Психолого-педагогічна готовність майбутніх хореографів до професійної діяльності в воєнний та поствоєнний час

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолого-педагогічна готовність майбутніх хореографів до професійної діяльності в воєнний та поствоєнний час

Тараненко Юлія Петрівна

кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри теорії та методики навчання мистецьких дисциплін, Бердянський державний педагогічний університет (тимчасово переміщений до м.Запоріжжя

Анотація

У контексті воєнного часу існування нашої держави та з огляду на майбутнє важливо дослідити процес формування психолого- педагогічної готовності здобувачів вищої освіти, які навчаються за освітньо-професійними програмами «Хореографія» та «Середня освіта (Хореографія). Фітнес», до професійної діяльності, оскільки після закінчення навчання вони розпочнуть свою професійну діяльність в умовах соціальної нестабільності та стресу.

У статті на основі застосування методів аналізу і синтезу психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури, подано аналіз основних дефініцій, зокрема «психолого-педагогічна готовність», «компоненти психолого-педагогічної готовності», «освітні втрати в підготовці майбутніх хореографів».

Проаналізовано навчально-методичне забезпечення циклу професійних і варіативних дисциплін хореографічних спеціальностей з позиції формування компонентів психолого-педагогічної готовності: мотиваційно-особистісного, процесуально-діяльнісного, творчо-рефлексивного, виділені компетенції, які є критеріями оцінки сформованості кожного компоненту.

На основі досвіду роботи авторки статті в змішаному режимі організації освітнього процесу релокованого закладу вищої освіти розкрито основні форми і методи роботи зі здобувачами в умовах переважання онлайн-формату навчання. Наведено приклади відпрацювання кожного з компонентів психолого-педагогічної готовності в освітньому та позанавчальному процесах. Зокрема схарактеризовано такі інноваційні форми роботи зі здобувачами вищої освіти хореографічних спеціальностей як «Марафон із сучасного танцю», розробка танцювальних проєктів, скрайбінг, брейнстормінг. Значна увага приділяється застосуванню ігрових цифрових інструментів на онлайн-заняттях. Зміст гейміфікації складають такі форми, як квести, кросворди, вікторини тощо, які формують у здобувачів здатність швидко реагувати на ситуації, приймати відповідні рішення, виявляти креативність.

Доведено, що особливо цінними для періоду соціальної нестабільності, в якому перебувають здобувачі вищої освіти є такі форми роботи, які підвищують їх життєстійкість, врегульовують психоемоційний стан («Психологічні хвилинки», оволодіння комплексами релаксаційних та дихальних вправ, включення елементів тілесної терапії).

У статті акцентовано увагу на важливості розвитку у майбутніх хореографів рефлексії, яка згодом стане вагомим інструментом самовдосконалення як професіонала, так і особистості. Основою для рефлексії може стати «Щоденник власного тіла», розроблений здобувачами в рамках освітнього проєкту.

Результати творчих доробок авторки статті можуть служити підґрунтям для подальших розвідок у цій області, зокрема стати основою для створення практичних рекомендацій не тільки для здобувачів, а й для фахівців-практиків щодо професійної діяльності в умовах воєнного та поствоєнного часу.

Ключові слова: психолого-педагогічна готовність, професійна діяльність, воєнний період, соціальна нестабільність, професійна адаптованість, психологічне відновлення, підготовка майбутніх хореографів.

Abstract

освіта заняття хореограф воєнний

Taranenko Yuliia Petrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Teaching Art Disciplines, Berdiansk State Pedagogical University (temporarily relocated to Zaporizhzhia,

PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL READINESS OF FUTURE CHOREOGRAPHERS FOR PROFESSIONAL ACTIVITY IN WARTIME AND POST-WAR

In the context of the wartime existence of our state and with a view to the future, it is important to study the process of forming the psychological and pedagogical readiness of higher education students studying under the educational and professional programs “Choreography” and “Secondary Education (Choreography). Fitness” programs, to professional activity, since after graduation they will begin their professional activity in conditions of social instability and stress.

Translated with DeepL.com (free version) Based on the methods of analysis and synthesis of psychological, pedagogical and artistic literature, the article analyzes the main definitions, in particular, «psychological and pedagogical readiness», «components of psychological and pedagogical readiness», «educational losses in the training of future choreographers».

The article analyzes the educational and methodological support of the cycle of professional and varied disciplines of choreographic specialties from the standpoint of the formation of components of psychological and pedagogical readiness: motivational and personal, procedural and activity, creative and reflective, and identifies competencies that are criteria for assessing the formation of each component.

Based on the author's experience of working in a mixed mode of organizing the educational process of a relocated higher education institution, the main forms and methods of working with applicants in the context of the predominance of the online learning format are revealed. Examples of the development of each of the components of psychological and pedagogical readiness in the educational and extracurricular processes are given. In particular, such innovative forms as the «Modern Dance Marathon», the development of choreographic projects, scribing, and brainstorming are characterized. Considerable attention is paid to the use of digital gaming tools in online classes. The content of gamification includes such game forms as quests, crosswords, games, quizzes, etc. that develop students' ability to respond quickly to situations, make appropriate decisions, and show creativity.

It is proved that especially valuable for the period of social instability in which applicants are experiencing are such forms of work that increase their resilience, regulate their psycho-emotional state («Psychological Minutes», mastering complexes of relaxation and breathing exercises, incorporating elements of body therapy).

Attention is also drawn to the importance of developing reflection in future choreographers, which will later become an important tool for selfimprovement of both the professional and the individual. The basis for reflection can be the «Diary of Your Own Body» developed by students as part of an educational project.

The results of the author's work can serve as a basis for further research in this area, in particular, to create practical recommendations not only for applicants but also for practitioners on professional activities in wartime and post-war conditions.

Keywords: psychological and pedagogical readiness, professional activity, wartime, social instability, professional adaptability, psychological recovery, training of future choreographers.

Постановка проблеми

У нашій країні, яка переживає період воєнного конфлікту, важливу роль в освіті відіграють професійні хореографи, які сприяють збереженню національної ідентичності, культурної спадщини та відповідають за психологічне відновлення суспільства. Цінність їхньої психолого-педагогічної готовності до професійної діяльності в таких умовах надзвичайно актуальна. Адже, хореографи володіють глибоким розумінням впливу танцювальних рухів і вправ на емоційний стан і психологічний комфорт людини, допомагають соціальній інтеграції та надають підтримку у складних ситуаціях. В контексті зазначеного формування готовності майбутнього хореографа до професійної діяльності набуває особливої актуальності, адже на сьогодні спостерігається посилення вимог до процесу підготовки, створення комфортного здоров'язбережувального середовища для становлення й реалізації студента як майбутнього фахівця.

В умовах воєнного стану організація освітнього процесу потребує чітких, швидких та вчасних рішень, доступних роз'яснень та внесення змін у наявні нормативно-правові документи закладів вищої освіти. З огляду на поствоєнну відбудову, університети повинні вже зараз готувати фахівців, які завтра будуть відбудовувати не тільки нашу країну, але й її освіту, культуру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Конструкт «готовність» учені О. Бартків, Н. Кобзар, Л. Потапкіна, О. Скоробагата та ін. характеризують як якісний показник саморегуляції на різних рівнях: фізіологічному, психологічному, соціальному. У наукових працях з питань проблеми змісту і структури готовності В. Бочелюк, І. Дичківської Л. Карамушки, А. Линенко та ін. саме поняття «готовність» розглядається як результат спеціальної підготовки, наслідок діяльності, передумова ефективної професійної діяльності, якісно-динамічна характеристика особистості педагога та ін. Питання психолого- педагогічної готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності досліджували Ю. Вербиненко, Л. Костюченко, Л. Красюк, О. Матвієнко та ін. Професійна готовність майбутніх фахівців хореографії висвітлюється у працях О. Авраменка, І. Бурчак, С. Воробйової, О. Скрипника, В. Чуби та ін.

У багатьох наукових публікаціях останніх років, розглядається проблема підготовки фахівців в умовах воєнного стану в Україні (А. Вдовічена, Т. Голубенко, І. Івженко, М. Дерунова, Д. Зінченка, А. Козлова, Н. Науменко, Л. Ковтун, В. Костіної, В. Кифяка, С. Лондаря та ін.), яка є надзвичайно актуальною. Дослідники вказують на певні освітні втрати, пропагують власний досвід організації освітнього процесу на фоні певного зниження його якості.

Незважаючи на те, що проблема формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності широко розкривається в дослідженнях з різних галузей та напрямів, проте питання щодо психолого- педагогічної готовності майбутніх хореографів в умовах воєнного часу є недостатньо вивченим, а отже, потребує детального розгляду.

Мета статті - схарактеризувати ключові аспекти психолого- педагогічної готовності майбутніх хореографів до професійної діяльності в воєнний та поствоєнний час, спираючись на досвід практичної роботи зі здобувачами хореографічних спеціальностей у тимчасово переміщеному закладі вищої освіти - Бердянському державному педагогічному університеті.

Виклад основного матеріалу

Перехід на дистанційне навчання під час воєнного стану є викликом часу і зумовлено передусім необхідністю убезпечення учасників освітнього процесу та збереження системи фахової підготовки студентів за умов вимушеного масового переселення як у межах України, так і за кордон. Важливо зосередити увагу на гнучкість трансформаційних процесів в освіті та швидке реагування на відповідну ситуацію в країні.

Бердянський державний педагогічний університет (тимчасово переміщений до м. Запоріжжя) працює в умовах дистанційного синхронного та асинхронного навчання. Це «університет без стін», який зіштовхнувся з усіма викликами і проблемами в умовах зміненої реальності, але попри все продовжує готувати якісних фахівців, які затребувані на ринку праці.

Так, на кафедрі теорії та методики навчання мистецьких дисциплін факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв діє дві освітньо-професійні програми для студентів-хореографів: «Хореографія» та «Середня освіта (Хореографія). Фітнес».

Пріоритетом у формуванні психолого-педагогічної готовності майбутніх хореографів є пошук форм і методів роботи зі здобувачами в умовах переважання онлайн-формату навчання, а також озброєння здобувачів навичками хореографічної роботи з колективами також в онлайн-форматі.

Теоретичною базою такого підходу стали роботи науковців (А. Линенко, С. Воробйова, І. Дичківська, Л. Нечаєва, О. Пєхота та ін.), в яких знаходимо два напрями, за якими відбувається дослідження готовності до професійної діяльності: одні з них розглядають готовність як педагогічне утворення, інші - як психологічне. Але найбільш поширеною є думка, що «готовність» є цілісною інтегрованою якістю особистості, системою інтегральних перетворень чи властивостей тощо [6].

Так, педагогічна готовність майбутнього фахівця до діяльності передбачає його фахову кваліфікацію та певну сукупність особистих якостей і властивостей, які безпосередньо залежить від його психо- соціального благополуччя [2].

Психологічна готовність, на думку Л. Кондрашової, це виявлення суті властивостей і стану особистості. Психологічна готовність включає в себе з однієї сторони запас професійних знань, умінь і навичок; з іншої - риси особистості: переконання, педагогічні здібності, інтереси, професійну пам'ять, мислення, увагу, педагогічну спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості, що забезпечать успішне виконання професійних функцій [5].

У своїй роботі ми спиралися на характеристику професійної готовності, яка, на нашу думку, найбільш відповідає реаліям часу: це якість особистості майбутнього педагога, яка є цілісною системою, що будується як інтегроване утворення на основі загальнопедагогічного (є складовою професійної загальнопедагогічної готовності), особливого (має свою специфіку, зумовлену особливостями й закономірностями процесу формування готовності до певного виду діяльності) та індивідуального (відображає залежність готовності від підготовки, особистісно професійних характеристик фахівця) [4].

Також нам імпонують роботи А. Линенко, де виокремлюються серед основних критеріїв оцінки рівня розвитку готовності до педагогічної діяльності наступні: по-перше, емоційне ставлення, яке має бути позитивним, стабільним; по-друге, механізми саморегуляції, що дають змогу вчителеві мобілізувати свої сили для нейтралізації або ліквідації негативних впливів, доцільність педагогічних дій; то-третє, сформованість педагогічних здібностей, без яких неможливо оволодіти педагогічною майстерністю; по-четверте, наявність у педагога професійно значущих властивостей і якостей (самоконтроль поведінки, самодостатність, ініціативність, організованість, наполегливість, цілеспрямованість) [3].

Спираючись на висвітлену теоретичну базу, ми розглядаємо психолого-педагогічну готовність майбутніх хореографів до професійної діяльності як інтегровану особистісно-професійну якість, що має складну багатокомпонентну структуру (мотиваційно-особистісний, процесуально-діяльнісний, творчо-рефлексивний), взаємодія компонентів якої забезпечує здатність здійснювати в процесі хореографічної педагогіки формування особистості в умовах стресу, нестабільності та соціальної напруги.

Тому форми і методи роботи зі здобувачами в умовах переважання онлайн-формату навчання повинні спрямовуватися на кожен компонент психолого-педагогічної готовності майбутніх хореографів до професійної діяльності. Наведемо приклади відпрацювання кожного з компонентів, які ми застосовувати під час вивчення дисциплін професійного циклу та вибіркових дисциплін.

Мотиваційно-особистісний компонент передбачає професійні установки, нахил та інтереси, позитивне ставлення до професії, бажання вдосконалювати свою підготовку, емоційно-вольові дії та рішення. Цей компонент відповідає за мотивацію, цінності, віру в успіх, самовизначення та саморегуляцію особистості майбутнього хореографа, його витривалість, рішучість, терплячість та віру в майбутнє.

Мотиватором до навчання сьогодні є здоровий психологічний стан учасників освітнього процесу. Ми запровадили в професійну підготовку включення психологічних хвилинок у проведення синхронного онлайн навчання (див. Рис. 1). Так, наприклад, під час викладання освітніх компонент у майбутніх хореографів на початку онлайн занять нами здійснюється обговорення їх стану шляхом використання ігрових цифрових інструментів, метафорично-асоціативних карток, карток- настроїв, дихальних вправ тощо для визначення настрою студентів та налаштування їх на подальшу діяльність.

Якісна освіта передбачає не тільки здійснення професійного навчання за програмами, а ще й прагнення до саморозвитку та самовдосконалення. Тож, у зміст дисципліни «Теорія і методика викладання сучасного сценічного танцю» зі здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 024 Хореографія ми включили проходження марафону із сучасного танцю в соцмережі Instagram (див. Рис. 2).

Рис. 1. Психологічні хвилини (світлини)

Марафон передбачав самостійне опрацювання теоретичного і відеоматеріалу, онлайн-заняття з метою опрацювання практичної складової, а також самостійну роботу, що включав проходження квестів, вікторин, тестування, розробку комбінацій тощо. Ця форма неформальної освіти підпорядковувалася темам і змістовим модулям дисципліни.

Отже, марафон із сучасного танцю спрямовувався на формування певних компетентностей із дисципліни «Теорія і методика викладання сучасного сценічного танцю», мав цікаву форму неформальної освіти та мотивував учасників до опанування теоретичного аспекту, швидкого завершення й отримання високих балів проходження, отримання сертифікату по завершенні.

Процесуально-діяльнісний компонент характеризується наявністю в майбутніх хореографів компетентностей, які передбачені освітньо- професійною програмою: професійні здібності, знання, вміння та навички, сприймання, педагогічне мислення, дії, необхідні для здійснення професійної діяльності, навички адаптації до змінних умов, швидкого реагування на виклики в хореографічній діяльності та ін.

Рис. 2. Марафон із сучасного танцю в мережі Instagram

У Бердянському державному педагогічному університеті ми використовуємо освітню платформу Moodle, на якій розміщуємо силабуси дисциплін, робочі програми, систему оцінювання, вхідні та вихідні опитування, зміст теоретичної складової з системою перевірки, багаторічну база відеозразків на особистому ютуб-каналі, відеоконтент для засвоєння практичної складової за змістовими модулями з відповідною перевіркою знань, умінь і навичок студентів, інтерактивні вправи, чати для обговорення з певних тем, а також залікові форми з дисциплін. Така змістовність і логічність освітніх компонент допомагає здобувачам вищої освіти будувати свою індивідуальну траєкторію засвоєння дисциплін, спираючись на умови сьогодення, з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу.

У форматі дистанційного навчання з освітньої компоненти «Теорія і методика викладання сучасного сценічного танцю» ми використовуємо методи: гейміфікація, скрайбінг, брейнстормінг та ін. із застосуванням ігрових цифрових технологій. У процесі гри активізуються психічні процеси здобувачів вищої освіти, такі як: увага, сприйняття, мислення, підвищується інтерес та пізнавальна активність. Під час спроб та аналізу помилок формуються важливі вміння та навички. Окрім того, позитивні емоції під час гри допомагають майбутнім хореографам покращити стосунки між учасниками команди та отримати зворотні реакції, що в цілому дозволяє внести корективи в зміст освітніх завдань.

Так, наприклад, ми розробили та провели такі настільні ігри як: «Балетмейстер», «Дубль», «Свій стиль»; онлайн-ігри: «Знайди пару», «Об'єднай», «Увага та знання» та ін. Також провели вікторини на платформі Jeopardylabs, пройшли квест у застосунку Learnins тощо. Все це стимулювало здобувачів вищої освіти швидко реагувати на професійні ситуації, приймати відповідні рішення, закріплювати знання, вміння та навички з навчальної дисципліни (див. Рис. 3).

Рис. 3

Творчо-рефлексивний компонент передбачає здатність майбутніх хореографів здійснювати рефлексивну педагогічну діяльність, самооцінку, уміння генерувати нові ідеї, вдосконалювати творчі підходи, прагнення до саморозвитку і самовдосконалення в процесі професійної діяльності.

Відстеження фізичних досягнень, спостереження за змінами у власному тілі та емоційного стану, а також рефлексія стосовно цих показників допомагають майбутнім фахівцям хореографії зберігати баланс та гармонію у житті. Такий підхід не лише сприяє покращенню фізичного стану, але й допомагає розвивати самосвідомість, творчий потенціал та підвищує рівень ментального здоров'я.

Майбутній хореограф має працювати з головним інструментом - власним тілом, вміти рефлексувати та на основі отриманих досвіду і вражень вдосконалювати навички. З цією метою під час вивчення вибіркової освітньої компоненти «Теорія і методика contemporary dance» разом зі здобувачами вищої освіти 4 курсу спеціальностей 024 Хореографія і 014 Середня освіта (Хореографія) ми розробили та апробували авторський проєкт «Щоденник власного тіла» (див. Рис. 4).

У процесі апробації щоденника було опрацьовано вправи на зняття напруги, стабілізацію дихання, роботу з центром тіла та ін., а також здійснено обговорення відчуттів здобувачів вищої освіти та занотовано їх враження від комплексу завдань.

Проєкт «Щоденник власного тіла» допоміг майбутніх хореографів відчути свій психофізичний стан, віднайти гармонію в тілі та зрозуміти свій шлях самовдосконалення.

Рис. 4. Щоденник власного тіла

Майбутні фахівці в процесі вивчення дисциплін професійного спрямування розробляли та презентували інформаційні, дослідницькі, практично-орієнтовані, ігрові та творчі проєкти (див. Рис. 5).

Так, наприклад, із захопленням опрацьовувалася студентами джерельна база з дисципліни для підготовки інформаційного проєкту «Жива бібліотека». Практичні проєкти передбачали танцювальні челенжі «Тримай імпульс», «Продовж речення тілом», тренінгові комбінації в обробці ТікТок, творчі проєкти «Хід-парад українських пісень», «Малюнок тілом» та ін., дослідницькі проєкти у вигляді інтернет-блогу, електронного журналу та ін. Домінували творчі проєкти, які розміщувалися в соцмережах Бердянського державного педагогічного університету. Така діяльність сформувала здатність у здобувачів вищої освіти використовувати можливості інтернету та цифрових освітніх технологій у професійній сфері й виходити на глядацьку аудиторію.

Рис.5. Приклади проєктів майбутніх хореографів

Отже, охарактеризовані форми роботи, спрямовані на формування компонентів психолого-педагогічної готовності майбутніх хореографів до професійної діяльності, є ефективними, що дозволяє стимулювати вияв таких важливих професійних якостей як креативне мислення, самостійність та ініціативність, вміння працювати в команді, сприймати критику, здійснювати самоаналіз та складати програми власного вдосконалення.

Висновки

Психолого-педагогічна готовність майбутніх хореографів до професійної діяльності є важливим аспектом підготовки фахівців нової генерації, які мають породжувати нові креативні знання, бути унікальним джерелом творчості та продуктивної суспільної діяльності, зможуть відбудовувати післявоєнну Україну.

Успішна і ефективна психолого-педагогічна підготовка хореографів до роботи в умовах воєнного та поствоєнного часу сприятиме не лише розвитку танцювальної культури, але й в майбутньому підвищить загальний рівень мистецької освіти та культурного розвитку українського суспільства. Фахівці-хореографи нової генерації матимуть можливість впливати на формування громадської думки, сприяти вирішенню соціальних проблем та гармонії у суспільстві, збереженні національної ідентичності. Майбутні хореографи, підготовленні в умовах сьогодення, стануть талановитими лідерами в професійній діяльності та агентами позитивних змін у суспільстві, що будується на цінностях національної культури, мистецтва та гуманізму.

Перспективи нашого дослідження вбачаємо в удосконаленні програм підготовки майбутніх фахівців хореографії, розробці й реалізації програм підвищення кваліфікації для керівників танцювальних колективів.

Література:

1. Бочелюк В. Й. Психологічна готовність вчителя до особистісно-орієнтованого навчання : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 1998. 17 с.

2. Вербиненко Ю. І. Професійна готовність до педагогічної діяльності. Професійна підготовка педагога в контексті європейських інтеграційних процесів: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету. Дрогобич, 2013. C. 119-124.

3. Линенко А. Ф. Теорія і практика формування готовності студентів педагогічних вузів до професійної діяльності : автореф. дис. ... док.-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 1996. 44 с.

4. Коваль Л. В., Тараненко Ю. П. Мистецько-педагогічний феномен підготовки майбутніх учителів хореографії: монографія. Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2018. 249 с.

5. Кондрашова Л.В. Концепція «Взаємодії моральних і психологічних якостей у змісті педагогічного професіоналізму». Професійне становлення майбутнього вчителя: монографічний огляд. Кривий Ріг, 2006. С. 6-34.

6. Пєхота О. М., Старєва А. М. Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя : монографія. Миколаїв : Іліон, 2005. 272 с.

References:

1. Bocheliuk V. Y. (1998). Psykholohichna hotovnist vchytelia do osobystisno- oriientovanoho navchannia : avtoref. dys. ... kand. psykhol. nauk : 19.00.07. Kyiv. 17 s. [in Ukrainian].

2. Verbynenko Yu. I. (2013). Profesiina hotovnist do pedahohichnoi diialnosti. Profesiina pidhotovka pedahoha v konteksti yevropeiskykh intehratsiinykh protsesiv: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Drohobych. C. 119-124.

3. Lynenko A. F. (1996). Teoriia i praktyka formuvannia hotovnosti studentiv pedahohichnykh vuziv do profesiinoi diialnosti : avtoref. dys. ... dok.-ra ped. nauk : 13.00.04. Kyiv. 44 s. [in Ukrainian].

4. Koval L. V., Taranenko Yu. P. (2018). Mystetsko-pedahohichnyi fenomen pidhotovky maibutnikh uchyteliv khoreohrafii: monohrafiia. Melitopol: Vydavnychyi budynok Melitopolskoi miskoi drukarni. 249 s. [in Ukrainian].

5. Kondrashova L.V. (2006). Kontseptsiia «Vzaiemodii moralnykh i psykholohichnykh yakostei u zmisti pedahohichnoho profesionalizmu». Profesiine stanovlennia maibutnoho vchytelia: monohrafichnyi ohliad. Kryvyi Rih. S. 6-34. [in Ukrainian].

6. Piekhota O. M., Starieva A. M. (2005). Osobystisno oriientovane navchannia: pidhotovka vchytelia : monohrafiia. Mykolaiv : Ilion. 272 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru