимуть у повоєнний час. Наведено відомості про експозиції історичного музею ім. М.Ф. Сумцова, WOOM-музею, літературного музею та інших. музей компетенція студент інтелектуальний

Досліджується вплив вивчення експозицій музеїв у збагаченні культурного та інтелектуального капіталу студента, зокрема формуються

компетентності та навички для успішної реалізації у сучасному світі, що швидко змінюється. Розглядається концепція STEAM освіти як міждисциплінарної підготовки студентів. Так, для студентів які вивчають історію науки і техніки в НТУ «ХПІ» обов'язковим стало відвідування Software and Computer» музею, щоб прослідковувати розвиток комп'ютерної техніки у світі завдяки наочним прикладам. Для підкріплення наукової складової лекцій з розвитку інформаційних технологій в університеті було захищено відповідну дисертацію, здійснюються й інші дослідження у галузі історії та археології.

Стверджується що саме поліосвіта забезпечить конкурентоспро- можну унікальну особистість з набутими фаховими компетенціями. Водночас, визнається важлива роль музеїв у цьому процесі, що виступають керівними структурами у культивуванні інтелектуального, культурного та соціального розвитку особистості. Музеї не лише стимулюють поглиблення знань, але й виконують провідну функцію у вихованні та формуванні освіченої особистості, сприяючи розвитку критичного мислення та творчих здібностей.

Ключові слова: музеї, Харківщина, НТУ «ХПІ», історія науки і техніки

Gutnyk Maryna Valeriivna Ph.D. in Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Studies, Cultural Studies, and History of Science, National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”, Kharkiv

THE COMPETENCIES OF FUTURE POLYTECHNIC PROFESSIONALS (exemplified by Kharkiv Region)

Abstract

The role of museums in Kharkiv, Ukraine, in shaping professional competencies is explored. Ukraine is currently facing a crucial decision in higher education, focusing on the concept of “consolidation” of universities. Simultaneously, questions arise about the existence of a higher education institution that is competitive and adaptive to modern challenges, such as the pandemic and military actions. Discussions center on the necessity of creating educational institutions capable of rapidly adapting to environmental changes, providing quality educational services, and meeting the demands of the job market. Educational transformation is considered part of the global modernization process, particularly through the application of a competency-based approach. Polytechnization of education, knowledge and skills integration, soft skills development, and the use of innovative methods define the management strategies and organization of educational institutions to ensure a high level of student preparedness for the challenges of contemporary society and technology. It is argued that the preparation in a polytechnic university aligns with the requirements of forming professional competencies. Historical information about the formation of the course and later a separate department for the study of the history of science and technology is provided. In addition to the general university course for NTU “KhPI”' students, specialized courses are offered, including information on the history of specific industries. The research also analyzes the role of museums in Kharkiv during the war and the role they will play in the post-war period. Information about the exhibitions of the M.F. Sumtsov Historical Museum, WOOM-Museum, Literary Museum, and others is presented.

The research explores the impact of studying museum exhibits on enriching students' cultural and intellectual capital, particularly in the formation of competencies and skills for successful adaptation in a rapidly changing modern world. The concept of STEAM education is examined as interdisciplinary preparation for students. For those studying the history of science and technology at NTU “KhPI,” visiting the “Software and Computer” museum has become mandatory to trace the development of computer technology worldwide through illustrative examples. To reinforce the scientific component of lectures on the development of information technologies at the university, a corresponding dissertation has been defended, and other research activities in the fields of history and archaeology are being conducted.

It is argued that a polytechnic education specifically will ensure a competitive and unique individual with acquired professional competencies. Simultaneously, the crucial role of museums in this process is recognized, as they act as guiding structures in cultivating intellectual, cultural, and social development of individuals. Museums not only stimulate in-depth knowledge but also play a leading role in education and shaping an enlightened personality, contributing to the development of critical thinking and creative abilities.

Keywords: museums, Kharkiv region, NTU “KhPI,” history of science and technology

Постановка проблеми. На тлі дебатів які розгортаються сьогодні в Україні щодо наявної кількості закладів вищої освіти, приділяючи особливу увагу концепції «укрупнення» більш прогресивних універси- тетів, актуальним є проблема наявності конкурентоспроможних і високоадаптивних освітніх установ, здатних ефективно реагувати на сучасні виклики, такі як пандемія та військові дії. У центрі дискусій сьогодення перебуває питання існування ЗВО, що не лише відповідає сучасним стандартам якості, але й має потужний потенціал для швидкої

адаптації до змін у соціально-політичній ситуації. Такий заклад повинен володіти здатністю надавати якісні освітні послуги, ураховуючи потреби ринку праці та вимоги сучасного суспільства. Відзначається також, що нинішні обставини визначають необхідність перегляду стратегій управління та організації освітніх закладів. Особлива увага приділяється впровадженню інноваційних методів та технологій, які допоможуть ефективніше вирішувати завдання навчання та забезпечувати високий рівень підготовки студентів.

Трансформація в освіті є частиною глобального процесу модернізації освітньої системи багатьох країн, включаючи Україну. Ця тенденція, відома як компетентнісний підхід, спрямована на розвиток широкого спектру компетентностей студентів, що необхідні для успішної адаптації у сучасному інформаційному суспільстві. Саме політехнізація, що включає інтеграцію знань та навичок, проєктно- орієнтований підхід, індивідуалізація навчання, розвиток м'яких навичок, використання технологій сприяє розвитку творчого та критичного мислення, а також готовності до неперервного навчання протягом усього життя. Це особливо важливо в умовах швидких змін у суспільстві та технологіях [1, с. 47-49; 2, с. 104].

Роль музеїв в освіті визначена у роботі [3]. Хоча автор обмежується дослідженням Волинської області він зазначає що у сучасному краєзнавстві стали з'являтися посібники і підручники для школи і закладів вищої освіти. Саме музеї, бібліотеки й архіви стали забезпечувати змістове наповнення краєзнавчих програм.

Доволі цінним джерелом інформації щодо Харківського регіону є стаття О.І. Вовк та С.М. Куделка «Центр краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька Каразінського університету в науковому й освітньому процесах» [4]. Автори висвітлюють роботу центру і зокрема наголо- шують що з 2012 р. на базі підрозділу відбувається краєзнавча навча- льно-виробнича практика студентів 3 курсу денної форми навчання історичного факультету. Це перший в Україні приклад проведення спеціалізованої краєзнавчої практики для здобувачів вищої освіти.

Дослідження О. Тверитникової, Ю. Демідової та Г. Салати [5] присвячено проблемі формування компетентного розуміння науково- дослідної роботи студентів як складової системи підготовки фахівців у технічній галузі. Основна увага приділяється досвіду технічних університетів України у впровадженні різних форм науково-дослідної роботи у навчальний процес. Доведено, що студентська науково- дослідна робота має дворівневий характер. Описані очікування респондентів щодо впровадження різних форм і методів науково- дослідної роботи у навчальний процес. Самооцінка бакалаврів ґрунтується на особистому досвіді студентів, що брали участь у різних типах наукової діяльності. Підкреслено, що нові умови, які виникли внаслідок поширення пандемії COVID-19 та розпочатої російською федерацією повномасштабної війни, внесли певні зміни у проведення наукової діяльності зі студентами.

Мета роботи дослідження та оцінка трансформації вищої освіти в контексті глобальних тенденцій модернізації та відповідність навчальних програм з історії що пропонуються у політехнічному університеті розвитку ключових компетенцій для ефективної підготовки студентів.

Виклад основного матеріалу. Наочним прикладом втілення взаємопроникаючих фахових та спеціальних компетенцій є Національ- ний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Окрім викладання для студентів першого курсу «Історії та культури України», студенти мають можливість вивчити курс «Історії науки і техніки». Вже з початку 90-х рр. ХХ ст. на всіх факультетах університету було запроваджено навчальну дисципліну «Історія науки і техніки», що стала частиною освітньої програми для студентів. Це включало у себе не лише загальний курс для усіх факультетів, але і спеціалізовані курси історії для кожної конкретної спеціальності або галузі [6, с. 3]. Новітні силабуси містять інформацію з історії галузей. Такий підхід дозволяє студентам отримувати глибокі знання з історії розвитку науки та техніки загалом, а також вивчати історію своєї конкретної області або спеціальності. Це сприяє більш глибокому розумінню контексту та важливих подій у світовій та національній науковій та технічній спадщині. Сьогодні запровадження таких навчальних програм підкреслює важливість вивчення історії як невідємної частини освіти в технічних університетах, що в свою чергу сприяє формуванню повноцінної освіти та глибокого розуміння студентами етапів розвитку наукового та технічного прогресу. Для посилення фахових і спеціальних компетенції пропонується широке залучення матеріалів краєзнавчих музеїв. На Харківщині до повномасштабної війни діяли 22 районні краєзнавчі музеї та 13 музеїв у самому Харкові, окрім того функціонувало декілька музеїв техніки.

У повоєнний час музеї можуть слугувати платформою для міждисциплінарного навчання та дослідження, через поєднання елементів історії, культури, науки та техніки, що відповідно стимулює розуміння взаємозв'язків між різними галузями знань. Сьогодні попри роботу у Харківській області виключно онлайн вони надають студентам можливість аналізувати та критично оцінювати історичні та культурні контексти. Це допомагає розвивати критичне мислення, яке є важливим для адаптації до складних ситуацій. Разом із тим у деяких випадках вони можуть стати основою для дослідницьких робіт, що розвивають навички

самостійного аналізу та вивчення. Зокрема це можна прослідкувати у Харківському історичному музеї ім. М.Ф. Сумцова взявши за предмет дослідження знаряддя праці якими користувалося людство впродовж тисячоліть, їхню трансформацію та елементи що збереглися у первісному вигляді. Фонд музею налічує 334 тисячі предметів. Тут зберігаються гетьманський прапор кінця XVII ст., предмети українського бароко, кліше «50 карбованців» 1918 р. Української Народної Республіки, цінні колекції археологічних, етнографічних та нумізматичних предметів, а також зброя і предмети спорядження.

Останнім часом відбувалося впровадження інтерактивних елементів у науково-технічних музеях для залучення більшої кількості відвідувачів і відповідно таким чином покращення навчального процесу. Студенти брали участь у віртуальних експериментах або взаємодіяли з виставками, що розвивало їхню активність та зацікавленість у навчанні. Яскравим прикладом такого музею є «Ландау-центр» (відкрито 2014 р.), що працює при Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна (рис. 1) або «Арсенал ідей» (відкрито 2017 р.) Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (рис. 2). Тут до повномасштабної війни постійно проводилися майстер-класи, форуми, семінари та воркшопи. Щосезонно проводяться «канікули з Політехом» для учнів шкіл міста та області.

Рис. 1 - студенти НТУ «ХПІ» в Ландау- центрі, 2017 р., власний архів

Комерційний проєкт «WOOM-музей наукових відкриттів» також через використання інтерактивних методів та технології стимулював навчання та розвиток молоді. Тут серед експонатів які можна було побачити, почути, торкнутися був стіл молекулярної фізики та лазерні фігури Ліссажу, киплячий пісок та кінетичні скульптури, пастка тіней та мега калейдоскоп. На жаль через умови оренди і безпеки проєкт поставлено на паузу.

Рис. 2 - доцент М.В. Гутник проводить заняття для школярів в Арсеналі ідей, 2017 р., власний архів

Одним із унікальних музеїв Харківщини є «Музей дитинства». Ідейний натхненник та керівник Валерій Лейко вже для наймолодших проводив унікальні лекції: через гру, історію відбувалася взаємодія між слухачами та екскурсоводом. Молодь та старші люди через спогади поверталися у дитинство і завдяки розумінню видозмін що торкнулися наприклад предметів побуту (телефон, зубна щітка та паста, шкільний ранець) стимулювали свої просторово-візуальні компетентності що в свою чергу переростало у предметні компетентності.

Збагачення культурного капіталу відбувалося і у «Літературному музеї». Заклад було створено ще у квітні 1988 р. за ініціативи харківських письменників. У колекціях музею - рідкісні видання 1920-х рр.: Розстрі- ляного Відродження, а також 1960-1980-х рр. - українського руху опору.

Вивчення експозицій музеїв сприяє збагаченню культурного капіталу студентів. Це може бути особливо важливим в умовах глобалізації та розвитку міжнародного співробітництва. У цілому, музеї можуть виступати як цінний ресурс для вищої освіти, допомагаючи формувати у студентів компетентності та навички, які важливі для успішного функціонування у сучасному світі.

Розповсюдження та постійне удосконалення передових освітніх технологій у сучасному суспільстві знань породжує глобальні зміни у

способах комунікації та взаємодії людей. Це особливо стосується організації якісного, ефективного і динамічного навчального процесу у школі та закладах вищої освіти. Метою є створення такого середовища, яке не лише уникне спротиву, стресових ситуацій і конфліктів, але й викличе радість, задоволення, оптимістичне сприйняття життя та бажання комунікувати. У цьому контексті варто активно впроваджувати концепцію STEAM-освіти, що означає інтеграцію науки, технологій, інженерії, мистецтва та математики у педагогічну практику. Концепція STEAM-освіти орієнтує студента на майбутнє, готового до появи нових професій, пов'язаних із різними технологіями та високотехнологічним виробництвом, у взаємодії з природничими науками та мистецтвом як потужним чинником для розвитку креативного мислення.

Особливо популярними заходами та прикладами синтезу теорії і практики стало застосування STEAM-освіти у діяльності різних музеїв, науково-популярних центрів для міждисциплінарної підготовки студентської молоді. У такому сенсі музейний простір вирізняється не лише зручністю та інтерактивністю, а, у першу чергу, багатофункціона- льністю, що уможливлює розташування тематичних експозицій з певної галузі знань (наприклад, хімія, фізика, робототехніка, космос тощо), наявності майданчиків для проведення майстер-класів та відеоде- монстрацій, наукових театрів, лабіринтів, бібліотек. STEAM-освіта сьогодні активно спрямована на вивчення науки в неформальному середовищі [7, с. 43-44].

Саме поєднання навчальних курсів, що пропонуються у ЗВО з неформальною позанавчальною освітою у музеях є ключовим аспектом формування комплексної та глибокої освіти студентів.

У 2019 р. у Харкові при НТУ «ХПІ» було відкрито музейно- освітній комп'ютерний комплекс «Software and Computer» (рис. 3). У двох залах цокольного приміщення, обладнаних не лише сходами, але й безбар'єрним спуском для візочників, розташовано наблизько 600 експонатів, включаючи колекцію комп'ютерів, ігрових консолей, носіїв інформації та інших технічних пристроїв, охоплюючи період з XIX ст. За відгуками відвідувачів найцікавіші експонати музею - ювілейний

«Макінтош», зроблений дуже обмеженим накладом у 1997 р. до 20-річчя компанії Apple, єдина в Україні станція розробки PlayStation 2 Tool, зроблена у 2002 р. для ігрової консолі PlayStation 2, та створена у 1992 р. графічна станція Silicon Graphics Indigo 2.0, на якій робили спецефекти для відомого фільму «Парк Юрського періоду». «Наша основна місія - це не стільки розвага, скільки освіта українців, - пояснює концепцію музейного комплексу його засновник Антон Трубніков. - І нерозривний

зв'язок минулого з майбутнім видно у майже кожному експонаті. Наприклад, та ж станція Silicon Graphics O2 свого часу була передовим обладнанням, на якому створювалися спецефекти для голлівудських фільмів: «Гладіатора», «Льодовикового періоду». Тепер вона - історія, музейний експонат, але професія фахівця з візуальних ефектів, яка народилася ще в минулому столітті, розвивається. Ми сподіваємося, що це надихне когось, і він або вона вирішить дізнатися більше про минуле комп'ютерів і, можливо, спробувати взяти участь в його теперішньому» [8].

Треба зазначити, що на кафедрі «Історії науки і техніки» НТУ

«ХПІ» було захищено дисертацію О. Подгаєцького, яка саме і була присвячена історію зародження та розвитку комп'ютерної техніки в Україні, таким чином було оновлено навчальний матеріал, а студенти наочно могли ознайомитися з комп'ютерною технікою у позанавчальний час. Сьогодні музей окрім лекцій пропонує курси з базової комп'ютерної грамотності для людей старшого віку [9].

Рис. 3 - експозиція музею «Software and Computer», матеріали з [10]

Таким чином на основі аналізу ролі музеїв у формуванні компетенцій майбутніх фахівців-політехніків на прикладі Харківщини можна зробити наступні висновки: музеї стають простором, де студенти можуть побачити історію розвитку технологій та їхнє практичне втілення. Це дозволяє їм збагачувати свої теоретичні знання практичним досвідом. Музейні експозиції часто використовують різні методи, такі як візуальні, звукові та тактильні ефекти, що сприяє засвоєнню матеріалу різними типами сприйняття. Студенти, взаємодіючи з експонатами, навчаються аналізувати та оцінювати інформацію. Це розвиває їхнє критичне мислення та аналітичні навички. Музеї можуть викликати цікавість та захоплення, що сприяє активному навчанню. Це особливо важливо для технічних спеціальностей, де може виникнути певна складність у вивченні технологічних характеристик. Відвідування музеїв може сприяти розвитку комунікативних навичок та здатності до колективної роботи, оскільки студенти обмінюються думками та враженнями. Музеї можуть виступати важливим стимулом для студентів, спонукуючи їх вивчати предмети, пов'язані з історією технологій та інновацій.

Отже, музеї в Харківській області грають ключову роль у формуванні компетенцій майбутніх фахівців-політехніків, надаючи їм можливість поєднати теоретичні знання з практичним досвідом та розвивати не лише професійні, але й загальні навички, необхідні для успішної кар'єри у сучасному технічному світі.

Література

Gutnyk M. Lifelong education. Challenges and prospects / M. Gutnyk, S. Tkachenko,

S. Gapochenko // Матеріали ІІІ Міжнародна науково-практична конференції «Філософсько- світоглядні та культурологічні контексти неперервної освіти» (Дніпро, 29-30 квітня 2021 р.). Наук. ред. О.Є. Висоцька. - Дніпро: СПД «Охотнік», 2021. - C. 47-49.

Демідова Ю. Є. Педагогічний аспект професійної підготовки фахівців з безпеки трудової діяльності / Ю. Є. Демідова, Н. Є. Мовмига // Імідж сучасного педагога, 2023. - 6(213), С. 104-110. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2023-6(213)- 104-110

Бондаренко Г. Роль музеїв у краєзнавчій освіті Волинської області в 1939- 2019 роках / Г. Бондаренко // Fine Art and Culture Studies, 2021. - № 2. С. 9-22. https://doi.org/10.32782/facs-2021-2-2

Вовк О. І. Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Каразінського університету в науковому й освітньому процесах / О. І. Вовк, С. М. Куделко // Проблеми сучасної освіти, 2019. - № 10. - С. 15-23.

Tverytnykova Е. Scientific and practical training component of higher education applicants by implementing the digitalization of the information space / Е. Tverytnykova,

Y. Demidova, H. Salata // Теорія і практика управління соціальними системами, 2023. -

№ 2. - С. 104-116.

Бєсов Л.М. Методологічні засади роботи кафедри історії науки і техніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» / Л.М. Бєсов // Питання історії науки і техніки, 2007. - № 1. - С. 2-7.

Караманов О.В. Музейна педагогіка і STEAM-освіта: нові можливості для інновацій. Музейна педагогіка - проблеми, сьогодення, перспективи / О.В. Караманов // Матеріали П'ятої науково-практичної конференції (28-29 вересня 2017 р.). - Націо- нальний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. - Київ, 2017. - 132 с.

В Харкові знов відкриється унікальний комп'ютерний музей [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://varta.kharkov.ua/news/city/1207563 (дата звернення 27.01.2024)

Подгаєцький О.О. Формування та діяльність провідних центрів виробництва комп'ютерної техніки в Україні наприкінці 40-х - на початку 90-х рр. XX ст. [Текст]: автореф. дис канд. іст. наук : 07.00.07 / Подгаєцький Олександр Олександрович ;

Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т». - Харків, 2014. - 20 с.

У Харкові відкрили оновлений комп'ютерний Музейно-освітній комплекс [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/ 2769871-u-harkovi-vidkrili-onovlenij-komputernij-muzejnoosvitnij-kompleks.html# (дата звернення 26.01.2024)

References

Gutnyk, M. & Tkachenko, S. & Gapochenko, S. (2021). Lifelong education. Challenges and prospects. Materialy III Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsii

«Filosofsko-svitohliadni ta kulturolohichni konteksty neperervnoi osvity»[Philosophical, Ideological, and Cultural Contexts of Lifelong Learning] (Dnipro, April, 29-30). Dnipro: SPD Okhotnik, 47-49.

Demidova, Yu. & Movmyha, N. (2023). Pedahohichnyi aspekt profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv z bezpeky trudovoi diialnosti [Pedagogical aspect of professional training for occupational safety specialists]. Imidzh suchasnoho pedahoha - The Image of the Modern Teacher, 6 (213), 104-110. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2023-6(213)- 104-110 [in Ukrainian].

Bondarenko, H. (2021). Rol muzeiv u kraieznavchii osviti Volynskoi oblasti v 1939-2019 rokakh [The role of museums in the local history education of Volyn region in 1939-2019]. Fine Art and Culture Studies, 2, 9-22, https://doi.org/10.32782/facs-2021-2-2

Vovk, O. I. & Kudelko, S. M. (2019). Tsentr kraieznavstva imeni akademika

P. T. Tronka Karazinskoho universytetu v naukovomu y osvitnomu protsesakh [The Center for Local History named after Academician P. T. Tronka at Karazin Kharkiv University in scientific and educational processes]. Problemy suchasnoi osvity - Problems of Modern Education, 10, 15-23 [in Ukrainian].

Tverytnykova, E. & Demidova, Y. & Salata, H. (2023). Scientific and practical training component of higher education applicants by implementing the digitalization of the information space Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy - Theory and Practice of Managing Social Systems, 104-116.

Besov, L.M. (2007). Metodolohichni zasady roboty kafedry istorii nauky i tekhniky Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut» [Methodological foundations of the work of the Department of the History of Science and Technology at the National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”]. Pytannia istorii nauky i tekhniky - Issues of the History of Science and Technology, 1, 2-7 [in Ukrainian].

Karamanov, O.V. (2017). Muzeina pedahohika i STEAM-osvita: novi mozhlyvosti dlia innovatsii. Muzeina pedahohika - problemy, sohodennia, perspektyvy [Museum Pedagogy and STEAM Education: New Opportunities for Innovation. Museum Pedagogy - Problems, Present, Perspectives]. Materialy Piatoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Materials of the Fifth Scientific and Practical Conference]. (September, 28-29). Natsionalnyi Kyievo-Pecherskyi istoryko-kulturnyi zapovidnyk - National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Reserve, 132 [in Ukrainian].

V Kharkovi znov vidkryietsia unikalnyi kompiuternyi muzei [In Kharkiv, a unique computer museum will reopen]. Retrieved from: https://varta.kharkov.ua/news/city/ 1207563 [in Ukrainian].

Podgaetskyi, O.O. (2014) Formuvannia ta diialnist providnykh tsentriv vyrobnytstva kompiuternoi tekhniky v Ukraini naprykintsi 40-kh - na pochatku 90-kh rr. XX st. [Tekst] : avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : 07.00.07 [Formation and activities of leading centers for the production of computer equipment in Ukraine in the late 1940s - early 1990s [Text]: author's abstract of the dissertation for the degree of candidate of historical sciences: 07.00.07], Kharkiv, 20 [in Ukrainian].

U Kharkovi vidkryly onovlenyi kompiuternyi Muzeino-osvitnii kompleks [In Kharkiv the renovated Computer Museum-Educational Complex has opened]. - Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2769871-u-harkovi-vidkrili-onovlenij-komputernij- muzejnoosvitnij-kompleks.html# [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/