Сучасне текстильне панно України в техніках локального фарбування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасне текстильне панно України в техніках локального фарбування

Катерина Кусько, викладачка кафедри художнього

текстилю Львівської національної академії мистецтв

Анотація

Українська художня тканина часів незалежності часто реалізується у формі унікального рукотворного панно. Стаття покликана з'ясувати образно-тематичну, стилістичну, технологічну динаміку мистецтва українського панно в техніках поверхневого (локального) декорування від початку 2000-х і дотепер, кореляції згаданих компонент, охарактеризувати особливості творчості найбільш продуктивних митців.

У статті розглянуто питання термінології, що застосовується у вітчизняній практиці, проведено її аналіз та порівняння з міжнародною. З'ясовано, що найпоширеніші терміни тісно пов'язані з історією їх виникнення, відображають особливості технології і часто в своїй основі є синонімічними. Проаналізовано творчість українських митців, котрі працюють у царині текстильного панно з точки зору технології, тематики, проблематики, образного втілення. З'ясовано, що найбільш поширеною технікою є гарячий батик. У поєднанні з лляним полотном техніка друку часто застосовується для відображення тем етнічного забарвлення, посилення ідеї національної ідентичності. У форматі текстильного панно втілюється релігійна, філософська проблематика. Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну з'явилися виразні втілення теми війни. Численна група творів присвячена красі природи, довкілля. Зображення низки творів формується питомо текстильними засобами, здебільшого це образно-асоціативні твори в техніках вільного розпису, тай-дай, ситодруку, екопринту. Прикметною ознакою останніх десятиріч є поява цифрового друку на тканині. Одним зі стимулів процесу є уведення дисципліни «Комп'ютерне проєктування» у навчальні програми кафедри художнього текстилю ЛНАМ. Українське текстильне панно в техніках поверхневого декорування характеризується широким образно-тематичним спектром, розлогим технічним арсеналом.

Ключові слова: текстильне панно, локальне фарбування, батик, розпис, друк по тканині, цифровий друк, тай-дай, український художній текстиль.

Kusko Kateryna

Modern Textile Panel Of Ukraine Using Local Dyeing Techniques

The Ukrainian artistic fabric of the times of independence is often realized in the form of a unique handmade panel. The article aims to clarify the figurative, thematic, stylistic, and technological dynamics of Ukrainian panel art in surface decoration techniques from the early 2000s to the present, the correlation of the mentioned components, to characterize the peculiarities of the work of the most productive artists, and to clarify the issue of terminology.

The article examines the terminology used in domestic practice, analyzes it and compares it with the international terminology. It has been found that the most common terms are closely related to the history of their origin, reflect the peculiarities of technology and are often synonymous in their basis. The work of Ukrainian artists working in the field of textile panels is analyzed in terms of technology, themes, issues, and figurative embodiment. It was found that the most common technique is hot batik. In combination with linen fabric, the printing technique is often used to reflect themes of ethnic color, to strengthen the idea of national identity. The format of a textile panel embodies religious and philosophical issues. After the full-scale invasion of Ukraine by Russian troops, expressive embodiments of the war theme appeared. There is a large group of works dedicated to the beauty of nature and the environment. The images of a number of works are formed by textile means, mostly figurative and associative works in the techniques of free painting, tai dai, sieve printing, and eco-printing.

The emergence of digital printing on fabric has been a distinctive feature of recent decades. One of the incentives for the process is the introduction of the discipline of computer-aided design into the curriculum of the Department of Art Textiles at LNAA. Ukrainian textile panels in surface decoration techniques are characterized by a wide range of images and themes and an extensive technical arsenal.

Keywords: textile panel, batik, local dyeing, painting, fabric printing, digital printing, tai dai, Ukrainian artistic textiles.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасна українська художня тканина особливо часто реалізується у формі рукотворного панно в техніках поверхневого (локального) фарбування. Такі твори раніше номінували як батик. Як вид мистецтва батик тривалий час перебував на марґінесах вітчизняних виставкових практик, хоча ще від 1960-х рр. рукотворне декорування текстилю було поширене в ужитковій сфері й до певної міри задовольняло потребу в красивих і оригінальних орнаментальних тканинах одягового та інтер'єрного призначення.

Значним стимулом для розвитку та піднесення престижу авторського батику стала Всеукраїнська трієнале «Презентація» 1994 та 1997 рр., організована Хмельницьким обласним художнім музеєм за ініціативи Т. Печенюк. Відтак кількість авторських творів у техніках поверхневого декорування тканини зростала, що засвідчили численні виставки. Створення на базі кафедри художнього текстилю ЛДІПДМ (нині ЛНАМ) спеціалізації «Художній розпис тканин» (існувала у 1985-2022 рр.) стимулювало підготовку професіоналів у цій галузі. Сьогодні складно знайти українського художника текстилю, котрий би не працював у тій чи іншій техніці батику, розпису чи друку по тканині.

Аналіз останніх досліджень. Мистецтво декорування фарбою поверхні тканини не залишалось поза увагою науковців. Народні вибійчані тканини досліджувала Р. Дутка [2]. У дисертації Т. Печенюк [4] започатковано фундаментальне вивчення сучасного українського авторського художнього текстилю в техніках батику та розпису. В останніх працях [3, 6] авторка окреслює історичну панораму явища, починаючи від 1960-х рр., здійснює художній аналіз творчості українських митців. Монументально-декоративний розпис на тканині, батик, розпис, друк досліджують З. Чегусова та Т. Печенюк [6-8]. Д. Боб'як вивчала художній текстиль західного регіону України [1], зокрема ужитковий текстиль одягового та інтер'єрного призначення. Використанню в текстильному мистецтві засобів комп'ютерної графіки присвячена стаття К. Цуркан [5]. У контексті дедалі частішого використання художниками машинних засобів декорування цікава стаття І. Яковець [9].

Виклад основного матеріалу

Дослідження мистецтва розпису тканини залишається актуальним через динаміку галузі. У цій статті залучено до аналізу творчість художників, котрі менше потрапляли у фокус дослідників. Застосовано методи спостереження, порівняння, класифікації, художнього аналізу. Описовий метод доречний для фіксування візуальних спостережень, акцентуванні певних аспектів досліджуваних об'єктів.

Залишаються актуальними питання термінології. Тривалий час найбільш уживаним у вітчизняному мистецтвознавстві був термін «батик», під яким розуміли техніку й виконані у цій техніці твори. Батиком називали також тканини, створені в інших техніках поверхневого декорування. Актуальні терміни «розпис тканини» та «поверхневе декорування». У міжнародному ужитку зустрічаємо диференціацію технік фарбування на «локальне фарбування» (англ. "local dyeing”), коли безпосередньо фарбується тканина, та «проміжне фарбування» (англ. ”spase dyeing”), коли фарбуванню підлягає волокно, з якого ця тканина пізніше виконується [10]. Таким чином бачимо, що всі види декорування тканини, які розглядаються в нашій статті, підпадають, згідно з наведеною диференціацією, під категорію «локального фарбування», включаючи батик. Термінологічна диференціація на гарячий та холодний батик доречна, оскільки допомагає виявити художні особливості твору. Так, техніка гарячого батику, на відміну від холодного батику, характеризується більшою експресивністю, роботою «від плями», пливкістю, грубістю ліній резервуючої субстанції, використанням специфічних засобів фактурного збагачення поверхні, завчасно продуманою кольоровою логікою. За зовнішніми ознаками кінцевий результат більше нагадує малярство. Техніка гарячого батику є однією з найбільш поширених в арсеналі українських митців, їй надають перевагу Т. Ядчук-Богомазова, Н. Гронська, А. Атоян, Т. Лукашевич та інші.

В Україні поширилась техніка фарбування зав'язуванням так званий «вузликовий батик», що особливо популярна в Японії. Там вона має назву «шиборі» з численними «розширеннями» каноко шиборі, міура шиборі та ін., залежно від додаткових пристосувань (дощечки, палки). Цей давній спосіб декорування тканини має багато різновидів і назв у культурах різних народів. У широкому міжнародному ужитку термін «тай-дай» (tie-dye), дослівно фарбування зав'язуванням, який виник у 1960-ті, коли техніка «вузликового фарбування» набула популярності в США. За аналогією термін fold-dye це фарбування закладанням. Індонезійський термін «планґі» (англ. "plangi”), популярний у Південній Америці, об'єднує велику групу резервуючих технік, як-от фарбування зав'язуванням (tie-dye), фарбування закладанням (fold-dye) і фарбування прошиванням (tritic) і передбачає легке гофрування тканини. Як бачимо, ряд термінів синонімічні, інші вказують на специфічні особливості техніки виконання. Тому припустимим є застосування популярної у вітчизняному ужитку назви «вузликовий батік» поряд з міжнародними термінами «тай-дай», «шиборі», «трітік» чи «планґі», а також інших, коли доречно підкреслити певні технічні особливості виконання декору.

Для декорування тканини здавна використовувались техніки друку. В арсеналі українських митців численні варіанти ручного друку з використанням штампів, трафаретів, шаблонів. Метод друку сітчастими шаблонами фотофільмдрук, котрий докладно вивчають на кафедрі художнього текстилю ЛНАМ, застосовується в індивідуальних мистецьких практиках.

В останні десятиліття художники текстилю все частіше звертаються до цифрових методів і на етапі проєктування, і в процесі реалізації свого унікального авторського твору, який постає в результаті машинного цифрового друку. Здебільшого використовується метод сублістатіку (термопереносу), котрий передбачає перехід дисперсних барвників з плівки чи паперу на тканину під дією високої температури та тиску. На противагу цифровим технологіям великого поширення набуває метод друку рослинами (екопринт), гармонізований з поширенням у світі екологічної свідомості. В Україні осередком навчання та поширення технології друку рослинами є кафедра художнього текстилю ЛНАМ. У процесі створення авторського текстильного панно художники часто послуговуються також змішаними техніками декорування тканини.

Українські професійні художники тяжіють до наративу, сюжетності. Спектр тем розлогий: історія, релігія, поезія, філософія, фольклор, архітектура, природа, образи людей. Етнічно закорінені мотиви характеризують творчий доробок лучанки Т. Ядчук-Богомазової. Архаїчність, первинність образів української міфології, її дух художниця втілює, використовуючи давні орнаментальні символи, що їх часто зустрічаємо в декорі українських писанок. Для підсилення враження обирає тканину грубозернистої текстури й техніку гарячого батику. Композиції мисткині рясніють солярними знаками, безконечниками, зиґзаґами, спіралями, зображеннями птахів і рибин («Народження вітру», «Народження сонця», «Відображення», «Курячий бог» та ін.). Масштабні яскраві полотна вільно звисають, демонструючи свою текстильну природу. А розгонисті грубуваті мазки гарячим воском не приховують енергійний нерв роботи автора.

Захоплення народною культурою, її смисловим і пластичним наповненням характеризує творчість рівнянки Т. Лукашевич. У першому десятилітті нульових вона створює низку панно на теми народної міфології та народних свят. Лляне полотно й техніка гарячого батику складають своєрідне естетичне підґрунтя творів мисткині фольклорного циклу (триптих «Народні свята», «Ріка життя», «Прадавні знаки», «Те, що приніс вітер», «Корова Земун (Велесова книга)», «Нова радість з неба загостила» та ін.). У низці творів філософська проблематика переплітається з фольклорною і біблійною («Заручини життя», «Шляхи нашого буття»).

Лляну тканину для втілення етнографічної естетики використовує Є. Лутченко у панно «Мої птахи». Рясно орнаментовану композицію, укладену із зображень птахів, художниця реалізує засобами друку. Відбитки живі, їхня «неідеальність», послаблений колорит сіро-коричневих і синіх барв у сукупності з грубою зернистою структурою полотна доповнюють образ рукотворності та старовини. У панно Н.Гронської «Натхнення. Пам'яті М. Приймаченко» із серії «Віщі сни» зображення фантастичних тварин, птахів і рослин переплітається із силуетами янголів. Художниця використовує поряд з Приймаченковими біблійні образи. Легкості та світоносності панно надає шовк, на якому воно виконане.

У композиціях Л. Нагорної «Сонце», «Вода», «Земля» із серії «Трипільська сорочка» закорінений у свідомості образ давньої ноші втілює масштабність українського універсуму. А в панно гарячого батику Софії Зайченко «Гуцульська вишиванка для тих, хто бореться за свободу», котре було створене як реакція на анексію Криму, вишита народна сорочка є символом спротиву ворожій агресії. Фолькорні теми і мотиви втілені у холодному батику «Чумацький шлях», розпису по шовку «Райський сад» О. Майданець та у панно Т. Кисельової, де гарячий батик поєднується з вишиванням, стебнуванням («Дерево життя») та аплікацією (Триптих «Три виміри ностальгії»). Орнаментика і характерна стилістика кримськотатарського декоративного мистецтва виразна у панно Е. Сеїт-Ахметової «Східний мотив», виконаному в техніці гарячого батику по шовковій тканині.

Українські художники текстилю створили чимало робіт на теми релігії, давньої історії та міфології. Це «Всевидяче око», «Час», «Спогади про Візантію» В. Дубовик, «Бабусин янгол» О. Зайченко, серія «Янголи» Н. Дяченко-Забашти, «Блага вість» Л. Майданець-Саєнко, «Пошук гармонії» Т. Килівник, «Розп'яття» А. Голодецької. Глибоке опанування сакральною тематикою, її авторське прочитання та професійне втілення спостерігаємо у творах Т. Печенюк «Єдність у протистоянні» та «Ієрофанія каменю». У серії «Палімсестів» («Загадка», «Сум'яття», «Стриманість», «Мрії») І. Проніна не послуговується звичними засобами фігуративу чи наративу, вдаючись до текстових композицій, укладених з готичних літер. Таємничий образ давніх манускриптів чи поруйнованих часом стінописів досягнуто засобами розпису, холодного та гарячого батику по віскозному шовку.

Індивідуальне пережиття й осмислення ідей християнства плідне у творчому доробку київської художниці Н. Гронської. Втілюючи відомі теми й сюжети, мисткиня не застосовує канонічні прийоми, а пропонує власне філософське прочитання, доречне в текстилі. Вона створює серію панно на теми Старого та Нового Заповіту «Едем», «Ковчег», «Вихід» із серії «Старий Заповіт», «Загадка про Нагірну проповідь», «Люди та янголи», «Натхнення», «По цей бік буття», «Світло в темряві», «Те, інше» із серії «Віщі сни», «Молитва» та ін. Композиційно «Старий Заповіт» та «Віщі сни» об'єднані одним елементом великою напівовальною формою, на тлі якої відбуваються дійство і котра метафорично перевтілюється в різні образи залежно від сюжету. Це й гора в Нагірній проповіді, і старозавітний ковчег, і небесна сфера, на тлі якої ширяють янголи, і крона дерева, і земна оселя людей, і страхітлива воронка переходу до потойбічного світу. Філософські роздуми про світобудову художниця реалізує у масштабному панно «Молитва». Тридільна композиція, що розвивається по вертикалі, є своєрідним втіленням триярусного світу. У верхній частині небо, помережане, немов орнаментом, молитвою Отченашу, золотою барвою виділені слова «святиться ім'я Твоє». У середній частині зображення земної сфери, вкритої океаном. При ближчому спогляданні в темних фрагментах хвиль проглядають уривки газет. Нижня частина це доволі похмура картина похилених і зіщулених людських силуетів, що громадяться на тлі темного прямокутника землі, контрастом до якого світиться небо. У цій та інших роботах біблійні та євангельські сюжети стали засобом втілення індивідуальних роздумів та переживань мисткині про світобудову, духовність і мораль. Зоя Чегусова, трактує творчість художниці як живопис на шовку. Зауважимо, однак, що ефекту особливої світоносності поверхні, відчуття фантастичного марева навряд чи вдалося б досягти засобами олійного чи акрилового живопису. Особлива текстура та блиск шовку, робота «від плями», композиція та специфічні засоби гарячого батику надають творам Н. Гронської особливої виразності.

Часто, коли йдеться про пейзаж і натюрморт, простежуємо чіткі жанрові паралелі батикового панно й традиційної станкової картини. Міметичний підхід практикує І. Токар. Панно художниці «Мої вікна» це реалістичний міський пейзаж з новобудовами, що світяться на тлі нічного неба. Напливи резерву гарячого батику надають специфічної, ні з чим не зрівнянної фактурної поверхні. Подібне прочитання природи у роботі І. Токар «Коли весна?» із зображенням річки, у «Зимовому вечорі» У. Гриник, «Заході сонця» С. Зайченко, «Без назви» І. Пестової.

Квіти, трави та листя серед найбільш поширених мотивів, що отримують максимально реалістичне відтворення в батиковому панно («Хризантеми», «Настроєве» Л. Демцю, «Чортополох» Т. Зайченко, «Гортензії» О. Звір, «Осінь» У. Гриник, «Квіти Богів» Т. Лукашевич, «Коники», «Букет» Г. Чернецької-Павлюкевич та М. Осадчої.

На відміну від згаданих творів, абстрактні композиції В. Дубовик втілюють об'єкти її натхнення засобами асоціації через поєднання кольорів, характерних обрисів, фактур, з легкими вкрапленнями реалістичних деталей («Ананас», «Лимон», «Чорнослив», «Гранат», «Кавун», «Слива»). Панно із серії «Ботанічний сад» вирізняються ніжністю, акварельною розмитістю, приглушеною кольоровою гамою. У своїх емоційних інтерпретаціях природи мисткиня застосовує різноманітні технічні засоби досягаючи краси й багатства текстильної поверхні.

Холодний батик дає можливості досягнення ефекту ніжних акварельних розмивок, вібрування поверхні, як-от в абстрактних композиціях О. Дробахи «Рожева композиція», «Великий слон на водопої», В. Дубовик «Круговерть», Н. Масимової «Освоюючи простір», диптиху М. Кирницької «Святкує літо». Серія панно Т. Печенюк «Кольорові інверсії І-ІХ» це органічне поєднання холодного батика з технікою плангі та сольовими ефектами. В основі композицій серії закладено стикування гострокутних плям, які пом'якшуються де-не-де пливкими колами та нагадують розбиті на цурпалки керамічні посудини. Складна кольорова гама та багатство фактур, які імітують мармур, камінь, поверхню води тощо, приковують погляд і викликають медитативне занурення у поверхню тканини.

Жанр натюрморту органічний у камерних текстильних панно («Седнівський натюрморт» О. Бондаренко, «Натюрморт» Я. Саєнко, «Кавказький натюрморт» А. Атоян). Батикове панно здатне демонструвати широку палітру вражень від простого споглядання і милування натурою до постмодерністського наснаження зображального ряду багатозначними наративами, недомовленістю та іронією, як-от у творах А. Атоян. її «Кавказький натюрморт» це невелике (32х80 см) панно в техніці гарячого батику. У видовженому горизонтальному форматі розміщені тонко промодельовані плоди гранатів і винограду. Тло міниться кольоровими бліками, переливами світла та тіней. Обрізані бічними краями картини зображення чоловічих рук в обрамленні білих манжет і чорної маринарки натякають про життя, котре продовжується за межами композиції. Вино, що ллється до келиха, додає динаміки, а встромлений у плід граната ніж сприймається дещо іронічно. Робота немов би зіткана з контрастів і парадоксів.

Загалом твори А. Атоян вирізняються з-поміж створених у цій техніці робіт інших митців. Художниця майстерно й дуже індивідуально застосовує засоби гарячого батику в численних текстильних панно («І весь світ зелений!», «Не турбувати», «Присмак півдня», «Мертвий сезон» та ін.). Робота з гарячим воском не провокує у мисткині розгонисту експресивну графіку, а навпаки дисциплінує композиційне мислення, породжує світ елегійного спокою. Композиція панно «І весь світ зелений!» декоративна і водночас сповнена складних смислових вібрацій. Зображене інспірує докладне прочитання сюжету. Зображені двоє жінка, огорнена зеленою шаллю, і чоловік. Біла сорочка жінки, вона ж за законами метаморфози гостинний стіл, заставлена строго симетрично вазою з фруктами (вона ж медальйон довкола шиї) та двома чарками обабіч. Перед напівлежачим чоловіком тареля із сосисками. Анатомічно деформовані прості й виразні обличчя персонажів майстерно промодельовані найніжнішим сфумато. У їхніх втоплених у тіні маленьких очах грають жваві бісики. Прості рапортні орнаменти, що заполонили інтер'єр, перетікають з предмета на предмет, єднають просторові плани, замикають від зовнішнього світу затишний Едем обивателя, спостережений теплим і трохи іронічним поглядом художника.

Традиційною для України технікою оздоблення тканин є вибійка, хоча у сфері професійного художнього текстилю твори, виконані за її допомогою, зустрічаємо не часто. Панно Н. Бондаренко «Ой у лузі, при дорозі» це вибійка акриловими фарбами по лляній тканині. На світлому тлі розміщено вохристі орнаменти з квіток за принципом купонної композиції. Друк по старому домотканому полотні за допомогою штампиків, вирізаних зі звичайної картоплини, застосовує К. Ганейчук. Гранично прості матеріали та технічні засоби, зображення давніх орнаментальних символів сприяють відтворенню духу української архаїки.

Застосовуючи техніку ситодруку в поліптиху «Вода» С. Бурак досягла особливої виразності. Робота складається із шести лляних видовжених панно, причому останнє трішки довше за інші та має обірваний край. Ця асиметрія приносить динамічність, яка асоціюється з водою, що може бути тихою і спокійною, і водночас перетворюватися на вируючу стихію. Гама поліптиху переливається відтінками білих, синіх, зелених і вохристих кольорів, а тремтливу фактуру водяної поверхні мисткиня втілила не лише засобами ситодруку, а й за допомогою техніки тай-дай (шиборі). Багатошарове, вільне накладання ліній, плям і концентричних кіл зачаровує своєю експресивністю та живописністю. Протягом короткого періоду С. Бурак створила низку робіт із застосуванням ситодруку по лляному полотні. Це, окрім вже згаданого, інші масштабні твори триптих «Людина і птаха», панно «Структура І» і «Структура ІІ», «Медитація», серія панно «Романський собор». Вміло використовуючи шляхетну текстуру та блиск лляної тканини, засоби ситодруку в тактовному поєднанні з іншими текстильними техніками, талановита мисткиня досягла краси поверхні, що багатством і жвавістю наближається об'єктів природи.

У сучасному українському панно у техніках локального фарбування тканини є низка творів, як правило, асоціативної образності, створених на основі вільного розпису, в основі яких милування естетикою кольорової плями. Однією з перших, хто почав мислити подібним чином, була київська художниця Тетяна Мисковець («Седнівська весна», «Марево далеких світів», «Серце океану» та ін.). Імпровізаційність процесу контролюється великим досвідом, технічною вправністю та смаком митця. Одним з майстрів подібного стилю був О. Дробаха. Низка образів численних шовкових панно майстра оприявлені посередністю вишуканих розмивок, плям, що складаються у композиції, сповнені вібруючих асоціацій («Монолог», серія «Уфо-Дунай» та ін.). Інколи художник послуговується «сольовими прийомами», засобами гарячого та холодного батику тощо, як-от у панно «Гражда 1».

Художньої виразності митці досягають також засобами «вузликового батику» (тай-дай). Богдана Якимчук створює образ сонця («Сонцепад»). Великі білі модулі, декоровані технікою тай-дай, А. Матейко укладає у просту і стильну композицію «Пульсація».

Абстрактна композиція Н. Борисенко «Тканина» демонструє самодостатність техніки гарячого батику. Декоративне зображення панно сформоване краплями резерву, а тональні розтяжки згущенням і розрідженням цих плям. Завдяки продуманій композиції, дотриманню простих прийомів писанкової крапанки поверхня тканини світиться й вібрує. Подібного характеру панно «Краєвид. Зима» Б. Якимчук, де образ мережаної засніженої поверхні землі втілено ритмом рясних квадратних і прямокутних вощаних мазків та зиґзаґоподібних ліній.

Ще донедавна тяжко було уявити втручання цифрових технологій в утаємничений індивідуальний процес роботи художника. В мистецтві, в тому числі в художньому текстилі, панувала ідея рукотворення, спонтанного характеру креативності, що забезпечують унікальність мистецького об'єкта. Проте за короткий час митці, особливо представники молодшого покоління, узяли до арсеналу цифрові технології, оцінивши їхню оперативність й естетичні якості, суголосні вимогам доби. Для означення мистецької царини, де застосовуються комп'ютерні засоби, вживаються терміни «цифрове мистецтво», «комп'ютерне мистецтво», «діджитал-арт» (digital art), діджитальне мистецтво, котрі можна вважати синонімічними. Цифрове мистецтво передбачає виконання творів у цифровій формі та за допомогою комп'ютерних технологій. Зображення постає на комп'ютері або цифровому планшеті, можлива обробка мальованих зображень у цифрових редакторах. Для реалізації в матеріалі використовується цифровий друк шляхом безпосереднього нанесення фарби на тканину за допомогою спеціального устаткування. Серед найбільш поширених методів сублімаційний.

Одним зі стимулів поширення цифрових технологій бачиться системне впровадження дисципліни «комп'ютерне проєктування» в навчальні програми кафедри художнього текстилю ЛНАМ. Оригінальну авторську програму розробила відома мисткиня, викладачка кафедри Софія Бурак і впровадила в навчальний процес 2006 р. Володіння комп'ютерними методами уможливлює створення курсових і дипломних робіт сучасної стилістики, як-от кваліфікаційні праці «Серед хижаків» І. Кітриш, масштабна текстильна інсталяція «У пошуках себе» Н. Мазанько (кер. Г. Д. Кусько), мультимедійна інсталяція «Вихід за межі» Т. Білецької (кер. Т. Г. Печенюк) та ін.

Серед піонерів цифрового друку львів'янка Г. Стеблій. Базовим у створенні проєктів для художниці є один з найпростіших редакторів Paint. Як структурний принцип композиції використовує обертальну симетрію четвертого порядку. Утворену таким чином орнаментальну розету мисткиня роздруковує на тканині як замкнуту композицію чи рапорту тканину. Референсом служать світлини природи, архітектури та ін. Інколи джерело виразно прочитується («Спаса», «Катедра», «Морське дно», «Фізаліс», «Півонії»). В інших роботах первинний образ руйнується, поступаючись виразності фактур, ритмів, кольорових поєднань («Дощ», «Море», «Космічна», «Колос», «Енергія» та ін.). Твори втілюються методом сублімаційного друку на атласі, креп-сатині, шифоні й демонструються як панно, деякі тканини можна використовувати як одягові.

Популярним є використання фотопортретів у творах художнього текстилю, котрі художники виконують засобами цифрового друку і використовують для створення композицій у змішаних техніках, як-от колаж «Не час минає, минаємо ми» Ю. Булич, печворк «Кишеньки моєї пам'яті на полотні життя» Т. Лукашевич, квілт «Свята родина» Н. Пікуш; аплікації «Remember me» З. Базилевич та Я. Філевича та ін.

У процесі створення панно «Футурошок» автор цієї публікації застосувала засоби цифрової підготовки для проєктування та цифровий сублімаційний друк для реалізації роботи в матеріалі. Близькість ментальних та емоційних переживань автора з футурологічними ідеями Елвіна Тоффлера зумовила назву панно. Інтерпретація символів масової культури Аполлон в образі героя Рауля Дюка з фільму «Страх і огида в Лас Вегасі», Венера з таблеткою «Hallo, Kitti», ведмеді в масках доктора Ганнібала Лектора тощо корелюють із цифровою естетикою сучасної доби, покликані втілити її шалений темпоритм.

Міждисциплінарним підходом характеризується низка творів львівського митця В. Стасенка, який для втілення масштабних тематичних композицій часто обирає текстиль. Одним з найбільш промовистих проєктів художника став його останній поліптих «МЕЖА. Ідентифікація війною», присвячений пекельним подіям початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну. Інформативності проєкту додає розлоге підґрунтя автор опрацював понад 1000 світлин, котрі гостро репортажно висвітлюють події трагічних днів. Художник додає у композицію власну графіку, давні українські ікони та гравюри, залучає до образного ланцюга сцени Страстей. Принциповим аспектом при втіленні твору в матеріалі став видрук цифрової композиції на полотні, а не на спеціальній синтетичній тканині, як це відбувається зазвичай, для чого було проведено чимало проб. Проте власне полотно стало запорукою цілісності образу, адже полотняна основа поліптиху асоціюється із сакральними українськими символами вишитим рушником, сорочкою, сигналізує про зв'язок поколінь.

«ДНК-КОД СВОБОДИ. Ідентифікація війною» таку назву отримав проєкт О. Борисової в Музеї сучасного українського мистецтва в Корсакові. Задум визрівав у мисткині з початку вторгнення і мав часткову реалізацію у спільному з В. Стасенком виставковому проєкті 2023 р. «Ідентифікація війною» в Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові. Стилістична й світоглядна спорідненість творів митців дозволили органічно поєднати їх в одному просторі. В проєкті «ДНК-КОД СВОБОДИ. Ідентифікація війною» О. Борисова епічно розвинула тему, залучивши як основу образ Дерева життя. У інсталяції з одягу українських переселенців коріння дерева асоційоване з минулим. Серія з дванадцяти масштабних текстильних панно у техніці цифрового друку асоціюється із шеренгою українських воїнів, лицарів й оборонцями. Ідея захисту втілена у сакральних орнаментах українських рушників, поєднаних з пікселем одностроїв. Масштабний банер зі стократ побільшеним відбитком пальця художниці з доменом України в центрі є символом незнищенності народу, передачі національної генетично-культурної матриці з минулого в майбутнє.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, можна констатувати розвиток і типологічне розмаїття мистецтва сучасного текстильного панно у техніках локального фарбування розлога палітра тем, образів, стилістичних вирішень (природа, релігія, філософія, фольклор та ін.). Серед найбільш поширених техніка гарячого батику. Широкомасштабне воєнне вторгнення інспірувало появу гострих емоційних проєктів з використанням засобів цифрового друку на тканині. Художнє втілення образів та ідей корелює з матеріалом та засобами технічної реалізації. У досліджуваній царині працюють талановиті професіонали. Одним з важливих осередків виховання художників є кафедра художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв. Серед перспектив подальших досліджень бачиться вивчення мистецтва друку рослинами, потенціал якого в галузі мистецтва художньої тканини ще не до кінця окреслений.

Джерела

1. Боб'як Д. Д. Тенденції розвитку художнього розпису по тканині західного регіону України кінця ХХ початку ХХІ століття. ВісникХДАДМ. 2016. № 4. С. 86-92.

2. Дутка Р. М. Українські вибійчані тканини: дис... канд. мистецтв.: 17.00.06 / НАН України, Інститут народознавства. Львів, 1995. 186 с.

3. Печенюк Т. Г. Розпис на тканині. Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Т.5. / НАН України, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2016. С. 265-276

4. Печенюк Т. Г. Розпис тканини в Україні (20-і початок 90-х рр. ХХ ст.): автореф. дис.... канд. мистецтв.: 07.00.06 Львів, 1996. 24 с.

5. Цуркан К. С. Комп'ютерна графіка як виражальний засіб у художньому текстилі (на матеріалі переглядів, практик, дипломних захистів та виставок кафедри художнього текстилю ЛНАМ 20172018 рр.). Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 2018. С. 27-31.

6. Чегусова З., Печенюк Т. Розписний текстиль в громадському інтер'єрі Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Т.5. Київ, 2016. С. 277-284.

7. Чегусова З. Професійне декоративне мистецтво України доби глобалізації (кераміка, скло, текстиль): шляхи розвитку. Сучасне українське декоративне мистецтво: збереження національної своєрідності в умовах глобалізації / НАН України, ІМФЕ ім. М. Рильського. Київ, 2019. С. 54-89.

8. Чегусова З. Професійний художній текстиль України ХХ початку ХХІ століття. Образно-пластична і стильова еволюція. Декоративне мистецтво України ІХ-ХХІ століть: стильові трансформації, художні інтерпретації, загальноєвропейський контекст / НАН України, ІМФЕ ім. М. Рильського. Київ, 2019. С. 408-495.

9. Яковець І. До питання про класифікацію способів нанесення рисунків на текстильні матеріали. Вісник ХДДАМ. 2008. № 12. С. 156-162

10. Constantine M., Larsen J. The Art Fabric: Mainstream. Tokyo, New York and San Francisko: Kodansha International Ltd., 1985. 272 p.

References

1. Bobiak, D. (2016). Trends in the development of artistic painting on the fabric of the western region of Ukraine at the end of the 20th beginning of the 21st century. Visnyk KhDADM. VOL. 4. S. 86-92.

2. Dutka, R. (1995). Ukrainian woven fabrics. (Doctoral dissertations and Theses). NAN Ukrainy, Instytut narodoznavstva. Lviv, 186 p.

3. Pecheniuk, T. (2016). Painting on fabric. History of decorative art of Ukraine: in 5 vols. Vol.5. NAN Ukrainy, IMFE im. M. T. Rylskoho. Kyiv, S. 265-276

4. Pecheniuk, T. (1996). Fabric painting in Ukraine (20s early 90s of the 20th century). (Doctoral dissertations and Theses). Lviv, 24 s.

5. Tsurkan, K. (2018). Computer graphics as an expressive tool in artistic textiles (on the material of revisions, practices, diploma defenses and exhibitions of the Department of Artistic Textiles of the National Academy of Sciences in 2017-2018). Actual problems of humanities and natural sciences: materials of the 5th international science and practice conf. Кharklv, P. 27-31.

6. Chehusova, Z. Pecheniuk T. (2016). Painted textiles in the public interior History of decorative art of Ukraine: in 5 vols. Vol. 5. Kyiv, P. 277-284.

7. Chehusova, Z. (2019). Profesiine dekoratyvne mystetstvo Ukrainy doby hlobalizatsii (keramika, sklo, tekstyl): shliakhy rozvytk. Suchasne ukrainske dekoratyvne mystetstvo: zberezhennia natsionalnoi svoieridnosti v umovakh hlobalizatsii. NAN Ukrainy, IMFE im. M. Rylskoho, Kyiv, S. 54-89.

8. Chehusova, Z. (2019). Professional decorative art of Ukraine in the era of globalization (ceramics, glass, textiles): ways of development. Modern Ukrainian decorative art: preservation of national identity in the conditions of globalization / National Academy of Sciences of Ukraine, IMFE named after M. Rylskyi. Kyiv, P. 408-495.

9. Iakovets, I. (2008).. To the question of classification of methods of drawing on textile materials. Visnyk KhDDAM. Vol. 12, S. 156-162.

10. Constantine, M., Larsen, J. (1985). The Art Fabric: Mainstream. Tokyo, New York and San Francisko: Kodansha International Ltd., 272 p.

Размещено на Allbest.ru