Моральш-етичні імперативи Григорія Сковороди крізь призму сучасних мистецьких практик (стріт-арт, contemporary-art, перформанс)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

Моральш-етичні імперативи Григорія Сковороди крізь призму сучасних мистецьких практик (стріт-арт, contemporary-art, перформанс)

Шеретюк Руслана Миколаївна

Докторка історичних наук, професорка

3 грудня 2022 р. виповнилося 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди - унікальної постаті в історії української культури. Легендарний мислительувійшов до списку 100 найвідоміших філософів світу. Богослов, просвітитель-гуманіст, письменник, поет, педагог-новатор - цим переліком не вичерпується його роль у розвитку вітчизняної гуманітаристики.

Одним зі свідчень того, що й у ХХІ ст. його ідеї не втрачають актуальності, є, зокрема, збірник матеріалів конференції «Спадщина Г. С. Сковороди: минуле та сучасне», підготовлений Харківським національним університетом радіоелектроніки за співучасті Харківського національного педагогічного університет імені Г. С. Сковороди 2017 р. [4] і наукове видання «Григорій Сковорода у сучасному багатовимірному світі», опубліковане Львівським національним університетом імені Івана Франка 2022 р. [3]. У них автори з різних куточків України репрезентували свої наукові розвідки, де крізь призму інтелектуальної спадщини геніального українського мислителя досліджували нагальні питання філософії, етики, теології, політології, соціології, історії, державознавства, безпекознавства, педагогіки, психології, культурології, мистецтвознавства, філології, перекладознавства, журналістики, природознавства, менеджменту, медицини тощо. Отож, не тільки інтелектуальний набуток, а й колоритність постаті Григорія Сковороди є невичерпним джерелом інспірацій для різних галузей життєдіяльності сучасної людини. Не виключенням є і сфера мистецтва.

Мета дослідження полягає в аналізі місця і ролі філософської спадщини Григорія Сковороди у сучасному мистецтві України, зокрема, значимості його морально-етичних імператив для таких новітніх мистецьких практик, як стріт-арт, contemporary-art і перформанс.

300-літній ювілей Григорія Сковороди припав на складний для України час - збройну агресію російської федерації проти неї. Позаяк восени 2022 р. із метою вшанування видатного українського філософа вітчизняна наукова й мистецька спільноти ініціювали проведення низки тематичних заходів. Так, ідея «Сквот божественних пісень» київського культурного простору Squat 17b спільно з Open Opera Ukraine полягала в тому, щоб провести шість творчих вечорів, присвячених музичним уподобанням і трендам доби бароко. Однак вони відбулися не у форматі класичних концертів, а Skovoroda conversazione - творчих зустрічей із поєднанням музики і спілкування. У просторі музею Національного університету «Києво-Могилянська академія» був проведений камерний фестиваль «300 хвилин про Сковороду». Львівський театр «Слово і голос» підготував кілька вистав, інспірованих постаттю Г. Сковороди, а українські музиканти Володимир Андрущак і Всеволод Садовий створили музичну виставу «Сад божественних пісень». До 300-ліття світоча української культури припала й презентація нового підручника з української мови як іноземної з промовистою назвою «Спіймай Сковороду». Не обійшлося й без інтерактивної виставки «Світ Сковороди», де були представлені артефакти, пов'язані з ним: рукописи, автографи, першодруки і малюнки, а також проводилися майстер-класи, зокрема зі створення байок-коміксів, супроводжуваних бароковою музикою [5].

І це - далеко не повний перелік наукових, літературних, музейних, виставкових, театралізованих ювілейних проєктів, присвячених Григорію Сковороді. Його вшанування увійшло й у простір повсякдення українців: Укрпошта випустила марку зі Сковородою, Нацбанк увів в обіг монету «Сад божественних пісень», а Укрзалізниця перейменувала потяг № 17/18 сполучення Харків - Ужгород, що проходить основним маршрутом мандрівок філософа, на «Сковорода експрес». Безпрецедентна увага громадськості до ювілею Григорія Сковороди, на думку Ксенії Білаш, пояснюється тим, що відзначення 300-річчя від дня народження культової для українців постаті стало «проявом опору, бажанням не дати росіянам відібрати в нас право на нашу культуру, право на свято та на життя поза виживанням» [1].

У Харкові у рамках проведення запланованої низки заходів, присвячених 300-літньому ювілею видатного діяча української культури, зокрема, благоустрою «Філософського» скверу і реконструкції будинку- музею Григорія Сковороди, також реалізовано кілька ідей зі створення муралів. Відомо, що ще влітку 2021 р. Анастасія Худякова почала працювати над концепцією свого арт-проєкту [9]. Ця харківська мисткиня, обравши для втілення образу Г. Сковороди жанр портрету, зобразила його як мандрівного філософа, у синьому жупані, підперезаного червоною крайкою, з книгою у лівій руці і ціпком - у правій.

Це зображення розмістилося на фасаді старовинного будинку по вул. Римарській, 19, спорудженому знаним харківським архітектором Олександром Ржепішевським 1914 р. Висота муралу сягає 18 м, а ширина - 13 м. Він виконаний спеціальними будівельними фарбами, покритий шаром лаку для збереження насиченості кольорів і захисту поверхні від погодних умов. Водночас зазначимо, що на сонячному світлі таке покриття має відблиск, візуально створюючи особливе враження від його сприйняття.

Його специфіка полягає і в тому, що виконаний не у традиційній техніці, тобто малюнок знаходиться не безпосередньо на стіні будівлі. За задумом авторки, зображення нанесене на пінополістирол - матеріал для утеплення будинків; за потреби, конструкцію можна зняти і перенести на іншу поверхню. Таким чином, мурал виконує подвійну функцію: з одного боку, оскільки він є пам'яткою сучасного мистецтва, то прикрашає будівлю, а з іншого - утеплює її [8]. Думається, головне завдання мисткині полягало в тому, щоб акцентувати на органіці присутності Григорія Сковороди у повсякденні українського міста, зокрема співзвучності його мандрівного способу життя реаліям сьогодення.

Продовжуючи тему актуальності інтелектуального спадку Григорія Сковороди для розвитку стріт-арту в Україні, закцентуємо, що восени 2022 р. викладачі і студенти кафедри образотворчого мистецтва Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди створили мурал, присвячений 300-літньому ювілею їх університетського патрона. Його розмістили на стіні однієї з будівель по вулиці Алчевських, що веде до університету. Авторами стінопису стали: доцент кафедри Дмитрій Чаус, випускник-магістр Єгор Лободинський, а також студенти Михайло Литвин, Денис Хомяков і Надія Сидорова [2].

Мурал харківської художньо-освітньої спільноти є квадроптихом, тобто зображенням, що складається з чотирьох рівновеликих площин. Вони пов'язані спільним ідейним задумом, творячи водночас композиційнуй колористичну цілісність. Виконаний у манері наївного малярства, він, проте, сповнений відповідної глибини: на передньому плані зображене дерево, під яким «у позі Будди» сидить Григорій Сковорода, а в його крону «вмонтована» наступна сентенція філософа: «Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори» (2-а секція). Дерево, під яким сидить мандрівний філософ, знаходиться на краю села у полі. Намагаючись відтворити типовий український краєвид XVIII ст., автори зобразили ґрунтову дорогу, що веде до нього, річку, луки, а на задньому плані - ліс і село (1-а, 3-я і 4-а секції). Зверху кожна секція муралу містить напис - афоризм Сковороди. Вибір авторів припав на фундаментальні моральні засади його філософії серця: «Любов виникає з любові. Коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю»; «Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця»; «Все минає, але любов після всього зостається». З огляду на їх глибокий морально-етичний посил сучасній українській студентській молоді, видається, що він добре обміркований. Ідеться про необхідність ушляхетнення тілесно-душевно-духовних сил особистості, плекання її духу, зокрема любові, що, за Сковородою якраз і є органічним проявом її духовності.

У Сумах ще у травні 2022 р. Єгором Авдєєнко був створений мурал, приурочений до 300-ліття Григорія Сковороди. У цій роботі митець використав графічний декор української 500-гривневої купюри, з клаптиків якої він «змонтував» портрет філософа. Настінне зображенням Сковороди доповнює його відомий вислів: «З видимого пізнавай невидиме» [17]. Думається, ця духовна настанова мислителя була обрана автором не випадково, оскільки вона є своєрідним посилом для сучасних українців, нічим іншим, як рецептом щастя умінливому повсякденні. Згідно нього, людина, яка усвідомила свої нахили, здібності і обдарування (видиме), буде їх утілювати у сродній (природовідповідній) праці, й зрештою, досягне душевної рівноваги і відчуття щастя (невидиме).

У Вінниці у листопаді 2022 р. з ініціативи культурної асоціації «Новий Акрополь» також було створено мурал на честь 300-ої річниці з дня народження Григорія Сковороди. Творцями проєкту виступили: ілюстраторка і графічна дизайнера Катерина Бонецька та художник, мураліст Олександр Нікітюк [10].

У вінницькому стінописі на тлі концентричних сонячних кіл «у позі Будди» Григорій Сковорода постає спокійним і зосередженим. Над ним підносяться у небо лелеки. Зверху вміщена сентенція мислителя: «Розпошир удаль зір свій» - перший рядок 22-ої пісні його «Саду божественних пісень» [14, с. 70].

Згідно авторського задуму, кожен елемент композиції має символічне значення. Приміром, коло інтерпретується як символ вічної мудрості, мета, початок і кінець усього сущого. За Сковородою, сонце на світанку є символічним образом людини, в душі якої пробуджується світло Істини. Лелеки ж уособлюють рідний дім, продовження роду й піклування про нього; як міркував філософ, саме ці птахи будують храмна твердині Істини, що знаходиться посеред бурхливого моря людського життя [12].

Сучасний постіндустріальний, інтенсивний, почасти навіть механічний спосіб життя, невід'ємною рисою якого є розмах поширення несродної праці, призводить до трансформації світогляду людини, зокремаїї інтерпретацій ключових морально-духовних понять і цінностей: добра, свободи, справедливості, щастя, любові тощо. Тотальна комерціалізація руйнує систему цілісного світосприйняття і світобачення людини, що врешті-решт призводить до поступової втрати нею людськості, тобто щиро, доброзичливо, чуйно ставитися до інших. Саме тому у сучасному соціумі зростає роль самопізнання людини, окультурення її духовного світу.

З огляду на це впадає у вічі очевидна подібність намірів творців муралів у Харкові, Сумах і Вінниці, присвячених 300-літтю Григорія Сковороди, звернутися до сучасника із закликом на кшталт «З видимого пізнавай невидиме» або «Розпошир удаль зір свій» задля того, щоб спонукати його здійснити певні кроки на шляху пошуку і розуміння себе як істоти духовної, а не лише тілесної; знайти й усвідомити своє місце і призначення у світі; практикувати самозаглиблення; розвивати потреби у самоідентифікації. Саме це зрештою має сприяти усвідомленнюним справжніх цінностей людського життя - щастя, любові, а також сродної праці, що уособлюють як особисте, так і суспільне благо.

25 листопада 2022 р. у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк) із нагоди 300-ліття від дня народження геніального українського філософа відкрилася виставка «Сковорода у Луцьку». На огляд публіки тут були представлені твори вітчизняних митців, котрі працюють як у традиційних (живопис, іконопис, декоративно-прикладне мистецтво), так і новітніх (contemporary-art) видах і напрямах образотворчого мистецтва. Організатором арт-заходу виступила луцька літературна резиденція «Місто натхнення». На його відкритті очільниця управління туризму та промоції міськради Катерина Теліпська акцентувала: творчість Григорія Сковороди - це царина літератури, оскільки він є творцем художнього, філософського, життєствердного слова. Виходячи з цього, вона поставила риторичне питання: То ж чому нинішній захід не літературний, а мистецький? Й сама відповіла на нього: «Це той випадок, коли література окреслює горизонт, а шлях до нього - шукати кожному у свій спосіб» [18].

Задум ініціаторів цього арт-заходу полягав у художній інтерпретації інтелектуального доробку Григорія Сковороди засобами образотворчого мистецтва, у тому, щоб кожен із учасників виставки створив і репрезентував живописну роботу на основі одного з його афоризмів. Приміром, художниця з Києва Ольга Верменич написала полотно, навіяне висловлюванням Сковороди «Як шкода, що стільки слів залишаються ненаписаними» [18].

Провідною метою організаторів виставки «Сковорода у Луцьку» стала віртуальна присутність мандрівного філософа XVIII ст. у житті сучасного міста. Водночас мистецький захід із нагоди 300-ліття геніального українського мислителя - не лише спроба актуалізувати його доробок у вітчизняному соціумі, але й вартісний спосіб «поглянути на Сковороду» під іншим кутом зору, зокрема крізь рефлексії художників [15]. Утім, такий досвід для Волині не новий: 2017 р. молода художниця з Луцька Вікторія Наумук представила широкому загалу свій мистецький проєкт «Сковорода», який складався з 4-х колажів за мотивами його «Саду божественних пісень». Використавши сентенції з нього, а також комп'ютерні технології, авторка створила низку оригінальних творів, що дозволили по-новому осягнути морально-етичні імперативи доби бароко. Як зауважили відвідувачі виставки, Наталія Наумук, «запозичуючи у Сковороди мудрість, ...дає йому сучасний подих навколишнього життя», тобто адаптує й актуалізує відповідно до умов сьогодення [7].

Дослідники акцентують, що тлумачення світопорядку у поетиці Григорія Сковороди інструментується складною системою символів доби бароко, яка, у певному сенсі, контамінується зі специфічним постмодерністським тезаурусом. Бароко, як і постмодернізм, вирізняє увага до духовного, індивідуального, людських взаємовідносин. Подібним є й їхній погляд на метод пізнання навколишньої дійсності - не науковий, а просвітницько-наївний, інтуїтивний [3, с. 12-13]. Саме цей підхід у своїй художній творчості й демонструє Наталія Наумук.

Новітні українські перформативні практики також мають якісні напрацювання у царині Сковородіани. Так, на початку грудня 2022 р. у Запоріжжі у центральній міській бібліотеці відбувся перформанс-читання під електронну музику «Гіпстерський Григорій Сковорода - must-have сучасної бібліотеки» [16]. Його ініціаторами й творцями стали актори театру-лабораторії «VIE»; саме завдяки їм осучаснено зазвучали найвідоміші твори Сковороди, покладені ними на електронну музику. Щоб посилити виразність їх змісту і підкреслити філософську глибину, учасники перформансу створили аудіо-композиції у різних музичних напрямах: техно, реп, клауд, фанк та ембієнт. Як стверджують присутні на дійстві, воно не тільки спонукало по-новому сприйняти творчість Григорія Сковороди, але й стати причетним до творення новітнього мистецького явища, яке органічно поєднує, здавалося б, цілком несумісні речі: філософію й електронну музику [11]. сковорода мистецтво етичний

Змістовною основою для музичних інтерпретацій учасників перформансу «Гіпстерський Григорій Сковорода» стали афоризми, вірші, уривки з філософських трактатів і листів мислителя. Кожен із них сам обирав текст, після чого шукав його нове, неповторне звучання у музиці; велика увага приділялася мелодиці слів і ритму мови.

Діджейський сет розпочався з медитативного повторювання відомого сковородинівського висловлювання «З видимого пізнавай невидиме», а завершився емоційною декламацією вірша «De Libertate», який містить такі нині злободенні для кожного українця рядки: «Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнивши все злото, Проти свободи воно лиш болото» [14, с. 85].

У результаті витворився нестандартний формат читання, під час якого його учасники не тільки осягали зміст автентичного твору, але й демонстрували експериментальний підхід у його новітньому осмисленні. Власне, саме у цьому й полягала їх мета: показати, що філософія Сковороди не втратила своєї актуальності і що в ХХІ ст. його світогляд цікавий і значимий для співвітчизників [6].

Отже, як уже зазначалося, філософія і, відповідно, спосіб життя Григорія Савича Сковороди є вітчизняним феноменом духовно-культурної парадигми епохи бароко. За висловлюванням авторитетного вітчизняного філософа Мирослава Поповича, «Сковорода пропонує певне філософське тлумачення Святого письма і засад християнської віри, прийнятне для всіх християн і навіть, можливо не для християн ...вся його ерудиція належить до тієї університетської освіченості, яка була невіддільною від вірувань, текстів і обрядовості православ'я». Однак ґрунтовний аналіз інтелектуального спадку видатного українського гуманіста дав підстави сучасному досліднику прийти до висновку, що «...під поверхнею традиційності і, навіть, консерватизму ховається інший Сковорода, цілком новочасний, навіть дещо постмодерний» [13, с. 248, 249].

Цей феномен прослідковується на прикладі контенту творів сучасногоукраїнського мистецтва, зокрема таких його напрямів і форм, як стріт-арт, contemporary-art, перформанс, що стали інструментарієм новітнього осмислення філософської спадщини Сковороди, способом «доторкнутися до величі його духу та спробувати осягнути його просту і водночас філігранну філософію» [5]. Низка мистецьких заходів, що проводилися в Україні у рамках вшанування 300-ліття геніального мислителя і гуманіста не лише актуалізувала його доробок у сучасному вітчизняному соціумі, засвідчила органічну присутністьйого постаті у духовно-культурному і повсякденному просторі українців, але й уможливила «поглянути на Сковороду» під іншим кутом зору, крізь рефлексії художників, муралістів, дизайнерів, акторів тощо.

Джерела

Білаш К. Лекції, виставки, шкарпетки: 300 років Сковороди в Україні. URL: lb.ua /culture /2022/12 /05/538073_lektsii_vistavki_shkarpetki_300.html

Горун О. У Харкові з'явився мурал до 300-річчя Сковроди (фото). URL: https://www.objectiv.tv /uk/objectively/2022/11/04/u-harkovi-z-yavivsya-mural-do-300-richchya-skovorodi-foto/

Григорій Сковорода у сучасному багатовимірному світі: зб. тез VIII Міжнародної наук.-практ. конф. (Львів, 16 листопада 2022 р.) / за ред. чл.-кор. НАН України, д-ра філос. наук, проф. В. П. Мельника ; відп. за вип. В. М. Качмар, Л. В. Рижак, Н. І. Жигайло, Ю. В. Максимець Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2022. 316 с.

ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Спадщина Г. С. Сковороди: минуле та сучасне» (до 295-річчя від дня народження Г. С. Сковороди): зб. матеріалів конференції (5-7 грудня 2017). Харків: ХНУРЕ, 2017. 200 с.

Дутка Ю. 300 років Григорію Сковороді: події, фестивалі, марафони. https://tyktor.medm/novyny/300- rokiv-hryhoriiu-skovorodi/

Electro Сковорода: як поєднати філософські тексти та техно? URL: https://nachasi.com /creative /2022/12/03/electroskovoroda

Епатажний Григорій Сковорода на сучасних колажах луцької художниці. URL: https://volyn.tabloyid.com/art/epatazhnii-grigorii-skovoroda-na-suchasnih-kolazhah-lutskoyi-hudozhnitsi

Мурал «Григорий Сковорода» в Харькове. URL: kharkowgo.com

Мурал Григорію Сковороді. URL: https://mural.kh.ua/skovoroda/

Мурал у Вінниці. 300 років зі Сковородою. URL: newacropolis.org.ua/projects/Skovoroda-300-Mural

Панченко С. «Гіпстерський Сковорода» у Запоріжжі. URL: https://www.mustpost.online/

Праведна Д. У Вінниці створюють мурал до 300-ї річниці від дня народження Григорія Сковороди.

Фото. URL: https://vezha.ua/u-vinnytsi-stvoryuyut-mural-do-300-yi-richnytsi-vid-dnya-narodzhennya-

grygoriya-skovorody-foto/

Попович М. Григорій Сковорода: філософія свободи. К.: Майстерня Білецьких, 2007. 256 с.

Сковорода Г. Твори: У 2 т. 2-е вид., виправ. (Київська б-ка давнього укр. письменства. Студії; Т. 5). Т. 1 / Передм. О. Мишанича. К.: ТОВ «Видавництво «Обереги»», 2005. 528 c.

Сковорода є приводом для розмови: відомі лучани серед картин декламували видатного філософа (Фото). URL: https://www.volyn.com.ua/news/231938-skovoroda-ie-pryvodom-dlia-rozmovy-iak-u-lutsku- chytaly-vydatnoho-filosofa-foto

У Запоріжжі відбудеться перформанс, присвячений Григорію Сковороді. URL: https://mig.com.ua/u- zaporizhzhi-vidbudetsia-performans-prysviachenyj-hryhoriiu-skovorodi

У Сумах з'явився мурал до 300-річчя Григорія Сковороди. URL: https://sumy.today/news/culture/29531- u-sumakh-ziavyvsia-mural-do-300richchia-hryhoriia-skovorody.html

Шершень О. «З видимого пізнавай невидиме»: у Луцьку гостює Григорій Сковорода. URL: https://www.volynnews.com/news/all/z-vydymoho-piznavay-nevydyme-u-lutsku-hostiuye-hryhoriy- skovoroda-foto/

Размещено на Allbest.ru/