Історичний вплив Сергія Параджанова на українське кіномистецтво: до 100-річчя з дня народження майстра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історичний вплив Сергія Параджанова на українське кіномистецтво: до 100-річчя з дня народження майстра

Мишко Світлана Анатоліївна

доцент, канд.пед.наук, завідувач кафедри полікультурної освіти та перекладу ДВНЗ «УжНУ»

Німенко Олександр Сергійович

член Національної спілки кінемато-графістів України, м. Ужгород

Анотація

У статті досліджується історичний вплив творчості Сергія Параджанова та його культового фільму "Тіні забутих предків" (1965) на українську культуру та суспільство ХХ століття. Кінострічка, знята за мотивами повісті Михайла Коцюбинського, стала проривним явищем у становленні "українського поетичного кіно" [2] як альтернативи радянському "соцреалізму". Унікальне поєднання талантів Сергія Параджанова та провідних українських митців (оператора Юрія Іллєнка, композитора Мирослава Скорика, письменника Івана Чендея та інших видатних діячів мистецтва) уможливило створення високохудожнього твору, глибоко зануреного в автентичну гуцульську культуру. Слід зауважити, що дана кінокартина ретельно вивчається на профільних факультетах провідних університетів світу як взірець високого мистецтва та новаторського підходу (наприклад, Гарвардський університет включив стрічку до списку обов'язкових для перегляду студентам кінознавства)[1].

Дотично проаналізовано деякі з ключових чинників потужного культурного та соціального впливу "Тіней забутих предків". Сюди входять і новаторські кінематографічні прийоми (операторська робота Ю.Іллєнка, музика М.Скорика на основі етнічних мотивів). Унікальна творча синергія здобула фільму визнання світової глядацької аудиторії, але виникла критика всередині країни. Однак, наголошується, що найбільшим здобутком стало піднесення фільму на рівень маніфесту свободи творчості та національного самовираження в умовах системи цензури. Сама прем'єра у 1965 році перетворилася на акт громадянської непокори, коли такі діячі як літературний критик Іван Дзюба, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В'ячеслав Чорновіл закликали до протесту проти арештів українських інтелектуалів, що підкреслило фільм як символ опору та боротьби за свободу[3].

В статті піднімається питання ролі постаті С.Параджанова у стимулюванні української творчої та інтелектуальної еліти до зрушень у напрямку більшої свободи самовираження та національної самоідентифікації.

Перспективами подальших вивчень є міждисциплінарні дослідження феномену української культури в контексті національно-визвольних рухів.

Ключові слова: Сергій Параджанов, "Тіні забутих предків", українське поетичне кіно, історичний феномен, культурний феномен, освітній вплив, свобода творчості, соціальний вплив.

Abstract

Myshko Svitlana Anatoliivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of Department of Multicultural Education and Translation, Uzhhorod National University

Nimenko Oleksandr Serhiiovych A member of Ukrainian Association of Cinematographers, Uzhhorod

HISTORICAL IMPACT OF SERHII PARAJANOV ON UKRAINIAN FILM ART: ON THE 100TH ANNIVERSARY OF THE MASTER'S BIRTH

The article explores the historical influence of the work of the prominent director Serhii Parajanov and his cult film "Shadows of Forgotten Ancestors" (1965) on Ukrainian culture and society in the 20th century. Based on Mykhailo Kotsiubynsky's novella, the film became a breakthrough phenomenon in the establishment of "Ukrainian poetic cinema" [2] as an alternative to Soviet "socialist realism." The unique combination of talents of Parajanov and leading Ukrainian artists (cinematographer Yuri Illienko, composer Myroslav Skoryk, writer Ivan Chendey, and other prominent artists) enabled the creation of a highly artistic work deeply immersed in the authentic Hutsul culture. It should be noted that this film is carefully studied at the specialized faculties of the world's leading universities as an example of high art and innovative approach (for example, Harvard University included the film in the list of required viewing for film studies students)[1].

The key factors of the powerful cultural and social impact of Shadows of Forgotten Ancestors are tangentially analyzed. This also includes some innovative cinematic techniques (Illienko's camerawork, Skoryk's music based on ethnic motifs).The film's unique creative synergy won it international acclaim, but it also received criticism at home. However, it is emphasized that the most significant achievement was the elevation of the film to the level of a manifesto for creative freedom and national self-expression in the mind of the censorship system. The 1965 premiere itself became an act of civil disobedience when prominent figures such as literary critic Ivan Dziuba, graduate student literary scholar Vasyl Stus, and journalist Vyacheslav Chornovil called for a protest against the arrests of Ukrainian intellectuals, emphasizing the film as a symbol of resistance and the struggle for freedom[3].

The article raises the question of the role of Parajanov in stimulating the Ukrainian creative and intellectual elite to move towards greater freedom of expression and national self-identification.

Keywords: Serhii Parajanov, "Shadows of Forgotten Ancestors", Ukrainian poetic cinema, historical phenomenon, cultural phenomenon, educational impact, creative freedom, social impact.

Постановка проблеми

параджанов фільм українське кіномистецтво

Сергій Параджанов та його визначний фільм "Тіні забутих предків" стали знаковими явищами в історії українського кінематографа ХХ століття. Однак, їхній вплив виходить далеко за межі суто мистецької сфери, закарбувавшись як важлива віха в процесах національного самоусвідомлення та відстоювання свободи у творчості в умовах радянської цензури. Осмислення цього багатогранного феномену становить актуальне наукове і культурологічне завдання, адже воно допомагає розкрити глибинні виміри взаємодії творчої особистості, мистецтва як форми втілення і суспільства у критичні історичні періоди.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Феномен Параджанова та його культового фільму привертав увагу багатьох дослідників. Зокрема, Л.Брюховецька, Н.Мусієнко аналізували стилістичні та художні аспекти "Тіней забутих предків"[4]. Історичне і культурологічне значення фільму розглядали Р.Корогодський, О.Мусієнко, С.Тримбач. Однак, і донині бракує дослідження в аспекті унікального збігу чинників і обставин, в результаті чого і утворився даний історичний феномен. Саме ця прогалина й визначає актуальність пропонованого дослідження.

Мета статті. Метою даної роботи є аналіз і переосмислення історичної ролі постаті Сергія Параджанова і фільму "Тіні забутих предків" в контексті зародження культурного руху 1960-х років. Передбачається висвітлити деякі з ключових чинників соціального та мистецького впливу даного твору на свідомість української творчої інтелігенції та громадськості в цілому.

Виклад основного матеріалу

Дана стаття присвячена вшануванню 100-річчя від дня народження легендарного українського кінорежисера Сергія Параджанова, постаті світового масштабу. Його культове кіно не втрачає актуальності й донині, ретельно вивчається на профільних факультетах провідних університетів світу як взірець високого мистецтва та новаторського підходу (Гарвардський університет включив стрічку до списку обов'язкових для перегляду студентам кінознавства)[1].

Стаття покликана проаналізувати феномен стрічки "Тіні забутих предків" (1965) у контексті її впливу на тогочасну творчу спільноту та суспільство в цілому. Окрема увага приділяється з'ясуванню чинників, через які ця кінокартина стала культурною віхою, що дала поштовх для народження "українського поетичного кіно"[2] - течії, альтернативної радянському "соцреалістичному" мейнстриму.

"Тіні забутих предків" не просто розвивали започатковану свого часу Довженком традицію поетичного кіно, а фактично відкрили абсолютно нові горизонти для творчої свободи. Обравши первинну гуцульську культуру і народні традиції як предмет зображення, автори прагнули відобразити сутнісне єство людини, її глибинний зв'язок зі світом природи та бажання самореалізації. Обрамлені карпатськими горами, які символізували необмежену волю, персонажі видавалися уособленням прагнення свободи.

Геній Коцюбинського передбачливо заклав потужний фундамент для кінокартини у своїй повісті. А С.Параджанов, сповнений жаги до творчих шукань, знайшов у ній натхнення і розгорнув матеріал у грандіозному розмаху.

Після виходу стрічки розквітла нова хвиля українського кіномистецтва. Термін "українське поетичне кіно" став предметом дискусій[4], однак головним предметом дослідження є вплив цього явища на суспільну свідомість та ціна, яку довелося заплатити за його утвердження.

Саме С.Параджанов наважився на той сміливий крок, від якого, ймовірно, утрималася б більшість режисерів через острах переслідувань. Проте він продемонстрував рідкісну внутрішню свободу і безкомпромісність творчої особистості. Тому поряд з ним на прем'єрі фільму стояли такі визначні особистості, як Іван Дзюба, Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл. Вони доповнювали одне одного, утворюючи єдине мозаїчне зображення.

Цей творчий прорив справив глибинний вплив і спричинив тектонічні зрушення у фундаменті радянської культурної парадигми в Україні. Особливо вразив той факт, що вірменин за походженням, який народився в Грузії, зумів настільки глибоко проникнути в серцевину гуцульської української культури і блискуче її відобразити. "Тіні забутих предків" миттєво здобули широку популярність не лише в СРСР, а й у світі, ставши справжнім культурним феноменом.

Можна стверджувати, що розвиток українського поетичного кіно став історичним явищем, а Параджанов посів місце його ключової постаті. Цей непересічний митець зумів об'єднати навколо даної праці ціле сузір'я талановитих особистостей - письменника Івана Чендея, оператора Юрія Іллєнка, композитора Мирослава Скорика, художника-постановника Георгія Якутовича та, безумовно, чарівний акторський ансамбль. Імена цих людей увічнені в історії української культури, але в даній статті ми доторкнемося до ролі режисера, композитора та співавтора сценарію.

Звичайно, без літературного першоджерела - повісті Коцюбинського - ця колаборація була б неможливою. Письменник блискуче відтворив етнографічний колорит гуцульського життя, надихаючи створення візуально насиченого та автентичного кінотвору.

Шукаючи відповіді на питання, що саме в цьому фільмі привернуло увагу суспільства, важливо розглянути кілька аспектів. Чи існував у тогочасній спільноті запит на пошук коріння, поглиблення зв'язку зі справжніми культурними традиціями? Чи вабила творчу інтелігенцію перспектива знайти нові площини для самореалізації, вільні від нав'язуваної "центральної лінії"? Можливо, це був прояв свідомого прагнення свободи від обмежень тоталітарної системи? А може, творча еліта відчувала нестачу свіжого повітря, але бракувало рішучості здійснити вольовий вчинок.

Роль режисера. Сергій Параджанов був затятим перфекціоністом, який повністю поринув у вивчення автентичних гуцульських традицій та обрядів. Як пише українська культурологиня Н.Мусієнко, режисер "провів тривалий час у гуцульських селах, ретельно вивчаючи побут, звичаї, вірування місцевих жителів"[5]. Він не лише спостерігав, а й активно брав участь у обрядах, щоб максимально пройнятись їхнім духом зсередини. Така копітка і самовіддана робота дозволила режисеру досягти художньої достовірності у відтворенні гуцульського світосприйняття на екрані.

Звершивши щире кіноосягнення місцевої культури, Сергій Параджанов наче відкрив брами в інший, загадковий світ, сповнений архаїчної мудрості та первозданної пульсації життя.

Він узяв на себе місію провідника, що веде за руку сучасників крізь часопростір до вічних джерел народної душі. Але за це звільнення з пут рутини та ідейної однобокості митцеві довелося заплатити високу ціну - ціну власної свободи.

Дана роль вимагала двох взаємопов'язаних попередніх умов: внутрішньої свободи, тобто, внутрішньої незалежності та здатності діяти відповідно до своїх переконань, а також усвідомленого вольового вибору рухатися в заданому напрямку (звичайно, щоб заглиблюватися в дану тему, необхідно більш детально вивчати психологічний портрет самого С.Параджанова та комплексно розглядати всі його внутрішні якості. Але це не є предметом даної статті, і приймається як загальновідомий факт).

Драматизм розгортався не лише у полотні кінострічки, а тривав ще довгі роки після її виходу в гіркому присмаку переслідувань. Образ С.Параджанова, мученика за правду мистецтва, явив новий виток духовної боротьби за незалежність творчого вислову.

Ця історія ставить перед кожним художником відвічне питання: що є свобода? Якою ціною її можна здобути? Що саме можна і варто пожертвувати на цьому шляху? Сміливість С.Параджанова пробудила потужний імпульс самовизначення, показавши приклад безкомпромісного прагнення до самореалізації понад усілякі догми та обмеження.

Музика. Пишучи про “Тіні забутих предків”, не можна оминути ім'я видатного композитора кінокартини - Мирослава Скорика. Одним з найвідоміших творів композитора є його музика до культового кінофільму "Тіні забутих предків". Він майстерно передав атмосферу гуцульського краю у своїй партитурі і вдало поєднав автентичні гуцульські мелодії з сучасними композиторськими техніками.

Його музика немов оживляє красу карпатських пейзажів, колоритні народні звичаї та філософські роздуми про сенс життя і смерті.

Мирослав Скорик продемонстрував неперевершену майстерність у роботі з народними інструментами та автентичним гуцульським фольклором. Він віртуозно інкорпорував звучання традиційних інструментів, таких як трембіта, цимбали, дримба та інші у свою партитуру. Це додало музиці унікального гуцульського колориту та глибокого зв'язку з культурними джерелами.

Композитор створив захопливе багатошарове симфонічне полотно, наповнене красою і водночас трагізмом народної міфології. В результаті вийшов неперевершений музичний шедевр, який надовго закарбував його ім'я як видатного митця з унікальним композиторським стилем.

Літературний сценарій і етнографія. Співпраця Сергія Параджанова з Іваном Чендеєм стала надзвичайно плідною та доленосною для створення "Тіней забутих предків". І.Чендей - відомий український письменник, фольклорист та етнограф, був непересічною постаттю у вивченні та популяризації закарпатської народної культури.

Саме І.Чендей став літературним співавтором Параджанова під час роботи над сценарієм фільму. Завдяки його глибоким знанням гуцульських звичаїв, міфології, казок та легенд, кінострічка наповнилась духом автентичної етнографічної достовірності.

Параджанов жив певний час у родині І.Чендея у підготовчому до зйомок періоді, що дозволило режисерові зануритись у гуцульський побут, обряди, світогляд зсередини, перейнятись їх філософією та ментальністю. І.Чендей, як ніхто інший, зумів передати Параджанову дух карпатської народної культури, наповнений містичним символізмом та віруваннями предків.

Висновки

Вихід кінострічки "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова став визначною віхою в історії українського та світового кіномистецтва. Цей фільм став справжнім культурним феноменом, що вразив безкомпромісним творчим пориванням та жагою до свободи самовираження.

Завдяки унікальному синтезу мистецьких здобутків та прояву вільного творчого духу, стрічка стала унікальним і яскравим маніфестом нездоланності української національної ідеї. Саме в цьому взаємозв'язку і виникла синергія людського духу та творчості, що призвела до появи феномену "українського поетичного кіно".

Кияни гаряче відгукнулись на цей потужний імпульс свободи, перетво-ривши прем'єру на акцію громадянського спротиву тиску на інтелігенцію. Протести на підтримку закликів Івана Дзюби та інших мужніх активістів стали віддзеркаленням назрілих суспільних змін. Поява "українського поетичного кіно" збіглася з висвітленням нагальної потреби національного самоусвідом-лення.

На світовій арені "Тіні забутих предків" уособили непоборну жагу митців до свободи творчості. Ця кінострічка постала універсальним втіленням могутності українського поетичного кінематографу, гідного поваги та визнання найвибагливіших глядачів.

Осягаючи спадщину цього кінополотна, ми переосмислюємо непроми- нальні філософські питання - яку ціну має право на свободу, і що людина готова за неї віддати. Адже саме завдяки шедеврові Параджанова Україна вчергове утвердилася в очах світу як оселя самобутньої культури, гідної вивчення і плекання.

Література:

1. Сайт кіноархіву Гарвардського університету. Harvard Film Archive. Shadows of Forgotten Ancestors. -- Режим доступу: https://harvardfilmarchive.org/calendar/shadows-of- forgotten-ancestors-1999-11

2. Рутковський О.К. Українське поетичне кіно : український словник-довідник екранних медіа. / О.К. Рутковський -- К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2007.

3. Holloway R. Sergei Parajanov Speaks Up -- Kinema, 1996. -- Режим доступу: https://openjournals.uwaterloo.ca/index.php/kinema/article/view/834/758

4. Українське поетичне кіно Сергія Параджанова: радянська історіографія. / В.П. Капелюшний, Р.М. Конта, Н.Г. Ховайба. -- К. : Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2019. -- Режим доступу: https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/ article/view/177696

5. Мусієнко Н.Б. Сергій Параджанов: поезія світу речей. / Н.Б. Мусієнко. - Образотворче мистецтво, 2008.

References:

1. Harvard Film Archive. (n.d.). Shadows of Forgotten Ancestors. Retrieved from https:// harvardfilmarchive.org/calendar/shadows-of-forgotten-ancestors-1999-11

2. Rutkovs'kyi, O.K. (2007). Ukrains'ke poetychne kino: ukrains'kyi slovnyk-dovidnyk ekrannykh media [Ukrainian poetic cinema: Ukrainian dictionary-directory of screen media]. Kyiv, Ukraine: IMFE im. M.T. Ryl's'koho NAN Ukrainy.

3. Holloway, R. (1996). Sergei Parajanov Speaks Up. Kinema. Retrieved from https://open j ournal s. uwaterl oo.ca/index.php/kinema/ arti cl e/vi ew/834/758

4. Kapelushnyi, V.P., Konta, R.M., & Khovayba, N.H. (2019). Ukrains'ke poetychne kino Serhiya Paradzhanova: radians'ka istoriohrafiia [Ukrainian poetic cinema of Sergei Parajanov: Soviet historiography]. Kyiv, Ukraine: Visnyk Natsional'noi akademii kerivnykh kadriv kul'tury i mystetstv. Retrieved from https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/177696

5. Musiienko, N.B. (2008). Serhii Paradzhanov: poeziia svitu rechei [Sergei Parajanov: The poetry of the world of things]. Obrazotvorche mystetstvo.

Размещено на Allbest.ru