Характеристика критеріїв достатньої переробки товару

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРАКТЕРИСТИКА КРИТЕРІЇВ ДОСТАТНЬОЇ ПЕРЕРОБКИ ТОВАРУ

Шевченко П.Ю.

Постановка проблеми. Процеси глобалізації та інтеграції об'єктивно властиві сучасному світу, охоплюючи дедалі більше країн, стали втілюватися в реальність саме зі сфери виробництва. Прагнення мінімізувати витрати на виробництво, наявність більш сприятливих умов для розвитку певного виробництва зумовили встановлення стійких виробничих зв'язків між регіонами певних країн, а також між окремими країнами. Практика, за умов якої елементи кінцевого товару виробляються в різних країнах світу, а зборка здійснюється в третій країні, куди ці товари доставляються, була апробована досить давно та перевірена часом, що свідчить про її виправданість. І нині така практика поширена у світі.

Зазначені особливості сучасної організації виробництва обов'язково мають враховуватись під час здійснення митних процедур щодо таких товарів, зокрема митного контролю та митного оформлення. Особливо це стосується визначення країни походження цих товарів. За умов наявності цілої низки країн, залучених до виробництва певного товару, остаточно має бути визначена одна. Саме тому порядок перевірки та визначення країни походження товарів має виходити з особливостей сучасної організації виробництва, передбачати можливість вирішення різноманітних схем у поєднанні з певним виробництвом країн, задля визначення конкретної, яку за всіх інших рівних умов, варто вважати країною походження товару.

Ступінь розробленості проблеми. Окремі аспекти теорії і практики визначення країни походження товарів набули свого розвитку здебільшого в межах дослідження митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Це праці таких представників вітчизняної науки, теоретиків і практиків, як

І.Г. Бережнюк, С.Г. Войтов,, О.П. Гребель- ник, Є.В. Додін, М.С. Кузьміна, П.В. Пашко, В.В. Поєдинок, Д.В. Приймаченко, В.В. Прокопенко, М.Г. Шульга та інші. Такий підхід до дослідження питань теорії і практики визначення країни походження товарів зумовив фрагментарність наявних досліджень, різну кількість і якість досліджуваних питань, відсутність комплексних узагальнень і висновків. Окрім цього, чимало важливих питань, що характеризують країну походження товарів, її визначення та перевірку, залишилися поза увагою науковців, наприклад, критерії достатньої переробки.

Мета статті - дослідження та аналіз критеріїв достатньої переробки товарів, розгляд на конкретних прикладах особливостей їх застосування.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до правил визначення країни походження, використовуються позитивні критерії, достатні для того, щоб вважати товар, у процесі виготовлення або виробництва якого були заді- яні товари різних країн, таким, який походить із певної країни. У зв'язку з цим вони й отримали назву «критерії достатньої переробки». Відповідно до ч. 2 ст. 40 Митного кодексу України такими критеріями є:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості сягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце [1].

Основною умовою критерію достатньої переробки є зміна товарної позиції за УКТ ЗЕД на рівні хоча б одного з перших чотирьох знаків. Є сенс розглянути це детально на конкретних прикладах.

За умовами контракту між Шинним комбінатом (м. Барнаул, Російська Федерація) та Шинним домом (м. Дніпро, Україна), Шинний комбінат (м. Барнаул, Російська Федерація) зобов'язався поставити продукцію Шинному дому (м. Дніпро, Україна), а саме: автомобільні шини, сільськогосподарські шини, ав- токамери, сільськогосподарські камери.

У виробництві продукції Шинний комбінат (м. Барнаул, Російська Федерація) використовував сировину російського та іноземного походження:

1. Каучук синтетичний - Росія, код товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (далі - ТН ЗЕД) 4002;

2. Каучук натуральний - Індонезія, В'єтнам, код ТН ЗЕД 4001;

3. Корд текстильний - Росія, Словаччина, Туреччина, код ТН ЗЕД 5902;

4. Металокорд - Росія, код ТН ЗЕД 7202;

5. Технічний вуглець - Росія, код ТН ЗЕД 2803;

6. Проволока - Росія, код ТН ЗЕД 7217.

Короткий технологічний процес складається з таких операцій: виготовлення гумових сумішей; заготівельно-складальні операції; вулканізація; комплектація, інспекційний контроль.

Товарна позиція, згідно з ТН ЗЕД готової продукції, - 4011(шини), 4013 (камери), товарні позиції, згідно з ТН ЗЕД імпортної сировини, - 4001,, 5902, тобто відбулася зміна товарної позиції згідно з ТН ЗЕД на рівні одного з перших чотирьох знаків. Таким чином, умовою достатньої переробки товару виступив критерій зміни коду товару згідно з УКТ ЗЕД (ТН ЗЕД) на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Інший приклад. Сільськогосподарське підприємство Республіки Молдова за умовами контракту поставило Одеському консервному заводу помідори (код УКТ ЗЕД 0702). У виробництві томатного кетчупу Одеський консервний завод використовував сировину українського та іноземного походження:

1. Сіль столова - Україна, код УКТ ЗЕД 2501;

2. Цукор - Україна, код УКТ ЗЕД 1701;

3. Часник - Україна, код УКТ ЗЕД 0703 20;

4. Олія оливкова - Туніс, код УКТ ЗЕД 1509.

5. Перець роду Piper - Перу, код УКТ ЗЕД 0904.

У результаті переробки помідорів із використанням вищевказаних компонентів код готової продукції (кетчупу), згідно з УКТ ЗЕД, 2103 20, а товарні позиції імпортної сировини - 1509, 0904, тобто також відбулася зміна товарної позиції, згідно з УКТ ЗЕД, на рівні одного з перших чотирьох знаків.

Черговий критерій - це правило адвалор- ної частки. Відповідно до ч. 3 ст. 40 Митного кодексу України, зазначений критерій достатньої переробки для конкретних товарів встановлюється та застосовується у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. На сьогодні такий порядок визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1765 «Про порядок встановлення та застосування правила адвалерної частки та виконання виробничих і технологічних операцій» [2]. Згідно з цією Постановою, такий критерій достатньої переробки товару, як правило адвалорної частки, встановлюється та застосовується, виходячи з положень Митного кодексу України, норм Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі та угод Світової організації торгівлі за поданням відповідних центральних органів виконавчої влади. Зокрема, до товарів походженням з країн, з якими укладено міжнародні договори (міждержавні, міжурядові), що регламентують порядок визначення країни походження товару, зазначений критерій застосовується згідно з положеннями таких договорів.

Так, Додатком 1 до Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав [3] встановлено перелік товарів, до яких застосовується правило адвалорної частки як самостійно, так i в поєднанні з виробничими та технологічними процесами виробництва товару. Наведемо приклад застосування виключно правила адвалорної частки (усі нижче наведені групи (товарні позиції) товарів відповідають Додатку 1 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав).

Група 90 ТН ЗЕД (УКТ ЗЕД) містить інструменти й апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, вимірювальні, контрольні, прецизійні, медичні або хірургічні та їхні частини та приладдя. Для того щоб країною походження товару була Україна, виготовлення вищевказаного товару має бути здійснено в Україні і вартість усіх використовуваних матеріалів, які не походять з України, не повинна перевищувати 50% ціни кінцевої продукції.

До групи 90 належать бінокль, основними компонентами якого є: об'єктивна частина; окулярна частина; правий та лівий корпус з верхньою та нижньою кришками; верхній і нижній приливи для збірки шарніра і антабкою для кріплення шийного ременя; шийний ремінь.

Припустимо, що Україна виготовляє об'єктивну частину, вартість якої становить 300 грн., правий та лівий корпус із верхньою та нижньою кришками, вартість яких становить 300 грн., верхній і нижній приливи для збірки шарніра і антабкою для кріплення шийного ременя, вартість яких становить 200 грн., шийний ремінь, вартість якого становить 50 грн. Окулярна частина виготовлена в Білорусі і вартість її становить 400 грн. Вартість складальних операцій, які здійснюються в Україні, становить 150 грн.

Таким чином, загальна вартість бінокля складає 1 000 грн., із яких на 400 грн. використано комплектуючих частин бінокля з іншої країни (Білорусі), що не перевищує 50% ціни кінцевої продукції, і тому країна походження товару в такому разі - Україна.

За іншим прикладом, коли застосовується правило адвалерної частки в поєднанні з виробничими та технологічними процесами виробництва товару, у товарні позиції 87028704 входять автомобілі легкові та моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей, зокрема вантажопасажирські автомобілі-фургони і перегонові автомобілі; моторні транспортні засоби для перевезення вантажів. Для цих товарних позицій передбачені такі умови: виготовлення, під час якого вартість використовуваних вузлів і деталей не повинна перевищувати 50% ціни готової продукції, а також за умови виконання технологічних операцій:

- виготовлення та фарбування кузова (кабіни);

- установлення та закріплення двигуна, підключення до двигуна механізмів управління;

- установлення радіаторів і підключення систем охолодження;

- кріплення амортизаторів, підключення трансмісії;

- установлення передньої підвіски та напівосей, установлення задньої підвіски;

- з'єднання рульового управління з маточинами передніх коліс;

- установлення коліс і регулювання затягування підшипників передньої маточини, установлення котушки запалювання;

- заправлення та прокачування гідросистеми рульового управління, гальмівної системи, гідрозчеплення;

- установлення та підключення фар, передніх і задніх сигнальних ліхтарів;

- установлення глушника та секцій вихлопного трубопроводу;

- установлення паливного бака та підключення паливоводу;

- установлення генератора та регулювання натягнення приводного паса;

- установлення та підключення акумулятора з перевіркою роботи бортових електричних ланцюгів;

- діагностування та регулювання двигуна;

- перевірки ефективності гальмівної системи;

- консервації місць, які швидко пошкоджуються;

- усунення дефектів після складання;

- нанесення ідентифікаційного номера на табличку й автомобіль;

- обкатка автомобіля.

Для того щоб країною походження автомобілю, кінцева вартість якого, наприклад, 500 000 грн., вважалась Україна, підприємство України, яке випускає ці автомобілі, може використати іноземні вузли, деталі, агрегати для автомобілю, якщо сума цих деталей, вузлів, агрегатів не перевищує 250 000 грн. й обов'язкове виконання усіх вище перелічених технологічних операцій. У такому разі Україна буде країною походження відповідного автомобіля. Невиконання хоча б одної технологічної операції є підставою для відмови у визначенні України як країни походження товару.

Для групи 87 Додатком 2 до Протоколу про правила визначення походження Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (далі - ЄАВТ) передбачено інше правило адвалорної частки, а саме виробництво товарів групи 87, в якому вартість усіх матеріалів не повинна перевищувати 40% ціни франко-завод продукту [4]. Як бачимо, адвалорна частка в Угоді між Україною та державами ЄАВТ зменшена до 40%, на відміну від Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, в якій передбачено 50%. Крім того, в Угоді між Україною та державами ЄАВТ не передбачено виконання технологічних операцій для групи 87.

Варто звернути увагу на п. 2.4 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, в якому зазначено, що у разі, якщо застосовується правило адвалорної частки, вартісні показники обчислюються:

- для матеріалів іноземного походження - за митною вартістю таких матеріалів під час їхнього ввезення до країни, на території якої здійснюється виробництво кінцевого товару, або за документально підтвердженою ціною їхнього першого продажу на території країни, в якій здійснюється виробництво кінцевого товару;

- для кінцевого товару - за ціною на умовах франко-завод. Ціна на умовах франко-завод - це ціна товару, що підлягає сплаті виробнику, на підприємстві якого виконувалась остання обробка (переробка), на умовах франко-завод.

Виконання правила адвалерної частки підтверджується:

- інвойсами/митними деклараціями на імпорт матеріалів/сировини іноземного походження до країни, на території якої здійснюється виробництво кінцевого товару;

- документа на придбання в країні виробництва товару матеріалів/сировини іноземного походження;

- документа про калькуляцію собівартості продукції, на підставі яких уповноваженим органом було визначено частку вартості імпортної сировини в загальній вартості готової продукції.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Митного кодексу України, якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) такий критерій достатньої переробки, як правило адвалорної частки, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким, товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Останній критерій - виконання виробничих та/або технологічних операцій. Аналіз законодавства України дає змогу дійти висновку, що виробничий процес складається з певних виробничих операцій, а технологічний процес - з технологічних операцій. Технологічний процес є частиною виробничого процесу.

Встановлення співвідношення між поняттями «виробнича операція» та «технологічна операція» надає змогу вказати на неможливість їх розрізненого існування, отже, їх з'єднання сполучником «або» в п. 3 ч. 2 ст. 40 Митного кодексу України не відповідає їхньому змісту.

Розглянемо на конкретному прикладі цей критерій достатньої переробки. Наприклад, у товарні позиції 8415 входять установки для кондиціювання повітря, обладнані вентилятором із двигуном і приладами для зміни температури та вологості повітря, зокрема кондиціонери, в яких вологість не може регулюватись окремо. Додатком 1 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав для цих товарних позицій передбачено виготовлення з матеріалів будь-яких позицій за умови виконання таких технологічних операцій: виготовлення корпуса, виготовлення елементів електропроводки; складання та монтажу блоків; заправки хладоагенту; регулювання та контролю параметрів.

Згідно з листом Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 р. № 6983/7/99-99- 24-02-03-17 [5], кондиціонери можуть бути моноблоковими та спліт-системами, а також спліт-системами канального типу. У наведеному прикладі наголошується на кондиціонерах спліт-системи, які також класифікуються, у зв'язку з чим можуть виникнути розбіжності в деяких вузлах і деталях. адвалорний виробництво митний контроль

Взагалі кондиціонер складається з двох основних частин - зовнішнього та внутрішнього блоків. У зовнішній блок входять такі основні вузли: вентилятор; конденсатор; компресор; плата управління; чотирьох ходовий клапан встановлюється в моделях з функцією підігріву; штуцерні з'єднання; фільтр фреонової системи; захисна кришка.

У внутрішній блок входять наступні основні вузли: передня панель; фільтр грубої очистки; система фільтрів (найчастіше вугільний та електростатичний); вентилятор; випаровувач; горизонтальні жалюзі; індикаторна панель; вертикальні жалюзі; плата управління; штуцерні з'єднання.

Для того щоб країною походження кондиціонеру вважалась Україна, необхідно лише виготовити в Україні корпус (зовнішній та внутрішній) та елементи електропроводки (хоча можна виготовити і в іншій країні СНД). Усі вузли як внутрішнього, так і зовнішнього блоків можуть бути виготовлені в іншій країні або групі країн. Однак складання, монтаж блоків, заправка хладоагенту, регулюваннята контроль параметрів мають бути здійснені в Україні. Цього вистачить, щоб кондиціонер вважався виробленим в Україні. На підтвердження цієї тези треба звернути увагу на п. 2.5 Угоди: «Матеріали чи сировина, що походять з інших країн - членів Угоди і використовуються при виробництві кінцевого товару, не розглядаються як іноземні та прирівнюються до тих, що походять із країни, у якій вироблено кінцевий товар» [3]. Тобто, для коду 8415 (кондиціонери) корпус та елементи електропроводки мають бути виготовлені в Україні або іншій країні СНД (якщо в інших країнах СНД, то походження корпусу та/або елементів електропроводки має підтверджуватися сертифікатом СТ-1, а кінцева обробка має бути здійснена в Україні). Інші вузли та компоненти, що не охоплюються поняттям «корпус та елементи електропроводки», можуть мати іноземне походження або взагалі бути невідомого походження. Такі вузли та компоненти за дотримання умов Угоди не будуть впливати на країну походження кінцевого товару.

Висновки

Проведене дослідження та аналіз критеріїв достатньої переробки надали змогу детально визначитись з їх змістом, особливостями та співвідношенням. Встановлено, що критерії достатньої переробки товарів та порядок їх застосування наведено як у Митному кодексі України, так і в угодах України з іншими країнами. Виявлено розбіжності між окремими критеріями достатньої переробки, завдяки чому вдалось підтвердити їх самостійність та окреслити межі застосування. Доведено, що законодавець неправильно розуміє зміст і співвідношення понять «виробнича операція» та «технологічна операція», на що вказує передбачення можливості їх як поєднаного існування, так і взаємовиключно- го. Вказана вада правового регулювання має бути усунена шляхом узгодження використовуваних понять.

Література

1. Митний кодекс України від 13 березня 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 44-45, № 46-47, № 48. - Ст. 552.

2. Про порядок встановлення та застосування правила адвалерної частки та виконання виробничих і технологічних операцій: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1765 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 51. - Ст. 3416.

3. Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав: Закон України від 06.07.2011 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 12-13. - Ст. 79.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню критеріїв достатньої переробки товарів. З метою характеристики кожного з передбачених Митним кодексом України критеріїв достатньої переробки наводяться конкретні приклади. Встановлено, що правило адвалорної частки може застосовуватись як самостійно, так i в поєднанні з виробничими та технологічними процесами виробництва товару.

Ключові слова: критерій достатньої переробки, класифікаційний код товару, УКТ ЗЕД, правило адвалорної частки, виконання виробничих операцій, виконання технологічних операцій.

Статья посвящена исследованию критериев достаточной переработки товаров. Для характеристики каждого из предусмотренных Таможенным кодексом Украины критериев достаточной переработки приводятся конкретные примеры. Установлено, что правило адвалорной доли может применяться как самостоятельно, так и в сочетании с производственными и технологическими процессами производства товара.

Ключевые слова: критерий достаточной переработки, классификационный код товара, УКТВЭД, правило адвалорной доли, выполнения производственных операций, выполнения технологических операций.

The article is concerned with researching criteria of sufficient processing of goods. Specific examples are given for characterizing each criterion of sufficient processing of goods determined in the Customs Code of Ukraine. It was determined that the ad valorem share rule may be used independently as well as combined with production processes and technological processes of production of goods.

Key words: criterion of sufficient processing, classification code of goods, UCG FEA, ad valorem share rule, execution of manufacturing operations, execution of technological operations.

Размещено на Allbest.ru