Художньо-стилістичні особливості декорування творів видатного різьбяра Дмитра Шкрібляка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Художньо-стилістичні особливості декорування творів видатного різьбяра Дмитра Шкрібляка

Анотація

У статті висвітлено основні принципи декорування та формоутворення виробів яскравого представника яворівської школи різьби, видатного майстра Дмитра Шкрібляка, який зробив вагомий вклад у розвиток художнього дереворізьблення Гуцульщини.

Ключові слова: художнє різьблення, декоративне мистецтво, орнамент, Гуцульщина. художнє різьблення декоративне мистецтво

Одним із найпоширеніших видів українського декоративно-прикладного мистецтва є художня обробка дерева. Прискіпливої уваги заслуговують вироби, створені славетною родиною Шкрібляків. Володимир Шухевич у своєму дослідженні «Гуцульщина» зазначає, що художня обробка дерева розвивалася там, де були належні умови, тобто природне середовище сприяло цьому. Крім того, це ремесло належить до найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва [6, с. 320-322]. Захарчук-Чугай Р. В. в альбомі «Родина Шкрібляків» проаналізувала родинне дерево і творчий доробок Ю. Шкрібляка та його синів: Василя, Миколи і Федора [1, с. 7-12]. Дослідниця охарактеризувала творчість цих майстрів, а також їх послідовників та школу гуцульської різьби по дереву в цілому. До творчості знаменитої родини звертаються відомі дослідники: М. Станкевич у своїй фундаментальній монографії «Українське художнє дерево XVI-XX ст.» [4, с. 150], Б. Тимків у монографії «Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова» [5, с. 45-47], І. Юрченко у праці «Гуцульська різьба. Візуально-морфологічні закономірності орнаменту: теорія і практика» [7, с. 128-133].

У кожному регіональному осередку художня обробка деревини набула своєрідних локальних рис та відмінностей. Загалом художнє різьблення на Гуцульщині вирізняється високими естетичними показниками, тектонікою, пропорційністю, ритмом, симетрією, широкою палітрою орнаментів.

Знаковим для митця Юрія Шкрібляка є створення ним цілісного традиційного гуцульського стилю різьблення з виразними індивідуальними особливостями, що стали змістом родового ремесла.

До четвертого покоління різьбярської династії Шкрібляків належить Дмитро Федорович. У широкому діапазоні сучасних народних митців Гуцульщини його обдарування визначилось своєю самобутністю та унікальністю. Правнук першого найславетнішого різьбяра Юрія Шкрібляка не тільки продовжив розвиток родинних традицій у мистецтві художньої обробки дерева, але й знайшов власний почерк, притаманну лише йому манеру різцевого письма, своє бачення орнаментальних мотивів та образів. Це успішно засвідчують виконані ним за останні десятиріччя (1965-85 рр.) різьблені декоративні тарелі, скриньки, барильця, цукорниці, рахви, обкладинки до книг-адрес, рамки, палиці, топірці, підставки під роги [3, с. 66-68]. Дмитро Федорович Шкрібляк - представник славетної мистецької родини Шкрібляків. Його творчість є продовженням сімейної традиції гуцульської різьби по дереву. Брати-Шкрібляки зробили вагомий внесок в історію розвитку української плоскої різьби по дереву. їм належать твори, що стали класикою українського різьбярства. Вони визначили нові напрями в розвитку плоского різьблення, які продовжили їх діти, онуки, правнуки й усі гуцульські різьбярі минулого й сьогодення. Творчий доробок великої родини майстрів різьблення Шкрібляків- Корпанюків, що сягає понад 100 років - неоціненний.

Складним був тернистий шлях митця до вершини творчості. З дитинства він переймав науку різьблення дерев'яних виробів від свого батька Федора Миколайовича Шкрібляка, мистецький талант якого подарував світові неповторну гуцульську різьбу, що стала дорогоцінним унікальним надбанням музеїв краю та держави. Зберігаючи стильові особливості, властиві кращим класичним зразкам гуцульської різьби, Дмитро Шкрібляк не залишився у полоні усталених композиційних прийомів, а створив власну, унікальну, тільки йому притаманну орнаментальну палітру зразків і мотивів, що визначила його індивідуальний почерк.

Митець щедро збагатив структуру гуцульських орнаментів, розширив їх поетично-смислове значення. Особливо це проглядається у його тематичних композиціях. Дмитро Шкрібляк упровадив нові орнаментальні елементи та мотиви, що виражали глибокий символіко-семантичний зміст, наповнений мовою метафори та оптимізму. Асортимент творів видатного різьбяра доволі різноманітний: тарілки, касетки, цукорниці, боклажки, сільнички, скриньки, рахви, туалетні приладдя, вази, мисочки, кубки, альбоми, рами, кушки, кісся, декоративні щітки; палиці, топірці; столи, полиці; хрести, свічники-трійці, патериці [2].

Окрім авторських різьблених мотивів, майстер уперше використав у декоруванні виробів інкрустацію кольоровими намистинками (бісером, пацьорками), чорним рогом, металом, природними та фарбованими кольорами дерева. Інкрустація, яка урізноманітнювала декоративні прийоми орнаментики, активізувала поверхню, була надзвичайно майстерним і гармонійним довершенням різноманітними породами дерева, насамперед, грушею, явором, червоним деревом.

Дерев'яна скринька, що була виконана Дмитром Федоровичем, відзначається свіжістю думки, багатством та виразністю орнаментального декору. На верхній частині скриньки, у прямокутній площині, автор вдало розміщує два семетричні мотиви. Пластично знайдена форма орнаментального мотиву посередині має форму серця, підсиленого вставками кольорових шматочків деревини і обрамленого стилізованими кучерами зі слізками по обидва боки - характерним модулем для творчості Дмитра Шкрібляка. Орнаментальна структура бокової площини вирішена теж сміливо: ритмічно членовані чотири півсфери у центральній частині утворюють міцну пластичну лінію, підсилену білим бісером, та двох колосків пшениці, які розміщені справа й зліва від геометричного мотиву. Традиційно майстер широко використовує пшенички різної величини та слізки, виконуючи їх у різних варіаціях (рис. 1).

Рис. 1. Дмитро Шкрібляк. Скринька. Дерево груші, столярство, інкрустація, плоске різьблення. 1985 р.

Особливої уваги заслуговує дерев'яний свічник-трійця, який знаходиться в експозиції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського (м. Коломия). Виконаний він у техніках профілювання, точіння, плоского різьблення та інкрустації. Основна частина свічника із стояком виготовлена з масиву. Пряма горизонтальна площина завершує півциркульну форму, на ній розміщені три невисокі точені чашки для свічок. Внутрішній простір автор вирішує монументально й символічно, поставивши у центрі 6-пелюсткову ружу, характерну ще для предметів обстави житла автентичної гуцульської хати, таких, як скриня чи сволоки. Ружа вписана у напівсферичні кучері, які своїм контуром повторюють опуклу форму свічника. Основа свічника прямокутна, має форму сплюснутої піраміди, профільована по периметру. У декоруванні свічника-трійці Дмитро Федорович застосовує масивні орнаментальні мотиви, ритмічне поєднання сферичних елементів, утворюючи змійку (рис. 2).

Рис. 2. Дмитро Шкрібляк. Свічник-трійця. Деревина груші, профілювання, точіння, інкрустація, плоске різьблення. 1977 р.

Гармонізацією форми та декору відзначається ще один твір Дмитра Федоровича із типологічної групи точених виробів - цукорниця. Точений предмет має досконалу форму та пропорції, виконаний технічно на високому рівні. Автор сферичну, основну частину цукорниці, сміливо оздоблює ритмічно вкладеними мотивами «гачки», верхня частина яких обрамлена півколом та підсилена бісером. Форма гачків нагадує стилізовану фігуру людини, між ними розміщені колоски пшениці. Майстер традиційно використовує чергування півсферичних елементів із гострими завершеннями, досягаючи рівноваги та балансу орнаментики (рис. 3).

Кожна творча робота Дмитра Федоровича - наче мистецький скарб, що не має аналогів, кожний виріб - це своєрідний шедевр декоративноприкладного мистецтва, народжений в оточенні мальовничої природи Гуцульщини. Багато десятиліть творчої праці розкрили світу потужний талант великого митця та майстра. У його численних творах дивує досконале відчуття пропорцій, монументальне і свіже мислення, гармонійність форм, високий дух регіонального мистецтва. Орнаментальні мотиви дерев'яних виробів відзначаються динамічною виразністю та простотою. Глибоко вибране тло надає орнаменту виняткової напруги та гармонійності. Різьбяр оригінальний та самобутній у своїй творчості, його цікаві орнаментальні композиції часто нагадують слов'янські мотиви. Стильові ознаки та характер композиційних прийомів художніх творів Дмитра Шкрібляка вирізняють його серед сучасних майстрів художнього дереворізьблення Гуцульщини. Дмитро Федорович - заслужений майстер народної творчості України, учасник багатьох виставок в Україні та за кордоном. Високохудожні твори Дмитра Шкрібляка є власністю багатьох музеїв та приватних колекцій. Своєю творчістю талановитий майстер вписав ще одну яскраву сторінку в історію славетної династії Шкрібляків.

Рис. 3. Дмитро Шкрібляк. Цукорниця. Деревина груші, точіння, інкрустація бісером, плоске різьблення. 1976 р.

Постать різьбяра Дмитра Шкрібляка займає вагоме місце у мистецтві дереворізьби Гуцульщини. Досконале відчуття синтезу форми і декору, виразність та пластичність орнаментальних узорів, глибоке переосмислення традицій династії Шкрібляків стали міцним фундаментом для народження новатора гуцульського різьблення, майстра з високими морально-духовними та естетичними цінностями.

Список використаних джерел:

[1] Захарчук-Чугай Р. В. (1979). Родина Шкрібляків: Альбом. (с. 7-12) Київ : Мистецтво.

[2] Коломийський музей народного мистецтва. (1991). Альбом. Київ: Мистецтво.

[3] Соломченко О. (2010). Збірник статей. (с. 66-68). Косів: Писаний камінь.

[4] Станкевич М. Є. (2002). Українське художнє дерево. Львів: Афіша.

[5] Тимків Б. М. (2010). Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова. Івано-Франківськ: Нова Зоря.

[6] Шухевич В. О. (1997). Гуцульщина: репринтне вид. Перша і друга чч. Верховина: Гуцульщина.

[7] Юрченко І. А. (2011). Гуцульська різьба. Візуально-морфологічні закономірності орнаменту: теорія і практика. Львів: Львівської політехніки.

Размещено на Allbest.ru