Організація експортної діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Організація експортної діяльності підприємства

Зміст

експорт зовнішньоекономічний іноземний партнер контракт

Вступ

1. Основи організації експортної діяльності підприємства

1.1 Основні поняття

1.2 Основні методи операцій з експорту

1.3 Організація експортних операцій

1.4 Регулювання експорту

2. Здійснення експортної операції ВАТ „Вероніка”

2.1 Характеристика ВАТ „Вероніка”

2.2 Встановлення контакту з іноземним пертнером

2.3 Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту

2.4 Підготовка проекту контракту

2.5 Проведення переговорів та укладання контракту

2.6 Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ „Вероніка”

3. Пропозиції щодо покращення здійснення експортних операцій ВАТ „Вероніка”

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку ХХІ століття є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап світогосподарських зв'язків характеризується розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі швидкого росту продуктивних сил, яких обумовлений прискоренням науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних та ін.).

Поступова інтеграція України у світову господарську систему привела до того, що в даний час у зовнішньоекономічній діяльності беруть участь тисячі підприємців, підприємств і чиновників, більшість з яких не мають уявлення про про особливості її здійснення. Тому важливо чітко розуміти зміст поняття „зовнішньоекономічна діяльність”.

Отже, зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - діяльність суб'єктів господарської діяльності України й іноземного суб'єкта господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності.

Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країн, якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна була б витратити на виробництво товарів замість імпортованих на суму, яка виручена від експорту.

ЗЕД поняття багатогранне, воно включає наступні види діяльності:

експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

надання суб'єктами ЗЕД України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності;

наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземноми суб'єктами господарської діяльності;

міжнародні фінансові операції та операції між суб'єктами ЗЕД;

спільна підприємницька діяльність між вітчизняними та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

підприємницька діяльність, пов'язана із наданням патентів, ліцензій, ноу-хау, торговельних марок;

товарообмінні операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;

орендні, в тому числі й лізингові операції.

Отже, виходячи із вище сказаного, метою даної курсової роботи є:

розкриття теорії організації експортної діяльності підприємства;

характеристика зовнішньоекономічної діяльності конкретного підприємства;

ознайомлення із екпортною діяльністю конкретного підприємства, оцінка її ефективності;

вказати шляхи підвищення ефективності здійснення експортної діяльності конкретним підприємством.

1. Основи організації екпортної діяльності підприємства

1.1 Основні поняття

Експорт - це продаж продукції (робіт, послуг) іноземним господарюючим суб'єктам та вивезення продукції за межі митних кордонів України з метою отримання прибутку від виробничої або інших видів господарської діяльності.

Всі країни намагаються стимулювати власного товаровиробника до експорту продукції, заохочуючи наданням:

субсидій;

податкових пільг;

кредитів під незначні відсотки;

юридичної, політичної ті іншої підтримки.

Експортна операція - це комерційна діяльність, пов'язана із продажем та вивезенням за кордон товарів (робіт, послуг) для передачі їх у власність іноземному конрагенту.

В умовах ЗЕД здійснюються наступні види експортних операцій:

1) поставки експортного товару за готівкою;

2) експорт робіт і експорт послуг;

3) експорт товарів в рахунок міжурядових угод;

4) експорт товарів за рахунок державного кредиту, наданого країні іноземного покупця;

5) експорт товарів на умовах державного або комерційного кредиту, або за рахунок відстрочки платежу;

6) експорт товарів на умовах компенсаційної угоди;

7) експорт товарів на умовах бартерної угоди;

8) експорт товарів за рахунок надання допомоги.

Експорт товару оформляється контрактом, один примірник якого зберігається в головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. У контракті обов'язково вказується порядок розрахунків готівкою або в кредит, тобто із розстрочкою платежу.

Якщо ініціатива початку переговорів належить експортеру, то він заявляє про бажання укласти договір купівлі-продажу на визначених умовах шляхом розсилання ініціативних пропозицій (оферт).

Тверда оферта - пропозиція, яка відправляється тільки одному можливому покупцю на дану партію товару із вказанням терміну, протягом якого продавець є зв'язаним своєю пропозицією та не може зробити аналогічну пропозицію іншому покупцю.

Вільна оферта - оферта, що надсилається одночасно на одну й ту саму партію товару декільком можливим покупцям.

Говорячи про оферти, особливо на машини та устаткування, потрібно згадати про так звані стандартні пропозиції, - це заздалегідь розроблені умови продажу різних видів виробів.

Експортні товари - це товари, вивезені для реалізації за межі митного кордону України, незалежно від валюти, якою проводиться розрахунок.

При виборі методу експортування товару (прямого або через посередників) необхідно враховувати:

- кількість потенційних замовників;

- частоту продаж;

- тип продукту, що продається;

- обсяг замовлень.

Розрахунки за договором поставки є, як правило, поточними валютними операціями. Однак, вони можуть бути віднесені і до операцій, пов'язаних із рухом капіталу за наступних умов:

1) якщо строк платежу за експортовані товари перевищує 90 днів від дати їх відвантаження (завантаження на борт, відправки або прийняття до перевезення);

2) якщо строк зустрічної поставки товарів за бартерними, товаробмінними та компенсаційними угодами перевищує 90 днів від дати відвантаження товарів, що доставляються контрагентом;

3) якщо резидент сплачує відсотки після повернення одержаного від нерезидента авансу у випадку невиконання зобов'язань по контракту.

В Україні для здійснення експортної діяльності використовуються генеральні, разові та відкриті (індивідуальні) ліцензії.

Індивідуальні ліцензії на експорт товарів Міністерство економіки надає на підставі заявки суб'єкта ЗЕД. Якщо копії складені від руки, текст вписується чорнилом друкованими літерами. Кожен документ повинен мати стандартний серійний номер, за допомогою якого він може бути ідентифікований. На кожен вид товару встановлюється лише один вид ліцензії.

Формування вартості експортних товарів

В основі облікової вартості експортних товарів лежить їх фактична собівартість. Вона залежить від виду експортної операції.

Витрати на експорт товарів складається із 4 основних елементів:

1) витрати виробника товару;

2) витрати в країні експортера;

3) витрати на основне перевезення;

4) витрати в країні імпортера.

По експортних поставках відбувається сплата митних зборів, мита, а по окремих видах експорту сплачується акцизний збір і ПДВ. Методика нарахування зазначених зборів і податків аналогічна до імпортних поставок. Сплата мита і митних зборів відбувається до / або в момент митного оформлення товарів, що вивозяться з України.

Експорт посуг (робіт) - це експорт нематеріальної продукції сфери послуг, що включає комерційні, професійні та споживчі послуги.

Перелік послуг (робіт), які вважаються такими, що експортуються, включає:

- консультаційні, інформаційні та аудиторські послуги;

- медичні послуги;

- послуги та роботи, пов'язані з нерухомим майном, включаючи будівельно-монтажні та експлуатаційні роботи;

- надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів, супутників або їх частин чи окремих функцій;

- надання послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів, зазначених у попередньому пункті;

- надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок, інших юридичних та економічних знань, а також обробки даних та інформації для резидентів;

- надання послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України;

- забезпечення персоналом нерезидентів україни, культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України;

- надання послуг з туризму на території України в разі їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.

1.2 Основні методи операцій з експорту

У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортних операцій, а саме: прямий експорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві, і непрямий експорт, що припускає продаж товарів через торговельних посередників.

Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і ценралізацією капіталу характерним є розширення прямого експорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.

Прямий метод ЗЕО здійснюється:

при продажу і закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;

у разі експорту дорогого і великогабаритного устаткування;

у разі експорту стандартного устаткування через закордонні філії;

у разі закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;

у разі продажу і закупівлі товарів державою.

Прямі зв'язки мають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця.

Проте і непрямий експорт продовжує зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовий товарообіг залучається біля 50% загального обсягу товарів. Цей метод застосовується:

- разі збуту стандартного промислового устаткування;

- у разі збуту споживчих товарів;

- при реалізації другорядної продукції;

- на окремих важкодоступних і маловідомих ринках;

- при просуванні нових товарів;

- у разі відсутності власної збутової мережі.

Переваги: великий досвід, власна мережа обслуговування, знання ринку та ін.

1.3 Організація експортних операцій

Якщо обсяг ЗЕО у фірми назначений і основна частина продукції реалізується на зовнішньому ринку, то для здійснення зовнішньоторговельних операцій вона використовує торговельний апарат, призначений для роботи на внутрішньому ринку.

При здійсненні зовнішньоторговельних операцій створюється спеціальний експортний відділ, що не входить до складу внутрішнього збутового апарату. Він, як правило, складається із таких підрозділів:

функціональні сектори (торговельно-договірний, валютний, калькуляції, транспорту, реклами) вивчають відповідні функціональні питання, готують керівництву необхідні відомості про умови здійснення зовнішньоторговельних операцій, надають кваліфіковані консультації;

територіальні сектори приділяють увагу всім питанням торгівлі з певною групою країн незалежно від номенклатури товару;

галузеві сектори займаються питаннями торгівлі лише якимось окремим товаром або дуже близькою за характером групою товарів.

Іноді замість експортних відділів великі фірми мають підрозділи в закордонних відділеннях, побудовані за регіональним принципом. Їм підпорядковуються всі збутові і виробничі фірми за кордоном. Наприклад, у „Дженерал Моторз” лише одне закордонне відділення, а американської компанії „Зінгер” - п'ять.

Для реалізації продукції усіх своїх підприємств великі фірми нерідко створюють центральний офіс у вигляді юридично самостійного акціонерного товариства або дочірньої експортної фірми, при цьому комерційна діяльність повністю відокремлюється від виробничої.

Створення таких офісів зі збуту продукції вигідно великим підприємствам. Формально фірма-мати не відповідає за діяльність цих офісів, що дає змогу проводити будь-які операції.

Дрібні і середні фірми іноді організовують спільні збутові компаніїї у формі експортних асоціацій. Поширеною формою експортних операцій великих фірм є складальні заводи. Їх мають фірми «Зінгер», «Монтекатіні», «Фіат», «Дюпон». Фірми, що створюють складальні заводи, володіють низкою переваг: скорочуються транспотні витрати, оскільки збут готової продукції наближається до споживача, вартість перевезень зменшується на 20-30%; скорочуються витрати на оплату мита (із напівфабрикатів вони стягуються в менших розмірах); зменшуються витрати на заробітну плату.

У країнах, що розвиваються монополістичні об'єднання створюють змішані збутові компанії. У результаті менший ризик втрати власності, зменшуються податки, використовується місцева збутова мережа.

Великі фірми створюють власний зовнішньоторговельний аппарат за кордоном. До його завдань входить вивчення ринку, умов угод, смаків споживачів. За кордоном експортер може організувати оптові фірми зі збуту продукції. Вони приймають від імпортерів замовлення, пересилають їх своїм фірмам, стежать за виконанням замовлень, беруть участь у здаванні продукції замовникам, роблять із ними фінансові розрахунки, організовують рекламу. Деякі фірми мають склади готової продукції. Тоді їхні функції розширюються, вони демонструють товари і реалізують їх за кордоном.

За кордоном створюються і фірми, що займаються не тільки оптовою, а роздрібною торгівлею. Організація роздрібної торгівлі за кордоном характерна для фірм, що випускають автомобілі, телевізори, взуття, парфумерію й інші товари. Оптові фірми виконують функції через комівояжерів, що є безпосередніми представниками промислових фірм. Вони приймають замовлення, ознайомлюють покупців із товарами, інформують фірму про смаки покупців, іноді є інкасаторами сум, одержуваних від покупців.

1.4 Регулювання експорту

Для збільшення експорту використовують:

1) субсидування експорту - це форма державної політики, яка дає змогу продати на зовнішньому ринку товари вітчизняного виробництва за ціною більш низькою, що часто є нижчою від цін на внутрішньому ринку, а іноді навіть від витрат на виробництво (виробнича собівартість);

2) експортні премії, що можуть бути у двох формах:

- прямі експотні премії - це застосування у формах надання експортерам прямих разових субсидій при експорті товарів;

- податкові пільги - це непрямі експортні премії, коли експортерам надають різноманітні фінансові пільги (звільнення від сплати внутрішніх податків або надання податкових пільг, звільнення від мита або повернення його компанії, яка використовує імпортну сировину або напівфабрикати, що використовувались для виготовлення експортних товарів).

Крім заходів щодо здійснення збільшення експорту існують ще й заходи щодо обмеження експорту. Причинами обмеження експорту є:

проблеми національної безпеки (заборонений експорт зброї);

небезпека поширення ядерної зброї;

збереження природних ресурсів;

збереження ресурсів для використання всередині країни;

збереження ресурсів для використання в майбутньому.

Обмеження експорту може здійснюватись в різних формах:

1) експортні квоти;

2) експортні мита (або податки);

3) заборона експорту визначених товарів.

2. Здійснення експортної операції ВАТ „Вероніка”

2.1 Характеристика ВАТ „Вероніка”

Відкрите акціонерне товариство „Вероніка” засноване товариством покупців, в особі голови правління Пінчука І.С., голови ради трудового колективу Михальчук Н.А., голови профкомітету Чернової Г.В., шляхом викупу майна згідно договору купівлі-продажу від 26 січня 1994 року у відповідності із Законом України „Про господарські товариства” та Законом України „Про підприємства в Україні”.

Адреса підприємства:

71954 Україна

Рівненська область

м. Дубровиця

вул. Пушкіна, 99

тел./факс 8(04532) 23572.

Товариство займається випуском та продажем серій верхнього жіночого одягу, а саме:

- шуби жіночі каракулеві;

- шуби із штучного хутра;

- шкіряні пальто;

- шкіряні піджаки;

- жіночі спортивні куртки.

ВАТ „Вероніка” успішно здійснює зовнішньоекономічну діяльність (експорт своєї продукції). Основними його контрагентами є:

1) фірма „Dilemma”, м. Братіслава, Словаччина;

2) Т_ЗОВ „Шарм”, м. Кіровоград, Україна;

3) фірма „O-Zone”, м. Бухарест, Румунія;

4) приватна підприємство „Дексона”, м. Санкт-Петербург, Росія;

5) фірма „Sunnie”, м. Берлін, Німеччина.

Згідно зі ст. 80 ГК України (ст.24 Закону України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ „Про господарські товариства”; ст. 152 ЦК України) акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Акції ВАТ можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери ВАТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди на те інших акціонерів та товариства.

Ознаки відкритого акціонерного товариства

1. ВАТ є різновидом господарського товариства. Це означає, що на нього поширюються загальні положення про господарські товариства, з урахуваням специфіки цього виду юридичних осіб.

2. ВАТ - це товариство, що має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

3. ВАТ несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. У свою чергу, акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

4. Згідно зі ст. 154 ЦК України (ст. 82 ГК України) установчим документом ВАТ є статут, який повинен містити відомості про найменування та місцезнаходження , чітко вказувати його вид, предмет та цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, в тому числі перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.

5. Законодавство України поділяє акціонерів на засновників та учасників. Засновниками вважаються особи, які виконують дії, пов'язані із заснуванням ВАТ. Вони укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності зі створення ВАТ. Навідміну від засновників, учасники ВАТ погоджуються зробити внесок до статутного фонду товариства, що створюється, проте не бажають брати на себе будь-які обов'язки із його створення.

6. Процедура створення ВАТ є доволі складною. Крім необхідності укладення договору між засновниками, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про господарські товариства» передбачено 4 етапи, що їх повинні пройти засновники для створення ВАТ:

1) зробити повідомлення про намір створити ВАТ;

2) здійснити підписку на акції;

3) провести установчі збори;

4) здійснити державну реєстрацію ВАТ.

7. Керівником відкритого акціонерного товариства являється голова правління.

2.2 Встановлення контакту з іноземним партнером

На адресу ВАТ „Вероніка” надійшов запит від словацької фірми „Dilemma” (додаток А), на який ВАТ „Вероніка” відповіло твердою офертою (додаток Б).

Безпосередньому встановленню контакту з словацькою фірмою „Dilemma” передувало маркетингове дослідження ринку Словаччини. Встановлення контакту з словацькою фірмою „Dilemma” здійснювали в такій послідовності (рис. 1).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Послідовність встановлення контакту з словацькою фірмою „Dilemma”

2.3 Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту

„Поставка до кордону” (DAF) означає, що обов'язки продавця вважаються виконаними у момент прибуття товару, очищеного від мита на експорт, у зазначений пункт і місце на кордоні, однак до вступу на «митний кордон» країни, зазначеної в договорі. Термін «кордон» можна використовувати для будь-якого кордону, включаючи країни експорту. Тому надзвичайно важливо, щоб розглядуваний кордон був точно визначеним шляхом зазначення в терміні пункту і місця. Ці умови призначені для застосування головним чином при перевезенні товару залізницею або автомобільним транспортом, але вони можуть застосовуватись незележно від способу перевезення.

А. ВАТ «Вероніка» зобов'язане:

А.1 Поставка товару відповідно до договору.

Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення згідно договору купівлі-продажу, а також будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором.

А.2 Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший дозвіл державних органів або інший документ, необхідний для надання товару у розпорядження фірми „Dilemma”. Виконати всі митні формальності, потрібні для вивезення товару в зазначене місце поставки на кордоні, а в окремому випадку - для їхнього попереднього перевезення через іншу країну.

А.3 Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до зазначеного місця поставки на кордоні (включаючи його транзит через одну або кілька третіх країн, якщо це потрібно).

Якщо певний пункт у зазначеному місці поставки на кордоні не передбачений або якщо він не визначений практикою, то ВАТ „Вероніка” може обрати пункт у зазначеному місці поставки, який найбільш відповідає його цілям.

б) Договір страхування.

Немає зобов'язань.

А.4 Поставка.

Поставити товар у розпорядження фірми „Dilemma” в зазначеному місці поставки на кордоні в дату або строк, передбачений в договорі купівлі-продажу.

А.5 Перехід ризиків.

Згідно з пунктом Б.5 нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до того часу, поки він не буде поставлений відповідно до пункту А.4.

А.6 Поділ витрат.

Відповідно до положень пункту Б.6:

нести всі витрати по товару до того моменту, коли він поставлений відповідно до пункту А.4, а також на додаток до витрат, викликаних пунктом А.3а, витрати по розвантажувальних операціях (включаючи збори за користування ліхтерами і перевіз у межах порту), якщо необхідно або прийнято розвантажувати товар після прибуття в зазначене місце поставки на кордоні з метою надання його в розпорядження фірми „Dilemma”;

сплатити витрати, пов'язані з митними формальностями, потрібними для вивозу, а також усі мита, податки й інші офіційні збори, виплачувані при вивозі, а в потрібному випадку - для їхнього перевезення через треті країни перед поставкою відповідного пункту А.4.

А.7 Повідомлення фірми „Dilemma”.

Завчасно повідомити фірму „Dilemma” про відвантаження товару в зазначене місце на кордоні, а також надати будь-яке інше повідомлення, необхідне для того, щоб дати можливість фірмі „Dilemma” вжити заходів, які звичайно потрібні для прийняття товару.

А.8 Доказ поставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення.

За рахунок ВАТ „Вероніка” надати фірмі „Dilemma” звичайний документ або інше свідоцтво поставки товару в зазначене місце на кордоні. На прохання фірми „Dilemma” надати останньому на його ризик і за його рахунок наскрізний транспортний документ, звичайно одержуваний в країні відправлення, що охоплює на звичайних умовах перевезення товару від пункту відправлення в цій країні до зазначеного фірмою „Dilemma” місця остаточного призначення в країні імпорту.

Якщо ВАТ „Вероніка” та фірма „Dilemma” погодилися використовувати електронний зв'язок у відносинах між собою, то звичайний транспортний документ може бути замінений еквівалентним повідомленням ЕОІ.

А.9 Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), які необхідні для того, щоб поставити товар у відповідності з пунктом А.4.

Забезпечити за свій рахунок упакування (за виключенням випадків, коли у даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти товар, що є предметом договору, без упаковки), звичайне для поставки товару на кордон і для подальшого перевезення тією мірою, в якій обставини (наприклад, вид перевезення, призначення) були відомі ВАТ „Вероніка” до укладання договору купівлі-продажу. Упаковка повинна мати відповідне маркування.

А.10 Інші зобов'язання.

На прохання фірми „Dilemma” посприяти йому вповні на його ризик і за його рахунок в одержанні будь-яких документів або еквівалентних електронних повідомлень (крім згаданих у пункті А.8), які видаються в країні відправлення або передачі в цю країну й (або) в країні походження товару, що можуть бути потрібними покупцю для ввозу товару, а в окремому випадку - для перевезення через треті країни.

Упаковка повинна мати відповідне маркування.

Б. Фірма „Dilemma” зобов'язана

Б.1 Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2 Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності в зазначеному пункті поставки на кордоні або в будь-якому іншому місці для ввозу товару, або в окремому випадку для їх подальшого перевезення.

Б.3 Договір перевезення.

Немає зобов'язань.

Б.4 Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару, як тільки він буде наданий в його розпорядження згідно з пунктом А.4.

Б.5 Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли товар поставлений в його розпорядження відповідно до пункту А.4.

Якщо фірма „Dilemma” не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то він повинен нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи з погодженої дати або закінчення обумовленоо строку поставки, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений товар, що є предметом даного договору.

Б.6 Поділ витрат.

Нести всі витрати по договору з моменту, коли він наданий у розпорядження фірми „Dilemma” згідно з пунктом А.4. Якщо фірма „Dilemma” не зможе прийняти поставку товару після того, як він наданий в його розпорядження згідно з пунктом А.4, або надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то він повинен нести всі викликані цим додаткові витрати, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного договору.

Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товару, а в окремому випадку - для його подальшого перевезення.

Б.7 Повідомлення ВАТ „Вероніка”.

У випадку, якщо фірма „Dilemma” має право визначати час у межах застереженого строку і (або) місце прийняття поставки, він повинен завчасно повідомити ВАТ „Вероніка” про це.

Б.8 Доказ доставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення.

Прийняти транспортний документ і (або) інше свідоцтво доставки у відповідності з пунктом А.8.

Б.9 Перевіка товару.

Нести, якщо не застережене інше, витрати по передвідвантажувальній перевірці, за вийнятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни експорту.

Б.10 Інші зобов'язання.

Нести всі витрати і збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10, і відшкодувати всі витрати і збори, яких зазнало ВАТ „Вероніка” при наданні допомоги у відповідності з цим пунктом.

За необхідності, на прохання ВАТ „Вероніка”, надати йому на ризик і за рахунок фірми „Dilemma” дозвіл валютного контролю, перепустки, інші документи чи їх засвідчені копії, або адресу остаточного місця призначення товару в країні імпорту з метою одержання наскрізного документа не перевезення або будь-якого іншого документа, передбаченого у пункті А.8.

Валютою ціни та валютою платежу обираємо долар США.

Формою розрахунку буде інкасо. Розрахунки у формі інкасо - це угода між банком та клієнтом, за якою банк бере на себе зобов'язання одержати платіж на користь клієнта або ж підтвердження платежу проти комплекту обумовлених фінансових або комерційних документів (рис. 2). Розрахунки по інкасо регулюються міжнародним документом «Уніфіковані правила по інкасо».



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Схема розрахунків по інкасо

1 - заключається контракт, в якому сторони обумовлюють через які банки будуть здійснюватися розрахунки;

2 - експортер здійснює відповідно до умов контракту відвантаження товару;

3 - експортер отримує від перевізника транспортні документи;

4 - експортер готує комплект документів і представляє його при інкасовому дорученні банку;

5 - банк-ремітент відсилає документи разом із дорученням банку-кореспонденту в країну імпортера;

6 - отримавши інкасове доручення і документи банк країни-імпортера представляє їх імпортеру для перевірки і просить оплатити вказані документи;

7 - імпортер здійснює платіж;

8 - інкасуючий банк переводить виручку банку-ремітенту;

9 - отримавши переказ, банк-ремітент зараховує виручку експортеру.

Для експортера інкасо часто виявляється неприйнятним через те, що він спочатку повинен відвантажити товар, а тоді передавати документи в банк і очікувати виконання покупцем своїх зобов'язань з оплати. Відповідно для імпортера дана форма розрахунку є більш вигідною, тому що він уже має в наявності товар, який йому відвантажив експортер і оплату він уже здіснює після цього.

2.4 Підготовка проекту контракту

На основі телефонних переговорів ВАТ ”Вероніка” в особі голови правління Пінчука І.С. та фірми „Dilemma” в особі директора Новака І.С. було узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець. Також були визначені усі основні статті контракту. До визначених статей відносять:

1. Предмет контракту.

2. Ціни та сума контракту.

3. Строки поставки.

4. Санкції.

5. Оплата.

6. Упаковка та маркування.

7. Гарантія.

8. Страхування.

9. Форс-мажор.

10. Арбітраж та керівний закон.

11. Інші умови.

12. Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

2.5 Проведення переговорів та укладання контракту

Після того, як ми встановили контакт із словацькою фірмою „Dilemma”, нами було підготовлено проект контракту. Для вирішення всіх питань та усунення можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками ВАТ ”Вероніка” і фірми „Dilemma” в м. Дубровиця.

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона виробила тактику проведення переговорів, розподіл ролей учасників, послідовність викладання питань. Підготували довідкові та та інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи розв'язання розбіжностей, підготували можливі відповіді на питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін. Затвердили, що контракт буде написаний як на українській, так і на англійській мовах.

Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли суперечки, які були розв'язані шляхом порозуміння. Особливо була загострена увага на статті «Строки та умови поставки». Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних обов'язків. Також були внесені зміни до статті попереднього контракту стосовно маркування.

Було проведено взаємне вивчення об'єктивних аргументів сторін та знайдені на цій основі взаємно прийняті компромісні рішення. В результаті переговорів сторони склали спільний контракт, в якому була врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів. Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на українській та англійській мовах. Контракт підписують керівники фірм, контроль за виконанням умов контракту покладено на начальника зовнішньоекономічного відділу ВАТ „Вероніка” Петренка О.Г. Укладений сторонами контракт - додаток В.

2.6 Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ „Вероніка”

Оцінку ефективності ЗЕД ВАТ „Вероніка” здійснюємо на основі бухгалтерських звітів підприємства за 2005-2006 рр. Необхідні для розрахунку дані зводимо в таблицю 1.

Таблиця 1. Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ „Вероніка” за 2005-2006рр.

№	Показники експортно-імпортної діяльності	Звітний період
п/п	підприємства	2005 р.	2006 р.
1.	Контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн.	15205,6	13080,4
2.	Акцизні збори, тис.грн.	32,5833	32,70102
3.	Мито і митні збори, тис.грн.	70,59801	76,3028
4.	Транспортні витрати, тис.грн.	1031,808	1199,037
5.	Вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн.	543,0571	545,0166
6.	Складські витрати, тис.грн.	271,5279	109,0038
7.	Експедиторські витрати, тис.грн.	260,6677	174,4059
8.	Страхові витрати, тис.грн.	65,1666	43,60178
9.	Інші витрати на ЗЕД, тис.грн.	54,30507	109,0038
10.	Виробнича собівартість продукції, тис.грн.	48875,14	43601,33
11.	Позавиробничі витрати, тисгрн.	5430,571	5450,168
12.	Ціна імпорту, тис.грн.	10,86153	11,44505
13.	Кількість імпорту, т.	2389,451	2180,067
14.	Коефіцієнт кредитного впливу	1,110676	1,114737
15.	Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис.грн.	55509,45	57938,01

Оцінку ефективності ЗЕД здійснюємо в такій послідовності:

1. Накладні витрати в аналізованому та базовому році:

Сн = Ст + Сзр + Сскл + Секспед + Сстр + Сін (1)

Де Ст - транспортні витрати за базисом постачання, тис. грн.;

Сзр - вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн.;

Сскл - складські витрати, тис. грн.;

Секспед - експедиторські витрати, тис. грн.;

Сстр - страхові витрати, тис. грн.;

Сін - інші витрати, тис. грн.

Сн 2006 = 1199,037 + 545,0166 + 109,0038 + 174,4059 + 43,60178 + 109,0038 = 2180,0688 тис. грн.;

Сн 2005 = 1031,808 + 543,0571 + 271,5279 + 260,6677 + 65,1666 + 54,3057 = 2226,53237 тис. грн.

2. Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році:

Сзт імп = Ск + Сн + Са + См (2)

Де Ск - контракта вартість імпортної сировини, тис. грн.;

Сн - накладні витрати, тис. грн.;

Са - акцизні збори, тис. грн.;

См - мито і митні збори, тис. грн.

Сзт імп 2006 = 13080,4 + 2180,0688 + 32,70102 + 76,3028 = 15369,471 тис. грн.;

Сзт імп 2005 = 15205,6 + 2226,53237 + 32,5833 + 70,59801 = 17535,31368 тис. грн.

3. Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році:

ВРекс г = (3)

де ВРекс к - виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту, тис. грн.;

Ккв - коефіцієнт кредитного вливу.

ВРекс г 2006 = = 51974,6 тис. грн.;

ВРекс г 2005 = = 49978,076 тис. грн.

4. Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році:

ВРімп = Цімп * Nімп (4)

Де Цімп - середня ціна імпорту, тис. грн.;

Nімп - кількість імпорту, т.

ВРімп 2006 = 11,44505 * 2180,067 = 24950,976 тис. грн.;

ВРімп 2005 = 10,86153 * 2389,094 = 25953,094 тис. грн.

5. Витрати на експорт в аналізованому та базовому році:

Сзт екс = Свир + Спв (5)

Сзт екс 2006 = 43601,33 + 5450,168 = 49051,498 тис. грн.;

Сзт екс 2005 = 48875,14 + 5430,571 = 54305,711 тис. грн.

6. Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році:

Пімп = ВРімп - Сзт імп (6)

Де ВРімп - виручка від імпорту;

Сзт імп - витрати на імпорт.

Пімп 2006 = 24950,976 - 15369,471 = 9581,505 тис. грн.;

Пімп 2005 = 25953,094 - 17535,31368 = 8417,78032 тис. грн.

7. Прибуток від екпорту в аналізованому та базовому році:

Пекс = ВРекс г - Сзт екс (7)

Де ВРекс г - виручка від експорту за готівку;

Сзт екс - витрати на експорт.

Пекс 2006 = 51974,6 - 49051,498 = 2923,102 тис. грн.;

Пекс 2005 = 49978,076 - 54305,711 = -4327,653 тис. грн.

8. Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році:

Векс-імп = Сзт екс + Сзт імп (8)

Де Сзт екс - витрати на експорт;

Сзт імп - витрати на імпорт.

Векс-імп 2006 = 49051,498 + 15369,471 = 64447,969 тис. грн;

Вексімп 2005 = 54305,711 + 17535,31368 = 71841,02468 тис. грн.

9. Прибуток від експортно-імпортних операцій:

Пекс-імп = Пекс + Пімп (9)

Де Пекс - прибуток від експорту;

Пімп - прибуток від імпорту.

Пекс-імп 2006 = 2923,102 + 9581,505 = 12504,607 тис. грн.;

Пекс-імп 2005 = -4327,635 + 8417,78032 = 4090,14532 тис. грн.

10. Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році:

Езед = * 100% (10)

Де Пекс-імп - прибуток від експортно-імпортних операцій;

Векс-імп - експортно-імпортні витрати.

Езед 2006 = * 100 % = 19,4189%;

Езед 2005 = * 100% = 5,693%.

Отримані результати зводимо в таблицю 2.

Таблиця 2

Показники	Індекс	Одиниця виміру	Величина	Відхилення
			Аналізована 2006 р.	Базова 2005 р.	Абсолютне	Відносне %
1	2	3	4	5	6	7
Ефективність ЗЕД	Езед	%	19,418	5,693	13,725	341
Прибуток від експортно-імпортних операцій	Пекс-імп	тис. грн.	12504,607	4090,145	8414,461	305
Експортно-імпортні витрати	Векс-імп	тис. грн.	64447,969	71841,024	-7393,055	89
Прибуток від експорту	Пекс	тис. грн.	2923,102	-4327,635	7250,737	-67
Прибуток від імпорту	Пімп	тис. грн.	9581,505	8417,780	1163,724	113
Витрати на експорт	Сзт екс	тис. грн.	49051,498	54305,711	-5254,213	90
Витрати на імпорт	Сзт імп	тис. грн.	15369,471	17535,313	-2165,842	87
Виручка від експорту за готівку	ВРекс г	тис. грн.	51974,6	49978,076	1996,524	103
Виручка від імпорту	ВРімп	тис. грн.	24950,976	25953,094	-1002,118	96
Коефіцієнт кредитного впливу	Ккв	част. од.	1,114	1,110	0,004	100
Виручка від експорту за умов комерційного кредиту	ВРекс к	тис. грн.	57938,01	55509,45	2428,56	104
Виробнича собівартість	Свир	тис. грн.	43601,33	48875,14	-5273,81	89
Позавиробничі витрати	Спв	тис. грн.	5450,168	5430,571	19,597	100
Середня ціна імпорту	Цімп	тис. грн.	11,445	10,861	0,584	105
Кількість імпорту	Nімп	т.	2180,067	2389,451	-209,384	91
Контрактна вартість сировини	Ск	тис. грн.	13080,4	15205,6	-2125,2	86
Накладні витрати	Сн	тис. грн.	2180,068	2226,532	-46,463	97
Акцизні збори	Са	тис. грн.	32,701	32,583	0,118	100
Мито і митні збори	См	тис. грн.	76,302	70,598	5,704	108
Транспортні витрати за базисом постачання	Ст	тис. грн.	1199,037	1031,808	167,229	116
Вантажно-розвантажувальні витрати	Сзр	тис. грн.	545,016	543,057	1,959	100
Складські витрати	Сскл	тис. грн.	109,003	271,527	-162,524	40
Експедиторські витрати	Секспед	тис. грн.	174,405	260,667	-86,262	66
Страхові витрати	Сстр	тис. грн.	43,601	65,166	-21,565	66
Інші витрати	Сін	тис. грн.	109,003	54,305	54,698	200

Виходячи із зведених у таблицю 3 результатів можна зробити висновок, що ефективність ЗЕД ВАТ „Вероніка” у 2006 році є вищою, ніж у 2005 році, оскільки вона склала в загальному 19% на відміну від останньої, що становила лише 5%, тобто абсолютне відхилення дорівнює 13%, а відносне аж - 341%. Це означає, що в аналізованому році ВАТ „Вероніка” від експортно-імпортних операцій отримало набагато більший прибуток - 12504,607 тис. грн., ніж в базовому - 4090,145 тис. грн., тому що прибутки окремо від експорту (2923,102 тис. грн.) та від імпорту (9581,505 тис. грн.) у 2006 році були однозначно більшими, ніж прибутки від експорту (-4327,635 тис. грн.) та від імпорту (8417,780 тис. грн.) у 2005 році. Це пояснюється тим, що ВАТ „Вероніка” у 2005 році мало більші експортно-імпортні витрати (71841,024 тис. грн.), ніж у 2006 році (64447, 969 тис. грн.).

Отже, товариству для кращих результатів ефективності ЗЕД необхідно якомога раціональніше здійснювати витрати на експорт та на імпорт і свою чергу старатися зменшувати:

- виробничу собівартість продукції (для прикладу у 2005 р. вона становила 48875,14 тис. грн., а в 2006 р. - 43601,33 тис. грн.) і позавиробничі витрати, сума яких складає витрати на експорт;

- контрактну вартість сировини, накладні витрати (транспортні витрати за базисом постачання, вантажно-розвантажувальні витрати, складські витрати, експедиторські витрати, страхові та інші витрати), акцизні збори, мито та митні збори, сума яких дорівнює вартості витрат на імпорт.

3. Пропозиції щодо покращення здійснення експортних операцій ВАТ „Вероніка”

Отже, виходячи із результатів, отриманих у попередньому розділі, можна розробити пропозиції щодо покращення здійснення експортної діяльності та ефективності здійснення ЗЕД ВАТ „Вероніка” в цілому.

Зокрема, підприємству потрібно:

1) знизити виробничу собівартість продукції;

2) зменшити позавиробничі витрати, сума яких складає витрати на експорт;

3) знизити контрактну вартість сировини;

4) зменшити накладні витрати, до яких включаються транспортні витрати за базисом постачання, вантажно-розвантажувальні витрати, складські витрати, експедиторські витрати, страхові та інші витрати;

5) знизити витрати на акцизні збори, мито, митні збори, сума яких дорівнює вартості витрат на імпорт.

На основі нових прогнозтичних даних створюємо таблицю, що показуватиме нам набагато ефктивнішу діяльність ЗЕД ВАТ „Вероніка” в аналізованому та базовому роках 2007 і 2006 рр. відповідно.

Показники	Індекс	Одиниця виміру	Величина
			Аналізована 2007 р.	Базова 2006 р.
1	2	3	4	5
Ефективність ЗЕД	Езед	%	20,517	6,793
Прибуток від експортно-імпортних операцій	Пекс-імп	тис. грн.	15504,607	5835,636
Експортно-імпортні витрати	Векс-імп	тис. грн.	63853,688	70569,053
Прибуток від експорту	Пекс	тис. грн.	2923	-1101,555
Прибуток від імпорту	Пімп	тис. грн.	9987,986	9053,655
Витрати на експорт	Сзт екс	тис. грн.	45125,894	50307,822
Витрати на імпорт	Сзт імп	тис. грн.	13444,525	15353,131
Виручка від експорту за готівку	ВРекс г	тис. грн.	53744,77	50078,147
Виручка від імпорту	ВРімп	тис. грн.	52978,679	26988,149
Коефіцієнт кредитного впливу	Ккв	част. од.	1,114	1,110
Виручка від експорту за умов комерційного кредиту	ВРекс к	тис. грн.	53978,01	55308,54
Виробнича собівартість	Свир	тис. грн.	33601,33	39875,14
Позавиробничі витрати	Спв	тис. грн.	3450	4430
Середня ціна імпорту	Цімп	тис. грн.	10,445	9,861
Кількість імпорту	Nімп	т.	2180,067	2389,451
Контрактна вартість сировини	Ск	тис. грн.	11060,2	14305,4
Накладні витрати	Сн	тис. грн.	2050,045	2211,235
Акцизні збори	Са	тис. грн.	31,7	32,5
Мито і митні збори	См	тис. грн.	73,302	69,598
Транспортні витрати за базисом постачання	Ст	тис. грн.	1100,03	1031,808
Вантажно-розвантажувальні витрати	Сзр	тис. грн.	544,04	542,02
Складські витрати	Сскл	тис. грн.	100,05	270,725
Експедиторські витрати	Секспед	тис. грн.	160,831	250,522
Страхові витрати	Сстр	тис. грн.	40,254	50,166
Інші витрати	Сін	тис. грн.	105,023	55,503

Висновок

Виходячи із мети та завдання даної курсової роботи робимо узагальнення, що ЗЕД - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так із її межами.

Будь який вид ЗЕД супроводжується здійсненням зовнішньоекономічної операції. Зовнішньоекономічна операція - це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладення торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди (контракту) економічного характеру. В даній курсові роботі ми вивчали зокрема здійснення підприємством експортої операції.

Експортний контракт - це письмовий документ, що містить домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання експортера передати визначений товар (послуги) у власність покупця і зобов'язання імпортера прийняти цей товар (послуги) і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобов'язання сторін виконати умови торгової операції.

В даній курсовій роботі проводилась оцінка ефективності та пропозиції щодо покращення експортної діяльності ВАТ „Вероніка”, що розташоване в м.Дубровиця і займається випуском та продажем закордон серій верхнього жіночого одягу.

Способами встановлення контакту з іноземним конрагентом були:

запит - це звернення до продавця з проханням вислати йому оферту, що надійшло на адресу ВАТ „Вероніка” від словацької фірми „Dilemma” (м. Братіслава);

тверда оферта - письмова пропозиція продавця про продаж певного товару, надіслана одному можливому із зазначенням терміну дії оферти, тобто часу, протягом якого продавець вважає себе зв'язаним умовами, перерахованими в оферті і не може зробити аналогічної пропозиції іншому покупцю. У відповідь на запит цю оферту ВАТ „Вероніка” надіслало словацькій фірмі „Dilemma”. Строк дії оферти - 5 днів із дати відправлення.

Після цього дане товариство уклало контракт із словацькою фірмою „Dilemma” про поставку 200 шуб жіночих каракулевих за ціною 3000 (три тисячі) доларів США за штуку. Отже, загальна сума контракту складає 600000 (шістсот тисяч) доларів США.

Відповідно до умов контракту базисною умовою поставки (згідно Incoterms 2000) є DAF, що в перекладі з англ. („Delivery at Frontier”) означає „Поставка до кордону”. В даному випадку це значить, що ВАТ „Вероніка” виконує свої зобов'язання, коли товар зі сплатою мита прибуває в м. Чоп.

Валютою ціни та валютою платежу було обрано долар США.

Валюта ціни - це валюта, у якій виражена ціна товару у контракті. Валюта платежу - це валюта в якій відбувається оплата за контрактом. Отже, бачимо, що валюта ціни та валюта платежу в даному контракті збігаються і називаються валютою контракту (валютою розрахунків).

Згідно з умовами контракту способом платежу була готівка. Форма розрахунку - інкасо - це угода між банком та клієнтом, за якою банк бере на себе зобов'язання одержати платіж на користь клієнта. В даному випадку, інкасо відкривається на 30 днів, протягом яких фірма „Dilemma” повинна здійснити оплату за товар в повному обсязі на рахунок (№ РР 51289104695782) ВАТ „Вероніка” в наступну адресу: м.Дубровиця, вул.Центральна, 51, АКБ „Україна”, із зазначенням номера рахунку-фактури ВАТ „Вероніка”.

Отже, у процесі виконання курсової роботи на тему: „Організація експортної діяльності підприємства” мною було:

розкрито теорію організації експортної діяльності підприємства;

дано характеристику зовнішньоекономічної діяльності конкретного підприємства;

ознайомлено із екпортною діяльністю конкретного підприємства, оцінка її ефективності;

вказано шляхи підвищення ефективності здійснення експортної діяльності конкретним підприємством.

Список використаної літератури

1. Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

2. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. - Житомир: ПП „Рута”, 2001. - 140 с.

3. Вічевич А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2004 - 140 с.

4. Гребельник О.П., Романовський О.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. - К.: Деміур, 2003. - 296 с.

5. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч. посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 172 с.

6. Збірник контрактів та нормативних актів. Інкотермс. - К.: Сплайн, 2000. - 72 с.

7. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. - К.: Фінансист, 2000 - 634 с.

8. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор'єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608 с.

9. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльніс...