Аналіз повноважень оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз повноважень оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України

Оперативно-розшукова діяльність є важливим складником у роботі правоохоронних органів. У сфері виконання завдань Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) оперативний складник дає свої високі показники. Так, за результатами 2017 р. оперативно-розшуковими підрозділами та за їх інформацією припинено діяльність понад 126 протиправних груп (2016 р. - понад 152) у складі понад 341 особи (2016 р. - понад 420); установлено понад 116 осіб, причетних до діяльності незаконних збройних формувань; затримано понад 38 бойовиків, із яких 9 засуджено; виявлено та вилучено понад 69 одиниць зброї та понад 12,5 тис. боєприпасів, понад 6,8 кг вибухових речовин та 43 гранати; викрито схему фінансування тероризму; ініційовано заборону в'їзду 31 іноземцю. До ЄРДР унесено понад 276 повідомлень (2016 р. - понад 260) за статтями Кримінального кодексу України: ст. 256 (Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності) - понад З (2016 р - понад 3), ст. 258 (Терористичний акт) - понад 7 (2016 р. - понад 7), ст. 258-3 (Створення терористичної групи чи терористичної організації) - понад 47 (2016 р. - понад 46), ст. 258-5 (Фінансування тероризму) - понад 1 (2016 р. - понад 9), ст. 260 (Створення не передбачених законом воєнізованих збройних формувань) - понад 58 (2016 р. - понад 45), ст. 263 (Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибухівкою) - понад 160 (2016 р. - понад 150). Серед виявлених кримінальних правопорушень понад 1 512, із них понад 1 070 - за результатами оперативно-розшукової діяльності [1, с. 4]. Реалізовані повноваження оперативно-розшукових підрозділів відображають досягнутий рівень забезпечення недоторканності державного кордону на ділянці відповідальності [2, с. 156], що покладаються державою на прикордонне відомство.

Поява нових видів загроз у прикордонній сфері потребує створення нової систему захисту державного кордону, підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону, що відображено у Стратегії розвитку Державної прикордонної служби України. Серед шляхів удосконалення та посилення оперативно-розшукової діяльності цією Стратегією встановлена необхідність розширення повноважень оперативно-розшукових підрозділів та підвищення ефективності їх діяльності [3].

Важливу роль у будь-якій діяльності відіграють належно закріплені в законодавстві повноваження державного органу. Окремі повноваження ДПСУ з реалізації оперативно-розшукової функції та повноважень оперативно-розшукових підрозділів уже були фрагментарно досліджені у працях: Я.С. Галанюк, В.А. Кириленка, Д.А. Купрієнка, А.В. Махнюка, В.О. Назаренка, Б.М. Олексієнка, В.С. Половнікова, В.М. Серватюка, В.С. Сіцінського, О.М. Ставицького та багатьох інших науковців. Однак ґрунтовно у наукових працях не було досліджено повноваження оперативно-розшукових підрозділів ДПСУ.

Дослідити нормативно-правові акти, які регулюють діяльність оперативно-розшукових підрозділів ДПСУ (далі - ОРП), та проаналізувати їх повноваження.

Основне призначення ОРП полягає у здійсненні оперативно-службової та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України та інших заходів із забезпечення недоторканності державного кордону й охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у межах завдань, що покладаються державою на ДПСУ. Правові межі діяльності ОРП, як і будь-якого іншого владного органу, згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України обмежуються законодавством: «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни» [4].

Переважно в теорії наукової думки розглядаються два підходи до розуміння змісту поняття «повноваження»:

По-перше, як право, надане кому-небудь для здійснення чогось [5], та, крім цього, компетенція, доручення, повновладність [6, с. 469].

По-друге, як сукупність прав та обов'язків. Кожний орган, як підкреслює А.В. Солонар, наділяється правами й обов'язками, які характеризують будь - яке повноваження певного суб'єкта адміністративно-правових відносин [7]. На думку Я.І. Ленгера, повноваження - це нерозривна єдність прав та обов'язків, що закріплені в Конституції, законах України, статутах та є необхідними для вирішення питань, перелік яких визначається нормативними документами [8].

Здійснення діяльності державним органом (виконання чи реалізація покладених державою через систему законодавчих актів завдань) неможливе, маючи тільки права. До кожного обов'язку закріплюється право для його виконання (обов'язку). Взаємозумовленість і взаємозалежність прав та обов'язків створює можливості виконувати поставлені завдання оперативно-розшуковим підрозділом та реалізовувати мету його створення. Отже, на нашу думку, повноваження досліджуваних підрозділів можна розкрити через сукупність прав та обов'язків.

На ОРП покладається виконання таких основних завдань: забезпечення недоторканності державного кордону й охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; здійснення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора; пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Закон України «Про Державну прикордонну службу України» є основним статутним нормативно-правовим актом, який визначає вектор діяльності прикордонного відомства в цілому і оперативно-роз - шукових підрозділів зокрема. У ст. ст. 19, 20 цього Закону закріплені основні права та обов'язки ДПСУ, проаналізувавши які, ми виділили дві групи повноважень, що стосуються діяльності ОРП:

1) ті, які безпосередньо вказують на основний вид діяльності - здійснення оперативно-розшуко - вої діяльності, причому ми виявили схожість закріпленого такого обов'язку і права. «Обов'язок здійснювати оперативно-розшукову діяльність» [9, п. 10 ст. 19] і «право здійснювати оперативно-розшукові заходи згідно із законами України» [9, п. 31 ч. 1 ст. 20]. Відмінність полягає у такому: щодо виконання обов'язку законодавець застосовував «діяльність», а щодо реалізації права - «заходи». Яка різниця між термінами «діяльність» та «заходи»? І чи припустима така подібність права та обов'язку? Тлумачення термінів «діяльність» та «заходи» відсутні у юридичних словниках, тому візьмемо за основу Словник української мови. «Діяльність» розуміється як робота, функціонування якоїсь організації, установи і т. ін.; праця, дії людей у якій-небудь галузі [10], а «заходи» - як сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь; намір, задум здійснити що-небудь [11]. Отже, ці два терміни пов'язані із здійсненням спільних за єдиною метою дій і можна вважати їх схожими за змістом. Тому маємо аналогічно закріплений обов'язок і право щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Обов'язок пов'язується з мірою належної (обов'язкової) поведінки (діяльності), а право - дозволеної поведінки [12, с. 396]. Обов'язок здійснювати оперативно-розшукову діяльність зобов'язує персонал компетентних підрозділів діяти певним чином (активна форма дії) або утримуватись від певної дії (пасивна форма) [13, с. 434]. Наприклад, дії спрямовані на пошук і фіксацію фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, та в інтересах охорони державного кордону. Прикладом утримання від дій є обов'язок не оприлюднювати або не надавати зібрані відомості під час оперативно-розшукової діяльності.

Закріплений обов'язок зумовлює вчинення дій, спрямованих на здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідним підрозділом. Право визначає наявність можливостей чинити юридично значущі дії, вимагати відповідної поведінки від інших осіб [12, с. 396] (сприяти або не перешкоджати оператив - но-розшуковій діяльності). Уважаємо, що стосовно закріпленого у п. 31 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» права здійснювати оперативно-розшукові заходи, необхідно конкретизувати такі заходи. По-перше, для уникнення дублювання прав та обов'язків; по-друге, щоб іншим особам розуміти, чому сприяти або чому не перешкоджати під час проведення оперативно-розшукової діяльності тощо;

2) до другої групи повноважень належать ті права й обов'язки, які випливають із цього обов'язку, сприяють, забезпечують та дозволяють виконувати обов'язок з оперативно-розшукової діяльності. Наприклад, організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством включено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами [9, п. 5 ст. 19]; виявлення причин та умов, що призводять до порушень законодавства про державний кордон України, вживання в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення [9, п. 9 ст. 19]; створення і використання в інтересах оперативно-розшукової діяльності інформаційних систем [9, п. 10 ч. 1 ст. 20]; у взаємодії з фіскальними та іншими державними органами здійснення заходів щодо недопущення незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, стосовно яких законодавством установлено заборони й обмеження, вилучення таких вантажів у разі здійснення спроби переміщення їх через державний кордон України або самостійно під час проведення оперативно-розшукових заходів та передавання їх за призначенням у встановленому порядку [9, п. 33 ч. 1 ст. 20] тощо.

Також повноваження ОРП підрозділів закріплені в с. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», до обов'язків яких належать такі:

- уживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень;

- виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора й ухвали слідчого судді суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;

- виконувати у межах своєї компетенції запити інших органів;

- інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов'язані зі службовою діяльністю посадових осіб;

- взаємодіяти між собою та іншими правоохоронними органами,

- забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють опе - ративно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей і близьких родичів цих осіб;

- у разі виявлення ознак злочину невідкладно направити зібрані матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України [14, ч. 2 ст. 7].

Оперативно-розшуковому підрозділу за наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності [14, ст. 6] для виконання завдань надається право:

- опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

- проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

- відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, стосовно яких провадиться перевірка;

- мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;

- створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи тощо.

Прийняття рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного ОРП або його заступником із повідомленням про прийняте рішення прокуророві [14, ст. 8].

Кримінальним процесуальним кодексом України ст. 41 закріплено межі повноважень оперативно-розшукових підрозділів як суб'єкта кримінального процесу. Так, оперативні підрозділи органів ДПСУ здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого [15, ч. 1 ст. 41]. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Персонал ОРП підрозділу не має права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора [15, ч. 2 ст. 41]. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання ОРП [15, ч. З ст. 41].

ОРП реалізують повноваження самостійно під керівництвом керівника підрозділу, а в частині здійснення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.

На сучасному етапі розвитку ДПСУ постійно відбуваються суттєві організаційні, функціональні, структурні та інші зміни. Ці зміни зумовлюють постійне ускладнення організації і функціонування оперативного складника ДПСУ [16], що відображається у виникненні та трансформації повноважень. Так, наприклад, із 2009 року у практиці ДПСУ запроваджено здійснення аналізу ризиків у сфері безпеки державного кордону, складником якого є аналіз ризиків інформації (даних) розвідувального, оперативно-розшукового характеру. Сьогодні така діяльність регулюється наказом МВСУ від 11.12.2017 р. №1007 «Про затвердження Інструкції з проведення аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України» [17].

Організаційно-штатні зміни останніх років, які відбулися у структурі ОРП, призвели до виведення оперативно-розшукових відділів із підпорядкування органу охорони державного кордону, які сьогодні ще передбачені чинним наказом МВСУ «Про затвердження Положення про оперативно-розшуковий відділ органу охорони державного кордону» [18]. Ураховуючи втрату актуальності цього наказу, він потребує скасування, оскільки врегульовує діяльність і закріплює повноваження оперативно-розшукового відділу, якого не існує.

Для підвищення протидії злочинності та тероризму в Україні назріла потреба у розширенні повноважень ОРП щодо отримання функцій досудового слідства за окремими статтями Кримінального кодексу України [19]. Закріплені повноваження ОРП у досліджених законодавчих актах містять багато суперечливих положень, які потребують доопрацювання та удосконалення [20], але це виходить за межі нашого дослідження.

На підставі проаналізованого нами сформульовано висновки. Основні повноваження оперативно-розшукових підрозділів визначають сукупність прав та обов'язків (як оперативного підрозділу), що закріплені в Законах України «Про Державну прикордонну службу України», «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінальному процесуальному кодексі України та додатково в інших нормативно-правових актах, зокрема відомчих. Такі повноваження ОРП реалізують самостійно (у межах реалізації завдань з охорони державного кордону) або за письмовим дорученням слідчого, прокурора (щодо здійснення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні). Результатом належної реалізації повноважень ОРП є високий рівень прикордонної безпеки.

Проаналізовані повноваження ОРП у межах дослідження не вичерпують усього обсягу їх законодавчого закріплення та проблемності питання, що може бути зроблено у подальших наукових опрацюваннях.

Список використаних джерел

прикордонний оперативний розшуковий повноваження

1. Звіт про діяльність Державної прикордонної служби України у 2017 році: Прикордонник України. 2018. №7 (5597). С. 4.

2. Кушнір І.П., Ляшук Р.М. Результативність та ефективність у діяльності органів охорони державного кордону України. Право і суспільство. №5. 2017. С. 154-159.

3. Про схвалення Стратегії розвитку Державної прикордонної служби: розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. №1189-р / Кабінет Міністрів України. Урядовий кур'єр. 2015. №220.

4. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. №254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141.

5. Словник української мови: в 11 томах. 1975. Т. 6 С. 684. URL: http://sum.in.ua/s/povnovazhennja. (датазвернення: 02.05.2018).

6. Солонар А.В. Окремі аспекти розкриття змісту поняття «повноваження». Порівняльно-аналітичне право. 2014. №2. С. 253-256.

7. Ленгер Я.І. Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування: колізійні питання делегування. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 2016. Вип. 37 (1). С. 72-74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2016_37% 281% 29 18 (дата звернення: 02.05.2018).

8. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квітня 2003 р. №661-IV / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2003. №27. Ст. 208.

9. Словник української мови: вії томах. 1971. Т. 2 С. 311. URL: http://sum.in.ua/s/diialinisti (дата звернення: 02.05.2018).

10. Словник української мови: в 11 томах. 1972. Т. З С. 381. URL: http://sum.in.ua/s/zakhid (дата звернення: 02.05.2018).

11. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. Київ: Алерта; ЦУГ, 2011. 524 с.

12. Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права. Підручник. Практикум. Тести: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2015. 584 с.

13. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. №2135-ХІІ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2135-12. (дата звернення: 03.05.2018).

14. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. №4651-VI / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2012. №9-10. Ст. 474.

15. Волинець П.П. Окремі аспекти прогностичної функції управління оперативно-розшуковими підрозділами Державної прикордонної служби України. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія «Державне управління», 2017. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpsdu_2017_1_6 (датазвернення: 29.04.2018).

16. Про затвердження Інструкції з проведення аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.12.2017 №1007 / Міністерство внутрішніх справ України. Офіційний вісник України. 2018 р. №14. Ст. 488.

Про затвердження Положення про оператив - но-розшуковий відділ органу охорони державного кордону: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2015 р. №118 / Міністерство внутрішніх справ України. Офіційний вісник України. 2015 р. №19. ст. 533.

17. Про підсумки оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України у 2017 році та завдання на 2018 рік: рішення колегії Державної прикордонної служби України. Окреме видання.

Размещено на Allbest.ru