Байао як складова звукових ландшафтів Бразилії : гітарні реконструкції жанру

У музиці французького гітариста і композитора Роланда Дьєнса (Roland Dyens, 1955-2016), уродженця Тунісу, відомого пристрастю до магрибських, латиноамериканських, особливо бразильських музичних етносів, є чимало сторінок бразильської музики, які стали «точною звуковою емблемою, вийнятою із історичного контексту» [Іванніков, 2018, с. 221]. Композитор заявляв, що почував себе французом з бразильською душею і підтвердив свої відчуття в музиці сюїти «Пам'яті Вілла-Лобоса» (1987), циклу «Три саудади» (1980), дуету «Північна сторона: хвала дуету Ассад» (1994), квартету «Бразильці» (2004). У виконанні саудадів він у крайніх розділах артикулював специфіку ритмів і ладів байао, які відтінялися сумною мелодією плачу: «Це, безсумнівно, його туга, ностальгія за Бразилією з її ландшафтами, багатою музичною культурою та людьми, які змусили Дьєнса почуватися серед них як удома» [Іванніков, 2018, с. 228]. На закінчення французького екскурсу північно-східними провінціями -- «колиски» титульних бразильських жанрів -- нагадаємо про запальний драйв “Baiao de Paris” Матіаса Дюплессі (Mathias Duplessy, 1972), виконаного автором у супроводі гітариста Жеремі Жува (Jeremy Jouve, 1979) та франко-індійського перкусіоніста Прабху Едуарда (Prabhu Edouard, 1969) Посилання на виконання «Паризького байао» М. Дюплессі у складі тріо:

https://www.youtube.com/watch?v=L7z1ZB_h-Aw&ab_channel=MATHIASDUPLESSY.

У грі багато залежить від того, наскільки інтерпретатор гітарної музики поінформований про її історичне та етнічне коріння, побутове призначення. Не зайвим буває знайомство з новими феноменами стильового втілення «пам'яті жанру», що базується на «мові» бразильської культури, її ритмах, акцентах, мотивах та мелосі. Тоді перенесення жанру з давньої поетики до академічної художньої концертної площини буде органічним, вражаючим, захоплюючим. Чистий, класичний, ідеально спроєктований звук інструмента в руках академічного артиста «договорює» традицію. Звуковий код історичного минулого розкриє у новій оповіді про жанр несподівані повороти його долі. Разом з ними в один ряд стануть асоціації з країнами, картинами та подіями, що збереглися в пам'яті.

У будь-якого простору, території, локації, природного пейзажу багато голосів, що утворюють непідробну, унікальну «музику землі». Іноді ми ніби піднімаємося і літаємо завдяки власній уяві, разом зі звуком, розлитим у повітрі -- і це одна з чудових можливостей побачити світ згори, відчути неймовірну його красу, гомін океанів, шепіт вітру, гуркіт вулканів, спів птахів, прислухатися до навколишнього ландшафту. І раптово спіймати його відлуння в музиці -- з давніх-давен до сьогодення. У гітарному тембрі, що лунає як голос бразильської душі.

Висновки

Бразильський байао як один із провідних жанрів музичної культури країни, розвинутий спочатку у північно-східних її регіонах -- Баїі та Пернамбуку, протягом останнього сторіччя набув статусу емблеми місцевої побутової та концертної творчості. Спираючись на ритуально-церемоніальні стародавні традиції, закарбовані у громадських танцювальних процесіях сьогодення, байао є уособленням певного музичного архетипу. Він складається з впізнаваних тембрових ознак бразильського звукового сонотипу (індіанські флейти, ангольські ударні, бразильські гітари) і зберігається в сольному гітарному виконавстві завдяки прийомам звуконаслідування. Характер бразильських тембрів віддзеркалює звукові ландшафти сільської та міської глибинки північно-східних регіонів. Розвитку етнічного коріння жанру в умовах нових композиторських втілень сприяла музична естетика руху Movimento Armorial, маніфестом якої було відображення місцевих національних традицій у поєднанні з мовними ресурсами барокового музичного «словника» європейського (іберійського) походження, змішування старовинних модальних елементів і технік письма, а також залучення елементів сучасної академічної та джазової культур. Результатом означених процесів є широка стильова амплітуда художніх втілень жанру в гітарній творчості латиноамериканських та європейських композиторів --А. Мадурейри, П. Беллінаті, Е. Жисмонті, К. Агірре, Р. Дьєнса, М. Дюплессі та ін. У всіх проаналізованих творах чітко визначається ритм байао (загострений синкопова- ний бінарний пульс) та лад байао (лідійсько-міксолідійський з іншими мікстовими варіантами ладоутворення). Швидкі темпи породжують потужну енергію дзвінкої, моторно-танцювальної хвилі, яка своїм суто бразильським колоритом відтворює звукові ландшафти величезного «музичного материка».

Список використаної літератури та джерел

Боголюбова І. В. Урбаністична культурологія: почути образ міста. Мистецтвознавчі записки : зб. наук. статей. Київ, 2019. Вип. 35. С. 83-89.

Гордієнко М. С. Звуковий ландшафт: вербальні та аудіальні проекції : дипл. робота / Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Київ, 2022. 50 с. (рукопис).

Гримич М. Життя під піньорами: культурний ландшафт українських поселень в Бразилії. Київ: Дуліби, 2016. 704 с.

Василенко О. В., Добжанская О. Э., Дьяконова В. Е. Звучащие ландшафты Арктики. Новосибирск: Наука, 2019. 172 с.

Іванніков Т. П. Гітарне мистецтво ХХ століття як феномен творчості : монографія. Кам'янець-Подільський : Видавець Н11 Зволейко Д. Г., 2018. 392 с.

Рябуха Н. О. Звуковий образ світу: онто-сонологічне дослідження фортепіанного мистецтва ХХ -- початку ХХІ ст. : монографія / Харк. держ. акад. культури. Харків: вид-во Бровін О. В., 2016. 336 с.

Andrade F. A percepgao de musica brasileira de Antonio Madureira: musica e

modernismo. Ibericl, Revue d'etudes iberiques et ibero-americaines. Paris, 2022. № 22. P. 9-24. URL: https://iberical.sorbonne-universite.fr/wp-content/uploads/2023/05/Iberic@l-no22-automne-

2022-extrait-02.pdf (accessed: 17.02.2024).

Bartoloni, Giacomo. Violao: O instrumento da alma brasileira. Curitiba: Prismas, 2015. 1a. Ed. 188 p.

Bolis, Stephen Coffey. Asas do baiao de Antonio Madureira: um baiao com influencias da escrita violinistica de Heitor Villa-Lobos. In: Anais do IV Simposio Villa-Lobos, Sao Paulo. IV Simposio Villa-Lobos, Sao Paulo, 2018. Р. 69-83.

Buggey S. An Approach to Aboriginal Cultural Landscapes. Ottawa, 1999. 59 p. URL: https://publications.gc.ca/collections/collection_2016/aanc-inac/R62-467-1999-eng.pdf (accessed: 19.01.2024).

Guestrin N. La Guitarra en la Musica Sudamericana. 2011. 109 p. URL:

https://www.laguitarra-blog.com/wp-content/uploads/2011/11/19627529-La-Guitarra-en-la-Musica- Sudamericana1.pdf (accessed: 17.01.2024).

Castellon M. E. T. Psicoses Interpretativas: Por novas (des)construg6es e performances do repertorio brasileiro para violao : Tese apresentada ao curso de Doutorado do Programa de Pos-graduaqao em Musica da Universidade Federal de Minas Gerais, como requisito parcial para obtenqao do titulo de Doutor em Musica / Universidade federal de Minas Gerais. Belo Horizonte, 2022. 127 p. URL: https://repositorio.ufmg.br/handle/1843/55577 (accessed: 21.01.2024).

Krupnik I. et al. Northern ethnographic landscapes: perspectives from circumpolar nations / I. Krupnik, R. Mason, T.W.Horton (ed.); Published by the Arctic Studies Center, National Museum of Natural History, Smithsonian Institution. Washington, D.C., 2004. 436 p.

Mendes E. A Lavagem das escadarias do Nosso Senhor do Bonfim da Bahia : identidade e memoria no final dos oitocentos. Simposio nacional de historia. Sao Paulo, 2007. URL : http://www.dhi.uem.br/gtreligiao/pdf/st1/Mendes,%20Erika%20do%20Nascimento%20Pinheiro.pd f (accessed: 15.02.2024).

Schafer R. Murray. The Tuning of the World. New York : Alfred Knopf, 1977. 301 p.

Schafer, R. Murray. The Soundscape. Our Sonic Environment and the Tuning of the World. Rochester, Vermont: Destiny Books, 1994. 308 p.

Suassuna, A. O Movimento Armorial. Recife: Ed. Universitaria da UFPE, 1974. 112 p.

Ventura, L. C. Musica dos espagos: paisagem sonora do Nordeste no Movimento Armorial: Dissertagao (Mestrado em Historia) / Universidade Federal do Rio Grande do Norte, Natal, 2007. 200 p.

Zanon, F. Programa Violao: Marco Pereira. 2006. URL: http://vcfz.blogspot.com.br/ 2007/04/66-marco-pereira.html (accessed: 21.01.2024).

References

Boholiubova, I. V. (2019). Urbanistychna kulturolohiia: pochuty obraz mista [Urban cultural studies: to hear the image of the city]. In: Mystetstvoznavchi zapysky [Art history notes]. Kyiv. Issue 35, pp. 83-89 [in Ukrainian].

Hordiienko, M. S. (2022). Zvukovyi landshaft: verbalni ta audialni proiektsii [The soundscape: verbal and auditory projections] : bachelor's thesis (manuscript). Kyiv: Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music. 50 p. [in Ukrainian].

Hrymych, M. (2016). Zhyttia pid pinoramy: kulturnyi landshaft ukrainskykh poselen v Brazylii [Life under the pinors: the cultural landscape of Ukrainian settlements in Brazil]. Kyiv: Duliby. 704 p. [in Ukrainian].

Vasylenko O. V., Dobzhanskaia O. Э., Diakonova V. E. (2019). Zvuchashchie landshafty Arktiki [Sounding landscapes of the Arctic]. Novosibirsk: Nauka, 172 p. [in Russian].

Ivannikov, T. P. (2018). Hitarne mystetstvo XX stolittia yak fenomen tvorchosti [Guitar art of the 20th century as a phenomenon of creativity] : monograph. Vydavets PP Zvoleiko D. H. Kamianets-Podilskyi, 392 p. [in Ukrainian].

Riabukha, N. O. (2016). Zvukovyi obraz svitu: onto-sonolohichne doslidzhennia fortepiannoho mystetstva XX -- pochatku XXI st. [Sound image of the world: an onto-sonological study of piano art of the 20th and early 21st centuries] : monograph. Vyd-vo Brovin O. V., Kharkiv, 336 p. [in Ukrainian].

Andrade, F. (2022). A percepgao de musica brasileira de Antonio Madureira: musica e modernismo. Ibericl, Revue d'etudes iberiques et ibero-americaines. Paris. № 22. P. 9-24. Available at: https://iberical.sorbonne-universite.fr/wp-content/uploads/2023/05/Iberic@l-no22-automne- 2022-extrait-02.pdf (accessed: 17.02.2024) [in Portuguese].

Bartoloni, G. (2015). Violao: O instrumento da alma brasileira. Curitiba: Prismas, 2015. 1a. Ed. 188 p. [in Portuguese].

Bolis, S. (2018). Asas do baiao de Antonio Madureira: um baiao com influencias da escrita violinistica de Heitor Villa-Lobos. In: Anais do IV Simposio Villa-Lobos, Sao Paulo. IVSimposio Villa-Lobos. Sao Paulo, pp. 69-83. [in Portuguese].

Buggey, S. (1999). An Approach to Aboriginal Cultural Landscapes. Ottawa. 59 p. Available at: https://publications.gc.ca/collections/collection_2016/aanc-inac/R62-467-1999- eng.pdf (accessed: 19.01.2024) [in English].

Guestrin, N. (2011). La Guitarra en la Musica Sudamericana. 2011. Available at: https://www.laguitarra-blog.com/wp-content/uploads/2011/11/19627529-La-Guitarra-en-la-Musica- Sudamericana1.pdf (accessed: 17.01.2024) [in Spanish].

Castellon, M. (2022). Psicoses Interpretativas: Por novas (des)construgoes e

performances do repertorio brasileiro para violao. Tese apresentada ao curso de Doutorado do Programa de Pos-graduaqao em Musica da Universidade Federal de Minas Gerais, como requisito parcialpara obtenqao do titulo de Doutor em Musica / Universidade federal de Minas Gerais. Belo Horizonte. 127 p. Available at: https://repositorio.ufmg.br/handle/1843/55577 (accessed:

21.01.2024) [in Portuguese].

Krupnik I. et al. (2004). Northern ethnographic landscapes: perspectives from circumpolar nations / I. Krupnik, R. Mason, T.W.Horton (ed.); Published by the Arctic Studies Center, National Museum of Natural History, Smithsonian Institution. Washington, D.C. 436 p. [in English].

Mendes, E. A (2007). Lavagem das escadarias do Nosso Senhor do Bonfim da Bahia : identidade e memoria no final dos oitocentos. In: Simposio nacional de historia. Sao Paulo, 2007. URL http://www.dhi.uem.br/gtreligiao/pdf/st1/ Mendes,%20Erika% 20do%20 Nascimento%20Pinheiro.pdf (accessed: 15.02.2024) [in Portuguese].

Schafer, R. M. (1977). The Tuning of the World. New York : Alfred Knopf. 301 p. [in English].

Schafer, R. M. (1994). The Soundscape. Our Sonic Environment and the Tuning of the World. Rochester, Vermont: Destiny Books. 308 p. [in English].

Suassuna, A. O. (1974). Movimento Armorial. Recife: Ed. Universitaria da UFPE. 112 p. [in Portuguese].

Ventura, L. C. Musica dos espagos: paisagem sonora do Nordeste no Movimento Armorial: Dissertagao (Mestrado em Historia) / Universidade Federal do Rio Grande do Norte, Natal, 2007. 200 p. [in Portuguese].

Zanon, F. (2006). Programa Violao: Marco Pereira. Available at: http://vcfz.blogspot.com.br/2007/04/66-marco-pereira.html (accessed: 21.01.2024) [in Portuguese].

Размещено на Allbest.ru/