Митний контроль і митне оформлення прянощів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Основи митної справи"

на тему:

Митний контроль і митне оформлення прянощів



ЗМІСТ

Вступ

1. Законодавчо-нормативне регулювання митного оформлення прянощів

2. Митний контроль прянощів

3. Визначення коду прянощів за УКТЗЕД

4. Визначення митної вартості та нарахування митних платежів при імпорті

прянощів

5. Митне оформлення прянощів за ВМД

Висновки

Список використаної літератури



ВСТУП

Прянощі - це висушені частини рослин, які містять смакові та ароматичні речовини й використовуються в якості приправ до їжі. Прянощі сприяють більш тривалому зберіганню продуктів харчування. До складу прянощів входять ефірні олії, глікозиди, дубильні речовини.

На сьогоднішній день, як і за всю історію прянощів, основною пряністю у світі є перець ( паприка, чилі, кайенский перець, білий перець і чорний перець); ціна на перець визначає оборот ринку прянощів, ціну і в цілому кон'юнктуру ринку. На сьогоднішній день ціна на чорний перець коливаються від 1650 доларів до 1900 доларів за тонну, залежно від місця походження і часу доставки. Основні країни-постачальники, такі, як В'єтнам, Індія, Малайзія, Індонезія, експортують на ринок цього товару близько 180 тисяч тонн щорічно.

Середня ціна на інші класичні прянощі коливається від 1000 до 3000 доларів за тонну, і є менш стабільною, залежить від урожаю. Серед класичних прянощів найдорожчими є шафран, кардамон і натуральна ваніль.

Лідером у світовому виробництві прянощів є Індія, а також Бангладеш (140тис.тон на рік), Туреччина (87,0 тис. тон), КНР (86,0тис.тон), Пакистан (45,5тис.тон), Колумбія (19,8тистон). [13]

Сектор прянощів в цілому є імпортозалежним. Така ситуація зберігається зокрема на протязі останніх років. Експорт продукції асортиментного ряду прянощів з України в 3 кв. 2011 р. складав суму понад 9 млн. 200 тис. доларів, що на 8% менше у порівнянні з попереднім кварталом. Вітчизняна продукція сектора стає неконкурентноздатною на зовнішньому ринку або зростає внутрішній попит - за цих обставин необхідний детальний аналіз виробничого сектора. Імпорт продукції асортиментного ряду прянощів в Україну в 3 кв. 2011 р. складав суму більш ніж 19 млн. доларів, і залишився на рівні попереднього кварталу. В секторі спостерігається стагнація. [14]

Отже, саме з цієї причини актуальним є дослідження митного контролю та оформлення імпорту прянощів з метою виявлення їх особливостей, та для надання висновків і пропозицій з даного питання.

Об'єктом дослідження курсової роботи є прянощі.

Предметом дослідження є митний контроль та митне оформлення імпорту прянощів.

Метою написання курсової роботи є вивчення особливостей митного контролю та митного оформлення прянощів.

Відповідно сформульованої мети роботи передбачається виконання наступних завдань:

· ознайомлення з законодавчо-нормативним регулюванням митного оформлення прянощів

· дослідження процесу митного контролю прянощів;

· визначення коду прянощів за УКТЗЕД

· ознайомлення з порядком визначення митної вартості і нарахування митних платежів при імпорті прянощів;

· аналіз оформлення прянощів за ВМД.

· 

1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ПРЯНОЩІВ

прянощі митний платіж імпорт

Митне оформлення прянощів регулюється, перш за все, Митним кодексом України.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, в тому числі «прянощів» через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку їх ввезення на митну територію України.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, якщо інше не передбачено Митним кодексом України.

Місце і час здійснення митного оформлення визначаються статтею 247 МКУ.

Стаття 248МКУ визначає початок митного оформлення.

Стаття 249 МКУ містить положення про те, що Декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми під час митного оформлення прянощів, які пред'являються ними для такого оформлення.

Стаття 254 визначає, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення прянощів, що переміщуються через митний кордон України.

Стаття 255 визначає процедуру завершення митного оформлення. [1]

Податковий кодекс України регулює порядок нарахування і справляння податку на додану вартість на імпорт прянощів. [2]

Митний тариф України -- систематизований перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Митний тариф України прийнятий Законом України «Про Митний тариф України». Митний тариф України встановлює ставки ввізного мита на прянощі згідно з їх кодом за УКТЗЕД. [3]

Іншим важливим документом, що регулює митне оформлення прянощів є наказ міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа». Згідно наказу, митне оформлення здійснюється у такій послідовності:

1. Реєстрація митної декларації.

Перевірка відповідності формату ЕМД (електронна митна декларація) та ЕДМВ (електронна декларація митної вартості) встановленим вимогам.

Фіксування дати й часу подання МД для оформлення шляхом:

присвоєння МД реєстраційного номера за допомогою АСМО (автоматизована система митного оформлення) та внесення його в установленому порядку до графи А МД на паперовому носії форм МД-2, МД-3;

присвоєння ДМВ (у разі її подання) реєстраційного номера, що відповідає реєстраційному номеру МД;

унесення поданих ЕМД і ЕДМВ до бази даних митного органу та зазначення у графі А аркуша з позначенням "1/6" форми МД-2 МД, поданої на паперовому носії, дати й часу подання цієї МД та прізвища й особистого підпису посадової особи ПМО, яка її зареєструвала.

2. Перевірка митної декларації:

перевірка наявності поданих разом з МД рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару;

перевірка за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення МД відповідно до вимог, встановлених законодавством з питань державної митної справи;

перевірка відповідності відомостей, унесених до ЕМД, відомостям, що внесені до МД, поданої на паперовому носії.

3. Прийняття митної декларації для оформлення.

Проставлення у МД згідно з порядком заповнення митних декларацій на бланку ЄАД відбитка штампа ПМК у графі D/J кожного аркуша форми МД-2, в нижній частині додаткових аркушів форми МД-3 (у разі подання МД на паперовому носії);

проставлення відбитка штампа ПМК на рахунку або іншому документі, який визначає вартість товару (у разі подання його на паперовому носії);

унесення номера штампа ПМК до ЕМД.

4. Оформлення митної декларації.

При здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності:

Перевірка дотримання строків подання МД (у випадках, визначених законодавством);Перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів (у випадках, визначених законодавством з питань державної митної справи);

Контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕМД, та інших документів, поданих для митного оформлення.

5. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕМД та ЕДМВ за допомогою АСАУР.

6. Перевірка правильності класифікації товарів.

7. Перевірка правильності визначення країни походження товарів.

8. Перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання .

9. Перевірка наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності.

10. Перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні.

11. Перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

12. Проведення митного огляду.

13. Під час завершення митного оформлення посадовими особами ПМО виконуються такі митні формальності:

Перевірка відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику за МД із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі за допомогою АСАУР.

Перевірка правильності нарахування митних та інших платежів, правильності заповнення граф 47 та B МД, контроль і облік векселів.

Нарахування плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для них (у разі здійснення такого оформлення), доповнення записів у графах 47 та B МД, унесення відомостей до ЕМД.

Заповнення графи C МД згідно з порядком заповнення митних декларацій на бланку ЄАД, унесення відомостей ЕМД.

Справляння митних та інших платежів за МД.

14. Завершення митного оформлення шляхом:

проставлення у МД згідно з порядком заповнення митних декларацій на бланку ЄАД відбитка особистої номерної печатки посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення, у графі D/J кожного аркуша форми МД-2, в нижній частині додаткових аркушів форми МД-3;

зазначення у МД форми МД-2 часу завершення митного оформлення, прізвища й особистого підпису посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення (у разі подання МД на паперовому носії);

внесення за допомогою АСМО до ЕМД відмітки про завершення митного оформлення та номера особистої номерної печатки посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення;

передавання в установлений строк електронної митної декларації та ЕДМВ до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України.

Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу «прянощів», що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей. [4]

Таким чином, перелічені законодавчі акти регулюють порядок митного оформлення прянощів при ввезенні їх на митну територію України у режимі «імпорт», порядок визначення країни походження товару та коду за УКТЗЕД, порядок заповнення ВМД, порядок справляння митних платежів, а також митні формальності, що виконуються митним органами при митному оформленні імпорту прянощів. Правове регулювання усіх питань, пов'язаних з митним оформленням прянощів, головним чином здійснюється за допомогою Митного кодексу України, він є основним документом усієї законодавчої бази, яка стосується імпорту даного товару.

2. МИТРНИЙ КОНТРОЛЬ ПРЯНОЩІВ

Спочатку визначимо деякі загальні положення щодо організації митного контролю прянощів.

Відповідно до МКУ, митному контролю підлягають усі товари, в тому числі «прянощі», які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Прянощі, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, підлягають державному санітарно-епідеміологічному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види державного контролю (крім радіологічного) здійснюються митними органами у формі попереднього документального контролю на підставі інформації, отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення цих видів контролю, з використанням засобів інформаційних технологій. Митні органи взаємодіють з державними органами, уповноваженими на здійснення зазначених видів контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

У разі виявлення пошкодження упаковки або явних ознак псування товарів, або закінчення строку придатності товарів, або відсутності хоча б одного документа чи відомостей, необхідних для здійснення попереднього документального контролю, або невідповідності умов переміщення встановленим законодавством вимогам, або наявності інформації державного органу про заборону переміщення цих товарів через державний кордон України митні органи приймають рішення щодо припинення попереднього документального контролю та залучення посадових осіб відповідних державних органів для проведення видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті, які для його здійснення прибувають у пункт пропуску через державний кордон України.

Митний контроль прянощів здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, якщо не передбачено інше.

При ввезенні прянощів на митну територію України товарів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Товар перебуває під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. Граничний строк перебування товару під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів.

У разі ввезення на митну територію України митний контроль прянощів закінчується після закінчення їх митного оформлення.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред'являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене митними органами місце.

Здійснення митного контролю передбачає надання особами, які переміщують товари, в тому числі прянощі, митному органу тільки тих документів та відомостей, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені МКУ. Такі особи зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Під час переміщення прянощів через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту ( у даному випадку - автомобільного), яким здійснюється перевезення прянощів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д) найменування товарів;

е) вага брутто товарів (у кілограмах). [1]

Отже, митний контроль прянощів і автомобільних транспортних засобів, які їх переміщують здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками.

У разі ввезення на митну територію України митний контроль та митне оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється після проведення прикордонного контролю;

Під час митного контролю та митного оформлення прянощів та автомобільних транспортних засобів, які їх переміщують митні органи у пунктах пропуску здійснюють:

· реєстрацію прибуття автомобільних транспортних засобів і прянощів на митну територію України;

· перевірку комплектності документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення прянощів та автомобільних транспортних відповідно до режиму імпорту, а також відомостей, зазначених у цих документах;

· облік та реєстрацію прянощів і автомобільних транспортних засобів, результатів їх митного контролю та митного оформлення;

· митний огляд (огляд та переогляд прянощів і автомобільних транспортних засобів);

· контроль за проведенням установлених законодавством державних видів контролю, яким підлягають прянощі і автомобільні транспортні засоби, в пунктах пропуску та визначенням форм їх проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів);

· прийняття рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України;

· взаємодію з іншими державними контрольними органами під час проведення встановлених законодавством необхідних для автомобільних транспортних засобів і товарів видів контролю;

· нарахування митних платежів, передбачених законодавством під час митного контролю та митного оформлення прянощів та автомобільних транспортних засобів у пунктах пропуску, а також контроль за повнотою їх стягнення;

· оформлення встановлених законодавством митних документів за результатами митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів;

· ідентифікацію автомобільних транспортних засобів і товарів у випадках та порядку, встановлених законодавством;

· прийняття рішення щодо пропуску або відмови у пропуску прянощів і автомобільних транспортних засобів на митну територію України.

Митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення прянощів у пунктах пропуску через державний кордон проставляють на митних, товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідні відмітки, печатки та штампи, а також вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Мінфіном, нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, а також автомобільні транспортні засоби, якими вони переміщуються, пред'являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари та транспортні засоби подаються митним органам не пізніше ніж через три години після їх прибуття у пункт пропуску.

Прянощі і автомобільні транспортні засоби переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору (“червоний коридор”), їх митний контроль у пункті пропуску здійснюється трьома етапами.

Перший етап - попередні операції.

Декларант надає митному органу документи, визначені МКУ. На них проставляється відбиток штампа “Під митним контролем”. Після цього здійснюється перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і прянощів.

Другий етап - здійснення інших видів контролю.

При переміщенні прянощів через митний кордон України та поданих товаросупровідних документів, посадова особа митного органу визначає вид (види) державного контролю та форму його проведення.

Третій етап - закінчення митного контролю.

Митний контроль та митне оформлення прянощів закінчується після здійснення всіх передбачених законодавством видів контролю щодо них. Митний орган може прийняти рішення про проведення огляду автомобільних транспортних засобів і товарів. Огляд може здійснюватися посадовими особами митного органу разом з органом охорони державного кордону із залученням посадових осіб інших контролюючих органів.

У разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на автомобільні транспортні засоби і товари, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем, а також за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення таких автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної інформації від правоохоронних органів, може проводитися переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів.

Про результати огляду та переогляду автомобільних транспортних засобів і товарів складається акт за формою, встановленою Мінфіном.

Після здійснення інших видів контролю митний орган згідно із законодавством справляє митні платежі, що підлягають сплаті в пунктах пропуску.

За результатами митного контролю митні органи приймають одне з таких рішень про:

· проведення митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до вимог законодавства і заявленого митного режиму та надання дозволу на їх пропуск через митний кордон України;

· пропуск або відмову в пропуску та митному оформленні автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України та повернення їх на територію суміжної держави;

· затримання автомобільних транспортних засобів і товарів для передачі на склад митного органу для зберігання.

Рішення митними органами приймається, як правило, протягом однієї доби.

Отже, митний контроль прянощів здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України та розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Процес здійснення митного контролю передбачає надання декларентом необхідних документів (товаросупровідні, комерційні документи тощо), які підлягають перевірці. Прянощі, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, підлягають державному санітарно-епідеміологічному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю.

Товар «прянощі» перебуває під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. Граничний строк перебування товару під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів.

У разі ввезення на митну територію України митний контроль прянощів закінчується після закінчення їх митного оформлення.

Митний контроль та митне оформлення прянощів закінчується після здійснення всіх передбачених законодавством видів контролю щодо них.

3. ВИЗНАЧЕННЯ КОДУ ПРЯНОЩІВ ЗА УКТЗЕД

УКТЗЕД фактично є класифікатором товарів - систематизованим переліком товарів, що дозволяють знаходити місце кожному товару й після цього привласнювати йому певну умовну позначку, що називається кодом товару. Від коду товару в більшості випадків залежать які міри регулювання при ввозі або вивозі товарів до нього будуть застосовані. [9]

Згідно УКТЗЕД «прянощі» відносять до розділу ІІ «Продукти рослинного походження», до групи 09 «Кава, чай, мате (парагвайський чай) та прянощі».

УКТЗЕД має детальну систему опису та правил кодування товарів. В основу утворення класифікаційних угрупувань УКТЗЕД закладено різні ознаки товарів. Під час формування розділів використовуються такі ознаки: походження матеріалу, з якого вироблено товар, призначення, хімічний склад.

Під час формування груп закладено принцип послідовного оброблення товарів - від сировини до готових виробів, що створює умови для застосування УКТЗЕД у митних тарифах.

Під час формування товарних позицій та підпозицій у кожній групі часто застосовується своя послідовність ознак. Але в своїй сукупності можна виділити чотири основних: ступінь оброблення, призначення, вид матеріалу, з якого вироблено товар, значення товару в світовій торгівлі.

В УКТЗЕД дотримано принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угрупувань, що дозволяє віднести кожний товар тільки до одного класифікаційного угрупування. Це досягається завдяки основним правилам інтерпретації класифікації товарів, приміткам до розділів, груп і товарних позицій.[6]

«Прянощі» класифікуються в УКТЗЕД відповідно до Правила 1 інтерпритації класифікації товарів, де назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування.

Друга частина даного правила говорить про те, що класифікацію слід проводити:

а) виходячи з текстів класифікаційних угрупувань і відповідних приміток до розділів чи груп;

б) якщо такі тексти не вимагають іншого, відповідно до Правил 2,3,4,5.

Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3. Дане правило визначає, що у разі якщо товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Правило 4 говорить про те, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Згідно УКТЗЕД «прянощі» відносять до розділу ІІ «Продукти рослинного походження», до групи 09 «Кава, чай, мате (парагвайський чай) та прянощі».

Згідно з Приміткою 1 Пояснення до УКТЗЕД суміші продуктів товарних позицій 0904 -- 0910 класифікуються таким чином:

(а) суміші двох або більше продуктів, що належать до однієї і тієї самої товарної позиції, класифікуються в цій самій товарній позиції;

(b) суміші двох або більше продуктів, що належать до різних товарних позицій, класифікуються в товарній позиції 0910.

Додання інших речовин до продуктів товарних позицій 0904 -- 0910 (або до сумішей, зазначених у підпунктах (а) або (b) не повинно впливати на їх класифікацію за умови, що одержані суміші зберігають основні характеристики продуктів цих товарних позицій. В іншому разі ці суміші не класифікуються в цій групі. Продукти, що становлять суміші смакових добавок або суміші приправ, класифікуються в товарній позиції 2103.

В Додатковій примітці визначено, що до групи 09 відносять «прянощі», тобто групу рослинних продуктів (включаючи насіння і т.п.), багатих ефірними оліями та ароматичними речовинами і які через їхній властивій смак вживаються переважно як смакові добавки. Ці продукти можуть бути цілими або подрібненими, або у вигляді порошку.

Також визначається, що додання інших речовин до продуктів товарних позицій 0904-0910 (чи до сумішей, згаданим у пунктах (а) чи (b) Примітки) не впливає на класифікацію цих продуктів за умови, що одержувані суміші зберігають основні властивості продуктів цих товарних позицій. Це стосується, зокрема, пряностей і сумішей пряностей, що містять як добавки:

(а) розріджувачі, що додаються для полегшення вимірювання спецій та їхнього розподілу в харчовому продукті (борошно хлібних злаків, панірувальні сухарі, декстроза і т.п.);

(b) харчові барвники (наприклад, ксантофіл);

(c) продукти, що додаються для посилення аромату пряностей (синергетики), такі як глутамат натрію;

(d) речовини, такі як сіль чи хімічні антиокислювачі, що додаються в невеликих кількостях з метою зберігання цих продуктів і продовження їхнього аромату.

Прянощі (включаючи їхні суміші) з добавками речовин інших груп, які, у свою чергу, теж мають ароматичні властивості, включаються в цю групу за умови, що ці добавки не змінюють основні властивості суміші як прянощі.

До цієї групи не включаються:

(а) овочі (наприклад, петрушка, кервель, естрагон, крес-салат, майоран, коріандр і кріп) групи 07;

(b) насіння гірчиці (товарна позиція 1207); гірчичний порошок, неприготовлений чи приготовлений (товарна позиція 2103);

(c) шишки хмелю (товарна позиція 1210);

(d) деякі плоди, насіння і частини рослин, які, хоча і можуть бути використані як прянощі, здебільшого застосовуються в парфумерії або в медицині (товарна позиція 1211) (наприклад, боби касії, розмарин, материнка звичайна, огірочник, васильки, гісоп, усі види м'яти, рута і шавлія);

(e) смаковi добавки та приправи змішані (товарна позиція 2103).

Специфіка класифікації товарів на національному рівні в УКТЗЕД відображена у дев'ятому та десятому розрядах коду. Для встановлення єдиної структури розрядності цифрового коду класифікаційні угрупування, які в подальшому не деталізуються, доповнюються “00” до десяти знаків. Це доповнення не змінює класифікаційної назви класифікаційного угрупування, але в такому випадку товар класифікується у товарній підкатегорії.

Нулями доповнюються лише ті коди, які на сьомому або восьмому розрядах мають значущі цифри.

У випадку, коли класифікаційні угрупування мають значущі цифри на дев'ятому або десятому розряді, то товар класифікується у товарній категорії та підкатегорії. [6]

Цифровий код товарів, відображених в УКТЗЕД складається з десяти знаків, які мають критерії деталізації:

09 - група

0904 - товарна позиція

0904 20 - товарна підпозиція

0904 20 90 - товарна під субпозиція

0904 20 90 0 - товарна категорія

0904 20 90 00 - товарна підкатегорія

Структуру товарної позиції групи 09 розглянемо на прикладі позиції 0904:

0904 Перець роду Рiper; стручковий перець роду Сapsicum або пахучий перець роду Pimenta, сушені або подрiбнені чи мелені: перець роду Рiper:

0904 11 00 00 - - неподрiбнений i немелений

0904 12 00 00 - - подрiбнений або мелений

0904 20 - стручковий перець роду Сapsicum або пахучий перець роду Pimenta, сушені або подрiбнені чи мелені: - неподрiбнені та немелені:

0904 20 10 00 - - - стручковий перець солодкий

0904 20 30 00 - - - iнший

0904 20 90 00 - - подрiбнені або мелені

(1) Перець роду Рiper. Цей термін означає насіння або плоди усіх видів рослин роду Piper, крім перцю кубеба (Piper cubeba) (товарна позиція 1211). Основним товарним різновидом є перець виду Piper nigrum чорного чи білого кольору. Чорні зерна перцю одержують з незрілих плодів шляхом сонячного сушіння чи копчення, іноді після обробки киплячою водою. Білі зерна одержують з майже зрілих плодів, з яких плодову м'якоть і зовнішню оболонку насіння видаляють вимочуванням чи легкою ферментацією. Білий перець часто одержують також з чорних зерен перцю шляхом видалення їхніх зовнішніх шарів шліфуванням. Білий перець, що насправді є жовтувато-сірим, не такий пекучий, як чорний. Іншим різновидом перцю є перець індійський довгий (Piper longum).

До цієї товарної позиції включаються перцевий пил та відходи виробництва перцю.

Деякі продукти, неправильно називані як перець індійський, турецький, іспанський, кайєннський чи ямайський, насправді є перцями роду Pimenta.

(2) Сушені, подрібнені чи мелені плоди роду Capsicum або роду Pimenta. Плоди роду Capsicum зазвичай належать до видів Capsicum frutescens чи Capsicum annuum і включають дві основні групи: червоний стручковий перець і паприку. Вони дуже різноманітні (кайєннський перець, сьерра-леонський і занзибарський перець, іспанська та угорська паприка і т.п.).

Плоди роду Pimenta включають ямайський перець (відомий також як гвоздичний перець, англійський перець і запашний перець).

Усім цим плодам притаманна загальна властивість - гіркий, сильний, пекучий і стійкий смак; проте є інші представники роду Capsicum, що не мають пекучості (наприклад, Capsicum annuum var. grossum).

До цієї товарної позиції не включаються неподрібнені і немелені свіжі плоди роду Capsicum чи роду Pimenta (товарна позиція 0709).

Додаткові пояснення до товарних категорій:

0904 11 00. Ця товарна категорія включає продукти, описані в Поясненнях до товарної позиції 0904 пункт (1). Слід відзначити, що розбиті зерна перцю і частинки перцю залишаються класифікованими в цій товарній категорії, якщо очевидно, що вони не є результатом спеціального процесу помелу або подрібнення. Це також застосовується до пилу та інших відходів спецій, які складаються із забрудненого перцю.

Ця товарна категорія включають зелені зерна перцю, консервовані в оцтовому розчині або в розсолі, навіть з доданням малих кількостей лимонної кислоти.

0904 20 10 - 0904 20 90. Ці товарні категорії включають продукти, охоплені Поясненнями до товарної позиції 0904, пункт (2), якщо сушені або подрібнені, або розмелені.

0904 20 10. Перець цієї товарної категорії (Capsіcum annuum var. grossum) має відносно великий розмір і солодкий смак. Його збирають або зеленим, або червоним. Ця товарна категорія включає лише сухий перець, цілий або шматками, але не подрібнений і не розмелений.[6]

Слід відмітити одну з особливостей УКТЗЕД і товарних номенклатур взагалі, це наявність, так званої, «дефісної системи», Ця система передбачає проставлення визначеної кількості рисочок (дефісів) перед назвою товарної підпозиції, категорії, підкатегорії. Проставлення різної кількості дефісів говорить про глибину деталізації і полегшує пошук коду товару за визначеним алгоритмом - від меншого числа рисочок (дефісів) до більшого, кількість дефісів залежить від рівня вкладу інформації в ту чи іншу співпозицію. В даному випадку назва категорії повинна читатись разом з назвою підкатегорій, а при визначенні коду товару ми підемо поступово від одного

« - » до відповідного даному товару « - » , включаючи назву при « - » в назву при « - - ».

Отже, від коду товару в більшості випадків залежать які міри регулювання при ввозі або вивозі товарів до нього будуть застосовані. Для класифікації товарів використовують наступні основні критерії: матеріал або речовина з якого виготовлений товар; функції, які виконує товар; міра його обробки. Існують певні правила інтерпретації класифікації товарів за УКТЗЕД. Згідно УКТЗЕД «прянощі» відносять до розділу ІІ «Продукти рослинного походження», до групи 09 «Кава, чай, мате (парагвайський чай) та прянощі».

4. ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТА НАРАХУВАННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ ПРИ ІМПОРТІ ПРЯНОЩІВ

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний. [1]

Для визначення митної вартості товару “прянощі” встановлюється момент перетину митного кордону, а саме:

а) при авіаперевезеннях: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається навантаження; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, у якому відбувається вивантаження чи перевантаження товару, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього аеропорту;

б) при морських і річкових перевезеннях: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України;

при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту;

в) для товару, що доставляється поштою - здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

г) при перевезеннях іншими видами транспорту (в тому числі залізничним та автомобільним): при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару. [12]

Митна вартість прянощів заявляється митному органу декларантом під час переміщення даного товару через митний кордон України. На підставі поданих документів митна вартість на товар “прянощі” визначається у випадках, коли митному органу надаються документальні підтвердження ціни, а саме: рахунки - фактури, інвойси, рахунки - проформи, і зазначені в них відомості не викликають сумнівів щодо їх достовірності. Під час визначення митної вартості прянощів до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку фактурі і фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури - залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2010:

а) на навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування та транспортування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські;

в) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів, що повинна бути внесена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова ввезення (вивезення).

Інкотермс (International commerce terms) -- міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі. [8]

В Инкотермс 2010 терміни згруповані в чотири категорії:

* група Е - зобов'язання продавця мінімальні і обмежуються наданням товару в розпорядження покупця;

* група F - зобов'язання продавця обмежуються відправкою товару, основне перевезення ним не сплачено;

* група С - продавець організовує і оплачує перевезення без перейняття на себе пов'язаних з ним ризиків;

* група D - витрати і ризики продавця максимальні, оскільки він зобов'язаний надати товари в розпорядження покупця в обумовленому місці призначення (забезпечити прибуття). Усередині груп основні зобов'язання розрізняються несуттєво. Наприклад, в групі С по базисах СIF і CIP продавець зобов'язаний додатково застрахувати товар, а в групі D по умові DDP - сплатити імпортні мита. Усередині груп F і D є відмінності, пов'язані з завантаженням (розвантаженням). [10]

У разі неможливості визначення митної вартості “прянощів” на підставі поданих документів та у разі явної невідповідності заявленої митної вартості даного товару, що міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна вартість прянощів визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цього товару з врахуванням таких вимог:

а) ідентичним вважається товар «прянощі», який має одинакові ознаки з товаром, що підлягає оцінці, в тому числі: якість, наявність одного і того ж товарного знака та репутацію на ринку; країну походження; виробника;

б) незначні відмінності в зовнішньому вигляді прянощів не можуть бути підставою для відмови в розгляді товару , як ідентичного, якщо за іншими ознаками товар «прянощі» відповідає вимогам цього пункту;

в) якщо ідентичний товар « прянощі» ввозився в іншій кількості або на інших умовах поставки ніж товар, митна вартість якого визначається, проводиться відповідне коригування ціни прянощів з врахуванням розбіжностей.

Інформація про ціни на ідентичні товари у провідних країнах експортерах, яка формується на основі даних митних документів, відомостей з прайс-листів, каталогів, торговельних фірм та інших довідників, міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби. [1]

Заявлена декларантом митна вартість прянощів і дані, що стосуються її визначення, повинні ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. Документами, які підтверджують митну вартість товару «прянощі», є:

1) декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. [1]

Середньорозрахункова вартість імпорту прянощів в Україну (дол. США за тонну) за серпень-жовтень 2012 року наведено в таблиці 4.1:[11]

Таблиця 4.1

Середньорозрахункова вартість імпорту прянощів в Україну

Код	Назва товарної підпозиції	серпень	вересень	жовтень
90420	Перець роду Рiper; стручковий перець роду Сapsicum або пахучий перець роду Pimenta, сушені або подрібнені чи мелені: стручковий перець роду Сapsicum або пахучий перець роду Pimenta, сушені або подрібнені чи мелені:	3,99	2,30	11,79
Продовження Таблиці 4.1
Код	Назва товарної підпозиції	серпень	вересень	жовтень
91020	Iмбир, шафран, турмерик (куркума), чебрець, лаврове листя, каррі та інші прянощі: шафран:	6 390,78	0,00	30,00
91091	Iмбир, шафран, турмерик (куркума), чебрець, лаврове листя, каррі та інші прянощі: інші прянощі: суміші, зазначені в примітці 1 (b) цієї групи:	29,73	3,49	0,00
91099	Iмбир, шафран, турмерик (куркума), чебрець, лаврове листя, каррі та інші прянощі: інші прянощі: інші:	1,96	1,96	8,76



Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються Митним кодексом України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України.

Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. [1]

Товар «прянощі», що ввозиться на митну територію України є об'єктом оподаткування митом, якщо його митна вартість перевищує еквівалент 100 євро.На товар «прянощі» встановлено адвалерні ставки мита, тому базою оподаткування митом є митна вартість товарів.

Адвалорна ставка мита нараховується у відсотках до митної вартості товару. Ввізне мито на товар «прянощі», митне оформлення якого здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. [1]

Згідно Митного тарифу України повна та пільгова ставки мита на товар «прянощі» становить 0%. Таким чином, з товару «прянощі» мито не стягується. Також на товар «прянощі» нараховується такий вид митних платежів як податок на додану вартість(ПДВ).

ПДВ - це непрямий податок, який є часткою новоствореної вартості, входить до ціни реалізації товарів і сплачується споживачем до держбюджету.

Базою оподаткування для товару «прянощі», що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до МКУ, з урахуванням мита, що підлягає сплаті і включає до ціни товару.

При визначенні бази оподаткування для товару «прянощі», що ввозиться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань. [2]

Ставки ПДВ для прянощів встановлюються від бази оподаткування в такому розмірі 20%.

ПДВ, що підлягає сплаті, нараховується у графі 47 ВМД у такому порядку:

У першій колонці «Вид» зазначається шифр платежу 028 ( податок на додану вартість).

У другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

· митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для прянощів - 0%).

· фактурна вартість товару, зазначена в графі 42 МД, перерахована у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, збільшена на суму мита (для прянощів - 0%), якщо митна вартість товару менша, ніж фактурна вартість.

У третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки ПДВ, встановлений чинним законодавством (20%).

У четвертій колонці «Сума» зазначається нарахована сума ПДВ у валюті України.

У п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку. [8]

У таблиці 4.2 наведено приклад нарахування митних платежів на прянощі, базою оподаткування є митна вартість, яка збігається з ціною товару, згідно контракту, наведеного у Додатку А:

Таблиця 4.2

Нарахування митних платежів на прянощі

Вид	Основа нарахування	Ставка	Сума	СП
020	20000,70	0%	0	01
028	20000,70	20%	4000,14	01

Отже, ми визначили, що митна вартість товарів базується на їх ціні, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Існує 6 методів визначення митної вартості. Найбільш поширеними є перші два - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за ціною договору щодо ідентичних товарів. Основними документами, що підтверджують митну вартість є: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) та рахунок-фактура (інвойс).

Митна вартість є основою для нарахування митних платежів: мита, акцизного податку і ПДВ. Ставка мита визначається Митним тарифом України і на прянощі становить 0%, акцизний податок на них не нараховується, бо прянощі не є підакцизним товаром. Ставка ПДВ складає 20% і нараховується після нарахування мита і акцизу.

5. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРЯНОЩІВ ЗА ВМД

Для виконання необхідних митних формальностей декларант повинен надати митному органу вантажну митну декларацію (ВМД), заповнення якої регулюється наказом міністерства фінансів України «По затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

Приклад заповненої ВМД форми МД-2 на стручковий перець наведено у додатку Б. Далі будуть наведені графи, які підлягали заповненню відповідно до режиму імпорту.

У графі 1 «Декларація» у першому підрозділі зазначається 2-значний літерний код напрямку переміщення товарів згідно з класифікатором типів декларацій. (у наведеній ВМД - імпорт - ІМ).

У другому та третьому підрозділах зазначаються коди митного режиму та типу декларації згідно з класифікаторами митних режимів і типів декларацій відповідно (у наведеній ВМД - 40; АА).

У графі 2 "Відправник/Експортер" зазначаються відомості про відправника, а саме літерний код альфа-2 країни-експортера та відомомсті про його місцезнаходження (АТ; Custom GmbH- Gewьrz, Fivestrasse 5, A-5530, Fumitz, Австрія).

У графі 3 «Форми» у першому підрозділі графи зазначається порядковий номер комплекту, у другому - загальна кількість комплектів ЄАД і додаткових аркушів (у наведеній ВМД - 1/1).

У графі 4 «Відвантажувальні специфікації» зазначається загальна кількість долучених до ВМД комплектів доповнень, складених Декларантом, і через знак "/" - кількість аркушів у примірнику специфікації. Якщо доповнення та специфікація не використовуються, то зазначається "0/0"(у наведеній ВМД -0/0).

У графі 5 «Всього товарів» зазначається загальна кількість задекларованих у ВМД товарів. Кількість товарів повинна відповідати кількості граф 31 МД, що заповнюються.

При використанні специфікації в графі зазначається загальна кількість найменувань товарів, задекларованих у ВМД (у наведеній ВМД - 1).

У графі 6 «Всього місць» - зазначається загальна кількість вантажних місць задекларованих у ВМД товарів відповідно до товаросупровідних документів, пакувальних аркушів.( (у наведеній ВМД - 230)

У графі 7 «Довідковий номер" за бажанням Декларанта зазначається наданий ним порядковий номер ВМД (у наведеній ВМД - 715).

У графі 8 «Одержувач» зазначаються відомості про одержувача (відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту)). У правому верхньому куті зазначається літерний код альфа-2 країни місцезнаходження відповідно до Класифікації країн світу, далі через знак "/" - податковий номер платника податків. Також зазначається юридична і фактична адреса суб'єкта ЗЕД та, в лівому нижньому куті, ідентифікаційний номер, присвоєний митним органом обліковий номер особи (у наведеній ВМД -UA/325593500432, ТОВ «Бакалія», 04074, м.Київ, вул. Полярна, 20;0024000-80/0055321095).

У графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначаються відомості про відповідну особу, яка згідно з вимогами законодавства України вчиняє від свого імені юридично значущі дії щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у наведеній ВМД -UA/325593500432, ТОВ «Бакалія», 04074, м.Київ, вул. Полярна, 20;0024000-80/0055321095).

У графі 11 «Торговельна країна / Країна виробництва» зазначається літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 2 (у наведеній ВМД - АТ).

...