Обчислення митної вартості товарів

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту

Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Митна справа»

Обчислення митної вартості товарів

Виконав:

Студент Верейкін М.О.

Перевірив:

к. е. н., доц. каф. ЗМД

Завербний А. С.

ЛЬВІВ-2017

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Визначення оптимального для держави мита

1.2 Функції Секретаріату Всесвітньої митної організації (ВМО)

1.3 Яка різниця між фактурною та митною вартістю товару

2. Практичне завдання

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Метою виконання контрольної роботи є поглиблення знань з дисципліни «Митна справа». В ході роботи було досліджено наступні теоретичні аспекти: визначення оптимального для держави мита, функції ВМО та наведено різницю між фактурною та митною вартістю товару . Ще одним завданням є розв'язання задачі, що передбачає розрахунок фактичної ставки мита на кінцевий продукт.

В ході роботи увага приділяється наведеним далі поняттям. Митна справа є специфічною діяльністю держави та створених нею митних органів у взаємодії з іншими державними органами щодо забезпечення зовнішньополітичної і особливо зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва. Сучасне уявлення про митну справу охоплює складний комплекс відносин, безпосередньо пов'язаних із зовнішньою та внутрішньою політикою держави.

Відповідно до ст. 3 МК України митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, заснованої на додержанні визнання міжнародних відносин, систем класифікації і кодування товарів, єдиної форми декларування експорту і імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів[1, 17].

Мито - податок, стягнутий державою з товарів, транспортних засобів, інших предметів, що перемішуються через митний кордон по ставках митного тарифу. зовнішньоекономічний митний товар

Митний тариф - перелік товарів, з яких стягуються мита, із вказівкою ставок митного податку на одиницю даного товару.

Відомо, що чим вищий рівень імпортного мита, тим більший захист отримують національні виробники від держави. Тому при аналізі наслідків від застосування митного тарифу необхідно з'ясувати, який рівень захисту забезпечує мито. Імпортне мито захищає не тільки національні фірми, що виробляють імпортозамінний товар, але й доходи працюючих на цих підприємствах, а також доходи галузей, що постачають для національного виробника сировину і матеріали[1,74].

Фактичний рівень захисного мита (the effective rate of protection) імпортних товарів розраховується виходячи з розміру мита, яке застосовується стосовно імпорту комплектуючих. Розмір мита визначається як величина (у відсотках), на яку збільшується в результаті функціонування всієї тарифної системи створена в даній галузі додана вартість одиниці товару[2, 34].

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Визначення оптимального для держави мита

Під оптимальною ставкою тарифу (optimal tariff rate) -- розуміють такий рівень ставки, який принесе чистий виграш, тобто забезпечить максималізацію рівня національного економічного добробуту. Дане становище країни -- монополіста, що отримало назву монопсонії (тобто монополії покупця) може існувати навіть у тому разі, коли на внутрішньому ринку жодна із національних фірм її не має. Яскравим прикладом монопсонії у світовій торгівлі є США. США на практиці використовують свою монопсонну владу в таких галузях світової торгівлі, як ринки телевізорів, мотоциклів, машин та ін. товарів.

Маючи таку владу над ціною зарубіжних постачальників, країна використовує дану перевагу за допомогою імпортного тарифу. Оскільки країна А вирішила застосувати невелику ставку імпортного мита стосовно товару X, то це зумовить зростання внутрішньої ціни, яку будуть сплачувати споживачі за іноземні товари. Але при монопсонії країни тарифна націнка разом зі збільшенням внутрішніх цін зумовить зниження Ціни іноземного постачальника. Якщо іноземні постачальники зможуть забезпечувати виробництво і поставки до країни А меншої кількості товарів з більш низькими граничними витратами, то вони радше всього підуть на зниження продажної ціни товару X у країні А, для того щоб обмежити скорочення свого продажу в цій країні, а також щоб вистояти у ціновій конкуренції з товарами національного виробництва. Це і дасть змогу даній країні отримати виграш від застосування імпортного тарифу Але незважаючи на те, що за весь обсяг імпортного товару X країні А вдалося виплатити нижчу ціну, внутрішня ціна на товар для споживачів на даному ринку в результаті застосування мита підвищиться.

Оптимальний тариф як складова частина ціни, що сплачується іноземними постачальниками., дорівнює величині, зворотній еластичності імпорту. Тобто, чим нижче еластичність імпорту за ціною (обсяги імпорту змінюються несуттєво за коливання цін, тим вища ставка оптимального тарифу. І навпаки, чим вища еластичність імпорту за ціною (при зростанні цін обсяги скорочуються пропорційно), тим нижча ставка оптимального тарифу.

Дану залежність можна сформулювати так: чим менш гнучка політика іноземних постачальників, які підтримують приблизно однаковий рівень імпорту, тим більша вірогідність отримання країною додаткових коштів за їхній рахунок, і навпаки, якщо еластичність їхніх поставок велика, а ціна світового ринку залишається незмінною, тим менше шансів у країни заробити додаткові кошти, оскільки вона не може вплинути на іноземних виробників і змусити їх продавати товари за нижчими цінами. У даному разі введення митного тарифу буде збитковим. Оптимальний тариф у даній ситуації дорівнюватиме нулю, тобто взагалі немає ніякого сенсу його вводити.

Слід зауважити, що навіть тоді, коли оптимальний тарифу обумовлює економічний виграш однієї країни, світова економіка в цілому втрачає. Це пов'язано з перерозподілом доходів від однієї країни до іншої. Кожний долар виграшу країни А (сегмент є) отримано тільки за рахунок іноземних постачальників. Світова ж економіка не отримала ніякого позитивного ефекту від подібного перерозподілу доходів за Цінами. Але іноземні постачальники постраждали ще більше, вони втратили Ще й величину/, у розмірі якої вони мали б отримати додатковий прибуток, якби митний тариф не зумовлював скорочення обсягів імпорту.

Вважаємо, що при використанні оптимального тарифу як інструменту зовнішньоекономічної політики необхідно враховувати такі закономірності:

* ставка оптимального тарифу завжди позитивна і знаходиться в проміжку між нульовою і заборонною ставкою мита;

* ставка оптимального тарифу завжди відносно невелика. Розрахунки засвідчують, що для великої країни виграш від покращання умов торгівлі перевищує виникаючі економічні збитки тільки у тому випадку, якщо ставка імпортного тарифу відносно невелика і якщо якомога більша частина його перекладається на іноземних постачальників за рахунок зниження світових цін на імпортний товар;

* оптимальний тариф сприяє економічному виграшу однієї країни, але призводить до втрат міжнародної економіки в цілому, оскільки є лише перерозподілом доходів від однієї країни до іншої. Світове господарство в цілому отримує ефекти захисту і споживання, тобто несе втрати через необхідність розвитку менш ефективного, у порівнянні із зарубіжним, внутрішнього споживання в усіх країнах світу.

1.2 Функції Секретаріату Всесвітньої митної організації (ВМО)

Всесвітня митна організація, ВМО (англ. World Customs Organization, WCO; фр. Organisation mondiale des douanes, OMD) -- міжнародна міжурядова організація зі штаб-квартирою в Брюсселі, Бельгія. Членами ВМО є митні адміністрації майже всіх країн світу. Робота ВМО сконцентрована у сфері розробки міжнародних інструментів, конвенцій з питань класифікації товарів, митної вартості, правил походження товарів, митних зборів, безпеки ланцюгу постачання товарів, спрощення процедур міжнародної торгівлі, боротьби з правопорушеннями в митній сфері та незаконним переміщенням контрафактної продукції (захист прав інтелектуальної власності), а також боротьби з корупцією. ВМО приділяє особливу увагу програмам інституціонального розвитку, метою яких є надання підтримки при проведенні реформ та модернізації митних служб. ВМО розробила Гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС), а також адмініструє дві Угоди Світової організації торгівлі (СОТ): Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (митна вартість) та Угода про правила визначення країни походження товарів.

Основна функція роботи Генерального секретаріату -- це координація дій Ради митного співробітництва. Генеральний секретаріат складається із 100 осіб. Держави-учасниці забезпечують секретаріатові необхідний штат для виконання проектів.

Комітет з оцінки товарів з митними цілями також почав свою роботу в 1960 p., і основна його діяльність спрямована на досягнення максимальної однозначності при оцінці товарів, спрощення ведення переговорів шодо митних тарифів і спрощення зіставлення зовнішньоторговельної статистики шляхом уніфікації бази для оцінки товарів. Комітет видає інформаційні збірники, в яких дає рекомендації з митної оцінки товарів. До функцій комітету входять порівняння і розповсюдження інформації відносно оцінки товарів у різних країнах, вивчення національних правил, процедур і практики окремих держав щодо використання Брюссельських принципів, вироблення рекомендацій РМС і країн-учасниць щодо збереження однозначності в тлумаченні і використанні принципів і єдиних стандартних процедур.

Нині відповідно до положеннями Конвенції з організації СОТ функцій СОТ ставляться:

- вивчення всіх питань, що з співробітництвом у митної області;

- вивчення технічних аспектів і стабільності економічних чинників, пов'язаних із роботою митних органів, щоб пропонувати членам СОТ практичні кошти досягнення найбільшої гармонії і однаковості в митному справі;

- як готувався проект конвенцій і правок конвенціям, і навіть вироблення рекомендацій з використання урядами зацікавлених країн;

- вироблення рекомендацій задля забезпечення єдиної інтерпретації при застосуванні положень конвенцій й забезпечення застосування цих положень;

- вироблення у належній обсязі рекомендацій для врегулювання розбіжності з питанням інтерпретації застосування положень конвенцій;

- забезпечення поширення інформації з питань митних правив і процедур;

- надання з власної ініціативи або навіть за зверненнями урядів зацікавлених країн консультаційних послуг за митних питань у межах засад конвенцій, вироблення рекомендацій та надання інформаційних послуг;

- співробітництво коїться з іншими міжурядовими організаціями з різним питанням у межах своєї компетенції.

З невеличкого починання СОТ перетворився на динамічну організацію зі світовим впливом. З приходом ХХІ сторіччя митні організації усього світу прагнуть сприяти міжнародну торгівлю шляхом полегшення законного переміщення товарів через кордону. У той самий саме час митним організаціям доводиться змагатися з усе більш більшою кількістю найвитонченіших видів митних правопорушень.

Нині Рада митного співробітництва називається Всесвітньої митної організації (СОТ) - це міжурядова організація, завданням якої входить забезпечення у вигляді співпраці між урядами всіх країн найвищої гармонії і єдиної підходу до розв'язання митних завдань в усіх країнах світу на ім'я інтересів міжнародної торгівлі.

Отже, можна дійти невтішного висновку, що перетворення на митному справі супроводжувалося значними змінами основних цілей і державних функцій митних органів, які, з одного боку, були значно розширено, з іншого - зазнали перерозподілу. Функції безпосереднє керівництво оперативної діяльністю на місцях поступово переходять до регіональних митним управлінням. Частина функцій у сфері науково - технічної політики, капітального будівництва передається в підлеглі митному комітету організації.

1.3 Яка різниця між фактурною та митною вартістю товару

Іноді у засобах масової інформації фігурують поняття «митна вартість» і «фактурна вартість». Як правило, людині, яка не є фахівцем у податковій системі, досить важко розібратися, яка різниця між митною і фактурною вартістю. Тому зараз з'ясуємо їхні відмінності. Відмінності між митною і фактурною вартістю Різниця між митною та фактурною вартістю полягає, передусім, у різній функціональній значущості. Якщо митна вартість є основною для системи митного оподаткування, то фактурна вартість є основою системи валютного контролю, а також базою для розрахунку митної вартості.

Митна вартість розраховується в національних грошових одиницях, а фактурна -- у вільноконвертованій валюті, яка зазначається у рахунку-фактурі.

Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Митна вартість використовується для визначення бази для нарахування ввізного мита та бази оподаткування ПДВ, що сплачується при імпорті. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.

Фактурна вартість - це вартість, яка фактично оплачена або підлягає оплаті, або має бути компенсована зустрічним надходженням товарів, і яка вказується в рахунку-фактурі, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу. Фактурна вартість відображається у вантажній митній декларації в іноземній та національній валюті за курсом НБУ на дату її подання до митного органу. Ми з'ясували відмінності між митною і фактурною вартістю. Сподіваємось, що ця інформація не лише буде корисною для вас у разі питання ввезення товарів з-за кордону, але і поглибить

2. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Вхідні дані: Імпортне мито кінцевого продукту складає 15%; зважене середнє мита на імпортовані складові частини кінцевого продукту, які складають ј його ціни, дорівнює 10%.

Якою буде фактична ставка мита на кінцевий продукт?

Розв'язання: При введенні адвалерного мита на імпорт бавовняного прядива у розмірі 16,7%, його вартість у розрахунку на одиницю продукції становитиме: 0,3*1,167=0,3501 дол.

Звідси розподіл вартості одного виробу для національного виробника з урахуванням ставки мита у розмірі 25% на готову продукцію становитиме:

0,3501(бавовна) + 0,3(інші волокна) + 0,5999(додана варт.) = 1,25 дол.

Розрахунок фактичного рівня захисту тарифу здійснюється за формулою:

Звідси:

Відповідь: розподіл вартості одиниці продукції після введення мит є наступним: 0,3501 дол. або 28% - бавовняне прядиво, 0,3 дол. або 24% - інше прядиво, 0,5999 дол. або 48% - бавовняне прядиво. Рівень фактичного захисту тарифу становить 28,55%.

ВИСНОВОК

В результаті виконання контрольної роботи було закріплено, поглиблено та систематизовано набуті теоретичні знання, а також глибше вивчено порядок нарахування та сплати мита, класифікацію митних платежів, а також досліджено питання чому для цілей аграрного протекціонізму ЄС використовується система комплексних зборів, а не мит. Окрім цього на основі початкових даних було розраховано розподіл ціни готової продукції і обчислено фактичний рівень захисту тарифу для національної економки після введення мита на готову продукцію та її комплектуючі.

Таким чином, в ході роботи було визначено, що переміщення товарів при експорті чи імпорті через митний кордон держави обов'язково підлягає митному оформленню, яке означає процес документального підтвердження факту експорту чи імпорту певної кількості товарів на певну суму. Основним документом при митному декларуванні для юридичних, фізичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності є митна декларація.

Мито сплачується митним органам України, а за товари та інші предмети, які пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, підприємствам зв'язку. Сплачується мито в національній валюті України за встановленими ставками виходячи з митної вартості товару.

В Україні застосовуються такі види мита:

- адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

- специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

- комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення. Мито також класифікують на ввізне і вивізне (зокрема, більшість країн відмовилася від встановлення вивізного мита для стимулювання власних експортерів).

Спільний с/г ринок було створено після підписання Радою в травні 1966 р. угоди щодо пропозицій про фінансування с/г політики. В ЄС використовується декілька основних видів цін. Орієнтовні ціни, які країни ЄС вважають за необхідне підтримувати на національних ринках у внутрішньо регіональному обороті. Як базові інструменти політики захисту національних сільгоспвиробників у розвинених країнах застосовуються митні збори й компенсаційні платежі, які покривають різницю між внутрішніми й імпортними цінами, а також компенсаційні платежі експортерам сільськогосподарської продукції, які дозволяють вивозити сільськогосподарську продукцію з цих країн на світовий ринок, де склалися більш низькі ціни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Георгіаді Н.Г., Передало Х.С., Князь С.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. - 236с.

2. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 696с.

3. Єгоров О.Б. Митна економіка (Україна > СОТ > ЄС): Посібник. - Одеса: ПЛАСКЕ ЗАТ, 2005. - 226с.

4. Аграрна політика ЄС - Освіта.UA[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/politolog/15052/

5. Сутність та напрями державного регулювання аграрного ринку в зарубіжних країнах[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://academy.gov.ua/ej/ej3/txts/GALUZEVE/06-MAYSTRO.pdf

6. Зовнішньоекономічна діяльність та митна справа. Збірник нормативно-правових актів / Упорядник Камлик М.І. - К.: Атака, 2004. - 680с.

7. Козик В.В., Панкова Л.А., Григор'єв О.Ю., Босак А.О. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум.- 2-ге вид., перероб. І доп. - К.: Вікар, 2006. - 589с.

Размещено на Allbest.ru