ІСПС: застосування новітніх технологій для прискорення проходження митних процедур в морських портах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІСПС: застосування новітніх технологій для прискорення проходження митних процедур в морських портах

Боліщук М.А.

Одеська митниця

Державної фіскальної служби України;

Карпенко Г. Л.

к.ю.н., доцент, НУ «ОЮА»

У статті висвітлено питання щодо впровадження у портах України проекту «Єдине вікно - локальне рішення», метою якого є розвиток сприятливого правового простору, гармонізації обміну даними між різноманітними учасниками транспортного процесу та державними контролюючими органами на рівні світових стандартів.

Ключові слова Інформаційна система портового співтовариства, «Єдине вікно - локальне рішення», стивідорна компанія, «електронний наряд», обробка товарі в у контейнерах, електронний документообіг.

В статье освещены вопросы, касающиеся реализации в портах Украины проекта «Единое окно - локальное решение», целью которого является развитие благоприятного правового поля, гаромонизация обмена данными между различными участниками транспортного процесса и государственными контролирующими органами на уровне мирових стандартов.

Ключевые слова информационная система портового сообщества, «Единое окно - локальное решение», стивидорная компания, «электронный наряд», обработка товаров в контейнерах, электронный документооборот.

This article deals with issues concerning the implementation in Ukrainian ports of the project "Single window - Local Solutions”, which has in its aim the development of an enabling legal space, harmonization of data exchange between different partiapants of the transport process and state regulatory agenaes according to global standards.

Keywords: information system of port community, "Single window - Local Solutions”, stevedoring company, "electronic attire”, processing of goods in containers, electronic workflow.

Інформаційна система портового співтовариства (дал і - ІСПС) - організаційно-технічна система, що надає можливість за допомогою технічних і програмних засобі в адміністрації порту, державним органам, уповноваженим здійснювати відповідні види контролю в пунктах пропуску через державний кордон, портовим операторам, агентським організаціям (морським агентам) та експедиторам, іншим суб'єктам господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту щодо транспортування або обробки товарів, контейнерів і транспортних засобів (далі - суб'єкти господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту), накопичувати, перевіряти, обробляти, зберігати та передавати інформацію і документи в електронні й формі, необхідні для здійснення прикордонного, митного та інших виді в контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, та відповідає законодавству України про електронний документообіг [1].

Актуальність теми

Проведення реформ, оголошених Президентом та Урядом України у 2014 році, мають передумови для позитивних зрушень в транспортній галузі, зовнішньоекономічній діяльності, підприємництві, результат яких залежить від волевиявлення, координованої взаємодії, єднання спільних зусиль державних органів влади, недержавних організацій, прогресивних кіл ділової спільноти, готових, бажаючих і спроможних брати участь в подальшому створенні інструментів для зміцнення, розбудови держави, одним із елементів якого є реалізація локальних, міжрегіональних, галузевих, національних та інших проектів, побудованих на принципах «єдиного вікна».

Аналіз досліджень

Дослідження даного питання по суті відсутнє, адже ця система постійно вдосконалюється, проводяться робочі зустрічі із розробниками, представниками Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі -- ДП «АМПУ»), Одеської митниці Державної фіскальної служби та суб'єктів, що здійснюють господарську діяльність портах Одещини. Вносяться пропозиції, ставляться терміни, а потім тестування тих чи інших функцій та модулів. Тому на даному етапі в якості вивчення ІСПС існує лише громадська думка та публіцистичні статті щодо використання і функціонування вищезазначеної системи.

Мета дослідження є визначення переваг при використанні ІСПС та визначення перспектив розвитку системи.

Виклад матеріалу

Насамперед, треба окреслити чим саме було викликана необхідність створення ІСПС.

Метою створення ІСПС є координація і синхронізація діяльності всіх учасників портового співтовариства і державних контролюючих органів.

Задачі, що вирішуються в рамках ІСПС:

- впорядкування і гармонізація документообігу в морських портах України;

- організація електронного документообігу між учасниками ІСПС з використання електронного цифрового підпису;

- створення єдиної політики та правил взаємодії між суб'єктами господарювання та державними органами у морських портах України;

- скорочення часу на проходження митних формальностей та інших процедур контрою;

- шлюзування різнорідних інформаційних систем у ІСПС для створення єдиної інформаційної бази.

Історія проекту. Спрощення митних процедур стало актуальним в Україні в контексті інтеграції у європейські та світові ринки. Україна потребує покращення інформаційного забезпечення міжнародної торгівлі, одним із основних елементів якої є транспортування товарів через кордон.

Одеса, як місто із вигідним розташуванням, стало місцем для успішного передового експериментального проекту «Єдине вікно -- локальне рішення», направленого на гармонізацію та уніфікацію торгівельних процедур.

1 червня 2011 року в Одесі був проведений міжнародний семінар з питань реалізації проекту «Єдине вікно -- локальне рішення» при сприянні Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати (ICC Ukraine), Національного інституту стратегічних досліджень, Державної митної служби України та за участі українського бізнесу.

Виконавчий секретар Європейської економічної комісії 00Н (ЄЕК ООН) Я. Кубиш звернувся до Прем'єр-міністра України з проханням підтримати ініціативу Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) з реалізації в Україні пілотного проекту «Єдине вікно -- локальне рішення».

На виконання доручень та при підтримці Прем'єр-міністра України, за ініціативою Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати, була створена Міжвідомча робоча групі та експертна група з питань провадження системи «Єдине вікно -- локальне рішення» в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області, які почали свою діяльність в грудні 2011 року.

В квітні 2012 року з метою реалізації концепції спрощення, гармонізації, стандартизації та комп'ютеризації процедур міжнародної торгівлі на основі напрацювань ЄЕК ООН та Всесвітнього митної організації було створено ТОВ «ППЛ 33-35».

Реалізація зазначеного проекту передбачалась шляхом створення в портах, розміщених в Одеській області, Єдиної інформаційної системи портового співтовариства. Загальні принципи створення і функціонування «єдиного вікна» викладенні в Рекомендаціях № № 33, 34, 35 ЄЕК ООН.

Діючими особами у ІСПС на даний момент є:

1. Адміністрація морських портів України (АМПУ) -- управління та оперативне керування ІСПС, ідеологія та розвиток.

2. Державна фіскальна служба України.

3. Прикордонна служба України.

4. Державні контролюючі органи -- СЕС на водному транспорті, служба карантину рослин, екологічна інспекція, Служба безпеки України.

5. Стивідорні компанії -- Портовий оператор (стивідорна компанія) -- суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності [2].

6. Агенти ліній -- представники судноплавних компаній на території України.

7. Експедиторські компанії -- юридичні особи, учасники логістичного ланцюга, що зайняті документальним супроводженням по перевалці вантажу.

Зазначимо, що дана система використовується лише для вивезення вантажів у контейнерах, що надійшли на морському судні.

Зараз в електронну систему включені «вільна практика», «електронний наряд» і «електронний дозвіл на виїзд з порту». Дослідна експлуатація ІСПС в Одеському порту почалася 2 квітня 2013 р. З 12 березня 2014 р. в порту Южний стартував один з модулів ІСПС -- «вільна практика». З 5 серпня 2014 р. дослідна експлуатація ІСПС розпочалася в Іллічівському морському порту.

Інформацію, що повинна міститись у наряді, визначено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 13.12.2004 р. № 1098 «Про затвердження Правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом» [3].

Зосереджуючи увагу на поточних питаннях з впровадження технології «Єдине вікно -- локальне рішення» в зоні діяльності Одеської митниці та портів Одеської області, слід зазначити, що слушні пропозиції, сформовані за підсумками публічних обговорень на спільних робочих нарадах та зустрічах, відтворюються в практичних напрацюваннях в розвиток існуючих та при створенні нових модулів ІСПС, що впроваджуються в постійну експлуатацію.

Завдяки інноваційним рішенням, організаційним та управлінським заходам ДП «АМПУ», митниці, апаратно-програмним рішенням Центру обробки даних на підставі технічних завдань, виданих ДП «АМПУ» (удосконалення системи електронної черги, фіксації законодавчих підстав для проведення контрольних процедур, спрощення процесу інформування експедиторів через ІСПС про оформлення митницею квитанції МД-1, тощо), крок за кроком зменшуються непродуктивні затримки в технологічному процесі і контрольних процедурах, як наслідок, скорочується час, необхідний для обробки товарів в контейнерах в Одеському, Іллічівському морських портах, морському порту «Южний», створюються передумови для подальшого впровадження спрощень, зменшення навантажень на учасників транспортно-експедиторської діяльності.

Крім спрощення процедур, ІСПС має на меті запобігати незаконному, без проведення державного контролю, ввезенню товарів в Україну, яке відбувалося з використанням підроблених печаток контролюючих органів на паперових документах.

На даний час за допомогою ІСПС, вантажоодержувачі або уповноважені ними експедиторські організації мають можливість спостерігати реєстрацію заяв та процеси, що відбуваються за поданою ними заявою; одержувати відомості про прийняті митницею рішення в електронній формі в режимі реального часу, із зазначенням нормативно-правових підстав для його прийняття.

Створено спільно з митними органами робочу групу з питань об'єднання двох систем -- ІСПС і локальної інформаційної системи Одеської митниці Державної фіскальної служби України -- електронного журналу обліку контейнерів. Зауважимо, що такі заходи здійснюються з метою запобігання дублювання при виконанні посадовою особою митниці дій у двох, паралельно працюючих інформаційних системах, що має призвести до скорочення часу, необхідного для митних формальностей при здійснені митного оформлення товарів.

27.10.2014 року представниками ДП «АМПУ» було презентовано поетапну технологічну схему обробки завантажених контейнерів, що вивозяться за межі митної території України, засобами ІСПС. Однак її реалізація потребує внесення деяких змін до нормативно-правової бази у сфері митної справи.

морський порт митний інформаційний

Висновки

На сьогоднішній день ЄІС застосовується в найбільш розвинутих портах, аеропортах та інших інтенсивних пунктах перетину кордонів у світі.

В Західній Європі функціонує зазначена форма «єдиного вікна» в портах Гамбурга (Німеччина), Роттердама (Нідерланди), Антверпена (Бельгія), Фелікстоу (Великобританія), Гавра, Марселя (Франція), Барселони, Більбао (Іспанія).

Впровадження ІСПС спочатку на локальному рівні з перспективою використання цього досвіду для створення національного «єдиного вікна» наблизить Україну до стратегії розвитку торгівлі Євросоюзу, де вже прийнята програма розвитку мережі національних механізмів «єдиного вікна», які будуть обмінюватися інформацією на підставі стандартів ООН та Всесвітньої митної організації.

Створення ІСПС на базі портів Одеського регіону максимально вигідна як для бізнесового співтовариства, так і для контролюючих органів. Воно позитивно вплинуло на розвиток Одеси як вузла європейського логістичного ланцюга між Півднем та Північчю Європи, між Європою та Азією.

На рівні України створення такої системи надасть реальний поштовх розвиткові сприятливого правового простору, гармонізації обміну даними між різноманітними учасниками транспортного процесу та державними контролюючими органами на рівні світових стандартів і таким чином стане першим кроком до національного «єдиного вікна» зі всіма пов'язаними з цим процесом позитивними зрушеннями, направленими на інтеграцію з Європою на рівні міжнародних ланцюгів поставок товарів, обмеження бюрократичних процедур та боротьби з корупцією.

Спрямованість державних інституцій в транспортній галузі на поширення застосування подібних до ІСПС систем, фактично антикорупційного інструменту, в пунктах пропуску різних видів транспортного сполучення, транспортних вузлів на кордоні при непрямих міжнародних перевезеннях сприяє досягненню спрощень, прискорень, уніфікації та зменшення навантажень при проходженні обробки вантажів в порту та пропускних державних контрольних процедур. При цьому присутній елемент скорочення власних витрат учасників транспортно-експедиторської діяльності та державних ресурсів.

Дотримання законодавства про електронний документообіг, створення рівних умов для зростання спроможності учасників транспортного процесу при обміні даними в національному та міжнародному інформаційному просторі, є однією із властивостей ІСПС, що забезпечує:

• досягнення реальних спрощень, зменшення навантажень на суб'єктів ЗЕД, експедиторів, перевізників, інших суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території портів (портового співтовариства);

• практичну взаємодію та функціонування державних органів і учасників транспортно-експедиторської діяльності, портового співтовариства, декларантів, суб'єктів ЗЕД на засадах відкритості, прозорості, доступності, уніфікації, стабільності, економічної привабливості;

• мінімізації ризиків бізнес-процесів, виключення передумов для корупційних проявів, покращення якості надання/отримання транспортно-експедиторських, митно-брокерських, адміністративних послуг;

• підвищення рівня відповідальності учасників бізнес процесів, представників державних органів при проведенні митних та інших державних формальностей, розширення можливостей способів, засобів та методів їх комунікаційного спілкування в правовому полі, заснованого на законодавстві про електронний документообіг, публічність, захист обміну інформацією;

• практичну реалізацію інтеграційних процесів щодо спільного використання державою та бізнес-колами уніфікованих, заснованих на міжнародних стандартах та світовій практиці інструментів для усунення різноманітних бар'єрів в розвитку взаємопов'язаних економічних, виробничих, соціальних процесів країни, покращення яких зміцнює політичну стабільність держави.

Практична експлуатація ІСПС в трьох найбільших морських портах України, на даний час має стабільний, безперервний, інтенсивний характер розвитку при впровадженні нових модулів системи, супроводжуючих технологічні процеси обробки вантажів, суден, контейнерів в пунктах пропуску, що зумовлюється ініціативами та пропозиціями в нинішніх, нагальних потребах широкого кола учасників транспортно-експедиторської діяльності, інших користувачів ІСПС.

Література

1. Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними: постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451 //Офіційний вісник України. - 2012. - № 40. - Ст. 1546.

2. Про морські порти України: Закон України від 17 травня 2012 року № 4709-VI // Відомості В

3. Про затвердження Правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом: наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 13.12.2004 р. № 1098 //Офіційний вісник України. - 2005. - № 52. - Ст. 3468.

Размещено на Allbest.ru