Церковно-співацьке мистецтво Катеринослава (джерелознавчий аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровської академії музики

Церковно-співацьке мистецтво Катеринослава (джерелознавчий аспект)

Громченко Наталя Володимирівна, аспірантка кафедри музикознавства, композиції та виконавської майстерності

Анотація

Метою статті є інформаційно-аналітична презентація низки історичних письмових джерел пов'язаних із зародженням та розвитком церковно-співацького мистецтва у Катеринославі. У ряді методів дослідження відзначимо передусім історичний, джерелознавчий, структурно-функціональний, історико-порівняльний методи, а також історіографічний та аксіологічний підходи, методи аналізу і синтезу. Новизна статті обумовлюється введенням до сучасного наукового обігу низки історичних документів, пов'язаних із процесами зародження, а також еволюціонування церковно- співацького мистецтва у губернському місті Катеринославі (нині місто Дніпро). Новизною представленої роботи є також спроба реконструкціювання процесу впровадження та поширення традицій церковного співу в Катеринославі та виявлення й характеристика духовного музичного матеріалу, відповідних вокально-хорових творів, що складали основу репертуару хорових колективів соборів губернського центру. Висновки. На сьогодні існує унікальний архівний матеріал стосовно впровадження та розвитку церковного співу в Катеринославі, а саме - «Нотолінійний Ірмологіон», «Цвітна Тріодь», Статут православного церковно-співацького товариства взаємної допомоги міста Катеринослава, друковане періодичне видання «Катеринославські єпархіальні відомості», програма літніх регентсько-вчительських курсів при Катеринославському музичному училищі, нотний архів Троїцького собору, архівні історичні документи Свято-Благовіщенського храму. Встановлено, що церковно-хорова музична спадщина міста Катеринослава, як частина українського духовного хорового доробку, потребує грунтовного наукового дослідження і введення до сучасного музикознавчого обігу. У перспективі наукового дослідження презентованої теми можуть здійснюватися процеси систематизації та порівняння джерельних матеріалів, відносно реконструювання історії церковно-співацького мистецтва міста Катеринослава.

Ключові слова: церковний спів, Ірмологіон, Катеринослав, церковно-співацьке мистецтво, хор, архів, репертуар, регентсько- вчительські курси.

Abstract

Hromchenko Natalia, postgraduate of the department of Musicology, Composition and Performing Skills in Dnipro Academy of Music

The church-singing art of Katerinoslav (source-science aspect)

The purpose of scientific article is informationally analytical presentation the row of historical handwrite sources concerning incipience and development of church-singing art in Katerinoslav. There are scientific methods of this investigation, such as historical, source-science, structurally functional, historically comparative methods, as well as historiographical and axiological approaches, methods of analysis and synthesis. The novelty of article is conditioned by introduction to the contemporary scientific circle of the series of historical documents, which are connected with the processes of conceiving as well as evolution of church-singing art in provincial town Katerinoslav (now the city Dnipro). The uniqueness of submitted investigative work is also attempting reconstruction the process of implementation and promotion of church singing traditions in Katerinoslav and identification, characterization of spirit musical material, determine vocally choral compositions, which composed the basis for the repertoire of choral groups from cathedral of provincial center. Conclusions. On this day there are unique archive material concerning implementation and development of church singing in Katerinoslav, a namely „Notolinear Irmologion”, „Flower Triod”, Statute of the Orthodox church-singing partnership mutual help in town Katerinoslav, printed periodical publication „Katerynoslav eparchial information”, program of summer regent-teacher courses at the Katerynoslav music college, music archive of the Trinity Cathedral, archival historical documents of the Holy Annunciation Church. Determined, that church singing musical heritage of town katerinoslav, as the part of the Ukrainian spiritual choir legacy, demands fundamental scientific disquisition and implementation to the contemporary musicological circle.

The key words: church singing, Irmologion, Katerinoslav, churchsinging art, choir, archive, repertoire, regent-teacher courses.

Постановка проблеми

Історія музичної культури одного з найбільших міст України - сучасного Дніпра, була б неповною, якщо оминути в мистецькому літопису мегаполісу поширення та функціонування церковного співу. Церковно-співацьке мистецтво Катеринослава бере початок від часу відкриття Преображенського собору, який із заснуванням губернського міста був не лише духовним центром для містян, але й осередком розвитку духовної вокально - хорової музики. У подальші роки в місті були відкриті Успенський та Троїцький собори. Саме у перші роки функціонування соборів у новоствореному місті формувались певні традиції, відповідні характерологічні риси церковно-співацького мистецтва. Вочевидь, церковний спів періоду першого століття функціонування в соборах Катеринослава формує відповідні основи подальшого розвитку вокально-хорової культури в релігійних осередках сучасного Дніпра, а відтак, усталює проблему реконструювання історії церковного співу Катеринослава, ставить за необхідне питання формування та дослідження відповідної джерельної бази із даної проблематики. церковний спів духовний вокальний

Актуальність теми дослідження

До сьогоднішнього часу церковно-співацька культура Катеринослава не поставала у центрі наукової уваги музикознавців. Але ж у наш час збереглася вагома документальна архівна база, що дозволяє визначити регіональні особливості українського церковно-співацького мистецтва періоду кінця XVIII - початку ХХ ст., зокрема міста Катеринослава-Дніпра.

Огляд літератури

Особливості музичного життя Катеринослава детально вивчені в дисертації В.А. Мітлицької «Музичне життя Катеринославщини середини XIX - початку XX століть» [4]. Дослідниця проаналізувала процеси становлення і розвитку музичної освіти міста, включаючи духовні заклади, дала характеристику музичного життя Катеринослава. В.А. Мітлицька використовує матеріали державних архівів часу XIX - початку XX століть.

Про музично-історичний процес на Катеринославщині, як складової української культури, написані дисертації І.М. Рябцевою [5], О.Л. Леонтьєвою [3]. Науковець Н.М. Буланова вивчає зародження та еволюцію християнських конфесій Катеринославщини останньої чверті ХУІІІ - початку ХХ століть [1]. Проте, вищеозначені науковці не досліджують церковно-співацьку культуру Катеринослава, не виявляють її найбільш характерних ознак, не аналізують вагомий архівний нотний матеріал стосовно представленої теми дослідження.

Метою статті є інформаційно-аналітична презентація низки історичних джерел пов'язаних із розвитком церковно-співацького мистецтва у Катеринославі від заснування міста до 1920-х років.

Об'єктом дослідження є церковно-співацьке мистецтво Катеринослава від часів його зародження до 1920-х років, а предметом - закономірності виникнення відповідних історичних джерел та особливості відображення ними історичного процесу розвитку церковно-співацького мистецтва у Катеринославі.

Виклад основного матеріалу

З Богослужбових нотованих рукописних джерел нами знайдено нотолінійний Ірмологіон, який зберігається в архіві Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького (відповідно нумерації архіву № 1485). Про нього ми дізналися з каталогу Юрія Ясиновського «Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16 - 18 століть» (1996) [8], де автор описує цю пам'ятку за свідченням працівників музею. Тобто інформація мається у каталозі, але, наголосимо, дана нотована книга не зазнала спеціалізованого музикознавчого аналізу.

За каталогом музею ця книга має шифр 1485, а за каталогом Юрія Ясиновського - 766. Як вказано, і ми це бачимо, Ірмолой в оправі з двома застібками. На форзаці зазначено: «Сія книжиця, глаголємая Ірмолой. Почаїв». Далі цитата з псалма 120: «Помощь моя от Господа, сотворшаго небо і землю». Наступна цитата з 11 псалма, що співається і як прокимен на Літургії: «Ти Господі сохраніши ни і соблюдєши ни от рода сєго і во вєк». На другій сторінці форзацу - текст із 102 псалма: «Благослови душе моя Господа». На звороті другого аркушу написано: «Сій Ірмологіон надлєжит до кніг Пана Григорія Райновського, ученика школи сінтаксима». Трохи нижче додано «Пєрвий єсмь Аз спасі тя Господі». «Пєрвий єсмь Аз» - ми чуємо у молитві на кожній Літургії перед Причастям, де вказується, що той хто приступає до Чаші усвідомлює себе першим з усіх грішних, і тим виявляє смиренність, і є достойним Причастя Христова. «Спаси тя Господь» - таку форму подяки використовують при спілкуванні Православні Християни.

На наступній сторінці відмічено «Сія Книга Ірмолой надлежить до книг Церкви Сошествія Святаго Духа за память преставівшагося із прівременой к вечной жизні Григорія Райновського, ученика школи синтаксиса 1743 года мая 29 дня». Цей напис надає підстави висловити припущення, що книга була видана до 1743 року, тобто кінець ХУІІ або початок ХУІІІ ст. Як ми бачимо, і як вказано в каталозі Ю. Ясиновського [8], починається Ірмолой з Всенічного Бдіння, а точніше з предначинательного псалму. Шрифт тексту - рукописний, півустав з елементами скоропису. Далі бачимо Велику єктенію та перший псалом «Блажен муж», що, зазвичай, співається на святковій вечірній службі, але виписаний лише перший стих, і далі Мала єктенія. Часто зустрічається на одному слозі довгий розпів.

Аналіз Ірмологіона буде в подальшому продовжуватись у нашій науково-дослідницькій роботі. В музикознавчій обіг документ вводиться вперше, так як Ю. Ясиновський де візу його не прописував.

У Свято-Благовіщенському храмі, що був освячений і відкритий 1896 року, збережено до наших днів цінні церковні реліквії: Євангеліє часів Єлизавети І, Цвітна Тріодь, Часослов (датується XVII ст.). Нас зацікавила Цвітна Тріодь - це друкована Богослужбова книга. Вона починається із суботи Лазаря, що характерно для стародруків. Таке ділення Тріоді зберігалось до середини XVH століття і було змінено під час реформ патріарха Нікона. В кінці Утрені бачимо такий текст: «Утверди Боже Веру Христианскую, соблюдая в здравии Благоверных и Богохранимых Царей, Князей, Господей и Панов наших, и в Вере Христианстей: Спаси Господи Вселенского Патриарху и весь Священный Чин, утверди Боже и спаси вся Христианы». Тобто ця Тріодь була видана у першій половині XVІІ ст., до возз'єднання України з Росією.

Основу музичних джерел складає також і нотний архів Троїцького собору. В цьому архіві до сьогодення збереглося чимало нотних збірок ХІХ - початку ХХ століть, за якими можемо визначити репертуар церковного хору. У ХІХ столітті переважна більшість творів, що складали репертуар тогочасного хору Троїцького собору, було написано російськими композиторами, що, як відомо, пов'язано з реформами Миколи І та роками правління у Придворній Співацькій Капелі Миколи Бахметьєва, який користувався необмеженим правом цензури для всіх духовно-музичних композицій.

Із самих давніх нот збереглася двоголосна Літургія (авторство не зазначено). Припускаємо, що збірка друкована до 1825 року, тому що в останньому творі «Многолітті», де поминається царська родина, відбувається поминання імператора Олександра Павловича та його дружини Єлизавети Олексіївни, а також матері імператора Марії Федорівни. У заголовку цієї Літургії позначено: «Спів Божественної Літургії Златоустого. Придворний простий».

Досить багато в архіві Троїцького собору обіходних збірок: «Обіход нотного церковного співу» під редакцією Миколи Бахметьєва (1869 рік), «Обіход нотного церковного співу» у двох частинах - «Всенічне бдіння» та «Літургія» (1900 рік), «Навчальний обіход нотного співу вживаємих церковних розспівів» (видавництво училищної ради при Святійшому Синоді) (1899 рік). Декілька збірок осягають повне річне коло Богослужбових піснеспівів. Наприклад, декілька томів церковно-співацької збірки (видання училищної ради при Святійшому Синоді) (1903, 1904 рр.). На відміну від Придворної Співацької капели, збірки Синодальної типографії презентували нотний матеріал монодійно, спираючись на знаменні, київські, грецькі розспіви.

В архіві Троїцького собору ми знаходимо велику кількість нотних збірок різних композиторів, що були надруковані починаючи від 1891 р.: «Всенічне бдіння», «Літургія» О. Архангельського (1891 р.); «Повне зібрання духовно-музичних творів П. Турчанінова, під редакцією О. Кастальського (1900 р.); «Літургія» П. Чеснокова, «Літургія» О. Танєєва (1915 р.), «Літургія» С. Панченка; концерти: О. Полуектова «Помилуй мене, Боже», А. Веделя «Помилуй мя, Господи, яко немощен єсьм», а також велику кількість рукописних нот із творами В. Ліріна, О. Астаф'єва, В. Крупицького, ієромонаха Віктора, Г. Ламакіна, С. Грибовича, Г. Львовського та ін.

Від другого десятиліття ХХ ст. у репертуарі Троїцького собору з'являються твори і тогочасних українських композиторів. Так у звіті Катеринославського відділення Імператорського Російського музичного товариства та музичного училища у його складі, ми знаходимо, що 26 жовтня 1914 року в залі Англійського клубу відбувся благодійний концерт на користь Піклування при Свято-Троїцькій церкві міста Катеринослава, в якому прийняв участь хор Свято - Троїцького собору, під орудою М.В. Копаниці. Хор виступив у першому відділені й виконав духовні твори переважно українських композиторів: Концерт Д. Бортнянського «Почуй Боже голос мій», А. Веделя «На ріках Вавілонських», С. Давидова «Іже Херувими», Г. Давидовського «Святий Боже» і «Нині отпущаєши». В архіві Троїцького собору також знаходимо «Плотію уснув» і «Милість спокою» Григорія Давидовського та «Отче наш» Василя Завадського.

У низці історичних документів особливо відзначимо періодичне, інформаційно-аналітичне видання «Катеринославські єпархіальні відомості», що виходило у світ від 1872 по 1917 рік, яке на сьогодні є вагомим джерелом вивчення історії Катеринославської єпархії. Деякі випуски цього видання знаходяться у Державному архіві Дніпропетровської області, а деякі у Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія. На сторінках єпархіальної преси іноді висвітлюється питання церковного співу. Про те, яким має бути церковний спів писав Преосвященійший єпископ Катеринославський і Таганрогський Симеон, на сторінках «Катеринославських єпархіальних відомостей», за 1898 рік (випуск 34): «Церковний спів є молитовним зверненням людини до милосердя Божого, що поєднане зі смиренною усвідомленістю своїх гріхів та сокрушенням серця. Тому воно повинно відрізнятися благоговінням, спокоєм та розчуленням, безчинні крики не повинні мати в ньому місця» [2, 479].

Аналізуючи тогочасний церковний хоровий спів у єпархії, єпископ також констатує: «Наш церковний спів набув характеру світської музики. Звідси театральність у церковному співі: грайливі мотиви, що пестять слух, але руйнують молитовний настрій, звідси тріскучі, сповненні безчинного крику п'єси, ... так називаємі концерти, з усіма непристойними властивостями світської музики: театральною вібрацією голосів, штучними змінами темпу, дисонансами та ін., то ледь чутні бувають слова церковного співу, то раптом підіймається такий шаленний крик, що мимоволі серце стискається при думці, що це робиться у храмі Божому» [2, 480]. Далі Владико робить висновок, що регенти не дбайливі та не мають належної музичної освіти. Та, нажаль, наказу відносно вирішення проблеми освіти регентів та церковних співаків видано не було.

У Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія нами було знайдено Статут православного церковно-співацького товариства взаємної допомоги міста Катеринослава [7]. Товариство було зареєстровано губернатором 29 жовтня 1910 року, тобто мало державну реєстрацію. Метою цієї організації було поліпшення матеріальних та моральних умов життя членів товариства, що займалися практично церковним співом у місті Катеринославі та його околицях (селище Амур-Нижньодніпровськ, Кайдаки та Мандриківка). Для досягнення означеної мети товариство мало надавати, за потреби, своїм представникам та їх сім'ям грошову допомогу або позичку, а також здійснювати іншу підтримку:

сприяти пошуку занять, як членам товариства, так і малолітнім співакам, що «спали» з голосу і визначення їх на місцях;

піклуватися про виховання та освіту дітей членів товариства і малолітніх співаків, а також сприяти представленню їх у навчальні заклади та притулки;

піклуватись про сиріт, вдов, а також батьків похилого віку;

надавати грошову допомогу на поховання померлих;

піклуватись про нездатних до праці членів товариства.

Слід зазначити, що члени товариства поділялись на дійсних, почесних і співзасновників. У дійсні члени приймались усі бажаючі православного сповідання, що займались церковно-співацьким мистецтвом у храмах міста Катеринослава та його околицях, а також вчителі церковного співу в навчальних закладах, учні та вчителі Катеринославського музичного училища.

Звання почесного члена товариства могло бути присвоєне особам, що зробили значні внески у його діяльність. Дійсні члени щомісяця мали вносити певну суму. Також вони були зобов'язані безоплатно приймати участь в концертах, що влаштовувало товариство та неухильно відвідувати усі хорові репетиції. На отримання грошової допомоги або позички з товариства мали право лише дійсні члени, що побули у цьому званні не менше року.

Для завідування художньою частиною товариства мала утворюватися музична комісія з усіх регентів міста Катеринослава, членів товариства та п'яти хористів, що обиралися з числа членів товариства, а також відомих музичних діячів. На музичну комісію покладалося влаштування безкоштовних музичних курсів для дійсних членів товариства, а також лекції з музики та співу, складання програм концертів, вибір диригентів для концертів, спостереження за порядком на концертах і хорових репетиціях, участь у розучуванні на репетиціях нових творів. Затверджений зборами товариства річний звіт про його діяльність, обов'язково подавався на розгляд губернатору.

Від 1912 року при Катеринославському музичному училищі ІРМТ були відкриті літні регентсько-вчительські курси. Їх метою була підготовка освічених керівників шкільних, народних, церковних і світських хорових колективів. Слухачами курсів могли бути чоловіки або жінки не молодше 14 років. Курси складались із трьох відділень: молодшого, середнього і старшого. Повну програму проходили за три літа (по два місяці за літо). Коштував кожний літній курс 40 рублів. На початку курсу були вступні іспити. Щорічно, по завершені курсових занять відбувалися підсумковий та випускний іспити. За програмою вивчались дисципліни: теорія музики, сольфеджіо, гармонія, гра на фортепіано, церковний спів, церковний устав, регентська справа, методика хорового співу, теорія постановки і розвитку голосу, гра на скрипці, історія музики та історія церковного співу.

Висновки

Вищевикладене дозволяє стверджувати, що на сьогодні існує унікальний архівний матеріал, а саме - «Нотолінійний Ірмологіон», «Цвітна Тріодь», Статут православного церковно- співацького товариства взаємної допомоги міста Катеринослава, друковане періодичне видання «Катеринославські єпархіальні відомості», програма літніх регентсько-вчительських курсів при Катеринославському музичному училищі, нотний архів Троїцького собору, архівні історичні документи Свято-Благовіщенського храму. Вивчення означених пам'яток окреслює коло подальших етапів наукового дослідження. Огляд джерельної бази церковно-співацького мистецтва міста Катеринослава дозволяє стверджувати, що церковно- хорова музична спадщина губернського центру, як частина українського духовного хорового доробку, потребує грунтовного наукового дослідження і введення до сучасного музикознавчого обігу.

Перспективою дослідження означеної теми можуть бути процеси систематизації та порівняння джерельних матеріалів стосовно становлення та розвитку церковно-співацького мистецтва міста Катеринослава.

Список використаних джерел і літератури

1. Буланова Н.М. Християнські конфесії Катеринославщини останньої чверті XVIII - початку ХХ століть: автореф. ... канд. істор. наук: 07.00.01 «Історія України». Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. 18 с.

2. Екатеринославские епархиальные ведомости. Екатеринослав. 1898. № 34. 01.12.1898.

3. Леонтьева О.Л. Хорове мистецтво Дніпропетровщини в контексті української культури другої половини ХХ - початку ХХІ ст.: автореф. ... канд. мист.: 26.00.01. Київ: НАКККМ, 2013. 19 с.

4. Мітлицька В.А. Музичне життя Катеринославщини середини ХІХ - початку ХХ ст.: автореф. ... канд. мист.: 17.00.01. Харків: ХДАК. 2000. 19 с.

5. Рябцева І.М. Дніпропетровська академія музики: джерела. : до 120 -річчя заснування Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки [монографія]. Дніпро: Ліра, 2016. 240 с.

6. Правила и условия поступления на летние регентско -учительские курсы при Екатеринославском Музыкальном Училище ИРМО и программа проходимых на курсах предметов. Екатеринослав: Типо-Литография Екат. жел. дор., 1912. 24 с.

7. Устав православнаго церковно-певческаго общества взаимной помощи в г. Екатеринослав. Типография 6. Братства Св. Владимира. 1910 / ДОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія. V 116/2451.

8. Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16 - 18 століть. Львів: Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 1996. 624 с.

References

1. Bulanova, N.M. (2007). Christian denominations of the Ekaterinoslav region of the last quarter of the 18th - beginning of the 20th centuries. Extended abstract of candidate's thesis. Dnipropetrovsjk: DNU [in Ukrainian].

2. Ekaterinoslavskie eparhial'nye vedomosti. Ekaterinoslav. 1898. № 34. 01.12.1898.

3. Leontjjeva, O.L. (2013). Choral art of Dnipropetrovsk region in the context of Ukrainian culture of the second half of the 20th - beginning of the 21st century. Extended abstract of candidate's thesis. Kyjiv: NAKKKM [in Ukrainian].

4. Mitlycjka, V.A. (2000). Musical life of Ekaterinoslav region in the middle of the 19th and early 20th centuries. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv: KhDAK [in Ukrainian].

5. Rjabceva, I.M. (2016). Dnipropetrovsk Academy of Music: sources...: to the 120th anniversary of the founding of the Dnipropetrovsk Academy of Music named after M. Glinky [monograph]. Dnipro: Lira, 240 [in Ukrainian].

6. Rules and conditions of admission to the summer regent-teacher courses at the Katerynoslav Music College of the IRMT and the program of disciplines that take place in the courses. Katerynoslav: Typo-Litoghrafija Katerynivsjkoji zal. dor., 1912. 24 [in Ukrainian].

7. Charter of the Orthodox Church Singing Society for Mutual Aid in the city of Ekaterinoslav. Typoghrafyja 6. Bratstva Sv. Vladymyra. 1910 / DOUNB im. Pervouchyteliv slov'jansjkykh Kyryla i Mefodija. V 116/2451 [in Russian].

8. Jasynovsjkyj, Ju. (1996). Ukrainian and Belarusian notolinear Irmoloi of the 16th - 18th centuries. Ljviv: Vydavnyctvo Otciv Vasylijan „Misioner”, 624 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru