Інформаційні технології у діяльності державної митної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційні технології у діяльності державної митної служби України

Ситник Н.С.

У статті розглянуто питання розвитку державної митної справи в контексті електронного управління в митних органах України. Визначено вплив ефективного впровадження інформа-ційно-телекомунікаційних систем та технологій на діяльність митних органів України. Розглянуто низку нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток електронного декларування в Укра-їні. Охарактеризовано Єдину автоматизовану інформаційну систему (ЄАІС) митних органів, яка забезпечує інформаційну підтримку розвитку митної справи в Україні. Окреслено можливості і перспективи електронного декларування як ефективного інструменту електронного управління процесами митного оформлення. Розглянуто використання органами ДФС, застосовуючи інфор-маційні технології, можливості виявлення та оцінки ризиків порушення митного законодавства. Зроблено висновок, що запровадження інформаційних технологій у митній сфері принесе пози-тивний результат усім учасникам митно-правових відносин. державний митний електронний декларування

Ключові слова: електронне декларування, Державна фіскальна служба, митна справа, митні органи, інформаційні системи та технології.

В статье рассмотрены вопросы развития государственного таможенного дела в контексте электронного управления в таможенных органах Украины. Определено влияние эффективного внедрения информационно-телекоммуникационных систем и технологий на деятельность тамо-женных органов Украины. Рассмотрен ряд нормативно-правовых актов, направленных на раз-витие электронного декларирования в Украине. Охарактеризована Единая автоматизированная информационная система (ЕАИС) таможенных органов, которая обеспечивает информационную поддержку развития таможенного дела в Украине. Определены возможности и перспективы элек-тронного декларирования как эффективного инструмента электронного управления процессами таможенного оформления. Рассмотрено использование органами ДФС, применяя информаци-онные технологии, возможности выявления и оценки рисков нарушения таможенного законода-тельства. Сделан вывод, что введение информационных технологий в таможенной сфере прине-сет положительный результат всем участникам таможенно-правовых отношений.

Ключевые слова: электронное декларирование, государственная фискальная служба, тамо-женное дело, таможенные органы, информационные системы и технологии.

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток сучасних технологій зумовлює необхідність використання нових методів у роботі митних органів. Оптимізація організаційної структури митниць зумовлена швидким збільшенням обсягів міжнародного товарообігу, ускладнен-ням його структури, обмеженістю кадрових ресурсів митних органів і бажанням усіх учас-ників зовнішньоекономічної діяльності звести до мінімуму втрати часу і матеріальних засобів під час здійснення митного контролю.

Електронне управління у сфері митної справи потребує особливої уваги не лише тому, що це одна з найважливіших основ функ-ціонування сучасної національної економіки, а й через те, що Україна стала членом багатьох міжнародних організацій, де митна справа роз-вивається шляхом упровадження й викорис-тання новітніх розробок в інформаційній сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток державної митної служби з упрова-дженням інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій досліджували такі вчені, як: П.В. Пашко, І.В. Дорда, О.М. Івашкович, І.Г. Бережнюк, П.Я. Пісной, А.Д. Войцещук та ін. Водночас їхні публікації були спрямовані переважно на спрощення митних процедур і виконання взятих міжнародних зобов'язань щодо інформатизації та комп'ютеризації мит-ної справи України. Питання безпеки дер-жави розглядалося у розрізі захисту та збері-гання інформації. Проте саме в дослідженнях П.В. Пашка було сформульовано та впрова-джено у сферу митної справи концепцію «мит-ної безпеки» [1].

Метою дослідження є аналіз особливостей упровадження та застосування інформаційних систем в управлінні митною службою.

Виклад основного матеріалу дослідження. Митна служба України розпочала втілення новітніх технологій ще в 1992 р. Законодавчо визначено, що саме Державна фіскальна служба здійснює впровадження і технічне супроводження інформаційних, телекомуні-каційних систем і технологій, зокрема контр-оль над повнотою та правильністю виконання митних формальностей, організовує впрова-дження електронних сервісів для суб'єктів гос-подарювання [2]. Застосування інформаційних технологій у митній справі відповідає вимогам міжнародної митної спільноти, які зафіксовані у Міжнародній конвенції про спрощення і гар-монізацію митних процедур (Кіотська конвен-ція) [3], Рамкових стандартах безпеки та спро-щення торгівлі (Рамкові стандарти) [4] та низці інших міжнародних документів.

До Кіотської конвенції Україна приєдналася 05.10.2006, але фактичне приєднання нашої держави відбулося лише в 2011 р. шляхом при-йняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію мит-них процедур» від 15.02.2011 № 3018-IV.

Конвенція набула чинності для України з 15.09.2011, де система митного контролю перед-бачає використання принципу проведення контролю після випуску товарів протягом яко-гось періоду часу, якщо це необхідно пере-віряти, запитувати додаткові відомості. Саме застосування електронного декларування й використання в митному діловодстві новітніх інформаційних технологій істотно спростить і прискорить митні процедури.

Нині прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на відображення положень конвенції в практиці роботи митних органів. Саме завдяки практичній реалізації положень Кіотської конвенції у національне законодав-ство створено умови для розвитку електро-нного декларування в Україні.

Значний внесок у розвиток інформаційних технологій зробили також Рамкові стандарти - Резолюція Ради митного співробітництва щодо Рамкових стандартів безпеки та спрощення міжнародної торгівлі, прийнята Всесвітньою митною організацією в м. Брюссель 23 червня 2005 р.

Члени Всесвітньої митної організації (166 країн станом на 23.06.2005), включаючи ДМСУ, підписали Декларацію про наміри щодо імплементації Рамкових стандартів, що дає змогу перейти на нові принципи безпечної міжнародної торгівлі та знайти нові підходи до методів роботи і взаємодії митних адміністра-цій та ділових кіл.

У Митному кодексі України передбачено найкращі традиції митної справи країн світу, в тому числі в частині використання інфор-маційних технологій. Зокрема, проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що здійснюється з використан-ням інформаційних технологій, заснованих на інформаційних, телекомунікаційних систе-мах, і засобів їх забезпечення. Впровадження інформаційних, телекомунікаційних систем здійснюється за міжнародними стандартами і стандартами України та підтверджується зако-нодавчо [5].

Міжнародна спільнота і ВМО постійно запро-ваджують нові ініціативи щодо інформаційних технологій та інновацій у діяльність митних адмі-ністрацій країн світу. Одна з останніх - це впрова-дження інноваційної культури для становлення «Митниці майбутнього», успіх та ефективність формування якої залежать від рівня розвитку інформаційних технологій та електронного управління в митній сфері держави.

З часу створення митної служби Укра-їни велика увага приділяється розробленню й упровадженню Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) митних орга-нів - багатофункціональної інтегрованої авто-матизованої системи, що забезпечує інфор-маційну підтримку та супроводження митної справи в Україні і становить сукупність кількох взаємопов'язаних інформаційних систем та програмно-інформаційних комплексів [6].

До складу ЄАІС входять такі елементи, як: автоматизована інформаційна система «Центр»; автоматизована система митного оформлення та локальні підсистеми митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, що взаємодіють з автоматизо-ваною інформаційною системою «Центр»; відомча телекомунікаційна мережа; локальні обчислювальні мережі митних органів, спе-ціалізованих митних установ та організацій; інформаційно-телекомунікаційний комплекс «Електронна пошта»; адміністративно-правова інформаційна підсистема; підсистема інформа-ційного забезпечення; система електронного документообігу; комплексна система захисту інформації; підсистема криптографічного захисту інформації; система електронного цифрового підпису.

Подальший розвиток ЄАІС Держмитслужби та забезпечення побудови безпаперового електронного середовища «суб'єкт ЗЕД - мит-ниця» здійснюється в рамках Концепції ство-рення багатофункціональної комплексної сис-теми «Електронна митниця» з обов'язковим упровадженням системи електронного декла-рування. Метою цієї концепції є формування та створення комплексної системи на базі ЄАІС, що сприятиме забезпеченню митної безпеки України [1].

Таким чином, основою електронного управ-ління у сфері митної справи України є багато-функціональна комплексна система «Елек-тронна митниця», розроблення принципів побудови якої розпочалося у 2005 р. Ця сис-тема істотно зменшить витрати, дасть змогу поетапно оптимізувати програмно-апаратний комплекс як за продуктивністю обладнання, так і за його вартістю, дасть можливість підви-щити якість митного регулювання та вдоскона-лити митне адміністрування.

За даними Департаменту організації мит-ного контролю ДФС, станом на 1 жовтня 2017 р. 98% митних декларацій оформлюється в елек-тронному вигляді. «Використовуючи електро-нне декларування, суб'єкти зовнішньоеко-номічної діяльності економлять власні час і ресурси, адже вони отримують прискорене та якісне обслуговування», - зазначив директор департаменту Олексій Василенко. Загалом із початку поточного року до середини жовтня кількість оформлених митних декларацій ста-новила 2,6 млн., що більше на 16,7%, ніж за ана-логічний період минулого року.

Відповідно до вимог Митного кодексу Укра-їни, митне оформлення завершується протя-гом чотирьох робочих годин (240 хвилин) із моменту пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підляга-ють митному оформленню, та всіх необхідних документів і відомостей на них. Так, у вересні 2017 р. граничний час митного оформлення товарів, відносно яких автоматизованою сис-темою аналізу управління ризиків не генеру-вався перелік додаткових митних формальнос-тей, становив: під час експорту - 44 хв.; під час імпорту - 141 хв.; під час транзиту - 18 хв. [10].

Сьогодні створено центральну базу даних електронних копій вантажних митних декла-рацій (ВМД), автоматизовано процеси контр-олю доставки вантажів і митного оформ-лення, функціонують внутрішня електронна пошта та транспортна мережа супутникового зв'язку, постійно вдосконалюються телеко-мунікаційна мережа та комплексна система захисту інформації.

Електронне декларування набуло широких масштабів використання. Одним з ефективних інструментів розвитку електронного управ-ління процесів митного оформлення на місцях зарекомендували себе інформаційні термі-нали - програмно-технічні модулі, за допомо-гою яких декларантом або уповноваженою ним особою здійснюється самостійне фіксу-вання в електронній системі митного оформ-лення факту й часу подачі митному органу мит-ної декларації або документа, який, відповідно до законодавства, її замінює, та інших докумен-тів, необхідних для митного оформлення, на паперовому носієві. Ці термінали забезпечують не тільки зручність їх використання, а й ство-рюють подвійний контроль із боку бізнесу і з боку посадової особи, яка має здійснити митне оформлення [8, с. 510].

Щодо захисту електронної інформації в інформаційних системах митних органів, то створено Комплексну систему захисту інфор-мації та підсистему криптографічного захисту інформації ЄАІС. Ця система забезпечує захист державних інформаційних ресурсів в авто-матизованих системах, що входять до складу ЄАІС, шляхом упровадження комплексу тех-нічних, програмних, криптографічних, орга-нізаційних та інших заходів і засобів комплек-сної системи захисту інформації, спрямованих на забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності, керованості інформації.

До складу Комплексної системи захисту інформації ЄАІС Держмитслужби входять такі системи:

- інформаційна система ідентифікації та автентифікації користувачів ЄАІС Держмит- служби;

- антивірусна система захисту інформації в ЄАІС Держмитслужби;

- інформаційна система здійснення цілодо-бового контролю над станом політики безпеки і доступу до інформаційних ресурсів в ЄАІС Держмитслужби;

- інформаційна система обміну інформа-цією в ЄАІС Держмитслужби;

- інформаційна системи моніторингу функ-ціональних елементів ЄАІС Держмитслужби та інформаційної системи виявлення і управління інцидентами.

Найкращі фахівці митних адміністрацій світу переконані, що митна справа має здій-снюватися на основі двох принципів: управ-ління ризиками у сфері ЗЕД та здійснення мит-ними органами перевірок підприємств після факту митного оформлення - митного аудиту [9, с. 41-42].

Державною фіскальною службою роз-роблено та впроваджено у діяльність Авто-матизовану систему аналізу та управління ризиками (АСАУР) - сукупність програмно- інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи аналізу та управ-ління ризиками.

Здійснення органами ДФС (їх структурними підрозділами) аналізу, виявлення та оцінки ризиків, у тому числі з використанням інфор-маційних технологій, для визначення форм та обсягів митного контролю включають: вияв-лення умов і факторів, що впливають на виник-нення ризиків; визначення сфер ризику; визна-чення індикаторів ризику; здійснення оцінки ймовірності виникнення ризиків та можливої шкоди у разі їх проявлення.

На стратегічному рівні управління ризиками ДФС визначає пріоритетні напрями та заходи з управління ризиками та затверджує реєстр ризиків.

На тактичному рівні управління ризиками органами ДФС (їх структурними підрозділами) в межах компетенції також розробляються заходи з управління ризиками. Для цього вико-ристовуються такі інструменти:

1) профілі ризику - автоматично попереджа-ють про можливу наявність ризику порушення митного законодавства під час здійснення конкретної зовнішньоекономічної операції та дає вказівку щодо застосування певних форм контролю;

2) орієнтування - використовується для невідкладного інформування митниць про осіб та/або транспортні засоби, за допомогою яких можуть бути вчинені порушення законодав-ства України з питань державної митної справи, про товари, які можуть бути об'єктом право-порушення, та про застосування форм контр-олю для виявлення, запобігання та припинення таких порушень;

3) індикатори ризику - об'єднує кілька аль-тернативних (тобто таких, що застосовуються не тільки за одночасного їх виконання, а також окремо один від одного) індикаторів ризику, пов'язаних спільними сферами ризику, захо-дами з мінімізації ризиків;

4) методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митниць з аналізу, виявлення та оцінки ризиків - мають містити детальні інструк-ції щодо послідовності дій посадових осіб мит-ниць ДФС під час здійснення митного контролю над визначеним напрямом для оцінки ризику та визначення форм і обсягів митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної мит-ної справи;

5) випадковий відбір - реалізується із засто-суванням інформаційних технологій, де це можливо [7].

Слід підкреслити, що контрольно-перевірна робота митних органів (митний аудит) має бути максимально орієнтована на АСАУР, оскільки відбір суб'єктів ЗЕД, які виступають об'єктами перевірок, здійснюється з урахуванням крите-ріїв ризику.

Сучасні виклики, які постали перед україн-ською митницею: наявність ризиків військової ескалації навколо України та їх вплив на митну безпеку України; необхідність прискорення митного оформлення, передусім експорту, для сприяння розвитку експортного потенціалу України; перспектива створення міжнародного митного електронного середовища; більш тісна інтеграція фіскальних функцій між митним та податковим напрямами ДФС; потреби бізнесу в електронних сервісах зумовлюють потребу широкомасштабної відкритої інтеграції інфор-маційних систем митниці з інформаційними системами інших міністерств і відомств, із сило-вими структурами інших країн. Отже, «Електро-нна митниця» є фундаментальною основою електронного управління митною системою України, а також одним із головних механізмів розвитку державної митної справи.

Висновки з проведеного дослідження. Розвиток державної митної справи в Україні потребує подальшого вдосконалення інформа-ційно-технічного забезпечення, впровадження інформаційних технологій у роботу митних органів, автоматизації процесів, адже це дає можливість приєднання до загальноєвропей-ської транзитної системи (NCTS) у рамках Угоди про асоціацію з ЄС, подальшої інтеграції митних та податкових інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного обміну з іншими дер-жавними органами України, а саме отримання дозвільних документів в електронному вигляді, автоматизації митного оформлення, змен-шення впливу людського фактору під час мит-ного оформлення, використання випадкового розподілу особового складу між ділянками митного оформлення та митних декларацій між особовим складом.

Підвищення професіоналізму працівни-ків митних органів через поліпшення їх знань, постійну перепідготовку, підвищення кваліфіка-ції теж є невід'ємним напрямом удосконалення.

Запровадження інформаційних технологій у митній сфері, процедура електронного декла-рування - це той крок уперед, що задовольнить як інтереси бізнесу, так і інтереси держави та принесе позитивний результат усім учасникам митно-правових відносин.

Список використаних джерел

1. Пашко П.В. Митна безпека (теорія, методологія та практичні рекомендації): монографія. Одеса: Пласке, 2009.

2. Положення про Державну фіскальну службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236. URL: http://www.kmu. gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd.

3. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції), редакція від 26.06.1999. URL: http://www.zakon1. rada.gov.ua/laws/show/995_643.

4. Framework of standards to secure and facilitate global trade (June 2005). URL: http://www.wcoomd.org.

5. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI. URL: http://www.zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/4495-17.

6. Про затвердження Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмит- служби України: Наказ Державної митної служби України від 04.11.2010 № 1341.

7. Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалі-зації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1021-15.

8. Разумей М.М. Митний кодекс України як нормативний інструмент управління зовнішньотор-говельною безпекою держави. Теорія та практика державного управління. 2013. № 1(40). С. 506-513.

9. Разумей М.М. Електронна митниця як основа електронного урядування в митній службі України. Дні інформаційного суспільства: матеріали науково-практичної конференції за міжна-родною участю (24-25 квітня 2014 р.). К., 2014. С. 41-43.

10. ДФС: В електронному вигляді оформляється 98% митних декларацій. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2328431-dfs-v-elektronnomu-vigladi-oformluetsa-98- mitnih-deklaracij.html.

Размещено на Allbest.ru