Про синкретизм
Дослідження пропонованого начерку К. Квітки становить видатний методологічно-теоретичний інтерес, оскільки в ньому вперше в світовій практиці піддається критиці популярна теорія про існування на зорі розвитку людства примітивної поліелементної форми.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.09.2024 |
| Размер файла | 28,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Про синкретизм
Климент Квітка (1880-1953), український етномузикознавець, організатор і керівник Кабінету музичної етнографії Всеукраїнської академії наук та професор і керівник Кабінету народної музики Московської консерваторії
Пропонований начерк К. Квітки, написаний імовірно в кінці сорокових років минулого століття, становить видатний методологічно-теоретичний інтерес, оскільки в ньому вперше в світовій практиці піддається критиці популярна теорія про існування на зорі розвитку людства примітивної поліелементної форми - хорової гри, яка включала в триєдиному цілому слова, музику, танець чи дію та з якої згодом, у процесі еволюції виділилися не тільки окремі мистецькі види - література, музика, хореографія і театр, але й властиві кожному з них жанри - епічні, ліричні та драматичні. На підставі різнобічного розбору основних положень цієї концепції, хоч і викладеного тезово, науковець дійшов висновку про її цілковиту логічну неспроможність, спираючись також на східноевропейський фольклор, що містить у собі досить обрядів, придатних не менш, ніж творчість неевропейських народів, для вибудовування припущень про сутність первісного мистецтва, але не підтверджує теорію універсального первородства синкретизму ні в усьому світі, ні в древніх слов'ян. Даний начерк К. Квітки досі лишався загубленим у його рукописній спадщині, котра знаходиться в фондах Наукового центру народної музики імені К. В. Квітки Московської консерваторії імені П. І. Чайковского, і допіру зараз віднайдений публікується уперше в перекладі українською, тож треба сподіватися застереження великого вченого, ставши набутком широких літературознавчих і мистецтвознавчих кіл, будуть взяті до уваги і псевдотеорія примітивного синкретизму кане в безвість.
Ключові слова: походження мистецтва, первісний синкретизм, праця, народна музика, поезія, танець, ритм, мелос.
Kvitka Klyment, Ukrainian ethnomusicologist, organizer and head of the Cabinet of Musical Ethnography of the All-Ukrainian Academy of Sciences, professor and head of the Cabinet of Folk Music of the Moscow Conservatory
About Syncretism мистецтво первісний синкретизм поліелементний
The proposed essay by K. Kvitka, written probably in the late forties of the last century has significant methodological and theoretical meaning. Here, for the first time in global practice, the popular theory of the existence in the dawn of human development of a primitive polyelemental form - choral play - has been criticized. This form encompassed words, music, dance, and action as a unified whole, from which, in the process of evolution, not only separate artistic forms emerged - literature, music, choreography, and theater, but also genres specific to each of them - epic, lyrical and dramatic. Through a comprehensive analysis of the main points of this concept, the scholar concludes, albeit presented in a thesis-like manner, its complete logical incapacity. This conclusion is drawn not only based on the Eastern European folklore, containing numerous rituals comparable to the creative expressions of non-European peoples, for constructing assumptions about the essence of primitive art but also refutes the theory of universal primordial syncretism both worldwide and in ancient Slavic cultures. K. Kvitka's essay, still lost in his manuscript heritage kept in the archives of the K. V. Kvitka Center of Folk Music at the Moscow Conservatory named after P I. Tchaikovsky, is being published for the first time in Ukrainian translation. Therefore, one should hope that the reservations of the great scientist, becoming the acquisition of broad literary and art circles, will be taken into account, and the pseudotheory of primitive syncretism will fade into obscurity.
Keywords: primitive syncretism, poetry, music, dance, labor, rhythmic movements, unity, separate components.
Reading
У працях з історії музики та в підручниках фольклору, зазвичай, зустрічаються твердження, що на початковій стадії свого розвитку поезія, музика і танець були нероздільними. Щодо цього первісного стану в працях російських фольклористів, літературознавців та деяких музикознавців міцно утвердився термін „синкретизм”.
Водночас у російському літературознавстві непохитно панує теорія Карла Бюхера, викладена у його книжці „Робота і ритм” [Bucher 1896]. Ця та всі подальші примітки належать публікаторові Богданові Луканюку.
https://doi.org/10.33398/2523-4846-2023-19-1-160-170
Етномузика. 2023. № 19.. Бюхер був спеціалістом у галузі історії народного господарства; його праці в цій галузі критикував В. Ленін Бюхер Карл (Bucher Karl Wilhelm, 1847-1930), німецький економіст, історик народного господарства та статистик, представник т. зв. нової (молодої) історич-ної школи в політичній економії. Його класифікацію форм розвитку промисло-вості в праці „Виникнення народного господарства” [Bucher 1893] розкритику-вав В. Ленін в роботі „Розвиток капіталізму в Росії” [Ильин 1899]., проте галузь, де він (Бюхер) виступив не як фахівець, а як аматор, критиці не піддавалася і його теорія у нас досі приймається беззастережно.
К. Бюхер переконував, що властиво спів (але, звісно, не інструментальна музика) розвинувся з тих звуків, які людина видавала під час фізичної праці та які були зумовлені мускульною напругою, по- трібною для цієї праці. Він доводив, що поезія первісних народів була тісно пов'язана з трудовою піснею і ритмічними рухами, а також з танцем.
У російському літературознавстві вважаються встановленими Тут в значенні: доведеними, загальновизнаними. обидві сторони теорії К. Бюхера - і те, що музика на своїх початкових щаблях розвитку була невіддільна від танцю, а з іншого боку, і те, що вона була тісно пов'язана з ритмічними рухами, як при різних видах роботи. Як же узгоджуються ці обидва твердження? К. Бюхер згладжував це протиріччя, виходячи з того, що у первісних людей праця ототожнюється з грою, із забавою, з розвагою. (Таке уявлення якщо й може припускатися з деякою вірогідністю, то тільки стосовно мешканців таких країн, де навіть у землеробстві [було] мало потреби). Крім того, К. Бюхер не проводить чіткої різниці між ритмічними рухами під час роботи і танцюванням, мотивуючи це тим, що „танці первісних народів є нічим іншим, як свідомим наслідуванням певних робіт (наприклад, виготовлення човна, <...> Це слово (очевидно, з п'яти рукописних букв) відчитати не вдалося., риболовля, жнива)” і що багато трудових пісень навіть на більш „високих щаблях розвитку збереглися як пісні танцювальні”.
Гайнц Вернер1933 року - до США, де опублікував свої основні праці, зокрема: [Werner 1940; Werner - Kaplan 1963]. підійшов до проблеми походження поезії та музики з іншого боку. Він вважає, що початковою поезією була найгруб- ша, примітивна музика. Якщо людина голодна, вона і співає про те, що хоче їсти. Такого роду музика була, звісно, переважно сольною.
Що ж до власне музичного оформлення гіпотетичних первісних творів такого роду, то навряд чи питанню про нього може бути відведене місце власне в музикознавстві. Основи музичного мистецтва вироблялися, мабуть, в умовах колективного виконання. У таких умовах викристалізувалися основні ритмічні форми та стабілізувалися інтервальні співвідношення.
Музикознавці, які є поширювачами теорії первісного синкретизму, не ставили попередньо питання про те, що власне ми вважатимемо музикою, і про те, де проходить межа між музикою у власному розумінні цього слова та неврегульованими звучаннями, вигуками, викриками первісної людини, що видаються під час танцю чи роботи.
Термін „синкретизм” спочатку утвердили аж ніяк не в теорії та історії мистецтва, а в історії релігії. Стародавній Рим, підпорядкувавши собі всі середземноморські країни, сприйняв давньогрецьку міфологію, пристосувавши її до своєї міфології, потім сюди приєдналися елементи східних релігій, унаслідок чого в середземноморських країнах, що входили до складу Римської імперії, утворився збагачений, але нестрункий, багато в чому суперечливий релігійний світогляд.
Такі поєднання багатоманітних релігійних поглядів з характерним змішанням різних обрядів, вірувань тощо історики й назвали синкретизмом Грецькою стиукрцтгорб^ - об'єднання.. Цей термін згодом підхопили літературознавці та фольклористи, вживши його в іншому сенсі.
Отже, термін синкретизм утвердився в науці в значенні змішування понять і культів, що вже склалися раніше. Літературознавці ж, кажучи про синкретизм первісного мистецтва, мають на увазі не поєднання вже раніше вироблених мистецтв, а первісний дифузний стан, з котрого постали окремі мистецтва.
Підставою для теорії первісного синкретизму послужили спостереження над практикою деяких відсталих неевропейських племен і припущення, що форми мистецтва, які нині спостерігаються у них, зоставалися незмінними протягом століть.
Однак лишається недоведеним, що таке злите, рівночасне дійство поетичне, орхеїстичне Танцювально-хорове (від грец. бр/єораї - танцювати хором, тобто йдеться про такий хор, що під час співу рухається, танцює, на відміну від статичного, неру-хомого, що співаючи стоїть на місці). і музичне, відзначене в деяких племен, було загальним правилом для всього людства на певній стадії розвитку і що ця стадія була саме початковою, а не була завершенням попереднього тривалого процесу розвитку. Випускається також з уваги, що загальний низький культурний рівень племен, у яких відзначаються такі зразки злиття різних видів мистецтва, може бути результатом регресу, при якому, проте, деякі досягнення в галузі мистецтва ще збереглися або значно меншою мірою регресували.
Головне ж те, що коли ми під музикою розумітимемо мистецтво, яке вже оперує певними інтервалами, то не слід забувати, що тривалий процес вироблення інтервалів і використання певних систем звуків вимагав тривалої зосередженої роботи. Така зосереджена й інтенсивна робота не могла здійснюватися одночасно з м'язовими зусиллями та напругою уваги, необхідними для фізичної роботи чи танцю. Інша річ - виконання під час роботи чи танцю поетичних та музичних творів, складених на дозвіллі.
У кожному разі, нинішній зафіксований фольклор східних слов'ян, хоч і містить у собі безліч обрядів, придатних не меншою мірою, ніж зразки неевропейських народів, для вибудовування припущень про характер первісного мистецтва, але не дає матеріалу, що підтверджує теорію універсального первородства синкретичних форм ні в світовому обсязі, ні культурі наших предків - древніх східних слов'ян.
Пісенні зразки, що дійшли до нас і супроводжували безсумнівно древній обряд проводів русалок, виконували <...> і аж ніяк не в розмірі <...> Обидва слова помічені трьома крапками в кутових дужках, на жаль, відчитати не вдалося, а вони безумовно мають ключове значення для повноцінного зрозу-міння надзвичайно важливої авторської аргументації (див. третій рядок знизу в наведеному нижче на с. 170 факсиміле завершення Квітчиного рукопису не тільки для його ілюстрації, але й з надією, що ці слова вдасться розпізнати ко-мусь з читачів). ходьби. Отже, спостереження цього обряду анітрохи не підтверджує теорії первісного синкретизму.
Комент ар
Публікований вперше тристорінковий автограф К. Квітки знаходиться підшитим в одній теці разом з його іншими такими ж чернетковими рукописами в Науковому центрі народної музики імені К. В. Квітки Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковского, проте в інвентарному реєстрі наявних там робіт вченого цей рукопис не відзначений і непроіндексований [Свитова 2008].
Час створення даної праці невідомий, все ж можна стверджувати з упевненістю, що вона датується періодом після звільнення автора з концтабору в квітні 1936 року (terminus post quem), а найімовірніше другою половиною 1940-х років, коли він трудився над запланованим навчальним курсом українського музичного фольклору й інтенсивно готував для нього відповідні матеріали.
Текст написаний російською від руки вельми дрібним почерком (див. відбитку кінця автографу на с. 170), явно поспіхом, в єдиному пориві, зчаста ковтаючи в словах букви та цілі закінчення, з наміром бодай тезово (переважно по два реченнях в абзаці) зафіксувати думки, навіяні потенційною полемікою на наболілу тему однієї надзвичайно популярної теорії походження мистецтва, зокрема й усномузичної творчості. Через те відчитується він з труднощами, подекуди нездоланними, а втім попри це викладені авторські теоретичні погляди стосовно заторкнутої проблеми видаються окресленими цілком ясно, чітко, зрозуміло й схоплюються либонь уповні однозначно. Хоч К. Квітка, проживаючи у Москві, адресується нібито до існуючих російських реалій, однак при тому він обговорює питання загального значення, вкрай важливі для всього евро- пейського історичного мистецтвознавства.
Короткий Квітчин начерк становить видатний методологічно-теоретичний інтерес, оскільки в ньому вперше піддається серйозній критиці мало не загальноприйнята концепція (яку поділяла та ще й дотепер поділяє абсолютна більшість як українських, так і зарубіжних видатних вчених, серед них і вітчизняні етномузикологи, скажімо: [Колесса 1922, с. 151; 1927, с. 113; Гошовский 1971, с. 44; Грица 1990, с. 5, 39, 121, 125, Іваницький 1997, с. 39-40; 2009, с. 75-76, 200-202, 208]) існування давно, на зорі розвитку людського суспільства примітивної поліелементної форми - хорової чи хороводної гри, яка включала слова, музику, пантоміму, танець і дію) та з котрої згодом, у процесі поступової еволюції виділилися не тільки окремі мистецькі види - література, музика, хореографія, театр, але й притаманні кожному з них жанри - епічні, ліричні, драматичні, ліро-епічні та ліро-драматичні.
Як беззаперечно довів К. Квітка, таку поліелементну форму тільки через очевидну необізнаність нарекли синкретизмом - терміном, що в його прабатьків - давніх греків - означав об'єднання критських полісів- держав Див. виноску 1 на с. 162., потім у римлян - еклектичне змішування різнорідних релігійних культів, а в сучасному розумінні узагалі всяких суперечностей Так, скажімо, у французів синкретизм - це нещира, підступна співпраця ворогів у ситуації спільної для них небезпеки., і значить, синкретизм - це в будь-якому разі пізніше зведення (інтеграція) в одне ціле того, що перед тим мусило існувати цілком окремо. Натомість творцю доктрини первісного синкретизму Фактично початок теорії примітивного синкретизму поклав священник і са-тирик Д. Браун (John Brown, 1715-1766) у [Brown 1763] і її відразу підхопи-ла більшість відомих діячів культури і науки XVIII-XX століть (Й.-Ґ. Гердер, Й. В. Ґете, А. Вєсєловскій, М. Грушевський та ін.). йшлося про прямо протилежне, а саме - про пізніший розпад (дезінтеграцію) первинно єдиного цілого на окремі складові, в даному випадку на вповні самостійно функціонуючі види мистецтва. Звісно, подібне переінакшення зайнятого терміна нічого, крім багатозначності (полісемії) та неодмінно пов'язаної з нею плутаниці антитетичних смислів, породити не могло, роблячи зразу словесне позначення пропонованого термінопоняття хибно орієнтованим і вельми проблематичним. Таким чином зайвий раз справдилося сумне правило: ніщо так бездумно не підхоплюється і не тиражується видатними професіональними умами, як очевидна дурниця, ненароком ляпнута дилетантом у потрібному місці й у потрібний час (тут досить згадати такі сленгові нісенітниці, як „розшифровка”, „підголосок” і т. п.).
Побіжно К. Квітка поставив низку кардинальних теоретичних питань, без задовільного розв'язання яких теорія первозданності примітивного синкретизму та його подальшого дезінтеграційного розвитку видається вельми сумнівною. Адже залишається нез'ясованим, чи така особлива поліелементна творчість у своєму зародку була сольною чи хоровою; з усталеною музично-поетично-танцювальною ритмікою (а також мелікою - лінеарністю та ладовістю) чи лишень безформними емоційними звучаннями і рухами (і де, як на то пішло, знаходиться критична грань між одним і другим); дозвільною чи виключно трудовою, чи тільки припасованою до супроводжування праці; початком тривалої еволюції чи її вінцем - синтезом попередньо вироблених окремих мистецтв; чи мінялася в часі, прогресувала або, навпаки, регресувала, а чи незмінною в своєму прелімінарному вигляді збереглася дотепер, зокрема в спостережених практиках позаевропейських „нецивілізованих” племен, ба навіть в обрядовому фольклорі східних слов'ян, який, на думку К. Квітки, теж багатий на вияви нерозривної єдності музики, мови, танцю та дії, але який загалом не дає підстав для підтвердження правомірності подібного недостатньо обміркованого припущення про властивості первісних ростків духовної діяльності людства загалом.
З критичними заувагами великого вченого-мислителя не тільки важко не погодитися, до них можна додати ще й чимало інших, не менш переконливих доводів Скажімо, абсолютно неможливо збагнути на здоровий глузд, як з хорової (хо-роводної, колективної), все-таки ритмічно організованої гри могла зродитися принципово імпровізована аритмічна рецитація, колективне виконання якої за- садничо немислиме (наприклад, голосіння, трембітання і т. ін.); або як аналітич-но відрізнити давніші поліелементні синкретичні твори від таких же поліеле- ментних новіших синтетичних і де власне пролягає межа між ними, бо виглядає на те, що згідно з існуючими критеріями до синкретичних належать лише фоль-клорні твори, причому головним чином обрядові, а необрядові й нефольклорні - уже до синтетичних (не тільки опера, кінофільм тощо, але й всі побутові народні танці з приспівуваннями), а проте відомо, що деякі гаївки складалися навіть у позаминулому столітті, коли той синкретизм уже не існував після заведення християнства (принаймні так вважав Ф. Колесса); або знов деякі з них безумов-но старовинні, ще з язичницьких часів, мають настільки дуже складні, розбудо-вані та багатопланові композиції (рага, мугам, дума, Гуцулка і т п.), що обізвати їх примітивним синкретизмом слідом за батьками цього терміну просто язик не повертається, а оскільки свідоцтва про народження вони й аналогічні їм не мають, то час їхнього постання до чи після заведення християнства доводиться хіба ворожити на кавовій гущі - методика датування далеко не найкраща для правдивої науки, нехай навіть гуманітарної. До того ж в етнології немає дискри-мінаційного поділу культур на вищі та нижчі, є тільки відмінні, інші, за своєю якістю принципово непорівнянні. Подібне можна множити і множити., що дуже модна з деяких пір у гуманітарних науках доктрина постання мало не всіх окремих видів мистецтва з однієї архаїчної хорової гри є всього-на-всього далеко не першою та й либонь не останньою чисто кабінетною вигадкою, яка просто прийшла на зміну попереднім таким же кабінетним вигадкам про виникнення художніх жанрів чи в послідовності „епос-лірика-драма” (в музиці „речитація-кантилена-танець”) за Аристотелем, чи „лірика-епос-драма” за Ґ. Гегелем, або й (коли хто волить, а резони знайдуться) „драма-лірика-епос”, „драма-епос-лірика”...
Як там було насправді в темряві далеких віків, відати нам не дано - це самоочевидна терпка істина, та людський розум ніяк не в стані змиритися з принциповою трансцендентністю незакарбованого в той чи інший спосіб минулого й за всяку ціну прагне на підставі самих логічних конструкцій, фактично ж суто умоглядних спекуляцій віднайти так бажану істину. І дарма, історія керується не стільки законами логіки, скільки зчаста блудить стихійними путівцями, йдучи до своєї здебільшого незбагненної і все-таки закономірної генеральної мети.
Отже, після оприлюднення Квітчиної критики псевдотеорії примітивного синкретизму хіба настав найвищий час попрощатися з нею назавжди, так же само як у кінці ХІХ століття фізикам після відкриття рівнянь Максвелла (1861) довелося розстатися з схожою своєю спекулятивністю псевдотеорією „етеру” - видуманого середовища, яке ніби заповнювало проміжки між складовими частками світового простору й уможливлювало зокрема рух світла. Це означає, що й аналогічне мистецтвознавче терміно- поняття та всі існуючі його витлумачення не гріх буде здати в архів історії, навіки вічні вилучивши з наукового обігу - поточних досліджень, будучої довідкової літератури (загальних і предметних енциклопедій, словників, довідників тощо) та насамперед невідкладно з педагогічної практики.
Богдан Луканюк, етномузиколог, кандидат мистецтвознавства, професор, провідний науковий співробітник ПНДЛМЕ Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гошовский, В. (1971). У истоков народной музыки славян. 301 с. Москва.
2. Грица, С. (1990). Украинская песенная эпика. 258 с. Москва.
3. Іваницький, А. (1997). Українська музична фольклористика: Методологія і методика. 392 с. Київ.
4. Іваницький, А. (2009). Історичний синтаксис фольклору: Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики. 404 с. Вінниця.
5. Ильин, В. (1899). Развитие капитализма в России. 202 с. Санкт-Петербург
6. Колесса, Ф. (1922). Про вагу наукових дослідів над усною словесністю. Літературно-науковий вісник. Кн. 8. С. 144-153. Львів.
7. Колесса, Ф. (1927). Речитативні форми в українській народній поезії. Первісне громадянство. Вип. 1-3. С. 60-113. Київ.
8. Свитова, К. (2008). Опись научных трудов сотрудников Кабинета народной музыки Московской Государственной консерватории им. П. И. Чайковского с 1937 года по 1981 год, находящихся в постоянном пользовании Кабинета народной музыки. Етномузика. Ч. 4. [CD]. Львів.
9. Brown, J. (1763). A Dissertation of the Rise, Union and Power, the Progressions, Separations and Corriuptions of Poetry and Music. 270 p. London.
10. Bucher, K. (1893). Die Entstehung der Volkswirtschaft. Sechs Vortrage. 304 s. Tubingen.
11. Bucher, K. (1896). Arbeit undRhythmus. Leipzig.
12. Werner, H. (1914). Zur Psychologie des asthetischen Genusses: Unveroffen- tlichte Dissertation. Wien.
13. Werner, H. (1940). Comparative psychology of mental development. 510 p. New York.
14. Werner, H. - Kaplan, B. (1963). Symbol Formation: An Organismic-Developmental Approach to Language and the Expression of Thought. Language. Vol. 40. No. 4. P 566-578. New York.
REFERENCES
1. Brown, J. (1763). A Dissertation ofthe Rise, Union andPower, the Progressions, Separations and Corriuptions of Poetry and Music. 270 p. London (in English).
2. Bucher, K. (1893). Die Entstehung der Volkswirtschaft. Sechs Vortrage [The Emergence ofthe National Economy. Six Lectures]. 304 p. Tubingen (in German).
3. Bucher, K. (1896). Arbeit und Rhythmus [ Work and Rhythm]. Leipzig (in German).
4. Hoshovskyi, V (1971). Uistokov narodnoy muzyki slavyan [In the Origins of Folk Music of the Slavs]. 304 p. Moscow (in Russian).
5. Hrytsa, S. (1990). Ukrainskaya pesennaya epika [Ukrainian Song Epic]. 258 p. Moscow (in Russian).
6. Ilin, V. (1899). Razvitie kapitalizma v Rossii [Development of capitalism in Russia]. 202 p. Sankt-Peterburh (in Russian).
7. Ivanytskyi, A. (1997). Ukrainska muzychna folklorystyka: Metodolohiia i metodyka [Ukrainian Musical Folkloristics: Methodology and Methods]. 392 p. Kyiv (in Ukrainian).
8. Ivanytskyi, A. (2009). Istorychnyi syntaksys folkloru: Problemy pokhodzhen- nia, khronolohizatsii ta dekoduvannia narodnoi muzyky [Historical Syntax of Folklore: Problems of Origin, Chronology and Decoding of Folk Music]. 404 p. Vinnitsa (in Ukrainian).
9. Kolessa, F (1922). Pro vahu naukovykh doslidiv nad usnoiu slovesnistiu [About the Importance of Scientific Research on Oral Literature]. Literaturno-naukovyi visnyk [Literary and Scientific Bulletin]. Book 8. P 144-153. Lviv (in Ukrainian).
10. Kolessa, F. (1927). Rechytatyvni formy v ukrainskii narodnii poezii [Recitative Forms in Ukrainian Folk Poetry]. Pervisne hromadianstvo [Primitive Citizenship]. Iss. 1-3. P 60-113. Kyiv (in Ukrainian).
11. Svitova, K. (2008). Opis nauchnykh trudov sotrudnikov Kabineta narodnoy muzyki Moskovskoy Gosudarstvennoy konservatorii im. P. I. Chaykovskogo s 1937 goda po 1981 god, nakhodyashchikhsya v postoyannom polzovanii Kabi- neta narodnoy muzyki [Inventory of scientific works of fellows of the Cabinet of Folk Music of the Moscow State Conservatory. n. a. P . I. Tchaikovsky from 1937 to 1981, which were in constant use of the Cabinet of Folk Music]. Etnomuzyka [Ethnomusic]. Iss. 4. [CD]. Lviv (in Russian).
12. Werner, H. (1914). Zur Psychologie des asthetischen Genusses: Unveroffentli- chte Dissertation [On the Psychology of Aesthetic Enjoyment: Unpublished dissertation]. Vienna (in German).
13. Werner, H. (1940). Comparative Psychology of Mental Development. 510 p. New York (in English).
14. Werner, H. - Kaplan, B. (1963). Symbol Formation: An Organismic-Developmental Approach to Language and the Expression of Thought. Language. Vol. 40. No. 4. P 566-578. New York (in English).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження причин виникнення романтизму та його специфічних рис. Пафос історизму й діалектики в філософії, художній критиці і художній творчості романтиків. Інтерес до національної проблематики. Роль братств у розвитку української освіти в VI-XVI ст.
контрольная работа [31,5 K], добавлен 17.08.2011Культурософське обґрунтування та визначення категорії "українські етноси". Колонізація як форма існування етносу та її вплив на діалог культур українських етносів. Інтеграція та адаптація як форма існування етносу в межах соціальної групи (козаччина).
реферат [25,0 K], добавлен 20.09.2010Мікеланджело Буонарроті як видатний італійський художник-живописець, нарис життя, особистісного та творчого становлення, джерела наснаги. Сприйняття Мікеланджело реальності як втіленого в матерії духу, аналіз шедеврів, їх значення в світовій культурі.
презентация [384,8 K], добавлен 24.03.2012Принципи утворення національної культури. Археологічна періодизація первісної культури. Знання про світ у первісної людини. Ранні форми релігії давніх людей. Твори первісного образотворчого мистецтва. Шляхи розвитку культури людства у давні часи.
реферат [20,1 K], добавлен 06.05.2010Духовне життя наших первісних предків. Легенди, міфи, звичаї, забобони, прислів'я, приказки, загадки, наскельний живопис як джерела знання. Синкретизм свідомості (невиділення прекрасного і потворного, істинного і фальшивого, добра і зла) як її ознака.
реферат [20,8 K], добавлен 20.03.2009Характеристика появи та розвитку ранніх форм культурогенеза. Дослідження гри як всеосяжного способу людської діяльності і універсальної категорії світового існування. Проведення аналізу ігрових елементів сучасної культури на основі теорії Й. Хейзинга.
статья [22,0 K], добавлен 07.02.2018Первобытный синкретизм, культура древних цивилизаций; мировоззрение египтян. Золотой век римской поэзии. Возникновение христианства, праздники и таинства. Рыцарская культура средневековья; особенности французского Ренессанса; новое время: сентиментализм.
контрольная работа [23,3 K], добавлен 17.01.2012Типология художественных образов. Заговоры как объект научного изучения. Православно-языческий синкретизм в образной системе русских заговоров. Специфические особенности художественных образов заговоров. Картины и модели мира в структуре заговоров.
дипломная работа [75,8 K], добавлен 24.04.2009Становление и развитие первобытной культуры. Синкретизм первобытной культуры. Значение цикличности в жизни и верованиях древних, отношение к Новому году. Миф - выражение синкретизма первобытного сознания. Магические первобытные ритуалы, жертвоприношение.
контрольная работа [40,5 K], добавлен 18.11.2010Відображення за допомогою поняття "первісна культура" тривалого і суперечливого періоду становлення й розвитку людства. Поява можливості для нового етапу розвитку первісної культури в епоху мезоліту. Стонхендж як пам'ятка архітектури. Розвиток писемності.
реферат [28,7 K], добавлен 18.12.2009Поняття, історія становлення і розвитку медальєрного мистецтво як особливого мистецтва, спрямованого на виготовлення монет і медалей, гравіювання штампів (матриць) для відбитків. Загальна характеристика використовуваних в ньому матеріалів і обладнання.
презентация [1,4 M], добавлен 17.06.2016Дослідження виникнення та розвитку в Україні перших гуртів бандуристів у 1918-1934 рр. Визначні постаті кобзарсько-бандурного мистецтва, аналіз репертуару гуртів кобзарів, лірників, бандуристів. Гастрольні подорожі перших гуртів бандуристів в Україні.
статья [22,1 K], добавлен 24.04.2018Актуальність дослідження, визначення його об’єкта, предмета, мети, завдання, хронологічні межі та джерельна база. Особливості еволюції сфери гостинності Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті становлення і розвитку туризму в Україні.
автореферат [36,8 K], добавлен 27.04.2009Формування духовної культури України. Хронологічні рамки утворення і територіальне розташування як найважливіші проблеми самоідентифікації етносу. Адаптація мистецьких здобутків візантійської культури по відношенню до давньоруського художнього контексту.
реферат [21,3 K], добавлен 20.09.2010Дослідження особливостей культури Стародавнього Сходу, як одного з найважливіших етапів історії людства, в якому з океану первісних культур виникають перші цивілізації. Культурні надбання Месопотамії, Стародавнього Єгипту, Індії, Давнього Ізраїлю і Китаю.
реферат [53,3 K], добавлен 26.02.2015Дослідження тшинецької археологічної культури. Дослідження Пустинкiвського поселення. Кераміка та вироби з кременю і бронзи. Основні форми мисок. Господарський уклад племен тшинецької культури на Україні. Датування тшинецької археологічної культури.
контрольная работа [891,2 K], добавлен 02.02.2011Історико-ретроспективний аналіз появи та розвитку класичного манікюру. Технологія догляду за руками та нігтями. Техніка, інструменти та засоби нанесення класичного манікюру з різними декоративними розписами. Графічне зображення поетапності його виконання.
дипломная работа [768,4 K], добавлен 17.02.2013Цивілізація як щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними. Ґенеза і співвідношення культури з цивілізацією. Проблеми протилежності і несумісності культури та цивілізації в умовах сучасного суспільства.
контрольная работа [26,3 K], добавлен 19.10.2012Сутність культурної еволюції як процесу формування поведінки людини та її генезис. Елементарний засіб передавання досвіду, які мають тварини. Мистецтво як самосвідомість культури. Етапи культурної еволюції людства. Дослідження цивілізації Тойнбі.
реферат [17,8 K], добавлен 18.03.2009Перші роки існування та етапи розвитку Харківського театру. Характеристика художнього репертуару та сценічна діяльність видатних акторів. Встановлення пам'ятників О.С. Пушкіну та Н.В. Гоголю. Діяльність колективу книжкової фабрики імені М.В. Фрунзе.
реферат [31,7 K], добавлен 04.04.2012
