Система митного регулювання. Класифікація мита

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика системи митного регулювання в Україні.

1.1 Сутність, функції та класифікація митного тарифу.

2. Характеристика системи митного оподаткування.

2.1. Митний контроль.

3. Митне оформлення.

4.Висновки

5.Список використаних джерел

6.Додатки

Вступ

В умовах реформування економіки України мито є найважливішим інструментом зовнішньоторгової полічи пси держави, що використовується з метою обмеження ввезення іноземних товарів, захисту та заохочення розвитку вітчизняного виробництва, стимулювання вивезення національних товарів.

Введення мита може мати декілька цілей, серед яких фіскальні, економічні та політичні. На відміну від інших податків, стягнення мита здійснюється не тільки і не стільки з фіскальною метою (формування дохідної частини бюджету), скільки спрямоване в основному на формування раціональної структури експорту й імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави до цієї сфери. Метою введення мита може бути здійснення економічного тиску на відповідні держави або створення режиму найбільшого сприяння за політичними мотивами.

В економічно розвинених країнах найбільш розповсюдженим є мито, що стягується з товарів, ввезених до країни, тобто регулюванню підлягає тільки Імпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише в країнах з невисоким рівнем економічного розвитку.

Товари і предмети, які ввозяться до митної території України та вивозяться за межі цієї території, підлягають накладенням мита.

1.Характеристика системи митного регулювання в Україні

Регулювання митною справою здійснюють найвищі органи влади і а управління України. Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі митної справи с Державний митний комітет України, який приймає нормативні акти, що регулюють дану сферу тільності.

При цьому функції, які виконують митні органи, можна класифікувати таким чином: фіскальна; регулятивна; правова; статистична; контролююча у сфері митних відносин; законодавча; контролююча у сфері валютних відносин.

Фіскальна функція реалізується в тому, що митниця фактично виконує функції податкової служби, нараховує та справляє в зоні своєї діяльності митні платежі і збори, утримання яких відповідно до законодавства покладено на митні органи (мито, митні збори, акциз, податок на додану вартість при імпорті товарів), і несе відповідальність за своєчасність перерахувань отриманих коштів до Державного бюджету.

Функція регулятора товарообміну виявляється у виконанні митницею ролі економічного інструменту зовнішньоторговельної політики держави, яка полягає у створенні обмежень або стимулів щодо виходу на національний ринок чи експорту товарів на зовнішній ринок.

Правова функція реалізується в таких напрямках: вживаються спільно з іншими правоохоронними органами заходи, спрямовані на попередження незаконного вивезення за межі території предметів, які є національним, історичним і культурним багатством країни; забезпечується контроль за доставкою митних вантажів в інші митні органи, а у випадках їх зникнення проводиться розшук; слідство у справах контрабанди.

Статистична функція полягає у зборі та обробці митної ста-тистики зовнішньоторговельних операцій, на підставі якої готуються загальні статистичні матеріали. За умов трансформації економічної системи, коли тільки відпрацьовуються основні функціональні завдання органів виконавчої влади, а отже, існують проблеми інформаційного забезпечення при прийнятті управлінських рішень, митна статистика стає основним інформаційним джерелом, яке характеризує стан у сфері зовнішньоекономічних зв'язків.

Митний контроль здійснюється стосовно дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й громадянами встановленого порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон країни, здійснюється перевірка відомостей, засвідчених у вантажній митній декларації, при митному оформленні товарів та інших предметів, відповідно до наявності вантажу і документів, необхідних для здійснення митного контролю; контролюється діяльність митних брокерів, митних ліцензійних складів і магазинів безмитної торгівлі в зоні діяльності митниці.

Законодавча функція реалізується в тому, що митні органи приймають нормативно-правові акти з питань безпосереднього здійснення митної справи, організації та регулювання митного контролю, боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, які ґрунтуються на чинному законодавстві, призначені до виконання у межах компетенції митних органів і є обов'язковими для усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Функція валютного регулювання. Валютна безпека -- одна із важливих складових економічної безпеки країни. Митні органи відіграють значну роль у системі валютного регулювання: на Державну митну службу України покладено функції валютного контролю, а на митницю -- агента валютного контролю. Існує митно-банківський контроль за строками повернення в Україну валютної виручки від експортних контрактів та імпортної частини бартерних угод.

Митні відносини істотно впливають на характер міжнародних еко-номічних відносин, а митна політика є могутнім інструментом регулю-вання зовнішньоекономічної діяльності і підтримки балансу інтересів країн світової спільноти.

Процес інтеграції національних економічних систем диктує необхідність створення стабільної атмосфери формування митних відносин, ознаками якої має бути:

* глобалізація регулювання обмінних процесів у масштабах світової системи господарювання за рахунок виконання бар'єрної і контактної функцій митних відносин; підвищення рівня гармонізації, тобто узгодженості й уніфікації митних систем країн світу та їх взаємодії. Створення міжнародних (всесвітніх) організацій, що виробляють уніфіковані документи і норми регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

* вдосконалення організації і управління в митних органах країн світу. Перехід до «безконтактної» митниці, тобто до системи електронної обробки інформації, застосування новітніх інформаційних технологій, відповідних до вимог часу;

* розвиток і поліпшення технічних засобів контролю та митного законодавства, зумовлених збільшенням кількості і зміною якісного змісту об'єктів митного контролю (це пов'язано, зокрема, з необхідністю створення ефективної системи контролю за переміщенням товарів, послуг і об'єктів інтелектуальної власності подвійного призначення, запобігання витоку інформації по глобальній мережі і под.).

Майбутнє української економіки, її здатність забезпечити прийнятні та стабільні темпи її зростання значною мірою залежать від ефективності функціонування митно-тарифної системи, досконалості її механізму, який необхідно формувати, ґрунтуючись на вищевикладених положеннях.

1.2 Сутність, функції та класифікація митного тарифу

Поняття митний тариф у вузькому розумінні -- це систематизований перелік розмірів мита, що справляється при проходженні товарів через митний кордон країни, яка прийняла даний тариф, або групи країн, що об'єднали свої державні митні території в єдину митну територію -- митний союз на підставі укладення між ними міжнародного договору. Прикладом може слугувати функціонування єдиних митних тарифів на території Європейської Спільноти.

Митний тариф можна розглядати також як конкретну ставку мита, яка застосовується при ввезенні певного товару на митну територію країни чи вивезенні його за її межі.

Водночас в економічній літературі поняття митного тарифу часто використовується у більш широкому розумінні -- як особливий інструмент торговельної політики і державного регулювання внутріш-нього ринку країни у його взаємодії зі світовим ринком, тобто це не конкретна ставка щодо визначеної групи товарів, а засіб регулювання зовнішньої торгівлі, який за термінологією визначається як «тарифне» регулювання. Тому інколи такі поняття, як «мито» та «митний тариф» розглядаються як еквівалентні.

Незважаючи на те, що мито за характером дії є економічною категорією, його застосування може мати як економічний, так і політичний характер.

Роль мита в економічному контексті полягає у:

* створенні вартісного бар'єра, який підвищує ціну товару, незалежно від застосованого експортного, імпортного чи транзитного мита;

* збільшенні внутрішньої зайнятості.

* стимулюванні державою розвитку окремих галузей економіки чи підприємств.

* надходженні коштів до Державного бюджету країни;

* захисту від демпінгу.

Торговельно-політична роль мита:

* захищати галузі від конкуренції іноземних товарів;

* необхідність забезпечення обороноздатності країни;

* диверсифікація заради стабільності.

* бути інструментом тиску на конкурентів з метою отримання певних поступок.

Отже, за основними функціональними ознаками мито -- це:

- регулювання зовнішньоторговельного обігу з іноземними державами;

- джерело поповнення Державного бюджету;

- захист національного товаровиробника.

Функції митного тарифу:

Мито -- це вид державного непрямого податку, який справляється і імпорту, експорту і транзиту товарів, торговельно-промислового при-бутку, майна, цінностей і предметів, що перетинають кордон у визначених державою пунктах під контролем митних служб. Незалежно від виду мита воно включається до ціни товарів і сплачується за рахунок кінцевого споживача. Однак під час перетину митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання за рахунок своїх оборотних коштів. що суттєво впливає на фінансовий стан підприємств, тим більше, що даний вид податку не залежить від фінансово-господарської діяльності платника. Наприклад, при дії імпортного мита на період від сплати ввізного мита до реалізації споживачам імпортованих товарів, відволікаються (іммобілізуються) оборотні кошти імпортерів.

Величина ставки мита -- це кількісний показник, тобто він не дає можливості повною мірою відстежити ефективність використання митного тарифу як інструменту державного регулювання економічної ситуації у сфері міжнародних економічних відносин. Так, якщо взяти номінальну ставку імпортного мита в розмірі 8%, то важко сказати, який функціональний ефект досягається при використанні даного виду митного тарифу, -- протекціоністський, фіскальний чи регулятивний. Тому за впливом на конкретний об'єкт оподаткування (експорт, імпорт) потрібно розрізняти номінальний і реальний митні тарифи.

Номінальні митні ставки -- це ті, що вказуються в митному тарифі. Вони дають тільки загальне уявлення про рівень митного оподаткування країни. Реальні ставки свідчать про реальний рівень мита на кінцеві товари і розраховуються з врахуванням усіх факторів, які впливають на процес формування митного тарифу, -- співвідношення між цінами на внутрішньому та зовнішньому ринках, темпи зростання інфляції, погіршення чи покращання платіжного балансу, рівень митного оподаткування імпортних комплектуючих та ін.

Основними критеріями, які дають можливість чітко класифікувати вили митного тарифу, мають бути: мета і функціональність застосування; вплив на економіку; походження; напрямок руху; спосіб нарахування; принцип обмеження; період застосування; спосіб застосування митних ставок; типи митних ставок.

2. Характеристика системи митного оподаткування

Усі платежі, що здійснюються на митниці, розраховуються на базі митної вартості. Митна вартість -- ціна, яка фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України, тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України.

Митна вартість -- ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті зa товар на момент перетину митного кордону України (тобто, коли викопано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України). До митної вартості включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також такі фактичні витрати (якщо їх не враховано у рахунку-фактурі):

1) витрати на транспортування, навантаження, завантаження, перемі-щення та страхування до пункту перетину митного кордону України;

2) комісійні та брокерські витрати під час проведення митного та піших видів оформлення в іноземних державах на шляху перевезення іовару;

3) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яка має бути сплачена імпортерам або експортерам прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).

Митна вартість використовується при нарахуванні митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики.

Процедура декларування митної вартості товарів, що ввозяться на територію України, та форма декларації митної вартості визначається державною митною службою України.

Використання на практиці митного тарифу тісно пов'язане з методами оцінки вартості товарів для митного оподаткування.

При використанні ціни Угоди для визначення митної вартості до неї включаються такі витрати (якщо вони не були до неї включені):

а) на транспортування до місця митного оформлення товару, у тому числі:

-- на відвантаження, розвантаження, перевантаження та складування;

-- на страхування;

-- на виплату комісійних та інших посередницьких винагород;

-- вартість контейнерів у тих випадках, якщо згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, вони розглядаються як одне ціле з товаром, що підлягає митній оцінці;

б) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів

та робіт з упакування;

в) відповідна частина вартості таких товарів (робіт і послуг), які

прямо чи побічно були надані імпортерам безкоштовно або за зниженими цінами в цілях використання для виробництва або продажу (відчуження) на експорт товарів, що підлягають оцінці:

-- сировина, матеріали, деталі, напівфабрикати та ін. Комплектуючі вироби що є складовою товарів, що підлягають оцінці:

-- інструменти, штампи, форми та інше подібне обладнання, використане при виробництві товарів, що підлягають оцінці;

-- допоміжні матеріали, використані при виробництві товарів, що підлягають оцінці(мастильних матеріалів, палива і т. і.);

-- інженерна та дослідно-конструкторська проробка, дизайн ескізи та креслення, виконані поза територією України, безпосередньо необхідні для виробництва товарів, що підлягають оцінці;

г) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які імпортер прямо чи побічно повинен сплатити, умова продажу (відчуження) товарів, то підлягають оцінці;

ґ) частина прибутку імпортера від будь-якого подальшого продажу, відчуження або використання товарів, що підлягають оцінці, належать поверненню експортеру.

Ціна угоди з увезеними товарами не може бути використана для і и значення митної вартості, якщо:

а) існує обмеження стосовно прав імпортера на товар, що підлягає

оцінці, за винятком:

-- обмежень, встановлених законодавством України;

-- обмежень географічного регіону, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені) повторно;

-- обмежень, що суттєво не впливають на ціну товарів;

б) ціна угоди залежить від дотримання будь-яких умов, вплив яких

неможливо урахувати;

в) дані, що використовуються декларантом при визначенні митної вартості, не підтверджуються документально;

г) імпортер та експортер є взаємозалежними особами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність не позначилась на ціні взаємоугоди, що повинно бути доведено декларантом.

Юридичні та фізичні особи вважаються взаємозалежними у слідуючих випадках:

* один з учасників угоди (фізична особа) або посадова особа одного з учасників угоди є одночасно посадовою особою другого учасника угоди;

* учасники угоди є співвласниками;

* учасники угоди поєднані відносинами найму;

* один з учасників угоди володіє паєм чи пакетом акцій з правом голосу, що складає не менше 5% в статутному капіталі другого учасника;

* учасники угоди чи їхні посадові особи є близькими родичами;

* обидва учасники угоди знаходяться під безпосереднім або посереднім контролем третьої юридичної чи фізичної особи;

* учасники угоди спільно контролюють, безпосередньо або посередньо третю особу.

Разом із тим, в Угоді з митної оцінки відмічається, що тільки існування взаємозв'язку не є достатньою умовою для відмови для існуючої митної оцінки на базі ціни, вказаної в контракті або рахунку-фактурі. В текст Угоди включено конкретні обмовки, що зменшують можливості використання в митних цілях до поставок товарів по внутріфірмовим каналам ТНК інших методів оцінки. У тих випадках, коли ціна товару в контракті між взаємозв'язаними партнерами не відповідає його реальній вартості, в строгій послідовності повинні використовуватись інші методи непрямої оцінки:

а) за ціною угоди з ідентичними товарами;

б) за ціною угоди з однорідними товарами;

в) віднімання вартості;

г) складання вартості;

д) резервний метод.

Митні збори. Крім сплати мита обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Вони нараховуються за вантажною митною декларацією і справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів. Це платежі за:

* митне оформлення товарів;

* митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного)майна;

* митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;

* митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;

* митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств;

* перебування товарів та інших предметів під митним контролем.

Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, що вказуються в доларах США. Так, за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:

-- до 100 дол. США митні збори не справляються;

-- від 100 до 1000 дол. США сплачується еквівалент 5 дол. США;

-- більше 1000 дол. США сплачується 0,2% митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 дол. США.

Збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:

-- ввозяться в Україну предмети, призначені для офіційного (служ-бового) користування дипломатичних та консульських представництв іноземних Держав в Україні, міжнародних міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях та інших міжна-родних організаціях, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжурядових угод;

-- подається попередня вантажна митна декларація при ордерних поставках товарів;

-- подається загальна вантажна митна декларація при поставках комплектного об'єкта;

-- пункт ввезення в Україну та вивезення за кордон іноземних товарів, які переміщуються транзитом через територію України збігається;

-- вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення вантажної митної декларації.

Під час перебування товарів та інших предметів під митним конт-ролем за кожний день перебування в перші п'ятнадцять календарних днів митні збори не справляються, за кожний наступний календарний день справляються у розмірі 0,005% загальної митної вартості товарів та інших предметів.

Термін перебування під митним контролем для нарахування митного збору за перебування під митним контролем при ввезенні товарів обчислюється:

-- при ввезенні автомобільним транспортом з дати, що зазначена у провізній відомості як термін доставки товарів у митницю призначення, а при доставці раніше цієї дати -- з дати фактичної доставки товарів у митницю призначення;

-- при ввезенні залізничним транспортом здати отримання митницею призначення інформації залізниці про надходження вантажу та проставлення штампу «під митним контролем» на товари в супровідних документах;

-- при ввезенні водним транспортом з дати отримання митницею інформації порту про надходження вантажу.

Митні збори сплачуються платниками у національній валюті України або в іноземній валюті першої групи класифікатора валют Національного банку України до або на момент здійснення митного оформлення.

У національній валюті України митні збори сплачуються:

-- суб'єктами підприємницької діяльності з місцезнаходженням на території України, які створені і діють відповідно до законодавства України; філіями, представництвами іноземних фірм, іноземними компа-ніями, міжнародними організаціями з місцезнаходженням на території України, що здійснюють свою діяльність на підставі Законів України, -- дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

-- філіями та представництвами підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

-- фізичними особами з місцем постійного проживання на території України.

Обмежено коло платників, які можуть сплачувати митні збори як у національній валюті, так і в іноземній. До них відносяться:

-- суб'єкти підприємницької діяльності, що створені і діють відповідно до законодавства іноземних держав;

-- іноземні, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, що знаходяться на території України;

-- представництва інших організацій і фірм в Україні, що не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України;

-- фізичними особами з місцем постійного проживання за межами України.

Сплата митних зборів може бути здійснена перерахуванням суми

митних зборів за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи або внесенням суми митних зборів готівкою до каси митної установи.

За заявою платника та за наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на термін, що не перевищує одного місяця.

У випадках, коли митними органами стягнуто надміру митних зборів, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може повернути суму надмірно стягнутих митних зборів, або зарахувати в рахунок майбутніх платежів упродовж року і моменту митного оформлення.

Акцизний збір. Важливим інструментом регулювання зовнішньоеко-номічної діяльності є акцизний збір -- непрямий податок на високо-рентабельні товари (продукцію), включений у ціну товарів.

Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір та змінюються ставки акцизного збору, затверджується Верховною Радою України. Оскільки акцизний збір на імпортні товари є внутрішнім податком, то підакцизні імпортні товари не можуть підпадати за бажанням монополії аналогічних національних товарів під більш високу «націнку», ніж та, яку Україна застосовує стосовно вітчизняних аналогів.

Платниками акцизного збору при експорті є суб'єкти підприємницької діяльності -- українські виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах. Платниками акцизного збору при імпорті товарів є суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, котрі здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і ввозять товари (продукцію) на митну територію України для власних, виробничих потреб або з метою продажу (передачі), реалізації на умовах комісії, а також реекспорту.

Сума акцизного збору із ввезених на митну територію товарів і з то-варів, вироблених в Україні, спрямовується до Державного бюджету. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору з товарів, що імпортуються в Україну, під час митного оформлення здійснюється митними органами, а під час реалізації (передачі) на території України -- державними податковими адміністраціями.

Порядок нарахування акцизного збору такий:

А. Якщо ставка адвалорна, тобто встановлена у відсотках до митної вартості, то сума акцизного збору обчислюється за формулою:

Са = В * А,

де Са -- сума акцизного збору,

В -- митна вартість,

А -- ставка акцизного збору.

Б. Якщо ставка специфічна, тобто встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, то сума акцизного збору обчислюється за формулою:

Са = Н * А,

де Са -- сума акцизного збору,

Н -- кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом,

А -- ставка акцизного збору.

Варто зауважити, що даний вид митних платежів має певні особливості.

По-перше, акцизні збори не нараховуються:

а) на транзит товарів через територію України;

б) у разі тимчасового ввезення майна (за винятком лізингу -- довготривалої оренди з викупом);

в) якщо підакцизні товари надходять на ліцензійний склад, нарахування провадять на момент випуску товарів у вільний обіг на території України;

г) у разі ввезення готової продукції, повністю виготовленої з давальницької сировини. Під час ввезення давальницької сировини сплату

акцизного збору на підакцизні товари здійснюють поданням простого

векселя, завізованого податковою адміністрацією.

По-друге, з реімпорту і реекспорту акцизний збір стягують у загаль-ному порядку.

По-третє, товари, які ввозяться на територію України для вільного обігу, обкладають акцизним збором в установленому порядку. У разі зміни попереднього митного режиму на режим вільного обігу застосову-ється механізм оподаткування, чинний на день зміни митного режиму.

Не оподатковуються акцизним збором:

* митна вартість ввезених і конфіскованих на території України підакцизних товарів (продукції), стосовно яких не встановлено власника, а також тих, які перейшли до держави на правах спадковості;

* митна вартість підакцизних товарів, які провозяться через територію України транзитом;

* митна вартість імпортної або обороти від реалізації вітчизняної сировини, які ввозяться чи використовуються для виробництва підакцизних товарів;

* вартість підакцизних товарів (у тому числі алкогольних напоїв і тютюнових виробів), які експортуються за межі митної території України за іноземну валюту;

* митна вартість зразків підакцизних товарів (продукції), ввезених па територію України із-за її меж з метою показу або демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру;

* вартість легкових автомобілів спеціального призначення (міліція, швидка медична допомога) за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, і автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення;

* комплектуючі, із яких на українських підприємствах виготовляються зазначені в Законі України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби і шини до них» транспортні засоби.

Податок на додану вартість. Податок на додану вартість є одним із найважливіших чинників наповнення державного бюджету більшості країн з ринковою економікою.

Об'єктом оподаткування при нарахуванні даного податку є операції платників податку при:

* продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції щодо виплати вартості послуг за угодами оперативної оренди (лізингу) і операції щодо передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавача;

* ввезенні (пересилці) товарів на митну територію України і отриманні робіт (послуг), що надаються нерезидентами з метою використання або споживання на митній території України, в тому числі операції щодо ввезення (пересилки) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

* вивезенні (пересилці) товарів за межі митної території України і падання послуг (виконаний робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Залежно від того, які операції здійснюють суб'єкти зовнішньоеко-номічної діяльності, є певні особливості визначення бази оподаткування податком на додану вартість.

Для товарів, які ввозяться на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у вантажній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, завантаження, розвантаження і страхування до пункту перетинання митного кордону України, сплата брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням таких товарів, плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до даних товарів, акцизних зборів імпортного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), що розраховується за формулою:

БО = (В + ТВ + ВС + IB) + З + М + СА + ІП,

де БО -- база оподаткування,

В -- митна вартість;

ТВ -- транспортні витрати,

ВС -- витрати з страхування до пункту перетинання митного кордону України,

ІВ -- інші витрати (брокерські, агентські, комісійні),

3 -- митні збори,

М -- імпортне мито,

СА -- сума акцизного збору,

ІП -- інші податки, які включаються до ціни.

Слід зазначити, що у випадку, коли фактурна вартість більша митної, то базою оподаткування с фактурна вартість. Це має місце у випадках, коли методом визначення митної вартості є віднімання вартості. У такому разі мито та акцизний збір сплачуються з митної вартості, а податок на додану вартість -- з фактурної.

Сума податку на додану вартість нараховується за формулами:

а) СПДВ = (В + 3 + М + Са) : 100

(по товарах, що обкладаються митом та акцизним збором);

б) (В + 3 + М) ПДВ : 100

(по товарах, що обкладаються тільки митом);

в) (В + 3 + Са) ПДВ : 100

(по товарах, що обкладаються тільки акцизним збором);

г) (В + 3) ПДВ : 100

(по інших товарах, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором),

де СПДВ -- сума ПДВ,

Са -- сума акцизного збору,

В -- митна вартість товару,

З -- митні збори;

М -- мито;

ПДВ -- ставка податку на додану вартість (20%).

Визначена таким чином вартість товару, що імпортується, з ура-хуванням усіх обов'язкових податків, зборів і платежів, є обліковою ціною, за якою суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності оприбутковують імпортний товар. Формула має вигляд:

ВІТ = БО + ПДВ,

де ВІТ -- вартість товару, що імпортується,

БО -- база оподаткування,

ПДВ -- податок на додану вартість.

За подальшої реалізації імпортних товарів на території України платникам податку на додану вартість додається націнка -- Н, і сума ПДВ буде нараховуватися за формулою:

СПДВ1 = (ВІТ + Н) * 20% : 100%,

тобто на митній території України ціна продажу імпортного товару складає:

ЦР = ВІТ + Н + ПДВ1,

де ЦР -- ціна реалізації,

ВІТ -- вартість товару, що імпортується,

Н -- націнка,

ПДВ1 -- податок на додану вартість.

При цьому ПДВ, нарахований при проходженні митного контролю, відноситься на податковий кредит (ПК) платника податку, тобто

ПК= ПДВ * (ПЗ)

Відповідно податкове зобов'язання суб'єкта зовнішньоекономічної ді-яльності буде зменшено на величину даного податкового кредиту, тобто

ПЗ = ПДВ1 - ПК.

Для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контракта) вартість таких робіт (послуг):

БО = ДВР(П),

де ДВР (П) -- договірна вартість робіт (послуг).

При цьому вартість робіт (послуг) перераховується в національну валюту України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на момент виникнення податкового зобов'язання. Сума податку на додану вартість нараховується відповідно до наведених вище формул. Відповідальність за сплату податку до бюджету несе вітчизняний замовник робіт.

Для готової продукції, виготовленої на території України з даваль-ницької сировини нерезидента, у разі її продажу на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість цієї продукції з урахуванням акцизного збору, імпортного мита, а також піших податків. Визначена вартість перераховується в українську гривню за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент виникнення податкового зобов'язання. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування імпортних товарів, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе її вітчизняний переробник.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет 1994p.», ставка податку на додану вартість залишається незмінною впродовж останніх років у розмірі 20 %.

Платниками податку на додану вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі й підприємства з іноземними інвестиціями, що знаходяться на території України, та міжнародні об'єднання и іноземні юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України.

Платники податку на додану вартість з товарів, що імпортуються па територію України, перераховують зазначені платежі на депозитні рахунки митних установ. Оплатою податку на додану вартість вважаються надходження коштів на депозитний рахунок митних установ на час митного оформлення. При цьому податок на додану вартість справляється в національній валюті України та зараховується до доходу Державного бюджету України.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати податку на додану вартість з товарів, то імпортуються в Україну, під час митного оформлення здійснюється митними органами, а під час їх реалізації -- податковими органами.

2.1 Митний контроль

Товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем, який здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами законодавчого порядку.

Контроль здійснюється під час:

* ввезення на митну територію України товарів з метою їх вільного використання з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон; вивезення за межі території України товарів з метою вільного використання -- з моменту ввезення товарів у зону митного контролю і подання необхідних для митного контролю документів на дані товари і до вивезення їх за межі митної території;

* тимчасового ввезення товарів на митну територію України -- з моменту ввезення і до вивезення за межі митної території;

* тимчасового вивезення товарів за межі митної території України -- з моменту пред'явлення митниці товарів та інших предметів і необхідних для митного контролю документів на такі товари та інші предмети і до пропуску через митний кордон України під час зворотного ввезення через територію України;

* транзиту через територію України -- ввезення в Україну і до ви-везення з України.

Митний контроль здійснюється митними службами, які виконують такі функції:

* фіскальну (справляють мито, митні збори, акциз, податок на додану вартість при імпорті товарів);

* правову (проводить самостійно слідство у справах контрабанди);

* економічну (є органом економічної політики держави);

* статистичну (облік і контроль за товарами, капіталами, послугами що перетинають кордон);

* виконують функцію валютного регулювання (контроль за поверненням валютної виручки).

У пунктах пропуску через Державний кордон України митниці, за погодженням з прикордонними військами, встановлюють зони митного контролю. Зоною митного контролю вважається частина пункту пропускання на митному кордоні України або в інших місцях території, у межах якої митниця здійснює митний контроль. Порядок доступу та перебування у таких зонах (за винятком посадових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, і громадян, які проходять митний контроль або уповноважені пред'явити такому контролю товари та інші предмети), а також порядок переміщення товарів за межі зони митного контролю називають режимом зони митного контролю.

Зони митного контролю створюються з метою уникнення намагань з боку юридичних та фізичних осіб перемістити через митний кордон товари та інші предмети з порушенням законодавства України.

Здійснюючи експортно-імпортні операції, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності крім проблем митного контролю повинен вирішити ситуації, які пов'язані із застосуванням спеціальних видів контролю на кордоні: ветеринарним, карантинним та екологічним.

3. Митне оформлення

митний тариф декларація контроль

Митне оформлення -- це сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що пере-міщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

При цьому під товарами розуміють будь-яку переміщувану через мит-ний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширю-ються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об'єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зов-нішньоекономічної діяльності і не призначені для купівлі-продажу.

Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитації. На митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

* облікова картка суб'єкта ЗЕД;

* свідоцтво про державну реєстрацію;

* свідоцтво облстатуправління Міністерства статистики України про надання підприємству статистичних кодів;

* Статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

* довідку обслуговуючого банку про відкриття рахунків;

* довідку про декларування валютних цінностей за формою №2, за-вірену печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку України.

Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декла-рування. Декларування -- це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Декларування здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.

Основним документом, на базі якого здійснюється декларування вантажів, є вантажна митна декларація, оформлення якої є обов'язковою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення.

Товари або майно, вартість яких перевищує 100 дол. США, деклару-ються митницею за умови наявності відомостей про них у вантажній митній декларації. На товари, вартість яких нижча 100 дол. США, ВМД не заповнюється. Такий товар декларується на підставі відомостей про нього у супровідних та інших документах.

Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сформованим у відповідності до міжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Вона містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, про відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в тому числі і про нарахування митних та інших обов'язкових платежів. Декларація виконує також обліково-статистичну та правоохоронну функції.

Крім класичної ВМД існує два різновиди ВМД: попередня і загальна. Якщо на момент надходження транспортних засобів, товарів та інших предметів подання належним чином оформленої ВМД з об'єктивних причин неможливе, оформлюється попередня ВМД і здійснюється випуск вантажів у вільне використання під зобов'язання керівника підприємства про подання ВМД, оформленої за правилами, у термін до десяти днів. При регулярному переміщенні через митний кордон тією самою особою однорідних товарів за одним контрактом у незмінному режимі видається загальна ВМД, що діє впродовж місяця. Після закінчення термінів подається ВМД, оформлена в повному обсязі, на вантаж, випущений у вільне використання за повний період або в рахунок цих ВМД.

4.Висновки

1. Зовнішньоекономічні відносини держави, зокрема України, є надзвичайно важливим економічним сектором діяльності, що сприяє досягненню нею головних, стратегічних цілей.

2. Імпортний митний тариф (ввізне мито) - головний інструмент зовнішньоекономічної діяльності у сфері імпортних надходжень.

3. Основні види ввізного та вивізного мита - адвалерне, специфічне та комбіноване.

4. Ввізне мито впливає на життєвий рівень у державі, особливо на споживачів імпортної продукції, а також на державний бюджет. Виробників, та на світову економіку в цілому.

5. Загалом застосування ввізного мита знижується життєвий рівень споживачів і за їх рахунок частину збитків перерозподіляє на користь вітчизняних виробників аналогічної до імпортованої продукції. Решту збитків споживачів отримує бюджет держави і певна частина економічних втрат споживачів вистачається для суспільства безповоротно.

6. Вступ будь-якої держави до митного союзу змінює механізм застосування нею ввізного і вивізного мита і впливає на величину митних надходжень до державної казки.

7. застосування ввізного мита веде до зниження ціни на внутрішньому ринку для споживачів виробників даного товару.

5.Список використаних джерел

1. Про державне мито : Декрет Кабінету міністрів України // Галицькі контракти - 1998 - №39

2. Про Державний бюджет України на 1999 рік : Закон України // Офіційний вісник України - 1999 - №11.

3. Про Державний бюджет України на 2000 рік : Закон України // Офіційний вісник України - 2000 - №11.

4. Про Державний бюджет України на 2001 рік : Закон України // Офіційний вісник України - 2001 - №12.

5. Про бюджетну класифікацію та її запровадження: Наказ Міністерства фінансів України // Податки та бухгалтерський облік - 2002 - №9 - с. 21

6. Про бюджетну класифікацію та її запровадження: Наказ Міністерства фінансів України // Податки та бухгалтерський облік - 2002 - №9 - с. 21

7. Про затвердження Порядку виконання Державного бюджету за доходами: Наказ Державного казначейства України // Офіційний вісник України - 2001 - №5. - с.267

8. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10.04.1992р. №2269 // Зібрання законодавства України. - том4 - с.1.

9. Про приватизацію державного майна: Закон України від 4.03.1992р. №2163 // Зібрання законодавства України - том 3 - с.1.

10. Азаров М.Я. та інші Все про податки: Довідник. - К.:

11. Алосова Л.Л. Окремі питання реформування податкової системи // Финансовая консультация - 2000 - № 31-32

12. Альтернативные способы налогообложения // Сборник систематического законодательства. - 2001 - № 38, с. 3

13. Бурлакова Л.В. Система налогообложения (отечественный и зарубежный опыт) - К.: Укр. НИИНТИ, 1991

14. Бюджетний і податковий огляд. Перше півріччя 2001р. - К.: - 2001

15. Бюджетні кошти - це гроші кожного з нас // Урядовий кур'єр - 2002 - 22 січня, с. 5.

16. Вдовиченко М. І. Податкове регулювання: досвід США і його використання в умовах України // Фінанси України - 2000 - № 3

17. Виконання завдань з приватизації залежить від ставлення держави // Фондовий ринок - 2000 - № 48, с. 2.

18. Воінова Т., Деякі питання формування податкової культури в сучасних умовах // Вісник податкової служби України. - 2000 - №37. - с. 55

19. Галушко О.С. Формування Державного бюджету та місцевих бюджетів в умовах трансформації економіки // Фінанси України - 2001 - №5 - с.51

20. Гнатюк П. Бюджет держави: проблеми надходжень // Економіст - 2000 - №1 - с. 75.

21. Грувін А. Нова податкова система дасть змогу істотно збільшити надходження до бюджету // Вісник податкової служби України - 2000 - № 31,с.4

6.Додатки

Перелiк товарiв, на якi зменшуються ставки вивiзного (експортного) мита у 2013 роцi

Код товару згiдно з УКТЗЕД	Опис товару	Ставки вивiзного (експортного) мита
		2012 рiк	2013 рiк
Закон України вiд 07.05.96 N 180/96-ВР "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" (iз змiнами та доповненнями)
	Велика рогата худоба свiйських видiв жива, крiм чистопородних (чистокровних) племiнних тварин:
0102 90 05 00	свiйськi види масою не бiльш як 80 кг	30%	25%
0102 90 21 00	свiйськi види масою понад 80 кг, але не бiльш як 160 кг для забою	30%	25%
0102 90 29 00	свiйськi види масою понад 80 кг, але не бiльш як 160 кг не для забою	30%	25%
0102 90 41 00	свiйськi види масою понад 160 кг, але не бiльш як 300 кг для забою	30%	25%
0102 90 49 00	свiйськi види масою понад 160 кг, але не бiльш як 300 кг не для забою	30%	25%
0102 90 51 00	нетелi (самки великої рогатої худоби до першого отелення) масою понад 300 кг для забою	30%	25%
0102 90 59 00	нетелi (самки великої рогатої худоби до першого отелення) масою понад 300 кг не для забою	30%	25%
0102 90 61 00	корови масою понад 300 кг для забою	30%	25%
0102 90 69 00	корови масою понад 300 кг не для забою	30%	25%
0102 90 71 00	свiйськi види, крiм нетелей та корiв масою понад 300 кг для забою	30%	25%
0102 90 79 00	свiйськi види, крiм нетелей та корiв масою понад 300 кг не для забою	30%	25%
0102 90 90 00	несвiйськi види великої рогатої худоби живої	30%	25%
	Вiвцi живi:	30%	25%
0104 10 10 00	вiвцi чистопороднi (чистокровнi) племiннi тварини	30%	25%
0104 10 30 00	ягнята (вiком до одного року)	30%	25%
0104 10 80 00	iншi живi вiвцi, крiм чистопородних (чистокровних) племiнних тварин та ягнят (вiком до одного року)	30%	25%
4101	Шкури необробленi великої рогатої худоби або тварин родини конячих (свiжi або солонi, сушенi, обробленi вапном, протравленi чи консервованi iншим способом, але не дубленi, не виробленi пiд пергамент i не пiдданi подальшiй обробцi), з волосяним покровом або без волосяного покрову, спилок або неспилок	26%	25%
4102	Необробленi шкури овець або шкури ягнят (свiжi або солонi, сушенi, обробленi вапном, зольнi, пiкельованi чи консервованi iншим способом, але не дубленi, не виробленi пiд пергамент i не пiдданi подальшiй обробцi), з вовняним покровом або без вовняного покрову, спилок або неспилок, крiм зазначених у примiтцi 1 в) до групи 41 згiдно з УКТЗЕД (на основi ГС 1996 року)	26%	25%
4103 30 00 00 4103 90 90 00	Шкури необробленi (свiжi або солонi, сушенi, золенi, нiкельованi або консервованi iншим способом, але не дубленi, не виробленi пiд пергамент i не пiдданi подальшiй обробцi), з волосяним покривом або без волосяного покриву, спилок або неспилок, крiм зазначених у примiтках 1 (b) або 1(с) до групи 41 згiдно з УКТЗЕД (на основi ГС 1996 року), крiм кiз або козенят, рептилiй	26%	25%
Закон України вiд 24.10.2002 N 216-IV "Про вивiзне (експортне) мито на вiдходи та брухт чорних металiв" (iз змiнами та доповненнями)
7204 10 00 00	вiдходи та брухт ливарного чавуну	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
7204 30 00 00	вiдходи та брухт чорних металiв, лудженi	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
7204 41 10 00	токарна стружка, обрiзки, уламки, вiдходи фрезерного виробництва та ошурки з чорних металiв	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
7204 41 91 00	вiдходи обрiзування або штампування, пакетованi з чорних металiв	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
7204 41 99 00	вiдходи обрiзування або штампування, непакетованi з чорних металiв	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
7204 49 10 00	вiдходи та брухт чорних металiв, подрiбненi (рiзанi)	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
7204 49 30 00	вiдходи та брухт чорних металiв, пакетованi	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
7204 49 90 00	вiдходи та брухт чорних металiв, несортованi	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
7204 49 90 00	вiдходи та брухт чорних металiв, сортованi	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
7204 50 00 00	вiдходи у зливках (шихтовi зливки) для переплавки з чорних металiв, крiм сталi легованої	13,2 євро за 1 тонну	11,6 євро за 1 тонну
Закон України вiд 13.12.2006 N 441-V "Про ставки вивiзного (експортного) мита на брухт легованих чорних металiв, брухт кольорових металiв та напiвфабрикати з їх використанням" (iз змiнами та доповненнями)
7202 99 80 00	ферохромнiкель та iншi феросплави	21%	18%
7204 21	вiдходи та брухт легованої сталi, корозiйностiйкої (нержавiючої) сталi	21%	18%
7204 29 00 00	вiдходи та брухт легованої сталi iншi	21%	18%
7204 50 00 00	вiдходи у зливках (шихтовi зливки) для переплавки, з легованої сталi	21%	18%
7218 10 00 00	сталь нержавiюча у виглядi зливкiв та в iнших первинних формах	21%	18%
7401 00 00 00	штейн мiдний; мiдь цементацiйна (осаджена)	21%	18%
7402 00 00 00	мiдь нерафiнована; аноди мiднi для електролiтичного рафiнування	21%	18%
7403 12 00 00	литi заготовки для виробництва дроту (ваєрбарси) з рафiнованої мiдi	21%	18%
7403 13 00 00	бiлети з рафiнованої мiдi	21%	18%
7403 19 00 00	мiдь рафiнована iнша	21%	18%
7403 21 00 00	сплави на основi мiдi та цинку (латунi)	21%	18%
7403 22 00 00	сплави на основi мiдi та олова (бронзи)	21%	18%
7403 29 00 00	сплави на основi мiдi та нiкелю (купронiкелi) або з мiдi, нiкелю та цинку (нейзильберу	21%	18%
7404 00	вiдходи i брухт мiдi	21%	18%
7405 00 00 00	лiгатури на основi мiдi	21%	18%
7406	порошки та луска з мiдi	21%	18%
7419 99 10 00	решiтки та сiтки з мiдного дроту	21%	18%
7415 29 00 00	iншi вироби з мiдi без рiзьби, крiм шайб (включаючи шайби пружнi)	21%	18%
7415 39 00 00	вироби мiднi з рiзьбою (крiм шурупiв для дерева, iнших гвинтiв, болтiв та гайок)	21%	18%
7418 19 90 00	господарчi вироби з мiдi та їх частини iншi	21%	18%
7419	iншi вироби мiднi	21%	18%
7503 00	вiдходи та брухт з нiкелю	21%	18%
7602 00	вiдходи та брухт з алюмiнiю	21%	18%
7802 00 00 00	вiдходи та брухт iз свинцю	21%	18%
7902 00 00 00	вiдходи та брухт iз цинку	21%	18%
8002 00 00 00	вiдходи та брухт з олова	21%	18%
8101 97 00 00	вiдходи та брухт з вольфраму	21%	18%
8105 30 00 00	вiдходи та брухт з кобальту	21%	18%
8108 30 00 00	вiдходи та брухт з титану	21%	18%
8113 00 40 00	металокерамiка i вироби з металокерамiки, включаючи вiдходи та брухт: вiдходи та брухт	21%	18%

Размещено на Allbest.ru

...