Облік конфіскованих активів суб’єктів міжнародної економічної діяльності на етапі їх реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік конфіскованих активів суб'єктів міжнародної економічної діяльності на етапі їх реалізації

Постановка проблеми

Актуальною проблемою сьогодення є реалізація конфіскованих активів суб'єктів міжнародної економічної діяльності в умовах недостатньої прозорості обліку. Причиною цього є як нестабільна кількість учасників процесу, якщо йдеться про потенційне залучення зберігачів такого майна, так і розпорошення положень регулюючого цей аспект обліку законодавства по численним нормативно - правовим актам. А якщо врахувати, що більшість учасників процесу зберігання та реалізації можуть бути як бюджетними установами, так і приватними підприємствами, то виникає також і питання оперативності обліку, що має наслідком невпевненість в актуальності облікової інформації.

Виходячи з перелічених міркувань пропонується створення та запровадження «Реєстру активів вилучених митницею» (далі -- РАВМ), що дозволить збирати інформацію всіх учасників процесу розпорядження конфіскованими активами суб'єктів міжнародної економічної діяльності, що особливо актуально на етапі використання розгалуженої мережі зберігачів та продавців, забезпечуючи оперативними даними усіх зацікавлених в ефективності та прозорості осіб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Недостатня кількість інформації у вітчизняних фахових джерелах із теми дослідження свідчить про те, що питання обліку та контролю конфіскованих активів міжнародної економічної діяльності не було належним чином опрацьоване. Проте, проблеми методики й організації обліку зовнішньоекономічної діяльності вивчались у роботах: І.О.Лукашової, О.М.Головащенко [4], В.М.Небильцової, О.В.Небильцової, О.В.Овдій [9], М.Ф.Огійчук, В.Г.Шандурської, М.І.Беленкової [10]. Облік міжнародних операцій був висвітлений у підручниках під редакцією Ю.А.Кузьмінського [11]. Акцент на облік зовнішньоекономічної діяльності підприємств у своїй роботі ставили Л.О.Кадуріна та М.С.Стрельнікова [2]. Тема автоматизації обліку й контролю міжнародних економічних операцій розкривається в монографії Ю.А.Кузьмінського [3]. Однак, серед висвітлених тем, не було обліку та контролю конфіскованих активів суб'єктів міжнародної економічної діяльності. Водночас, законодавче регулювання цього питання ускладнене значним розпорошенням інформації по нормативно- правовим актам України, а наміри звести їх в у Порядок обліку, зберігання, оцінки та роз поряд- ження конфіскованим, вилученим, безхазяйним та іншим майном, що на законних підставах переходить у власність держави або територіальної громади, виявились марними [15]. Однак, у 2014 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, вирішила погодити згаданий проект із зауваженнями [16]. Паралельно, відбувався старт експерименту Міністерства юстиції України з реалізацією конфіскованих активів на електронних торгах[8]. Однак, такі зміни також не вплинули на активність обговорення у фахових виданнях цього питання.

Необхідність оптимізації та вдосконалення процесів збору й обробки облікової інформації щодо конфіскованих активів суб'єктів міжнародної економічної діяльності та контролю за їх актуальністю на тлі недостатнього висвітлення такого питання в фахових виданнях України і визначили актуальність дослідження.

Методологія дослідження. В процесі дослідження обліку конфіскованих активів суб'єктів міжнародної економічної діяльності та їх реалізації використані загальнонаукові та специфічні методи. З метою встановлення причинно-наслідкових зв'язків між процесами, явищами та господарськими фактами застосовувались методи аналізу та синтезу, ін.- дукції та дедукції. Для дослідження специфіки організації обліку реалізації конфіскованих активів на різних видах спеціалізованих торгівельних організаціях, використано методи порівняння і групування.

Однозначно потрапити до РАВМ мають дані про спеціалізовану торгівельну організацію. І, якщо не з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, то хоча б з паперового договору, сама назва якого вже вказує на спосіб реалізації: Договір комісії; Договір про реалізацію арештованого майна на аукціоні; Договір про реалізацію товарів. Вагомими реквізитами тут є, окрім номера, дати, назви торгівельної організації разом з її кодом за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, дані про активи, що їх потрібно реалізувати, а також грошовий аспект винагороди за збут.

Найголовнішими даними Акта є ті, що розкривають інформацію про активи в процесі їх передачі. Їхня назва та кількість разом з одиницею виміру та обліку мають бути коректно вказані та про дубльовані в РАВМ. Це дасть можливість глобально (в маштабах України) простежувати шлях розпорядженням майна на будь-який заданий момент часу. Такий документ повинен містити і вартість активів і навіть графу, в якій вона буде зазначена, вказувати на подальші дії з активом: зберігання чи реалізацію.

Отже, в першу чергу заповненню та перенесенню підлягають документи, що засвідчують отримання майна торговельною організацією. Це може бути Квитанція (перший примірник) для комісійної торгівлі, Акт передачі арештованого майна для аукціонів, Акт опису, оцінки та передачі майна, якщо йдеться про реалізацію до прийняття рішення про конфіскацію. Всі документи мають тотожні поля до заповнення: дату, номер, посаду, прізвище, ім'я та по- батькові відповідальної особи, та вже звичний перелік даних конфіскованих активів, тобто їх назви, кількість та вартість. Єдина відмінність - Квитанція повинна виписуватись на кожну окрему групу однорідних товарів.

Наслідком перших двох невдалих реалізацій у двомісячний та місячний строк, як у комісійній торгівлі, так і на прилюдних торгах, виступає переоцінка в сторону зменшення вартості. Посвідчують таку уцінку Акт на уцінку комісійних товарів для комісійної торгівлі, Акт уцінки майна для аукціонів та Акт про уцінку товарів для досудової реалізації. Їх дані однакові (як і потреба в їхньому відображенні в РАВМ): номер Акта та дата Акта. За ними має бути зазначена інформація про саму переоцінку і вказуватись у двох вимірниках: національній валюті України та у відсотках до вартості, що передувала переоцінці. Якщо з абсолютними змінами у вартості питань виникнути не може, то з відсотками не все так просто. Отже, якщо мова йде про вартість активу, з якою він був виставлений на продаж або стартову ціну для аукціону, то за першу переоцінку вона може зменшитись не більше, ніж на 30%, а за другу -- не більше 50% від тієї ж початкової ціни реалізації [1, ст. 62.5]. Та коли вже мова йде про вартість встановлену суб'єктом оціночної діяльності, ще до вибору спеціалізованої торгівель- ної організації, яка, зазвичай, менша за потенційну вартість при реалізації, то за кожну з уцінок, сума не може бути змінена більше ніж на 20% [13, п. 12].

Останньою фазою для конфіскованого активу в ході вдалої реалізації є його продаж. Після цього обліковуватись будуть вже грошові кошти, а сам товар вийде з власності держави. Тож, на цьому етапі має бути відображена та занесена в РАВМ інформація про суму грошових коштів, яку спеціалізована торгівельна організація отримала внаслідок своєї діяльності стосовно конкретного активу та відповідне документальне забезпечення. Кількість необхідних для цього документів варіюється. Для комісійної торгівлі це може бути простий Товарний чек та Податкова накладна. Та для аукціону, окрім документації, що свідчить про рух коштів, необхідна і така, що вказуватиме на продаж конкретного активу та суму, що має бути за нього виручена. Таким виступає Протокол проведення аукціону або експериментальний Протокол проведення електронних торгів. Кожен з цих документів містить такі реквізити, як номер, дата і сума.

Щодо протоколів, то слід зауважити, що в них може зустрічатись сума додаткової винагороди організатору прилюдних торгів, включаючи податок на додану вартість. А також варто зважати на ту обставину, що Протоколи не гарантують придбання товару, а лише встановлюють потенційних покупця і ціну продажу. Тож, слід переконатись і в завершенні процедури обміну грошей на товар. Така дія посвідчується Актом про проведений аукціон або, у випадку експерименту з електронними торгами, Актом про проведені електронні торги.

Призначенням РАВМ є інтеграція облікової інформації від усіх учасників процесу реалізації таких активів. І саме такий стан справ, коли вся інформація сконцентрована в одному джерелі та доступна для осіб, що приймають управлінські рішення, є найбільш сприятливим для ефективного розпорядження конфіскованими активами. На жаль, сьогодні потрібні дані розпорошені в численних реєстрах або навіть у паперових документах, які не мають електронного аналога і знаходяться в розпорядженні низки відомств та приватних підприємств, а отже, ситуація надто далека від ідеальної. І хоч обмін інформації між усіма згаданими суб'єктами відбувається, та його швидкість, а тому і якість, надто низька для відображення поточного стану розпорядження конфіскованими активами, що, в свою чергу, не дозволяє приймати оперативні рішення через нестачу актуальної інформації.

РАВМ пропонується як платформа для обміну інформацією в режимі реального часу. Це дозволить отримувати облікову інформацію про зміну вартості, кількості, якості активів усім зацікавленим учасникам одночасно з документуванням такої господарської операції, а отже і швидше приймати рішення на основі якісних даних.

Перелік використаних джерел

1. Кадуріна Л. О. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації: Навчальний посібник / Кадуріна Л. О., Стрельнікова М. С. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 606 с.

2. Кузьмінський Ю.А. Автоматизація оперативного обліку та контролю міжнародних економічних операцій: монографія / Ю.А. Кузьмінський. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 268 с.

3. Лукашова І. О. Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності: навчальний посібник для студентів денного і заочного відділень спеціальностей «Облік і аудит» та Міжнародна економіка» /О.І.Лукашова, О. М. Головащенко. - Львів: Магнолія 2006, 2009. - 288 с.

4. Небильцова В. М. Облік зовнішньоекономічної діяльності: навчальний посібник /В.М.Небильцова, О.В.Небильцова, О.В.Овдій. - К.: Хай-Тек Прес, 2007. - 256 с.

5. Облік зовнішньоекономічної діяльності: навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / [М.Ф.Огійчук,Г.Шандурська, М.І.Беленкова та ін.]; - К.: Алерта, 2009. - 332 с.

6. Облік міжнародних операцій: підручник / Ю.А.Кузьмінський, В.Г.Козак, Л.І.Лук'яненко, О.В.Небильцова; Зза заг. ред. Ю.А. Кузьмінського. - К.: КНЕУ, 2006. - 336 с.

7. Олексієнко Р.Ю. Проблема вибору економічно ефективного виду санкцій за порушення митних правил суб'єктами ЗЕД // Вісник Академії митної служби України. Серія: “Економіка”. -- 2011. -- № 1 (45). --27-33.

Размещено на Allbest.ru