Фестивальний рух Миколаївщини початку ХХІ століття
Розгляд фестивальних форумів "Homo Ludens", "Південні маски", "Мельпомена Таврії" та "Від Гіпаніса до Борисфена". Перетворення будь-якого міста на театральний центр. Об'єднання зусиль театральних діячів ідеєю розвитку українського театрального мистецтва.
Рубрика | Культура и искусство |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.09.2024 |
Размер файла | 19,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет культури і мистецтв
Фестивальний рух Миколаївщини початку ХХІ століття
Крипчук Микола Володимирович кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри режисури естради та масових свят
Україна
Анотація
Метою роботи є аналіз розвитку фестивального руху Миколаївщини початку ХХІ століття. Охарактеризовано особливості фестивальних форумів «Homo Ludens», «Південні маски», «Мельпомена Таврії». «Від Гіпаніса до Борисфена». Акцентовано увагу на діяльності Міжнародної літньої театральної школи «ТЕАТРОН». Аналіз фестивального руху Миколаївщини довів, що фестивальна політика здатна перетворити будь-яке місто на театральний центр та об'єднати зусилля багатьох театральних, громадських діячів ідеєю розвитку українського театрального мистецтва.
Ключові слова: Миколаївщина, фестивальний рух, «Homo Ludens», «Південні маски», «Мельпомена Таврії», «ТЕАТРОН», «Молоко».
Розпочинаючи аналіз фестивального театрального руху на Миколаївщині, маємо зазначити, що означена тема є досить популярною для театрів Півдня України. Так сталося, що театральний фестивальний рух миколаївських театрів вийшов далеко за межі області і є знаковою театральною базою для багатьох театральних колективів нашої країни. Однак, ми маємо звертати увагу на часові межі нашого дослідження у яких визначено певний період, а саме: початок ХХІ століття. Відтак усі театральні фестивалі, що проходили на Миколаївщині будуть нами розглянуто лише у зазначених часових межах.
Слід зазначити, що «відмінною рисою української культури початку ХХІ ст. стають саме фестивалі на фоні інших мистецьких заходів. Аналізуючи фестиваль як одну з форм масових видовищ, спостерігаємо, що на сучасні фестивальні процеси впливають різноманітні фактори: історичний аспект, величезна кількість інформації, соціально-культурні умови, закордонний досвід проведення подібних форумів та навпаки його відсутність, зміна фестивальної публіки, регіональні проєкти, хаотичність виникнення, маркетингові технології та інші фактори у різноманітних поєднаннях» [6]. фестивальний театральний мистецтво
Беззаперечним фаворитом театрального фестивального руху на Миколаївщині є Міжнародний відкритий театральний фестиваль «Homo Ludens» («Людина, що грає»), який проводиться за ініціативи Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. Характеризуючи специфіку та особливості театрального фестивалю, В. Неволов зазначає, що «< ... > ця імпреза стала своєрідною кладочкою між містами держав, які єднає Чорне море. Назву їй дали «Homo Ludens», що в перекладі з латини означає «Людина, що грає». Перша імпреза була яскравою, святковою, багатообіцяючою і запам'яталася всім, хто на ній був. Запам'яталася насамперед митями абсолютного інтернаціонального театрального щастя, не дивлячись на певні негаразди економічного і політичного характеру. А ось другий фестиваль, та й наступні, змогли вразити присутністю на афішах імен, які належать уже європейському театру ХХІ століття» [7].
Хроніка фестивалю упродовж його існування нараховує десятки статей, різного роду публікацій, фотографій, інтерв'ю, відеоматеріалів. Фестиваль у 2019 р. не став винятком. З 1 по 10 жовтня на базі Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру було проведено ХІ Міжнародний відкритий театральний фестиваль «Homo Ludens». Описуючи свої враження як члена альтернативного журі, І. Єрмолаєв зазначає: «Театральні колективи України, Литви, Болгарії, Грузії і Молдови зібралися на запрошення директора- художнього керівника театру, заслуженого діяча мистецтв України Артема Свистуна, аби дати початок десятиденному театральному «марафону». Достойну конкуренцію російському театр склали колективи з різних куточків України: Києва, Рівного, Коломиї, Одеси, Дніпра, Львова, Кропивницького, Кривого Рогу та Полтави. < ... > Миколаївцям та гостям міста цього річ було показано двадцять постановок. Окрім того, у межах проведення фестивалю було проведено другу міжнародну науково-практичну конференцію «Театральна педагогіка: історія, сучасність, майбутнє» [1]. Підсумовуючи результати творчої співпраці Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру, І. Єрмолаєв наголошує на тому, що «У процесі роботи фестивалю російський театр підписав три меморандуми про творчу співпрацю з театрами Литви, Молдови та Болгарії. Таке партнерство слугуватиме фундаментом для проектів, що об'єднують декілька європейських держав. Театру будуть організовувати обмінні гастролі, спільні освітні програми, акції та фестивалі. А у виграші залишиться Глядач» [1].
Практично у один із той же час із фестивалем «Homo Ludens» на Миколаївщині починає функціонувати відкритий театральний фестиваль «Південні маски» (2005 р.) автор та керівник фестивалю, на той час керівник молодіжного театру «С.Т.У.К» Артем Свистун. Як зазначає О. Жатько «2005 року на перший фестиваль зібралися представники із усіх куточків України та навіть із-за кордону - Польщі, Болгарії, Росії. За десять років існування «Південних масок» фестиваль отримав статус міжнародного, але це все одно не врятувало його від закриття. Причиною стали фінансові складнощі, оскільки організація такого масштабного проекту вимагала відповідних витрат, а вони збільшувалися з кожним роком» [3].
Підбиваючи підсумки функціонування на Миколаївщині фестивалю «Південні маски», Н. Христова наводить певний підсумок десятилітнього фестивалю, а саме: «2005 року дуже зраділа, що з'явився такий фестиваль, який задумала та стала проводити асоціація аматорських театрів < . > Зробивши декілька вдалих кроків, театральне свято переросло у всеукраїнське, потім - міжнародне і від цього цілком заслужено Миколаїв почали називати театральною Меккою українського аматорського мистецтва» [9].
У 2012-2013 роках фестиваль «Південні маски» був організований на березі Чорного моря та отримав обриси субрегіонального. Театральне дійство відкривалося у Миколаєві, потім творчий процес було продовжено в м. Очакові, м. Коблево, м. Южний і закінчувалося в м. Одесі. Активну підтримку фестивалю надавала миколаївська мерія та облдержадміністрація. Нажаль в 2014 театральне свято взагалі не проводилося. Всеукраїнська культурно-художня акція такого масштабу вимагала фінансування на державному рівні. Тому 2015 року організатори вирішили провести прощальний фестиваль. У ньому фору взяло участь 37 театральних колективів, 600 юних акторів та актрис, більше 20 членів журі. У межах фестивалю було показано 42 спектаклі, включаючи святкові дійства. Південні маски» завжди проходили під девізом «Миколаїв - місто театральне» та стали творчою лабораторією для багатьох театрів у бурхливому театральному житті.
Якщо дотримуватися хронології проведення театральних фестивалі на Миколаївщині, то маємо звернути увагу ще на один досить потужний театральний фестиваль - «Від Гіпаніса до Борисфена». Більше як два десятиліття цей фестиваль збирає у південному місті Очаків десятки театральних колективів. Кожного року це цікава та видовищна подія для багатьох самодіяльний і професійних колективів. Майстер-класи від провідних майстрів сцени, режисерів, артистів України є значним методичним і практичним доробком фестивалю. Характеризуючи фестиваль, що проводився 2017 року, І. Решетняк зазначає: «Один із доказів «невмирущості театру» - щорічний Всеукраїнський фестиваль старовинного виду мистецтва із дещо загадковою назвою «Від Гіпаніса до Борисфена» < ... > В конкурсній програмі свою творчість презентували 30 народних та зразкових, дорослих, молодіжних, студентських і дитячих колективів із 15 областей. Миколаївщину захищали десять володарів гран-прі та лауреатів перших місць обласного конкурсу аматорських театрів «Миколаївська Мельпомена». Оцінювали виступи досвідчені професіонали театрального мистецтва на чолі із заслуженим артистом України, актором Миколаївського академічного українського театру музичної драми та комедії Андрієм Деріком» [8].
Слід також звернути увагу на той факт, що ось уже більше п'яти років на Миколаївщині на різних сценах Миколаївських театрів проходить Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Організаторами цього фестивалю є Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша однак співпраця з Миколаївськими театрами дала можливість більш широко представити театральні напрацювання учасників фестивалю. Аналізуючи досвід, відкриття та експерименти «Мельпомени Таврії» в Миколаєві, О. Жатько зазначає, що «Ювілейний ХХ Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» став масштабним проєктом, що зумів налагодити невидимий місток між Херсоном та Миколаєвом. З 17 по 26 травня 2018 року спектаклі йшли на великих і малих сценах двох міст-сусідів. У рамках фестивалю свої роботи презентували колективи Молдови, Литви, Португалії, України. Вербатім, символічний, літературний театр, сучасна драматургія та класика, а ще - театралізовані зустрічі гостей, Діоніс і Мельпомена, емоційне обговорення спектаклів і багато іншого, що залишилося за кулісами» [4]. Узагальнюючи хронологію фестивалю авторка звертає увагу на завершальний акорд означеного заходу, а саме: «Фінальну крапку, а краще сказати три крапки в історії ХХ Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії» в Миколаївському академічному російському драматичному театрі постави спектакль «Дванадцята ніч» за п'єсою В. Шекспіра.
Продовжуючи тематику спільних театральних фестивалів на Миколаївщині, слід зазначити, що ще один потужний театральний фестиваль ось уже два роки проходить на сцені Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. Зараз ми говоримо про ініціативу Одеського культурно центру та його фестиваль «Молоко». Висвітлюючи таку цікаву театральну подію на Миколаївщині, І. Єрмолаєв спілкувався як із директором- художнім керівником Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру Артемом Свистуном, так і з генеральним директором фестивалю «Молоко», директором Одеського культурного центру Михайлом Журавлем. Перший у своєму інтерв'ю зазначив, що «Фестиваль - це перш за все, обмін творчими ідеями. Це зустрічі з драматургами, режисерами. Це живе спілкування, можливість поговорити на актуальні теми. Як ми бачимо із програми фестивалю буде порушуватися проблема черствості душі» [2]. Щодо позиції директора фестивалю, то Михайло Журавель зазначив, що «Миколаївська частина фестивалю продовжиться з 3 по 5 липня, після чого театральні трупи переїдуть до Одеси. У Миколаєві буде найсвіжіше «Молоко» 2021 року. Нинішній фестиваль переконав організаторів у тому, що глядачі, шанувальники театрального мистецтва заскучали за живим мистецтвом. Вони хочуть бачити вистави не «онлайн», а наживо» [2].
Якщо аналізувати фестивальний театральний рух на Миколаївщині, то не можемо не відзначити обласний фестиваль народних і аматорських театрів пам'яті Єфросинії Зарницької. Характеризуючи означений захід, Р. Корольова зазначає, що «За традицією цей захід проходить у місті Первомайську - батьківщині видатної української артистки Єфросінії Зарницької. Саме тут, у цих краях розпочався її творчий шлях, тут розкрився її талант, великий і віртуозний, а її ім'я ставили поряд з ім'ям Марії Заньковецької» [5].
Співзасновники заходу - управління культури Миколаївської облдержадміністрації, Миколаївський обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, управління культури, спорту та молодіжної політики Первомайської міської ради поставили за мету через аматорське мистецтво увіковічити пам'ять та популяризувати творчість видатної актриси, покращити виконавську майстерність самодіяльних театральних колективів області, а основне - примножувати та продовжувати прекрасні театральні традиції видатних земляків, яких знали та яким аплодували прихильники, навіть у Європі.
Не меншої уваги також заслуговує проведення в Миколаєві Міжнародної літньої театральної школи «ТЕАТРОН». Авторами організаторами цього театрального форуму є директор-художній керівник Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру, заслужений діяч мистецтв України Артем Свистун та директор Відокремленого підрозділу «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв», доктор педагогічних наук, доцент Віктор Мозговий. Літня театральна школа «ТЕАТРОН» стала правонаступницею Міжнародного театрального фестивалю «Південні маски». Однак дещо змінилися в змісті, а саме: основне завдання театральної школи - це навчання. Саме тому у рамках театральної школи переважають майстер-класи, тренінги, творчі зустрічі, лабораторії і мають невелику частину самі покази вистав. Характеризуючи відкриття літньої театральної школи «ТЕАТРОН» 2016 року, Н. Христова зазначає, що «Новий фестиваль-форум орієнтовано на залучення учасників заходу до атмосфери давнини, а відтак організатори фестивалю взяли із минулого декілька символів, що пов'язано з античною культурою. Театрон - це давньогрецький театр, його влаштовували на схилі гори, вирубуючи стіни на півколом. Емблема нового фестивалю-форуму представляє собою фото величного амфітеатру в Епідаврі. Вчителям-наставникам в школі «ТЕАТРОН» надали титул «дидаскл» [10].
Є у нового фестивалю й такі поняття як «вільна скена» (або театральний спіч) та «синод технітів» (нарада професіоналів). Загалом на перший форум приїхало 38 керівників театралів, а також 17 «дидасклів» - із Литви, Польщі, Білорусії, України. Вони проводили майстер-класи, які виявилися досить корисними для театральних режисерів, акторів керівників театральних колективів»
Набирає також своїх обертів на Миколаївщині ще один театральний фестиваль який має назву «Острова». Для організаторів фестивалю головними критеріями у виборі конкурсних вистав стала наявність неповторного творчого почерку колективів. Окрім того, не менш важливим є відбір постановок - на фестивалі представлено спектаклі різних жанрів та напрямів.
Таким чином, проведений аналіз театрального фестивального руху на Миколаївщині дає нам підстави стверджувати, що місто Миколаїв дійсно є містом театральним. Маючи такий колосальний формат театральних фестивалів всеукраїнського, міжнародного рівня, творчі колективи Миколаївських театрів постійно мають можливість знайомитися із колегами з України та Європи. Такий щільний календар театральних фестивалів та його географія створюють сприятливі умови для розвитку такого явища як культурний туризм, а у нашому випадку - театральний. Бо саме за творчими колективами та театрами дуже часто подорожує глядач і це є великим надбанням сучасного українського театру. Цілорічний театральний календар сприяє формування у глядачів адекватної оцінки різних театральних продуктів та формує сучасне явлення про театральну культуру міста, області, держави, та наших колег із за кордону. Саме така фестивальна політика здатна перетворити будь-яке місто на театральний центр та об'єднати зусилля багатьох театральних, громадських діячів ідеєю розвою українського театрального мистецтва.
Висновки
Проведений аналіз аматорського театрального та фестивального театрального рухів на Миколаївщині дає підстави для висновку, що підтверджує досить потужний зв'язок та безпосередній вплив діяльності професійних театрів на означені явища. Аматорський театральний рух є складовою театральної діяльності на теренах Миколаївської області та вирішує низку завдань мистецько-просвітницького, театрально-професійного та культурного характеру.
Список використаних джерел
[1] Ермолаев И. (2020) Свежее «Молоко». Вечерний Николаев. 7 июля. 4.
[2] Ермолаев И. (2021) «Homo Ludens 2021»: в выиграше - зритель. Вечерний Николаев. 14 октября. 3.
[3] Жатько. Е. (2018) Живой арт провинции у моря. Соборная улица. (1/2). 154.
[4] Жатько Е. (2018) «Мельпомена Таврии» в Николаеве: опыт, открытия, эксперименты. Южная правда. 9 июня. 3.
[5] Корольова Р. (2011) Пам'яті видатних земляків Миколаївщини. Рідне Прибужжя. 15 вевресня. 4.
[6] Крипчук М. В. (2018) Фестивалі Харківщини в контексті фестивального руху України. Культурологічний альманах. (7). 53-56.
[7] Неволов В. (2016) Світ «людини, що грає». Слово просвіти. (8). 14.
[8] Решетняк І. (2017) Театральна феєрія на Чорному морі. Промінь. 22 липня. 4.
[9] Христова Н. (2015) Николаев прощался с «Южными масками». Вечерний Николаев. 2 июля. 4.
[10] Христова Н. (2016) Счастливое рождение «ТЕАТРОНА». Вечерний Николаев. 9 июля. 4.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості розвитку театрального мистецтва в Україні у другій половні ХІХ ст. Роль українського театру в історії українського відродження і формуванні української державності. Загальна характеристика виступів українського професійного театру за кордоном.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010Авангардизм – напрямок у художній культурі 20 століття. Його батьківщина та основні школи. Нове в художній мові авангарду. Модернізм - мистецтво, яке виникло на початку XX століття. Історія українського авангарду, доля мистецтва та видатні діячі.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.02.2009Характеристика і розгляд співпраці громадського діяча Є. Чикаленка з російським істориком Д. Яворницьким. Аналіз їхніх мемуарів, щоденників та листування. Відзначення позитивного впливу обох діячів на розвиток української культури початку XX століття.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017Розгляд модернізму як системи художніх цінностей. Аналіз соціально-політичних обставин в Україні на зламі віків. Визначення основних ідейний орієнтацій українського модернізму. Виникнення літературно-мистецьких об'єднань в кінці ХІХ-початку ХХ століття.
лекция [150,3 K], добавлен 22.09.2010Актуальність дослідження, визначення його об’єкта, предмета, мети, завдання, хронологічні межі та джерельна база. Особливості еволюції сфери гостинності Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті становлення і розвитку туризму в Україні.
автореферат [36,8 K], добавлен 27.04.2009Зародження і становлення театрального мистецтва в Україні. Розвиток класичної драматургії. Корифеї українського театру. Аматорський рух, його особливості та цікаві сторони. Заснування драматичної школи в Києві. Український театр в часи незалежності.
реферат [31,3 K], добавлен 09.03.2016Розгляд поняття та практичної задачі милосердя як основної проблеми етики та сучасного життя суспільства. Характеристика ключових етапів розвитку української культури. Особливості розвитку театрального, образотворчого та кіномистецтва в післявоєнні роки.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 20.10.2010Розвиток українського кіно у 20-х роках ХХ століття. Початок культурної революції. Пропагандистська роль кіно в умовах диктатури пролетаріату. Київська студія екранної майстерності. Досягнення українського кіно. Міжреспубліканське співробітництво.
реферат [79,8 K], добавлен 26.01.2009Характеристика сценічних трансформацій у театральному видовищі ХХ століття. Аналіз театрального образу видовища, що презентується в контексті стилю модерн, авангарду, постмодернізму. Розляд специфіки образного узагальнення сценічних форм видовища.
статья [24,9 K], добавлен 24.04.2018Театральне і культурне життя як на професійному, так і на аматорському рівні кінця XIX - початку XX століття у Харкові. Театральні діячі у становленні українського та російського модерного драматичного мистецтва. Виникнення і розвиток кінематографу.
реферат [24,4 K], добавлен 16.03.2008Розглядаються культурно-мистецькі заклади, що розміщувались на вул. Оссолінських м. Львова у ХХ - поч. ХХІ ст. Діяльність літературно-художнього товариства "Hades", театральних труп "Малий театр", "Театр водевілів", професійного театру-танцю "Прем’єра".
статья [21,5 K], добавлен 31.08.2017Характерні риси просвітництва Ренесансу в Україні. Історичні умови розвитку культури Литовського періоду. Розвиток усної народної творчості, театрального мистецтва і музики. Стан тогочасної освіти та літератури, архітектури, скульптури та живопису.
лекция [104,4 K], добавлен 22.09.2010Рання грецька трагедія - інструмент для своєрідного діалогу між актором і хором, яка за формою нагадувала кантану. Оцінка внеску творчості трагіків Есхіла, Софокла, Евріпіда і комедіографа Аристофана в розквіт давньогрецького театрального мистецтва.
реферат [18,5 K], добавлен 11.04.2019Тенденції розвитку українського образотворчого мистецтва на початку ХХ ст. Видатні живописці: жанру побуту - М. Пимоненко, пейзажисти - С. Васильківський, В. Орловський, П. Шевченко, І. Труш, К. Костанді. Творчість Олександра Богомазова, Михайла Бойчука.
презентация [1,1 M], добавлен 19.05.2016Розгляд еволюції розвитку мистецтва від експериментів імпресіоністів, крізь постімпресіонізм, кубізм, неопримітивізм, алогізм і, нарешті, безпредметне мистецтво. Характеристика напрямів сучасного мистецтва, філософське обгрунтування contemporary-art.
статья [23,9 K], добавлен 24.04.2018"Вітер свободи" - важливий культурний феномен 80-х років. Аналіз розвитку українського мистецтва, починаючи з 80-х років. Особливості сучасного українського мистецтва. Постмодерністські риси української літератури та живопису 80-90-х років ХХ ст.
контрольная работа [41,2 K], добавлен 26.09.2010Реалізм в українському живописі 19 століття. Санкт-Петербурзька академія мистецтв і її вплив на формування українського образотворчого мистецтва. Самостійна творчість Т. Шевченка: художньо-виразна мова провідних творів та їх жанрово-тематичне розмаїття.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 26.08.2014Аналіз причин та етапи трансформації протягом століття змісту професії балетмейстера в напрямку образно-пластичної режисури з залученням широкого спектру театральних засобів виразності на базі досвіду світового театру. Сучасний стан і перспективи.
статья [23,2 K], добавлен 24.11.2017Розвиток духовної культури українського народу в кінці XVI — на початку XVII ст. Освіта і шкільництво в Україні. Початок книгодрукування, письменства, друкарської справи. Об'єднання Київської та Лаврської братських шкіл. Реформа Київської братської школи.
реферат [21,6 K], добавлен 07.05.2011Професійне оснащення режисера естради в театрі мініатюр. Тематика драматургічної основи будь-якого видовищного мистецтва. Жанрова специфіка драматургії в естрадному номері. Формування задуму номеру та дослідження особливостей його художньої структури.
курсовая работа [60,3 K], добавлен 17.04.2014