Організаційно-правові засади проведення заходів митної служби при переміщенні товарів, транспортних засобів та послуг через митний кордон України

Попередня декларація є одним із видів документів контролю за доставкою вантажів, які за своєю суттю являють собою гарантію перед Державою стосовно встановлених нею для підприємств та громадян обов'язків. Особливості застосування попередньої декларації полягають, по-перше, у визначенні права декларанта попередньо заявити митному органу про намір особи, якою він у встановленому порядку уповноважений, здійснити ввезення та декларування товарів і транспортних засобів. По-друге, попередня декларація передбачає внесення (до або на момент її прийняття митним органом) платежів, які підлягають сплаті при ввезенні на митну територію України.

Оскільки попередня митна декларація подається митному органу до моменту фактичного ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вона, залишаючись за своєю суттю фінансовою гарантією, не передбачає обов'язковість заявленим декларантом всіх відомостей щодо заходів нетарифного регулювання діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Але така норма не звільняє підприємство або громадянина, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, надати митному органу, в зоні діяльності якого здійснюється їх переміщення через митний кордон, відповідних дозвільних документів, передбачених чинним законодавством України як умов їх ввезення в Україну.

Попередня митна декларація - це документ, що складається на бланку уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (МД-3), містить відомості про товари, які будуть увезені на митну територію України. При цьому перелік відомостей, що заявляються в ній декларантом, визначаються Держмитслужбою України.

Слід мати на увазі, що надане законодавством України право декларанта подавати попередню митну декларацію, передбачає можливість (за власним бажанням декларанта) подати митному органу попередню митну декларацію щодо товарів і транспортних засобів, на які не поширюються вимоги щодо обов'язковості її подання.

ВМД - основна, але не єдина форма декларування товарів у торговому обігу. Товари, митна вартість яких менше суми, еквівалентної 100 євро включно, декларуються шляхом подання в митний орган письмової заяви, складеної у довільній формі. У цьому випадку як митна декларація можуть використовуватися товаросупровідні комерційні й інші документи.

Форма і порядок подання митної декларації на поштові відправлення визначаються нормами міжнародного права. Товари та інші предмети, які переміщуються в міжнародних поштових відправленнях юридичних та фізичних осіб (крім особистих листів громадян), підлягають декларуванню митним органам.

Для декларування товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ, використовуються уніфіковані Міжнародні бланки встановлених форм згідно з положеннями Актів Всесвітнього поштового союзу: митна декларація СN 23 (обов'язкова при пересиланні посилок, можлива при пересиланні дрібних пакетів, бандеролей) та ярлик "Митниця CN 22" (можливий при пересиланні дрібних пакетів та бандеролей). Дані форми затверджені протоколом статуту Всесвітнього поштового союзу (Сеул, 1994 р.).

У разі відправлення юридичною особою за межі митної території України МПВ або надходження на адресу юридичної особи МПВ з-за кордону крім зазначених вище бланків для декларування товарів використовується бланк вантажної митної декларації.

В разі не декларування відправником товарів або за відсутності митної декларації СІЧ 23 (ярлика "Митниця CN 22") до МПВ, що надійшли на адресу фізичної особи чи відправляються за межі митної території України фізичною особою, працівник міжнародного місця поштового відправлення, тобто виробничого підрозділу оператора відповідного поштового зв'язку, складає акт, форма та порядок заповнення якого визначаються Державним комітетом зв'язку та інформації

Отже, вантажна митна декларація - це один з основних документів, що оформляються при переміщенні товарів через митний кордон держави (експорт, імпорт). ВМД оформляється розпорядником вантажу і засвідчується митним інспектором, надалі служить підставою для пропуску через кордон. У декларації містить відомості про вантаж та його митної вартості, транспортному засобі, що здійснює доставку, відправника та одержувача.

2.2 Особливості митного оформлення ввезення -- вивезення несупроводжуваного багажу

Несупроводжуваний багаж - це товари, які переміщуються через митний кордон України окремо від фізичної особи (власника або уповноваженої особи) на її адресу.

Несупроводжуваний багаж можуть відправити:

* громадяни, які прямують за кордон на постійне місце проживання;

* громадяни України, які прямують за кордон у службових справах на строк більше 1 року;

* іноземні громадяни, які прямують за кордон у службових справах;

* іноземні студенти, строк перебування яких в Україні перевищує 1 рік.

Багаж, який переправляють окремо, підлягає митному оформленню тією митницею, в зоні діяльності якої тимчасово або постійно проживає власник багажу. При оформленні цього багажу його власник повинен пред'явити митниці:

1) закордонний паспорт чи документ, що його замінює;

2) квиток для проїзду за кордон;

3) 2 митні декларації МД-4, в яких зазначені відомості про валюту, цінності, предмети, які він має в багажі.

Митниця після оформлення багажу робить у деклараціях відмітки про пропущені предмети, на останній сторінці паспорта - про оформлення багажу, засвідчує їх печаткою. Одна з декларацій видається власнику багажу, яку він повинен пред'явити на прикордонній митниці. Відмітка про відправлення багажу іноземними громадянами (за винятком студентів) ставиться на візі або квитку.

Крім предметів, заборонених до вивозу, не підлягають пропуску в багажі валюта і цінності, продукти харчування.

Багаж громадян, що прямують на постійне місце проживання, приймають до митного оформлення після пред'явлення митниці повністю оформлених документів на всіх членів сім'ї. Ці громадяни можуть оформити тільки одну відправку. При виїзді в країни СНД митнику пред'являють внутрішній паспорт з випискою, листок вибуття на постійне місце проживання. При виїзді в країни далекого зарубіжжя пред'являється віза на постійне місце проживання.

Порядок оформлення багажу при ввезенні з-за кордону:

* заповнення декларації МД-4, яка завіряється інспектором (печаткою) і залишається у власника багажу;

* при отриманні багажу власник подає цю декларацію (з відміткою про ввезену валюту, інші цінності) та заповняє іншу декларацію, в якій вказуються всі предмети в багажі;

* якщо багаж отримує не власник, а інша особа за його дорученням, то власник повинен заявити про це в митний орган та пред'явити дві зазначені декларації, які він заповню.

Отже, несупроводжуваний багаж - це багаж, що перевозиться на повітряному судні без супроводжуючої особи ( пасажира ) і оформлений вантажною накладною як вантаж .

За бажанням пасажира , але тільки за згодою авіаперевізника і після оформлення авіаційної вантажної накладної , багаж пасажира може бути прийнятий до перевезення без супроводу в якості вантажу. Несупроводжуваний багаж приймається до перевезення тільки між аеропортами відправлення і прибуття самого пасажира. Несупроводжуваний багаж повинен бути доставлений у вантажний термінал аеропорту після попереднього узгодження з авіакомпанією , але не пізніше дати вильоту пасажира.

2.3 Загальний порядок декларування товарів та інших предметів

Процедура та вимоги декларування визначені ст. 257-269 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 257 МК транспортні засоби, товари та предмети міжнародних іноземних організацій і представництв підлягають обов'язковому декларуванню митним органом України.

Раніше декларування визначали як двосторонній процес, що має правові наслідки і виражається в тому, що власник предметів, які переміщуються через митний кордон, повідомляє про них митний орган, а останній приймає цю інформацію, перевіряє її і використовує для початку митного оформлення, митного контролю та інших видів своєї діяльності. Таким чином, обмеження декларанта в ст. 257 тільки особами іноземних організацій і представництв безпідставне, бо з цього процесу випадають громадяни України, інших держав та особи без громадянства, що переміщуються через митний кордон.

Встановлено, що декларування здійснюється в письмовій, усній та інших формах шляхом передачі точних даних про предмети та мету їх переміщення через митний кордон України.

Предмети, що переміщуються через митний кордон їх власником (багаж, автотранспорт), декларуються власником. Якщо ці предмети переміщуються не для комерційних цілей, то декларація на них подається разом з пред'явленням предметів для митного контролю.

Товари декларуються митним органом, в якому здійснюється митне оформлення товарів, одночасно декларуються і транспортні засоби, на яких перевозиться товар. Порожні транспортні засоби і ті, що перевозять пасажирів, декларуються при перетині митного кордону. Морські, річкові та повітряні судна декларуються відповідно у порту прибуття чи порту вибуття з митної території України.

Митна декларація заповнюється і надається митному органу:

* власником товару;

* перевізником;

* особою, яка супроводжує товар, або митним брокером.

Особи, що заповнюють митну декларацію МД-4, повинні зазначити точну кількість місць багажу, що їм належить, відомості про валюту, цінності, коштовні предмети. Предмети, валюта, цінності, що підлягають декларуванню, але не були зазначені в митній декларації і виявлені під час митного контролю (огляду), визначаються предметами порушення митних правил або контрабандою. Такі самі наслідки наступають, коли особи повідомляють неправильні відомості при усному опитуванні.

Окрім того, що декларант має сплатити відповідні митні платежі (мито, митні збори, якщо предмети підлягають митному оподаткуванню), він зобов'язаний виконати всі вимоги митника щодо розпакування, вивантаження, завантаження, відкриття ємностей та місць, де можуть знаходитись предмети, що переміщуються через митний кордон.

Митні декларації, заповнені громадянами України при виїзді за кордон та іноземними - при в'їзді в Україну, залишаються у них на весь час перебування і служать підставою для безперешкодного перевезення цих предметів у зворотному напрямку. Загублені митні декларації не відновлюються, а особа, що їх загубила, позбавляється права на безперешкодне переміщення валюти, цінностей та зазначених у них предметів. Вона сплачує митні платежі в установленому порядку.

Декларації не заповнюються:

* якщо особі не виповнилося 16 років (за неї це роблять особи, що її супроводжують);

* якщо особа чи група осіб користуються державними пільгами;

* в окремих випадках для прискорення пасажиро- і вантажопотоку.

Таким чином, митні службові особи не мають права заповнювати чи вносити зміни в декларацію на прохання особи, що перетинає митний кордон.

РОЗДІЛ 3. Загальна схема митного оформлення переміщення культурних цінностей через митний кордон України.

3.1 Особливості тимчасового переміщення українських культурних та історичних цінностей

Однією з основних функцій, визначених у Положенні про Державну митну службу України, є вжиття «…разом з іншими органами виконавчої влади заходів, спрямованих на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять культурне або історичне надбання українського народу».

Особлива увага до охорони культурної спадщини пов'язана з тим, що культурні цінності є важливим чинником само ідентифікації української нації. Створювані протягом багатьох століть, вони увібрали в себе світогляд, майстерність нашого народу; стали свідками історичних подій, досвіду співжиття на нашій території різних націй, культур та релігій.

Культурні та історичні цінності є одним з найважливіших чинників, які визначають будь-яку націю. Недарма про народи, які віддалені від нас значним історичним шаром, ми можемо мати уяву по залишках їх матеріальної культури.

Зіткнувшись з необхідністю визначити дизайн власних грошей, тобто оформити своєрідну візитку у сучасному цивілізованому світі, наші державні керівники зупинилися саме на макеті, що містить видатні пам'ятки історії і культури.

Так склалося, що на всіх історичних «поворотах» наша культура несла втрати, особливо, в «буремному» XX столітті.

Культурні та історичні цінності - це значні матеріальні багатства. За даними фахівців у музеях України перебуває близько 10 мільйонів предметів, які становлять історичну та культурну цінність. У релігійних громадах, а також у приватних колекціях перебуває приблизно стільки ж.

За весь період здійснення охорони культурних та історичних цінностей людство випрацювало дві основні моделі - національну та всесвітню системи охорони культурної спадщини. За національною системою кожна держава самостійно визначає заходи по збереженню культурної спадщини. За всесвітньою системою кожна держава дотримується узгоджених конвенційних норм в цьому питанні.

У законодавстві встановлюються особливості переміщення такого виду товарів через митний кордон України. Детальне правове регулювання на законодавчому рівні особливостей переміщення через митний кордон України культурних та історичних цінностей передбачається Конституцією України та Митним Кодексом України . До законів, що регулюють ці питання необхідно віднести Закони України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» , «Про охорону культурної спадщини» , «Про Національний архівний фонд і архівні установи» , «Про культуру» ; Наказ Мінкультури «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України» .

На міжнародній арені ці питання регулюються Декларацією принципів міжнародного культурного співробітництва ; Рекомендаціями 15-ої сесії ЮНЕСКО про збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громадських чи приватних робіт та ін.

У зв'язку з тим, що дана категорія товарів є унікальною з погляду їхньої матеріально-просторової форми втілення, у законодавстві підкреслюється їх значимість для держави шляхом встановлення кримінальної відповідальності за незаконне переміщення історичних та культурних цінностей.

Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами .

Згідно з Митним Кодексом України, культурними цінностями є об'єкти матеріальної і духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне чи наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні державою відповідно до законодавства України .

Права громадян в сфері культури (культурні права) є однією із складових загальних прав людини. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із засобів забезпечення культурних прав громадян можна визначити «митний контроль» .

Згідно з ЗУ «Про культуру», одним з прав громадян України у сфері культури визначений доступ до культурних цінностей. В Рекомендаціях 15-ої сесії ЮНЕСКО про збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громадських чи приватних робіт доступ до культурних та цінностей безпосередньо пов'язується з їх збереженням. Отже, збереження культурних цінностей, в тому числі і шляхом запобігання їх незаконному вивозу, є важливою складовою забезпечення доступу до них.

Розвиток власної культури є правом і обов'язком кожного народу. В їх багатому різноманітті, різноманітності і взаємному впливі всі культури є частиною загального надбання людства.

Отже, збереження власних культурних та історичних цінностей, в тому числі й шляхом перешкоджання їх незаконному вивезенню з країни є не тільки обов'язком держави перед своїм народом, але й перед людством в цілому. Зокрема, кожна держава зобов'язана охороняти надбання, яке складається з культурних та історичних цінностей, що знаходяться на її території, від небезпек крадіжки, таємних розкопок і незаконного вивозу.

У ЗУ «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» встановлений перелік культурних цінностей, що не підлягають вивезенню з України. Ці види цінностей не можуть бути пропущені через митний кордон України. Крім того, митним законодавством встановлена безумовна заборона переміщення через митний кордон України будь-яких культурних та історичних цінностей у міжнародних почтових відправленнях.

Згідно з Постановою КМУ «Про затвердження Порядку вивезення за межі України державних нагород з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння», при вивезенні особистих нагород, якщо на постійне місце проживання переїжджає власник нагород, то він пред'являє відповідні орденські книжки і нагородні посвідчення.

Як що на постійне місце проживання виїжджають родичі померлого власника нагород, то вони подають: документ про переїзд, свідоцтво про смерть власника нагород, нагородні посвідчення, документи, що підтверджують родинні зв'язки з померлим власником нагород.

При вивозі нагород, виготовлених з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння, замість документа про родинні зв'язки подається свідоцтво про право на спадщину.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами: для організації виставок; для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень; у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю; в інших випадках, передбачених законодавством України. Культурні цінності, тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, вважаються незаконно вивезеними.

Клопотання про дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей подається власником чи уповноваженою ним особою до спеціально уповноваженого органу з питань національної культурної спадщини.

Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення цінності підлягають обов'язковій державній експертизі.

Культурні та історичні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Мінкультури, Головним архівним управлінням України з Державною митною службою України.

Згідно з ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через митний кордон України», контроль за переміщенням культурних цінностей, що ввозяться на митну територію України, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон митними органами у формі попереднього документального контролю. Перелік цінностей, що підлягають попередньому документального контролю у разі переміщення через митний кордон України, та порядок здійснення попереднього документального контролю затверджує Кабінет Міністрів України.

Під час вивезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться цінності.

За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митним органом України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представником або консульською установою країни, громадянином якої є власник цінностей.

Ввезення цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності підлягають вилученню митними органами України з метою повернення їх у встановленому порядку власнику.

Це також стосується контрафактних примирників художніх творів. Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються беекоштовно Мінкультури України, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері архівної справи i діловодства, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені цінності, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Витрати на зберігання та експертизу цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рушенням суду.

Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При здійсненні контролю за переміщенням культурних та історичних цінностей митні органи взаємодіють із спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей при Мінкультури, а також з Головним архівним управлінням України та Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей.

Охорона культурної спадщини - одне з основних завдань держави. За 25 років незалежності почала створюватися і удосконалюватися власна система збереження культурних та історичних цінностей. Важливе місце в ній займає Державна митна служба України. Переживаючи разом з іншими державними структурами труднощі становлення, вона має напрацювати надійні методи і засоби контролю за переміщенням культурних цінностей. Її дії мають забезпечувати як дотримання захисту інтересів держави українського народу, так і прав та свобод окремого громадянина. В цій справі важливе місце займає праця митного інспектора, від уваги знань якого іноді залежить чи втратимо ми, можливо, назавжди предмет, створений багато років тому - частку нашого минулого.

3.2 Порядок здійснення митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Заходи, пов'язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень Кодексу, не застосовуються митними органами щодо товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, переміщуються територією України транзитом чи ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 250 та пунктом 1 частини другої статті 252 цього Кодексу, для власного використання і не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності, пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, забороняється.

Особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності та яка має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені її права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи заяву про сприяння захисту належних їй майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв власників майнових прав на об'єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення.

Порядок реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, інформація про зареєстровані у митному реєстрі об'єкти права інтелектуальної власності надсилається всім митним органам України.

Після реєстрації у митному реєстрі об'єкта права інтелектуальної власності на підставі даних такого реєстру митні органи вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів, що можуть містити охоронювані законодавством України об'єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи забезпечує оприлюднення переліку об'єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру.

Якщо митний орган на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, який ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, то їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів.

Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 15 календарних днів і в разі необхідності продовження цього строку не більше ніж на 15 календарних днів приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує.

Не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган повідомляє особу, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, про факт пред'явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення.

Датою отримання повідомлення особою, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано засобами факсимільного зв'язку, електронної пошти тощо.

Якщо протягом перших 15 календарних днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, письмово не поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку.

Якщо протягом перших 15 календарних днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, письмово поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення товарів, то призупинення митного оформлення може бути продовжено митним органом не більше ніж на 15 календарних днів.

Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, подасть митному органу, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене уповноваженими державними органами, митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами.

Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності, то товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку.

Особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, і декларант можуть з дозволу митного органу брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і передавати їх на експертизу. Копії експертних висновків подаються митному органу.

Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної уповноваженим органом, то митний орган у встановленому цим Кодексом порядку порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення - вилучаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наявності достатніх підстав вважати, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких особою не подано заяву про сприяння захисту належних їй майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності може бути порушене право на об'єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення, митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення таких товарів.

Митний орган вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, виключно за умови наявності відомостей про особу, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на такі об'єкти інтелектуальної власності.

Якщо особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, не подасть митному органу відповідне клопотання та не надасть гарантії щодо відшкодування витрат і збитків у разі призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, то такі товари підлягають митному оформленню в установленому порядку.

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що у сучасних умовах є багато проблем, пов'язаних з переміщенням культурних цінностей через митний кордон України. Належність предмета до категорії культурних цінностей встановлюється на підставі висновку експертизи. А отже, від висновку експертизи про те, чи вважається заявлений до вивезення( тимчасового вивезення) об'єкт культурною цінністю, що має історичну, художню, етнографічну або наукову значущість, залежить і подальше рішення Державної служби контролю про можливість вивезення цього об'єкта за кордон.

ВИСНОВКИ

Митне оформлення представляє собою одну з форм митного контролю, спрямовану на охоплення ряду найважливіших складових частин митної справи. Структура митного оформлення визначає систему правових, організаційних заходів , спрямованих на реалізацію та захист: внутрішньо- і зовнішньоекономічних інтересів України, з метою динамічного здійснення політичних та соціально-економічних перетворень, в умовах формування ринкових відносин; поповнення дохідної частини Бюджету України; виявлення правопорушень і їх профілактику; недопущення ввезення в Україну і вивезення з України окремих товарів і транспортних засобів, заборонених виходячи з міркувань державної безпеки та міжнародних договорів.

Митне оформлення проводиться одночасно з митним контролем і являє собою сукупність дій посадових осіб митних органів щодо забезпечення дотримання встановленого нормами митного законодавства України порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.

Митне оформлення, включаючи заповнення документів для митних цілей, проводиться українською мовою, але за певних умов митні органи можуть приймати і використовувати документи, складені на іноземних мовах, якими володіють посадові особи митних органів.

Продуманість, митного оформлення покликана, не тільки надійно реалізовувати зовнішньоекономічну діяльність, але й повинна бути спрямована на захист прав малого підприємництва, господарських об'єднань, громадян, а також спрощення процедури митного оформлення.

Виходячи з вищесказаного, випливає, що норми законодавства, що регулюють процедуру митного оформлення, обов'язкові для виконання посадовими особами митних органів. Що й відбувається на практиці.

Размещено на Allbest.ur