Митний пост-аудит

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1.Теоретичні питання:

1.1 Місце та значення митного пост-аудиту в системі фінансового контролю в Україні

1.2 Поняття ризику та завдання системи аналізу і управління ризиками в митному пост-аудиті

2.Практичне завдання

3.Тестові завдання

4. Скласти кросворд

Список використаної літератури



1.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1.1 Місце та значення митного пост-аудиту в системі фінансового контролю в Україні

Становлення та розвиток митного контролю упродовж останніх років проходило в умовах нестабільності митного законодавства, недоліку податкової культури і негативного відношення платників податків до митної системи. Погіршення податкової дисципліни платників податків, зниження показників стягнутих податків і зборів до бюджету, зростання кількості правопорушень у сфері оподаткування,-усе це сприяє нестабільності системи оподаткування.

Необхідно також відмітити те, що у розпорядженні контролюючих органів митної системи досі відсутні ефективні приватні методики розслідування податкових порушень, адекватних рівню складності їх здійснення, тому на перший план виходить проблема розробки інструментарно-методичних засобів (прийомів) підвищення ефективності проведення документальних перевірок митними органами (так званого пост-аудиту) в частині виявлення недоотриманих держбюджетом платежів. Таким чином, актуальність теми дослідження викликана необхідністю поглибленого аналізу дієвості існуючої системи постконтролю (пост-аудиту), та пошуку засобів підвищення її ефективності, зокрема, при проведенні документальних перевірок митними органами.

Під час економічних реформ одним із актуальних питань стали проблеми вдосконалення методів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Перш за все, це обумовлено тим, що характер і масштаби зовнішньоекономічної діяльності та її соціально-економічне значення вимагають внесення суттєвих змін практично до всіх сфер митної справи, завдань, функцій, питань організації митної служби, взаємодії з іншими державними органами.

Реформування системи виконавчої влади суттєво змінило як правове становище самих співробітників митниць, так і систему пріоритетів завдань, які вирішуються митними органами, у рамках здійснення ними державного управління. Зміна правового статусу митної служби в структурі виконавчої влади України, постійна міжнародна інтеграція, необхідність участі України у Світовій організації торгівлі та інших міждержавних і міжнаціональних союзах і асоціаціях, всі ці фактори неминуче приводять до суттєвих змін методів «роботи на кордоні».

Системний підхід до розуміння нового митного менеджменту, формування правильного бачення митного законодавства як нормативної основи сучасного правового регулювання організації та правозастосовної діяльності митної служби в аспекті вдосконалення її адміністративно-правового статусу є не лише актуальним, але й необхідним.

У ході адміністративної реформи, яка проводиться, закладається основа подальшого будівництва та вдосконалення правової держави. В зв'язку з цим, одним із важливих завдань є формування на цьому етапі чіткого розуміння місця митної служби в структурі органів виконавчої влади, її адміністративно-правового статусу, врегульованого комплексом спеціальних юридичних норм, реалізація яких має найважливіше практичне значення для подальшого вдосконалення системи державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Звідси, перспективними напрямками правового регулювання предмету діяльності митних органів України є вдосконалення систем:

? управління ризиками, а саме прискорення зовнішньоекономічного товарообігу та недопущення при цьому порушень митного законодавства, а також забезпечення належної кількості митних платежів, рішення даної задачі передбачає вдосконалення інформаційних технологій, електронних схем декларування та побудова системи оперативного обміну даними;

? митного контролю після випуску товару (так званий митний пост-аудит), раціональне використання інституту митного пост-аудиту окрім прямого результату - донарахування митних платежів до бюджету;

? електронних документів, електронного документообігу при здійсненні зовнішньоторговельних угод і їх митному оформленні.

Саме розробка ефективної служби постмитного контролю та аудиту сьогодні дозволяє митній службі виконувати свої завдання:

? виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

? захист економічних інтересів України;

? здійснення відповідно митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення та інших.

Також постмитний контроль дозволяє спрощувати процедури торгівлі, зберігаючи баланс між такими спрощеннями та ефективним митним контролем.

Інструментом реалізації форми митного контролю на основі пост-аудиту є документальна перевірка. Організація та проведення документальних перевірок в частині здійснення податкового контролю в Україні, з одного боку, мають напрацьований механізм і регламент, з іншого боку, здійснення контролю ведеться на вимоги законодавства, яке постійно змінюється, що не сприяє чіткому виконанню перевірок.

Так само має місце неузгодженість ряду правових норм, що веде до виникнення податкових спорів та судових розглядів, і частенько до судової відміни рішень митних органів (актів документальних перевірок).

Узагальнюючи вищевикладене, можна констатувати, що різні нюанси контрольно-перевірочної роботи митних органів недостатньо представлені в науково-теоретичних дослідженнях і мають істотні резерви підвищення її ефективності.

Пост-аудит займає важливе місце при застосуванні системи управління ризиками та є головним елементом подальшого підвищення ефективності діяльності митних органів. Він зводиться до контролю товарів після їх випуску у вільне використання у формі документальної перевірки, яка проводиться підрозділами контрольно-перевірочної роботи митниці.

Рекомендації по застосуванню пост-аудит містяться в главі 6 Кіотської конвенції 1999 р., а також у статтях 41, 69 Митного кодексу України.

Процедури, пов'язані з аудитом, є ефективним засобом для здійснення митного контролю в зв'язку з тим, що дають ясну та всебічну картину угод, які відображаються в бухгалтерських книгах та облікових записах учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Одночасно вони дозволяють митним органам сприяти законослухняним учасникам зовнішньоекономічної діяльності в застосуванні форм спрощеного порядку декларування.

Як відмічає Т.П. Павлович у книзі «Ревізія та контроль», контроль належить до об'єктивно необхідних явищ громадського життя людського суспільства. Його наявність і особливості прояву породжені комплексом соціально-економічних чинників, що відображають закономірності соціального розвитку суспільства в конкретні періоди часу. Суспільство живе та розвивається за певними законами і тому не може функціонувати та розвиватися без постійного контролю, який ним використовується як основний засіб зворотного зв'язку, оскільки суспільство як в цілому, так і окремі його частини, у тому числі й суб'єкти господарювання, є системами різного управління. У кожній з цих систем функціонують дві підсистеми: яка керує та керована. Підсистема, що керує, не може нормально виконувати свої функції без постійного отримання інформації про діяльність керованої підсистеми. А для того, щоб отримувати таку інформацію, необхідно безперервно контролювати керовану підсистему та результати такого контролю передавати до підсистеми, яка керує. Цей процес і є зворотним зв'язком. Тому очевидно, що успішно управляти без зворотного зв'язку неможливо.

Контроль - це діяльність по встановленню достовірності інформації, визначенню причин її спотворення шляхом зіставлення інформації, яка надійшла з різних незалежних джерел, про одну і ту ж подію або факт. Оскільки будь-яка держава (публічне господарство) вимагає наявності управління, а отже, здійснення контролю, то ця умова реалізується у формі державного контролю.

Результативність контролю проявляється у своєчасності проведення контрольних заходів, виявленні порушень митного законодавства і реальних результатів фінансово-господарської діяльності учасників зовнішньоекономічної діяльності, у своєчасності доведення отриманих результатів до осіб, правомочних приймати відповідні рішення про вживання заходів по усуненню причин митних правопорушень та притягнення винних до юридичної відповідальності. Кінцевим результатом контролю повинно стати вдосконалення діяльності контрольно-перевірочних заходів у сфері митної справи.

У науковій літературі можна зустріти поняття економічного, господарського, адміністративного, технічного (технологічного, процедурного) та фінансового контролю.

Економічний контроль - це економічна оцінка використання ресурсів, засобів підприємства. Господарський контроль - це оцінка господарської діяльності підприємства. Адміністративний контроль - полягає в оцінці діяльності підприємства відповідно до прийнятих і закріплених в законодавчих нормативно - правових актах правил, та здійснюється тільки уповноваженими на те особами, відповідно до визначених і закріплених на законодавчому рівні повноважень та процедур ухвалення рішень по проведенню операцій.Технічний (технологічний) контроль-заснований на забезпеченні дотримання технології виробництва продукції, робіт і послуг відповідно до вимог технічних умов, нормативів, лімітів та інше.Усі ці форми контролю пов'язані з діяльністю платників податків. Фінансовий контроль охоплює виключно фінансову діяльність, тобто те, що піддається грошовій оцінки.

Ревізія та аудит є формами контролю, які відрізняються одна від одної методами контролю, аудиту, аналізу і системою контрольних дій.

Спільним між ними є те, що в усіх випадках з використанням однакових джерел інформації досліджується фінансово-господарська діяльність підприємств, використовуються однакові методичні прийоми і процедури для перевірок, виявляються негативні явища господарювання, порушення законодавчих й нормативних актів, що сприяє єдиній меті відшкодуванню заподіяних збитків конкретними особами .

Аудит є такою формою контролю, яка забезпечує перевірку достовірності інформації, представленої у фінансовій звітності, відповідності ведення бухгалтерського обліку вимогам законодавства. Аудит господарської діяльності є систематичним аналізом господарської діяльності організації, з урахуванням певної мети.

У сучасних наукових кругах підходи до визначення та розуміння пост-аудиту суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності митними органами неоднозначні.

На мій погляд, щоб розкрити поняття «митний пост-аудит», необхідно передусім враховувати те, що документальна перевірка результатів митного оформлення:

? має свої принципи, інструменти та методи, є відособленою діяльністю державних митних органів;

? як перевірка, що проводиться митними органами, містить в собі елементи ревізії та аудиту;

? може бути проведена із застосуванням методів фактичного контролю, спрямованих на перевірку не лише законності, але й проведення заходів, необхідних для закріплення результатів контролю, а також із застосуванням елементів аналізу, наприклад, доцільності здійснення операцій господарської діяльності.

Перефразувавши визначення ревізії, надане Н.П. Дробишевським, можна сформувати поняття митного пост-аудиту як систему обов'язкових контрольних дій (із застосуванням методів документального та фактичного контролю) з перевірки законності, доцільності, достовірності інформації наданої суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, що перевіряється, під час здійснення митного контролю, а також законності та правильності дій посадових осіб (представників) суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

За результатом аналізу зарубіжних методів митного контролю встановлено, що нині застосовуються наступні методи контролю:

1) митний аудит (митний контроль після випуску товарів, заснований на використанні методів аудиту);

2) огляд товарів і транспортних засобів.

Можливі два рівні огляду:

2.1) загальний огляд контейнерів та упаковок, перевірка пломбування, відповідність кількості й опису товарів;

2.2) перевірка даних вантажної митної декларації, тобто заявленої митної вартості, країни походження, класифікація товарів, ставка мита і т.д.;

3) ідентифікація товару;

4) митний контроль фізичних осіб.

Митний контроль після випуску товарів за кордоном проводиться з використанням методів аудиту, бухгалтерських книг, які полягають у «вивченні, рахунків, систем бізнесу та усіх комерційних даних, що відносяться до справи, наявних у тієї або іншої особи або компанії».

Принцип митного контролю на основі методів аудиту передбачений Кіотською Конвенцією та є одним з важливих принципів митного контролю. Всесвітня митна організація вважає, що пост-аудит (перевірка товарів після випуску) є важливою формою сучасного митного контролю та сприяє розвитку торгівлі. З одного боку він дозволяє впоратися зі зростаючим об'ємом переміщень товарів, з іншої - створює сприятливі умови для учасників зовнішньої торгівлі.

Постмитний контроль повинен забезпечувати комплексне управління усім ланцюгом постачань товарів, тому треба, щоб він був єдиним комплексом перевірочних заходів.

Для цього необхідно створити єдину систему планування, яка ґрунтувалася би на розрахунку трудовитрат, щоб найефективніше розподіляти ресурси митних органів і отримувати кращі результати.

Для забезпечення результативності перевірочних заходів митним органам потрібно налагодити взаємодію з митними органами інших країн, податковими та іншими контролюючими органами. При проведенні постмитного контролю має бути активна взаємодія з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які є об'єктами перевірки.

Результати постмитного контролю могли би мати широке застосування для ухвалення управлінських рішень. Митні органи повинні переходити від тотального митного контролю за переміщенням товарів до митного контролю, заснованого переважно на процедурах аудиту. Такий контроль дозволить проводити фінансовий аналіз, який здійснюється на основі даних бухгалтерської звітності, та призначений для отримання ключових, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта.

Без розвиненої системи постмитного контролю, тобто віднесення контролю на якийсь час після випуску товарів, говорити про прискорення митних формальностей та спрощення процедур неможливо.

Для реалізації принципів постмитного контролю в дійсний час необхідно вдосконалення механізмів його реалізації та розробка відповідних методик.

1.2 Поняття ризику та завдання системи аналізу і управління ризиками в митному пост-аудиті

Термін «ризик» як історична категорія виник на зорі цивілізації тоді, коли у людини з'явилося почуття страху перед смертю. Згодом, незважаючи на індивідуальну оцінку змісту і звучання цього терміну в різних мовах, його походження більшою чи меншою мірою тісно пов'язане із розумінням небезпеки, збитків, дефекту, знищення, випадку, загрози, ненадійності тощо. Існує думка, що ризик пов'язаний із невизначеністю майбутньої ситуації. Він виникає тоді, коли реальні події відрізняються від очікуваних.

Ризик - це складне явище, що має безліч не співпадаючих, а іноді й протилежних реальних обґрунтувань. Це обумовлює можливість існування декількох визначень поняття ризик з різних точок зору.

Ризик можна визначити як імовірність виникнення небезпеки втрати ресурсів чи недоодержання доходів порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів.

Отже, ризик є категорією, яка поєднує всі складові, що формують потенційну небезпеку: імовірність, чинники, наслідки. Утім, поняття «ризик», складовою якого є невизначеність, поєднує в собі як реальну небезпеку, так і потенційну, яка може і не реалізуватись. Крім того ризик може бути динамічним, тобто таким, результатом якого можуть бути як втрати, так і вигоди.

Реальний негативний результат ризику розкривається через поняття «загроза», оскільки небезпека проявляється у вигляді різноманітних загроз.

Загроза - це сукупність явищ та дестабілізуючих чинників, що становлять можливу небезпеку не тільки людині, а й суспільству та державі в цілому.

Наказ Державної митної служби України від 22.12.2010 N 1514 «Про затвердження Порядку розроблення профілів ризику» дає визначення митної загрози. Відповідно до нього, митна загроза - це конкретна чи безпосередня форма митної небезпеки на стадії переходу її з можливості в реальність як результат протиріч, що мають місце і формуються в самому суспільстві, в зовнішньоекономічних сферах і видах політичних та економічних відносин, у сфері управління митною службою, в регіонах, у природних та інших явищах тощо, та конкретизується відповідною формою прояву й способом впливу, наслідки якої можуть заподіяти будь-якої митної шкоди.

Оскільки вищезгадане поняття розкривається через митну небезпеку, то я,як автор контрольної роботи, повинна дати дефініцію і їй. Отже, митна небезпека - об'єктивно існуюча можливість негативного впливу на стан митної безпеки.

Сьогодні поняття економічної безпеки та митної безпеки зокрема, виходить на передній план. Цим питанням присвячуються праці багатьох вчених. Осторонь не залишаються і міжнародні організації, які намагаються забезпечити об'єднання держав у вирішенні глобальних питань та запроваджують уніфіковані правила та стандарти, що допомагає у кращому розумінні вирішення питань.

Щодо питання митної безпеки, то одним із головних міжнародних актів, що регулюють дане питання є Рамкові стандарти забезпечення безпеки і спрощення процедур митної торгівлі Всесвітньої митної організації.

Вагомим аспектом нового Митного кодексу України є впровадження повноцінного функціонування системи аналізу ризиків, що давно використовується майже в усьому світі. Це система, спрямована на скорочення митних процедур шляхом надання переваг здійсненню аналітичної роботи, в тому числі, після завершення митного оформлення, на фізичним контролем безпосередньо під час такого оформлення. Відтепер фактично комп'ютер визначатиме необхідність проведення митного огляду, детального аналізу вантажу чи відсутність такої необхідності. Тобто, значно зменшується людський фактор і митник вже не може приймати суб'єктивне рішення на власний розсуд. Зазначене передбачає перехід від тотального до концентрованого та акцентованого контролю. Відповідно, до суттєвого скорочення кількості митних оглядів, що представники бізнесу вже мають відчути найближчим часом.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками Державної митної служби України (далі - АСАУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками Державної митної служби України (далі - СУР) під час контролю із застосуванням СУР (оцінки ризику шляхом аналізу (в тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи).

Пост-аудит займає важливе місце при застосуванні системи управління ризиками та є головним елементом подальшого підвищення ефективності діяльності митних органів. Саме розробка ефективної служби постмитного контролю та аудиту сьогодні дозволяє митній службі виконувати свої завдання: виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, захист економічних інтересів України, здійснення відповідно митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення та інших. Процедури, пов'язані з аудитом, є ефективним засобом для здійснення митного контролю. Одночасно вони дозволяють митним органам сприяти законослухняним учасникам зовнішньоекономічної діяльності в застосуванні форм спрощеного порядку декларування.



2.ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

митний контроль аудит ризик

За допомогою якого методичного прийому митного пост-аудиту можна встановити фактичну наявність давальницької сировини у виконавця:

1.Контрольний запуск сировини та матеріалів.

2.Експертиза.

3.Інвентаризація.

4.Лабораторний аналіз.



3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Контроль - це :

1)діяльність по встановленню достовірності інформації, визначенню причин її спотворення шляхом зіставлення інформації, яка надійшла з різних незалежних джерел, про одну і ту ж подію або факт;

2)діяльність по встановленню достовірності інформації, визначенню причин її спотворення шляхом зіставлення інформації, яка надійшла від третіх осіб;

3)спонукання митними органами суб'єктів господарювання до правомірної діяльності.

2. Економічний контроль - це :

1)загальна оцінка використання ресурсів, засобів підприємства;

2)економічна оцінка використання ресурсів, засобів підприємства;

3)документальна перевірка щодо використання ресурсів, засобів підприємства.

3. Господарський контроль - це :

1)економічна оцінка використання ресурсів, засобів підприємства;

2)оцінка діяльності підприємства відповідно до прийнятих і закріплених в законодавчих нормативно - правових актах правил, та здійснюється тільки уповноваженими на те особами;

3)оцінка господарської діяльності підприємства.

4. Адміністративний контроль - полягає в :

1)оцінці діяльності підприємства відповідно до прийнятих і закріплених в законодавчих нормативно - правових актах правил, та здійснюється тільки уповноваженими на те особами, відповідно до визначених і закріплених на законодавчому рівні повноважень та процедур ухвалення рішень по проведенню операцій;

2)оцінці господарської діяльності підприємства;

3)економічній оцінці використання ресурсів, засобів підприємства.

5. Формами контролю є :

1)Експертиза;

2)Інвентарізація;

3)Ревізія та аудит.

6. Один з методів контролю, що є у міжнародній практиці :

1)огляд товарів і транспортних засобів;

2)інвентаризація товару;

3)експертиза фізичних осіб.

7. Митному контролю підлягають :

1)усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України;

2)усі транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України;

3)виключно товари комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

8. Митний контроль здійснюється :

1)митними органами та податковими органами відповідно до МКУ та інших законів України;

2)виключно митними органами відповідно до МКУ та інших законів України;

3)митними, податковими та іншими контролюючими органами відповідно до МКУ та інших законів України.

9. У разі ввезення на митну територію України митний контроль закінчується:

1)після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

2)після закінчення митного оформлення транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

3)після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

10. Залучення спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного контролю здійснюється керівником митного органу або його заступником:

1) за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт;

2) за погодженням з головним бухгалтером підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт;

3) за погодженням з органами внутрішніх справ за місцем перебування підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт.

11. Забезпечення митної безпеки - це :

1)здатність управлінських рішень протидіяти можливим небезпекам у галузі митної справи;

2)здатність управлінських рішень протидіяти реальним загрозам у галузі митної справи;

3)здатність рішень протидіяти митним шкодам у галузі митної справи.

12. Митна небезпека - це :

1)об'єктивно існуюча можливість позитивного впливу на стан митної безпеки;

2)реально існуюча можливість негативного впливу на стан митної безпеки;

3)об'єктивно існуюча можливість негативного впливу на стан митної безпеки.

13. Митна загроза - це :

1)конкретна чи безпосередня форма митної небезпеки на стадії переходу її з можливості в реальність як результат протиріч, що мають місце і формуються в самому суспільстві, в зовнішньоекономічних сферах і видах політичних та економічних відносин, у сфері управління митною службою, в регіонах, у природних та інших явищах тощо, та конкретизується відповідною формою прояву й способом впливу, наслідки якої можуть заподіяти будь-якої митної шкоди;

2)конкретна чи безпосередня форма митної небезпеки на стадії переходу її з можливості в реальність як результат протиріч, що мають місце і формуються в самому суспільстві, в зовнішньоекономічних сферах і видах політичних та економічних відносин, у сфері управління митною службою, в регіонах, у природних та інших явищах тощо;

3)оцінені наслідки дійсних, фактичних або можливих небажаних негативних економічних і соціальних втрат, що виникають у результаті митних викликів у галузі митної справи та можуть мати як вартісну, так і загальну ситуаційну експертну оцінку втрат, збитку, проведених заходів або робіт з ліквідації небажаних негативних наслідків та додаткових витрат для їх попередження і т. п.

14. Митний виклик - це :

1)залежність між величиною дії митного виклику на об'єкт, що розглядається, і митною шкодою від його дії;

2)критична точка прояву митної загрози, що потребує відповідного реагування з метою позитивної протидії митній шкоді;

3)критична точка прояву митної загрози, що потребує відповідного реагування з метою попередження або зменшення можливої митної шкоди.

15. Митний ризик - це :

1)кількісна величина митного виклику у вигляді визначеної оцінки або ймовірності реалізації діючої або потенційної митної загрози в зовнішньоекономічній діяльності, митних співвідношеннях та в галузі митної справи з погляду усвідомленої можливості виникнення митної шкоди;

2)об'єктивно існуюча можливість негативного впливу на стан митної безпеки;

3)конкретна чи безпосередня форма митної небезпеки на стадії переходу її з можливості в реальність як результат протиріч, що мають місце і формуються в самому суспільстві, в зовнішньоекономічних сферах і видах політичних та економічних відносин, у сфері управління митною службою, в регіонах, у природних та інших явищах тощо, та конкретизується відповідною формою прояву й способом впливу, наслідки якої можуть заподіяти будь-якої митної шкоди.

16. Ступінь ризику - це :

1)процентне значення, яке показує ймовірність порушення законодавства з питань митної справи в конкретному випадку та визначає адекватні цьому ризикові форми контролю;

2)числове значення, яке показує ймовірність порушення законодавства з питань митної справи в конкретному випадку та визначає адекватні цьому ризикові форми контролю;

3)числове значення, яке показує ступінь порушення законодавства з питань митної справи в усіх випадках митних правопорушень та визначає адекватні цьому ризикові форми контролю.

17. Управління ризиками - це :

1)здатність управлінських рішень протидіяти реальним загрозам у галузі митної справи;

2)забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

3)робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів.

18. Однієї з цілей застосування системи управління ризиками є:

1)уповільнення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою їх ретельної перевірки;

2)забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров'я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

3)запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань податкового законодавства.

19. Аналіз ризику - це :

1)систематичне збирання митними органами інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

2)систематичне прогнозування митними органами обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

3)систематичне використання митними органами наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

20. Одне із завдань митних органів з оцінки та управління ризиками полягає у :

1)формуванні інформаційної бази даних системи управління ризиками митних органів;

2)визначенні областей загрози;

3)розробці і науковому обґрунтуванні теоретико - методичних засобів з управління ризиками.



4.КРОСВОРД:

По горизонталі:



По вертикалі:



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Митний Кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI.

2. Наказ Державної митної служби України «Про затвердження Порядку розроблення профілів ризику» від 22.12.2010 N 1514.

3. Міжнародна Конвенція «Про спрощення і гармонізацію митних процедур» від 18.05.1973 р. - К. - Парлам. вид-во.- 1999. - 13 с.

4. Павлович Т. П. Ревизия и аудит : учеб. пособие. / Т. П. Павлович, Е. Г. Павлович. - Минск .-ТетраСистемс.- 2009. - 235 с.

5. Юдина Г. А. Основы аудита : учеб. пособие. / Г. А. Юдина, М. Н. Черных. - М. -КНОРУС.- 2006. - 296 с.

6. Мельник М. В. Ревизия и контроль : учеб. пособие / М. В. Мельник, А. С. Пантелеев, А. Л. Звездин / под ред. M. B. Мельник. - М. - ИД ФВК-ПРЕСС.- 2003. - 520 с.

7. Ільіна С. Б. Основи аудиту : навчально-практ. посіб. / С. Б. Ільіна. - К. - Кондор.- 2009. -378 с.

8. Дробышевский Н. П. Ревизия и аудит : учеб. пособие / Н. П. Дробышевский. - Мн. - Мисанта.- 2004. - 265 с.

Размещено на Allbest.ru

...