Урок класичного танцю та його вплив на формування естетичних смаків учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урок класичного танцю та його вплив на формування естетичних смаків учнів

Крістіна Стратулат

студентка І курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв

Науковий керівник - старший викладач Сивоконь Ю.М.

У статті автор розглядає питання формування естетичних смаків учнів засобами класичного танцю. Зовнішнім проявом розвиненої естетичної культури особи є естетичний смак. Грунтуючись на емоційній реакції на сприйняте та його раціональний аналіз, суспільних поглядів на красу та індивідуальних психологічних переваг, естетичний смак свідчить про вихованість особистості, її рівень естетичної культури.

Пропонується формування естетичних смаків учнів засобами класичного танцю на основі гуманістичного підходу, естетичного відношення до танцювальної діяльності та мотивації на естетичне втілення тілесних проявів дітей, використання неакадемічних форм спілкування.

Ключові слова: естетична культура, естетичний смак, хореографічне мистецтво, класичний танець, підростаюче покоління.

Постановка проблеми

Сучасний складний етап у розвитку вітчизняного суспільства, коли здійснюються глибокі радикальні перетворення у політиці, економіці та соціальній структурі, вимагає нового підходу до виховання підростаючого покоління. У сучасному українському суспільстві суттєво змінилося функціонування освітніх установ, засобів масової інформації, молодіжних громадських об'єднань, релігійних організацій, а також соціокультурне життя молоді загалом. Матеріали, поширені через пресу, телебачення, інтернет, нерідко містять потік інформації, яка суперечить моральним цінностям, пропагує бездумний і пустий спосіб життя, що робить проблему розвитку естетичного смаку у підростаючого покоління особливо актуальною.

Особливу значущість у розвитку естетичного смаку учнів має застосування у навчально-виховному процесі різних видів мистецтва - живопис, скульптура, музика, хореографія, театр тощо. Важливу роль відіграють заняття танцями, на яких діти вчаться відчувати та розуміти музику, красиво рухатися, контролювати зовнішні прояви своїх емоцій, долучаються до пластичних стандартів, які прийняті у суспільстві. Танець приносить радість, як виконавцю, так і глядачеві, адже розкриває духовні сили, долучає до краси та гармонії, виховує любов до прекрасного тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Естетичному впливу мистецтва на особистість людини присвячені дослідження Л. Боголюбської, B. Каміна, О. Комаровської, Б. Колногузенка, Т. Морозовської, А. Тараканової та ін. Розробці питань естетичного виховання, формування художньо-естетичних смаків, пов'язаних з різними віковими категоріями присвячено наукові розвідки Ю. Блудової, Л. Гандзюк, Л. Гончаренко, М. Гейченко, Г. Дідич, В. Дряпіки, І. Ільїнської, Н. Зацепіної, Н. Мамчур, Г. Падалки, О. Олексюк, О. Ростовського, В. Стрілько, Т. Танько, В. Черкасова, О. Щолокової та ін.

Різноманітні аспекти викладання класичного танцю розглядаються в наукових доробках О. Мартиненко, М. Разводової, Ю. Сивоконь та ін.

Мета статті - розглянути питання формування естетичних смаків учнів засобами класичного танцю.

Виклад основного матеріалу

урок класичний танець естетичний

У сучасних умовах динамічного соціокультурного, економічного та політичного розвитку України, духовна безпека держави, збереження історико-культурних та художньо-естетичних національних традицій залежить від рівня естетичної культури суспільства. Перед сучасною педагогічною освітою стоїть завдання - формувати гармонійно розвинену особистість з високим національним культурним потенціалом, розвиненим почуттям прекрасного, усталеними естетичними смаками.

Виховання естетичних уподобань особистості в даний час актуально та потребує ґрунтовного наукового дослідження. Рухаючись до світового визнання, вітчизняна національна освіта має забезпечити засвоєння молодим поколінням вищих досягнень світової науки, культури та інших сфер людської діяльності.

Зовнішнім проявом розвиненої естетичної культури особи є естетичний смак. Грунтуючись на емоційній реакції на сприйняте та його раціональний аналіз, суспільних поглядів на красу та індивідуальних психологічних переваг, він свідчить про вихованість особистості, її рівень естетичної культури.

У загальновизнаному розумінні смак є однією з провідних філософсько-психологічних категорій, що характеризують людську діяльність у сфері мистецтва. У філософському тлумаченні естетичний смак - це «вироблена суспільною практикою здатність людини емоційно оцінювати різні естетичні властивості, тобто відрізняти гарне, прекрасне від потворного, огидного» [6, с. 167].

Словник з естетики характеризує смак як «здатність людини з почуттям задоволення чи невдоволення диференційовано сприймати та оцінювати різні естетичні об'єкти, відрізняти прекрасне від потворного насправді і в мистецтві, розрізняти естетичне та неестетичне, виявляти у явищах риси трагічного та комічного» [4, с. 267].

Результати аналізу наукових досліджень дозволяють стверджувати, що естетичні смаки у своєму розвитку та функціонуванні залежать від зовнішніх факторів - соціального середовища, цінностей художньої культури, практики освоєння навколишньої дійсності за законами краси. У той же час, на розвиток та формування естетичних уподобань впливають внутрішні процеси, пов'язані з такими психологічними проявами, як почуття, мислення, діяльність людини [3, с. 144].

Емоційна складова естетичного смаку реалізується через здатність реагувати на предмети та явища навколишньої дійсності, встановлювати з ними активний емоційно-чуттєвий зв'язок. Інтелектуальна складова пов'язана із образним мисленням учнів, яке передбачає широке оперування конкретно-наочними образами у процесі вирішення завдань пізнавального, орієнтаційного, творчого та оцінного змісту. Виділення діяльнісної складової естетичного смаку учнів пов'язано з тим, що своє ставлення до прекрасного діти виявляють у конкретних формах та видах діяльності [3, с. 142]. У зв'язку з цим розглянемо визначені нами на основі аналізу науково-методичної літератури педагогічні умови ефективної організації процесу розвитку естетичного смаку учнів у процесі занять класичним танцем.

При визначенні першої педагогічної умови - здійснення розвитку естетичного смаку учнів у процесі занять хореографією на гуманістичних принципах ми виходили з того, що провідною парадигмою сучасної системи освіти є її гуманізація, реалізація якої здійснюється в особистісно-орієнтованій моделі навчання та педагогічній науці виховання [5, с. 340]. Важливим у реалізації гуманістичного підходу у процесі розвитку естетичного смаку є налагодження у колективі учнів гармонійних, щирих, правдивих, взаємодовірливих особистісних відносин. Для успішного вирішення цього завдання необхідно заохочувати танцювально - постановочну роботу всіх учнів без винятку, незважаючи на їх танцювально-технічні та артистичні здібності. Діти, які мають природні танцювальні здібності, можуть виконувати головні ролі у танцювальних композиціях, іншим учням можна пропонувати ролі відповідно до їх індивідуальних можливостей.

Успішна реалізація гуманістичного підходу у процесі розвитку естетичного смаку залежатиме від естетичної активності учнів у танцювальній діяльності, що характеризується самовираженням й самоствердженням у танцювальній творчості, рівнем естетичної підготовленості, формуванням естетичної культури, розгалуженістю естетичних інтересів та потреб. Для розвитку естетичного смаку ми пропонуємо учням самостійно створювати сценарії, обмірковувати варіанти розвитку сюжетних ліній і планувати власні образні ролі у майбутніх танцювально-ігрових композиціях.

Другою важливою педагогічною умовою, яка сприяє розвитку естетичного смаку, внутрішнього світу учнів, розширює їх естетичний світогляд й реалізує творчий потенціал є формування естетичного відношення до танцювальної діяльності та мотивації на естетичне втілення тілесних проявів дітей.

Важливим напрямом у розвитку естетичного смаку учнів виступає їхня мотивація до танцювальної діяльності. Цей процес буде ефективним, якщо грунтуватиметься на засадах використання ігрових форм та методів протягом усього навчально-виховного процесу з хореографічної діяльності; впровадження у зміст танцювальної діяльності різних видів танцювального мистецтва; застосування на уроках хореографії сучасних аудіовізуальних технічних засобів навчання.

Ще одним аспектом входження дитини у світ прекрасного та засобом розвитку естетичного смаку є використання неакадемічних форм спілкування: бесіди, відвідування концертів, вистав, різноманітних хореографічних конкурсів, хореографічних шоу, майстер-класів відомих хореографів. Яскраві враження, отримані від естетично забарвленого, артистичного, професійного виконання танцювальних композицій, дозволяють формувати в учнів естетичні цінності, розвивати художні уподобання, виховувати у них здатність сприймати та оцінювати художні твори [5, с. 337].

Мистецтво танцю - це засіб збагачення естетичного досвіду дитини, формування уявлень про зразки краси. Заняття хореографією розвивають фізичні якості, виробляють правильну поставу, посадку голови, ходу, силу, спритність, координацію рухів, усувають фізичні недоліки (сутулість, клишоногість, викривлення хребта тощо). Танець навчає правилам поведінки, гарним манерам, культурі спілкування. Гармонійне поєднання руху, музики, гри формує атмосферу позитивних емоцій, які своєю чергою розкріпачують дитину, роблять її поведінку природною і красивою [1, с. 90].

Основа проведення занять класичного танцю полягає в тому, щоб навчити дитину танцювати красиво, рухатися у вільній невимушеній манері, допомогти оволодіти ритмопластикою танцю. Заняття класичним танцем сприяють естетичному розвитку, виховують художньо -естетичний смак, вчать повноцінно сприймати твори хореографічного мистецтва [2].

Проаналізуємо методику класичного екзерсису біля верстата. Кожна вправа виконується на кожну ногу. Можливе варіїрування класичних позицій ніг та рук.

Перша вправа - plie (присідання) у всіх позиціях. Неглибоке demi-plie і глибоке grand-plie виконуються в повільному темпі, м'язи та зв'язки ніг розтягуються та розігріваються. Корпус та голова залишаються нерухомими. Plie комбінується з releve- підніманням на напівпальці.

Друга вправа - battements tendus і battements tendus jetes. Ці рухи є веденням натягнутої стопи по підлозі і кидки витягнутої ноги на 45°; вони виробляють силу та виворотність ніг. Виворітність полягає в тому, що коліно вивертається назовні, а мета повороту - повернути верхню частину ноги, тобто стегнову кістку.

Третя вправа - rond de jambe par terre - круговий рух ноги по підлозі, що розвиває виворотність і рухливість кульшового суглоба.

Четверта вправа - battements fondus - рух еластичного характеру, що являє собою опускання на plie опорної ноги і потім піднімання на її напівпальці, працююча нога одночасно витягується в заданому напрямку на 45 ° або 90 °.

П'ята вправа - battements frappes - швидкі і короткі удари працюючої ноги, яка згинається в коліні об опорну щиколотку. Поєднання плавних, м'яких рухів з рухами різкими та уривчастими тренує м'язи та сухожилля особливим чином, привчаючи їх до швидкої зміни характеру руху.

Шоста вправа - rond de jambe ап lier - круговий рух ноги, що згинається в коліні в повітрі на висоті 45 ° або 90 °; вправа тренує колінні зв'язки, підвищує їх рухливість й навіть виробляє силу стегна.

Сьома вправа - pеtits battements sur le cou-de-pied - швидкі дрібні рухи нижньої частини працюючої ноги біля щиколотки опорної ноги (перенесення вперед і назад). Стегно при цьому залишається нерухомим. Рух розвиває швидкість і свободу руху гомілки.

Восьма вправа - battements developpes - рух, що виконується в повільному темпі з плавним витягуванням ноги.

Дев'ята вправа - grand battements jetes (гран батман жете), або великі батмани, що є кидками витягнутої ноги на 90° і вище. Вправа активно розвиває крок [7, с. 67].

Висновки

Заняття хореографією виховують й розвивають не тільки художні навички виконання хореографічних творів різних жанрів, а й виробляють звички та норми поведінки відповідно до законів краси, прийнятих у сучасному суспільстві, адже в процесі виконання танцю чи споглядання за хореографічною композицією людина засвоює суспільні норми, звичаї, традиції.

Практичне оволодіння хореографічними навичками сприяє розвитку творчої активності, фантазії та уяви, здібності до імпровізації. Таким чином, виховні можливості хореографічного мистецтва визначають його вплив на основні сфери розвитку особистості, а саме на світоглядну, морально-етичну, інтелектуальну, емоційно-почуттєву, комунікативну тощо. В процесі занять хореографією дитина відчуває себе повністю вільною, що дає їй змогу самостійно виробляти естетичну свідомість (одна з форм суспільної свідомості, що реалізується через художньо -емоційне освоєння дійсності у формі естетичних почуттів, переживань, оцінок, смаків, ідеалів) та естетичний смак (здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відрізняти прекрасне від потворного). В свою чергу естетична свідомість, естетичні почуття, смаки, ідеали, переживання, взаємодіючи між собою, зумовлюють естетичну поведінку, яка є втіленням прекрасного у конкретних вчинках людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Волчукова В. М., Бугаєць Н. А., Ліманська О. В., Тіщенко О. М. Методика роботи з хореографічним колективом: основи курсу. Навчально-методичний посібник. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 2013, 326 с.

2. Голдрич О.С. Методика викладання хореографії: Навчальний посібник. Львів: «Сполом». 2006, 84 с.

3. Пак І. О. Формування естетичної і художньої культури школярів засобами хореографічного мистецтва. Наука і освіта, №7, 2014. С. 141-144.

4. Петрушенко В. Л. Словник з естетики. К., 2021. 361 с.

5. Сизоненко В. Формування естетичних цінностей в майбутніх учителів хореографії засобами сучасного бального танцю. Проблеми підготовки сучасного вчителя. Вип. 18, 2019. С. 336-342.

6. Філософський енциклопедичний словник. Київ, 2002. 751 с.

7. Шевчук А. Дитяча хореографія: навчально-методичний посібник. Тернопіль: Мандрівець,2016, 288 с.

Размещено на Allbest.ru