Митні платежі як основні інструменти системи митного оподаткування
Митні платежі як складова економічної політики та основа системи митного оподаткування. Функції митних платежів. Основні види митних платежів, порядок їх нарахування і сплати. Випадки надання митних і тарифних пільг. Механізми оподаткування митом.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.04.2014 |
| Размер файла | 609,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- 1. Митні платежі як основні інструменти системи митного оподаткування
- 2. Види митних платежів, особливості їх нарахування
- 3. Механізми оподаткування митом, способи нарахування
- Використані джерела
1. Митні платежі як основні інструменти системи митного оподаткування
Формування соціально-орієнтованої економіки ринкового типу передбачає багатогранний комплекс взаємообумовлених заходів у сфері функціонування як внутрішніх економічних відносин, так і зовнішніх. І однією з найсуттєвіших проблем є вдосконалення системи фінансових важелів як засобів підвищення ефективності економіки.
Використання тих чи інших інструментів зовнішньоекономічної політики має передбачати аналіз механізму їх реалізації та наслідків їх дії як для світового співтовариства в цілому, так і для економіки конкретної країни зокрема. При цьому дана проблема має кілька аспектів.
По-перше, усі інструменти зовнішньоекономічної політики мають свої власні механізми дії.
По-друге, реалізація того чи іншого інструменту зовнішньоекономічної політики супроводжується як певними здобутками, так і певними втратами. У кожному конкретному випадку той чи інший інструмент впливу на експортні чи імпортні потоки приносить одним зовнішньоекономічним суб'єктам реальний виграш, а економічне становище інших погіршується.
По-третє, економічні наслідки використання інструментів зовнішньоекономічної політики доцільно розглядати у двох основних вимірах:
безпосередні зміни, які відбуваються на ринку того товару, що є об'єктом державного регулювання;
опосередковані зміни (вторинні ефекти) ринку інших товарів. Такі зміни зумовлені тим, що кожний окремий ринок товарів є елементом національної економічної системи, який тісно взаємодіє з іншими її складовими ринками, які також реагують на відповідні зміни на ринку окремого товару.
Тому, приймаючи рішення про використання тих чи інших інструментів зовнішньоекономічної політики, уряд країни повинен оцінювати їх сукупний вплив на характер економічної політики і можливі дії у відповідь за принципом "дія-протидія" з боку інших країн.
Процеси, які відбуваються в Україні за умов трансформації економічної системи, вимагають розробки такого механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який би враховував особливості перехідного етапу. Такий висновок пояснюється тим, що національна промисловість України з її застарілими виробничими факторами ще не в змозі конкурувати з дешевими і більш якісними товарами, які виробляються за кордоном за допомогою більш сучасних технологій, з вищим рівнем організації виробництва тощо. Без захисту національної економіки на етапі формування економічної системи наповнення ринку дешевими імпортними товарами зумовлює скорочення національного виробництва і навіть знищення деяких його видів, що спричиняє скорочення робочих місць, зростання безробіття, загрожує національній економічній безпеці, міжнародному престижу країни, її культурі і традиціям.
Тому для країни з перехідною економікою надзвичайно актуальним є розвиток системи митного оподаткування, яка б передбачала наявність розгалуженої системи митних платежів. Роль та місце митних платежів у системі зовнішньоекономічної політики показано на рис. 1.
Основу системи митного оподаткування становлять митні платежі, під якими розуміють ті види податків та зборів, які нараховуються в установленому порядку при переміщенні через митний кордон країни товарів та інших предметів під контролем митних служб. Дана дефініція дозволяє не тільки чітко визначити об'єкти оподаткування (товари, предмети і под.), але й суб'єкти системи митного оподаткування, до яких належать крім держави та митних органів безпосередні платники податків та зборів, тобто юридичні та фізичні особи, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. При цьому слід акцентувати увагу на характерній особливості митних платежів, а саме: односторонньому руху вартості від юридичних та фізичних осіб до держави.
Рис. 1 Митні платежі як складова економічної політики держави
Отже, критерієм визначення митних платежів є не тільки об'єкт оподаткування, але й суб'єкт, тобто ті органи системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які виконують контролюючі функції з нарахування чи сплати даного виду платежів.
Слід зауважити, що митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон може здійснюватись лише після сплати належних платежів або за умов надання митним органом у встановленому порядку відстрочення їх сплати.
Серед великого спектра функціональних завдань, які виконують митні платежі головними є: фіскальні, тобто митні платежі є джерелом поповнення бюджету країни; стимулюючі, які спрямовані на розвиток національного виробництва; регулятивні, які формують обсяг та структуру експорту, імпорту, споживання.
Таблиця 1
Характеристика основних функцій митних платежів
|
Фіскальна |
Регулююча |
Бюджетна |
||
|
Властивості |
Трансфертні (розкриває процес акумуляції доходів від непрямих податків на зовнішньоекономічну діяльність до Держбюджету |
Урівноважує фіскальну функцію відповідно до завдань економічної політики держави |
Оцінює функціональну продуктивність системи оподаткування зовнішньоекономічної діяльності |
|
|
Ознаки |
Проявляється через об'єкт, базу оподаткування, ставку податку |
Проявляється через систему податкових пільг |
Проявляється через бюджетний процес країни |
|
|
Призначення |
Акумулює доходи до Держбюджету |
Регулює зовнішньоекономічну діяльність |
Кількісно-якісно відображає хід розподільчого процесу |
|
|
Роль |
Визначає частку фінансових ресурсів, яка може бути акумульована до Держбюджету; перелік суб'єктів, зовнішньоекономічну діяльність, на які будуть розповсюджені обов'язки зі сплати податків; конкретні об'єкти, які будуть підпадати під оподаткування; права і обов'язки, які необхідно покласти на учасників зовнішньоекономічної діяльності - платників податків |
Установлено економічно обґрунтовану взаємодію податкової системи з макроекономічними показниками, системою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, валютним регулюванням, бюджетним фінансуванням, ціноутворенням |
Контролює формування податкових надходжень, їх повноту та своєчасність перерахування до Держбюджету |
На етапі трансформування економічних відносин домінує фіскальна функція митних платежів, але у міру формування ринкової моделі господарювання митні платежі стають важливим фінансовим інструментом регулювання економіки.
У зв'язку з тим, що митні платежі крім фіскальної та регулятивної дії мають ще й побічні, зовнішні для фіску соціальні наслідки, їх доцільно розглядати не тільки як економічну, але і як суспільно-соціальну категорію. На нашу думку, суспільна ціна митних платежів вимірюється втратою частки добробуту конкретними платниками даних платежів із переміщенням цієї частки через бюджет до всього населення держави. Тому митні платежі, як правило, встановлюються найвищими органами державної влади і за рівнем запровадження належать до загальнодержавних податків.
Види митних платежів, порядок їх нарахування і сплати, випадки надання митних і тарифних пільг та інше, пов'язане з даними питаннями, регламентуються значною частиною законодавчих актів, головними серед яких є: Митний кодекс України, Податковий кодекс України. Варто наголосити, що при регулюванні митно-тарифних відносин велику роль відіграють відомчі нормативні акти Державної митної служби України, Міністерства фінансів України, Державної податкової інспекції України.
Тому за юридичною природою митні платежі можна систематизувати на ті, які надходять згідно з Митним кодексом (мито та митний збір), та платежі, що стягуються відповідно до інших нормативних документів (податок на додану вартість та акцизний збір).
Залежно від каналу надходження митні платежі можна систематизувати на ті, які надходять до дохідної частини Державного бюджету (мито, акцизний збір, податок на додану вартість), та ті, які надходять до фондів Державної митної служби України (митні збори). Тому з точки зору порядку зарахування митні платежі в основному є директивними (закріпленими), оскільки вони повним обсягом надходять до одного рівня - Державного бюджету (рівень держави).
Контекст нарахування митних платежів відносно податкової бази має певні особливості. Більшість митних платежів є квотарними, тобто їх сума обраховується залежно від обсягу податкової бази або об'єкта оподаткування і ставок податку. Для більшості митних платежів це - митна вартість, але в окремих випадках застосовуються й інші бази оподаткування. Так, при нарахуванні комбінованого мита це може бути мінімальна вартість, а при незбігу митної вартості з фактурною вартістю може використовуватись остання при нарахуванні податку на додану вартість.
Рис. 2. Класифікаційні ознаки системи митних платежів
Джерело митних платежів може бути безпосередньо пов'язане з об'єктом оподаткування у випадку, коли оподатковувані товари приносять дохід, а також не мати відношення до об'єкта оподаткування, наприклад, коли оподатковується майно чи предмети особистого користування, які ввозяться понад лімітовану суму безмитного імпорту.
Основні платежі, які нараховуються митними органами, на нашу думку, можна класифікувати на декілька груп:
платежі, які пов'язані з нарахуванням митного тарифу;
різні види митних зборів;
непрямі податки, що нараховуються при здійсненні експортно-імпортних операцій (акцизний збір, податок на додану вартість);
платежі за видачу ліцензій на здійснення діяльності у сфері митно-тарифних відносин;
платежі, пов'язані з проблемами порушення митного законодавства.
За економічною природою основу митних платежів складають митні податки та митні збори. Митні податки - це непрямі податки, які нараховуються при переміщенні предметів через митний кордон: мито, акцизний збір, податок на додану вартість. Митні збори поділяються на дві групи: митні збори за виконання покладених на митницю обов'язків та митні збори за надання послуг у галузі митної справи.
За формою взаємовідносин між платником і державою податки, які контролюють митні органи, є непрямими, тобто вони стягуються до бюджету держави за допомогою цінових механізмів, причому конкретні платники податків не завжди є їх носіями.
Відповідно до бюджетної класифікації мито є податком на зовнішню торгівлю, а акцизний збір та податок на додану вартість - це внутрішні податки.
Доцільно зауважити, що за способом митного регулювання митні платежі можна класифікувати на тарифні та нетарифні засоби. Платежі, пов'язані з нарахуванням митного тарифу, - це єдиний вид тарифного регулювання, нарахування ж за акцизним збором, податком на додану вартість, митними зборами - це види нетарифного регулювання.
До митних платежів, пов'язаних з митним тарифом, слід віднести такі: ввізне мито, що нараховується за вантажною митною декларацією; ввізне мито в неторговельному обороті (з громадян); мито за поштові відправлення; вивізне мито; вивізне мито в неторговельному обороті (з громадян).
Тому митні платежі можна класифікувати як ті, що формують торговельний оборот, та ті, що формують неторговельний оборот.
Залежно від специфіки платника митні платежі можна систематизувати на основні та додаткові. Основні - це мито, акцизний збір, податок на додану вартість, митний збір за митне оформлення. Додаткові - митні збори за зберігання товарів, митний супровід, збори за видачу ліцензій, плата за участь у митних аукціонах.
Серед багатьох видів підприємницької діяльності, які останнім часом отримали новий імпульс у своєму розвитку, є ті, що безпосередньо пов'язані з митно-тарифними відносинами. Відповідно до законодавства України стосовно них діє система ліцензування. До платежів, які перераховуються митними органами за надання права здійснювати певні види діяльності, слід віднести видачу ліцензій на відкриття митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі.
Існує ціла група платежів, які пов'язані з відповідальністю суб'єктів господарювання за порушення правових норм у сфері митного законодавства. Це насамперед штрафи за порушення митних правил; доходи від реалізації конфіскованих або прийнятих на зберігання предметів; безпосередньо конфіскована валюта, а також валюта, що конфіскована після закінчення строку зберігання; доходи від реалізації конфіскованих цінностей; національна валюта, заборонена до ввезення.
Митні платежі є основою, за рахунок якої формуються митні доходи країни. Під митними доходами розуміють всю сукупність грошових внесків, які утворені в результаті справляння або стягнення митних платежів, а також кошти від реалізації конфіскованих предметів контрабанди, від стягнення штрафів, пені.
Отже, доходимо висновку, що різнобічна система використання митних платежів дає можливість державі ефективно регулювати зовнішньоекономічну діяльність з метою реалізації економічних інтересів держави у світовій системі господарювання.
2. Види митних платежів, особливості їх нарахування
В Україні застосовуються такі види мита:
- адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення. Мито також класифікують на ввізне і вивізне (зокрема, більшість країн відмовилася від встановлення вивізного мита для стимулювання власних експортерів).
Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України і є диференційованим залежно від того, з якої країни імпортуються такі товари.
Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України за ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом України. На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.
Також законодавство передбачає встановлення особливих видів мита для захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, до яких належать спеціальне, антидемпінгове та компенсаційне мито. Спеціальне мито застосовується: як засіб захисту українських виробників; як засіб захисту національного товаровиробника у разі коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що заподіюють значної шкоди або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові; як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності; як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та/або ущемляють інтереси України.
Антидемпінгове мито застосовується; відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоди національному товаровиробникові; у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоди.
Компенсаційне мито застосовується: відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоди національному товаровиробникові; у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоди.
Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" тощо.
Мито нараховується митним органом України відповідно до Митного кодексу. Чинне законодавство регулює особливості митного оформлення окремих категорій товарів. Так, порядок ввезення й митного оформлення та оподаткування особистих речей та транспортних засобів визначається Законом України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13 вересня 2001 р.
Законодавством передбачено, що товари, які безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України, пересилаються в несупроводжуваному багажі або в міжнародних поштових відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам у порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою в розмірі 20 % від митної вартості, податком на додану вартість та у встановлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами. У свою чергу товари, що пересилаються на адреси громадян у вантажних та експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та у встановлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.
При перевищенні зазначеної суми та ваги оподаткування здійснюватиметься за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення у порядку, передбаченому для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні ними імпортних операцій.
Пільги. Перелік товарів та транспортних засобів, що звільняються від оподаткування при їх ввезенні на митну територію України, визначений статтею 8 Закону. До числа таких товарів, зокрема, віднесено:
горілчані вироби у кількості 1 л, вино - 2 л, пиво - 5 л, тютюнові вироби - 200 цигарок (або 200 г цих виробів), які ввозяться в особистому багажі громадянами;
товари, що тимчасово ввозяться на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення;
товари, що належать громадянам-нерезидентам та переміщуються транзитом через митну територію України;
товари, що належать громадянам-резидентам та переміщуються транзитом у транзитних зонах міжнародних аеропортів.
Також громадяни мають право безперешкодно ввозити особисті речі на митну територію України в режимі тимчасового ввезення за умови їх усного або письмового декларування за бажанням власника таких речей.
Митне оформлення товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України в режимі тимчасового ввезення в обсягах, що підлягають оподаткуванню, проводиться шляхом письмового декларування у порядку, визначеному Державною митною службою України, та подання митному органові зобов'язання про зворотне вивезення таких товарів за митну територію України.
Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав. Транспортні засоби, товари та предмети міжнародних, іноземних організацій та представництв підлягають обов'язковому декларуванню митницям України.
Окремими актами регулюється і ввезення в Україну продуктів харчування, визначено перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей громадян, встановлено порядок декларування валютних цінностей тощо.
Державне мито. Державне мито являє собою плату за здійснення юридичне значущих дій в інтересах юридичних та фізичних осіб уповноваженими на це компетентними органами та видачу їм відповідних документів, що мають правове значення. Розмір ставок державного мита та порядок його нарахування встановлений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. В Україні прийнято низку законів, які вносять зміни до зазначеного Декрету та змінюють ставки його справляння.
Платниками державного мита в Україні є фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Законодавство визначає об'єкти справляння державного мита.
Державне мито справляється відповідно до ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито":
1) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;
2) за реєстрацію актів громадянського стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану;
3) за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України;
4) за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на Право виїзду за кордон або продовження строку його дії;
5) за реєстрацію місця проживання громадян;
6) за видачу дозволів на право полювання та рибальства;
7) за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів;
8) за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;
9) за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;
10) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, а також за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин;
11) за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи.
3. Механізми оподаткування митом, способи нарахування
Механізм оподаткування митом наведений на схемі 1, 2:
Схема 1 Структурно-логічна схема мита
ФВ - фактурна вартість;
ТВ - транспортні витрати;
СП - страхові послуги;
Ві - витрати інші (навантаження, розвантаження, інші витрати, понесені платником до перетину митного кордону, перераховані за офіційним курсом НБУ).
Схема 2 Структурно-логічна схема платників мита
Юридичні або фізичні особи здійснюють операції по імпорту та експорту товарів (робіт, послуг). Кожна угода по імпорту або експорту передбачає укладання договору (контракту), у якому обов'язково відображається ціна і загальна вартість товару на підставі рахунку - фактури.
Фактурна вартість - це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку - фактурі (рахунку - проформі для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельної угоди купівлі - продажу або міни.
Об'єктом оподаткування митом є митна вартість або фізична одиниця товару, що імпортується. Митна вартість товару - це сума, яку фактично сплачено, або яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону держави (тобто, коли, всі належні формальності щодо ввезення товару в країну чи його вивезення з неї виконані).
Механізм обчислення та сплати мита включає в себе декілька етапів (схема 3):
митний платіж пільга тарифна
Схема 3 Механізм обчислення та сплати мита
Відмінності між фактурною вартістю та митною вартістю (схема 4) полягають у тому, що фактурна вартість складається з ціни товару, яка відображена в рахунку - фактурі іноземного контрагента або у договорі (контракті), а при обчисленні митної вартості, до неї включається ціна товару, відображена у рахунку - фактурі (фактурна вартість), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України (комісійні та брокерські послуги).
Схема 4 Визначення митної вартості товарів, що імпортуються
При визначенні ціни придбання товарів необхідно також врахувати базові умови поставки, які використовуються залежно від способу перевезення товару (перевезення морським транспортом; перевезення залізницею; усі види перевезень) і визначені міжнародними правилами по тлумаченню термінів "Інкотермс" від 01.01.90р. № 23.
У випадку невідповідності вартості товарів та інших предметів митна вартість визначається відповідно до наведених положень. А якщо неможливо перевірити її обчислення, митні органи України визначають митну вартість на основі ціни на ідентичні товари та предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та предметів.,
При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на дату оформлення вантажно-митної декларації (ВМД).
Митний збір - це вид митних платежів, що підлягають сплаті до бюджету громадянами, які є суб'єктами зовнішньо - економічної діяльності за роботу, виконану по відношенню до них митними органами.
Платником митного збору є юридична чи фізична особа, що здійснює митне оформлення.
Порядок стягнення митних зборів наведено на схемі 5:
Схема 5. Порядок стягнення митних зборів
Порядок нарахування та справляння податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні імпортних предметів наступний:
1. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України предметів або товарів на суму, що перевищує еквівалент 1400 доларів США, розмір податку на додану вартість нараховується за формулами:
на предмети (товари), які обкладаються лише митом:
де М-сума мита;
МВ - митна вартість;
на предмети чи товари, які підлягають обкладенню митом та при митному оформленні, яких справляються митні збори (транспортні засоби):
де Мз - митний збір;
на предмети чи товари, які підлягають обкладенню акцизним збором:
де Аз - акцизний збір;
у разі ввезення на митну територію України транспортних засобів, які підлягають обкладенню митом та акцизним збором:
2. Акцизний збір на підакцизні предмети чи товари, що ввозяться на митну територію України, нараховується за відповідними ставками згідно чинного законодавства:
на предмети, які не обкладаються митом:
на предмети чи товари, які підлягають обкладенню митом:
на транспортні засоби та запасні частини до них, що ввозяться на митну територію України (крім країн - учасниць СНД):
на транспортні засоби та запасні частини до них, вироблені країнами СНД:
А - ставка акцизного збору.
Використані джерела
1. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495VI. Редакція від 23.10.2013 року.
2. Податковий кодекс України. Редакція від 13.11.2013 року.
3. Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.1998 № 330-XIV. Дата набуття чинності: 20 березня 1999 року
4. Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" від 22.12.1998 № 331-XIV. Редакція від 11.08.2013. Текст резюме від 01.01.2007 р.
5. Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. Редакція від 11.08.2013 р.
6. Регулювання митної справи: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / за ред. А.Д. Войцещука. - Хмельницький: Інтрада, 2007. - 312 с.
7. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: підручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 696 с.
8. Мартинюк В.П. Митна система та економічна безпека держави: теорія і методологія: монографія / В.П. Мартинюк. - Тернопіль: Астон, 2010. - 256 с.
9. Науменко В.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні / В.П. Науменко, П.В. Пашко, В.А. Руссков. - К.: Знання, 2004. - 403 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття митних платежів як інструментів системи митного оподаткування. Заходи регулювання зовнішньоекономічних відносин альтернативні митному тарифу. Митні збори як різновид митних платежів. Механізм дії за імпортної квоти за умов вільної конкуренції.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 13.09.2009Історичні аспекти та проблеми митного оподаткування в Україні. Фіскальна та регулювальна функції мита. Визначення митної вартості. Характеристика митних тарифів, застосування митних пільг. Можливості інтеграції України до Світової організації торгівлі.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 14.01.2010Порядок акредитації підприємств у митних органах. Порядок застосування та заповнення періодичної, загальної, тимчасової, неповної митних декларацій. Порядок нарахування та сплати митних платежів. Порядок здійснення митного контролю та оформлення товарів.
отчет по практике [62,8 K], добавлен 08.02.2015Порядок застосування та заповнення періодичної митної декларації. Порядок нарахування та сплати митних платежів в залежності від митного режиму. Порядок здійснення митного контролю та оформлення товарів, що переміщуються різними видами транспорту.
отчет по практике [36,8 K], добавлен 15.09.2014Загальна характеристика мита як податку на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон. Види мита та їх характеристика. Проблеми митного оподаткування в Україні. Роль митних платежів у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.
реферат [23,9 K], добавлен 28.11.2010Дослідження теоретичних основ формування і розвитку митної політики в Україні. Вивчення суті, видів та порядку обчислення мита. Огляд історичних аспектів митного оподаткування. Аналіз ролі митних платежів у регулюванні зовнішньоекономічних відносин.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 25.10.2012Непряме оподаткування товарів при переміщенні через митний кордон. Акцизний збір - один з інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Залежність виду акцизних зборів, як митних платежів, від суб'єкта сплати. Перелік підакцизних товарів.
реферат [134,6 K], добавлен 13.09.2009Процедура митного оформлення як суттєвий важіль митно-тарифної політики країни. Комплекс заходів системи митного оформлення. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, форми митних декларацій. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом.
реферат [211,7 K], добавлен 16.09.2009Завдання митної системи України. Підпорядкування митних органів певній державній інституції. Види митних територій, їх охоплення митно-тарифним регулюванням зовнішньоекономічних відносин. Механізм прийняття рішень у сфері застосування митного тарифу.
реферат [923,8 K], добавлен 13.09.2009Організаційно-правовий механізм управління процесом здійснення митних процедур. Сутність митних платежів, їх види та особливості нарахування. Оптимізація інформаційного забезпечення процесу управління митними процедурами на Чернігівській митниці.
дипломная работа [997,3 K], добавлен 19.02.2013Поняття і види митних режимів, які є однією з категорій митного законодавства і визначають конкретний порядок переміщення товарів через митний кордон у залежності від їх призначення. Імпорт, експорт, транзит товарів. Режим митного ліцензійного складу.
контрольная работа [30,9 K], добавлен 17.09.2010Сутність митних формальностей. Правове регулювання митних формальностей, покладених на митні органи відповідно до законодавства України. Митне оформлення як митна формальність. Перспективи розвитку правового регулювання здійснення митних формальностей.
курсовая работа [140,7 K], добавлен 20.06.2014Загальна характеристика та основні показники міжнародної торгівлі Чехії. Структура та функції митних органів держави. Принципи митного регулювання, а також здійснення митних формальностей в Чехії на сучасному етапі, нормативно-правове регулювання.
контрольная работа [352,6 K], добавлен 13.03.2014Аналіз законодавчої бази з питань переміщення автомобілів спеціального призначення в режимі імпорту. Особливості класифікації транспорту. Аналіз митних процедур при імпорті автомобілів спеціального призначення. Декларування та оподаткування автомобілів.
курсовая работа [104,5 K], добавлен 20.04.2015Транзит, спеціальна митна зона, вільний склад як спеціальні митні режими. Прохідний та внутрішній митний транзит. Заходи гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення. Типи економічних зон, застосування до них особливого митного клімату.
реферат [30,5 K], добавлен 16.09.2009Сутність та технологія митного контролю при перетині вантажами митного кордону України. Організаційний механізм роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою різних вантажів. Оцінка ефективності організації роботи митних підрозділів.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 26.04.2013Вимоги до кандидатів на вступ до служби в митні органи, порядок вступу на службу та її проходження. Обмеження та заборони, що стосуються працівників митних органів. Присвоєння спеціальних звань та порядок просування по службі, види звань та атестація.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 13.03.2011Митно-тарифні заходи регулювання зовнішньоторговельних операцій. Приклади тарифного реформування в різних країнах світу. Аналіз існуючої в Україні системи митних ставок. Рекомендації Всесвітнього банку щодо досягнення уніфікації структури митних тарифів.
реферат [28,4 K], добавлен 16.09.2009Сутність митного оформлення товарів і матеріалів. Аналіз застосування митних режимів при переробці "давальницької сировини" в зовнішньоекономічній діяльності ТОВ "Новомосковська швейна фабрика "Пан", шляхи покращення організації їх митного оформлення.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 05.07.2011Експортно-імпортна політика України щодо кави меленої, її класифікація за УКТ ЗЕД і митні процедури при переміщенні автомобільним транспортом. Нетарифне регулювання митного контролю та оформлення документів на партію товару. Розрахунок митних платежів.
курсовая работа [542,7 K], добавлен 07.06.2013
