Актуальні аспекти сучасного українського музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Салдан Світлана Олександрівна кандидат мистецтвознавства, доцент, в.о. завкафедри музичного мистецтва, Львівський національний Університет ім. Івана Франка; Мартинюк Любов Василівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музичного мистецтва, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Денисенко Анжела Олегівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри; Боярська-Хоменко Анна Володимирівна доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Шпак Галина Сергіївна кандидат мистецтвознавства, професор кафедри хорового диригування, Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової

Анотація

Цінності національного музичного мистецтва дедалі більше стають важливим стимулом творчої та професійної діяльності молоді. Українська народна музика з її яскравими мелодіями та чарівними ритмами посідає гідне місце у багатому гобелені української культури. Йдучи корінням у багатовікові традиції, ця музика не лише зачаровує серця свого народу, а й виходить на європейську сцену, долаючи кордони та підкорюючи широку аудиторію. У цій статті досліджується присутність та вплив української народної музики на європейській сцені.

Для покращення якості масової музичної освіти необхідна інтеграція до традиційної системи актуальних ідей та елементів із різних альтернативних методик викладання. В даному випадку це інтеграція ідей вальдорфської музичної педагогіки у вітчизняну музично-педагогічну теорію та практику, їх застосування в освітніх організаціях різних типів.

Виявлено особливість музичного мистецтва, яка полягає в його ідейно- естетичній сутності. Встановлено, що музичне мистецтво допомагає формувати існуючі в культурі погляди і установки, когнітивні, ціннісні, регулятивні парадигми, представляє собою своєрідну форму творчої діяльності людини, в ході якої її свідомість знаходить знакове відображення в музичних творах. Особливість музичного мистецтва полягає у його ідейно- естетичній сутності. Формуючи моральні устої суспільства, його естетичні ідеали та художні уподобання, переконуючи та орієнтуючи людей, музичне мистецтво тісно пов'язане з дійсністю. У цій статті досліджено процес формування дозвільних інтересів молоді засобами національного музичного мистецтва, спрямованої на розвиток музичного кругозору, духовно-моральної та естетичної культури особистості, збагачення її культурно-дозвільної сфери.

Ключові слова: музичне мистецтво, стилі та жанри музичного мистецтва, музична (хорова) культура, вальдорфська школа, система музичного виховання, культурно-дозвільна сфера.

Abstract

Current aspects of modern Ukrainian musical art

Saldan Svitlana Oleksandrivna Candidate of Art History, Associate Professor, Acting Deputy Head of the Department of Musical Art, Ivan Franko Lviv National University; Martyniuk Liubov Vasylivna Candidate of Pedagogic Sciences, Docent, Associate Professor at the Department of Music of the Kamianets-Podolskyi Ivan Ohiienko National University, Denysenko Anzhela Olehivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department, Boiarska-Khomenko Anna Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Education and Innovative Pedagogy, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Shpak Halyna Serhiivna Candidate of Art History, Professor of the Department of Choir Conducting Odesa National Music Academy named after Antonina Nezhdanova

The values of national musical art are increasingly becoming an important stimulus for the creative and professional activity of young people. Ukrainian folk music with its bright melodies and charming rhythms occupies a worthy place in the rich tapestry of Ukrainian culture. Rooted in centuries-old traditions, this music not only enchants the hearts of its people, but also enters the European stage, overcoming borders and conquering a wide audience. This article examines the presence and influence of Ukrainian folk music on the European scene.

To improve the quality of mass music education, integration into the traditional system of current ideas and elements from various alternative teaching methods is necessary. In this case, it is the integration of the ideas of Waldorf musical pedagogy into the domestic musical and pedagogical theory and practice, their application in educational organizations of various types.

The peculiarity of musical art is revealed, which consists in its ideological and aesthetic essence. It has been established that musical art helps to form cultural views and attitudes, cognitive, value, regulatory paradigms, represents a unique form of creative activity of a person, during which his consciousness finds a symbolic reflection in musical works. The peculiarity of musical art lies in its ideological and aesthetic essence. Forming the moral principles of society, its aesthetic ideals and artistic preferences, convincing and orienting people, musical art is closely connected with reality. This article examines the process of forming recreational interests of youth by means of national musical art, aimed at developing the musical outlook, spiritual, moral and aesthetic culture of the individual, enriching its cultural and recreational sphere.

Keywords: musical art, styles and genres of musical art, musical (choral) culture, Waldorf school, musical education system, cultural and recreational sphere.

Постановка проблеми

Здатність музики долати культурні розриви та сприяти взаєморозумінню підтверджується міжкультурною співпрацею між українськими та європейськими музикантами. Ця співпраця служить підґрунтям для творчості, де переплітаються та гармонійно поєднуються різні музичні традиції. Українська народна музика з її характерними мелодіями та проникливими висловами прийшлася до душі музикантам з різних європейських країн, що призвело до незвичайних мистецьких починань, які долають кордони [1]. Вплив цієї міжкультурної співпраці на збереження та просування української народної музики неможливо переоцінити. Завдяки злиттю української народної музики з різними європейськими музичними стилями народжуються нові та інноваційні звуки. Це не лише вдихне нове життя у традиційні українські мелодії, а й познайомить із ними слухачів, які, можливо, раніше не були знайомі з цією багатою музичною спадщиною. Така співпраця є каталізатором культурного обміну, дозволяючи українській народній музиці розвиватися та адаптуватися, зберігаючи при цьому свою суть [2].

Розвиток музичності у дітей відбувається завдяки комплексному підходу до навчання, де гармонійно поєднуються всі елементи музичної освіти та види діяльності. Слухання та обговорення музики, гра на музичних інструментах, спів у хорі, походи в театри та на концерти, домашнє музикування, слухання оповідань та захоплюючих історій про музику та композиторів - все це сприяє розвитку музичності та гармонійному розвитку особистості дитини в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

До епохи Відродження інструментальна музика мала прикладний, службовий характер, супроводжувала різні події життя. Зародження та поява музичних жанрів інструментальної та симфонічної музики було закономірним процесом. Інструментальна музика виконується на різноманітних музичних інструментах. У давнину, коли не було містких концертних залів, філармонії для імпровізованих концертів любителі музики збиралися у своїх будинках. Так сформувалася камерна музика. Камерна музика спочатку призначалася для невеликої кількості виконавців. Для неї важлива увага до внутрішнього світу слухача як особистості. Сучасна камерно-інструментальна музика оформилася у творах віденських класичних композиторів. Розвинулися такі жанри, як соната та ансамбль, у якому головна роль приділяється струнним інструментам. Слово "сюїта" перекладається як "послідовність", "ряд". Вона є циклом, що складається з незалежних, контрастних п'єс, які поєднує загальна художня ідея. Часто замість назви "сюїта" композитори використовують назву - "партита". У музиці квартет означає ансамбль, що складається із чотирьох учасників. Найбільшого поширення набув струнний квартет, у якому пара скрипок, альт та віолончель. Такий склад виник ще у XVIII ст., коли виконавці, збираючись вечорами, вправлялися у грі на струнних музичних інструментах. Згодом у квартети стали поєднуватись і видатні музиканти. Твори для струнних квартетів з'явилися з XVIII ст. Тоді такі колективи були розвинені [3].

У світовій камерній музиці квартети великих композиторів-класиків минулих століть та сучасності займають почесну нішу. У тому числі безсмертні твори Моцарта, Бетховена, Брамса. Симфонічна музика залишається однією з найважливіших галузей музичної творчості. До виникнення симфонії були готові музиканти багатьох країн, але насамперед вона з'явилася у творчості композиторів Мангеймської школи. Саме вони термін «симфонія» означав оркестрове циклічне твір. Класична симфонія сформувалася наприкінці XVIII ст., у творчості Й. Гайдна та В. Моцарта. Віденського композитора Й. Гайдна називають «батьком симфонії», оскільки саме у його творчості цей жанр уперше досягнув високої художньої досконалості.

Наприкінці 18 ст. на перший план за своїм значенням вийшла фортепіанна соната. Фортепіано прийшло зміну старовинного клавесина і втілило у собі вишукане багатство мелодійних відтінків. Разом зі стрімкою швидкістю воно має і оркестрове звучання. Ці якості успішно використовував у своїх фортепіанних сонатах Л. Бетховен. Він зміг додати своїм творам симфонічний розмах та особливу масштабність («Аврора», «Апасіоната») [3].

Протягом 100 років у Європі активно розвиваються вальдорфські школи, у яких важливим складником є система музичного виховання. Вона гармонійно вплетена в канву загальної освіти і нерозривно пов'язана з усіма предметами, що викладаються. Гра в оркестрі та спів у хорі включені у звичайні уроки музики. Основоположником вальдорфської педагогіки є Р. Штайнер. Його натхненником був німецький поет, державний діяч, мислитель, філософ та натураліст - І.В. Гете. Свої численні праці Штайнер присвятив питанням освіти [4]. При цьому роботи, присвячені особливій потрійній структурі людини та її віковим особливостям, відіграють найважливішу роль у процесі складання навчальних планів вальдорфської школи.

Формулювання цілей статті: вивчення місця та ролі музичного мистецтва та культури в сучасному суспільстві; розкрити особливості сучасного розвитку ідей вальдорфської музичної педагогіки; формування дозвільних інтересів молоді засобами національного музичного мистецтва, спрямованої на розвиток музичного кругозору.

Виклад основного матеріалу

В ЮНЕСКО представили нову доповідь про індустрію культури та творчості. У ньому повідомляється, що прибутки від продажу книг, журналів, газет, музичних дисків, кінопрокату, концертів, образотворчого мистецтва, радіо та телебачення становлять 2250 мільярдів доларів США. На долю індустрії культури та творчості припадає 29,5 мільйонів робочих місць у всьому світі. Це більше, ніж кількість робітників в автомобільній промисловості Європи, Японії та США разом узятих [5]. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України там знаходиться близько 15,5 тисяч пісень. Тож не випадково до витоків української народної пісні зверталися такі добре відомі в музичному світі композитори, як Бах, Брамс, Вебер, Гайдн, Глинка, Дворжак, Ліст, Моцарт, Шопен, Шуберт та ін. [6].

Музичне мистецтво загалом універсальне, оскільки немає таких галузей життєдіяльності людини, які б не стикалися з ним. Твір музичного мистецтва є творчою моделлю, що складається з особливих естетичних знаків, що привертають увагу своєю незвичністю, створюють «інформаційне повідомлення», що має особливу мову, відфільтровану культурою і часом, в якому музика «звучить» у текстах, знакових системах, кодах, символах, архетипах, образах культури. Дослідження музичного мистецтва дає можливість охарактеризувати суспільство, в якому воно функціонує, аудиторію, що його сприймає, художника, що його створює.

Музика це мистецтво, у якому реальність відбивається засобами звукових художніх образів. Воно націлене, насамперед, на емоційну і чуттєву сферу людини. Вокальне мистецтво є найдавнішим виконанням музики. За допомогою слів та інтонації звучання надається емоційна виразність. Спів за кількістю виконавців поділяється на сольний, ансамблевий у вигляді дуету, тріо, квартету, квінтету та хорового. Практикують співи за наявності інструментального супроводу і без нього, за наявності тексту та без слів (вокаліз). За манерою виконання спів буває народний, академічний, естрадний. За тембром і висотою жіночий спів буває сопрано, меццо-сопрано, чоловіче - тенор, баритон, бас.

Музичний жанр - поняття, яке характеризує розподіл музичного різноманіття за родом та видом. Музичні жанри класифікують виходячи з їхнього походження, умов виконання, сприйняття або за багатьма іншими ознаками (змістом, структурою, засобами вираження, складом виконавців тощо). Різні жанри розрізняють за особливостями їх змісту та форми, що обумовлено різними життєвими та культурними цілями. Наприклад, ритм, темп, мелодика та інші засоби виразності маршу чудово пристосовані до кроку. Зовсім інша мета у колискової пісні. Вона створена для заспокоєння малюка, заколисування його. Взагалі, музикознавці вважають марш і колискову пісню первинними жанрами, з урахуванням яких у розвитку музики виникали і продовжують виникати нові, доповнюючи різноманітну жанрову палітру. За способом виконання поділяють вокальні музичні твори та інструментальні. Розрізняють чотири види музичного мистецтва, що охоплюють певне коло жанрів.

За призначенням - жанри прикладної, академічної та естрадної музики. За змістом бувають ліричні, епічні, драматичні жанри, і навіть марш і танець. За місцем виконання - жанри театрального та концертного виконання, кіно тощо. Музичні жанри постійно оновлюються та розвиваються. Наприкінці 18 ст. стали розвиватися всі жанри інструментальної музики - від мініатюри до сонати та симфонії. Концерт має два значення. Це великий музичний твір віртуозного характеру для соліста і виконання різних музичних творів. Увертюра - інструментальний вступ до театральної вистави (опера, балету, кінофільму або ораторії та кантати). Музично - театральні жанри. Балет - поєднання музики та хореографії. Зміст, думки та почуття дійових осіб у балеті виражаються засобами музики та танцю. Опера та оперета - музично- драматична вистава, де пісні та танці поєднуються з розмовами, діалогами (музична комедія). Мюзикл - музична вистава сучасної музики, хореографії, оперети та опери [3].

Хорова культура України - унікальне явище в історії не лише національної, а й світової музичної культури. Вона розвивалася протягом багатьох століть на кращих зразках духовної музики та фольклорної спадщини, стилістично та художньо формувалася у творчості багатьох видатних композиторів та диригентів. Хорове мистецтво мало значний вплив і на розвиток інших галузей музикознавчої науки в Україні [7]. На думку сучасних учених «українська музична культура у своєму етногенезі та природі є хоровою, тому хоровий спів - невід'ємне явище життя народу, яке пронизує всі його сфери» [8]. Наукова спадщина О. Лащенка охоплює широке коло проблем хорової культури. За визначенням вченого, хорова культура - «це певна активність людей, матеріалізована вокально-колективними засобами музичної виразності, що має на меті висловити своє ставлення до навколишнього світу» [9]. Київський камерний хор, започаткований у грудні 1990 року один із найвідоміших хорів України за останні 30 років. Група професійних менеджерів, які працюють у Київській консерваторії Миколи Гобдича. Культурна та просвітницька етнічна приналежність має велике значення для України та української нації. Крім якісного виконання українських і творів української духовної музики - відданість пласта унікальних православних (церковних) збереглася в XI столітті. За словами лідерів нового покоління режисерів, творці «вдихнуть» нове життя у найконсервативнішому жанрі.

Народний хор - особливий тип хору, який відрізняється від академічних, і від церковних хорів манерою співу. Особливість цієї манери - відкритий спів, завдяки якому досягається особливо яскравий тембр звучання. Як і будь-яке мистецтво музика виражає такі переживання людей, як горе, щастя, надії, мрії. Якщо порівнювати з іншими видами мистецтва подібне вираження почуттів є досить суб'єктивним [3]. Інтонаційно-образне смислове забарвлення музичних творів є досить абстрактним поняттям.

Унікальність української музики полягає у її багатовимірності та вікових традиціях, які переживають із покоління в покоління. Вона здатна передати глибокі почуття, відбиваючи різні аспекти української культури та історії. Передісторія української музики як такої починається в Україні у 1920-30 роках, коли вона спочатку базувалася переважно у Києві та Харкові. Період 30-х років був одним із найінтенсивніших часів для прогресу української музики, яка прагнула високого професіоналізму і проявила себе в абсолютно не схожих стилістиках. Водночас розвивається театральне музичне мистецтво та прогресує концертне життя. 1960-ті роки - це прорив української музики, композиторської школи на великі арени всього світу, а також освоєння та застосування останніх течій єврокультури. Популярна музика та українська рок-музика яскраво представлені на таких фестивалях «Червона рута», «Чайка», «Таврійські ігри» та ін. Інтенсивно розвивається сучасна українська рок-музика. Серед відомих імен - "Океан Ельзи", "ВВ", "ТНМК", "Скрябін", "Мертвий півень". Регулярно та успішно проводяться українські рок-фестивалі [10].

У сучасній українській музиці можна відчути сильний вплив фольклору, що відіграє важливу роль у формуванні її унікального звучання. Фольклорні мотиви, мелодії та ритми приносять особливу енергію та насиченість композиціям, розкриваючи глибину української культури та історії. Відомі українські музиканти використовують різноманітні аспекти фольклору у своїй творчості, надаючи їй унікального відтінку ( табл. 1). Вони вдаються до традиційних українських мелодій та інструментів, які знаходять втілення у їхніх піснях та композиціях. Це дозволяє створювати музику, здатну глибоко дотягуватися до слухачів та передати настрій та емоції, властиві українському народу.

Таблиця 1. Вплив фольклору на сучасну українську музику

Джерело: Цікаві факти про відомих українських музикантів - українська музика в огляді.

Таким чином, вплив фольклору на сучасну українську музику є надзвичайно важливим. Він дозволяє музикантам відтворити унікальність української культури та висловити національний дух через музику. Фольклорні елементи надають інтерес та оригінальність сучасним українським композиціям, збагачуючи їхнє звучання та розширюючи музичний горизонт.

Міграція української народної музики до Європи була захоплюючою подорожжю культурного обміну та музичного збагачення. Протягом багатьох років українські іммігранти та громади діаспори переносили мелодії та ритми своєї батьківщини через кордони, знайомлячи європейську аудиторію із чарівним світом української народної музики. Ця міграція не лише зберегла автентичність українських музичних традицій, а й зробила свій внесок у мультикультурну тканину європейської музичної спадщини.

Вплив української народної музики на європейські музичні традиції не можна недооцінювати. Унікальні звуки та характерні особливості української народної музики знайшли відгук у музикантів та композиторів по всій Європі, надихаючи їх включати елементи цієї багатої традиції у свої твори. Від нав'язливих мелодій бандури до жвавих танців під акомпанемент трембіти, українська народна музика залишила незабутній слід у різних жанрах, таких як класична музика, світова музика та навіть сучасна поп-музика.

Багато відомих європейських музикантів та ансамблів прийняли українську народну музику, наповнивши свої виступи її чарівною красою. Такі виконавці, як «ДахаБраха», український етно-хаос гурт, здобули міжнародне визнання за їх інноваційне злиття традиційних українських мелодій із сучасними елементами. Аналогічно, відомі європейські групи, такі як Le Mystere des Voix Bulgares та Transglobal Underground, включили український народний вплив до свого репертуару, підкорюючи аудиторію своєю міжкультурною співпрацею. Ці артисти та ансамблі є послами української народної музики, долаючи культурні розриви та розширюючи її вплив по всій Європі. Їхня відданість збереженню та просуванню цієї музичної традиції не лише познайомила нових слухачів з українською народною музикою, а й сприяла глибшому сприйняттю культурної спадщини, яку вона представляє [2].

Численні проекти та ініціативи відіграли ключову роль у донесенні української народної музики до широкої європейської аудиторії. Одним із таких проектів є серія «Українські голоси», в рамках якої демонструються спільні виступи українських народних музикантів та артистів із різних країн Європи. Ця ініціатива не лише наголошує на різноманітності європейських музичних традицій, а й надає платформу для того, щоб українська народна музика була почута та оцінена у ширшому масштабі. Крім того, такі фестивалі, як «Folk Europe» та «Ethno Port», активно сприяють міжкультурній співпраці, запрошуючи українських музикантів виступити разом із європейськими колегами. Ці фестивалі є яскравими майданчиками культурного обміну, де музиканти збираються разом, щоб створити захоплюючі виступи, що поєднують у собі найкращий із двох світів. Завдяки цим проектам та ініціативам українська народна музика отримала визнання та високу оцінку на європейській музичній сцені. Культурний діалог, який підтримує ця співпраця, збагачує музичний ландшафт і поглиблює порозуміння між культурами [2].

Для покращення якості масової музичної освіти необхідна інтеграція до традиційної системи актуальних ідей та елементів із різних альтернативних методик викладання. В даному випадку це інтеграція ідей вальдорфської музичної педагогіки у вітчизняну музично-педагогічну теорію та практику, їх застосування в освітніх організаціях різних типів. Досягнення вальдорфської школи та її ідейна основа (антропософія) пов'язані з ім'ям Р. Штайнера [4]. Проблема організації музично-виконавчої діяльності учнів у загальноосвітній школі викликає багато питань. Тим не менш, сьогодні в школах з'являється все більше музичних інструментів та спеціального обладнання гарної якості для включення їх до навчальної діяльності на уроках музики. У реаліях сучасної загальноосвітньої школи практично всі вчителі мають можливість організувати у класі хор та оркестр.

Важливо відзначити, що вальдорфська музична педагогіка багато в чому відповідає вимогам сучасних освітніх стандартів, де наголошується на пріоритеті практичної діяльності, з якої гармонійно зростає теоретичне знання. Навчання, що не випереджає за рівнем вік учнів, акцент на їх вікові особливості, відмова від оцінок та підручників та багато інших особливостей вальдорфської педагогічної системи сприяють бажанню дітей навчатися у школі, де урок музики відіграє важливу роль. Вальдорфська музична педагогіка - невід'ємний компонент вальдорфської системи освіти, що визначається специфічним підходом до виховання та навчання засобами музики, орієнтований на дитину та спирається на розуміння природи людини та законів її розвитку протягом усього життя. Відповідно до концепції валь- дорфської школи, формування особистості відбувається завдяки вільному розвитку шляхом цілісного сприйняття та дружньої взаємодії з навколишнім світом природи та соціуму, продуктивної реалізації власного творчого потенціалу.

Система музичної освіти вальдорфської школи побудована з урахуванням багатьох особливостей учнів. Тут враховані і вікові особливості учнів, особливості сприйняття ними інформації, і специфіка навчання дітей із різними темпераментами. Більш ніж двадцятирічний досвід роботи показав, що діти, які навчаються за цією системою, з великим задоволенням ходять на уроки музики, вважають їх не менш важливими, ніж уроки з інших предметів, виявляють бажання вчитися в музичних школах і ходити на концерти класичної музики [4]. Музичне середовище починає виховувати та навчати, роблячи кожного учня музичним.

Мистецтво стимулює творчість, інновації та культурне розмаїття всіх народів світу та відіграє важливу роль в обміні знаннями та заохочення цікавості та діалогу. Всесвітній день мистецтва, покликаний сприяти просуванню, розповсюдженню та отриманню задоволення від мистецтва, було проголошено на 40 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2019 році. Цей День також є приводом звернути увагу на художню освіту у школах, оскільки культура може прокласти шлях до інклюзивної та справедливої освіти [12].

У процесі формування дозвільних інтересів молоді засобами національного музичного мистецтва необхідно спиратися на такі освітні доктрини:

- у центрі національного музичного мистецтва виступає людина, яка виробляє та освоює її цінності для свого народу;

- явищами національного музичного мистецтва слід вважати пізнавальну, художню, моральну цінності людини - носія цієї культури;

- у національній культурі необхідно виділяти перетворюючу, творчу сторони діяльності, спрямовані на саморозвиток власної особистості.

Для поліпшення ефективності формування дозвільних інтересів молоді світоглядна функція національної культури реалізується в постановці цілей наступного характеру: формування в учасників знань про сутність національного музичного мистецтва, її основні елементи; розвиток вміння виокремлювати етнічні аспекти; характеристика національних рис у музичному мистецтві; розвиток навичок оволодіння практичною діяльністю.

Національний характер музичного мистецтва слід розглядати у двох аспектах: національний характер культурних цінностей та національний характер творця - творця цих цінностей. Самобутність національної музичної культури з цих позицій реалізується:

- у формуванні в учасників знань про елементи національного музичного мистецтва, що є етнічним компонентом національної культури, знання специфічних рис та особливостей тих чи інших її елементів, знання соціальних, культурних, релігійних та економічних аспектів національної культури;

- у вихованні у молоді емоційно-цілісних відносин особистості до національних традицій, національної своєрідності та самобутності своєї культури;

- у розвитку в молоді самооцінки своїх етнічних рис, формування позитивних установок на етнічну самоідентифікацію, досвіду народних традицій, а також виховання толерантної культури.

У столиці України розпочато роботи з набуття у 2024 році Києвом статусу креативного міста ЮНЕСКО. Представники державного та приватного секторів, громадянського суспільства, культурних та креативних індустрій визначили, що саме музичне мистецтво є найяскравішою сферою- представником української столиці [13]. Музика є потужним засобом спілкування та згуртування людей, вона сприяє зникненню бар'єру між людьми. Кожен відчуває єднання, загального наснаги від свідомості причетності до спільноти людей, об'єднаної музикою. У музичному спілкуванні багаторазово перехрещуються складні зв'язки між усіма учасниками мистецької комунікації. Ця загальність відображає найбільш значні риси музичної культури народу, нації, регіону та дозволяє наділити його конкретними колористичними характеристиками. З огляду на це музична культура - це сукупність музичних цінностей, їх створення, зберігання та поширення. Музична культура займає особливе місце у системі культури суспільства, бо завдяки їй розкривається духовний образ епохи. Музична складова культури як системи є однією з основних рушійних сил, спрямованих на створення необхідного культурного середовища, в якому формується особистість.

музичний мистецтво вальдорфський педагогіка

Висновки

Звертаючись до музичного мистецтва, людина виходить за межі свого повсякденного життя, отримуючи можливість добудовувати свою картину світу. Визначення місця музичного мистецтва в сучасному суспільстві та особливостей його вивчення у дискурсі культурології розширює рамки його впливу на особистість, формуючи її власну картину світу. Модель формування дозвільних інтересів молоді засобами національного музичного мистецтва, структурні підрозділи якої об'єднані єдиною цільовою установкою, визначає ефективне педагогічне та соціально-культурне супроводження, що координує музикально-творчу діяльність молоді, створює культурно-виховний простір для розвитку її дозвільних інтересів, забезпечує ефективну соціалізацію молоді в процесі задоволення її соціально-культурних потреб. Модель формування дозвільних інтересів молоді засобами національного музичного мистецтва забезпечує включення молоді до музично-творчої діяльності, створює умови для реалізації особистісного потенціалу, духовно-моральних потреб та реалізує весь комплекс організаційно-методичного та діяльнісно- орієнтованого забезпечення культурно-дозвільної діяльності молоді.

На сьогоднішній день уроки музики в загальноосвітніх школах мають на увазі включення до уроків інструментального виконавства: до шкіл поставляються різні музичні інструменти, комп'ютерна музична апаратура, навіть набори для музичних лабораторних досліджень. Вивчення вальдорфської системи педагогами загальноосвітніх шкіл та вчителями додаткової освіти може сприяти включенню багатьох елементів уроків музики з вальдорфської школи, у тому числі інструментального виконавства, до інших освітніх та культурних дитячих закладів. Застосування вищеописаної методики може сприятливо вплинути музичний розвиток і культурний рівень суспільства загалом.

Література

1. Leman M. The Theory of Tone Semantics: Concert, Foundation, and Application. Minds and Machines. Special Issue: Music and Cognition. 1992. Vol. 2, № 4. Nov. P. 345-363.

2. Rosa O. Exploring Ukrainian Folk Music on the European Stage: A Cultural Journey.

3. Music as art.

4. Mitchell D., Gerwin D. Survey Waldorf graduates, Phase II. Research Institute or Waldorf education, 2007. 169 pp.

5. The culture and creativity industry accounts for almost 30 million jobs worldwide.

6. There are about 15,500 songs in the UNESCO Fund of Ukraine. January 26, 2019.

7. Немкович О.М. Українське музикознавство ХХ століття як система наукових дисциплін: монографія. Київ, 2006. 534 с.

8. Бермес І.Л. Рефлексії про сутність поняття «хор» у просторі культури. Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2016. № 4. С.57-61.

9. Лащенко А.П. Проблеми дослідження вітчизняної хорової культури. Науковий вісник Нац. муз. академії України ім. П.І. Чайковського: Українське музикознавство. 1998. Вип. 28. С. 13-24.

10. Українська музика. «Нотатки про українську музику».

11. Цікаві факти про відомих українських музикантів - українська музика в огляді.

12. UNESCO action in UkraineWorld Heritage.

13. Київ готує заявку на набуття статусу Міста музики ЮНЕСКО.

References

1. Leman, M. (1992). The Theory of Tone Semantics: Concert, Foundation, and Application. Minds and Machines. Special Issue: Music and Cognition. 1992. Vol. 2, № 4. Nov. P. 345-363. [in English].

2. Rosa, O. Exploring Ukrainian Folk Music on the European Stage: A Cultural Journey. [in English].

3. Music as art. [in English].

4. Mitchell, D., Gerwin, D. (2007). Survey Waldorf graduates, Phase II. Research Institute or Waldorf education, 2007. 169 pp. [in English].

5. The culture and creativity industry accounts for almost 30 million jobs worldwide. [in English].

6. There are about 15,500 songs in the UNESCO Fund of Ukraine. January 26, 2019. [in English].

7. Nemkovych O.M. (2006). Ukrayinske muzykoznavstvo XX stolittya yak systema naukovykh dystsyplin: monohrafiya [Ukrainian musicology of the 20th century as a system of scientific disciplines: monograph], 2006. 534 s. [in Ukrainian]

8. Bermes I.L. (2016). Refleksiyi pro sutnist ponyattya «khor» u prostori kultury [Reflections on the essence of the concept of "choir" in the space of culture]. Visnyk natsionalnoyi akademiyi kerivnykh kadriv kultury i mystetstv [Bulletin of the National Academy of Managers of Culture and Arts]. 2016. № 4. P. 57-61. [in Ukrainian]

9. Lashchenko A.P. (1998). Problemy doslidzhennya vitchyznyanoyi khorovoyi kultury [Problems of the study of national choral culture ]. Naukovyy visnyk Nats. muz. akademiyi Ukrayiny im. P.I. Chaykovskoho : Ukrayinske muzykoznavstvo [Scientific Bulletin of the National. music Academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky: Ukrainian musicology.]. 1998. Vup, 28. Pp. 13-24. [in Ukrainian]

10. Ukrainian music. «Notes about Ukrainian music». [in Ukrainian]

11. Tsikavi fakty pro vidomykh ukrayinskykh muzykantiv - ukrayinska muzyka v ohlyadi [Interesting facts about famous Ukrainian musicians - Ukrainian music in review].

12. UNESCO action in UkraineWorld Heritage. [in English].

13. Kiyev gotovit zayavku na polucheniye statusa. Goroda muzyki YUNESKO [Kyiv is preparing an application to receive the status of a UNESCO City of Music.]. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru