Антологія форм абстрактного живопису у мистецтві модерну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка

АНТОЛОГІЯ ФОРМ АБСТРАКТНОГО ЖИВОПИСУ У МИСТЕЦТВІ МОДЕРНУ

Дротенко Валентина Іванівна

канд. філос. наук, доцент, доцент

кафедри філософії, соціології та

політології імені професора В.Г. Скотного

Анотація

модерний мистецтво живопис художній

У контексті розвитку модерного мистецтва початку ХХ століття проаналізовано його художньо-естетичні засади - пост-імпресіонізм Поля Сезанна, фовізм Анрі Матісса. Окреслено мистецькі пошуки та стилістичні рішення абстрактного безпредметного живопису, зокрема - особливості таких стильових систем як кубізм Пабло Пікассо, Жоржа Брака, Хуана Гріса; кубофутуризм Олександра Богомазова; супрематизм Казимира Малевича.

Ключові слова: кубізм аналітичний, кубізм синтетичний, кубофутуризм, супрематизм, антологія форм.

Вступ

Абстракція - експресивна або інтуїтивна - стала провідною серед різновидів авангардного мистецтва початку ХХ століття. Безпредметний живопис, використовуючи художні засоби - колір, пляму і лінію, - намагався виразити почуття та емоції людини, її внутрішній світ, трансцендентні переживання і за характером був філософсько-символічним. Прихильники ж геометричної абстракції натомість створювали мистецькі системи, засновані на раціональності й функціональності. Кубізм намагався за допомогою найпростіших геометричних фігур передати на двомірній площині тривимірність зображених об'єктів, а також рух і час. Кубофутуризм поєднав зсуви форми у кубізмі з передачею стрімкого руху у футуризмі. Втім, серед систем геометричної абстракції головною виявилася супрематична.

Виклад матеріалу

Дві лінії розвитку авангардного образотворчого мистецтва кінця XIX-початку ХХ століття зумовили появу абстрактного безпредметного живопису у мистецтві модерну. Перша - це абстрагування форми, зведення предметів до їхніх основних геометричних елементів так, щоб вони зникли, розчинилися, а об'єктом стала сама форма. Друга - звільнення кольору від природних предметів так, щоб колір став матеріалом для вираження емоцій, і зрештою - об'єктом в абстрактному кольоровому експресіонізмі. Перший напрям сформувався під впливом творчості постімпресіоніста Поля Сезанна, другий походить здебільшого з творчості фовіста Анрі Матісса.

Логічним завершенням цих пошуків став кубізм як мистецький винахід у творчості Пабло Пікассо (1881-1973) та Жоржа Брака (1882-1963). Якщо Пікасссо та Брак розробили основи кубізму, то Хуан Гріс (1887-1927), якого називають «третім мушкетером кубізму», удосконалив його до рівня власної впізнаваної візуальної мови.

Кубізм був справді дієвим, докорінним стилем модерну. Це був перший стиль абстрактного мистецтва, який кинув виклик звичайним формам репрезентації та зосередився на розробці новітнього, «кубістичного» бачення.

Підґрунтям кубістичного бачення виявилася ідея «відносності» того, як митець сприймає й обирає у предметі окремі елементи, створюючи єдиний сконцентрований образ шляхом поєднання своїх спостережень і спогадів. Досліджуючи спосіб бачення, кубісти розуміли, що око ніби сканує предмет, фіксуючи у ньому певну деталь, перш ніж переходити до іншої. Змінюючи свою позицію щодо предмета спостереження і дивлячись на нього зверху, знизу, збоку, кубісти припустили, що бачення об'єкта є сумою різноманітних поглядів, і пам'ять про об'єкт будується, враховуючи різноманітні точки зору, обрані довільно поглядом і рухом. Натомість малюнок, створений за законами перспективи, що враховує просторову структуру й віддаленість окремих частин об'єкта від спостерігача, вимагає погляду з однієї точки зору, з фіксованої позиції, як світлина.

Отже, кубістичне бачення неймовірно абстрактне за формою було спробою розвинути новітню форму надмірно реалістичного способу бачення. Тому кубістична картина, змальовуючи реальні об'єкти, перебудовує простір - зображує різні частини об'єкта одночасно, відтворюючи погляд на них з різних кутів зору, і реконструює їх у композицію площин, форм, кольорів. Різноманітність частин об'єкта виявляє його внутрішню потенцію, енергію до взаємодії, взаємозаміни, взаємозв'язку, дизайну.

Сезанна цікавила стійкість поєднань кольорів та форм у природі. Він прагнув об'єднати колір і форму, повертаючи живопис у сфері кольору до першоджерел, щоб колір набув матеріальності. Якщо імпресіоністи аналітично вивчали взаємодію форми і кольору, зорово розчиняючи простір у світлоповітряному середовищі, то Сезанн тяжів до мальовничого синтезу кольору, форми та простору: «Я бачу плани, які гойдаються й нахилені, прямі лінії здаються мені падаючими». Він відмовився від зовнішньої краси, відкинув «схожість» та «правильність» заради тектоніки та пластики. Створюючи нову мальовничу перспективу, Сезанн, на думку Власова В.Г., хотів показати, як одна форма впливає на іншу, як об'єм (діапазон) предмета «втягує чи виштовхує» простір. Звідси деяка геометризація форм та мазка його пензля. «Він настільки сильно відчував глибину образотворчого простору, що дальній план у його пейзажних етюдах ніби висувався вперед, або, точніше, сам художник подумки опинявся всередині простору, що зображується, «обтікає» його з усіх боків. Це була нова, складніша, ніж класична, створена в епоху Відродження, перспектива живопису, яка частково повертає наше сприйняття до простору візантійського іконопису та готики [1].

Сезанна не цікавило створення ілюзії глибини в живописі, оскільки ілюзія перспективи заперечує те, що картина - це плоский двовимірний об'єкт. Йому важливо було підкреслити різницю між картиною та реальністю, оскільки живопис, на його думку, це - конструкція та розташування кольору на двовимірній поверхні. Саме цей абстрактний підхід сподобався кубістам. Кубісти або розкладали форму на складові елементи, або спрощували принципи Сезанна до примітиву. В обох випадках переважали аналітичні, а не синтетичні стремління Сезанна. Відомі слова Сезанна - «трактуйте природу у вигляді циліндра, кулі, конуса...» - були сприйняті надміру.

Перші застосування техніки Сезанна і намагання вивести трактування форми на новий рівень спостерігаються у роботі Пабло Пікассо над картиною Les Demoiselles d'Avignon, (1907) [2]. Крім того, під впливом традиційного африканського мистецтва у Пікассо сформувалися новітні уявлення про красу вільної форми та про її власне значення. Згадаємо, що основними рисами африканського мистецтва є перевага абстракції над реалістичністю, нелінійне масштабування, спотворення пропорцій та акцент на людській фігурі; поєднання прийомів динаміки і гротеску, яскравих кольорів і контрасту. Звідси - енергія виразності стилю.

Подальшій розробці абстрактного трактування об'єму та простору Сезанном і трансформації в аналітичний кубізм сприяло мистецьке партнерство П. Пікассо і Ж. Брака упродовж 1908-1912 років. Жорж Брак був послідовником Анрі Матісса, який, поєднуючи інтуїтивне відчуття експресивності кольору з почуттями, викликаними спостереженнями та досвідом, малював чистим відкритим кольором, спрощуючи форму до схематизму. «Роздрібнення кольору призвело до роздрібнення форми, контуру. Результат: вібруюча поверхня. Я став писати барвистими площинами, намагаючись досягти гармонії співвідношенням усіх колірних площин», - пригадував Матісс [3]. Експансивний колорит і пафосна контрастність стали основою побудови композиції та головним прийомом вираження почуттів художника (до прикладу, «Відкрите вікно» (La Fenetre Ouverte) і «Жінка в капелюсі» (La Femme au Chapeau),1905.)

Під впливом творчості Матісса і Сезанна Жорж Брак створив пейзажі, натюрморти, інтер'єри, в яких поєднав формальні інновації кубізму з декоративними, чуттєвими та ліричними аспектами живопису. Little Harbor in Normandy, (1909) [4] є першим прикладом раннього кубізму Брака: строга геометрія і стримана палітра кольорів, зміщення простору і смугасте моделювання форми посилюють напругу картини. У творчості Ж. Брака спостерігається аналіз предмета з різних кутів зору та його реконструкція в геометричній рамці, яка зумовлює створення образу у вигляді уніфікованого фрагменту, але викликає відчуття предмета завдяки використанню обмеженої палітри кольорів.

Аналітичний кубізм тривав приблизно до 1912 року. Роботи П. Пікассо і Ж. Брака ставали все більш абстрактними. Зрештою, використання фрагментів «реального світу» (техніка колажу - papier colle), відмова від монохромного уніфікованого стилю на користь барвистого й декоративного, заміна ліній геометричних на довільні, перехід від темних кольорів до світлих дозволили сформувати основи синтетичного кубізму, який розвинув Хуан Гріс. Він замінив плоскі поверхні скульптурними, впровадив papier colle як елемент у картині та використання циліндричних і конічних форм (Still Life with Checked Tablecloth, 1915 [5].

В абстрактному мистецтві ХХ століття на перетині кубізму й футуризму внаслідок мистецьких експериментів з кольором і формою та перспективою виникає нове явище - кубофутуризм. Його засновником вважають «українського Пікассо» - Олександра Богомазова. У трактаті «Живопис та елементи» (1914) О. Богомазов дослідив генезис художньої форми, що народжується від моменту руху первісного елементу - крапки - до таких елементів живопису як лінія, форма, живописна маса, середовище тощо. Ці поняття митець розуміє в динаміці, аналізуючи малярство як складну систему, що змінюється й живе за притаманними їй законами. Професійне кредо художника: «Мистецтво - бездоганний Ритм; Художник - його чуйний резонатор». «Спогади про Кавказ» (1916) фахівці називають одним із найкращих абстрактних творів включно з К. Малевичем та В. Кандинським [6].

Концепція О. Богомазова випередила теоретичні концепти Казимира Малевича («Супрематизм», 1920) та Василя Кандинського («Крапки та лінії на площині», 1918-19). Слід зазначити, що О. Богомазов заснував дослідження антології форми як самодостатньої цілісності у безпредметному мистецтві ХХ століття. «Нове мистецтво тим і дороге, що воно висуває самостійну вартість елементу живопису, як носія відчуттів Художника. Не безглузді звинувачення у прагненні до сторонньої мети, а усвідомлення Художньою Особистістю своєї сили владно притягує її на шлях нових відкриттів у Мистецтві. Киньте ж свої обвинувачення тим, хто приховуючи своє безсилля, поспішає запобігти смакам публіки» [7]. Аналізуючи логіку сприйняття мистецтва й психологію сприйняття художнього образу, О. Богомазов вважав, що «Розумом без почуття ніколи не збагнути краси, бо логіка розуму не збігається з логікою краси, для якої існують зовсім інші масштаби, яких не виміряти логічним аршином» [там само].

У 1910-х роках Казимир Малевич упроваджує найрадикальніший стиль абстрактного живопису - супрематизм. Термін «супрематизм» художник вперше використовує в Маніфесті 1916 року «Від кубізму і футуризму до супрематизму: Новий реалізм у живописі». Створюючи новий тип безпредметного мистецтва, Малевич зосередився виключно на кольорі, геометризмі, чіткості зображення предметів і творчості в чистому вигляді. За допомогою геометричних фігур яскравих відтінків митець передавав реальність. Трикутники, кола, квадрати, прямі лінії поєднувались у різні комбінації. Малевич був переконаний, що супрематичне мистецтво буде привілеєм над минулим досвідом живописців і призведе до домінування в образотворчому мистецтві чистого почуття і сприйняття.

Розвиток супрематизму в творчості Малевича відбувся у три етапи: чорний, кольоровий і, нарешті, білий. Перший етап - «нуль форм» як базисний елемент буття та інші елементарні форми: коло, лінія, хрест (Чорний квадрат та червоний квадрат, 1915) [8]. На другому етапі з'являються складні багатофігурні композиції, в основі яких майстерне балансування геометричних форм (Супремус №56, 1916).[9] Третій етап - «біле на білому», коли відбувається розчинення світлих, прозорих образів і фігур у «білій безодні» фону, що знаменує завершення переходу у безпредметність. Супрематична композиція «Біле на білому», написана К. Малевичем у 1918 році, стала вершиною його творчості [10].

Отже, у простих геометричних формах - пряма лінія, коло, квадрат, прямокутник - на світлому тлі, що знаменує нескінченність простору, супрематизм підмічає структуру світобудови. Закономірно, що ідеї супрематизму знайшли втілення в архітектурі, сценографії, поліграфії, промисловому дизайні.

Висновки

Як бачимо, логіка створення художнього образу в абстрактному живописі розкривається через аналітико-синтетичну єдність протилежностей простору і форми у їх часовому розгортанні від крапки до лінії, до маси і середовища. Це розгортання містить у собі збалансовану геометрію форм так, що форма набуває безпредметності, розчиняючись у кольорі. Таким чином, в абстрактному живописі об'єктивно актуалізується колір та його символічна сутність, яка окреслює логіку краси.

Список використаних джерел

1. Власов, В. Г. (1997). Сезанн Поль. Стили в искусстве. Словарь имён. В 3-х т. СПб.: Кольна. Т. 3. С. 308-310.

2. Les Demoiselles d'Avignon. Картина Пікассо. Вилучено з: https://www.britannica.com/ topic/Les-Demoiselles-dAvignon.

3. Морозова Варвара. (2016). Эволюция цвета Анри Матисса. Часть 1. Творческий альманах АГОІ^ Ru. Выпуск №10. Вилучено з: https://artifex.ru/живопись/анриматисс-часть-1/.

4. Товариство прав художників (ARS), Нью-Йорк / ADAGP, Париж (2018). Маленька гавань у Нормандії. Жорж Брак. Вилучено з: https://www.artic.edu/artworks/ 109330/little-harbor-in-normandy.

5. WikiArt. Энциклопедия визуальных искусств. (2011). Still Life with Checked Tablecloth. Хуан Грис. Вилучено з: https://www.wikiart.org/ru/khuan-gris/still-life-with-checkedtablecloth-1915.

6. UA View. Діячі. (2022). Богомазов Олександр. Вилучено з: https://uaview.ui.org.ua/ua/ artist/bohomazov-oleksandr.

7. Тишкевич М. (2022). Олександр Богомазов: Розумом без почуття ніколи не збагнути краси. Український інтерес. 2022-10-21. Вилучено з: https://uain.press/blogs/ oleksandr-bogomazov-rozumom-bez-pochuttya-nikoly-ne-zbagnuty-krasy-1213977.

8. «Цей день в історії». (2022). «Чорний квадрат» Казимира Малевича. Вилучено з: https://www.jnsm.com.ua/h/0621 P/.

9. Супремус. Віртуальний конструктор. (2022). Вилучено з: http://art-edu-studio.com/ supremus/description.html.

10. WikiArt. Энциклопедия визуальных искусств. (2021). Супрематична композиція. Біле на білому. Казимир Малевич. Вилучено з: https://www.wikiart.org/uk/kazimirmalevich/bile-na-bilomu-1918.

Размещено на Allbest.ru