Структура та організація діяльності митної служби України

Державна митна служба України почала своє існування з підписанням Президентом 12 грудня 1991 року Митного кодексу України, який Верховна Рада України постановила ввести в дію з 1 січня 1992 року. Розвиток та стабілізація економіки і, як наслідок, збільшення кількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності потребує деяких змін в структурі ДМСУ. З підписанням Указу Президента № 1145/96 від 29 листопада 1996 року митна служба протерпіла такі зміни, направлені на вдосконалення структури митної системи: реорганізацію схеми управління митними органами, зменшення кількості митниць, ліквідацію територіальних митних управлінь.

Структура ДМСУ включає центральний апарат, який здійснює загальне керівництво 10 регіональних митниць, 47 митниць, 187 митних постів, 12 спеціалізованих митних установ та організацій, Регіональна митниця є складовою частиною єдиної системи ДМСУ, яка здійснює комплексний контроль за дотриманням законодавства з митної справи, забезпечує керівництво і координацію діяльності митниць (крім підпорядкованих безпосередньо ДМСУ) та організацій ДМСУ. [3]

Регіональна митниця - це юридична особа, яка проводить свою діяльність відповідно до законодавства про митну справу.

Митниця є державним органом, який здійснює захист економічних інтересів України, забезпечує виконання законодавства з митних питань, а також справляння мита, митних зборів та інших митних платежів. Митниця підпорядковується регіональній митниці та ДМСУ або ДМСУ безпосередньо. Митниці розташовуються на митному кордоні Україні, що збігається з державним кордоном України, у пунктах пропуску на держкордоні України, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне та інше сполучення, а також на території спеціальних митних зон.

Митний пост є структурним підрозділом митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та митне оформлення транспортних засобів та товарів. Митні пости створюються з урахуванням адміністративно-територіального поділу, географічного положення району, а також на залізничних станціях, автомагістралях, в аеропортах, морських і річкових портах тощо. Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюється ДМСУ за поданням регіональної митниці.

Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток. Держмитслужба у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також Положенням про ДМСУ.

Держмитслужба має право:

* представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;

* проводити у межах своєї компетенції переговори і укладати угоди з органами та установами іноземних держав;

* залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками ) до розгляду питань, що належать до її компетенції;

* утворювати в разі потреби за погодженням з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади у межах своєї компетенції комісії та експертні групи;

* одержувати безоплатно від центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, а від Міністерства статистики України - статистичні дані, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

* скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.

Держмитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації.

Держмитслужба у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав .

Держмитслужба у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством України, рішення Держмитслужби є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами .

Держмитслужба у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти. Нормативно-правові акти Держмитслужби підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України в порядку, встановленому законодавством. [1]

2. Функції Державної митної служби України

Щодо класифікації функцій митних органів серед науковців немає єдиного підходу. Наявність досить значної кількості точок зору стосовно даного питання свідчить про відсутність у сучасній юридичній літературі єдиного підходу до вибору критеріїв, за допомогою яких здійснюється класифікація митних органів. З позиції теорії державного управління та науки адміністративного права, вважаємо, що всі функції, здійснювані митними органами, залежно від змісту, характеру та обсягу впливу можна поділити на загальні та специфічні. У загальних функціях митних органів безпосередньо відбивається владно-організуюча сутність управління, вони відповідають найбільш загальній меті діяльності керівного суб'єкта. До таких функцій належать: прогнозування, планування, організація, розпорядництво, керування, регулювання, контроль, координація, облік та інформування. Специфічні функції митних органів віддзеркалюють особливий зміст окремих впливів, обумовлених специфікою правовідносин у царині митної діяльності.

Деталізуючи функції митних органів залежно від їх значення, можна виокремити основні та допоміжні функції. Основні функції митних органів розкривають сутність управлінської діяльності митних органів та їх суспільне призначення, тобто це функції, для виконання яких власне, й створена система митних органів. До основних функцій митних органів можна зарахувати:

- забезпечення участі у формуванні митної політики держави;

- опрацювання правового, економічного та організаційного механізму реалізації митної політики;

- здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

- узагальнення практики застосування митного законодавства та розроблення пропозицій щодо його удосконалення;

- стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи, контроль за їх своєчасним та повним перерахуванням до відповідних бюджетів;

- забезпечення дотримання порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

- створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

- забезпечення дотримання встановлених законодавством України заборон та обмежень щодо товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України;

- сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

- здійснення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, у тому числі забезпечення виконання заходів, спрямованих на не допущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять національне, культурне та історичне надбання українського народу;

- здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

- здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

- здійснення ліцензійно-дозвільної діяльності;

- здійснення інформування та консультування з питань митного законодавства, забезпечення необхідною інформацією інших державних органів, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян;

- ведення митної статистики;

- ведення УКТЗЕД;

- здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України;

- забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної діяльності, укладених в установленому законом порядку;

- здійснення співробітництва з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, міжнародними організаціями у сфері митної діяльності.

До допоміжних функцій митних органів належать усі види діяльності внутрішньо організаційного та фінансово-господарського характеру, а саме:

- здійснення кадрового забезпечення діяльності митних органів, у тому числі й підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів;

- здійснення фінансово-господарської діяльності;

- забезпечення правового та соціального захисту працівників митних органів;

- здійснення матеріально-технічного забезпечення;

- забезпечення митної інфраструктури тощо. [2]

Можна зробити висновок, що всі вищезазначені функції митних органів рівнозначні, взаємопов'язані та взаємообумовлені, адже в сукупності вони становлять узагальнюючу характеристику призначення й направленості дій митних органів, спрямованих на досягнення об'єктивно обумовлених цілей та завдань у сфері митного регулювання суспільних відносин. Вони реалізуються безперервно, взаємодіючи між собою, становлять органічну єдність, закріплюються в правових актах, об'єктивно необхідні і внаслідок цього визначають структуру митних органів. На практиці досить важко провести чітку межу між функціями. Ізольоване існування кожної з функцій, про які йшлося окремо, можливо лише в процесі наукового аналізу, а не в практичній діяльності.

Отже, можна виокремити такі узагальнені функції митних органів:

1) Фіскальна. Є однією з провідних. Ця функція полягає в поповненні доходної частини бюджету за рахунок сплати мита та інших митних платежів, які стягуються за митне оформлення предметів, осіб та транспортних засобів. Фіскальна функція має важливе значення, бо від її виконання залежать показники ефективності дії митних органів. Як свідчить статистика митні органи України виконують цю функцію в повному обсязі, не дивлячись на економічну та політичну ситуацію в Україні.

2) Економіко-регуляторна. Передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та неекономічного (адміністративного) характеру для регулювання останніх з метою забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників, створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики у сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов'язань держави. Подібне регулювання здійснюється за допомогою встановлення ставок мита і митних зборів, ліцензування, квотування, сертифікації та встановлення інших нетарифних обмежень. Важливі складові цієї функції - розвиток інвестиційного клімату, сприяння інноваційному характеру імпорту, забезпечення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів ЗЕД науково-статистичним та експертно-дослідним супроводом, урахування інтересів регіонального та галузевого розвитку зовнішньої торгівлі, впровадження заохочувальних і стимулюючих заходів у системі регулювання ЗЕД, розвиток конкурентного та антимонопольного середовища, забезпечення антидемпінгового й антисубсидійного розслідування, запровадження механізмів попередньо-визначального та постінспекційного контролю, ефективне використання заходів класифікаційного та верифікаційного контролю.

3) Захисна. Іноді захисну функцію ще називають «правоохоронною», але вона як функція державної політики має дещо ширше значення, ніж просто правоохоронна діяльність держави. Ця функція спрямована в першу чергу на захист держави від зовнішніх та внутрішніх загроз і в широкому розумінні включає: забезпечення національної безпеки держави, підтримання міжнародної безпеки, громадського порядку, моральності, захист внутрішнього ринку, захист інтересів споживачів, створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, ефективну боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, захист прав інтелектуальної власності, сприяння антимонопольній політиці, сприяння забезпеченню екологічної безпеки, здійснення заходів антикорупційного характеру, забезпечення судово-експертної діяльності, апеляційної роботи, збереження історико-культурного надбання, сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом, злочинністю тощо. Велика частка подібних завдань реалізується в процесі виконання митними органами своїх контрольних функцій, а також при виконанні завдань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.[10]

4) Контрольно-організаційна. Головне завдання цієї функції - це формування умов і порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон та їх практична реалізація шляхом проведення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів, тобто перевірки законності їх переміщення через митний кордон, а також видачі дозвільних документів на право займатися декларуванням товарів, відкриття й експлуатації митних складів, розміщення суб'єктів у пунктах пропуску, на право виконувати діяльність митного перевізника; погодження на відкриття вантажних митних комплексів; ефективного використання заходів класифікаційного та верифікаційного контролю; здійснення експертних досліджень, внесення до реєстру об'єктів інтелектуальної власності; узгодження місця прибуття транспортних засобів; видачі свідоцтва про відповідність інфраструктури СЕЗ, свідоцтва про внесення в реєстр суб'єктів СЕЗ; затвердження переліку документів, що подаються під час митного оформлення; визначення підприємств, яким надано режим сприяння при митному оформленні, запровадження механізмів попередньо-визначального та постінспекційного контролю тощо.

5) Інформаційно-статистична. Дана функція - це важлива складова для координування напрямків розвитку митних органів. Це відносно нова функція, що стала суттєвою в розвитку інформаційних технологій, а особливо з появою мережі Інтернет, яка дала можливість реалізувати «on-line» спілкування митниці та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом уведення електронного декларування й отримання результатів митного оформлення через ці мережі. Зараз усі передові митні технології створені на базі та з використанням інформаційних систем, які пройшли шлях від допоміжного забезпечувального механізму до провідного стрижня митних технологій контролю, обробки, аналізу та зберігання митної інформації. Тенденції світового розвитку показують, що для спрощення митних процедур і процедур логістики при постачанні товарів для ввезення та вивезення з території країни, зменшення ризиків порушення безпеки мешканців необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, безпечні, об'єднані та контрольовані. Європейська спільнота визначає, що шлях до цього - зменшення різниці між митними процедурами країн світу і називає механізм її реалізації «електронною митницею». Важливою складовою цієї функції стала організація збирання та зберігання інформації про результати митного контролю й митного оформлення, забезпечення зовнішньоекономічної діяльності науково-статистичним супроводом, обмін попередньою інформацією з країнами - торговими партнерами про товари і транспортні засоби, обмін інформацією з іншими державними органами й державами, забезпечення та участь у процедурах митного оформлення і контролю, автоматизація (без урахування людського фактора) процесу аналізу й регулювання митних ризиків тощо.

6) Міжнародно-політична. Полягає в забезпеченні міжнародно-інтеграційного процесу, здійсненні міжнародно-правових заходів розвитку міжнародного митного співробітництва, залученні організаційної та фінансової допомоги для розвитку митної справи.

З метою підвищення ефективності реалізації покладених на них завдань митні органи здійснюють свої функції як самостійно, так і у взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами. Відповідно до гл. 3 МК України суб'єкти, що взаємодіють з митними органами, зобов'язані надавати допомогу і сприяти останнім у виконанні ними своїх функцій. Це стосується насамперед органів державної прикордонної служби, податкової служби, відповідних підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки України і транспортних підприємств.[6]

3. Організаційна структура Державної митної служби України

Державну митну службу України очолює Голова, якого призначає Президент України. Він несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і здійснення своїх функцій. Голова Держмитслужби має заступників, які призначаються відповідно до законодавства України. Голова розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Держмитслужби.[4]

Наведемо основні структурні підрозділи, напрямки діяльності управлінь ДМСУ та їх основні функції.

Управління власної безпеки має такі основні функції: збирання, комплексний аналіз та узагальнення інформації про функціонування митної системи, розроблення пропозицій щодо вдосконалення організації управління її діяльністю профілактика правопорушень серед особового складу.

Управління організації митного контролю розробляє проекти законодавчих актів і відомчих нормативних документів стосовно організації та розвитку структури митної системи України, розроблює передові технології митного контролю та оформлення, визначає порядок митного контролю і оформлення при здійсненні неторгових операцій фізичними особами, розроблює проекти нормативних документів з питань контролю за доставленням вантажів.

Основними функціями Управління організації митного контролю є розгляд питань створення, реорганізації, ліквідації митниць, митних постів; участь у розгляді питань відкриття, закриття пунктів пропуску; визначення назв, кодів, зон діяльності, місць розташування митних установ; розробка типових структур митних установ, вирішення оперативних питань у пунктах пропуску, розгляд звернень громадян, впровадження передових технологій митного контролю, вирішення питань доставки вантажів у митниці призначення.

Управління нетарифного регулювання бере участь у розробці проектів законодавчих актів та розробці нормативних документів стосовно порядку митного оформлення зовнішньоекономічних операцій.

Основними функціями управління нетарифного регулювання є розробка нормативних документів щодо застосування передбачених митним законодавством заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності при митному оформленні зовнішньоекономічних операцій та розробка нормативних документів щодо реалізації цих заходів.[5]

Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил є організація боротьби з контрабандою товарів, валюти, сильнодіючих отруйних, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів, цінностей, що становлять національне, історичне або культурне надбання народу України, та порушеннями митних правил.

Схема

Основними функціями цього управління є організація та участь в оперативних заходах з виявлення і затримання предметів, що незаконно переміщуються через митний кордон України. Контроль за станом оперативної обстановки в Україні з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. Виявлення шляхів і способів проникнення на територію України та вивезення за її межі предметів контрабанди, причин та умов, що цьому сприяють. Комплексний аналіз стану боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, розробка і організація заходів щодо підвищення ефективності боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Основні напрямки діяльності митно-тарифного управління - це розробка, забезпечення введення в дію та контроль за правильним застосуванням заходів митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі з метою захисту економічних інтересів України; забезпечення формування нормативної бази щодо визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Схема

Основними функціями митно-тарифного управління можна назвати опрацювання структури Єдиного митного тарифу України, ставок мита та основних правил їх застосування.

Управління митних доходів та платежів займається забезпеченням виконання законодавства України про митну справу щодо нарахування та сплати митних платежів та інших податків, справляння яких з суб'єктів ЗЕД покладено на митні органи України.

Схема

Основними функціями управління є організація нарахування та сплати митних платежів та інших податків, справляння яких з суб'єктів ЗЕД покладено на митні органи України. До основних функцій цього управління входять розробка та підготовка проектів законодавчих та нормативних актів та міжнародних угод в частині митного оподаткування.

Управління статистики, контролю та аналізу розробляє проекти законодавчих актів і відомчих нормативних документів стосовно організації, ведення та розвитку митної статистики і виконання пов'язаних з цим функцій контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності України, збирає, узагальнює та всебічно аналізує дані митної статистики України.

Основними функціями управління є розробка методології митної статистики зовнішньої торгівлі України, спеціальної митної статистики, організація контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності, підготовка аналітичних матеріалів.

Фінансово-економічне управління забезпечує фінансовими ресурсами оперативну, службову та господарську діяльність митних органів та установ України, планових завдань з розбудови державного кордону України у межах виділених асигнувань.

Основними функціями управління є розгляд кошторисів та фінансових розрахунків, здійснення узгодження (захисту) їх у відповідних інстанціях; розгляд штатних розкладів, умов оплати праці, матеріальне заохочення працівників.

Управління бухгалтерського обліку, звітності та економічного аналізу здійснює загальне керівництво організацією бухгалтерського обліку в митній системі; забезпечує ефективний контроль за витратами грошових коштів у центральному апараті Державної митної служби України та підвідомчих митних установах, організаціях та закладах; забезпечує складання зведеної бухгалтерської звітності по митній системі.

Основними функціями управління є методичне керівництво організацією обліку і звітності в митній системі, впровадження прогресивних форм і методів обліку.

Основними напрямками діяльності управління кадрами є підбір та розстановка кадрів на керівні посади у митних установах, організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу митних установ. Здійснення функцій кадрової політики у центральному апараті Державної митної служби України, також покладається на це управління.

Основними функціями управління є робота з керівним складом митних установ та організаційно-методична робота.

Управління міжнародних зв'язків займається вивченням світового досвіду в галузі митної справи, внесення пропозицій щодо вдосконалення митної справи в Україні, координує діяльність підрозділів Державної митної служби в галузі міжнародних відносин, контролює виконання структурними підрозділами ДМСУ міжнародних домовленостей з митної справи.

Основними функціями управління є вивчення напрямків світової митної політики, міжнародних правових актів з питань митної справи, митного законодавства та досвіду митних служб інших країн, а також розроблення пропозицій щодо удосконалення митного законодавства і організації митної справи в Україні, в тому числі, завдяки приєднання до міжнародних митних конвенцій.[8]

Правове управління проводить разом з іншими підрозділами ДМСУ роботи зі створення нормативної бази митних органів України, реєструє нормативні акти ДМСУ в Міністерстві юстиції України, забезпечує правове функціонування центрального апарату Служби, надає підрозділам Служби, регіональним митницям і митницям кваліфіковану юридичну допомогу.

Правове управління організує і бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики в митних органах та захисті інтересів Служби. Управління інформує Голову Служби про необхідність вжиття заходів скасування актів, прийнятих з порушенням законодавства.

Управління з верифікації сертифікатів про походження товарів проводить, в тому числі вибірковим методом, перевірки сертифікатів про походження товарів з України у формах, передбачених Положенням про верифікацію митними органами сертифікатів про походження товарів, з України.

Управління розробляє та готує керівні та нормативні документи, що регламентують здійснення перевірки сертифікатів про походження товарів з України, а також з питань класифікації і кодування товарів згідно з ТН ЗЕД.

Основними напрямками діяльності управління справами є введення діловодства та архівної справи в ДМСУ. Організація прийому громадян та розгляду їх листів і скарг. Забезпечення функціонування апарату Служби: розміщення працівників, обладнання їх робочих місць технічними засобами та оргтехнікою.

Управління справами забезпечує своєчасне проходження документів, що надходять з державних органів, установ, підприємств та організацій, а також з управлінь та окремих відділів Держмитслужби. Управління здійснює контроль за додержанням встановлених термінів їх виконання.[9]

Секретаріат митно-тарифної ради забезпечує функціонування Митно-тарифної ради України.

Секретаріат готує до засідань Митно-тарифної ради пропозиції від органів державної виконавчої влади, галузевих міністерств та відомств щодо встановлення, скасування або зміни ставок ввізного та вивізного мита на товари з урахуванням ситуації на споживчому ринку з метою захисту вітчизняного товаровиробника та пропозицій щодо основних напрямків і засобів реалізації митно-тарифної політики України. Готує проекти законодавчих та нормативних актів за результатами рішень, прийнятих Митно-тарифною радою.

Контрольно-ревізійний відділ здійснює контроль за витраченням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в митних органах, розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.

Відділ здійснює ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності підвідомчих митних органів та установ, здійснює методологічне забезпечення відомчого контролю митних органів, узагальнює досвід проведення ревізій та перевірок, розробляє та узагальнює пропозиції щодо удосконалення контролю.

Відділ науково-технічного розвитку визначає напрямки, організує та бере участь у роботах зі створення концептуальних основ технічної політики розвитку ДМСУ, формулює пропозиції щодо їх вдосконалення.

Відділ формулює та реалізує програми науково-технічного розвитку, розробляє і опрацьовує керівні документи щодо порядку реалізації цих програм в інтересах ДМСУ. Відділ також опрацьовує пропозиції зовнішніх організацій стосовно участі в експериментальних і проектно-конструкторських роботах, спрямованих на технічне вдосконалення діяльності митної служби.

Відділ експертного контролю здійснює контроль за діяльністю підрозділів митних органів, які здійснюють митне оформлення вантажів, що підлягають експортному контролю.

Відділ готує та вносить пропозиції і висновки з питань організації митного контролю за товарами та іншими предметами, що підлягають експортному контролю, а також координує діяльність митних

органів з питань здійснення митного оформлення товарів та інших предметів, що підлягають експертному контролю.

Сектор режимно-секретної та мобілізаційної роботи здійснює заходи щодо забезпечення режиму секретності та проведення постійного контролю за дотриманням його у центральному апараті ДМСУ та у підвідомчих митних установах.

Сектор забезпечує режим секретності та секретне діловодство.

Прес-центр висвітлює діяльність Державної митної служби України. Доводить до суб'єктів ЗЕД основні положення діяльності митної служби, нормативних документів, що стосуються питань ЗЕД.

Для погодження вирішення питань, що належать до повноважень Держмитслужби, обговорення найважливіших напрямків її діяльності утворюється колегія у складі Голови Держмитслужби (голова колегії), заступників Голови Держмитслужби за посадою, інших працівників органів Держмитслужби.

Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України .

Рішення колегії провадяться у життя наказами Голови Держмитслужби.[7]

Висновки