Концептуальна ідея та формотворчі експерименти керамічної пластики "Косів мистецький" у кваліфікаційній магістерській роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв

Концептуальна ідея та формотворчі експерименти керамічної пластики «Косів мистецький» у кваліфікаційній магістерській роботі

Молинь Валентина Дмитрівна кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри образотворчого мистецтва та академічних дисциплін, Коник Ярина Ігорівна здобувач освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»

Україна

Анотація

У статті розкрито концептуальну ідею та проведення формотворчих експериментів у процесі виконання кваліфікаційної магістерської роботи «Керамічна пластика «Косів мистецький»: синергія традицій та інновацій» у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської' національної' академії' мистецтв. Синергія традиції та сучасності в косівській кераміці відображається в збереженні старовинних технологій та їх поєднанні з новаторськими ідеями. Метод інтерпретації' та експерименту застосовано при виконанні керамічної пластики «Косів мистецький», котра складається із гральної площини - карти, гральних фішок та керамічних будинків, що нагадують мистецькі пам'ятки міста Косів.

Ключові слова: Гуцульщина, Косів, культурна спадщина, мальована кераміка, традиції, Косівський інститут, сучасність, формотворчі експерименти, магістерська робота.

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв здійснює освітню діяльність як вища мистецька школа, формуючи в реґіоні культурно-естетичний рівень народного та професійного мистецтва. Інститут готує фахівців першого бакалаврського рівня та здобувачів освітнього ступеня «магістр». Косівська мистецька школа базується на глибокому вивченні традицій народного мистецтва Гуцульщини, зміцненні взаємозв'язку народного та професійного мистецтва.

Професійна підготовка майбутніх художників декоративного мистецтва у Косівському інституті покликана формувати у студентів фахові компетентності та мотивувати їх до професійного розвитку у даній сфері.

Професійна діяльність кераміста вимагає від нього відповідних художніх і технічних навичок. До основних компетентностей сучасного художника декоративного мистецтва відноситься володіння традиційними та новітніми технологіями виготовлення керамічних виробів, володіння глибокими знаннями регіональних традицій та основних тенденцій проектування творів кераміки.

Метою нашої публікації є представлення концептуальної ідеї та формотворчих експериментів у процесі виконання практичної частини кваліфікаційної магістерської роботи «Керамічна пластика «Косів мистецький»: синергія традицій та інновацій» у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. синергія декоративний кераміка традиція

Косівська мальована кераміка є одним із найяскравіших видів традиційного мистецтва Гуцульщини і невід'ємною часткою культурної спадщини українців.

Відомо, що наприкінці ХІХ століття у чотирьох осередках Гуцульщини та Покуття (Пістинь, Кути, Косів, Коломия) творило майже 250 гончарів [1]. Найбільше ці осередки і майстрів прославила майоліка, «мальована кераміка, виготовлена з гончарної глини» [1, с. 5].

Мальована гуцульська кераміка, як важлива складова української культури представляє органічне за своєю природою явище. Вона продовжується у творах сучасних керамістів з Косова. Свідченням цьому стала широкомасштабна виставка "Вічне. Живе. Нев'януче" у залах Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського у Коломиї (2015). Творчі роботи сучасних майстрів - керамістів Косівської регіональної організації Національної спілки художників України Валентини Джуранюк, Романа та Людмили Якіб'юків, Уляни Шкром'юк, Ірини Серьогіної, Оксани Бейсюк, Іванни Ділети та інших експонувалися серед 350 творі в сорока двох авторів [2].

З метою популяризації косівської мальованої кераміки кілька років поспіль у Косові проводилися відкриті фестивалі-конкурси «Мальований дзбаник» (засновник Благодійна організація "Автентика Гуцульщини", Марія Гринюк). 2017 року цей фестиваль мав статус Першого відкритого обласного фестивалю кераміки, ремесел і фольклору «Мальований дзбаник». Майстри-керамісти Косівської РО НСХУ, учасники фестивалю, отримали оригінальні подарунки - ювілейні монети Національного банку України «Косівський розпис» [2]. Також у передмісті Косова розпочато будівництво культурно-мистецького центру «Дзбан», що матиме креативну архітектурну форму.

Важливо підкреслити, що 2019 року «Традицію косівської мальованої кераміки» внесено до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Близько тисячі експонатів кераміки зберігається у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини. У 2021 році в музеї відкрився інтерактивний зал, присвячений історії косівської мальованої кераміки [3 ].

Теоретичне дослідження, як складова магістерської роботи, полягає в детальному вивченні становлення та розвитку косівської кераміки, аналізі художньо-виражальних особливостей косівської мальованої кераміки, виявленні синтезу традицій та новацій у кераміці сучасних майстрів. Теоретичні аспекти явища досліджено з використанням порівняльно-історичного, соціально-психологічного та мистецтвознавчого аналізу. Робота з візуальними та іншими науковими матеріалами здійснювалась згідно загальнонаукових методів синтезу, аналізу та узагальнення. Також, був використаний метод фотофіксації.

Історично-порівняльний метод дослідження є важливим підходом у вивченні косівської кераміки. Цей метод використовується для порівняння та аналізу косівської кераміки різних історичних періодів, різних майстрів. Виявлено подібності та зміни у стилі, техніці або орнаментиці, що допомогло встановити зв'язки між майстрами різних періодів.

Контекстуальний аналіз косівської кераміки включає дослідження її соціокультурного, історичного та археологічного контексту, дозволяє отримати більш глибоке розуміння значення та функції косівської кераміки в рамках конкретного часу, культури та спільноти.

Метод соціально-психологічного аналізу використаний для розуміння соціальних та психологічних аспектів використання та сприйняття цього виду мистецтва. Дослідження соціального контексту допомогає зрозуміти роль кераміки в суспільстві, включаючи питання соціальних класів, гендерних ролей та етнічної ідентичності. Вивчення ролі кераміки у побуті дає уявлення про її значення для спільноти та соціальних взаємин.

Психологічний аспект. Аналіз психологічного виміру вивчення косівської кераміки допомагає розуміти індивідуальні та колективні мотивації, сприйняття та емоційну відповідь на керамічні твори. Дослідження включає аналіз символічного значення, естетичного задоволення, творчої самореалізації та впливу кераміки на емоційний стан людини.

Вплив на спільноту. Вивчення косівської кераміки з позиції соціально- психологічного аналізу може допомогти з'ясувати, як кераміка впливає на спільноту, сприяє створенню соціальних зв'язків, підтримує традиції та відображає колективну ідентичність.

Для даного дослідження проводилась робота з використанням загальнонаукових методів синтезу, аналізу та узагальнення.

Технологія виготовлення косівської кераміки передається з покоління в покоління, зберігаючи унікальні народні знання та технології. Цю майстерність втілюють в собі багато традиційних технік, які важливо зберегти та передати майбутнім поколінням. Косівська кераміка відображає культурні та історичні зміни в українській історії. Вивчення стилістичних змін, використання різних мотивів та орнаментів допомагає зрозуміти етапи розвитку культури та суспільства.

Основою декоративної системи косівської мальованої кераміки є ритований розпис. За цією технологією підсушений виріб повністю покривали тонким шаром білого ангобу (рідка глина) і на підсушеному білому тлі гравіювали контури орнаментів. Деякі площини контуру заповнювали коричневим ангобом, після цього робили перший випал. Завдяки цьому на білому фоні добре проглядається силует графічного малюнку. Після першого випалу керамічний виріб розмальовували жовтими та зеленими підполивними фарбами, вкривали поливою і випалювали другий раз. Контррельєфні лінії - які утворюються від писачка, слугують для того, щоб під час другого випалу зелена та жовта фарба не розтікались за межі цього контуру. Гама з трьох кольорів - жовтий, зелений та коричневий є ознакою косівської кераміки. Ці кольори пов'язані зі сприйняттям природи: зелений символізує карпатські гори, коричневий колір - землю, а жовтий - сонце.

Через те, що в технології виготовлення косівської кераміки використовують свинцеві поливи, на поверхні виробів утворюються потьоки зеленого і жовтого кольорів. Це додає виробам ще більшої динамічності та є ще одною ознакою косівської мальованої кераміки.

Черговою ознакою косівської мальованої кераміки є зображення на керамічних виробах життя гуцулів, їх традиції, побут, релігію. Зображення косівської кераміки включають в себе різноманітні мотиви і символи, що відображають українську культуру та природу.

Косівська кераміка виготовляється у вигляді різноманітних виробів, таких як, глечики, чашки, тарілки, вази, свічники, різні декоративні скульптури, арт об'єкти та інші предмети. Вона має декоративне та функціональне призначення. Косівська кераміка відома своїми кольорами. Використовуються яскраві пігменти такі як: зелений, жовтий, коричневий та біле тло. Ці кольори надають кераміці живописний вигляд.

Синергія традиції та сучасності в косівській кераміці відображається в збереженні старовинних технологій та стилів, а також їх поєднанні з новаторськими елементами та ідеями. Це важливо в контексті збереження історичної спадщини та культурної цінності кераміки, одночасно адаптуючись до сучасних тенденцій та вимог.

У сучасній косівській кераміці традиційно використовується давня технологія, вироби виготовляють способом ручного ліплення або створенням форм на гончарному крузі, зберігають кольори притаманні для косівської мальованої кераміки. Майстри використовують орнаменти, що передаються з покоління в покоління, такі як: геометричні мотиви, рослинні орнаменти, сцени з життя гуцулів та різні символи. Це створює зв'язок з минулим і показує багатство культурної спадщини.

Однак, сучасні майстри косівської кераміки також додають у свої роботи нові елементи, інтерпретують, експериментують з формами, кольорами та стилістичними рішеннями. Вони можуть використовувати сучасні інструменти та матеріали, а також поєднувати кераміку з іншими видами декоративного мистецтва, такими як художній метал та художнє дерево. Це додає свіжості та індивідуальності до традиційної керамічної техніки та стилю.

Така синергія традиції та сучасності дозволяє косівській кераміці залишатися живою та актуальною, привертаючи як місцевих, так і інших поціновувачів мистецтва. Вона сприяє збереженню культурної спадщини, одночасно розширюючи межі і можливості цього виду мистецтва.

В наш час є багато майстрів, які вміло інтерпретують косівську кераміку в нові, сучасні твори мистецтва, що вражають своєю красою, технічною майстерністю та оригінальністю. Вони поєднують у собі традиційні елементи з інноваційними підходами, створюючи унікальні та сучасні твори.

Розписи майстрів косівської кераміки послужили джерелом натхнення при створенні практичної частини кваліфікаційної магістерської роботи: «Керамічна пластика «Косів мистецький»: синергія традицій та інновацій».

Вирішено створити керамічну пластику у формі оригінальної настільної гри, що міститиме гральну площину - карту міста Косів з усіма важливими мистецькими пам'ятками міста та гральних фішок.

Формування ідеї та концепції практичної роботи. Вирішено стилізувати карту та всі складові елементи гри у стилі косівської кераміки інтерпретованої на сучасний манер. Вибрано основні мистецькі локації, які будуть використані у проекті «Косів мистецький»: Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини; Косівська регіональна організація Національної спілки художників України; Церква святого Василія Великого; Церква Різдва Івана Хрестителя; Музей народної творчості Михайла Струтинського; Містечко майстрів; Приватний музей-садиба гуцульського мистецтва родини Корнелюків; Музей родини Малявських; Родинний музей кераміки Василя Стрипка; Майстерні родини Троць, Іванни Козак-Ділети, Валентини Джуранюк, Сергія Дутки; Майстерня виробів із вовни Gushka; Музей родини Стринадюків «КОКА». Зроблено фотофіксацію усіх зазначених культурних та мистецьких пам'яток міста Косів.

Визначено розміри всіх складових керамічної пластики «Косів мистецький». Розроблено технічне креслення для полегшення роботи. Виконано дипломний проект «Керамічна пластика «Косів мистецький»: синергія традицій та інновацій». (Рис. 1) та роботу в матеріалі.

Рис.1. Дипломний проект кваліфікаційної магістерської роботи «Керамічна пластика «Косів мистецький»: синергія традицій та інновацій»

Під час виготовлення керамічної пластики «Косів мистецький» проведені певні експериментальні пошуки для покращення якості та зовнішнього вигляду роботи, зокрема пошуки оптимальних розмірів плит для основи гри. Були виготовлені квадратні плитки трьох різник розмірів: 500 х 500 мм, 250 х 250 мм, 125 х 125 мм. Отже, шляхом проб було виявлено, що найраціональнішим рішенням є створення плиток розміром 250 х 250 мм. Під час висихання вони були під пресом, а тому в результаті ми отримали рівні плитки. !6 плиток такого розміру становитимуть основу.

Також, проводились експерименти з декором. Проби в матеріалі були виконані із шамотної білої глини, покриті зеленим, коричневим та жовтим ангобом. Результат проб вийшов цікавим, з новим звучанням. Однак, було виявлено, що такий декор керамічних виробів не передає атмосферу Гуцульщини, тому вирішили виготовити керамічну пластику у традиційній техніці. Наступний експеримент із нанесенням орнаменту та зображення будинків на самій карті підвів до висновку, що краще виготовити об'ємні керамічні будинки, мистецькі пам'ятки. Об'ємні керамічні будинки додають грі загадковості, заглиблюють глядача в світ гри і надають можливість людям з інших міст краще уявити місто та поринути в атмосферу мистецького Косова. Таке вирішення додає роботі рельєфності, об'єму та виразнішого композиційного звучання.

Отже, для виготовлення керамічної пластики «Косів мистецький», яка складається із гральної площини - карти, гральних фішок та керамічних будинків, що нагадують мистецькі пам'ятки міста Косів, спершу було досліджено особливості виготовлення керамічних ігор, проведено ряд експериментів, вивчено поетапність усіх процесів формотворення та декорування. Оскільки керамічна карта-гра виготовлена в техніці косівської кераміки, то процес створення керамічної настільної гри складається з таких етапів: заготовлення глини, формування пластів, формування виробів, зачищання виробів, ангобування, декорування техніками ритування та ріжкування, сушка виробів, утильний випал, нанесення підполивних фарб, покривання виробів прозорою поливою технікою обливу, полив'яний випал, монтування та презентація виробів.

Виготовлено керамічну пластику за допомогою власного дизайну, обраних матеріалів та технік. Ця практична частина магістерської роботи дозволяє не тільки вдосконалити свої навички, а й створити власний унікальний авторський твір, чим зробити особистий внесок у сучасне мистецтво. Керамічна пластика «Косів мистецький» має широкий спектр застосування та може служити як елементом декору інтер'єру, експонатом в музеї так і як іграшка для людей різного віку. На нашу думку, це важливо для того, щоб популяризувати міста, їх цікаві локації, заохочувати туристів, водночас пробуджувати інтерес до кераміки і показати як через керамічні практики можна створювати цікаві мистецькі твори. В кінцевому результаті маємо оригінальний і креативний твір кераміки, що повністю відповідає вимогам на здобуття освітнього ступеня «магістр».

Список використаних джерел

1. Івашків, Г. & Лозинський, Т. (2012). Мальована кераміка Косова і Пістиня ХІХ- початкуХХстоліть. Львів.

2. Молинь, В. (2018) Заслужений майстер народної творчості України Валентина Джуранюк. Вісник Закарпатської академії мистецтв, (12), 101-110.

3. Яремин, В. Косівська мальована кераміка: історія та цікаві факти.

Размещено на Allbest.ru