Корейська популярна музика (К-рор) у глобальному світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Корейська популярна музика (К-рор) у глобальному світі

Матвеева Катерина Вікторівна

асистент кафедри філософії і педагогіки

НТУ «Дніпровська політехніка»

член Ради молодих учених при МОН України

Анотація

Ключові слова: корейська хвиля, к-рор, культурний космополітизм, транскультура, субкультура.

Активне поширення світом корейської поп-культури, починаючи від 1990-х років, визначено як корейська хвиля, котра вважається популярною культурою, субкультурою, що не є архаїчною культурою чи культурою вищого класу [13]. Корейська хвиля виникла після гонконгської хвилі в 1980-х і японської в 1990-х як тенденція, що поширювала культуру Південної Кореї в межах Східної Азії. Однак, Джехо Кім вважає, що «як гонконгська та японська хвилі, корейська хвиля також може з часом поступово втрачати свій вплив» [14]. Наведемо основні періоди розвитку корейської хвилі.

* В період з 1990-х рр. - початок 2000-х рр. зафіксована перша корейська хвиля (Hallyu 1.0), що пов'язано із зростанням популярності корейського кіно та драматичних серіалів (К-драма) в Азії (Китай, Японія, Тайвань, В'єтнам), невід'ємною частиною яких були музичні композиції. Тож в цей період зростала й популярність корейської музики, що стало підґрунтям у формуванні музичного явища К-рор. Серед перших музичних айдол-груп H.O.T., Sechs Kies, Shinhwa, N.R.G.) [7, c.3].

* Період з середини 2000-х рр. - початок 2010-х рр. вважається другою корейською хвилею (Hallyu 2.0). Саме в цей період завдяки розвитку сучасних технологій (Youtube-канали, поява соціальних мереж) К-рор стає популярним за межами Азії, зокрема в Європі та Північній Америці. Разом із тим зростає інтерес до корейської їжі, естетичних вподобань моди й краси.

* Період з 2010-х рр. до 2019 р. вважається третьою корейською хвилею (Hallyu 3.0), характерною рисою якої є глобальна популярність К-рор (BTS, BLACKPINK тощо) та співпраця південнокорейських артистів та компаній зі світовими брендами (Dolce Gabbana, Gucci, Chanell та ін.), медіа-компанями.

* З 2019 року розпочалась четверта корейська хвиля, особливостями якої є популярність ОТТ-сервісів і глобалізація корейських ЗМІ [15]. За іншими джерелами нова корейська хвиля (K-Culture) починається у 2020 році як стратегічне розповсюдження по всьому світу, її відмінність вбачають в онлайн- спілкуванні та індивідуальному підході до аудиторії [9].

Пропонуємо розглянути особливості одного з напрямків корейської хвилі, а саме корейську поп-музику (К-рор).

Усвідомлення владою Південної Кореї масштабу впливу К-рор на суспільство, як в країні, так і поза її межами з метою популяризації корейської культури, стало причиною створення Міністерства культури і туризму Південної Кореї в 1998 році (сьогодні - Міністерство культури, спорту і туризму), пріоритетним напрямком якого був саме К-рор. Тоді ж було засновано цілий відділ, який опікувався розвитком цього напрямку. їх мета полягала у формуванні поп-індустрії у Південній Кореї, а, отже, й у появі колективів, які могли б втілити цю мету. Відповідно, К-рор від самого початку був напрямком, що розвивався під чималим контролем держави» [3, с.16]. Композитор Сон Ен Вон вважає, що «K-pop - це радше стилістична відмінність, ніж жанр і позиціонування в індустрії популярної музики. В індустрії, де музика масово виробляється та продається спеціально для міжнародного ринку, особливо в англомовному світі, глобальний K-pop - це більше бренд» [16].

Тож, явище К-рор поєднує в собі економічний та культурний аспекти, і водночас є продуктом (синдикатом) великих південнокорейських корпорацій та магнатів шоу-бізнесу. З метою просування й популяризації світом цього музичного явища активно використовуються цифрові технології, соціальні мережі, спеціальні додатки, які дозволяють слідкувати фанатам за актуальними новинами про виступи груп та життя артистів поза сценою. Відтак, «К-pop вийшов за межі музичного напрямку і сформував навколо себе цілу субкультуру» [3, с.16].

Важливо наголосити, що в перших гуртах акцент робився на хореографії, яку злагоджено виконували артисти на сцені, у кліпах, в той час як музичній складовій приділялось менше уваги - це були сучасні ритмічні Р&Б-композиції, еклектика різних музичних стилів (хіп-хоп, гранж, поп, реп) на корейській мові з текстовим вплетінням англійських фраз, переважно у приспівах. Тож, синергія американської й європейських стилів музичної культури, їх адаптацію до східної культури, можна вважати проявом транскультури, адже «транскультурна творчість користується палітрою всіх культур» [1, с.59]. Разом із тим, Лисий І.Я. зазначає, що «політика транскультурності у чомусь дотична до фішінгу, тобто нав'язування певної культурної орієнтації, маніпулювання вибором споживача» [1, с. 60]. Іншої думки Ч.Б. Чой та Р. Маліангкай, які вважають, що К-рор є інтегрованою популярною культурою, мозаїкою, яка поєднує в собі оповідання історій, музику, колективний танець, виконавче можливості артистів та показ мод [7, с. 5]. На сьогодні музичні кліпи К-рор гуртів завдяки технологічним можливостям можуть супруводжуватись субтитрами англійською мовою задля розуміння вербальної складової. Варто наголосити, що характерною рисою і проявом національної корейської культури в К-рор можна вважати корейську мову, оскільки в хореографії та музиці національні мотиви не використовуються.

Лідери К-рор гуртів, яких називають айдолами є невід'ємною частиною телепрограм, ток-шоу, вар'єте, реаліті-шоу тощо. В корейських фільмах завжди є колишні або діючі айдоли К-рор, що робить успішні касові збори корейського виробництва [7, с. 5]. Ч.Б. Чой та Р. Маліангкай зазначають, що по суті, айдоли є найбільш цінним національним надбанням для Південної Кореї.

Культурною практикою транснаціонального виробництва є не тільки розповсюдження К-рор світом, а й створення в інших країнах музичних груп. Так, корейсько-індонезійська компанія - агентство талантів «YS Media Entertainment» створили жіночій і чоловічій квартет для індонезійського ринку S4 та S.O.S. (Відчуття сцени). Учасників груп було відібрано в рамках індонезійського талант-шоу Galaxy Superstar, як франшиза корейської програми прослуховування. І, щоб підкреслити зв'язок з Південною Кореєю кліп жіночого гурту S.O.S. на пісню Independent Girl було знято на вулицях Сеулу [7, с.4].

В 2020 році BTS зібрали рекордну кількість глядачів на своєму концерті онлайн - 756 тис. людей із 1 07 країн світу, що дорівнює заповненню близько 15 стадіонів. Квитки коштували від 25-35 доларів, тож гурт за підрахунками заробив від 19-26 млн доларів [2]. Це підкреслює позитивне сприяння південнокорейської дипломатії (як інструмент «м'якої сили»), економіці та глобальному статусу країни завдяки айдолам К-рор та їх музиці.

«У 2022 році Білий дім запросив BTS на аудієнцію з президентом США Джо Байденом і віце-президентом Камалою Гарріс обговорити питання про злочини на ґрунті ненависті проти азійців, інтеграцію азійців і різноманітність» [4]. Цей факт підкреслює прояв культурної дипломатії Південної Кореї через К-рор.

Важливого значення відіграють можливості цифрових технологій, що є впливовим фактором у популяризації та поширенні корейської музичної поп- культури. Мобільні застосунки і вебплатформи, такі як Weverse, Vlive, TheQoos тощо створені задля розміщення мультимедійного контенту та комунікації між фанатами й музичними виконавцями К-рор.

Разом із тим, є й тіньові сторони культури К-рор, зокрема йдеться про ризики парасоціальних стосунків, проблеми расизму, культурне присвоєння, проблематику психічного здоров'я артистів через велике навантаження.

За визначенням А. Мур, «парасоціальні стосунки -- це односторонні стосунки, коли одна особа розвиває зв'язок зі знаменитістю чи публічною особою через використання засобів масової інформації, наприклад, перегляд їх виступів або стеження за ними в соціальних мережах. Парасоціальні стосунки можуть створити нездоровий цикл обожнювання та нереалістичних очікувань» [11].

Підлітки несвідомо і свідомо галюцинують про те, що вони є найближчої людиною для свого кумира, кумир водночас стає й прикладом для наслідування, тобто фанат ідентифікує себе з ним. І, якщо певні дії кумира не відповідають поставленим критеріям, фанати-підлітки можуть вчиняти деструктивні дії по відношенню до інших (поширюють плітки та мову ворожнечі в сторону інших фанатів, і навіть своїх кумирів) або ж до себе (депресія, фізична шкода собі). Таким чином, через одержимість кумиром у підлітків впливає як на психоемоційний стан (можуть проявлятись проблеми зі сном, харчуванням тощо), так й знижується рівень навчання (успішність), адже фокус уваги зосереджується на речах, що не потребують розумового навантаженнях. Марсінонданг відзначає, що агресивна поведінка фанатів, особливо підлітків, може нашкодити не тільки іншим прихильникам К-рор, а й своїм кумирам [10]. З проведеного інтерв'ю автором статті у листопаді 2023 року з вчителем історії одного з ліцеїв м. Дніпра, батьками дітей 11 -12 років (переважна більшість дівчата), що стали фанатами К-рор, були з'ясовані випадки зниження успішності навчання учнів, соціального стану відірваності, втрати інтересу до оточуючого середовища.

Повертаючись до виявлення тіньових сторін К-рор, варто звернути увагу на проблему расизму. «Політичний хаос у Кореї, недостатня культурна чутливість політичної еліти та расистські настрої, приховані в корейському суспільстві та культурі, є факторами ризику, які можуть завдати найбільшого удару по Корейській хвилі [17], стверджує професор комунікацій Сеульського національного університету Сок-Кьон Хонг в рамках дослідження ретроспектив та перспектив корейської хвилі у 2024 році. У Південній Кореї немає юридичного визначення расової дискримінації, і спираючись на опитування, проведене Корейським центром захисту прав жінок-мігрантів, дев'ять із десяти корейців визнають, що «у Південній Кореї існує загальний расизм» [8].

Існують й інші аспекти К-рор індустрії, які потребують висвітлення, зокрема Валеріано Б. та Ніссен А. розкривають ставлення й суворі вимоги керівників гуртів до айдолів: «погане поводження з артистами, самогубства, контракти на рабську роботу, виснажливі графіки навчання, положення про заборону побачень, сексуальне насильство та сексуалізація неповнолітніх з боку К-рор агентств» [12]. Так, серед артистів вчинили самогубство 27-річний Джонхен із популярного бойз-бенду SHINee в 2017 році, Саллі з жіночої групи f(x) у жовтні 2019 році, 28-річна Гу Хари, учасниця жіночої групи Kara у листопаді 2019 року. У передсмертній записці Джонхен написав, що депресія повільно поглинала його, й нарешті поглинула, він не зміг її подолати. Згідно з інформацією, наведеною у виданні «Психологічне благополуччя молоді Східної Азії», «рівень самогубств серед корейської молоді є найвищим серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку <...>, бути айдолом К-рор означає задовільняти нескінченні очікування, соціальні норми та спортивні досягнення» [5], що призводить до стресу, депресії та суїцидальної поведінки.

Окрему увагу серед критики K-pop приділено питанню популяризації стилю, зовнішньому вигляду айдолів. Натан Чен стверджує, що «гіперсексуальні та насильницькі образи в деяких музичних відео K-pop можуть мати негативний вплив на молодь. У багатьох музичних відео K-pop є провокаційні танцювальні рухи, непристойний одяг і навіть зображення насильства. Критики стверджують, що це посилює шкідливі гендерні ролі та надсилає небезпечне повідомлення молодим людям про прийнятну поведінку, деяких айдолів K-pop звинувачують у неприйнятній поведінці, наприклад, у сексуальних домаганнях або вживанні наркотиків, що може ще більше погіршити їхній імідж як прикладу для наслідування [6].

Разом із тим, існують дискусії навколо питання культурного присвоєння в К-рор індустрії, адже багато аспектів і елементів культури запозичено з інших культур, в тому числі чорної американської культури (хіп-хоп, вулична мода тощо). Це може нести ризики ворожнечі між культурами або ж використання елементів іншої культури замість корейської може сприяти стиранню національної культурної пам'яті й традицій Південної Кореї.

Висновки

Можемо припустити, що такий швидкий темп розвитку корейської хвилі та інтенсивна інтеграція у глобальний світ його напрямку Крор пов'язано з можливостями сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в світі та високорозвиненим цифровим медіа-середовищем Південної Кореї. Однак, вільна комунікація, доступність і розповсюдження інформації, створені спеціальні додатки для прихильників К-рор можуть нести й небезпечні наслідки для суспільства, особливо для молодого покоління. Явище К-рор потребує ґрунтовних досліджень із залученням фахівців з культурології, психології, філософії, історії, соціології, політології, менеджменту, ІТ-фахівців, і навіть спеціалістів з медицини та з питань захисту прав людини.

Список використаних джерел

[1] Лисий І.Я. (2019). Сучасна форма культурного космополітизму. Наукові записки НаУКМА. Літературознавство. (Т. 2, с. 53-64). https://doi.org/10.18523/2618-0537.2019.2.53-64

[2] Південнокорейський гурт «BTS» зібрав рекордну аудиторію на інтернет-концерті. URL: https://www.youtube.com/watch?v=CsaOnndgktw (дата звернення: 02.05.2024).

[3] Тормахова А. М. (2020). Напрямок K-pop та його роль у контексті сучасної аудіовізуальної культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. (№ 3, с. 14-19). Київ: НАКККіМ.

[4] Bartlett J. Domestic and Global Political Impacts of K-Pop: BoA, BTS, and Beyond. URL: https://thediplomat.com/2022/06/domestic-and-global-political-impacts-of-k-pop-boa- bts-and-beyond/ (дата звернення: 15.04.2024)

[5] Bui C. The frighteningly dark side of the K-pop industry. URL: https://highschool.latimes.com/orange-county-school-of-the-arts/opinion-exposing- the-frighteningly-dark-side-of-the-korean-pop-industry/ (дата звернення: 27.04.2024).

[6] Chen N. K-Pop: A Positive or Negative Influence on Young People's Behavior? URL: https://cutt.ly/CwR49UTo (дата звернення: 19.04.2024).

[7] Choi J., Maliangkay R. (2015). K-pop: The international rise of the Korean music industry. Vol. 15. London: Routledge.

Размещено на Allbest.ru