Жанр мюзиклу на сцені національного театру оперети України: зростання та інновації, виховний потенціал

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний університет культури і мистецтв

Жанр мюзиклу на сцені національного театру оперети України: зростання та інновації, виховний потенціал

Дідок Сергій Володимирович заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри музичного мистецтва

Пістунова Тетяна Василівна доцент кафедри музичного мистецтва

Анотація

Актуалізація множинності жанрових трансформацій будь-яких мистецьких творів віддзеркалює реальну картину еволюції жанру через взаємодію традиційних форм та інноваційних підходів до створення сучасних витворів мистецтва. Найактивніше процес ефективної реалізації стратегії взаємодії відбувається в синтезованих музичних жанрах, в яких переплетення елементів музичної мови, пластики тіла, метроритму, образотворчого мистецтва, перформансу створюють підґрунтя для експерименту з різноманітними інтерпретацій- ними версіями творів, в яких на перший план, в залежності від прочитання змісту автором, виходить той чи інший вид мистецтва. Структурні можливості, способи трансляції ідеї твору створюють сучасний алгоритм переосмислення традиції та поєднання її з інноваціями. Жанр мюзиклу гармонічно поєднує різноманітні види мистецтва і тому, як відзначають сучасні дослідники, до мюзиклу відносять: рок-опери, деякі оперети та музичні комедії, ревю та естрадні шоу, тобто всі музично-сценічні дійства.

Популярність жанру мюзикл на початку ХХІ століття серед українського глядача є беззаперечною. Активно з'являються нові постановки як в столичних театрах (Київський національний академічний Молодий театр, Київський академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва, Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка, Київський національний академічний театр оперети та ін.), так і в регіональних театрах Харкова, Львова, Івано-Франківська, Дніпра тощо. Орієнтуючись на міжнародний досвід, залучаючи іноземних фахівців та адаптуючи популярні мюзикли для українського глядача, на сцені Київського національного академічного театру оперети (КНАТО) за останні 10 років з'явилися такі іноземні мюзикли, як: «Труффальдіно із Бергамо» О. Колкера (2014), «Sugar, або в джазі тільки дівчата» Дж. Стайна (2015), «Скрипаль на даху» Дж. Бока (2018), «Сімейка Аддамсів» Е. Ліппа (2019), «Доріан Грей» М. Варконі (2021), «Чикаго» Дж. Кандера (2024), «Тигролови» (2023).

Ключові слова: жанр, мюзикл, інтерпретація, інтонація, лейтмотив, оркестровка, сценічне втілення.

Didok Serhii Volodymyrovych Honored Artist of Ukraine, Associate Professor, Department of Music, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

Pistunova Tetiana Vasylivna Associate Professor, Assistant Professor, Department of Music, Kyiv National University of Culture and Arts; Kyiv

THE MUSICAL THEATER GENRE ON THE STAGE OF THE

NATIONAL OPERETTA THEATER OF UKRAINE: GROWTH AND INNOVATIONS, EDUCATIONAL POTENTIAL

Abstract

The relevance of multiple genre transformations of any artistic works reflects the real picture of the genre's evolution through the interaction of traditional forms and innovative approaches to creating modern works of art. The most active process of effectively implementing the interaction strategy occurs in synthesized musical genres, where the intertwining of musical language, body moves, metro-rhythm, visual arts, and performance create a foundation for experimenting with various interpretative versions of creations, where one or another type of art comes to the forefront depending on the author's interpretation of the content. The structural possibilities, ways of presenting the idea of the work, create a modern algorithm for rethinking tradition and combining it with innovations. The musical genre harmoniously combines various types of art and therefore, as noted by modern researchers , includes rock operas, some operettas, and musical comedies, revues, and variety shows - all musical-stage performances.

The popularity of the musical genre at the beginning of the 21st century among the Ukrainian audience is undeniable. New performances actively appear in both capital theaters (Kyiv National Academic Molody Theater, Kyiv Academic Theater of Opera and Ballet for Children and Youth, National Academic Drama Theater named after I. Franko, Kyiv National Academic Operetta Theater, etc.) and regional theaters in Kharkiv, Lviv, Ivano- Frankivsk, Dnipro, and others. Focusing on international experience, involving foreign specialists, and adapting popular musicals for the Ukrainian audience, the Kyiv National Academic Operetta Theater (KNAOT) has presented the following foreign musicals over the past 10 years: "Truffaldino from Bergamo" by O. Kolker (2014), "Sugar, or Only Girls in Jazz" by

J. Stein (2015), "Fiddler on the Roof" by J. Bock (2018), "The Addams Family" by E. Lippa (2019), "Dorian Gray" by M. Varkoni (2021), "Chicago" by J. Kander (2024), "Tigrolovy" (2023).

Keywords: genre, musical, interpretation, intonation, leitmotif,

orchestration, stage implementing.

Постановка проблеми. Особливу роль у розвитку жанру мюзиклу відіграє сценічне втілення сучасного репертуару, його осмислення, інформаційність, переконливість, специфічність відтворення жанрово- стильових особливостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідження зростання та трансформацій в жанрі мюзиклу відбуваються в різних наукових площинах. Визначення жанрових особливостей мюзиклу, фіксація етапів розвитку вітчизняного мюзиклу з його характеристиками, недоліками й перевагами, розгляд української мюзиклової традиції в контексті розвитку американського та європейського мюзиклу, а також української музично-драматичної культури в практичному аспекті досліджує Б. Струтинський (з акцентом на детальному аналізі сценічної реалізації та прокату мюзиклів, музичного та пластичного втілення, а також технічного забезпечення). [1]

Процес інтегрування жанру мюзиклу в українське сценічне мистецтво останньої третини ХХ ст. розглядає дослідниця Л, Белименко, зосереджуючись на питаннях творчого переосмислення змістових та структурних особливостей західного жанрового інваріанта в 60-90-ті рр. ХХ ст. з акцентом на формуванні національного українського дитячого мюзиклу як фактору інтернаціоналізації світової музично-сценічної культури. Узагальнюючи, дослідниця доводить, що формування українського дитячого мюзиклу пов'язане з процесом націоналізації жанру, свідченням чого є спирання лібрето на сюжети з народного фольклору і традиційної української культури, привнесення традиційних принципів і прийомів, властивих сценічному мистецтву України. [2] Дослідниця також формулює дефініцію «дитячий мюзикл», визначаючи його, як: «унікальний жанровий різновид, у якому в найбільш досконалому вигляді пов'язані різноманітні галузі художньо-творчої діяльності: музика, рух, танець, мова, слово, гра, спів, костюми, декораційне оформлення, сценічне освітлення та спецефекти. Особлива видовищність, яскравість, мальовничість та побудова цього музично- драматичного твору як своєрідної гри - характерні ознаки, що створюють знаковий простір, у якому сценічну дію глядач сприймає максимально щиро». [3]

Інший ракурс має дослідження А. Бондаренка [4], в якому автор стверджує, що попри стильову і навіть жанрову різнорідність мюзиклів різних історичних періодів та національних шкіл для композиторів є важливим вибір інтонаційних практик, що спонукають до легкого, гедоністичного сприйняття музики. Під «інтонаційною практикою» автор розуміє, відповідно до концепції Ю. Чекана [5, с. 15], «інтонаційне втілення образу світу конкретної субкультури». В контексті «інтонаційного втілення образу» А. Бондаренко порушує проблему інтонаційної специфічності мюзиклу, дослідження якої має спиратись на аналіз «часо-просторових» параметрів - ладо-гармонічних, темпо- ритмічних особливостей, жанрових і стильових зв'язків. [4]

Щодо досліджень останніх років в речищі окресленої тематики назвемо праці Д. Вакуленко [6], Л. Котляр [7], М. Мельник [8],К. Новікова [9], Т, Теслер [10], І. Зайцевої [11], Т. Полянського [12], Ю. Щукіної [13], С. Деркач та ін. [14].

Мета статті - спираючись на теоретичні засади та практичний досвід вітчизняних та зарубіжних дослідників, на прикладі створення сучасного українського мюзиклу «Тигролови», проаналізувати традиційні підходи та інновації щодо реалізації задуму через систему символів, музичних характеристик - лейтмотивів, які акцентують увагу на переосмисленні та відтворенні ідеї твору засобами композиторського письма, де основою стає наскрізний розвиток інтонаційної концепції музично-драматичної дії.

Виклад основного матеріалу. Безперечно, що мюзикл є надзвичайно цікавим явищем «синтетичного музичного театру: тим чи іншим чином тут знайшли своє відображення практично всі попередні музично-театральні форми - від мінестрельного театру до оперети і рок- опери. Закріпившись у культурному просторі XX століття, мюзикл розвинувся від простеньких музичних сценок до феєричних шоу». [12]

Мюзикл «Тигролови» режисера - заслуженого діяча мистецтв України Сергія Павлюка - «це динамічна постановка з насиченою сюжетною лінією, де є любов, свобода та жага до життя. «Сміливі завжди мають щастя» - важливий посил, що здатний надихнути та спонукати до рішучих дій. При цьому, за будь-яких обставин, не розгубити своє душевне багатство та зберегти в собі людину - повноцінну, самодостатню, вільну особистість, яка зможе проявити активну життєву позицію і перемогти зло. Головний герой, молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, правнук гетьмана Дем'яна Многогрішного, знаходить у собі сили кинути виклик страшній системі, витримати надважкі випробування, перемогти відчай і безвихідь, вистояти та зберегти людяність, долаючи перепони на шляху до щастя». [15] мюзикл символ національний

Музику до мюзиклу «Тигролови» за мотивами однойменного роману Івана Багряного створили Богдан Решетілов, Кирило Бескоровайний, Антон Гуманюк, двоє останніх авторів написали і лібрето. Світова прем'єра мюзиклу відбулася другого червня 2023 року в Київському національному академічному театрі оперети. Архітектоніка музичного твору вибудовувалася творчою групою під час репетиційної роботи в реальному часі, коли під впливом інтерпретаційного бачення режисера, авторами були дописані ще кілька номерів, які увійшли в київську постановку: «Блюз Фіони», пісня Наталки «Ми - Тигролови!», два дуети Марійки та Гриця, пісня гейш «Бохорі», пісня Гриця «Ми - брати!».

Робота над реалізацією мюзиклу в контексті спільної творчості стала можливою завдяки рефлексивній та критичній платформі, на якій відбувався процес колективної синергії. Створення вистави - це творчий процес, під час якого корегується форма окремих номерів, підбирається зручна тональність для конкретних виконавців, може навіть змінюватися послідовність номерів згідно з режисерським баченням і драматургічної побудови вистави тощо. Автор - постановочна група (режисер, диригент, художник, сценограф) - актори були наче сплетені в єдиний ланцюжок, у єдине ціле.

Такий синтез творчої групи спонукав до народження різних ідей та творчих імпульсів, які потім реалізувалися в кінцевому якісному практичному результаті, що стало переконливим свідченням актуальності тези про синкретичність сучасних мюзиклів, у яких «навіть найсерйозніші драматургічні завдання розв'язуються нескладними для сприйняття засобами, без награного пафосу та будь-якої фарсовості у трактуванні обраних сюжетів (що нерідко трапляється в опереті чи водевілі)». [12]

Так, для київської постановки початок вистави був скомбінований з кількох номерів в єдиний змістовний музично-драматичний Пролог, до якого увійшли: Увертюра; «Ой, Соловки, Соловки»; «Многогрішний - Я!»; «Летить Дракон», - які на момент створення вистави були окремими номерами. Композитор Богдан Решетілов, в руслі задуму режисера, зміг майстерно вписати всі ці частини в єдиний семихвилинний музичний блок. Такий потужний, динамічний і експресивний початок створив синергію всій виставі та розкрив одну з головних сюжетних ліній - протистояння українського народу (в образі головного героя та арештантів) і тоталітарного режиму (в образі майора Медвіна та НКВДшників). Отже, можемо констатувати, «що мюзикл через його синкретичну природу відображає систему цінностей, яка співвідноситься з цінностями переважної частини суспільства». [14, с. 218]

Пролог починається урочисто закличними, фанфарними перекличками двох труб в сі бемоль мажорі (Мал. 1), які, на перший погляд, можуть надати асоціацію зі світлим радянським життям та його піонерськими дитячими таборами. Але, як виявиться надалі, це лейтмотив Григорія Многогрішного, який прозвучить в пісні Многогрішного «Останній день мого життя»: на початку приспівів у збільшеному вигляді та зі зміненим квінтовим стрибком (Мал. 2).

Рис. 1.

Рис. 2.

Рис. 3.

Квартовий стрибок в інтонації цього лейтмотиву надає рішучості, впевненості, відважності характеристиці Григорія Многогрішного, але вже через 14 тактів музика Прологу різко змінюється на однойменний мінор. Звучить основний лейтмотив головного НКВДиста - майора Медвіна та тема НКВД (Мал. 3).

Так автори підкреслюють з самого початку основний конфлікт мюзиклу: співставляючи два основних лейтмотиви (лейтмотив Многогрішного та лейтмотив Медвіна) та протиставляють образ українського народу образу тоталітарного режиму.

Сильна, енергійна тема Медвіна рішуче звучить у мідних духових в низькому регістрі в акордовій фактурі, надаючи різкого, холодного звучання. Пасаж у струнних та дерев'яних духових вривається стрімко на крещендо, наче сильний вітер розділяючи музичний період на два речення. Головний лейтмотив Медвіна ми почуємо в приспіві його пісні «Я літатиму орлом над тобою» (Мал. 4).

Текст цього приспіву чітко вказує на мету головного антагоніста, який наче ідея-фікс переслідує його весь час.

Рис. 4.

Цілком логічно тема Медвіна в Пролозі переходить в тему НКВДистів, яка звучить наполегливо і підкреслено в басу. Цю тему ми почуємо в другому акті вистави в номері «Бюро» (Мал. 5).

Наступне використання в Пролозі цитати з музики «Pacific 231» А. Онеггера органічно вписалося в цей музичний матеріал (Мал. 6). З одного боку - це динамічна розрядка після драматичного кульмінаційного епізоду, а з іншого - вона зберігає напругу і підготовлює центральний розділ Прологу «Ой, Соловки, Соловки», який починає a capella головний герой Григорій Многогрішний.

Рис. 5.

Вже після двох потужних ударів в оркестрі мі бемоль мінору (без терції, що передає певну пустоту і підкреслює надломлений стан головного героя) слова підхоплює хор арештантів: «Ой, Соловки, Соловки, далека дорога. Серце мліє, болять груди, на душі тривога...».

Рис. 6.

Цей центральний розділ Прологу передає весь біль репресій, голоду й гоніння українського народу. Починаючи на Р (на фоні витриманої педалі основного тону на mormorando в хорі), чотири солісти поступово розповідають свою історію, підводячи до загальної кульмінації в 65-му такті, де як вирок звучить tutti хору «На Сибір!» на ff:

А на хаті серп і молот, а у хаті смерть та голод.

Ні корови, ні свині, тільки Сталін на стіні.

Тато в СОЗі й мамо в СОЗі, діти плачуть по дорозі,

Нема хліба, нема сала, бо місцева власть забрала.

Не шукайте домовину, батько з 'їв свою дитину.

З бучьом ходить бригадир, виганяє на Сибір!...

Друга частина цього хору Piu mosso 90 дуже динамічна, енергійна, цікава своїм гармонічним розвитком: при основній тональності мі бемоль мінор композитори постійно його чергують з однойменним мажором, а на словах «Ave Caesar!» використовують тритонове співвідношення акордів Мі бемоль мінор - Ля мажор. Така ладова нестійкість з одного боку і співвідношення акордів підсилюють образ хаосу та терору, який закладений і в тексті партії хору: «Хто не був - той буде, Хто був - той не забуде!»

Влучним і яскравим є використання композиторами цитати середньовічної теми Dies Irae в кульмінації середнього розділу хору (Мал. 7). Кульмінацією цього хору є друге проведення теми Dies Irae, коли в оркестрі додається соло труби, яке своїм тембром і закличними інтонаціями наче нагадує початок вистави - образ Многогрішного. Таким чином композитори наче підкреслюють незламність українського народу та його бажання боротися за свою волю і свободу з будь-яким агресором.

Рис. 7

Цілком логічно, що для протистояння цьому образу народу врізається лейтмотив Медвіна «Я літатиму орлом над тобою», який звучить у tutti оркестру на . Закінчується цей розділ словами хору «Хто не був - той буде, хто був - той не забуде!» на Р на фоні основного тону Мі бемоль в оркестрі. Хор моторошно співає максимально холодним тембром, - тоді ця тиха кульмінація сприймається наче нагадування для всіх поколінь.

Заключний розділ Прологу «Летить Дракон» Presto J = 150 викликає асоціації з машиною-знищення, яка, наче стрімкий потяг, несеться по всій українській землі (Мал. 8).

Під акомпанемент ритмічних литавр, ударної установки та поодиноких тутійних акордів всього оркестру, які наче відсікають на своєму шляху всіх, хто став на заваді, хор в унісон співає гострі поодинокі окремі фрази: «Летить Дракон. Ха! Хі! Хо! Ха-хі-ха-га! Хо!». Останнє соло тенору над всією оркестрово-хоровою фактурою набуває такої польотності, що складається враження, нібито ця машина- знищення може охопити весь світ.

Таким чином об'єднавши чотири номери композитори створили єдиний драматичний Пролог, в якому через лейтмотивну систему закладений основний конфлікт мюзиклу - протистояння українського народу тоталітарному режиму.

Рис. 8.

Висновки

Широкий спектр трансформацій різноманітних засобів музичної виразності, а саме: вплетення в музичну партитуру цитування, використання ладово-гармонічних співставлень, лейтмотивна система, оркестровка, синтез народного мелосу з сучасними музичними стилями, колективна композиторська техніка, переплетення індивідуальностей у відтворенні образної палітри спектаклю створили зразок сучасного театрального дійства.

Концепція втілення мюзиклу «Тигролови» у постановці Київського Національного академічного театру оперети спрямована на популяризацію української літератури і культури, залучення широкої аудиторії до класичних творів через сучасний театральний формат. Патріотичний аспект музичного спектаклю підкреслює важливість боротьби за свободу і незалежність, що є актуальною темою для українського суспільства, а популярність мюзиклу «Тигролови» стає віддзеркаленням думок сучасного суспільства та його ідентичності.

Література

Струтинський, Б. (2022). Деякі аспекти сценічних втілень мюзиклів у Київському національному театрі оперети у 2005-2021 роках. Збірник наукових праць «Сучасне мистецтво», (18), 189-200.

Белименко Л. І. (2023) Дитячий мюзикл як популярний жанр українського сценічного мистецтва 60-90-х років ХХ століття: формування та розвиток. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. № 2. 243-248.

Белименко Л. І. (2022) Особливості та тенденції розвитку сучасного вітчизняного дитячого мюзиклу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2022. № 4. 156-160.

Бондаренко А. (2022). Мюзикл як інтонаційна практика. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (46). 78-86. https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258619

Чекан Ю. (2009). Інтонаційний образ світу. Монографія. Київ : Логос. 227 с.

Вакуленко Д. Ю. (2021) Становлення мюзиклів як популярного жанру в Україні. Грааль науки. № 1. 559-561.

Котляр Л. О. (2020) До питання вивчення мюзиклу як жанру театрального мистецтва. Сценічне мистецтво: творчі надбання та інноваційні процеси : матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів та магістрантів. Київ : КНУКіМ, 45-49.

Мельник М. (2018) Мюзикл як феномен мистецтва української естради ХХІ століття. Економіка і культура України в світових глобалізаційних процесах: позиціонування і реалії : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 22 березня 2018 р.). Київ : КУК, КНУКіМ, 137-140.

Новіков К. І. (2020) Специфіка мюзиклу як жанру сучасного театрального мистецтва. Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали Всеукр. наук.- теорет. конф. молодих учених / за ред. проф. В. М. Шейка та ін. (Харків, 23-24 квітня 2020 р.). Харків : ХДАК, 148-149.

Теслер, Т. (2023). Мюзикл ХХІ століття: тенденції розвитку. Fine Art and Culture Studies, (1), 122-128. https://doi.org/10.32782/facs-2023-1-17

Зайцева І.Є. (2017) Мюзикл і рок-опера як поліфункціональні мистецькі жанри. Молодий вчений. № 11 (51), 543-547. http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/ 2017A1_51_2017.pdf

Полянський Т. В. (2013) Мюзикл як поліжанровий феномен музичного театру. Мистецтвознавчі записки : зб. наук. пр. / М-во культури і туризму України, Нац. акад. кер. кадрів культури і мистецтв ; [редкол.: Шульгіна В. Д. та ін.]. Київ : Міленіум, Вип. 23. 122-127.

Щукіна Ю. (2021) Творча діяльність театрів оперети і музичної комедії України II половини XX - початку XXI ст.: жанровий аспект : монографія. Харків: Колегіум, 366 с.

Деркач С. М., Мельник М. М., Чистяков О. О. (2023) Генеза синкретичної природи українського мюзиклу. Мистецтвознавчі записки : зб. наук. пр. 2023. Вип. 43. 218-224. DOI:10.32461/2226-2180.43.2023.286864

Мюзикл «Тигролови»: Київський національний академічний театр

оперети. https://operetta.com.ua/tigrolovi/

References

Strutynskyi, B. (2022). Deiaki aspekty stsenichnykh vtilen miuzykliv u Kyivskomu natsionalnomu teatri operety u 2005-2021 rokakh. [Some aspects of stage performances of musicals at the Kyiv National Operetta Theater in 2005-2021] Zbirnyk naukovykh prats «Suchasne mystetstvo», (18), 189-200. [in Ukrainian]

Belymenko L. I. (2023) Dytiachyi miuzykl yak populiarnyi zhanr ukrainskoho stsenichnoho mystetstva 60-90-kh rokiv KhKh stolittia: formuvannia ta rozvytok. [Children's musical as a popular genre of Ukrainian stage art of the 60s-90s of the 20th century: formation and development] Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv : nauk. zhurnal. № 2. 243-248. [in Ukrainian]

Belymenko L. I. (2022) Osoblyvosti ta tendentsii rozvytku suchasnoho vitchyznianoho dytiachoho miuzyklu. [Peculiarities and trends in the development of modern domestic children's musicals] Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv : nauk. zhurnal. 2022. № 4. 156-160. [in Ukrainian]

Bondarenko A. (2022). Miuzykl yak intonatsiina praktyka. [Musical as intonation practice] Visnyk KNUKiM. Seriia «Mystetstvoznavstvo», (46). 78-86. https://doi.org/ 10.31866/2410-1176.46.2022.258619 [in Ukrainian]

Chekan Yu. (2009). Intonatsiinyi obraz svitu. Monohrafiia. [Intonational image of the world. Monograph] Kyiv : Lohos. 227 s. [in Ukrainian]

Vakulenko D. Yu. (2021) Stanovlennia miuzykliv yak populiarnoho zhanru v Ukraini. [Development of musicals as a popular genre in Ukraine] Hraal nauky. № 1. 559-561. [in Ukrainian]

Kotliar L. O. (2020) Do pytannia vyvchennia miuzyklu yak zhanru teatralnoho mystetstva. [To the question of studying the musical as a genre of theatrical art.] Stsenichne mystetstvo: tvorchi nadbannia ta innovatsiini protsesy : materialy II Vseukrainskoi naukovoi konferentsii profesorsko-vykladatskoho skladu, doktorantiv, aspirantiv ta mahistrantiv. Kyiv : KNUKiM, 45-49. [in Ukrainian]

Melnyk M. (2018) Miuzykl yak fenomen mystetstva ukrainskoi estrady KhKhI stolittia. [The musical as a phenomenon of Ukrainian stage art of the 21st century] Ekonomika i kultura Ukrainy v svitovykh hlobalizatsiinykh protsesakh: pozytsionuvannia i realii : materialy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, 22 bereznia 2018 r.). Kyiv : KUK, KNUKiM, 137-140. [in Ukrainian]

Novikov K. I. (2020) Spetsyfika miuzyklu yak zhanru suchasnoho teatralnoho mystetstva. [Specificity of the musical as a genre of modern theatrical art] Kultura ta informatsiine suspilstvo KhKhI stolittia : materialy Vseukr. nauk.- teoret. konf. molodykh uchenykh / za red. prof. V. M. Sheika ta in. (Kharkiv, 23-24 kvitnia 2020 r.). Kharkiv : KhDAK, 148-149. [in Ukrainian]

Tesler, T. (2023). Miuzykl KhKhI stolittia: tendentsii rozvytku. [Musical of the 21st century: development trends] Fine Art and Culture Studies, (1), 122-128. https://doi.org/10.32782/facs-2023-1-17 [in Ukrainian]

Zaitseva I.Ie. (2017) Miuzykl i rok-opera yak polifunktsionalni mystetski zhanry. [Musical and rock opera as multifunctional artistic genres] Molodyi vchenyi. № 11 (51), 543-547. http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/11_51_2017.pdf [in Ukrainian]

Polianskyi T. V. (2013) Miuzykl yak polizhanrovyi fenomen muzychnoho teatru. [The musical as a polygenre phenomenon of musical theater] Mystetstvoznavchi zapysky : zb. nauk. pr. / M-vo kultury i turyzmu Ukrainy, Nats. akad. ker. kadriv kultury i mystetstv ; [redkol.: Shulhina V. D. ta in.]. Kyiv : Milenium, Vyp. 23. 122-127. [in Ukrainian]

Shchukina Yu. (2021) Tvorcha diialnist teatriv operety i muzychnoi komedii Ukrainy II polovyny XX - pochatku XXI st.: zhanrovyi aspekt : monohrafiia. [Creative activity of operetta and musical comedy theaters of Ukraine in the second half of the 20th - beginning of the 21st century: genre aspect: monograph.]. Kharkiv: Kolehium, 366 s. [in Ukrainian]

Derkach S. M., Melnyk M. M., Chystiakov O. O. (2023) Heneza synkretychnoi pryrody ukrainskoho miuzyklu. [The genesis of the syncretic nature of the Ukrainian musical] Mystetstvoznavchi zapysky : zb. nauk. pr. 2023. Vyp. 43. 218-224. DOI:10.32461/2226- 2180.43.2023.286864 [in Ukrainian]

Miuzykl «Tyhrolovy»: Kyivskyi natsionalnyi akademichnyi teatr operety. [Musical «Tiger Hunters»: Kyiv National Academic Theater of Operetta.] https://operetta.com.ua/ tigrolovi/ [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru