Характеристика митних формальностей, які виконуються при митному контролі повітряного судна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика митних формальностей, які виконуються при митному контролі повітряного судна

Постановка проблеми

митний контроль повітряний судно

Порядок переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів (залежно від обраного виду транспорту) має свою специфіку при застосуванні посадовими особами митниці тих або інших митних формальностей. Звичайно, в МК України неможливо висвітлити особливості здійснення таких формальностей на різних видах транспорту. Недостатнє правове регулювання на рівні кодифікованого акту нор- мотворець спробував ліквідувати шляхом розробки відповідних технологічних схем, інструкцій, порядків митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення при їх переміщенні через митний кордон України різними видами транспорту. Щодо повітряного транспорту, зазначмо, що до цього часу діє Інструкція про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 06.04.2004 р. № 240 [1]. Норми цього нормативного акту в значній частині вже не відповідають чинному законодавству, що обумовлено набранням чинності МК України 2012 р. Лише в кінці серпня 2017 р. на сайті Державної фіскальної служби України був розміщений проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті» [2], який винесений на публічне обговорення.

Аналіз останніх досліджень. Питанням організації та здійснення митного контролю в юридичній літературі приділяється значна увага і це публікації Ю.М. Дьоміна, А.В. Мазура, І.В. Міщенко, П.В. Пашка, Д.В. Прийма- ченка, М.Г. Шульги тощо. Є окремі дослідження порядку здійснення митного контролю на деяких видах транспорту і це статті Є.В. Додіна, С.А. Трофімова (морський та річковий транспорт). Однак поза увагою вчених та практиків залишились питання дослідження порядку організації та проведення митного контролю на повітряному транспорті. У зв'язку з цим метою статті є дослідження порядку виконання митних формальностей із виокремленням конкретних дій при митному контролі повітряного судна.

Виклад основного матеріалу

Для того, щоб охарактеризувати специфіку митних формальностей на повітряному транспорті, необхідно: по-перше, мати уявлення про повітряне судно; по-друге, визначити види повітряних суден, за допомогою яких переміщуються вантаж, багаж, пасажири через митний кордон України.

Звісно, в МК України не міститься поняття повітряного судна і тому необхідно використовувати норми повітряного права, у першу чергу, Повітряного кодексу України (далі - ПК України). Відповідно до п. 79 ч. 1 ст. 1 цього кодексу, повітряне судно - апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні [3].

Юридична класифікація повітряних суден звичайно провадиться за ознакою їхнього цільового використання. Згідно ч. 1ст. 38 ПК України повітряні судна поділяються на державні та цивільні [3]. У ст. 1 ПК України міститься визначення і державного, і цивільного повітряних суден. Так, державним повітряним судном є повітряне судно, що застосовується у військовій, прикордонній службі, службі цивільного захисту, в органах Національної поліції та органах доходів і зборів, а цивільним повітряним судном є повітряне судно, що не належить до державних повітряних суден. Саме цивільними повітряними суднами і здійснюються міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

Законодавець виокремлює регулярні та нерегулярні повітряні перевезення. Регулярним повітряним перевезенням є повітряне перевезення, під час якого всі місця для перевезення пасажирів, багажу і пошти доступні для загального платного користування, а перевезення здійснюється між одними і тими самими пунктами відповідно до опублікованого розкладу чи в установлені проміжки часу, або з частотою, яка свідчить про регулярність польотів, а нерегулярними є повітряні перевезення, що не підпадають під визначення терміну «регулярне повітряне перевезення» [3].

Відмітимо, що у міжнародній практиці цивільної авіації виникло безліч форм і різновидів договорів про надання повітряного судна або його місткості. Необхідно виділити три основні різновиди таких договорів: фрахтування на один або кілька рейсів (чартер), фрахтування на час (тайм-чартер) і найму (оренди) повітряного судна.

Найбільш розповсюдженим із зазначених видів договорів є чартер. Згідно п. 104 ч. 1 ст. 1 ПК України чартерне повітряне перевезення - це нерегулярне повітряне перевезення, що здійснюється на підставі договору чартеру (фрахтування), за яким авіаперевізник надає фрахтівнику або фрахтівникам за плату визначену кількість місць або всю місткість повітряного судна на один або декілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти, що зазначені фрахтівником [3].

Відповідно до назви, відмінністю тайм-чартеру від рейсового є те, що повітряне судно надається фрахтувальнику на певний час, а не на рейс. У зв'язку з цим іноді вважають основним критерієм розмежування цих двох видів чартерів за способом розрахунку їхньої вартості: при чартері за основу береться вартість льотної години з урахуванням числа рейсів, а при тайм-чартері враховується загальний час, протягом якого судно знаходилося в розпорядженні фрахтувальника.

Найм (оренда) повітряного судна відрізняється від фрахтування тим, що за договором оренди одна авіакомпанія (орендодавець) надає повітряне судно іншій авіакомпанії (орендареві) у її повне розпорядження. Судно може бути надано або без екіпажу, або з екіпажем за умови, що такий екіпаж перейде в підпорядкування орендаря.

Таким чином перевезення вантажів, пасажирів у міжнародному повітряному сполученні здійснюються регулярними і нерегулярними (чартерними) повітряними перевезеннями.

Митний контроль повітряних суден і товарів здійснюється виключно посадовими особами митниць у формах та обсязі, визначених за результатами застосування системи управління ризиками, в тому числі із використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 МК України попереднє повідомлення органів доходів і зборів про намір ввезти товари на митну територію України на повітряному судні, яке під час перебування на митній території України не робить зупинки у аеропортах, розташованих на цій території, не здійснюється [4].

Митний контроль повітряного судна і товарів здійснюється:

у випадку прибуття (приліт) на митну територію України, - після проведення прикордонного контролю;

у випадку вибуття (відліт) з митної території України, - до початку прикордонного контролю [5].

У пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для повітряного сполучення, авіаперевізник або експлуатант аеропорту надає загальну інформацію про кількість рейсів, запланованих на наступну добу, і з яких населених пунктів, що подається в кінці кожної доби на наступну добу (наприклад, Тель-Авів (2 рейси), Мінськ (1 рейс), Варшава (1 рейс), Стамбул (2 рейси), Делі чартер (1 рейс)).

Першою формальністю у випадку прибуття повітряного судна є повідомлення посадових осіб митниці та отримання відповідних документів. Відповідно до ч. 4 ст. 70 ПК України з метою прискорення та спрощення процедур митного та прикордонного оформлення авіаперевізник або експлуатант аеропорту, або суб'єкт наземного обслуговування надсилає до органу охорони державного кордону та органів доходів і зборів, які провадять діяльність у пунктах пропуску для повітряного сполучення, попередню інформацію про членів екіпажу, пасажирів, імпортні, експортні та транзитні вантажі, які перевозяться повітряними суднами [3].

Подання поточної інформації є першою дією, яка здійснюється одразу після відправлення рейсу з аеропорту вильоту, але не пізніше ніж за ЗО хвилин до посадки повітряного судна в аеропорту України і надається по кожному міжнародному рейсу, на якому здійснюється перевезення пасажирів, вантажів та який виконується до аеропортів України. За змістом інформація складається із наступних даних: по-перше, загальна інформація про рейс, в якій вказується номер рейсу, код перевізника, час та дата вильоту повітряного судна; по-друге, під час перевезення пасажирів вказується прізвище, ім'я пасажира, стать, громадянство, дата, місяць, рік народження, серія, номер паспортного документа; по третє, під час перевезення вантажу вказується серійний номер авіаційної вантажної накладної; ім'я (назва) та адреса вантажовідправника, ім'я (назва) та адреса вантажоодержувача, кількість вантажних місць, вага брутто (вага/одиниця виміру), найменування товарів та інших предметів, характер вантажу, задекларована цінність вантажу (якщо існує) [6].

У поточній інформації також містяться відомості про термінал (стосується великих аеропортів), в якому пасажири проходитимуть контроль, номер стоянки повітряного суднаіуточняється порядок доставки посадових осіб контрольних служб на стоянку (зі стоянки) повітряного судна.

Наступною дією після отримання поточної інформації є формування складу митного наряду для огляду повітряного судна шляхом призначення начальником зміни підрозділу митниці в пункті пропуску інспекторів. Також призначається старший митного наряду. До функцій старшого наряду входить, насамперед, складання плану- завдання щодо здійснення митного огляду повітряного судна. У плані-завданні вказується роль кожного учасника митного наряду при огляді літака, а саме: в якій послідовності буде здійснений огляд повітряного судна; розподіл ролей інспекторів митного наряду при огляді повітряного судна (багажні, вантажні відсіки, пасажирський салон, кабіна пілотів тощо).

По прибутті літака митний наряд прямує на стоянку повітряного судна. Першим на борт повітряного судна піднімається, при потребі, уповноважений представник санітарно-епідеміологічної служби з метою з'ясування санітарно-епідеміологічної ситуації на борту літака і уне- можливлення поширення інфекцій на території України. За сприятливої санітарної-епідеміологічної ситуації на борт повітряного судна піднімається посадова особа митного наряду.

Останньою дією при виконанні досліджуваної формальності є отримання від командира повітряного судна відповідних документів. При цьому посадова особа митниці перевіряє наявність усіх документів, повноту даних, занесених до генеральної декларації, опитує командира повітряного судна щодо наявності на борту літака товарів, у тому числі таких, що надійшли без товаросупровідних документів, або документів, що надійшли без товарів і після перевірки проставляє на генеральній декларації відбиток штампу «Під митним контролем» та робить відповідні записи у разі наявності зауважень або застережень.

Таким чином, митна формальність - повідомлення посадових осіб митниці та отримання відповідних документів складається із наступних дій: подання поточної інформації щодо конкретного рейсу; формування складу митного наряду для огляду повітряного судна; отримання від командира повітряного судна відповідних документів.

Наступною митною формальністю є проведення огляду повітряного судна. Відповідно до ч. 2 ст. 359 МК України митному огляду не підлягають засоби повітряного транспорту, які перевозять офіційні державні делегації [4].

В юридичній літературі виділяються три основні способи огляду - концентричний, ексцентричний і фронтальний. Перший спосіб складається з огляду транспортних засобів або інших предметів від периферії до центра. Відповідно до другого способу огляд проводиться від центра до периферії, і третій спосіб - огляд від однієї з границь, прийнятої за вихідну, до іншої, протилежної границі [7, с. 902].

При митному огляді повітряного судна може бути використаний один або декілька з його видів (рішення про застосування того або іншого виду огляду повітряного судна приймає старший зміни, або старший митного наряду за результатами застосування системи управління ризиками): ідентифікаційний огляд; частковий огляд; повний огляд. Слід звернути увагу, що наказом Державної митної служби України від 06.04.2004 р. № 240 [1] передбачаються такі види огляду повітряного судна як загальний, вибірковий та поглиблений, що не відповідає ч. 2 ст. 338 МК України.

Ідентифікаційний огляд повітряного судна складається з перевірки вантажу, пошти, запасів, призначених для споживання, на предмет їх відповідності поданим товаросупровідним документам. За загальним правилом огляд повітряного судна починається з кабіни пілотів, потім вестибюль, пасажирський салон, хвостовий відсік (залежно від моделі повітряного судна може бути кілька вестибюлів, пасажирських салонів тощо). Із зовнішнього боку провадиться огляд багажників, технічних люків, площин, шасі. Таким чином, огляд літака здійснюється як із зовнішнього боку, так і зсередини.

При частковому огляді провадиться ідентифікаційний огляд повітряного судна із розкриттям деяких вузлів, технічних відсіків. Якщо при проведенні ідентифікаційного огляду старший групи приймає рішення щодо необхідності часткового огляду, про це інформується старший зміни, яким може бути прийнято рішення щодо збільшення кількості групи огляду повітряного судна.

Повний огляд провадиться у випадках, коли під час ідентифікаційного або часткового огляду виявлені ознаки, що вказують на наявність схованок на повітряному судні.

За узгодженням зі старшим наряду прикордонних військ, надається дозвіл представнику служби перевезень на висадку пасажирів. Контроль за висадкою пасажирів та їхньою доставкою до залу аеропорту здійснюється інспектором, призначеним старшим оглядової групи. Огляд літака починається після надання всіх необхідних документів, а також після висадки пасажирів. За наявності вантажу вантажні відсіки оглядаються після їхнього вивантаження.

Таким чином, першою дією при виконанні формальності щодо огляду повітряного судна є надання дозволу на висадку пасажирів та вивантаження товарів з борту літака.

Наступною дією є безпосереднє проведення огляду повітряного судна. При здійсненні митного огляду літака необхідно враховувати наступні обставини: приналежність повітряного судна; держава, де зареєстровано повітряне судно; літерний, регулярний або чартерний рейс; маршрут польоту; наявність посадок у інших державах; наявність міждержавних угод щодо повітряних сполучень між Україною та країною власником повітряного судна.

Також слід звертати увагу на: інформацію від контролюючих служб (як іноземних, так і національних) про можливість здійснення порушень митних правил або контрабанди; країну - відправника вантажу; цілісність митного забезпечення вантажу; наявність слідів розкриття упакування; відповідність виду упакування типові товару; оформлення товаросупровідних документів різними печатками; велику страховку товару при його низькій вартості.

При проведенні огляду повітряного судна необхідно дотримуватись наступних правил: робити огляд тільки в присутності бортінженера або представника екіпажу; для попередження ушкоджень повітряного судна при необхідності розібрати або відкрити що-небудь, слід звернутися до представника екіпажу або техніка аеропорту; огляд провадиться в суворо визначеній послідовності, щоб жодна з частин повітряного судна не залишилася непереві- реною; при виявленні схованки до її розкриття необхідно (за можливістю) її сфотографувати і скласти технічно грамотний опис побудови схованки, обставин її виявлення. При цьому фотографується частина повітряного судна або місце розташування схованки, а також схованка до і після розкриття; по закінченню огляду доповісти старшому зміни про результати митного огляду.

Останньою дією при виконанні досліджуваної формальності є складання акту відповідної форми за результатами огляду. Крім того, якщо відсутні зауваження, представник митного наряду (не обов'язково старший наряду) проставляє на генеральній декларації відбиток особистої номерної печатки, а за їх наявності, зауваження вказуються у генеральній декларації і відбиток особистої номерної печатки проставляється після усунення таких зауважень.

Таким чином, митна формальність - огляд повітряного судна складається із наступних дій: надання дозволу на висадку пасажирів та вивантаження товарів ііз борту повітряного судна; безпосереднє проведення огляду повітряного судна; складання акту огляду повітряного судна.

Митний контроль повітряного судна при вибутті характеризується виконанням митних формальностей, які здійснюються і при прибутті повітряного судна. Звернемо увагу лише на деякі розбіжності.

Реєстрація пасажирів та оформлення багажу на рейси в аеропорту (внутрішні, міжнародні) закінчуються не раніше ніж за 40 хвилин до часу відправлення рейсу за розкладом [8].

Підставою для здійснення митного контролю повітряного судна при вибутті є подані командиром повітряного судна або іншим уповноваженим представником авіапере- візника документи. Огляд повітряного судна здійснюється до посадки пасажирів, і лише по його закінченню надається дозвіл на посадку пасажирів.

Вибуття повітряного судна за межі митної території України можливе тільки по завершенню всіх передбачених законодавством України видів контролю й з дозволу адміністрації міжнародного аеропорту, митниці та органу охорони державного кордону. Надання дозволу на вибуття повітряного судна є дією, яка здійснюється у випадку його вибуття, на прибуття повітряного судна така дія не здійснюється.

Висновки

У результаті проведеного дослідження встановлено, що митний контроль повітряного судна (на прибуття/вибуття) складається із двох митних формальностей:

- повідомлення посадових осіб митниці та отримання відповідних документів (подання поточної інформації щодо конкретного рейсу; формування складу митного наряду для огляду повітряного судна; отримання від командира повітряного судна відповідних документів (при вибутті такі документи можуть бути подані представником авіаперевізника);

- огляд повітряного судна (надання дозволу на висадку пасажирів та вивантаження товарів з борту повітряного судна у випадку прибуття; безпосереднє проведення огляду повітряного судна; складання акту огляду повітряного судна; надання дозволу на посадку пасажирів у випадку вибуття; надання дозволу на вибуття повітряного судна).

Міністерству фінансів України рекомендується провести ревізію нормативних актів у сфері виконання митних формальностей на повітряному транспорті щодо їх відповідності чинному митному законодавству.

Список використаних джерел

1. Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами: наказ Державної митної служби України від 06.04.2004 р. № 240 //Офіційний вісник України. - 2004. - № 17,-Ст. 1227.

2. Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті». - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/72414.html.

3. Повітряний кодекс України від Ютравня 2011 р. II Відомості Верховної Ради України. -2011. - № 48-49. -Ст. 536.

4. Митний кодекс України від ІЗберезня 2012 р. II Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 44-45, № 46-47, № 48. - Ст. 552.

5. Типова технологічна схема здійснення митного контролю повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451 //Офіційний вісник України. - 2012. - № 40. - Ст. 1546.

6. Про затвердження Порядку подання авіаперевізниками або уповноваженими ними особами попередньої інформації про пасажирів, імпортні та транзитні вантажі, які перевозяться повітряними суднами, органам охорони державного кордону та митним органам: наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства інфраструктури України від 27.04.2012 р. № 291/506/228II Офіційний вісник України. - 2012. - № 36. - Ст. 1369.

7. Кодекс Украины об административных правонарушениях. Научно-практический комментарий. - Харьков: ООО «Одиссей», 2002. - 1040 с.

Размещено на Allbest.ru