Актуальні проблеми зовнішньоекономічного співробітництва України та шляхи їх розв’язання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні проблеми зовнішньоекономічного співробітництва України та шляхи їх розв'язання

Ломейко Ю.А.

Ключові слова: митна політика, митний тариф, митні платежі, експорт,
імпорт, державний бюджет, товарна номенклатура, енергетичні ресурси.

Визначення оптимального рівня міжнародного співробітництва в умовах перевищення обсягів імпорту над експортом, реалізації програми євроінтеграції, зменшення енергетичної залежності України зумовлює необхідність розроблення курсу митної політики на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу. Україна здійснила важливі кроки у напрямі підвищення рівня міжнародного партнерства як з країнами ЄС, так і з країнами Митного союзу, а саме парафувала Угоду "Про асоціацію між Україною та ЄС” від 30.03.2012 [1] та ухвалила Закон України "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі” від 30.07.2012 № 5193-VI між Україною та СНД [2]. Актуальним залишається питання визначення ефективності цих змін у міжнародній діяльності України та прогнозування наслідків економічної інтеграції.

З'ясуємо економічну вигоду від створення зон вільної торгівлі з окремими країнами та можливого вступу до Митного союзу та/або ЄС шляхом аналізу співвідношення переваг і втрат (зокрема, у вигляді зменшення надходжень до державного бюджету).

Питання державного регулювання зовнішньоекономічної торгівлі України вивчали такі вчені, як П. В. Пашко, А. Д. Войцещук, І. Г. Бережнюк, А. А. Дубініна, Т. В. Курило та ін.

Результати зовнішньоекономічної діяльності країни значною мірою зумовлюються митною політикою. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність” "регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою:

- законів України;

- передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

- економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;

— рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;

— угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України” [3].

У ст. 5 Митного кодексу України наводиться таке визначення: "Державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки” [4].

Найголовнішим завданням митної політики є поєднання заходів, спрямованих, з одного боку, на розширення зовнішніх ринків збуту, а з другого - на наповнення державного бюджету. Ситуація, що склалася на сьогодні в Україні, потребує оцінювання наслідків укладення договорів про міжнародне партнерство. У табл. 1 наведено динаміку обсягу експорту й імпорту товарів вітчизняного виробництва за даними Державної служби статистики України.

митний регулювання імпортний тарифний

Таблиця 1. Динаміка обсягу експорту-імпорту вітчизняних товарів

Аналіз зовнішнього товарообігу України свідчить, що обсяг експорту товарів протягом зазначеного періоду був меншим, ніж обсяг імпорту, що є вкрай негативним чинником, оскільки імпортовані товари, наповнюючи вітчизняні ринки, витісняють з них українську продукцію. Від'ємне сальдо було найменшим за модулем у 2005 р. (-1907,9 млн дол. США), а найбільшим - у 2012 р. (-15848,3 млн дол. США).

Найвищий темп приросту экспорту товарів спостерігався у 2008 р. (35,85 %), а найнижчий - у 2009 р. (-40,72 %). Така сама динаміка характерна для темпу приросту імпорту товарів, максимальне значення якого зафіксовано в 2008 р. (41,11 %), а мінімальне - в 2009 р. (-46,88 %). Протягом аналізованого періоду обсяги як експорту, так і імпорту товарів поступово зростали, а отже, різке їх зменшення у 2009 р. відповідно на 40,72 та 46,88 % засвідчило вплив світової економічної кризи на зовнішньоекономічну діяльність України. Більша частка зменшення імпорту порівняно з експортом пояснюється різким зниженням валютного курсу гривні відносно долара США у 2009 р., що стало одним із наслідків фінансової кризи.

Негативне сальдо між експортом та імпортом товарів впливає на сальдо платіжного балансу України, а тому і на курс національної валюти, і на платоспроможність нашої держави щодо обслуговування та погашення зовнішнього боргу. Таким чином, пошук зовнішніх ринків для реалізації національних товарів є актуальним завданням для України.

Водночас при вирішенні питання збільшення обсягів експорту необхідно враховувати можливі наслідки від укладання договорів у зовнішньоекономічній сфері. Усунення бар'єрів окремими країнами для виходу вітчизняних товарів на їхні ринки у зв'язку зі скасуванням сплати ввізного мита потребує з боку України симетричних заходів, що обов'язково скорочуватиме обсяги надходження митних платежів до державного бюджету не лише через зменшення обсягів безпосередньо ввізного мита, а й через, відповідно, звуження бази оподаткування іншими митними платежами (зокрема, акцизним податком та податком на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів).

Важливість митних платежів для наповнення державного бюджету підтверджується тим, що ввізне та вивізне мита, акцизний податок, податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів, робіт та послуг разом становили від 27,23 % (2001 р.) до 57 % (2008 р.) податкових надходжень Державного бюджету України (ДБУ) і протягом 2001-2010 рр. від 15,05 % (2001 р.) до 41,3 % (2008 р.) усіх доходів ДБУ.

З метою визначення стратегічно важливих партнерів у зовнішньоекономічній сфері для України проаналізуємо обсяг та динаміку експорту-імпорту товарів з країн ЄС, СНД та Митного союзу (МС) - Білорусі, Казахстану і Російської Федерації (табл. 2).

Аналіз даних табл. 2 засвідчив, що протягом 2005-2012 рр. сальдо зовнішнього товарообігу України було від'ємним у розрізі наведених груп країн. Порівнюючи показники торгівлі товарами з країнами СНД, МС та ЄС, зауважимо, що перші два роки зазначеного періоду найбільшим за модулем було від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами між Україною та країнами СНД. У 2007-2009 рр. від'ємне сальдо зовнішнього товарообігу з країнами ЄС за модулем перевищувало аналогічний показник як стосовно МС, так і щодо СНД. У 2010-2012 рр. від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами з країнами МС за модулем перевищувало відповідний показник між Україною та СНД і Україною та ЄС.

У табл. 3 наведено структуру і динаміку зовнішньої торгівлі України товарами в розрізі зазначених груп країн у відсотках до загального обсягу товарообігу.

Як бачимо з табл. 3, найбільшою в загальному обсязі експорту товарів України протягом аналізованого періоду була питома вага країн СНД (від 30,77 % у 2005 р. до 38,27 % у 2011 р.).

Таблиця 2. Зміни в географічній структурі експорту-імпорту товарів України в розрізі країн ЄС, СНД і Митного союзу, млн дол. США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3. Зміни в географічній структурі експорту-імпорту товарів у розрізі країн ЄС, СНД і Митного союзу, % до загального обсягу зовнішнього товарообігу України

Частка експорту товарів України до країн МС варіювала від 26,46 % у 2005 р. до 34,51 % у 2011 р. Отже, саме країни МС вплинули на обсяги питомої ваги експорту товарів до країн СНД. До країн ЄС питома вага експорту перебувала у межах від 23,93 % у 2009 р. до 31,51 % у 2006 р., що свідчить про незначну різницю в обсягах експорту між Україною та МС і Україною та ЄС.

Питома вага імпорту товарів з країн СНД упродовж зазначеного періоду змінювалася від 39,02 % у 2008 р. до 47,01 % у 2005 р. Частка товарів, імпортованих із країн МС, найбільшого значення досягла у 2011 р. - 42,39 %, а найменшого у 2008 р. - 29,63 %. Питома вага товарів, ввезених на митну територію України в митному режимі імпорту з країн ЄС, була максимальною в 2007 р. (36,65 %) та мінімальною - в 2011 р. (31,17 %).

Найбільша частка в загальному обсязі зовнішнього товарообігу була у країн СНД. Аналіз даних табл. 3 свідчить про те, що на обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з країнами СНД значною мірою впливають країни МС, оскільки питома вага як експортованих, так і імпортованих товарів МС була не набагато меншою за аналогічний показник зовнішньої торгівлі товарами між Україною та країнами СНД.

Зовнішній товарообіг України з МС несуттєво перевищував аналогічний показник економічного співробітництва України і ЄС протягом 2005-2012 рр.

Отже, ЄС та МС за показником частки в загальному обсязі зовнішнього товарообігу України є в цілому рівнозначними міжнародними партнерами.

Однак питома вага експорту та імпорту товарів у розрізі окремих груп країн без додаткових досліджень не може визначатися як пріоритетний показник, на який варто спиратися при обранні курсу зовнішньоекономічного партнерства.

Доцільним є аналіз товарної структури і динаміки експорту та імпорту між Україною й двома економічними союзами в розрізі товарних груп УКТЗЕД за найбільшими 10 значеннями у 2011 та 2012 рр. у табл. 4 та 5 відповідно. Як бачимо з табл. 4, найбільший обсяг експорту товарів України до країн МС забезпечила у 2011 р. товарна група 86 "Залізничні локомотиви” - 15,5 %, тоді як найменший з 10 найбільших - товарна група 39 "Пластмаси, полімерні матеріали', частка якого становила 2,3 %. Аналізуючи структуру імпорту товарів з країн МС у розрізі 10 найбільших за обсягом товарних груп, зауважимо, що 68,5 % загального обсягу належить товарній групі 27 "Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки”, тоді як найменшою була частка товарної групи 86 "Залізничні локомотиви” - 0,8 %. Другою за обсягом експортованих до країн МС товарів стала група 27 "Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки”, частка якої дорівнювала 12,5 %. Частка другої за обсягом імпортованих з країн МС товарів - групи 84 "Реактори ядерні, котли, машини” - становила 4,1 %, а отже, різниця між двома першими за обсягом товарними групами є суттєвою. Слід зазначити, що загальний обсяг імпорту товарів з країн МС на 68,5 % зумовлений енергетичною залежністю України. Питома вага 10 найбільших за обсягом товарних груп імпортованих з країн МС товарів варіює у межах - 0,8-68,5 %, тоді як розподіл товарних груп за експортом до країн МС є рівномірнішим: від 2,3 до 15,5 %.

Аналіз структури експорту товарів України до країн ЄС свідчить, що першою з 10 найбільших за його обсягом була товарна група 72 "Чорні метали', частка якої становила 29,52 %; другою - 26 "Руди, шлак і зола” (10,43 %); останньою - 84 "Реактори ядерні, котли, машини” (2,07 %). Питома вага товарів, імпортованих Україною з країн ЄС, у розрізі 10 найбільших за обсягом товарних груп у 2011 р. мала такий вигляд: найбільшою була частка товарної групи 84 "Реактори ядерні, котли, машини” (14,83 %), другою за обсягом - частка товарної групи 87 "Засоби наземного транспорту, крім залізничного” (9,67 %), найменшою - частка групи 33 "Ефірні олії” (2,12 %).

Таблиця 4

Товарна структура зовнішньої торгівлі України з МС і ЄС у 2011 р.