Цифрове мистецтво: на стику технологій і креативності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифрове мистецтво: на стику технологій і креативності

Ареф'єв Віктор Олегович

Аспірант факультету «Дизайну і реклами»

Київський національнийуніверситет культури і мистецтв, Україна

Вступ

Розвиток цифрового мистецтва залежить не тільки від митців, але і від ступеня потужності процесорів і відеокарт (комп'ютерної техніки). При цьому програми потребують постійних оновлень і поліпшень. Цифрове мистецтво залежить від техніки і базується на роботі мікросхем та синтетичного генезису. Може існувати як в віртуальному середовищі, так і офлайн. 2-D і 3-D програми базуються на роботі з кривими Безьє і пікселями. Дуже швидко розростається як індустрія, захоплює нові простори.

Постановка проблеми

Всі програми обов'язково мають кросплатформенні формати зберігання файлів для можливості обміну файлами з різними програмами. Технологіям властиві різні вимоги до комп'ютерів, 2-D програми можуть працювати на офісних комп'ютерах, 3-D програми і рендери потребують потужних і дорого вартісних комп'ютерів. Також існує відмінність в структурі програм, вони можуть бути написані на різних мовах програмування, можуть бути створені в різних країнах, концептуально створені для інженерних задач чи для художньої творчості.

Тож, у даному дослідженні належить визначити вимоги до програмного забезпечення і його взаємодії, що дозволять класифікувати результати роботи, як твори цифрового мистецтва.

Результати й обговорення

Програми цифрового мистецтва мають відмінності в залежності від призначення. 3-D редактори відрізняються від 2-D редакторів. Програми цифрової скульптури відрізняються від програм відео- монтажу і відеоефектів. Програми обробки фотографій відрізняються від програм створення фізично реалістичних симуляції. Тобто програми відрізняються в залежності від цілі їх застосування. В 2-D графічних редакторах одиниця цифрового зображення пікселі, в 3-D графічних редакторах одиниця цифрового зображення вокселі. Відмінність інтерфейсів кожен розробник комп'ютерних програм робить свій інтерфейс - це як особистий почерк.

Творчі і креативні дизайнери створюють цифрові шедеври навіть в інженерних програмах тому що в комп'ютерній графіці з самого початку на технологічному рівні закладений великий потенціал.

Технології з тривимірного друку дозволяють не тільки робити копії об'єктів матеріального світу та творів мистецтва, а й створювати унікальні художні композиції. Алгоритмічний аналіз і математичне моделювання дозволяє встановити певне співвідношення знакових систем живописних творів.

На стику технологій і креативності з'являються як нові форми мистецьких обєктів, так нові формати заходів з їх презентації. У публікаціях: Christiane Paul, Frank Popper and Philip Steadman [2], D.M. Lopes [3] знаходимо інформацію про те, що виставки сучасного мистецтва перетворюються на технологічні події з ухилом у науку та медіа, як це відбувається на Transmediale у Берліні (щорічний фестиваль мистецтва та цифрової культури). Театральні вистави виходять за межі однієї сцени. Переймаючи механіку відеоігор, вони перетворюються на театральні квести на кшталт тих, які створила відома лондонська трупа Punchdrunk. Передові експерименти з використанням доповненої реальності, музики, кіно та інтерактивних технологій стають об'єктом загальної уваги на глобальних виставках, таких як South By Southwest, де збираються найкращі представники ІТ індустрії та мистецької спільноти [4].

Штучний інтелект показує, як митець намалював би картину сьогодні, якби слухав сучасну музику, а не надихався роботами відомих експресіоністів. Генеративні суперницькі мережі побудовані таким чином - дві мережі змагаються одна з одною - один на основі свого запасу зразків створює нові образи, а другий їх оцінює. Цей метод використовується для вирішення різноманітних завдань, але найбільш наочним виявився приклад мистецтва. Зображення дозволяє не тільки краще зрозуміти, як працюють сучасні методи штучного інтелекту, але й наблизитися до розуміння самого творчого процесу [5].

Виробництво цифрових мистецьких продуктів є алгоритмічним мистецтвом. Живопис, створений «штучним інтелектом», стає алгоритмічним живописом. Водночас не заперечуємо унікальності людської діяльності та художньої творчості. Крім того, наполягаємо на необхідності розвитку симбіозу людини та цифрових технологій у мистецтві: поєднання можливостей «штучного інтелекту», естетичної чутливості та творчої активності людини.

Комплекс питань які має враховувати дизайнер, який працює у сфері цифрового мистецтва:

1 Точно визначитися з завданням і обрати під завдання конкретний інструмент (програму комп'ютерної графіки). Це питання основне в діяльності художників комп'ютерної графіки, наприклад, в програмі для моделювання і візуалізації 3D Max не зробити фото колаж, чи рендер відео. Важливо не знати всіх програм, а знати мету застосування тієї чи іншої програми, що саме вона робить.

2. Матеріально технічне забезпечення. 3-D графіка, анімація, віртуальна реальність вимагає потужних комп'ютерів. На звичайному офісному комп'ютері такі програми як 3D Max, Lumion просто не запускаються. Для рендера 3-D сцен використовуються топові процесори, потужні ігрові відеокарти, що значно підвищує вартість комп'ютерної техніки.

3. Постійне самовдосконалення, оскільки комп'ютерний світ випереджає реальність. Кожен місяць з'являються нові програми, технології, поліпшуються і оновлюються системи і інтерфейси. Кожна система відрізняється тому що: написана на іншій мові програмування, має іншу будову інтерфейсу, інший інструментарій. Комп'ютерна програма створена в Канаді відрізняється від програми створеної в Німеччині за логікою і структурою.

Висновок

цифрове мистецтво програма

Отже, в сучасних умовах художникам-дизайнерам цифрового мистецтва потрібно постійно навчатися, опановувати програми, алгоритми, методи роботи, новітні технології. Це нескінченний процес, тому що комп'ютерна графіка не має своєї константи і постійно розвивається.

Список використаних джерел

A companion to digital art (2016)./ Edited by Christiane Paul.West Sussex: John Wiley & Sons Inc, 608 p. Вилучено із Вилучено із:KINETIC ART (1968) , Frank Popper and Philip Steadman. Publisher New York Graphic Society, Ltd.

A Philosophy of Computer Art (2009). D.M. Lopes. Publisher : Routledge.

Сімончук О. (2019) ЯК Сучасні технології змінюють мистецтво. Вилучено з: https: // supportyourart. com / stories / art-technology/

Совхіра T. (2020) Цифрові технології в сучасному візуальному мистецтві. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», №42, С. 65-71.

Размещено на Allbest.ru