Процеси глобалізації супроводжуються різновекторними тенденціями розвитку як світового господарства, так і національних економік. Одним із важливих її наслідків, і водночас характерною ознакою, стала інформатизація всіх сфер економіки, зокрема й міжнародних фінансів та міжнародної торгівлі. В умовах спрощення умов торгівлі між країнами, лібералізації національних митних політик, усунення низки бар'єрів щодо переміщення товарів і осіб вплив глобалізації та інформатизації на просторові аспекти розвитку митної справи є очевидним, бо визначається як глобальними трансформаціями, так і особливостями формування внутрішнього митного середовища кожної країни.

Окрім того, митна сфера не є відокремленою від інших ланок суспільного життя, а, навпаки, дотичною до соціально-економічного, політичного, ідеологічного, екологічного життя країни, відтак безпека митного простору залежить від різних чинників. Упровадження досягнень інформаційної революції стає одним із важливим факторів ефективної організації митної справи, забезпечення безпеки митного простору та управління ризиками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання інформаційного забезпечення організації митної справи в Україні досліджували у своїх працях І. Бережнюк, Н. Жмурко, П. Пашко, Д. Приймаченко, Н. Черняк, Т. Шталь та ін.

Мета і завдання дослідження полягають в обґрунтуванні важливості застосування інформаційних технологій в управлінні ризиками митного простору та забезпеченні його безпеки.

Виклад основного матеріалу. Для митного простору України характерними є два одночасних процеси: поряд із його індивідуалізацією в національному вимірі відбувається уніфікація та гармонізація в наднаціональному (з вимогами, наприклад, Європейського Союзу) та глобальному (наприклад, із вимогами Світової організації торгівлі та Всесвітньої митної організації). Водночас можемо стверджувати, що висхідний розвиток митного простору по спіралі супроводжується зворотними процесами, зважаючи на різну циклічність просторів національного рівня. Тому на практиці висхідний розвиток стримується внутрішніми чинниками в межах кожного з просторів, що породжує дисбаланс простору загалом. Разом із тим інтеграція національного митного простору у глобальний залежить передусім від: рівня інтеграції країни у світове господарство, ступеня глобалізації, інтенсивності митних ініціатив країни та рівноваги інтересів національного й глобального рівнів. Це є зовнішні (поряд із внутрішніми, які характерні для окремо взятої країни) чинники, що впливають на безпеку митного простору. У світовій практиці нагромаджений значний позитивний досвід використання інформаційних технологій для забезпечення безпеки митного простору та мінімізації ризиків в умовах спрощення митних формальностей.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності схвально сприймається спрощення процедур проведення митного контролю та митного оформлення. Водночас такий процес, без належної системи врахування наявних та виявлення нових ризиків для митного простору, є загрозою його безпеки. Саме на вирішення цих проблем в Україні і спрямована система управління ризиками, яка має на меті не лише виявлення та моніторинг ризиків, але й стимулювання дотримання суб'єктами ЗЕД митних правил.

За останні роки спостерігається сповільнення зовнішньої торгівлі України з огляду на низку соціально-політичних чинників внутрішнього характеру (рис.1), проте навантаження на митниці не зменшується, бо розширення європейського вектору співробітництва посилює відповідальність за безпеку митних кордонів та митного простору. Тому цілком виправданим є застосування системи управління ризиками під час здійснення митного контролю та митного оформлення в Україні.

Таблиця 1. Динаміка показників зовнішньоторговельної активності України

Примітка: складено автором за даними Державної фіскальної служби України.

Проведений аналіз переміщення товарів у режимі експорт-імпорт (таблиці 2) показав, що основними видами транспортування експорту товарів з України у 2016 р. були: морські суднами - 51,1% від загального обсягу експорту товарів, вантажні автомобілі - 24,3%, залізничний транспорт - 12,3%. Щодо імпорту, то 47,0% від загального обсягу імпорту товарів ввозилися вантажними автомобілями, 16,6% - залізничними вагонами, 12,1% - у контейнерах на морських суднах. Це є підтвердженням значного навантаження на працівників митниць під час перевірки транспортних засобів, який переміщуються товари через митний кордон. Разом із тим кожен вид транспортування має свої особливості в побудові митної та транспортної логістики, відповідає певним умовам поставки згідно з правилами ІНКОТЕРМС, що потребує врахування під час перевезення товарів через митний кордон, а відповідно і при митному контролі й оформленні.

митний контроль інформаційне забезпечення

Таблиця 2. Динаміка розподілу обсягів експорту-імпорту товарів за видами їхнього транспортування через митний кордон України

Примітка: складено автором за даними Державної служби статистики України.

Зважаючи на значний обсяг інформації, система управління ризиками митного простору передбачає ряд інструментів, як можна використовувати під час перевезення товарів через митний кордон в автоматизованому, неавтоматизованому, комбінованому режимах. Тому система управління ризиками може опрацьовувати великі масиви інформації, формуючи групи даних, які потребують додаткової перевірки.

Інформаційна складова безпеки митного простору набуває своєї актуальності з огляду на активність подачі суб'єктами ЗЕД електронних документів, посилення як регулярного порушення митних правил суб'єктами ЗЕД, так і зростання кіберзлочинності. Інформаційні технології успішно використовують у митній практиці зарубіжних країн для забезпечення економічної безпеки держави [1]. Важливою є європейська практика запровадження "Електронної митниці" [2]. В Україні розвиток системи інформаційної підтримки організації митної справи відбувся лише на початку 2000-х років із запровадженням системи електронного декларування. Так, у 2003 р. був уведений у дослідну експлуатацію програмно-інформаційний комплекс "Автоматизована система митного оформлення товарів та інших предметів" [3].

У 2004 р. було затверджено тимчасові правила митного контролю і митного оформлення товарів та транспортних засобів, що декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронній формі [4], а згодом у тестовому режимі електронне декларування відбулося в зоні діяльності окремих митниць (до них додали Північну, Київську, Дніпровську, Західну, Подільську, Чорноморську, Кримську, Донбаську, Східну регіональну та Бориспільську і Севастопольську митниці) із залученням обраних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (причому, ті мали укласти договір і дати згоду на участь в експерименті). Відповідно до такого порядку, надання послуг електронного декларування застосовувалося за певних правил, зокрема: при митному оформленні товарів i транспортних засобів у режимі "експорт"; ввезення за контрактом, який передбачає оплату товарів та транспортних засобів винятково у грошовій формі; митна вартість товарів і транспортних засобів визначається за ціною договору; експортуються товари власного виробництва; не застосовуються заходи нетарифного регулювання при експорті товарів i транспортних засобів; протягом останніх двох років відсутні фактів порушень митного законодавство керівниками та іншими працівниками підприємства-експортера. У результаті експерименту вдалося виявити найбільш слабкі місця процедури електронного декларування та недоліки у програмному забезпеченні.

У 2007 р. було прийнято рішення про введення в експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Інспектор" [5] для забезпечення реалізації багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця". Зазначена програма була спрямована на удосконалення механізму проведення митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів шляхом всебічного впровадження новітніх інформаційних технологій.

Важливим для забезпечення безпеки митного простору України стало усвідомлення необхідності впровадження управління ризиками при здійсненні митного контролю та митного оформлення. У 2010 р. було затверджено Порядок застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації [6]. Подальші заходи відобразилося у прийнятті системи управління ризиками, реалізованої у вигляді Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення i реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України [7].

У 2012 р. було прийнято рішення про введення в експлуатацію модуля АСАУР для "червоного" коридору, який насамперед був призначений для автомобільного сполучення [8]. Для "Зеленого коридору" митний контроль та митне оформлення здійснюються за спрощеним порядком (без обов'язкового письмового декларування або обкладення митними платежами, не встановлено заборон чи обмежень щодо переміщення через митний кордон країни). Своєю чергою переміщення товарів "червоним коридором" потребує проведення ретельного митного контролю, а впровадження АСАУР сприяло підвищенню ефективності діяльності митних органів. Згодом було введено в експлуатацію модуль АСАУР у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, але для "пасажирського пункту пропуску" [9].

Важливим аспектом упровадження новацій в інформатизації митного контролю та оформлення вважаємо не лише встановлення результатів цих процесів, але й упровадження новітніх технологій для застосування превентивних заходів вчиненню порушень митного законодавства. Так, одним із перших автоматизованих елементів було впроваджено модуль "Орієнтування" АСМО "Інспектор-2006", який використовувався для внесення інформації про можливі порушення законодавства з питань митної справи [10]. Такий модуль забезпечив реалізацію в електронному вигляді такого інструменту управління ризиками як орієнтування, яке являє собою один з інструментів розробки і реалізації заходів з управління ризиками, що використовуються для невідкладного інформування митниць про осіб та/або транспортні засоби, за допомогою яких можуть бути вчинені порушення законодавства України з питань державної митної справи; про товари, які можуть бути об'єктом правопорушення; про застосування форм контролю для виявлення, запобігання та припинення таких порушень. Джерелом інформації для орієнтувань є відомості, одержані від інших державних органів, правоохоронних органів, міжнародних організацій, митних та інших уповноважених органів іноземних держав, а також обґрунтовані результати аналітичної роботи, проведеної органами Державної фіскальної служби України [10]. Автоматизація процесу орієнтування сприяла прискоренню доведення оперативної інформації до безпосередніх виконавців, модифікації даних з урахуванням виявлених змін, а також зняття з контролю вже відпрацьованих матеріалів, що в свою чергу виключало дублювання контролюючих заходів. Водночас практичне впровадження інструментарію орієнтування мало певні прорахунки та не завжди виправдовувало очікуванні результати щодо виявлення ймовірних ризиків [11].

Наступним кроком на шляху розвитку системи управління ризиками, що використовується митницями для визначення форм та обсягів митного контролю, була передача на регіональний рівень можливостей самостійного формування профілів ризику з урахуванням характеристик, які є типовими саме для конкретних регіонів. Практична реалізація цієї можливості була здійснена через модуль "Конструктор профілів ризику", інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення (АСМО)"Інспектор" [12]. Упровадження такого програмного продукту сприяло суттєвій економії часу в процесі реалізації заходів з управління ризиками. Рішення про впровадження регіонального профілю приймаються на рівні митниці, створення та заповнення профілю відбувається уповноваженими посадовими особами митниці. На структурний підрозділ Державної фіскальної служби України, який уповноважений на забезпечення координації застосування системи управління ризиками, покладена лише функція загальної координації роботи з модулем.

Модернізація організації митного контролю та оформлення для забезпечення безпеки національного митного простору неможлива без урахування світового досвіду застосування автоматизованих систем управління ризиками. До таких належить і програмний продукт Cargo Targeting System of World Customs Organization (WCO CTS), розроблений під егідою Всесвітньої митної організації [13]. Державна фіскальна служба України у 2015 р. підписала із Всесвітньою митною організацією Угоду про використання цієї системи, тому вживаються необхідні заходи для її ефективного запровадження в морських портах України. Ця система призначена для оцінки ризику при транспортуванні вантажів із врахування кращих напрацювань світової практики управління ризиками. В процесі застосування WCO CTS органи ДФС зможуть отримувати більш детальну, структуровану та уніфіковану попередню інформацію про товари, що надходять у морські порти України в контейнерах, що сприятиме збільшенню ефективності управління ризиками, спростить процедури митного контролю та оформлення, зменшить час їх проведення. З метою вдосконалення технологічних процесів обробки вантажів у грудні 2015 р. між Міністерством інфраструктури України та ДФС було підписано Меморандум про співпрацю в галузі інформаційних технологій щодо вдосконалення процедур у морських портах щодо товарів, що переміщуються в контейнерах. Водночас аналіз вітчизняного законодавства в частині управління ризиками та митного оформлення товарів, що переміщуються через митні порти, вказує на певні прогалини. Так, необхідним є приведення вимог національного законодавства щодо обсягів попередньої інформації, що надається агентськими організаціями (морськими агентами) про вантажі, які переміщуються в контейнерах у відповідність до міжнародних стандартів та технічних характеристик WCO CTS. Для цього необхідно внести зміни до "Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015р. № 308.

Впровадження інформаційних технологій у процеси митного контролю та митного оформлення є одним із трендів часу, а їхня роль в управлінні ризиками є очевидною. Тому до основних переваг застосування автоматизованих інструментів управління ризиками відносимо:

- безперервність роботи із збереженням ефективності виконання завдань;

- можливість охоплення великих масивів інформації, що є важливим при збільшенні об'єктів митного контролю та проведенні складних розрахунків. Опрацювання великих потоків інформації потребувало б значних людських ресурсів, а відповідно і фінансових витрат на оплату їхньої праці;

- просторове охоплення, що включає одночасне використання програми для обслуговування всіх користувачів на території України;

- генерування ефективних форм контролю на основі отриманих результатів програми та виключення з них неефективних;

- алгоритм відпрацювання ризиків, тобто програма не лише визначає ризикові операції, але й генерує перелік заходів, які необхідно застосувати

- нагромадження інформації та результатів, яке дає змогу проектувати наступні контролюючі заходи з врахуванням попередніх;

- містить ілюстраційні матеріали, тобто має можливість зберігати не лише текстовий опис предметів правопорушення, місць приховування та ін., але й їхні фотографії;

- розмежування функціональних завдань технічних та людських ресурсів, адже в процесі аналізу виокремлюються більш ризикові операції, які потребують додаткового контролю. Окрім того, автоматизований контроль мінімізує вплив людського фактору на прийняття рішення щодо ідентифікації ризику.

Водночас автоматизований контроль має також ряд недоліків, зокрема:

- критерії відбору ризикових операцій містять досить загальний опис;

- програми не враховують особливості окремих операцій, наприклад, у посадової особи митниці може викликати підозріння, наприклад, зовнішній вигляд товаросупровідних документів (підчищення, виправлення);

- час реагування програми на зміни значно довший (опрацювання нового алгоритму дій), ніж у випадку реагування посадовою особою митниці;

- внесення нових алгоритмів потребує втручання людського фактору;

- відсутність належної координації між державними органами в процесі здійснення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю.

Висновки

1. Войцещук А.Д. Захист інформації в комплексній системі "Електронна митниця" як одна зі складових економічної безпеки держави / А.Д. Войцещук // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Технічні науки. - 2013. - № 1. - С.18-24. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vamsutn_2013_1_5.

2. Пашко П.В. "Електронна митниця" - головний механізм забезпечення митної безпеки держави / П.В. Пашко, В.П. Шуляк. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zema. at.ua/publ/derzhava/derzhavni_ organi/pashko_p_v_shuljak_v_p_elektronna_mitnicja_golovnrj_mekhanizm_zabezpechennja_mitnoji_bezpeki_ derzhavi/16-1-0-58

3. Наказ Державної митної служби України від 14.11.2003 р. №765 "Про введення в дослідну експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Автоматизована система митного оформлення товарів та інших предметів".

4. Наказ Державної митної служби України від 15.09.2004 р. № 671 "Про проведення експерименту з використання електронної форми декларування". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/z1451-04.

5. Наказ Державної митної служби України від 25.01.2007 N 48 "Про введення в дослідну та постійну експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006".

6. Наказ Державної митної служби України від 13.12.2010 р. №1467 Про затвердження Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної' митної декларації. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/z0180-11.

7. Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №597 "Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення i реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/z0882-12.

8. Наказ Державної митної служби України від 28.11.2012 р. № 683 "Про експлуатацію модуля АСАУР в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення".

9. Наказ Державної митної служби України від 21.01.2013 р. № 20 "Про експлуатацію модуля АСАУР в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення ("Пасажирський пункт пропуску")".

10. Наказ Державної фіскальної служби України від 29.10.2014 р. № 227 "Про затвердження Порядку внесення інформації про можливі порушення законодавства з питань державної митної справи до модуля "Орієнтування" АСМО "Інспектор-2006".

11. Федотов О.П. Орієнтування як підстава для здійснення митного огляду / О.П. Федотов // Проблеми законності. - 2016. - Вип.132. - С.124-134.

12. Наказ Державної фіскальної служби України від 21.03.2016 р. № 231 "Про затвердження Порядку роботи з модулем "Конструктор профілів ризику" АСМО "Інспектор".

13. Cargo Targeting System (CTS) Participant Guidelines [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. customs.gov. lk/public/files/cts/WCO_CTS_Participant_Guidelines_V2_5. pdf.

Размещено на Allbest.ru