Порядок митного оформлення товарів при їх переміщенні через митний кордон України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

ПОРЯДОК МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ

ПРИ ЇХ ПЕРЕМІЩЕННІ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

ЦАЛІНА Діана Степанівна

Харків - 2009

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник -	кандидат юридичних наук, доцент Шульга Марія Герасимівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри адміністративного права.
Офіційні опоненти:	доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Кучерявенко Микола Петрович, Національна юридична академія України, завідувач кафедри фінансового права;
	кандидат юридичних наук Мазур Анатолій Васильович, Академія митної служби України, доцент кафедри адміністративного та митного права.

Захист відбудеться 16 грудня 2009 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розіслано 14 листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради	В.Ю. Шепітько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Людина в Україні визнана найвищою соціальною цінністю. Саме тому ефективність діяльності держави визначається можливістю реалізації особою її законних прав та інтересів. Митні органи, як органи державної виконавчої влади, що безпосередньо здійснюють митну справу, також стоять на сторожі цих прав та інтересів. Певною перешкодою цьому є недосконале митне законодавство, яке не повною мірою відповідає принципам і нормам міжнародного митного права. Відтворення старих вад попереднього Митного кодексу (1991 р.) у Митному кодексі України 2002 р. (далі - МК) дещо стримує розвиток прогресивних митних правовідносин у цій важливій для суспільства й держави сфері, яскравим прикладом чого є сучасна процедура митного оформлення. Непрозора й забюрократизована, вона стає поживним середовищем для зловживань. Необхідність виходу на якісно новий рівень регулювання митних процедур, у тому числі пов'язаних зі здійсненням митного оформлення операцій, визначає актуальність завдання вдосконалення митної справи на сучасному етапі розвитку держави.

Окремі наукові аспекти митного оформлення як елемента адміністративного процесу й адміністративно-правового режиму вивчалися такими вченими, як Д.М. Бахрах, К.Г. Борисов, Р.В. Дзугаєв, Є.В. Додін, Л.М. Ентін Д.О. Єршов, С.С. Жамкочьян, С.В. Ківалов, К.К. Сандровський, Ю.А. Тихомиров та ін. Загальним науково-теоретичним підґрунтям для досліджуваної проблеми послужили роботи вітчизняних і зарубіжних учених у галузях теорії права, теорії державного управління, адміністративного права, митного права (В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяка, Б.М. Габричидзе, В.М. Гаращука, Ю.М. Дьоміна, В.П. Колісника, В.К. Колпакова, Т.О. Коломоєць, А.В. Кольбенка, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, М.П. Кучерявенка, А.В. Мазура, В.Я. Настюка, В.І. Олефіра, Д.В. Приймаченка, В.В. Прокопенка, М.М. Тищенка, Ю.С. Шемшученка, П.М. Шеремети, М.Г. Шульги та ін.

У той же час комплексного вирішення проблема поки що не зазнала, оскільки науковці зосереджувались переважно на розкритті технологій митних процедур щодо конкретних товарів, предметів і транспортних засобів. Мало уваги приділялось висвітленню специфічних засад митного оформлення, питанням виявлення розбіжностей між матеріальними і процесуальними (в тому числі процедурними) нормами МК та практикою їх застосування, дослідженню значення конвенцiйних принципів у правовому регулюванні митних процедур.

Критичного осмислення потребують і теоретичні погляди на співвідношення митного оформлення і митного контролю, на спільні й особливі риси такого оформлення й різноманітних адміністративних режимів. Існує потреба подальшої систематизації наявних наукових уявлень про понятійний апарат митного права.

Дослідження є актуальним необхідністю аналізу юридичного значення відмови в митному оформленні, потребою уточнення параметрів адміністративної відповідальності за порушення його порядку.

Не зайвим буде й окреслення позитивних і негативних регулятивних якостей основного кодифікованого акта в галузі митної справи, що надасть можливості визначити напрямки подальшого вдосконалення механізму митного оформлення (спрощення і прискорення його операцій) з одночасним забезпеченням належного рівня захисту соціально-економічних і політичних інтересів країни за допомогою засобів митного регулювання.

Усе зазначене й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до Комплексної цільової програми на 2006-2011 рр. “Права людини та проблеми організації та функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства” (номер державної реєстрації №0106U002285). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого 02.07.2003 р. (протокол № 12).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в окресленні місця митного оформлення в системі адміністративного процесу шляхом аналізу організаційно-правового механізму митного оформлення, уточненні й удосконаленні правового статусу митних органів та їх посадових осіб, громадян - учасників митних процедур, порівняльний аналіз чинного національного й міжнародного митного законодавства з метою визначення їх сильних і слабких сторін, наданні пропозицій по вдосконаленню законодавства, спрямованого на регулювання означеної митної процедури.

Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню таких завдань:

– уточнення законодавчого поняття „митне оформлення”;

– визначення відмінних змістовних рис митного оформлення й митного контролю;

– порівняльно-правове дослідження правових засад митного оформлення;

– аналіз сучасного організаційно-правового механізму оформлення митними органами товарів, переміщуваних через митний кордон держави;

– дослідження закономірностей розвитку законодавства про митне оформлення в контексті мінімізації митних процедур, що становить основу сучасної митної політики держави;

– виокремлення складів порушень митних правил, що посягають на встановлений порядок митного оформлення;

– з'ясування юридичного значення й функцій карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, а також формулювання підстав для їх видачі;

– дослідження системи аналізу й управління ризиками при митному оформленні, уточнення їх класифікації.

Об'єктом дисертаційної роботи обрано суспільні відносини, що виникають при проведенні митних процедур щодо товарів і предметів, переміщуваних через митний кордон держави.

Предметом наукового дослідження став порядок митного оформлення переміщуваних через митний кордон України товарів, транспортних засобів та предметів, а також законодавство, що регулює таке переміщення.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя даної дисертаційної роботи становлять загальний науковий метод дослідження, діалектичний і системний методи наукового пізнання. Використано також історико-правовий, догматичний, статистичний, логічно-нормативний методи, метод моделювання та ін. При вивченні питання формування правового інституту митного оформлення як процедури закріплення результатів митного контролю, а також при порівняльному аналізі кодифікованих норм застосовувався історико-правовий метод. Аналіз чинного законодавства, що регламентує підстави й умови проведення митного оформлення, базувався на використанні системного й формально-логічного методу. Формулювання конкретних рекомендацій по вдосконаленню митного оформлення як митної процедури, нерозривно пов'язаної з митним контролем і митним обкладенням, ґрунтувалось на оперуванні системним і статистичним методами, а також методами моделювання і прогнозування.

Емпіричною базою роботи послужили Конституція України, закони Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Держмитслужби України та інших центральних органів виконавчої влади, узагальнення практики митної діяльності й судового розгляду справ за участю митних органів, наукові публікації в періодичних виданнях, довідкова література.

Наукова новизна одержаних результатів.

Дисертаційна робота є однією з перших спроб комплексного дослідження організаційно-правових засад митного оформлення як адміністративного неюрисдикційного провадження на підставі вивчення відповідних кодифікованих норм у їх розвитку й зіставленні із загальновизнаними міжнародними стандартами.

Положення, які містять новизну, є такими:

уперше:

– запропоновано розглядати митне оформлення як окрему митну процедуру і як адміністративне неюрисдикційне дозвільне провадження, здійснюване митним органом у спосіб і в порядку, визначеним законодавством;

– розмежовано поняття „митне оформлення”, „митні формальності”, „оформлення товарів у митному відношенні”;

– досліджено юридичне значення відмови в митному оформленні як виконавчо-розпорядчого акта, що тягне правові наслідки і для декларанта, і для митного органу;

– рекомендовано вичерпний перелік підстав для відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів через митний кордон закріпити в Митному Кодексі як основному кодифікованому акті в галузі митної справи.

Дістали подальшого розвитку:

– пропозиції щодо можливості визначення митного оформлення як засобу нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

– ідеї щодо розмежування категорій „митний контроль” і „митне оформлення” на підставі встановлення їх адміністративно-процесуальної природи

– позиції розвитку митного законодавства й теорії митного права в дослідженні системи аналізу ризиків при митному оформленні як одного з основних заходів удосконалення діяльності митних органів.

Практичне значення результатів дослідження полягає у створенні певного фундаменту для подальшого розвитку теорії митного права і практики митного оформлення як дозвільного адміністративного провадження. Результати дослідження можуть стати в нагоді для подальших наукових розробок у митній галузі, нормотворчій і розпорядчій діяльності органів законодавчої та виконавчої влади.

Низка пропозицій, які містяться в роботі, можуть бути використані в процесі систематизації чинного законодавства, покликаного регулювати застосування заходів тарифного й нетарифного регламентування митної політики України на сучасному етапі зовнішньоекономічної й зовнішньополітичної діяльності.

Матеріали дисертації дають можливість отримати узагальнене цілісне уявлення про митне оформлення як дозвільне адміністративне провадження. Одержані відомості можуть послужити формуванню необхідної методологічної бази при викладанні навчальної дисципліни “Митне право” на юридичних факультетах вищих навчальних закладів. Результати дослідження можуть бути використані адміністративними та господарськими судами, органами митної служби при застосуванні ними митно-правових норм в практичній адміністративно-процесуальної діяльності.

Деякі сформульовані в роботі положення мають дискусійний характер і передбачають можливість подальших наукових пошуків (межі формалізації митних процедур, зокрема, митного оформлення, та ін.).

Основні положення й висновки дисертації розвивають теоретичні уявлення про правові засади митного оформлення й можуть бути використані як у подальших дослідженнях даної проблематики, так і при підготовці змін і доповнень до чинного митного законодавства.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відбиття у 4-х статтях і 4-х виступах на науково-методичних та науково-практичних конференціях: “Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції” (м. Дніпропетровськ, 26 березня 2004 р.), “Актуальні проблеми економічної безпеки України в умовах її інтеграції до світового співтовариства” (м. Дніпропетровськ, 31 березня - 1 квітня 2005 р.), “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” (м. Дніпропетровськ, 24-25 листопада 2005 р.), “Форум вчених-адміністративістів південно-східних регіонів” (м. Запоріжжя, 23-24 листопада 2006 р.).

Теоретичні положення роботи використовувалися у процесі підготовки і проведення лекційних і практичних занять з навчальної дисципліни “Основи митного законодавства України” та спецкурсу “Митне оформлення”.

Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у 8 наукових працях, з яких 3 статті, опублікованих у фахових виданнях, та тези 5 наукових доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань і предмета дослідження робота складається зі вступу, 2-х розділів (які включають 7 підрозділів), висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 197 сторінок, з яких 179 - основний зміст. Список використаних джерел складається із 172 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, висвітлено ступінь наукової розробки проблеми, визначені мета й завдання дослідження, його методологічне й теоретичне підґрунтя, міститься інформація щодо пов'язаності обраної теми з науковими програмами та планами, сформульовано наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, наведено відомості стосовно структури й обсягу роботи.

Розділ 1 “Правове регулювання митного оформлення транскордонного переміщення товарів і предметів ” складається із 4-х підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Поняття й ознаки митного оформлення” міститься аналіз законодавчої дефініції митного оформлення - виконання митним органом дій (процедур), пов'язаних із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого їх використання. Наголошується, що, попри уявну очевидність ознак законодавчої дефініції, дослідники всупереч правовій природі митного оформлення інколи визначають його підстави, суб'єктний склад, особливості організації та проведення.

Формулювання істотних ознак поняття „митне оформлення” відбувається з урахуванням відповіді на низку питань методологічного характеру: (а) співвідношення митного оформлення й понять «дія», «митна процедура»; (б) співпадіння обсягів понять «процедура, пов'язана із закріпленням результатів митного контролю» й «митна процедура» (п.19 ст.1 МК); (в) співвідношення адміністративної й митної процедури; тотожність митного оформлення зі строками оформлення у митному відношенні; (г) формалізація (легалізація) митного документа.

З погляду дисертантки, введення збірного поняття на позначення широкого кола здійснюваних посадовцями митних органів дій та операцій є вимушеним і водночас виправданим кроком. «Митні процедури» як термін фігурує в назві одного з розділів МК, в окремих його статтях, присвячених митним операціям на різних видах транспорту, а також у нормах-дефініціях. Операції, пов'язані з виконанням митного оформлення, досліджено на підставі зіставлення точок зору вчених-адміністративістів, зокрема, на дію як таку в системі адміністративного процесу.

Зроблено висновок щодо важливості вдосконалення законодавчої дефініції митного оформлення з урахуванням визнання останнього адміністративною процедурою й водночас засобом здійснення митної справи, спрямованої на забезпечення виконання функцій держави в сфері зовнішньоекономічної і внутрішньоекономічної діяльності. З урахуванням того, що за своєю суттю митне оформлення (а) є неюрисдикційним адміністративним провадженням, яке включає в себе інші організаційно-розпорядчі дії, і (б) супроводжується документуванням результатів митного контролю, а також беручи до уваги, що варто ввести в митне законодавство категорію “предмет переміщення через митний кордон”, з метою завершення дискусії щодо пошуку універсального тлумачення об'єктів матеріального світу, з приводу яких виникають митні правовідносини, а термін “використання” в п.14 ст.1 МК 2002 р. є цілком прийнятним, бо фактично охоплює всі випадки застосування того чи іншого митного режиму, можна сформулювати дефініцію одного з базових понять у митному праві.

Пропонується авторське визначення поняття „митне оформлення”: це неюрисдикційне дозвільне адміністративне провадження, що полягає у виконанні митним органом дій, які пов'язані з документальним закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих предметів.

У підрозділі 1.2. “Адміністративно-правова природа митного оформлення“ вказується на важливість і методологічне значення віднесення цієї процедури до тієї чи іншої групи проваджень, оскільки в адміністративно-правовій науці не сформувалось єдиного погляду на систему адміністративних проваджень, їх місце в структурі адміністративного процесу. Це стає можливим за умови дослідження правової природи самого адміністративного провадження.

З огляду на сформульоване в МК України поняття „митне оформлення” з такою властивою суттєвою ознакою, як виконання дій (процедур), що мають юридичне значення для подальшого використання переміщуваних предметів, тобто пропуску через митний кордон держави, а також на те, що такий пропуск розуміється як “дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур” (п. 35 ст.1 МК), саме митне оформлення слід відносити до неюрисдикційних дозвільних адміністративних проваджень.

Підкреслюється унікальність провадження зі здійснення митного оформлення. Ця думка ґрунтується на системному аналізі таких базових митно-правових категорій, як митний контроль, митне оформлення, пропуск через митний кордон, митний режим. Такий підхід дозволяє не лише з'ясувати змістовне навантаження митно-правових явищ, а й виявити закономірності розвитку митної справи й митної служби як монопольного суб'єкта їх безпосереднього здійснення.

Авторка погоджується з висловленою в митно-правовій науці точкою зору щодо неспівпадіння нормативно-правової й доктринальної моделей митного оформлення; за останньою до етапу митного оформлення слід відносити й митне декларування, зокрема попереднє.

Стверджується, що митне оформлення виявляє себе як (а) складова частина особливого адміністративного режиму товарів і транспортних засобів, (б) стадія митного провадження в рамках адміністративного процесу і (в) синонім митного контролю. Останній же, виступаючи засобом забезпечення дотримання вимог митного законодавства, передбачає можливість застосування заходів адміністративного примусу. Тож вододіл між митним контролем і митним оформлення має проходити на ґрунті визнання останнього адміністративною (державною) послугою, а перевірочних дій митних органів - засобом забезпечення законності у сфері митних правовідносин і реалізації управлінських рішень, спрямованих на безпосереднє здійснення митної справи.

У підрозділі 1.3. “Порівняльно-правовий аналіз митного оформлення“ зіставлення процедур документального закріплення результатів митного контролю провадиться з урахуванням тлумачення юридичної моделі митного оформлення як обсягу правових норм, що встановлюють процесуальний механізм виконання митних процедур, спрямованих на розміщення товарів і транспортних засобів у конкретний митний режим.

Порівняльно-правовий аналіз митного оформлення за законодавством України, Європейського Співтовариства й РФ здійснено з метою пошуку відповіді на запитання, чи є національні моделі митного оформлення унікальними, відособленими системами митних процедур із властивими лише їм індивідуальними особливостями матеріальних норм і механізму процесуального регулювання, а чи вони є нічим іншим, як модифікаціями певної універсальної моделі митного оформлення, підвалини якої становлять конвенційні норми й принципи міжнародного митного права.

З визначенням факту неминучості впливу на митне регулювання держави такого об'єктивного чинника, як міжнародні норми і стандарти в галузі митної справи, і як наслідок - зближення національних галузей законодавства зроблено відповідні висновки. По-перше, країни ЄС здебільшого уніфікували технології митного оформлення на підставі принципу мінімізації митних процедур і відповідно до наявних міжнародних норм і стандартів. По-друге, незважаючи на відмінності між національним митним законодавством і нормами міжнародного митного права, а також незалежно від того, чи перебуває держава в регіональному економічному об'єднанні (митному союзі) або в СОТ, митне оформлення має тенденцію до гармонізації і впровадження новітніх інформаційних технологій, у тому числі електронного митного декларування й дистанційного митного оформлення.

У підрозділі 1.4. “Правовий механізм митного оформлення“ на прикладі кодифікованих національних, європейських і міжнародних актів у досліджуваній галузі аналізуються правові засади механізму митного оформлення переміщуваних через митний кордон товарів і транспортних засобів. Виявлені найсуттєвіші проблеми правового регулювання митних відносин у перші роки незалежності України підтверджують обґрунтованість оцінки Митного кодексу 1991 р. як закону перехідного періоду розвитку митного законодавства.

Поза всяким сумнівом, Митний кодекс 1991 р. виявляв украй недостатній рівень відповідності конвенційним нормам міжнародного права й нормам Митного кодексу ЄС, тому його важко назвати законом розвиненої в митно-правовому відношенні держави. Проте акцент правової регламентації було зроблено на подальше вдосконалювання технологій митного оформлення й митного контролю, скорочення часу на проведення першого й на підвищення ефективності другого. І саме через підзаконне регулювання поступово сприймалися конвенційні принципи й норми, їх нормативне закріплення і втілення в практичну діяльність митних органів.

Проаналізувавши чинники, які визначили концепцію нового МК, основні напрямки модернізації митної діяльності, авторка висуває тезу, що набрання ним чинності стало результатом значних змін у житті країни, які зумовлювали перегляд соціально-економічних пріоритетів розвитку держави й вимагали практичного реагування на необхідність сприяння зовнішній торгівлі, впровадження міжнародних норм і стандартів у галузі митної справи, в тому числі в частині митного оформлення як невід'ємного інструменту її практичного здійснення.

Розділ 2 «Оформлення товарів у митному відношенні за новітнім кодифікованим законодавством України» складається із 3-х підрозділів.

Підрозділ 2.1. “Удосконалення правового механізму митного оформлення за чинним Митним кодексом України” присвячено вивченню сучасних правових засад здійснення процедури митного оформлення, питанню ефективності втілення в практику й закріплення результатів митного контролю міжнародних норм і стандартів у досліджуваній галузі.

Не ставлячи завданням дослідити норми всіх глав, що входять до розділу МК “Митне оформлення”, дисертантка докладно аналізує лише ті з них, що належать до загальних положень. При цьому беруться до уваги базові положення щодо митного оформлення та інших процедур Кіотської конвенції. Підкреслюється, що новелами гл. 10 є норми щодо (1) початку митного оформлення, (2) митного оформлення військових транспортних засобів і військової техніки, (3) подання митним органам складених підприємствами актів, (4) мови документів, які подаються для здійснення митних процедур, (5) строків митного оформлення і (6) спрощеного порядку митного оформлення деяких видів товарів.

При дослідженні характеру і змісту правовідносин між декларантом і митним органом наголошується на тому, що законодавець продовжує хибну, на думку авторки, практику вибіркової фіксації прав та обов'язків учасників цих відносин. У чинному МК бракує статті, спеціально присвяченої правам митних декларантів, проте окремо встановлено їх обов'язки. Причому коло останніх (на відміну від попереднього МК 1991 р.) розширено за рахунок покладення зобов'язання здійснити декларування товарів і транспортних засобів згідно з порядком, встановленим цим Кодексом.

Підхід до митного оформлення як до організаційно-розпорядчої процедури залишив за межами цієї роботи адміністративно-юрисдикційний складник аналізованого митно-правового інституту. Водночас в дисертації приділено увагу актуальному питанню систематизації норм, що передбачають адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері митного декларування й оформлення.

У підрозділі 2.2. “Юридичне значення відмови в митному оформленні“ така відмова тлумачиться як дія державно-владного характеру, яка має місце у випадках виявлення посадовцями митного органу факту недотримання суб'єктами переміщення встановлених митних правил і яка не тягне за собою юридичної відповідальності.

Аналіз процедури відмови в оформленні товарів, переміщуваних через митний кордон, супроводжується з'ясуванням функцій адміністративного документа - картки відмови в митному оформленні. Указується, що остання виконує 2 функції, які не дозволяють розцінювати її лише як адміністративний заборонний документ: (а) інформаційну (в ній повідомляються підстави відмови, усунувши причини якої особа вправі знову пред'явити документи, що свідчать про намір переміщення через митний кордон) і (б) гарантування (не виникає ситуації невизначеності: особа, яка вважає, що її права порушено, може предметно оскаржити відмову), бо невидача такої картки фактично унеможливлює реалізацію права на оскарження дій митного органу.

Запропоновано зафіксувати вичерпний перелік підстав відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску на митну територію України товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон, шляхом доповнення чинного МК статтею 86¹ «Підстави відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску на митну територію України товарів і транспортних засобів». Окремо досліджено таку підставу для відмови в зазначених процедурах, як відсутність на момент пред'явлення митної декларації коштів на особистому рахунку декларанта. адміністративний провадження митний оформлення

У підрозділі 2.3. “Управління ризиками при митному оформленні як сучасний засіб модернізації діяльності митних органів“ Концепцію створення, впровадження й розвитку системи аналізу й керування ризиками в галузі митної справи досліджено з огляду на наявні досягнення не лише юридичної, а й економічної науки. Загалом позитивно оцінюючи комплексний підхід у вирішенні питання попередження митних правопорушень, Концепція вводить у вжиток необхідний термінологічний апарат (митна безпека держави, загроза, виклик, шкода, вплив, ступінь ризику тощо), пов'язує митні процедури з профілями ризику, видами митних правопорушень і причинами відмови в митному оформленні, наголошує на важливості поняття „ризик при митному оформленні”. Для визначення останнього з'ясовано відповідь на запитання, яка небезпека існує, може конкретизуватися через вплив на перебіг процедури митного оформлення, й завдати шкоди економічним інтересам держави. Основною загрозою в даному випадку є ймовірність митного правопорушення, за вчинення якого в МК передбачено юридичну відповідальність. З урахуванням легальної дефініції поняття „митне оформлення” авторка пропонує власне тлумачення ризику при митному оформленні.

Підсумовуючи аналіз ризиків, що виникають при митному оформленні, дисертантка формулює такі висновки: (1) від моменту ратифікації Кіотської конвенції категорія „аналіз ризиків” з розряду теоретично-абстрактних повинна трансформуватися в легальне визначення й органічно доповнити термінологічний апарат Порядку розроблення профілів ризику; (2) у розглядуваному понятті має враховуватися специфіка процедури митного оформлення, а значить існує потреба у формуванні концепції множинності (диференціації) митних ризиків (під час митного декларування, митного контролю, доставки товарів у митницю призначення, сплати митних податків і зборів тощо).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі з нових позицій розв'язано наукове завдання по внесенню конкретних пропозицій і рекомендацій з удосконалення митного законодавства, яке регламентує процес митного оформлення як ключову митну процедуру, перебіг і завершення якої безпосередньо зумовлює саму можливість реалізувати право на транскордонне переміщення товарів, предметів і транспортних засобів. Отримані результати дослідження можуть бути сформульовані у виді нижченаведених положень теоретичного характеру:

Митне оформлення - різновид документального оформлення юридично значущих дій - варто розуміти як значну й різноманітну за своїм обсягом, формою, цільовими параметрами та суб'єктним складом документальну процедурну діяльність.

Митне оформлення - це неюрисдикційне дозвільне адміністративне провадження, що полягає у виконанні митним органом дій, які пов'язані з документальним закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих предметів.

Митне оформлення відповідає ознакам адміністративного дозвільного провадження щодо (а) перевірки дотримання режиму законності суб'єктом адміністративних правовідносин, (б) наділення його правами й обов'язками, (в) державного обліку й реєстрації юридичних фактів, які мають місце в цих відносинах. По-перше, лише за умови дотримання декларантом вимог законодавства стосовно переліку, форми та змісту митних документів (товаросупровідних, комерційних та ін.) щодо товарів або предметів може бути розпочате митне оформлення. По-друге, по завершенні митного оформлення товари і предмети пропускають через митний кордон, тобто надають можливість реалізувати право на їх ввезення або вивезення. По-третє, вказана дія фіксується шляхом закріплення відповідної інформації у вантажній митній декларації, яка підлягає обов'язковій державній реєстрації і внесенню в центральну базу даних митної служби.

Митне оформлення є окремим провадженням у системі адміністративного процесу, що включає в себе розгалужену підсистему митних процедур. Його складність обумовлена наявністю в ньому інших митних дій та операцій, складною документально-процедурною діяльністю, одночасним застосуванням передбачених законодавством форм митного контролю.

Залежно від митного режиму стосовно товарів чи предметів митне оформлення слід поділяти на звичайне, особливе і спрощене (пріоритетне). Останнє, як вбачається, невиправдано звужують лише до першочергового здійснення цієї митної процедури, тоді як переваги в частині проведення митного оформлення передбачають безоплатність і прискорений порядок виконання необхідний дій та операцій.

Митний контроль визначає зміст і цілі митного оформлення, причому друге полягає в документально-процесуальному закріпленні результатів першого. Нормативно-правове розмежування митного оформлення й митного контролю доцільно провадити на підставі визнання останнього адміністративною (державною) послугою, а перевірочних дій митних органів - засобом забезпечення законності (в тому числі із вжиттям у разі потреби заходів адміністративного примусу) й реалізації управлінських рішень, спрямованих на безпосереднє здійснення митної справи.

Загалом же МК відповідає Кіотській конвенції в частині правового забезпечення митного оформлення, митного декларування, попередніх митних операцій. Водночас вимагають удосконалення норми МК, що регламентують права, обов'язки та юридичну відповідальність декларанта. Варто закріпити окрему норму щодо його прав, де вказувалося б, що декларант користується й іншими повноваженнями та правами, передбаченими МК. У цілому кодифікація процедурних митних норм у МК відповідно до міжнародно-правової доктрини у сфері регулювання митних процедур на базі нових конвенційних норм СОТ і ВМО стала основним механізмом поліпшення і стабілізації митного регулювання. У той же час дослідження показало недостатню ефективність конвенційного міжнародно-правового регламентування, сприйнятого МК в царині митних процедур при вирішенні завдання захисту економічних інтересів держави.

Усупереч стандартному правилу 3.12 Кіотської конвенції МК не встановлює обсягу інформації про переміщувані товари і предмети, який має бути повідомлений у митній декларації. Проте в ч.3 ст.86 МК вживається словосполучення “всі необхідні відомості” як умова прийняття митним органом декларації для митного оформлення. Невизначеність у цьому питанні породжує дискусію про цільове призначення митної декларації, її структуру й оптимальність змісту. Передусім ідеться про вантажну митну декларацію. Очевидно, що перелік відомостей, що підлягають зазначенню в ній, повинно обмежуватися лише даними, необхідними для нарахування і стягування митних податків та зборів, формування митної статистики й застосування саме митного законодавства.

Як і попередній митний закон, чинний МК не встановлює вичерпного переліку документів, які належить подавати при декларуванні товарів. Важливою є вказівка на те, що вони мають бути “передбачені законодавством” (ст.88 МК). У такий спосіб законодавець обмежив можливість адміністративного свавілля посадовців митного органу.

У чинному МК роз'єднано категорії класифікації товарів для митних цілей, країни походження й митної вартості, що не є цілком обґрунтованим, оскільки (а) всі 3 категорії становлять логічну сукупність чинників, на підставі яких стягується мито, і (б) системно ці чинники викладені в Митному кодексі ЄС, до вимог якого Україна зобов'язалась адаптувати національне митне законодавство. Тому вельми актуальним є встановлення системного зв'язку інституту митних податків і зборів з категоріями класифікації товарів для митних цілей, країни походження товару, митної вартості, насамперед у частині процедурного регулювання, чим буде досягнуто важливу мету - закріплення на рівні МК структурованого механізму митно-тарифного регулювання.

Для Рамкових стандартів безпеки зовнішньої торгівлі ключовою є ідея партнерських відносин митних органів і суб'єктів транскордонного переміщення, яка в МК не має чіткого процедурного забезпечення і на практиці виявляється більше декларацією, аніж реальним втіленням підходів ділового співробітництва держави й суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Раціональним видається підхід, відповідно до якого необхідно відокремлювати порушення митних правил, що посягають на встановлений порядок (1) митного декларування й оформлення, (2) транскордонного переміщення, (3) митного контролю й (4) митного обкладення. До першої групи слід віднести юридичні склади адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок видачі товарів, доставлення їх до митного органу, проведення вантажних операцій з ними, збереження митного забезпечення, декларування товарів і транспортних засобів, зберігання товарів на митних ліцензійних складах і здійснення операцій з ними.

Картка відмови в митному оформленні виконує 2 функції, які не дозволяють розцінювати її лише як адміністративний заборонний документ: (а) інформаційну (в ній повідомляються підстави відмови, усунувши причини якої особа вправі знову пред'явити документи, що свідчать про намір переміщення товарів через митний кордон) і (б) гарантування (не виникає ситуації невизначеності: особа, яка вважає, що її права порушено, може предметно оскаржити відмову), бо невидача такої картки фактично не дозволяє декларантові реалізувати своє право на оскарження дій відповідача - митного органу.

Зважаючи на систематизацію вже внормованих підстав відмови в митному оформленні, а також на підставі узагальнення практики й потреб митної діяльності, авторка пропонує законодавчо зафіксувати вичерпний перелік підстав відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску на митну територію України предметів, переміщуваних через митний кордон України, шляхом доповнення чинного МК ст. 86¹ «Підстави відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску на митну територію України товарів і транспортних засобів».

Ризик при митному оформленні можна визначити як імовірність порушення норм митного законодавства, якими врегульовано процедуру документального закріплення результатів митного контролю.

З урахуванням змісту гл.12 МК «Попередні операції» ризики, що можуть мати місце на етапі попереднього митного оформлення, можна поділити на окремі групи: а) ризики при поданні документів митним органам у пунктах пропуску на митному кордоні України (ймовірність неподання або подання підробних документів, у яких повинні міститись відомості, необхідні для подальшого пропуску товарів і предметів через митний кордон); б) ризики в процесі повідомлення митних органів про намір ввезти товари на митну територію України чи вивезти їх за її межі (ймовірна можливість порушення вимог нормативно-правового акта центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, яким установлено порядок інформування митного органу про намір переміщення через митний кордон товарів і предметів); в) ризики при доставці товарів і документів у місце, визначене митним органом (імовірність порушення митного правила, що полягає в обов'язковості доставки переміщуваних предметів у митний орган призначення без змін їх стану й у забезпеченні їх перебування до прибуття посадовців останнього).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Цаліна Д.С. Поняття й принципи митного оформлення / Д.С. Цаліна // Пробл. законності: Респ. міжвідомч. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004. - Вип. 69. - С. 110-114.

2. Цаліна Д.С. До питання про розмежування понять митного оформлення й митних формальностей / Д.С. Цаліна // Пробл. законності: Респ. міжвідомч. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - Вип. 72. - С. 87-92.

3. Цаліна Д.С. Правові засади митного оформлення / Д.С. Цаліна // Пробл. законності: Респ. міжвідомч. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - Вип. 85. - С. 85-90.

4. Цаліна Д.С. Процедура митного оформлення: порівняльний аналіз кодифікованих норм / Д.С. Цаліна // Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції : матер. наук. конф. курсантів, студентів та молодих науковців, м. Дніпропетровськ, 26 березня 2004 р. - Дніпропетровськ: АМСУ, 2004. - С. 248, 249.

5. Цаліна Д.С. Особливості декларування у митному праві ЄС / Д.С. Цаліна // Актуальні проблеми економічної безпеки України в умовах її інтеграції до світового співтовариства : матер. наук.-практ. конф. курсантів, студентів та молодих науковців, м. Дніпропетровськ, 31 бер. - 1 квіт. 2005 р. - Дніпропетровськ: АМСУ, 2005. - С. 36, 37.

6. Цаліна Д.С. Митне оформлення: відповідність міжнародним стандартам / Д.С. Цаліна // Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства : матер. міжнар. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 24-25 листопада 2005 р. - Дніпропетровськ: АМСУ, 2005. - С. 80, 81.

7. Цаліна Д.С. Митне оформлення як категорія адміністративного процесу / Д.С. Цаліна // Форум вчених-адміністративістів південно-східного регіону України : тези доп., м. Запоріжжя, 26-27 жовтня 2006 р. / За ред. Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - С. 145-147.

8. Цаліна Д.С. Управління ризиками під час митного оформлення як засіб удосконалення митної діяльності / Д.С. Цаліна // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі : матер. наук.-практ. конф. курсантів, студентів та молодих науковців, м. Дніпропетровськ, 30 березня 2007 р. - С. 182,183.

АНОТАЦІЇ

Цаліна Д.С. Порядок митного оформлення товарів при їх переміщенні через митний кордон України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2009.

Дисертаційна робота є першим в Україні спеціальним монографічним дослідженням проблемних питань здійснення однієї з ключових митних процедур - митного оформлення посадовцями митних органів товарів, предметів, транспортних засобів. Розглядається категоріальний апарат, використовуваний у чинному законодавстві, навчальній та науковій літературі, присвяченій проведенню митного оформлення. Досліджуються питання універсалізації останнього на рівні національного законодавства відповідно до загальноприйнятих норм і стандартів практики митного регулювання. Особливу увагу приділено розмежуванню митного оформлення й митного контролю як взаємопов'язаних, але не тотожних понять. Уперше запропоновано розуміти дозвільне адміністративне провадження неюрисдикційним. Обґрунтовано тезу щодо визнання відмови в митному оформленні адміністративно-розпорядчим актом, правова оцінка якого дозволяє поновити порушені права суб'єктів митного декларування.

Авторка досліджує місце процедур митного оформлення в системі митних послуг, а також формулює висновок стосовно важливості впровадження системи аналізу ризиків, що мають місце при митному оформленні товарів, переміщуваних через митний кордон держави.

Ключові слова: митне оформлення, неюрисдикційне дозвільне провадження, відмова в митному оформленні, підстави для відмови в митному оформленні, аналіз ризиків при митному оформленні.

Цалина Д.С. Порядок таможенного оформления товаров при их перемещении через таможенную границу Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию организационно-правовых аспектов таможенного оформления перемещаемых через таможенную границу товаров, предметов, транспортных средств.

В работе исследован основной категориальный аппарат нормативно-правового регулирования в сфере осуществления одной из основных таможенных процедур. На основании законодательного определения понятия пропуска через таможенную границу, анализа характерных признаков таможенного оформления как совокупности взаимосвязанных действий, осуществляемых должностными лицами таможенной службы, сформулирован вывод, что таможенное оформление представляет собой неюрисдикционное разрешительное производство.

Исследование нормативно-правовой модели таможенного оформления, как и таможенного декларирования, осуществлено на основе сравнительного анализа норм кодифицированных актов в сфере таможенного дела, принятых после обретения Украиной независимости. Отмечается, что излишне забюрократизированная процедура таможенного оформления способна сдерживать развитие прогрессивных таможенных правоотношений, создавать благодатную почву для злоупотреблений должностных лиц таможенной службы. Отсюда делается вывод о необходимости осуществлять регулирование таможенных процедур, прежде всего операций по закреплению результатов таможенного контроля, на качественно новом уровне, с учетом обобщения позитивной практики зарубежных стран.

Особое внимание уделяется анализу организационно-правовых основ таможенного оформления относительно соответствия его международным нормам и стандартам, в частности, Международной конвенции о гармонизации и упрощении таможенных процедур (г. Киото, 1973), а также указываются приоритетные направления развития национального таможенного законодательства.

Отдельное внимание посвящается проблемам, возникающим в случаях отказа в принятии таможенной декларации, таможенном оформлении, пропуске товаров и предметов через таможенную границу. Отмечено, что регулирование оснований для такого отказа должно осуществляться исключительно на уровне Таможенного кодекса Украины. Предложен авторский вариант соответствующей статьи, в котором рекомендуется нормативно закрепить исчерпывающий перечень оснований для отказа в принятии таможенной декларации, таможенном оформлении, пропуске товаров через таможенную границу.

Риск при таможенном оформлении автор определяет как вероятность нарушения норм таможенного законодательства, которым урегулирована процедура документального закрепления результатов таможенного контроля. Указанные риски классифицировано с учетом существующих в основном кодифицированном акте в сфере таможенного дела норм относительно предварительных таможенных операций: а) риски при предоставлении документов таможенным органам в пунктах пропуска на таможенной границе (вероятность непредоставления таковых либо предоставление поддельных документов); б) риски в процессе информирования таможенных органов о намерении ввезти либо вывезти товары за пределы государства; в) риски при доставке товаров и документов в место, указанное таможенным органом (вероятность нарушения правила обязательности доставки неизменных товаров и предметов в таможенный орган назначения).

Ключевые слова: таможенное оформление, неюрисдикционное разрешительное производство, отказ в таможенном оформлении, основания для отказа в таможенном оформлении, анализ рисков при таможенном оформлении.

Tsalina D.S. Order of custom registration of commodities during theirs moving through the custom border of Ukraine. - The Manuscript.

The dissertation for the degree of the candidate of legal science on the speciality - 12.00.07 - administrative law and process; financial law; information law. - The Yaroslav Mudry National Law Academy of Ukraine. - Kharkiv, 2009.

Dissertation work is the first in Ukraine the special monographic research of problem questions of realization one of key custom procedures - custom registration by the official functionary of custom organs of commodities, objects, transport vehicles. A category apparatus used in the active legislation, educational and scientific literature, devoted to the conduct custom registration, is examined. Questions of universalization of custom registration are investigated at the level of national legislation in accordance with the accepted norms and standards of practice of the custom registration. Particular attention is granted to demarcation custom registration and custom control as interconnected but not identical concepts. For the first time proposed to understand allowing administrative production as nonjurisdictional. Grounded thesis in relation to confession of refusal in custom registration by an administrative act, it's legal appreciation allows to renew violate rights of subjects of customs declaration.

The author investigates the place of custom registration procedures in the system of custom services and also formulates the conclusion in relation to importance of introduction the system of risk analysis, that take place during custom registration of commodities, moved through the custom border of the state.

Keywords: customs registration, nonjurisdictional allowing production, refusal in custom registration, grounds for refusal in custom registration, analyzing of risks during customs registration.

Размещено на Allbest.ru

...