Концертно-гастрольна діяльність в контексті культурно-мистецького менеджменту України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія культури

Концертно-гастрольна діяльність в контексті культурно-мистецького менеджменту України

Космін Леонід Георгійович

Заслужений працівник культури України



Головним атрибутом розвитку суспільства, є процеси інтеграції культури які вимагають сучасної системи керівництва культурно - мистецькою сферою у цілому і культурними установами - зокрема. Зважаючи на те, що сфера менеджменту культури та мистецтв включає методи, прийоми й інструменти лише суб'єктів управління державної вертикалі, виникає необхідність проведення належних наукових розвідок на рівні закладів і компаній, що працюють на українському ринку.

Культура і мистецтво - є ресурсом поновлення економічного життя. Являє собою не тільки ефективний спосіб збереження спільноті генерацій, підняття авторитету та виробництва інвестиційної принадності держави чи регіону, а так само є цінним інструментом формування демократичного громадянського суспільства. Українське суспільство, стикаючись з питанням виховання цивілізованих та освічених мешканців країни, все частіше звертається до того, що культура виступає чинником індивідуального зростання особистостей та держави в цілому в контексті глобалізації.

Державна культурна політика, а також низові ініціативи, що з'явилися після Революції Гідності на хвилі загального патріотизму, створили передумови для піднесення сфери менеджменту культурно- мистецької сфери, та підвищення якості професійної діяльності українських культурних менеджерів, як у столиці, так і в регіонах. Реалізація наукових досліджень української культурно-мистецької галузі сприяє позитивним культурним змінам на особистісному, організаційному та суспільному рівнях.

Концертно-гастрольна діяльність є носієм культурних цінностей та середою створення культурного продукту. Інституційна мережа концертно-гастрольної діяльності включає в себе культурні організації, культурно-освітні заклади, творчі об'єднання, які здійснюють власну діяльність як на професійному рівні, так і на аматорських засадах. Менеджмент культурно-мистецької сфери у галузі концертно-гастрольної діяльності має бути спрямованим на його ефективне функціонування з ціллю подальшого розвитку, а механізм менеджменту концертно- гастрольної сфери - стратегічно націленим, що потребує подальших наукових розробок.

На теперішній стадії соціального розвитку в умовах реформування економічної та політичної системи, трансформування та модернізації усіх галузей життя постають специфічні вимоги до керівництва у сфері культури. Новий стан еволюції українського культурно -мистецького комплексу піднімає питання взаємовідносин двох головних напрямків розвитку: по-перше, це збереження сформованих роками класичних методів і способів керівництва об'єктами культурної діяльності, а по -друге - наявність сучасної інноваційної системи менеджменту та розвитку існуючої мережі культури.

Нинішні обставини потребують ревізії головних принципів культурно-мистецького менеджменту та пристосування їх до сучасності. Деградація установ культури як основи розвитку культури та мистецтва зумовлена відсутністю належного порядку менеджменту в цій галузі, а мінімізація державної допомоги віднімає їх адаптивність. Таким чином, на цей час проблеми управління в галузі культури є недостатньо дослідженими, а питання складання рівноцінної ринковим умовам системи менеджменту у сфері культури не вирішено.

Серед українських вчених, проблематику менеджменту мистецтва досліджували такі науковці: О. Моргулець [7] (менеджмент у сфері послуг), М. Поплавський [36] (дослідження ролі менеджера культури), М. Крипчук [22] (менеджмент в сфері культури і мистецтв),

Посібник Е. Жданова «Управління та економіка в шоу-бізнесі» [44] розглядає ефективність методів та принципів менеджменту, організацію масових заходів шоу-бізнесу, алгоритм діяльності менеджера шоу-бізнесу, та функціональні обов'язки управлінського персоналу, менеджерів.

З-поміж списку фахових вітчизняних публікацій з теорії і практики сучасного менеджменту, залишаються відносно не чисельними праці з проблематики менеджменту у галузі шоу-бізнесу та концертно-гастрольної діяльності. Одним з початківців культурологічного дослідження менеджменту концертно-гастрольної діяльності у сучасній Україні, зумовленого зростаючою потребою підготовки таких фахівців у вищих закладах освіти, є М. Поплавський. В його збірці «Антологія сучасної української естради» [37] висвітлено основи феномену менеджменту у галузі культурно-мистецької діяльності, його функціональна специфіка, економіко-правові й організаційно-управлінські аспекти діяльності закладів культури в Європі і Україні. культурний мистецький гастрольний концертний

В роботі М. Поплавського «Як стати успішним» [38], як логічного продовження вивчення шоу-бізнесу, розкривається природа, сутність та специфіка менеджменту цієї сфери діяльності. Значна увага приділена теорії, методології й проблемам практичного управління, виробленню стратегій управлінських рішень, конструктивному налагодженню лідерства у структурах шоу-бізнесу, забезпеченню єдності стратегічного та інноваційного у зазначеній галузі менеджменту, особистісним якостям естрадно-концертного шоу-менеджера. Наводяться особливості структури шоу-бізнесу, аналізуються правові, економічні й творчо -психологічні аспекти професійної співпраці естрадного артиста і продюсера, специфіка діяльності рекламної кампанії у процесі сценічного просування артиста, містяться корисні рекомендації починаючим продюсерам, музикантам, промоутерам, адміністраторам, концертним директорам тощо.

Л. Танюк [42] у своїй роботі зазначає, що поряд із взаємозалежністю «економіка - культура - економіка», зважаючи на сучасний стан культурно-мистецького комплексу, доцільно поставити поняття менеджменту. Такий менеджмент має бути спрямований на ефективне функціонування всього культурного комплексу країни з метою його подальшого розвитку. Таким чином, механізм менеджменту культурно - мистецького сектора має бути стратегічно орієнтованим. Враховуючи трансформаційні процеси в економіці нашої країни, модернізація менеджменту культури має відбутись у розрізі таких аспектів, як його децентралізація та кадрова оптимізація.

Органами державної влади в період переходу країни до ринкових відносин були розроблені заходи побудови моделі управління: введення нової організаційно-правової форми некомерційних організацій;

запровадження договірних відносин між закладами культури та їх засновниками; зміна механізму бюджетного фінансування.

Процеси в економіці держави, істотним чином вплинули на існування суб'єктів господарювання галузі культури і мистецтва, що вимагає адекватних та виважених заходів із боку держави та її втручання в соціально-економічні процеси, які б носили стратегічний напрям у державній політиці щодо підтримки та розвитку діяльності організацій в сфері культури. Заклади культури утворюють базову мережу, що підпорядковується державним органам влади та керується нормативно - правовими документами [8].

Державна опіка, яка на перший погляд начебто налагоджена, фактично відсутня, а заклади галузі культури і мистецтва позбавлені адекватного забезпечення та підтримки, як фінансової, так і нормативної. Так, центральна позиція держави в системі управління закладами культури, визначає її ролевий статус як суб'єкта управління, що здійснює взаємодію в процесі управління об'єктом чи явищем та, своєю чергою, визначає основні управлінські функції, форми і методи їх здійснення в рамках стратегічного управління організацією сфери культури та її фінансовими ресурсами [11].

Незважаючи на достатню кількість наукових напрацювань, система управління концертно-гастрольною діяльністю в контексті культурно- мистецького менеджменту потребує науково-теоретичного та практичного вдосконалення.

Менеджмент культурно-мистецького комплексу є своєрідною складовою частиною управління та політики держави, який спирається на відповідну методологію. Вона містить, з одного боку, систему найзагальніших принципів, положень і методів як основу наукових знань з управління культурно-мистецькою сферою, а з іншого - сукупність прийомів, способів і процедур дослідження механізму управління [23].

Механізм менеджменту в концертно -гастрольній діяльності, здійснюється відповідно до загальних підходів управління, зокрема, передбачає таку функцію, як планування. В цьому контексті планування являє собою процес, під час якого формується мета функціонування та перспективного розвитку концертно-гастрольної діяльності, поетапна реалізація розподілу наявних ресурсів, а також формування ефективної структури управління державними органами влади та місцевого самоврядування, інших організацій культури [30].

Існують різні підходи щодо аналізу концертно-гастрольної діяльності. Проте алгоритм процесу дослідження містить стандартні етапи, основними з яких є: визначення чинників безпосереднього впливу та структурування зовнішнього середовища; визначення параметрів, меж аналізу; збір інформаційних даних, на основі яких проводитиметься аналіз; визначення методики дослідження; проведення аналізу та узагальнення на його основі висновків. Кожен із цих етапів є невід'ємною частиною процесу аналізу зовнішнього середовища та носить обов'язковий характер, проте найважливішим моментом є процес пошуку потрібної інформації. Наприклад, сьогодні практично неможливо здійснити повний та глибинний аналіз зовнішнього середовища, що зумовлює прийняття управлінських рішень за відсутності достовірної картини ситуації.

Необхідно ретельно проаналізувати термінологічний апарат.

Насамперед, треба визначити, що таке концерт як базова, фундаментальна категорія. Концерт - це публічний виступ артистів за певною, заздалегідь складеною програмою, різними виконавцями та складами виконавців, в спеціальному приміщенні. У концерті можуть брати участь кілька виконавців або один (сольний концерт). Концерт як форма товариств, музикування затверджений вперше придворним музикантом Дж. Баністером в Лондоні в 1672 р. для міських слухачів за вхідну плату. У масовій культурі XX-XXI століть концерт є видовищним заходом, де кількість глядачів може сягати сотень тисяч чоловік. Такі концерти проводяться на відкритому майданчику, де спеціально будується сцена обладнана світлом та звуковою апаратурою. На подіумі встановлюються великі екрани, на які транслюється збільшене зображення того, що відбувається на сцені. Концерт взагалі передбачає публічне виконання, він є видовищною виставою, що складається з номерів, об'єднаних однією темою.

Інше важливе поняття, - гастролі. Гастролі (нім. Gastrolle, від Gast «гість» і Rolle «роль») - спектаклі та видовища творчих громад чи поодиноких виконавців, що даються приїжджими артистами за кордонами їх постійних сценічних платформ [17]. Гастрольні заходи, за винятком благодійних, проводяться з ціллю отримання доходу. Відповідно гастролери - це організації, фірми і товариства культури, творчі колективи, окремі виконавці, які реалізують гастрольні заходи. На просторі України усі гастрольні заходи регламентуються Законом України «Про гастрольні заходи в Україні» [24].

Концертно-гастрольна діяльність - це практика, що пов'язана з організацією і проведенням гастрольних заходів з ціллю задоволення творчих потреб та прихильностей громадян, їх естетичного виховання. Концертно-гастрольна діяльність передбачає видовищні заходи: концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, інші публічні видовищні заходи [17]. Вони здійснюються за участю гастролера (гастролерів), постійний сценічний майданчик якого знаходиться поза кордоном адміністративно-територіальної одиниці, на території якої такі заходи проводяться. Тобто, гастрольні заходи, за винятком благодійних, проводяться як комерційні.

Концертно-гастрольна діяльність залучає постановку театральних вистав, концертів і оперних або балетних спектаклів, танцювальних та інших сценічних виступів; робота груп, цирків або труп, оркестрів і ансамблів; практика самостійних артистів, таких як стендапери, музиканти, лектори, актори, танцюристи або оратори. Концертний виступ являє собою особливу форму діяльності музиканта-виконавця, що має свої закономірності - вона є логічним завершенням всіх репетиційних і педагогічних процесів. Дослідження специфіки концертної діяльності як показника виконавської майстерності музикантів посідає особливе місце в охопленні цілої низки складних проблем, вирішення яких вимагає різних наукових підходів і спільних зусиль спеціалістів в галузі естетики, театрознавства, культурного менеджменту, музикознавства, які необхідно враховувати не тільки в період підготовки до концерту, а й протягом усього періоду вивчення музичного твору.

Закон «Про гастрольні заходи в Україні», прийнятий 10 липня 2003 року Верховною Радою України, визначає гастрольними такі видовищні заходи, як фестиваль, концерт, вистава, лекційно-концертна та розважальна програма тощо. Гастролерами визнаються заклади, підприємства і організації культури, творчі колективи, окремі виконавці, які здійснюють гастрольні заходи на території України. Організаторами гастрольних заходів визнаються суб'єкти господарювання, що займаються організацією гастрольних заходів на території України і статутними документами яких передбачено таку діяльність. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів.

Менеджмент концертно-гастрольної діяльності - це організація та проведення гастрольних заходів. Це галузь бізнесової теорії та практики, яка є специфічною сферою соціокультурної діяльності, пов'язаної з організацією, проведенням та матеріально-технічним забезпеченням концертно-гастрольних заходів. Це також артистичний менеджмент, тобто професійне управління процесом створення художніх вартостей (матеріальних і духовних), просування на ринок культурних послуг результатів творчої діяльності авторів, режисерів, виконавців і організаційних зусиль колективу організації (продюсерського центру, фірми). Менеджмент концертно-гастрольної діяльності - це й область знання, яка допомагає здійснити функцію керівництва процесом створення художніх цінностей (матеріальних і духовних) і просування на ринок культурних послуг результатів творчої діяльності авторів, режисерів, виконавців, усіх хто працює в шоу-бізнесі.

Менеджер у сфері концертно-гастрольної практики виступає експертом творчої діяльності учасників гастрольного проекту. До обов'язків менеджера як організатора творчої роботи загалом, пов'язаної з артистами та виконавцями, належить добір жанровості і стилістики естрадно-концертних програм, коректування ходу удосконалення художньо-сценічної майстерності виконавців і комерційне оцінювання результату колективної художньої творчості.

Головним завданням арт-менеджера є пошук талановитих виконавців артистів, організація їх творчої діяльності: підбір репертуару, пошук інвестора, створення сценічного іміджу, планування кар'єри. Це передбачає вміння керувати інтелектуальними, фінансовими і матеріальними ресурсами в сфері мистецтва [28].

Піар-менеджер відповідає за управління в сфері зв'язків з громадськістю. Його діяльність спрямована на підтримку сприятливого зовнішнього середовища розвитку організації, а також на створення внутрішньої корпоративної атмосфери. Його управлінська діяльність, спрямована на встановлення взаємовигідних, гармонійних відносин між організацією і громадськістю, від якої залежить успіх функціонування цієї організації.

Продюсер (від англ. producer - «виробник», від дієслова англ. to produce «виробляти, продукувати, створювати», утворене від лат. produco «виробляю») займається питанням прибутку від естрадно-концертних проектів, їх інвестуванням та подальшим просуванням на шоу-бізнесовий ринок. Винятково важливим для нього є оптимальне визначення джерела фінансування арт-проекту та отримання високого прибутку. Це діяльність, яка безпосередньо пов'язана з фінансуванням, виробництвом та розповсюдженням продукції. Метою продюсерської діяльності є успішна презентація проекту на ринку. Таким чином, головним бажанням продюсера стає популярність виконавця серед населення та його прибутковість.

Антрепренер (фр. entrepreneur - підприємець) - це підприємець, який організовує культурно-видовищні заходи. Він організовує видовищні події і заходи, або є представником (агентом) культурного діяча або артиста, що проводить менеджерські функції . У список його функцій входить організація виставок і концертів, збір інформації про рентабельність акцій, що готуються, оформлення договорів з перевізниками обладнання, знімання для гастролюючих артистів житла і т. ін. У ролі антерпренера в окремому випадку, може бути меценат, який організовує культурні благодійні вистави. Іноді антрепренера називають «Імпресаріо».

Імпресаріо (від італ. Impresario, від imprendere - «вживати, затівати») - це фаховий організатор концертів і взагалі видовищних підприємств, або агент певного артиста, діючий про його імені, який укладає для нього договори. Його фах - це робота медіатора, хоча він ще може бути й продюсером, й антрепренером.

Менеджмент в сфері культури - це сукупність управлінських рішень, спрямованих на ефективність використання в культурній діяльності різних типів ресурсів. Особливості менеджменту в сфері культури обумовлені характером ринкового середовища, в якій не тільки реалізуються продукти культурної діяльності, але і виробляються [15].

Сучасний менеджмент не тільки проявляє залежність від свого соціально-культурного контексту, від соціально-культурного середовища, а й сам набуває рис соціально-культурної технології. Організаційна, координаційна робота, а також управлінські технології в менеджменті культурних послуг пов'язані зі складною конфігурацією ринку культурних продуктів. Процеси управління в сфері культури і мистецтв мають певну специфіку, що детермінує особливості підготовки фахівців, зайнятих у цьому виді діяльності.

Менеджмент культурно-мистецького комплексу є своєрідною складовою частиною управління та політики держави, який спирається на відповідну методологію. Вона містить, з одного боку, систему найзагальніших принципів, положень і методів як основу наукових знань з управління культурно-мистецькою сферою, а з іншого, - сукупність прийомів, способів і процедур дослідження механізму управління.

Стан сучасної культури потребує системно-теоретичного підходу до керування культурно-мистецьким комплексом. Це стосується культурно- мистецької діяльності у цілому, та концертно-гастрольної діяльності зокрема, що вимагає подальшої розробки відповідних методів забезпечення їхнього функціонування. Враховуючи те, що система менеджменту сфери культури включає на сьогодні різноманіття методів, важелів та інструментів менеджменту шоу-бізнесу та менеджменту спеціальних подій у сфері культури, це зумовлює необхідність проведення адекватних наукових досліджень.

Під культурним менеджментом ми розуміємо систему управлінської діяльності, яка забезпечує успішне функціонування різних соціальних інститутів - організацій, призначених здійснювати культурно-мистецьку діяльність. Технології, тобто конкретні способи здійснення менеджменту, залежать від соціально-економічного розвитку суспільства та конкретної сфери, інформаційного забезпечення, чинного законодавства та низки інших факторів [12].

Нинішній період соціокультурного розвитку, де культурно - мистецька діяльність досить щільно пов'язана з трансформуванням усіх сфер сучасного життя, наприклад - економічного, постають специфічні вимоги до керівництва у сфері культури. Особливості функціонування українського культурно-мистецького комплексу гостро ставлять питання щодо існування двох ключових векторів його подальшого розвитку. По- перше, це збереження складених за довгий період класичних способів керування культурно-мистецькою діяльністю. По-друге, це виникнення нової системи інноваційного культурного менеджменту та її мережевого розвитку. Виявлення особливостей функціонування системи менеджменту культурно-мистецької сфери знаходиться у взаємозв'язку з синтезом цих двох підходів у практичній сфері [13].

Культура становить не тільки потужний засіб підвищення престижу та створення інвестиційної привабливості країни чи регіону, а також є важливим інструментом національної безпеки і формування демократичного громадянського суспільства. Нині ми неодноразово стикаємось із проблемою виховання культурного та освіченого населення країни та все частіше звертаємося до того, що культура виступає фактором особистого зростання індивідів та країни в цілому в умовах глобалізації.

Л. Танюк у своїй роботі «Чим вимірюється економіка? Культурою. Чим вимірюється культура? Економікою» пише, що до усвідомлення такої аксіоматичної взаємозалежності країни Західної Європи прийшли ще чверть століття тому, коли почали підтримувати перші паростки підприємництва в культурі - незалежні музичні центри, дизайнерські майстерні, кіностудії тощо. Глибинне усвідомлення того, що основою економічного розвитку будь-якої країни є створення і збереження її культурних цінностей, і що культура виступає головним рушієм і показником економічних змін, з'явилося не так давно - в середині 90-х рр. минулого століття [21, 26, 34, 42].

Поряд із взаємозалежністю «економіка - культура - економіка», зважаючи на сучасний стан культурно-мистецького комплексу, доцільно поставити і поняття менеджменту. Такий менеджмент має бути спрямований на ефективне функціонування всього культурного комплексу країни з метою його подальшого розвитку.

У наш час культурні процеси мають відношення до діяльності будь- яких фірм, не тільки сфери культури, і менеджменту в них. Сучасний менеджмент проявляє все більшу залежність від свого соціокультурного контексту, від соціально-культурного середовища фірми. Він сам набуває рис технології соціально-культурної інновації. Більш того, кожна фірма все більш впевнено постає носієм певної культури. Отже, менеджмент дуже тісно співпрацює з установами сфери культури. Розвиток спонсорства, благодійності, інших форм зв'язків з громадськістю (public relations) не можуть бути здійснені без такої співпраці. Менеджмент в сфері культури представляє особливий інтерес [1].

Якщо говорити про механізм менеджменту в культурі, то в цілому він здійснюється відповідно до загальних підходів управління, зокрема, передбачає таку функцію, як планування. В цьому контексті планування являє собою процес, під час якого формується мета функціонування та розвитку культурно-мистецького комплексу, поетапна реалізація розподілу наявних ресурсів, а також формування ефективної структури управління державними органами влади та місцевого самоврядування, інших організацій культури.

В межах реалізації такої функції, як планування, важливим етапом є визначення ролі та впливу держави, а також інституціональних організацій. Формування їх чіткої мети діяльності, основних стратегічних завдань забезпечить базу для побудови ефективної структури управління культурно-мистецьким комплексом [35].

Концертно-гастрольна діяльність - це бізнесова діяльність, пов'язана з організацією й проведенням видовищних заходів, виступів акторів, співаків тощо. Будучи складною структурною системою, напрямом комерційної діяльності, включає до себе різноманітні види діяльності та жанри мистецтва. У сфері концертно-гастрольної діяльності є певна матеріальна база, структура управління кадрів, сформувалися різні форми власності (фірми, колективи, об'єднання, асоціації тощо) [9, 14, 17].

Концертні організації в строгому сенсі слова можна розділити на три групи залежно від їх спеціалізації. Перша група реалізує власні творчі сили, друга надає власні концертні майданчики, третя займається посередницькою діяльністю.

Концерт - один з видів творчої естрадної діяльності, в якому, в тій чи іншій формі, знаходять своє вираження музика, література, хореографія та театр. Естрада, як вид мистецтва, включає малі форми драматургії, вокального мистецтва, музики та хореографії. Концертна програма, яку виконує творчий колектив, складає гастролі.

Мета гастрольних програм - формування сприятливих умов для ефективного поширення і популяризації виконавського мистецтва артистів, а також оптимальний фінансовий результат. Організація гастролей є складним ланцюгом факторів, взаємозалежних один з одним, тому що середа в шоу бізнесі досить складна.

Фінансовий аспект концертно-гастрольної діяльності реалізується у формування бюджету гастрольного туру та пошуку спонсорів. Ціна концерту залежить від рівня популярності виконавця, платоспроможності аудиторії регіону і умов проведення концерту. Віддаленість від столиці, наявність посадочних місць в залі, технічні характеристики звукової та світлової апаратури, економічних особливостей регіону - все це має значення для формування ціни. Також вона залежить і від переговорної діяльності суб'єктів організації гастрольної програми. Фінансовий аспект передбачає складання бізнес-плану, визначення кошторису витрат, формування бюджету [27].

Для менеджменту шоу-бізнесу в цілому, так і для менеджменту концертно-гастрольної діяльності притаманні, характерні чотири основні аспекти: організаційний, маркетинговий, фінансовий та правовий.

Розробка цих аспектів, здійснюється двома групами - творчим складом або режисерсько-постановочною групою, яка зосереджена безпосередньо на творчому продукті, та менеджерським складом, який виконує технічні, адміністративні і рекламні обов'язки [16].

У контексті специфіки менеджменту концертної діяльності, можна зробити висновок, що, незважаючи на термінологічні відмінності і різні назви етапів, всі моделі життєвого циклу менеджменту мають ряд спільних рис і можуть бути зведені до базової схеми, що складається з п'яти основних етапів: дослідження, розробка, планування, координація та оцінка.

Дослідження. Етап дослідження допомагає мінімізувати ризики, бо дає змогу визначити потреби, бажання і очікування потенційних клієнтів. Це один з найважливіших етапів в життєвому циклі процесу. Дослідження краще проводити перед заходом - тим більше шансів провести концертний захід, що відповідає очікуванням організаторів і учасників.

Розробка. Успішний план - це безперервний пошук нових ідей за допомогою мозкового штурму для генерації ідей і їх синтезу. Шляхом оцінки та аналізу забезпечується відповідність творчих ідей цілям та задачам концертного заходу.

Планування. Як правило, це найдовший етап в процесі управління подіями. Чим ретельніше опрацьовані два попередні етапи, чим коротше етап планування. Етап планування включає в себе використання часу, простору, темпів, щоб визначити, як найкраще використовувати безпосередні ресурси.

Координація. Виконання плану, прийняття рішення, вирішення питань в процесі виконання плану.

Оцінка. Основа для подальших заходів. Події можуть бути оцінені на кожному етапі процесу [18, 19, 30].

Використання технологій в процесі організації концерту вирішує проблему комплексного виробництва культурного продукту: організаційна складова передбачає реалізацію основних функцій менеджменту і дозволяє враховувати всі аспекти підготовки та реалізації проектів.

Церемонія - театралізоване свято як служителів сцени, так і представників усіх творчих професій, студентської творчої молоді. Церемонія - це рідкісна можливість неформального спілкування мистецької еліти з представниками законодавчої та виконавчої влади, бізнесменами, журналістами.

Конкурс - пізнавально-розважальна форма відпочинку, що дозволяє виявити лідерів у будь-якій області, це завжди змагання, зіткнення, боротьба, прояв творчого потенціалу та ініціативи, вигадки і винахідливості; це активна форма культурного відпочинку, можливість насиченого і цікавого спілкування [29].

Музичний фестиваль - специфічна форма культурного діалогу, заснована на соціально-практичному і художньо-символічному обміні індивідів накопиченими ідеями, інтеграції насущного світоглядного і творчого досвіду епохи. Фестиваль представляє собою процес руху, розвитку, обумовлений плюралізмом підходів та позицій, що забезпечує можливість обміну різним змістом.

Будь-який фестиваль - це великий бізнес. Правові відносини його учасників повинні бути завбачливо виключно виразно прописані. Як організаційно художня форма масового видовища, фестиваль є результатом діяльності професіоналів, які повинні підготувати відповідні документи, провести організаційну роботу з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, засобами масової інформації.

Нині в Україні відбувається модернізація сфери культури, з'явилося нове покоління менеджерів культури, які працюють в недержавних організаціях, реалізують спільні проекти з іноземними партнерами [44].

Розуміння міжнародного контексту розвитку сучасної української культури допомагає українським менеджерам здійснювати промоцію своїх організацій та мистецьких проектів на належному рівні. Інновації в сфері концертно-гастрольної діяльності в Україні залежать від освоєння позитивного досвіду, із застосуванням високотехнологічних сучасних технологій менеджменту та маркетингу в сфері культурних послуг.

Це, у свою чергу, залежить від формування моделі міжсекторальної взаємодії на базі соціокультурного партнерства та стимулювання ринкового успіху українських концертно-гастрольних організацій.

Шоу-бізнес українського соціуму представляє єдину структурну парадигму з притаманними їй ознаками, що досить активно позначається на існуванні української музики як такої. Важливою рисою концертно- гастрольної діяльності в системі шоу-бізнесу є її видовищна природа. Однією з головних складових шоу-бізнесу є концерти, які становлять гастрольну діяльність [2].

Сучасна українська естрада та її найтиповіші репрезентанти - концертні ансамблі - мають тривалу історію. Своїми витоками естрадне мистецтво України сягає старовинних форм народної творчості - ярмаркових вертепних розважальних водевілів та масових гулянь. Їх супроводжувало інструментально -вокальне дійство з елементами хореографії та пантоміми [4, 5, 20, 33].

Шоу-бізнес є складовою частиною культури сучасного українського соціуму, що створюється і розгортається в конкретному історичному контексті і відображає його властивості.

Починаючи з 1930-х років управління плануванням концертної діяльності належало Українському акційному товариству «Укрфіл», яке працювало з 1928 року. Планування гастролей вітчизняних артистів здійснювалось за допомогою обласних філармоній, а пізніше за допомогою «Укрконцерту» - це офіційне вітчизняне концертно-гастрольне товариство, утворене у Києві в 1959 році. Діяльність Укрконцерту визначала продюсування гастролей естрадних і філармонічних груп артистів та й окремих артистів в нашій країні та за кордоном. Головною метою Укрконцерту було поширення найкращих творів вітчизняного мистецтва та класичної спадщини серед широких верств населення [3].

Укрконцерт організовував доступні численні концерти - в ньому працювало біля 350 акторів різноманітних жанрів: акробати,

артистирозмовники, танцівники, співаки, музиканти-інструменталісти та ін. Укрконцерт репрезентував до масової аудиторії не тільки розважальні, але й академічні і народні жанри музики та балету. Його артисти були незмінними учасниками спеціальних концертів, присвячених відзначенню ювілейних дат, фестивалів мистецтв, оглядів, конкурсів та масових музичних свят.

Від самого початку роботи мав місце помітний контроль влади над якістю виконання та художньою наповненістю репертуару всіх солістів, художніх колективів. Зокрема, у Постанові ЦК КПУ «Про міри з покращення концертної діяльності» від 1986 року наголошувалось на зростанні ролі музичного мистецтва, необхідності підвищувати вимоги до ідейно-художнього рівня і якості виконання творів, включених в концертні програми. Особливу увагу вимагали приділяти змісту концертів, які проводяться для дитячої і молодіжної аудиторії [10].

Наприкінці 2003 року за ініціативи Міністерства культури і мистецтв з ціллю підвищення професійного рівня організації концертної діяльності організовано Укрдержконцерт. Рішення було обумовлено тим, що артисти, які збирались в турне, змушені були самі турбуватись про рекламу, знаходити спонсорів, одержувати ліцензію на виконання концертів у кожному місті [32].

У 2004 р. Верховною Радою України прийнятий Закон «Про гастрольні заходи в Україні» - до його прийняття гастрольна практика в Україні на рівні закону не була узгоджена. Цей Закон визначає головні основи організації гастрольних заходів в Україні, а також порядок проведення гастролей. Він сприяє підняттю культури та мистецького розвитку артистів, що гастролюють на території України, упорядкуванню діяльності організаторів гастрольних заходів, захисту громадян (споживачів) та гастролерів від несумлінних організацій, що беруть участь у гастрольній діяльності на території України. У 2010 році всі відповідальні за проведення культурних заходів державні підприємства були об'єднані в єдину структуру - Укрдержконцерт [3, 32, 35].

Незалежність принесла українській культурі відкритість до зовнішнього світу, знищення монополії держави на її фінансування і управління, свободу творчого вираження. Нові ринкові умови вимагають змін в стратегії розвитку культури, які вже «витають у повітрі», але далекі від реалізації. Наприклад, одним із завдань культурної політики ще з 2004 року є розвиток вітчизняних культурних індустрій та підвищення їх конкурентоспроможності на вітчизняному та світовому культурному рівні. Формування конкурентних здібностей, мабуть, є одним з основних завдань суб'єктів культурної політики України (Установ і організацій культури і мистецтва) [6]. Який дозволяє організаціям існувати в умовах нового арт- ринку.

Концертно-гастрольна діяльність в системі українського шоу бізнесу - це нова для України галузь, що з'явилася внаслідок переходу до ринкових стосунків у сфері культури.

Концертно-гастрольна діяльність - це механізм, в основі якого лежить процес виробництва та реалізації продукції на ринку. Тут важливі не тільки професійні знання та уміння, але й особливе відчуття - інтуїція, яка допомагає зробити правильний прогноз щодо реалізації творчого продукту на ринку. У сучасному шоу-бізнесі склався особливий розподіл праці, вельми відмінний від того, який притаманно матеріальному виробництву. Важлива роль відводиться автору або виконавцю, що додає цій індустрії високого ступеня персоналізації. Однак роль продюсера, імпресаріо, менеджера, промоутера, а також інших учасників цього процесу настільки велика, що без них культурна подія чи захід не відбудуться.

Можна виявити деякі необхідні професійні якості менеджера шоу- бізнесу при організації концертно-гастрольної діяльності: інтуїтивне вміння бачити в артисті його іміджевий потенціал і використовувати його; інформаційна компетентність та аналітичні здібності; організаційно- управлінські вміння; володіння основами законодавства в сфері підприємництва і авторських прав [39].

До принципів роботи менеджера шоу-бізнесу будь-якого рівня можна віднести змагальність, тому що конкурентна боротьба породжує надання більш якісних послуг. Також менеджер орієнтується на попит, тому що продукти та послуги сфери шоу-бізнесу тісно пов'язані і невіддільні від потреб потенційної аудиторії, і діє за схемою «попит - пропозиція». Він має нести особисту відповідальність за результати праці. І нарешті, в роботі над творчим проектом, він орієнтується в художньому просторі. Це допомагає йому визначити «соціальне замовлення» і створити художній образ проекту та іміджу артиста.

Сучасний концертний менеджер, особливо якщо він - керівник концертної організації, повинен бути широко освіченою людиною, володіти художньою інтуїцією і підприємницьким талантом. Управління концертною справою означає організацію творчо-виробничого процесу. При всій складності цього процесу можна виділити основні завдання: створення умов для передконцертного періоду (для репетицій окремих номерів, зведених репетицій і генеральної репетиції); забезпечення якості інструментів; забезпечення акустики, освітлення та обладунку концертного залу; побудова програми концерту; забезпечення відвідуваності концертів. Таким чином, менеджмент в концертних організаціях має розвинену інфраструктуру. До неї входять продюсерські центри, студії звукозапису, різні рекламні, кліпмейкерські, модельні агенції, музичні видавництва, мережа спеціалізованих магазинів тощо [40].

Маючи багатий творчий потенціал і щодня досліджуючи споживчий ринок (через дистриб'юторів, прокатників, роздрібних продавців, проводячи чарти, аналізуючи рейтинги), менеджер в концертних організаціях виявляє попит на товар, затребуваний в даний момент, і визначає, який товар зараз у дефіциті. А потім за підсумками маркетингового дослідження формується замовлення на створення тих чи інших продуктів [41].

Завдання менеджера - прогнозувати ситуацію на ринку, інформувати виробника про тенденції та визначати аудиторію майбутнього продукту, розробляти рекламну стратегію, спираючись на статистику сегментації, демографічні чинники (вік, стать, рівень доходів, освіта, національність,). У курортний сезон підвищується попит на концертні програми столичних «зірок». Вартість артиста в туристичних регіонах вища, ніж в промислових районах. Смаки і переваги столичної публіки також відрізняться від провінції.

Завдання менеджменту в концертних організаціях - це створення продукту масового попиту, що відповідає фінансовим можливостям, а також духовним і розважальним потребам людей. Слід зазначити, що «прогнози» професіоналів не менш важливі, чим діяльність по створенню самого продукту [25, 31, 42]. Але передбачити успіх на ринку того чи іншого продукту шоу бізнесу можна лише при грамотному веденні тактики маркетингу, продуманої задовго до початку його виробництва.

Створити продукт у сфері концертної діяльності - це половина справи. Знайти його споживача - не менш важлива творча робота. По відгуках підприємців, продавати продукти концертної діяльності - справа така ж неспокійна, як і проводити їх. У шоу-бізнесі творчість і ринок перебувають у тісній взаємодії. Для підприємця розширення ринку в сфері шоу-бізнесу означає збільшення масштабів діяльності організації, багатоплановість, створення оригінальних розробок та ідей.

Організація концертно-гастрольного туру в цілому являє собою поєднання управління художнім процесом, організаційною та економічною діяльністю. Аналізуючи природу концертної діяльності, можна визначити, що організація концертного заходу - це послуга, оскільки і замовник, і виконавець надають низку послуг для досягнення реалізації угоди. Звичайно, важлива роль у цьому виробництві приділяється авторові чи виконавцеві, що додає цій індустрії високий ступінь персоналізації. Замовник концерту - це так званий споживач продукту та послуг, які надають виконавці. Замовником концерту може бути як будь-яка фізична особа, так і юридична. Замовниками може бути декілька фізичних або юридичних осіб.

Однак досить рідко концертні договори укладаються між замовником та безпосередньо виконавцем. Зазвичай, ще одним суб'єктом відносин виступає виконавчий продюсер або директор гастрольної діяльності. Виконавчий продюсер вирішує всі питання управлінського, фінансового та творчого характеру. Крім основних функцій, до його завдань входить перевірка справності обладнання, організація роботи всіх учасників проекту. Директор групи, беручи участь у всіх її справах, виїжджає разом з нею на гастролі, вирішує всі питання, пов'язані зі співпрацею з партнерськими організаціями на місцях.

У даний час в шоу-бізнесі міцно утвердилося середовище, в якому обмінюються досвідом усі професіонали шоу-бізнесу. Воно дає перспективу для поглиблення комунікацій та обміну інформацією. Саме там з'являється чимало замислів, що іноді не здійснюються, але вони приохочують здібності творчої людини [43]. Підприємець у галузі організації концертно-гастрольної діяльності може таким чином визначити і шляхи реалізації ідеї проекту, що передбачає комунікацію і спілкування з другими професіоналами цієї сфери.

Українські діячі концертно-гастрольного бізнесу, антрепренери, імпресаріо, артисти, вимушені щільно закривати фінансові аспекти своєї діяльності, переводити проекти в Інтернет, припиняти енергійну концертно- гастрольну практику та переорієнтовувати роботу за кордон [44]. Все це постійно збільшує велику прогалину в конструкції усталених частин українського ринку концертно-гастрольних виступів. Потрібна наявність тривких фахових галузевих та публічних організацій, які б забезпечували долю національної культури у гуманітарному просторі країни.

Сучасний менеджмент проявляє все більшу залежність від свого соціокультурного контексту та набуває рис технології соціально- культурної інновації. В менеджменті культурно-мистецького комплексу є функція координування, яка передбачає балансування дій щодо досягнення стратегічних цілей, узгодження роботи всіх структурних частин галузі культури за допомогою раціоналізації комунікаційних зв'язків між ними.

Українським діячам концертно-гастрольного бізнесу, потрібна наявність фахових галузевих та публічних організацій, які б забезпечували долю національної культури у гуманітарному просторі країни.



Джерела

1. Антонюк О. В. Менеджмент культурно-мистецької сфери // Часопис Нац. музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2011. № 2.

2. Бермес І. Організаційні засади музичного фестивального руху в Україні // Культурологічна думка, 2015, № 8.

3. Бєляєв І. Реконструкція естради: естрадно-концертна діяльність Укрконцерту // Культура і життя. 1983.

4. Бойко О. М. Українська масова музика: етапи розвитку, національні особливості: Київ, 2017.

5. Верхова А. Амбівалентність понять «естрада» та «шоу-бізнес». К.: Актуальні наукові дослідження в сучасному світі, 2016. № 10/

6. Візанд А. Сучасні тенденції культурної політики в Європі. Сучасні тенденції культурної політики в Європі : семінар. Київ, 2015.

7. Гагоорт Г. Менеджмент мистецтва. Підприємницький стиль. Переклав з англ. Б. Шумилович. Львів: Літопис, 2008.

8. Глєбова А. О. Сучасні теоретичні та практичні аспекти процесу організації фінансування соціально важливих проектів на основі фандрейзингу // Проблеми економіки. 2013. № 4.

9. Гриценко О. А. Шляхи удосконалення фінансування культури в Україні: аналітична записка.

10. Гриценко О. А., Андрес Г. О., Булкіна І. С. Культурна політика в Україні. Аналітичний облік // Українські культурні дослідження. 2007.

11. Грушина А. І. Аналіз розвитку системи стратегічного управління фінансовим забезпеченням організацій сфери культури // Бізнес Інформ.2011.

12. Грушина А. І. Вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємств галузі культури // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2017.

13. Грушина А. І. Механізм стратегічного управління фінансовими ресурсами підприємств галузі культури // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017.

14. Грушина А. І. Моделі фінансування закладів культури і мистецтв: міжнародний досвід. Економіка і менеджмент культури. 2015. № 2.

15. Грушина А. І. Особливості організації системи менеджменту сфери культури та мистецтв // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності. 2018.

16. Грушина А. І. Система стратегічного управління фінансовими ресурсами та її специфіка у сфері культури // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016.

17. Жуковін О. В. Шоу-індустрія: продюсування та авторське право // Діяльність продюсера в культурно- мистецькому просторі ХХІ століття: зб. матеріалів Міжн. наук.-практ. конф., Київ, 2 грудня 2010 року.

18. Зайцев В. П. Режисура естради та масових видовищ. К.: Дакор, 2003.

19. Захаревич М. Театр - інституція фінансово-економічна? // Культура і життя. 2006. №8.

20. Історія української музики: Том 4: 1917-1941. Київ: Наукова думка, 1992.

21. Котлер Ф., Шефф Дж. Усі білети продані. Стратегії маркетінгу виконавського мистецтва. К.: Видав. дім «Класика-ХХІ», 2004.

22. Крипчук М., Проблеми оптимізації виховання майбутніх режисерів естради та масових видовищ. // Аспекти мистецької освіти в сучасному українському просторі. 2014.

23. Котлер Ф. Маркетінг в третьому тисячелітті. К.: ООО «Видав. АСТ», 2001.

24. Кравченко О. В. Культурна політика України в парадигмах сучасності: Теоретико-методологічні аспекти культурологічної інтерпретації: монографія. Х.: ХДАК, 2011. С. 91.

25. Левко В. І. Діяльність державних музично-концертних організацій в Україні у другій половини ХХ - на початку ХХІ століття // Культура і сучасність. 2013. № 1.

26. Липківська Г. Десять років по ревізії. Погляд на вітчизняну сцену на рубежі століть // Вісник Львівського університету. Вип. 1. Л.: Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, 2001.

27. Липківська Г. Час і місце змінити не можна? // Кіно-Театр. 2008. № 1.

28. Ліхута І. Л. Роль продюсера у створенні «зірки» шоу-бізнесу // Діяльність продюсера в культурно- мистецькому просторі ХХІ століття: формування громадянського суспільства: зб. наук. праць / упор., наук.ред., відп. за вип.: С. М. Садовенко. К.: НАКККіМ, 2016.

29. Мельник Л. М. Театралізований тематичний концерт як синтетичний жанр сценічних мистецтв: автореф. дис. канд. мистецтвознавства: 26.00.01-теорія й історія культури; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. К., 2009.

30. Миколайчук К. Г. інноваційний менеджмент як фактор і напрям розвитку міжнародного культурного співробітництва // Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: традиції, концепції, перспективи: зб. наук. праць (за матеріалами Міжн. наук.практ. конф., Київ, 20-21 грудня 2012 року): НАКККіМ, 2013.

31. Мозговий М. Популярність естрадної музики: механізми формування // Мистецтвознавчі записки. Київ: Міленіум, 2009. Вип. 15.

32. Національний звіт про культурну політику в Україні.

33. Неволов В. В. Театр і глядач в сучасній Україні: соціологічний аспект. URL: 2009.

34. Никанорова О. Держава підтримає культуру коштами // Уряд. кур'єр. 2003. 12 серп.

35. Пахлова С. Є. Специфіка публічного управління у сфері культури: український та європейський досвід. Теорія та практика державного управління. 2010. Вип. 4.

36. Поплавський М. М. Event-менеджмент у індустрії дозвілля // Питання культурології. 2017. Вип. 33.

37. Поплавський М. М. Антологія сучасної української естради. К.: Преса України, 2004.

38. Поплавський М. М. Як стати успішним.

39. Реалізація державної політики в культурній сфері: Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму за 2005 рік. К.: Міністерство культури і туризму України, 2006.

40. Реалізація державної політики у галузі культури: Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму України за 2007 рік. К.: Міністерство культури і туризму України, 2008.

41. Реалізація державної політики у сфері культури і туризму: пріоритети, здобутку, перспективи: Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму України за 2006 рік. К.: Міністерство культури і туризму України, 2007.

42. Танюк Л. Культурна інновація України // Голос України, 2004.

43. Яворський Е. Н. Зоряний шлях національної філармонії України: Історія. Минуле. Сучасне. К.: Музична Україна, 2003.

44. Жданов Е. І. Управління і економіка шоу-бізнесу. Фінанси і статистика. 2003.

Размещено на Allbest.ru

...