Режисерські засоби створення сучасного естрадного видовища

Размещено на http://www.allbest.ru

Режисерські засоби створення сучасного естрадного видовища

DIRECTING MEANS CREATION OF A MODERN VENUE SPECTACLE

Магда Златоміра Олексіївна (Mahda Zlatomira), студентка магістратури НАКККіМ (група МСМ11-9) (Masters student at (group MCM-11-9)) кафедри режисури та акторської майстерності Інституту сучасного мистецтва НАКККіМ (Department of the direction and acting arts Institute of the modern arts National Academy of Management of Culture and Arts)

Науковий керівник (Supervisor): Шлемко Ольга Дмитрівна (Shlemko Olha), професор кафедри режисури та акторської майстерності НАКККіМ, кандидат мистецтвознавства, доцент, заслужена артистка України (Professor of the Department of the direction and acting arts at the National Academy of Cultural and Arts Management, Honored Artist of Ukraine) м. Київ, Україна (Kyiv, Ukraine)

Естрадному мистецтву як одному з наймасовіших видів мистецтва належить важлива роль у формуванні духовної сутності людини і суспільства, оскільки величезною аудиторією є вся країна. На думку В. Зайцева, «в Україні режисура естради та масових видовищ - мистецтво молоде, його досвід не набув теоретичного осмислення, тим більше - ще не став предметом вивчення відповідних навчальних дисциплін» [1, с. 4]. Важко не погодитись зі згаданим митцем і дослідником, що «режисура - це найвідповідальніша ланка сучасного естрадного мистецтва» [1, с. 4]. То ж будь-яке нове дослідження специфіки режисури естрадного мистецтва є актуальним і сприятиме подальшому розвитку цієї відносно молодої галузі мистецтва.

Для розкриття теми дослідження велике значення мають праці дослідників естрадного мистецтва: В. Ардова, Є. Гершуні, А. Горбова, Ю. Дмитрієва, В. Зайцева, С. Клітіна, М. Поплавського, Т. Рябухи, Т. Самаї, Є. Уварової, О. Рубба, І. Шароєва, О. Шевченка, А. Чечотіна та ін.

Широке поняття «естради», включає не тільки різні форми музичної естради, а й художнє слово, конферанс, акробатику, циркові елементи, самодіяльні форми творчості. Синтетичність естради не лише розширює межі творчого арсеналу режисера, але й змушує більш зважено ставитись до вибору засобів виразності, форм, жанрів, видів мистецтва, залучених до створення єдиного видовища.

Звукова й сценічна естетика популярної естрадної музики заснована на прагненні вивести людину на рівень фізичного музичного сприйняття. Це здійснюється в основному у великих концертах за допомогою складної звукопідсилюючої апаратури, спецефектів світлового та декоративного оформлення сцени, костюмів, гриму і поведінки виконавців на естрадному майданчику. Відмінною особливістю «сценічної» поведінки вокаліста є те, що вона включає в себе не тільки вокал, а й цілий комплекс інших виражальних засобів. Насамперед, - це акторська майстерність виконавця. Адже сучасній естраді потрібні не тільки професійні вокалісти, а й вокалісти-артисти, які вміють діяти, жити на сцені, так як це роблять артисти драматичні.

Одне з основних завдань, що стоїть перед режисером естради, - вміння створити естрадний номер. Однак «естрадний номер - це не просто виступ артиста на естраді, це самостійний твір сучасного мистецтва, побудований за всіма законам драматургії» [1, с. 10]. Також важливою складовою професії режисера є створення художнього образу естрадного номера чи театралізованого концерту. Будь-які найвидатніші професійні навички естрадного виконавця стають безглуздим набором виражальних засобів, якщо вони не об'єднані цілісністю створення єдиного художнього образу.

Наявність в естрадному номері драматургії робить його більш виразним і цікавим для публіки, інтригою та яскраво вираженим конфліктом, але режисерові не варто забувати про таку найважливішу складову естради, як демонстрація виконавцем своєї унікальної майстерності. Ідея та тема номера повинні завжди розкриватися режисером через вияв акторської та вокальної майстерності виконавця.

Якщо в театрі висхідна подія визначає вчинки всіх дійових осіб до моменту, поки не трапиться наступна подія, то на естраді висхідна подія впливає на настрій пісні та атмосферу, якою вона має бути пронизана. Правильно знайдена режисером висхідна подія буде впливати не стільки на дії персонажа при виконанні, наприклад, вокальної композиції, скільки на ту емоційну наповненість пісні, якою вокаліст зможе її наповнити. Подія є способом вияву драматургічного конфлікту. Конфлікт на естраді - явище складне і неоднозначне, що має подвійну природу. Якщо режисер хоче створити на естрадному майданчику серйозний внутрішній психологічний конфлікт, йому все одно доведеться вдатися до суто естрадних прийомів, яким завжди необхідне яскраве зовнішнє вираження. Особливо важливо підкреслити, що такий конфлікт повинен проявлятися через виражальні засоби, властиві даному естрадному номеру.

Специфіка режисерської роботи полягає в знаходженні та вибудовуванні логічних, осмислених і графічно правильних, яскравих мізансцен естрадного номера. Режисер зобов'язаний враховувати особливості роботи виконавця на різних сценічних майданчиках: великих, маленьких, круглих, п'ятикутних, під відкритим небом, зовсім близько до столиків глядачів в ресторані або нічному клубі, і навіть зі стовпом посередині. Таке видове різноманіття майданчиків ставить перед артистом при виконанні номера важкі, але розв'язні завдання, якщо мізансцени всередині номера залишаються рухливими і можуть бути змінені в залежності від форми майданчика.

Вдало знайдене режисером сміливе неординарне вирішення номера, що підкреслює індивідуальність виконавця, з якою зіллється авторський текст пісні чи естрадного монологу, є та реальна допомога, по яку виконавець звертається до постановника.

Нині, завдячуючи технічному прогресу - професійному відео та аудіозапису, мережі Інтернет, - естрадне мистецтво поширюється по всьому світу і жителі будь-якої країни в змозі задовольняти свої аудіовізуальні естетичні потреби. Естрадне мистецтво не лише розважає людей, а й «має великий вплив на формування естетичних смаків. І ці дві його межі, дві іпостасі нерозривні» [2].

Режисер естрадного видовища має досконало вивчити культуру та естетику минулих епох. Лише за умов засвоєння цієї багатої культурної спадщини можна створювати новий, унікальний продукт мистецтва. Розглянемо деякі приклади естрадних музичних видовищ, де особливо яскраво проявилися певні культурні епохи.

Американська режисерка Джулія Теймор на основі відомого мультфільму «Король Лев», використавши музику Елтона Джона, поставила 1997 р. сценічний витвір - мюзикл, який став однією з найуспішніших постановок на Бродвеї. Знайти сценічний еквівалент мультиплікаційному творові було непросто. Режисерка вирішує використати для постановки мюзиклу артефакти доісторичної епохи. Це при тому, що у мультфільмі немає жодного натяку на певну епоху. Тобто ця історія могла відбутися будь-коли. Тому створення мюзиклу в доісторичній естетиці - це суто режисерське рішення. Режисерка компенсувала мультиплікаційність за рахунок контакту з публікою. «Тварини» (дійові особи) проходили глядною залою зовсім близько до глядачів, серед яких багато дітей. Цей ефект не замінить жодний мультиплікаційний твір.

Мюзикл «Король Лев» особливо вражає дизайном костюмів і декорацій (див. рис. 1). Сцена перевтілюється в африканську савану з безліччю тварин: антилопи, леви, гієни, жирафи і багато інших. Всі придумані режисеркою Д. Теймор «костюми, маски і лялькова «інженерія» - плід щедрої театральної фантазії, замішаної на древніх ритуалах, елементах традиційного східного театру ляльок, тіней, маріонеток, карнавальних видовищах. Тобто використання усталеної сценічної традиції, а не наслідування інших видів мистецтва» [3].

Естетику Древнього Єгипту ми можемо споглядати у відеокліпі на пісню «Remember The Time» («Згадай той час») у виконанні Майкла Джексона, знятого 1992 р. режисером Джоном Сінглтоном. Пісня є ностальгічною композицією, в якій співак пропонує дівчині згадати про ті часи, коли вони любили один одного. Майкл Джексон грає роль пілігрима, мага і колишнього таємного коханця єгипетської цариці. Танець поставила хореограф Фатіма Робінсон, працюючи з М. Джексоном протягом двох тижнів.

Костюми всіх персонажів відеокліпу абсолютно достовірні (практично копії давньоєгипетського одягу, зображення якого збереглись), і лише костюм Майкла Джексона є стилізованим.

Майкл Джексон був новатором та зробив вагомий внесок у розвиток поп-культури XX століття, а тому по праву вважається «королем поп- музики». Важко знайти естрадного артиста, який би з такою відповідальністю і вимогливістю ставився до своїх сценічних костюмів як М. Джексон. Над створенням сотень його концертних костюмів працювали кращі тогочасні дизайнери. Оскільки в артиста не було часу на примірки, то в студії дизайнерів для цього було створено спеціальний манекен. Однак М. Джексон нерідко вносив корективи у дизайн своїх костюмів. Співак здійснював контроль над всім творчим процесом: від написання пісень до розробки концепції відеокліпів. Він вивів на новий рівень відеокліп, хореографію, додавши нові стилі пластики руху; створив новий вид концертної програми - шоу з піснями, грандіозними постановками танців, піротехнікою, освітленням. Співак у сюжетній постановці поєднував пісню і танець. Його танцювальний стиль професійно відзначався особливими драматичними жестами рук і пальців (див. рис. 2).

Переосмислення єгипетських мотивів бачимо в (2014 рік) Натхненна ім'ям єгипетської правительки Клеопатри, артистка постає в білій сукні і світлій перуці в образі Патри. Вона то пливе у величезному човні на тлі заходу сонця, пірамід і пальм, то сидить в довгій сукні темних кольорів на троні в формі сфінкса, то стоїть на блакитному тлі в екстравагантній золотій сукні, а позаду в повітрі ширяють золоті ієрогліфи (див. рис. 3). Насамкінець вона постає в образі богині Ізіди та підіймається на піраміду золотих і рожевих квітів, а нареченого перетворює в собаку з людською головою - своєрідного сфінкса.

Відеокліп «Dark Horse» є досконалою дизайнерською розробкою: мотиви, кольори взяті з древніх артефактів, але при цьому використовуються сучасні матеріали, форми, стилістика. Цілком природно, що цей відеокліп отримав схвальні відгуки від спеціалістів- єгиптологів за правильну інтерпретацію давньоєгипетської культури. Відеокліп станом на кінець 2019 року має більше 2,6 млрд переглядів на відеохостингу YouTube і є найуспішнішим жіночим відео за всю історію відеохостингу.

Цікава інтерпретація естетики Древнього Єгипту присутня також в грандіозному шоу Ані Лорак «DIVA» (2018 рік). Шоу «DIVA» - це високотехнологічне концертне шоу світового рівня, грандіозне шоу- перевтілення з Ані Лорак в заголовній ролі (див. рис. 4). Український режисер Олег Боднарчук, який ставив концерти для Філіпа Кіркорова та Алли Пугачової є також постановником шоу «DIVA». Зі згаданим шоу Ані Лорак побувала у багатьох куточках світу. Під час шоу співачка кілька разів змінювала образ, кожен з яких кардинально відрізнявся від попереднього. «Зокрема, Ані Лорак приміряла вбрання римської гладіаторки, єгипетської цариці, кабаре-співачки і навіть Мадонни» [4].

Для грандіозної появи Ані Лорак було використано стилізований образ єгипетського бога Гора у вигляді величезного птаха. Як відомо, Гор - це бог Сонця, заступник царської влади, зображувався як правило у вигляді сокола (людини з головою сокола). Його символ - сонячний диск із розпростертими крилами. Для створення птаха були використані кінект- технології, що дозволило виготовити відокремлене пір'я і створити максимально природній рух крил. Відсутність монолітності додавала легкості величезній, складній конструкції. Кожна «пір'їнка» була окремо керована, запрограмована, мала свою точку підвісу, що додавало плавності руху крил. Власне, стоячи на цьому вражаючому птахові, який ширяє над сценою, Ані Лорак тріумфально з'являється перед шокованими глядачами, блискуче виконуючи при цьому пісню.

Естрадне шоу популярної австралійської співачки Кайлі Міноуг «Афродіта» («Aphrodite Les Folies») (2011 рік) побудовано на канонах античного мистецтва, починаючи з декорацій, котрі за формою нагадують Парфенон, але осучаснений. Фільм-концерт згаданої співачки «Кайлі 3D - Афродіта Les Folies» було записано на знаменитій спортивно- розважальній споруді 02 Arena в Лондоні в квітні 2011 року спеціально в 3П-форматі, щоб глядачі всього світу могли доторкнутися до тих чар, які Кайлі Міноуг створює на сцені протягом двох годин.

На початку шоу Кайлі Міноуг постає перед глядачами як богиня. Поява співачки була схожа на картину С. Ботічеллі «Народження Венери» (як відомо, це картина епохи Відродження, яке спиралось на принципи Античності). Тож костюми Кайлі і танцівників були стилізовані під давньогрецький одяг. Протягом двох годин виступу співачка змінює безліч костюмів і образів (див. рис. 5). На екранах між колонами видно чоловіків з оголеними торсами, що є ознакою культу гарного тіла у Давній Греції.

Кайлі Міноуг влаштувала грандіозне епічне дійство, де ми бачимо золоті колісниці, літаючі ангели, танцювальний марафон, а у фіналі - неймовірну водну феєрію, що нагадує справжній цирк на воді (адже, згідно з легендою, Афродіта народилася з морської піни). Для цього використані всі існуючі на той час водні сценічні технології - комп'ютерні ефекти, фонтани. Шоу є цілісним, в ньому всебічно розкрита тема культу краси, а в центрі уваги - людина (що, власне, і є головною думкою Античної Греції). Кайлі Міноуг відома своїм трудоголізмом і яскравими, вражаючими виступами. Тож вона цілком заслужено вважається «принцесою поп-музики».

Особливу увагу привертають виступи найбільш відомої і популярної поп-діви Мадонни. Так, під час свого виступу на Super Bowl 2012 Мадонна використала естетику Римської імперії. Однак це не копіювання давньоримського світу, а переосмислений варіант естетики даної епохи, що виражається в кольоровій гамі, елементах костюму, основної думки епохи (культ держави, культ імператора). Всі образи шоу - це стилізація костюмів римських богів, а сама Мадонна виступала в ролі імператора.

На троні, де сидить Мадонна, чітко проглядаються давньоєгипетські письмена, вказуючи на символіку давніх культів, які використовує у виступі Мадонна. Вбрання Мадонни нагадує шати древньої шумерської богині Іштар / Ісіди (див. рис. 6). У постаті артиста у кросівках з крилами, який перебуває поруч з Мадонною, можна впізнати Гермеса.

У пластиці Мадонни можна вгадати демона Бафомета, а у художньому оформленні шоу - символіку давніх культів, зокрема, масонські символи.

Згадане шоу Мадонни та інші її виступи завжди вражають своєю видовищністю і чітко продуманою символікою. Очевидно, саме тому Мадонна досі вважається «королевою поп-музики».

Отже, режисер, який працює і творить на естраді, повинен бути обізнаний з «мовою» тих видів мистецтв, які були вплетені часом в мистецтво естради, знати естетику всіх історичних епох та фахово використовувати свої знання і навики в створенні естрадного номера, грандіозного театралізованого видовища.

Використані джерела

режисерський естрадний видовище

Зайцев В. П. Режисура естради та масових видовищ: навч. посібник; вид. 2-ге. Київ : Дакор, 2006. 304 с.

Рубб А. 30 бесед об эстрадных концертах. URL: https://studfile.net/preview/6013501/ (дата звернення: 21.03.2020).

Чепалов А. Чем удивил украинского театрала Нью-Йорк. 29.04.2014. URL: https://m.day.kyiv.ua/ru/article/kultura/noch-na-brodvee-svetlee-dnya (дата звернення: 21.03.2020).

Ядчук У. Гладіаторка, єгипетська цариця і Діва Марія: найяскравіші образи Ані Лорак в шоу «DIVA». URL: https://showbiz.clutch.ua/uk/45121- gladiatorsha-egipetskaya-carica-i-deva-mariya-samye-yarkie-obrazy-ani-lorak-na- shou-diva (дата звернення: 21.03.2020).

Рис. 1. На світлині: сцена з мюзиклу «Король Лев», поставленого на Бродвеї

Рис 2. На світлині: Майкл Джексон під час концертного виступу

Рис 3. На світлині: Кеті Перрі у музичному відеокліпі «Dark Horse». 2014 р.

Рис 5. На світлині: Кайлі Міноуг у фільмі-концерті «Кайлі 3D - Афродіта Les Folies». 2011 р.

Рис 6. На світлині: Мадонна під час виступу на Super Bowl 2012. 2012 р.

Размещено на Allbest.ru