Дихотомія сучасної американської мрії (на основі корпусу американських актових промов CACS2000–2021)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАНУ

Дихотомія сучасної американської мрії (на основі корпусу американських актових промов CACS2000-2021)

Гонгало Вікторія



Анотація

Американська мрія є набором ідеалів, які глибоко вкоренилися в американській свідомості з часів заснування нації. Це також віра в те, що будь-хто, незалежно від походження чи обставин, може досягнути успіху завдяки наполегливій праці та цілеспрямованості. Попри те, що загалом в історіїях про американську мрію йдеться про досягнення успіху в Америці завдяки наполегливій праці та наполегливості, саме визначення поняття «американська мрія» дуже різниться, оскільки може бути обумовленим багатьма різними факторами. Для одних це може означати досягнення фінансового багатства, самореалізацію, соціальну справедливість чи рівність, а іноді вона може сприйматись через невдачі, життєві виклики, скрутне життєве становище та величезні борги. Неоднозначність американської мрії також відображає той факт, що успіх в Америці не завжди визначається виключно наполегливою працею та цілеспрямованістю. Інші фактори, такі як удача, можливості та соціальні зв'язки, також можуть відігравати значну роль. Це може ускладнити визначення того, якою мірою індивідуальні зусилля дійсно визначають долю людини. Метою дослідження є проаналізувати дихотомію сучасної американської мрії, яка охоплює не лише успіх та статки, а також зневіру у досягненні цілей, борги та споживацьке суспільство.

Для досягнення мети дослідження використовуємо спеціально створений корпус американських актових промов CACS (2000-2021), який містить 100 актових промов за період 2000-2021 рр. Для роботи із корпусом CACSбуло використано корпус-менеджер AntConc.

Ключові слова: концепт, лінгвокультурологія, американська мрія, Americandream, дихотомія, корпусна лінгвістика, корпус американських актових промов, актова промова.



Abstract

The dichotomy of the modern american dream (based on the CACS 2000-2021 Corpus of American Ceremonial Speeches)

Honhalo Viktoriia,

O.O. Potebnia Institute of Lingustics of the National Academy of Sciences of Ukraine

The American Dream is a set of beliefs that have been deeply ingrained in the American consciousness since the nation's founding. It is also the idea that anyone, regardless of their background or circumstances, can succeed through hard work and determination. While stories of the American dream generally refer to achieving success in America through hard work and persistence, the definition of the American dream varies widely, as it can be determined by many different factors. For some, it could mean achieving financial wealth, self-fulfilment, social justice or equality, while others may perceive it as a journey of failure, hardship, poverty and huge debt. The ambiguity of the American dream also reflects the fact that success in America is not always determined solely by hard work and determination. Other factors such as luck, opportunity and social networks can also play a significant role. This can make it difficult to ascertain the extent to which individual effort truly determines a person's destiny. The purpose of this study is to analyse the dichotomy of the modern American dream, which encompasses not only success and wealth, but also disillusionment with achieving goals, debt, and consumerism.

To achieve the goal of the research specially created Corpus of American Commencement Speeches was used - CACS (2000-2021), which contains 100 commencement speeches from 2000-2021. AntConc Corpus Manager was used to work with the CACS.

Keywords: concept, linguoculturology, American dream, dichotomy, corpus linguistics, corpus of American commencement speeches, commencement speech.



Основна частина

Кожна нація має мрію, яка може бути дуже схожою на ту, яку плекають і прагнуть здійснити інші народи. Тим не менш, американська мрія відрізняється від LeReveFrangais, австралійської мрії та інших мрій. Вираз «американська мрія» почав масово поширюватися американською літературою від початку ХХ століття, а згодом «американська мрія» перенеслась у реальне життя та трансформувалась у певну американську ідеологію. На думку американського економіста Р.Д. Шилера, головна відмінність саме американської мрії полягає в її унікальній здатності залишатися актуальною, незалежно від обставин. Американська мрія надихала американців під час «Ревучих двадцятих», але вона також була стимулом, коли країна занурилася у Велику депресію [32].

«Американська мрія» базується на індивідуалістичних цінностях. Значною мірою, це мрія про особисте благополуччя, або навіть мрія про особисте процвітання, сімейне щастя й матеріальне благополуччя. Декларація про незалежність Джефферсона вперше виявила ідеальну і реалістичну основу американської мрії: «Ми віримо, що такі істини є очевидними: всі люди народжуються рівними, а творець дарує людям ряд невід'ємних переданих прав, включаючи право на життя, право на свободу і право шукати щастя» [5]. На основі природних прав на свободу, рівність і братерство американці особливо виокремили право на пошуки щастя. Чарівність «американської мрії» полягає в її вільному, відкритому й толерантному, політичному та соціальному середовищі. «»

Американську мрію можна віднайти в культурі та історії країни. Вона знаходиться у самому серці життєвої мудрості BenjaminFranklinу «Альманасі бідного Ричарда», у словах EmmaLazarus, викарбувнаих на Статуї Свободи, поезії поезії CarlSandburg, або в ораторському мистецтві MartinLutherKingJr. Американську мрію можна побачити у горизонтах від Мангеттена до Чикаго та Сан-Франциско. У багатьох відношеннях американська мрія глибоко вкорінена у концепції подорожі - подорожі до нової країни, подорожі через покоління, - і, звичайно, подорожі в межах власного життя. Це рух і прогрес, це оптимізм, це пошук успіху та реалізації на цьому шляху [12].

Мета дослідження - проаналізувати корпус американських актових промов на об'єкт дихотомії американської мрії.

Для дослідження дихотомії американської мрії було використано низку методів та прийомів, зокрема метод узагальнення та систематизації мовних одиниць, що об'єктивують поняття Americandreamв американському суспільстві. Лінгвокультурологічний аналіз сприяв визначенню культурної, соціологічної та історичної особливості та становлення американської мрії. У дослідженні було використано метод словникових дефініцій терміну.

Ключовим у дослідженні стало поєднання методу корпусної лінгвістики та контекстуально-інтерпретаційного аналізу для виявлення особливостей мовної об'єктивації дихотомії американської мрії. Корпус американських актових промов налічує 100 американських актових промов від 2000 року до 2021 - CorpusofAmericanCommencementSpeeches 2000-2021 (CACS). Для роботи із корпусом було використано корпус менеджер AntConc. Створений корпус текстів налічує 317,186 токенів (267,987 слів) та 6, 918 конкордансів. Цінність конкордансів у тому, що це не окремий список слів, а контекст вживання досліджуваних одиниць. Корпус-менеджер дозволяє за пошуковим запитом дослідити усі уживання одиниці (e.g. Americandream) у форматі KWIC (keywordincontext) у текстах корпусу [22].

У роботі ми звертаємося до праць науковців різних галузей, які вивчали явище Americandream, а саме: літературознавців (G. Carisen, F. Carpenter, Г. Голенпольского, А. Звєрева, Т. Морозової та ін.), істориків, філософів, культурологів і соціологів (J. Adams, L. Calder, J. Cullen, J. Hochschild, T. Parsons, S. Terkel, R. Wuthnow, Р. Белла, С. Лаперуза, Р. Мертона, О. Туганової та ін.)

У меожах когнітивно-комунікативної парадигми в лінгвістиці коцнепт AmericanDreamчастково розглядали українські вчені: В. Воїнов (1994), Н. Гач (2014), К. Карпова (2008), С. Радзієвська (2008), М. Томенчук (2008), О. Фоменко (1997), О. Ладика (2020). Проте не було досліджено дихотомію сучасної американської мрії.

Саме поняття «американської мрії», як уважає професор Лоуренс Рід, бере витоки з першої половини XVII століття, коли новий материк почав привертати увагу європейців. Тому, певною мірою, джерелом «американської мрії» є «східна мрія», тобто мета Колумба знайти новий шлях на Схід, щоб отримати золото, спеції та інші багатства Сходу. Прикметною є велика кількість метафор, що стояли біля самих витоків нової культури і літератури. Так, наприклад, утверджуються такі метафори на позначення американської землі, як Ельдорадо (ElDorado), Земля Обітована (thePromisedLand), Парадиз (Рай) (theParadise), що безумовно породжувало нові міфи [21].

Найвпливовішим чинником формування американської культури стало європейське підгрунтя, що живилось з біблійного міфо-філософського сприйняття світу. Більшість груп переселенців їхала до Америки з готовою ідеєю Землі Обітованої, де всім вистачить місця і кожен зможе самореалізуватися, досягнувши омріяного: чи то багатства, чи то свободи. Цей потяг оформився в надрах європейської західної свідомості. «Золота Америка» була одним з потужних європейських міфів в добу Відродження і невід'ємною складовою європейської традиції.

У 1630 р. пуритани з Англії прибули до Північної Америки з думкою про те, що Бог призначив їм зустріч, аби подарувати Новий Світ. Їхня місія, полягала у тому, щоб виконати обіцянку перед Богом і будувати Новий Світ «на вершині гори» (TheCityontheHill), який має бути взірцем для усього світу. Пуритани започаткували на американському континенті дух прагнення до побудови нового світу, нового суспільства, яке б функціонувало згідно із законами релігійної моралі [10].

Відомий американський економіст Роберт Фогель детально викладає важливу роль пуританського реформаторського руху в просуванні американських політичних і соціальних реформ [16]. Прикладами є звільнення рабів, рух за права жінок та прогресивність, які уособлювали глибокий пуританський релігійний дух.

У 1849 році в Каліфорнії було знайдено золото. Тисячі людей переїхали до щойно приєднаного штату в пошуках золота, що вважається «найчистішим вираженням «Мрії про узбережжя» в американській історії». На тлі цих подій народилася МРІЯ про Каліфорнію. Суть цієї МРІЇ полягала в миттєвому успіху в будь - яких починаннях. Історик Г.У. Брендс зазначав, що після золотої лихоманки «каліфорнійська мрія» поширилася по всій країні. Хоча золота мрія незабаром зникла, потенціал «Золотого штату» продовжував доводити свою «метафоричну силу для поколінь американців», особливо виявляючись «цілком практичним для деяких підприємств». Зокрема, кіноіндустрія знайшла в Каліфорнії місце для розміщення своєї зростаючої голлівудської імперії у Лос-Анджелесі [9].

Стара американська мрія була мрією пуритан, «Бідного Річарда» Бенджаміна Франкліна, а також чоловіків і жінок, які задовольнялися тим, що накопичували свої скромні статки потроху, рік за роком. Нова мрія була мрією про миттєве багатство, здобуте в одну мить завдяки зухвалості та талану.

Перше ж визначення «американської мрії» сформулював Джеймс Адамс у 1931 році в період глибокої економічної депресії. Він увів цю фразу, щоб підбадьорити своїх співвітчизників, нагадавши про історичне призначення Америки, її досягнення та національні ідеали. Визначення наведене в історичному трактаті «Епос Америки»: «Американська мрія» - мрія про землю, де життя буде краще, багатше і наповненіше для кожної людини, з можливостями для кожного, відповідно до його вмінь та досягнень» [5].

З точки зору словникового тлумачення перше вживання виразу «американська мрія» зафіксовано у тлумачному словнику «TheAmericanHeritageDictionaryoftheEnglishLanguage», виданому у 1969 році: «Americandream - американський ідеал соціальної рівності та особливо матеріального успіху» [33].

Не менш цікаве визначення терміна «американська мрія» дається і в «Урбаністичному словнику»: «AmericanDream - ідеальне американське життя, яке подається засобами масової інформації; 2, 3 дитини, білий паркан навколо дворівневого будинку з собакою і котом, універсал або мінівен, щоб відвозити дітей на спортивні тренування; неможливе за своєю природою» [2; 34].

Багато дослідників намагалися визначити основні складові «американської мрії». На думку Д. Брегга та М. Дрейтона, поняття «американська мрія» включає в себе:

1) віру в сталий розвиток індивідуальних, колективних, суспільних умов існування, віру в прогрес; 2) переконання в тому, що кожен може реалізувати свої амбіції завдяки власним зусиллям; 3) впевненість у тому, що Америка - богообрана країна; 4) усвідомлення того, що американська форма влади «для народу» є єдиною гарантією свободи і рівності; 5) ідею, пов'язану з людьми різних культур: люди можуть жити мирно, приймаючи особливості і культуру іншого народу. Це віра в мультикультуралізм, культурний та етнічний плюралізм [8].

А.М. Звєрєв писав про «три кити американської мрії»: 1) віра в те, що ресурси американської землі неосяжні, а матеріальний достаток призначений тут усім без винятку; 2) переконання в тому, що тільки в Америці людина стає вільною від класових, соціальних, ідеологічних, освітніх та інших обмежень; 3) впевненість у тому, що в Америці право на щастя надається кожному, а шанси на досягнення щастя абсолютно рівні для всіх [1].

Джим Каллен ототожнює поняття «американської мрії» з ідеалом «хорошого життя», розвиваючи, таким чином, ідею «мрії про хороше життя». Ця концепція життя набувала різних форм протягом історії Сполучених Штатів: мрія про землю обітовану, яку шукали пуритани; мрія про рівність людей, що виникла під час Громадянської війни в США і досягла свого піку в часи руху за громадянські права в 1960-х роках; або мрія про «право власності на житло», що поступилася місцем середньому класу США після Другої світової війни. Тож на певному історичному етапі існування єдиного консолідуючого міфу відіграло неабияку роль у становленні американського суспільства, його культури і літератури [13].

В актових американських промовах, зібраних в один корпус CACS (2000-2021) [22], американська мрія набуває важливого значення у зверненні до молодого покоління:

У своєму зверненні акторка Мінді Кейлінг звертається до американської мрії як до визнання (recognition), досягнення (accomplishment), вдячність (gratitude), схвалення (validation), можливість (opportunity), прагнення (aspiration), натхнення (inspiration): «Graduates, parents, faculty, this is really such a remarkable day, obviously for you, but also for me, because after spending a life obsessing over true crime, the impossible happened: I was asked to speak at the Harvard Law commencement and accept an honorary legal degree. Yes, isn't that the American dream?» [23]

У промові американського бізнесмена Ларі Пейджавіднаходимо звернення до американської мрії, яка розкривається у цьому контекстів такими складовими: generational progress and parental influence, family legacy, strivmg for a better life, hard work and dedication, educational aspiration, opportunity, persistence, sense of pride, community ties and pursuit of dream. «My father's father worked in the Chevy plant in Flint, Michigan. He was an assembly line worker. He drove his two children here to Ann Arbor, and told them: That is where you're going to go to college. Both his kids did graduate from Michigan. That was the American dream. His daughter, Beverly, is with us today» [30].

Мішель Обамау своїй промові 2020 року стверджує, що американська дія досі жива, звертається до неї як до історичного надбання нації, безкінечних можливостей і визнання: historical legacy and perspective, gratitude and acknowledgement, continuity across generations, inspiration, opportunity and possibility, empowerment, national identity. «So, graduates, while I think it's fair to say that our Founding Fathers never could have imagined this day, all of you are very much the fruits of their vision. Their legacy is very much your legacy and your inheritance. And don't let anybody tell you differently. You are the living, breathing proof that the American Dream endures in our time. "[28]

Промова випускниці гарварду Сари Абушар була сповнена вражень та смислів, які наповнюють американську мрію. У наведеній цитати можемо простежити такі елементи американської мрії, як transformational experience in America, realization of American Dream, community as catalyst for change and progress, diversity, passion and purpose, civic engagement, empowerment, creating a better world, encouragement.»… You go to Harvard?! <…> Welcome to America! And suddenly all the gates to the American Dream opened wide. I saw it everywhere, this Harvard Nation. But I saw it <…> in its invisible institutions… the invisible scaffolds around and undergirding the hard institutions…. I saw it in the quarrelling columns of The Crimson newspaper… its Kung-Fu fights of ideas and lively student debates with the potency to propel policy changes by the next morning's print. <…> in our cluttered bulletin boards, bustling with life… with announcements of student-led conferences, Broadwayworthy shows and dorm-room projects turned world's next Facebook smothering each other for our cursory glimpse <… > I saw passions, purpose, creativity - I saw a heartbeat of civic community's vivacity. <…> I felt acutely here the value of civil society and living, breathing institutions. <…> My time here would give me a working model of a better world - not only that, but that sense of empowerment to initiate change.» [4]

Промова «Lift Off» американського освітнього діяча ДжонатанаЛівінгстона стосується не лише освіти, можливостей та успіху, але й також торкається питань іміграції, складної історії його народу та расової належності: education, societal change, potential and ability, greatness, ties with younger geenrations, aspiration, empowerment, journey of self-discovery, growth, achievement, equality, unity and togetherness: struggle.

«Education is no equalizer -

Rather, it is the sleep that precedes the American Dream.

<…>Wake up every child so they know of their celestial potential.

<…> Together, we can inspire galaxies of greatness

For generations to come.

No, sky is not the limit. It is only the beginning. " [26]

Синонімічним різновидом вираження ідей, що стосуються американської мрії, є каліфорнійська мрія (Califronia dream). Американський підприємець Ларі Елісон звертається до додаткових компонентів американської мрії: life transition, cultural shift, following your dreams, self-discovery, personal growth, authenticity, change, opportunity, faith, california dream. «I was unable to make myself into the person that I thought I should be. So I decided to stop trying. I was 21 years old when I dropped out of college; packed everything I owned jeans, t-shirts, leather jacket, guitar into my car and drove from Chicago to Berkeley, California. I guess one small part of that University of Southern California dream was mine after all the California part.» [15].

Згодом, однак, починають з'являтися тексти, які ніби сигналізують про наближення своєрідного краху ідей батьків-пілігримів, коли «американський міф» дедалі більше відходить від суспільно-релігійного призначення і наближається до проголошення примітивного задоволення власних потреб, здебільшого матеріального характеру. Американська мрія часто експлуатується політиками, які зауважують, що вони походять із бідних прошарків суспільства і надбали усі здобутки в житті завдяки тяжкій праці. Незважаючи на те, що Сполучені Штати поширюють у світі позитивні образи влади, багатства, свободи і справедливості, постає питання про реальність цих ідей. Берні Сандерс, американський політичний діяч, написав статтю «Наша революція» про занепад олігархії та демократії в США, де йдеться про інституційну дилему та соціальну кризу відступу, занепокоєння середнього класу, розрив між багатими та бідними, податкові питання, виховне навантаження, найважливіше покарання, вразливі групи та маніпулювання ЗМІ. «Для багатьох американців американська мрія - жахіття», - заявив він у своїй виборчій кампанії 2016 р. [31]

Свобода, що передбачає пошук щастя, отримала досить матеріалістичну інтерпретацію, а споживання пропагувалося як життєво важлива складова щастя, - пише історик Лендол Калдер. Феномен, на який вказує названий автор, включає в себе пояснення того, що загалом люди мріють про життя, яке часто економічно виходить за межі того, що вони можуть собі дозволити і економічно неможливо досягти [11].

Дослідник зі Стенфордського університету Вільям Деймон досліджує зміст американської мрії і стверджує, що одним із її ключових аспектів стає споживацький кредит (на житло, бізнес, навчання тощо) та задається запитанням: «Хто може собі дозволити американську мрію?» [14]

Згаданий вище Леолд Калдер стверджує, що споживчий кредит з 1920-х років відіграв життєво важливу роль у визначенні характеру споживчої культури та підтримці її в часі. На його думку, культура споживання перевершила вікторіанський виробничий підхід, християнство і республіканізм, ставши головним культурним авторитетом для американського суспільства впродовж ХХ-го століття [11; 17].

Після запровадження споживацького кредиту американський рівень життя можна було тепер купити. Історик Деніел Бурстин стверджує, що «споживчий кредит допоміг створити «спільноти споживання». Він пише, що їх можна розглядати як нові демократичні спільноти, які пов'язують Америку разом не стільки за місцем проживання, віросповіданням чи роботою, скільки за тим, про що люди мріяли, що купували і споживали. Споживчі кредитори зробили те, що не змогли зробити рекламодавці, а саме забезпечити людей засобами для перетворення дорогих споживчих мрій на миттєву реальність. Результатом стали мільйони споживачів [7].

Те, що раніше було ганебним, тепер стало прийнятним способом життя. Кредит як маркер нужденності та бідності був відсунутий убік і перетворився на норму серед громадян середнього класу. Соціолог Пол Дуглас стверджує, що кредит вийшов за межі стадії, коли його можна було засуджувати чи виправдовувати, оскільки він став більш-менш універсальною реальністю. Саме в цей час з'явилися фрази на кшталт «купуйте зараз, сплачуйте пізніше» (buynow, paylater) стали стандартними у лексиконі споживацтва. Таким чином, американська мрію та ідеал, який вона уособлює, можна розглядати, зокрема, як рушійну силу, що заохочує людей користуватися кредитами [17].

Останніми роками дискусії про заборгованість за студентськими кредитами та її вплив на молодих людей порушили навіть питання про роль боргу в досягненні американської мрії. Дехто стверджує, що високий рівень заборгованості за студентськими кредитами може стати бар'єром на шляху до фінансової незалежності та купівлі житла, які часто вважаються важливими етапами на шляху до здійснення американської мрії. Вартість навчання в коледжах неухильно зростала протягом останніх 30 років. За цей час вартість навчання в державних чотирирічних коледжах зросла з $4,160 до $10,740, а в приватних неприбуткових закладах - з $19,360 до $38,070. Зі зростанням вартості навчання зросла і потреба у студентських позиках та інших формах фінансової допомоги [19].

Федеральні студентські позики становлять переважну частину американського боргу за освіту - близько 92% усіх непогашених студентських позик - це федеральний борг. Портфель федеральних студентських кредитів наразі становить понад 1,6 трильйона доларів, які заборгували близько 43 мільйонів позичальників [19].

Однак американці несуть свої борги за освіту далеко за межі середнього віку і далі. Позичальники віком від 35 до 49 років заборгували понад 620 мільярдів доларів за студентськими кредитами. Серед позичальників у віці 62 років і більше зафіксована заборгованість у 98 мільярдів доларів за студентськими кредитами. Як наслідок, життя величезної кількості американців позначене постійними економічними негараздами та боротьбою [19].

Таке сприйняття боргу в американській культурі не могло залишитися осторонь в американських актових промовах, що виголошуються на випускних церемоніях у вищих навчальних закладах США. У наведених прикладах простежується не лише ставлення до боргу загалом, а й дихотомія самої американської мрії, образ якої часто пов'язаний лише зі швидким збагаченням і процвітанням.

У своїй промові медіамагнат Марк Цукерберг сказав: «Let'sfaceit. There is something wrong with our system when I can leave here and make billions of dollars in 10 years while millions of students can't afford to pay off their loans, let alone start a business.» На основі цієї цитати ми можемо виділити такі поняття, як можливість (opportunity) та нерівність (inequality), а такожнерівність у багатстві (disparities in wealth).Слова Марка Цукербергапідкреслюють невідповідність між його потенціалом накопичення величезних багатств і боротьбою мільйонів студентів, які не можуть дозволити собі виплачувати кредити. Це підкреслює нерівний розподіл можливостей і ресурсів [35].

Наведемо фрагмент із виступу іншої відомої особи: «Asyou'veheard, myparentswereworkingfolkswhoneverearnedadegreepasthighschool. They didn't have a lot of money, so sending me and my brother to school was a huge sacrifice for them. The vast majority of our tuition came from loans and grants, but let me tell you, every month, my father would write out his small check. He was determined to pay his portion of that tuition right on time, even if it meant taking out loans when he fell short. «У цій частині промови Мішель Обами бачимо поєднання успіху (success) і боротьби (struggle, financial hradships), а також жертовність (sacrifice) та рішучість (determination) у досягненні поставлених цілей, підтримку (support) та забезпечення можливостей молодшим поколінням [28].

Наступна цитати безпосередньо стосується проблеми студентських позик та боргів, які студенти мають виплачувати по закінченню навчання: «For many of you, these challenges are also felt in more personal terms. Perhaps you're still looking for a job - or struggling to figure out what career path makes sense in this disrupted economy. Maybe you've got student loans - no, you definitely have student loans - (applause) - or credit card debts, and you're wondering how you'll ever pay them off. «Враховуючи важливість освіти (education, going to school), БаракОбаматакож говорить і про фінансовий тагар освіти і його потенційний вплив на майбутнє (financial burden of education, challenges) [27].

«What a fantastic day, such a proud moment. I can see it in your faces excited. Full of hope and blissfully unaware that you will be paying off high interest student loans well into your 60s. But don't worry, it was money well spent. «У цій цитаті актор Ед Гелм говорить про кризу виплати студентських позик та їх неминучість (crisis of student loan debt), а також про те, як це потенційно може вплинути на набування власного життя, що веде нас до інших важливих аспектів американського успіху (homeownership, landlords, real estate) [20].

І ще один фрагмент: «Most of my own life, I thought I had to choose between a safe route and the adventurous. When I was your age, I was a bit skeptical of speeches like this. I thought, sure, the guy at the podium can talk about changing the world, but what about my student loans, what about my family that has worked so hard to get me here. «В актовій промові американського підприємця Сал Хана ідеться про його власний шлях до успіху, конфлікт індивідуальних зусиль (individual efforts), автентичність

(authenticity) та системні виклики (systemic barriers), що існують, у тому числі фінансовий тягар студентських кредитів (student loans) [24].

«Your student loans will come due and you will have a hard time… Your student loans will come due and you will need a very good answer for why exactly you went to college, which answer you will have a hard time coming by as you sit at your job, provided you are lucky enough to find a job, and suffer the indignity of people calling you by the wrong name, or, if you are forced to wear a name tag, the indignity of people calling you by the right name too often.» [18] - так письменник ДжонҐрін порушує питання про конфлікт між реалізацією власних бажань (personal fulfillment) та суспільних очікувань (external expectations, social pressure), практичні проблеми сплати боргів.

Американська мрія втілює як особисті історії успіху (individual stories), так і ширші структурні реалії (structural realities), в яких живуть люди. Хоча особисті історії досягнень і рішучості надихають, вони можуть неповністю охоплювати системні виклики, з якими багато хто стикається. Досягнення американської мрії часто передбачає делікатний баланс між індивідуальними прагненнями та суспільними, економічними й освітніми перешкодами (economicvssocialmobility). Визнання цього взаємозв'язку між особистими наративами та структурними реаліями є важливим для розуміння багатогранної природи американської мрії та складного шляху, який долають люди в пошуках кращого життя.

Зосередженість на матеріальній вигоді, а не на якості життя створила нерівні умови для людей у Сполучених Штатах, що призвело до майнової нерівності. Зосередженість на матеріалізмі та споживанні вплинула на здатність людей бути задоволеними. Американці так багато працюють заради матеріальних благ, що часто нездатні знайти радість і захват у своєму житті. Найкраще це описав Джеймс Траслоу Адамс, написавши: «У боротьбі за те, щоб «заробити на життя», ми забули жити» [5].

Висновки та перспективи

Отже, термін «американська мрія» - це національний етос США, набір ідеологем (демократія, права, свобода, можливості, рівність та успіх), в якому свобода включає можливість процвітання та успіху, а також соціальний «ліфт» для сім'ї та дітей, що досягається завдяки наполегливій праці в суспільстві із небагатьма перешкодами. «Американська мрія» є найбільш далекосяжною складовою «національної мрії» і має стійкий, глобальний вплив, тобто «незалежно від походження, американці покладаються на свої власні здібності й досягнення, мають можливість мати краще життя» [5].

Однак це прагнення позначене дихотомією досвіду. Американська мрія, з одного боку, це визнання (recognition), досягнення (accomlishment), можливість (opportunity), прагнення (aspiration), прагнення кращого життя (strivingforabetterlife), важка праця та відданість (hardworkanddedication), прагнення отримати освіту (educationalaspiration), зв'язок із своєю спільнотою та досягнення мрій (communitytiesandpursuitofdream), історичне надбання та перспектива (historicallegacyandperspective), розширення прав та можливостей (empowerment), подорож самопізнання (journeyofself-discovery), перехід до нового життя (lifetransition), культурна зміна (culturalshift), особистісний ріст (personalgrowth), автентичність (authenticity), зміна (change).Але з іншого боку, американські мрія також повна і труднощів: виплачувати позики (payofftheirloans), нерівність (inequality), нерівність у багатстві (disparitiesinwealth), боротьба (struggle, financialhardships), жертовність (sacrifice) та виклики (challenge), financialburdenofeducation (тягар боргів), crisisofstudentloandebt (криза виплати студентських позик), невдача (failure), відчай та марні обіцянки (desperationandbrokenpromises) etc.

З одного боку, є наснажливі історії людей, які подолали перешкоди, досягли успіху і здійснили свої мрії. Ці історії є своєрідними променями надії і демонструють потенціал для особистого зростання і процвітання. З іншого боку, американська мрія стикається з викликами, включаючи фінансовий тягар, наприклад, борги за студентські кредити, системні бар'єри та економічну нерівність. Ці реалії часто вимагають від людей орієнтування в складному ландшафті, де особиста самореалізація повинна узгоджуватися з практичними міркуваннями. Ця дихотомія полягає в напрузі між індивідуальними зусиллями та системними факторами, які можуть як сприяти, так і перешкоджати на шляху до американської мрії. Визнання такої складності має вирішальне значення для розуміння різноманітного досвіду і боротьби, з якими стикаються люди у своєму прагненні до кращого життя.

Американська мрія не є однаково доступною для всіх. Розрив у багатстві в США віддалив багатьох людей з цієї мрії, а зосередженість на матеріалізмі залишила багатьох людей незадоволеними досягненням мрії в її матеріальному вимірі. Американська мрія не завжди є успішною з економічної точки зору.

Зрештою, американська мрія донині залишається істотною концепцією, що еволюціонує, формуючись під впливом особистих наративів, суспільних структур і постійного пошуку можливостей і шляхів до процвітання.



Список використаних джерел

американський мрія дихотомія споживацький

1. Концепт «Американська мрія» у романі Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі»/ Риженко М.В. та ін. Закарпатські філологічні студії. Вип. 17. Том 2. С. 193-197.

2. Ладика О.В. Lexical realization of the concept AMERICAN DREAM in 16-19th centuries. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. Тернопіль: Осадца Ю.В., 2019. Вип. І (31). С. 94-104.

3. Мова і міжкультурна комунікація. Навч. посібник для університетів. - Київ: Академія, Серія «Альма-матер», 2012. 285 с.

4. Abushaar S. Harvard University (2014). URL: https://www.youtube.com/watch? v=AiGdwqdpPKE

5. Adams J.T. The Epic of America. Boston: Little, Brown, and Co., 1931. 433p.

6. Armitage D. The Declaration of Independence: A Global History. Harvard University Press, 2008. 320p.

7. Boorstin D.J. The Americans: The Democratic Experience. Vintage, 1974. 717p.

8. Bragg J., Drayton M. The American Dream. London: Longman, 2004. 64 p.

9. Brands H.W. Dreams of El Dorado. A History of the American West. Basic Books, 2020. 544p.

10. Calabresi S.G. «A Shining City on a Hill»: American Exceptionalism and the Supreme Court's Practice of Relying on Foreign Law. Boston University of Law, 2006. Vol. 86, 1335. 1416p.

11. Calder L. Financing the American dream. Princeton University Press, 1999. 377p.

12. Chasing the American Dream: Understanding What Shapes Our Fortunes/ Rank M.R. et al. Oxford University Press, 2014. 232p.

13. Cullen J. The American Dream: A Short History of an Idea that Shaped a Nation. N.Y.: Oxford University Press, 2003. 224 p.

14. Damon W. The American Dream Is Alive in the Minds of Young Americans, American Exceptionalism in a New Era, Hoover Institution Press. Chapter 13, 2018. 11 p.

15. Ellison L. University of South California (2016). URL: https://www.youtube.com/watch? v=5DJaWWwITRM

16. Fogel R.W. Nutrition and the Decline in Mortality since 1700: Some Preliminary Findings: University of Chicago Press, 1986. p. 439-556

17. From N. The American Dream. A History About Credit: Lund University, 2013. 37p.

18. Green J. Butler University (2013). URL: https://www.youtube.com/watch? v=BLQ4Tswr1Ss

19. Hanson M. Student Loan Debt Statistics. 2023. URL: https://educationdata.org/student-loan-debt-statistics

20. Helm E. Cornell University (2014). URL: https://www.youtube.com/watch? v=CPnAnRsqia0

21. Historical Context and Archaeological Research Design for Mining Properties in California. Division of Environmental Analysis, California Department of Transportation, Sacramento, CA. 2008. 274p.

22. Honhalo V. Corpus of American Commencement Speeches (CACS) in the Context of Cognitive Linguistics: Text Selection Criteria and Compilation Stages. Science and Education A New Dimension (Hungary), Philology, X (78), 2022. Issue: 266, p. 19-23

23. Kaling M. Harvard University (2014). URL: https://www.youtube.com/watch? v=a7_49EXuLoQ

24. Khan S. Khan Academy (2012). URL: https://www.youtube.com/watch? v=Pn24jP0YbTI

25. Lawrence R. Striking the Root: Essays on Liberty. New York: Vintage Books, 1995. 110 p.

26. Livingston D. Stanford University (2016). URL: https://www.youtube.com/watch? v=9eUl4gF0ED4

27. Obama B. Arizona State University (2009). URL: https://www.youtube.com/watch? v=Qbel5MhtDq4

28. Obama M. Eastern Kentucky University (2013). URL: https://www.youtube.com/watch? v=9ADCPKzXuwo

29. Obama M. Online (2020). URL: https://www.youtube.com/watch? v=VXDTmAYsFxQ

30. Page L. University of Michigan (2009). URL: https://www.youtube.com/watch? v=qFb2rvmrahc

31. Sanders B. Twitter. URL: https://twitter.com/SenSanders/status/732658695566438401? lang=en

32. Shiller R.J. The Transformation of the «American Dream». URL: https://www.nytimes.com/2017/08/04/upshot/the-transformation-of-the-american - dream.html

33. The American Heritage Dictionary of the English Language. American Heritage Publishing Co./ Houghton Mifflin. Boston: HoughtonMifflin, 1969. 1550p.

34. Urban Dictionary - American Dream. URL: https://www.urbandictionary.com/define.php? term=American % 20Dream

35. Zuckerberg M. Harvard University (2017). URL: https://www.youtube.com/watch? v=BmYv8XGl-YU



References

1. The concept of the «American Dream» in F.S. Fitzgerald's novel «The Great Gatsby» / M.V. Ryzhenko and others. Transcarpathian Philological Studies. Vol. 17. Volume 2. P. 193-197.

2. Ladyka O.V. Lexical realization of the concept AMERICAN DREAM in 16-19th centuries. Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Linguistics. Ternopil: Yu.V. Osadtsa, 2019. Issue And (31). P. 94-104.

3. Language and intercultural communication. Education a guide for universities. - Kyiv: Academy, «Alma Mater» Series, 2012. 285 p.

4. Adams J.T. The Epic of America. Boston: Little, Brown, and Co., 1931. 433p.

5. Armitage D. The Declaration of Independence: A Global History. Harvard University Press, 2008. 320p.

6. Boorstin D.J. The Americans: The Democratic Experience. Vintage, 1974. 717p.

7. Bragg J., Drayton M. The American Dream. London: Longman, 2004. 64 p.

8. Brands H.W. Dreams of El Dorado. A History of the American West. Basic Books, 2020. 544p.

9. Calabresi S.G. «A Shining City on a Hill»: American Exceptionalism and the Supreme Court's Practice of Relying on Foreign Law. Boston University of Law, 2006. Vol. 86, 1335. 1416p.

10. Calder L. Financing the American dream. Princeton University Press, 1999. 377p.

11. Chasing the American Dream: Understanding What Shapes Our Fortunes/ Rank M.R. et al. Oxford University Press, 2014. 232p.

12. Cullen J. The American Dream: A Short History of an Idea that Shaped a Nation. N.Y.: Oxford University Press, 2003. 224 p.

13. Damon W. The American Dream Is Alive in the Minds of Young Americans, American Exceptionalism in a New Era, Hoover Institution Press. Chapter 13, 2018. - 11 p.

14. Ellison L. University of South California (2016). URL: https://www.youtube.com/watch? v=5DJaWWwITRM

15. Fogel R.W. Nutrition and the Decline in Mortality since 1700: Some Preliminary Findings: University of Chicago Press, 1986. p. 439-556

16. From N. The American Dream. A History About Credit: Lund University, 2013. 37p.

17. Green J. Butler University (2013). URL: https://www.youtube.com/watch? v=BLQ4Tswr1Ss

18. Hanson M. Student Loan Debt Statistics. 2023. URL: https://educationdata.org/student-loan-debt-statistics

19. Helm E. Cornell University (2014). URL: https://www.youtube.com/watch? v=CPnAnRsqia0

20. Historical Context and Archaeological Research Design for Mining Properties in California. Division of Environmental Analysis, California Department of Transportation, Sacramento, CA. 2008. 274p.

21. Honhalo V. Corpus of American Commencement Speeches (CACS) in the Context of Cognitive Linguistics: Text Selection Criteria and Compilation Stages. Science and Education A New Dimension (Hungary), Philology, X (78), 2022. Issue: 266, p. 1923.

22. Kaling M. Harvard University (2014). URL: https://www.youtube.com/watch? v=a7_49EXuLoQ

23. Khan S. Khan Academy (2012). URL: https://www.youtube.com/watch? v=Pn24jP0YbTI

24. Lawrence R. Striking the Root: Essays on Liberty. New York: Vintage Books, 1995. - 110 p.

25. Livingston D. Stanford University (2016). URL: https://www.youtube.com/watch? v=9eUl4gF0ED4

26. Obama B. Arizona State University (2009). URL: https://www.youtube.com/watch? v=Qbel5MhtDq4

27. Obama M. Eastern Kentucky University (2013). URL: https://www.youtube.com/watch? v=9ADCPKzXuwo

28. Obama M. Online (2020). URL: https://www.youtube.com/watch? v=VXDTmAYsFxQ

29. Page L. University of Michigan (2009). URL: https://www.youtube.com/watch? v=qFb2rvmrahc

30. Sanders B. Twitter. URL: https://twitter.com/SenSanders/status/732658695566438401? lang=en

31. Shiller R.J. The Transformation of the «American Dream». URL: https://www.nytimes.com/2017/08/04/upshot/the-transformation-of-the-american - dream.html

32. The American Heritage Dictionary of the English Language. American Heritage Publishing Co./ Houghton Mifflin. Boston: HoughtonMifflin, 1969. 1550p.

33. Urban Dictionary - American Dream. URL: https://www.urbandictionary.com/define.php? term=American % 20Dream

34. Zuckerberg M. Harvard University (2017). URL: https://www.youtube.com/watch? v=BmYv8XGl-YU

Размещено на Allbest.ru

...