Прагматизм здійснення митного контролю і митного оформлення транспортних засобів в Україні

митний контроль транспортний законодавчий

Джерело: складено на основі [5]

Як видно з даних таблиці 2.2 через митний кордон України у 2018 р. пропущено 21 226 тис. од. транспортних засобів, що на 1 020, 8 тис. од. менше порівняно з 2017 роком. Найбільша частка у 2018 р. на переміщення транспортних засобів через митний кордон припадає на автотранспорт 18 006,3 тис. од., залізничні вагони - 2 970,7 тис. од. та інші транспортні засоби. Тому саме частіше на кордоні здійснюється митне оформлення саме товарів які перевозяться цими видами транспорту.

Згідно МКУ до об'єктів аналізу ризиків належать такі:

- характеристики товарів, ТЗ, що переміщуються через митний кордон;

- характер зовнішньоекономічної операції;

- характеристики суб'єктів ЗЕД [3].

У світовій практиці управління ризиками в митній сфері основним об'єктом аналізу ризиків є товар, далі об'єктом аналізу ризиків можуть бути товаросупровідна документація, яка містить основні дані про товар, інформацію, важливу для переміщення цього товару, через митний кордон (код товару, країна походження, країна відправлення і призначення товару, митна вартість товару), потім транспортний засіб і документи для перевезення, інформація про основні ланки або складові міжнародного ланцюга поставки (експортер, імпортер, митний брокер і т.д.).

Процес аналізу потенційних ризиків при митному контролі товарів і ТЗ досить складний і повинен враховувати ряд важливих факторів, які супроводжують ЗЕД в цілому та зовнішньоторговельних операцій зокрема. Однак, у процесі аналізу потенційних ризиків при митному контролі слід враховувати ризики, які можуть бути виявлені в пункті пропускання та ризики, які будуть виявлені у внутрішній митниці.

Об'єкти аналізу ризику в пункті пропускання формуються відповідно до основної мети митного контролю - можливість ввезення або вивезення товарів, ТЗ на митну територію або з митної території. Тобто згадана вище підсистема аналізу ризику повинна працювати над заборонами та обмеженнями щодо переміщення певних товарів, ТЗ (законності переміщення).

При митному контролі на внутрішній митниці можна виділити додаткові ризики щодо повноти сплати податків та дотримання національних стандартів. Відомо, що ухилення від сплати податків є найпоширенішою формою шахрайства, тому на даному етапі об'єкти аналізу ризиків можуть включати в себе код і митну вартість товару, країну походження ТЗ [6, с. 11].

Тенденції світової торгівлі до постійних змін у номенклатурі товарів, способи їх руху та інші аспекти зовнішньоекономічних операцій змушують сформувати систему управління ризиками, здатну пристосовуватися до умов (факторів, показників), що виникають при зміні умов торгівлі, що, у свою чергу, спонукає до комплектування нового чи зміненого переліку об'єктів аналізу ризиків і, відповідно, пошуку методів виявлення джерел їх формування.

Одним з головних завдань митних органів України найближчим часом є створення митної служби європейського стандарту, перехід на міжнародні принципи проведення митного контролю. У сучасних умовах економічного розвитку митні органи повинні зосередитися на співпраці з суб'єктами ЗЕД, з метою покращення митного контролю, шляхом спрощення та гармонізації відповідних процедур для забезпечення прозорості, послідовності, логічності та прогнозованості діяльності суб'єктів ЗЕД.

Митні органи вживають ефективних заходів щодо наближення вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів, зокрема Україна підписала купу міжнародних договорів з метою реформування вітчизняного законодавства з питань державної митної справи.

З метою сприяння зовнішній торгівлі та збільшення товарообігу митні органи спрощують процедури митного контролю при митному оформленні на кордоні. Слід підкреслити, що митними органами України для спрощення митних процедур та митних формальностей, активно впроваджують електронне митне декларування, що значно скорочує вартість митного оформлення та час оформлення [7]. Відповідно за умов електронного декларування, декларанту або митному брокеру не потрібно особисто приносити документи до митниці, необхідні для митного оформлення. Майже весь процес документообігу відбувається виключно в електронному вигляді. Він також є своєрідним бар'єром для раціонального використання бюджетних коштів.

Електронне декларування - це комплексне поняття, яке включає в себе декларування товарів і ТЗ шляхом подання електронної МД та інших електронних документів (у тому числі дозвільного характеру), проведення митного контролю та оформлення цих товарів [8].

Більш детально слід зупинитись на інформаційних митних технологіях які запроваджені у Європейському Союзі. Підвищений інтерес викликаний, по-перше, наявністю спільного кордону, а, по-друге, європейським вектором інтеграції України.

У 2009 році в Європейському Союзі були запроваджені системи контролю імпорту (Import Control System), експорту (Export Control System) і транзиту (New Customs Transit System). Також для реалізації заходів безпеки створено систему EORI (Система реєстрації та ідентифікації суб'єктів господарювання). Суб'єкти, що входять до системи, отримують можливість власної ідентифікації за допомогою присвоєння їм єдиного номера, унікального для кожної особи. Номер EORI діє на всій території Європейського Союзу. Ці електронні системи призначені для того, щоб збільшити безпеку руху товарів і захищеність міжнародної торгівлі, зробити митне оформлення більш ефективним, а також зменшити адміністративні витрати.

NCTS передбачає два види процедур митного оформлення: звичайні та спрощені. Звичайна процедура передбачає:

- надсилання повідомлення вантажовідправником у митницю відправлення, яке називається даними декларації;

- митниця відправлення присвоює документальні номери перевезення для ідентифікації транзитних операцій. Цей номер передається суб'єктові ЗЕД за допомогою повідомлення про прийняття декларації. Після прийняття декларації митниця відправлення посилає повідомлення «дозвіл на транзит», тепер суб'єкт ЗЕД може перевозити товари в пункт призначення;

- коли вантаж перетинає такий кордон, митниця транзиту повідомляє про це митницю відправлення шляхом надсилання повідомлення;

- щоб повідомити митницю призначення про це, митниця відправлення в той момент, коли повідомляє суб'єкта ЗЕД про дозвіл транзиту, також посилає повідомлення в митницю транзиту, через котру, як передбачається, вантаж перетне зовнішній кордон транзитних зон;

- після фази контролю (перевірка товарів), митниця призначення випускає товари з транзиту і повідомляє про це шляхом надсилання повідомлення про випуск товарів і відправлення результатів контролю в митницю відправлення;

- після прибуття товарів вантажоодержувач повідомляє митницю призначення, відправляючи повідомлення про прибуття. Коли митниця призначення приймає прибуття, вона повідомляє митницю відправлення про це за допомогою повідомлення про прибуття;

- на завершення митниця відправлення повідомляє вантажовідправника про те, що його перевезення списане, надсилаючи йому повідомлення про списання. Можливі деякі відхилення від цього сценарію (в пункті відправлення або після прибуття).

У разі застосування спрощеної процедури єдиною відмінністю від звичайної є те, що посадова особа митниці призначення може прийняти рішення не перевіряти вантаж [9].

Сервер митної служби країни Європейського Союзу обробляє отриману інформацію і каналами зв'язку направляє відповідним фіскальним органам рішення про можливість або неможливість транзитного перевезення територією ЄС (процедура триває кілька хвилин). Таким чином, у разі позитивного рішення вантажовідправник (перевізник) має дозвіл на транзит ще до відправлення транспортного засобу. На підтвердження дозволу на транзит українська митниця видає перевізнику супровідний документ на паперовому носії. Після прибуття транспортного засобу до пункту пропуску митниці суміжних держав мають (у своїй комп'ютерній системі) всю необхідну інформацію про вантаж, за рахунок чого операції з митного оформлення в пункті пропуску скорочуються [10, с. 198].

На нашу думку, подальший розвиток системи «Електронна митниця» потрібно здійснювати із урахуванням досвіду впровадження електронних систем іншими розвинутими країнами, у тому числі країнами-членами ЄС.

Запровадження нових і вдосконалення існуючих інформаційних технологій на митниці шляхом подальшого розвитку багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця» є основним напрямком розвитку митної справи в Україні. Вона повинна стати ядром не тільки митних технологій, а ще й інструментом керування та контролю митної діяльності, тобто головним механізмом забезпечення митної справи.

Висновки

Товари, транспортні засоби та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем і підлягають митному оформленню. Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Митне оформлення проводиться посадовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів. Митний контроль і митне оформлення здійснюється посадовими особами митних органів одночасно.

Митні органи, як провідні суб'єкти реалізації митної політики держави, уповноважені здійснювати велику кількість завдань, належне виконання яких пов'язане з використанням ефективних засобів впливу як для громадян і суб'єктів господарювання, так і безпосередньо до працівників митних органів. Адже, тільки за умови раціонального поєднання внутрішньої та зовнішньої митні органи будуть спроможні на високому рівні реалізувати своє призначення.

Пріоритетними напрямками вдосконалення процедур митного контролю є повномасштабне впровадження процедур електронного декларування, спрощення процедур митного контролю, розвиток системи митного пост-аудиту.

Варто відзначити, вагомість митного контролю у забезпеченні економічної безпеки держави, бо саме на цьому етапі здійснення митного регулювання відбувається не тільки перевірка всіх вантажних документів, а й фактичне встановлення кількісних та якісних показників товарів, транспортних засобів, які переміщують через митний кордон України.

Таким чином, пріоритетними напрямками для України у сфері здійснення митного контролю є удосконалення електронного декларування, спрощення процедур митного контролю, формування ефективної системи аналізу та управління митними ризиками і запровадження відповідальності за порушення митного законодавства як суб'єктами ЗЕД, так і самими працівниками митних органів.

Бібліографічний список

1. Білуха М.Т., Микитенко Т.В. Митний контроль: організація і методологія. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). 2014. №1(64). С. 181-187.

2. Закон України «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» від 17.11.2005 N 1118. Ц^: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0012810-13

3. Митний кодекс України (зі змінами та доповненнями): введений в дію Законом України від 13.03.2012 р., № 4495-УІ. ЦКЬ: http://sfs.gov.ua/mk/rozdil-1/glava-1/

4. Кормич Б.А., Біленець Д.А. Режим зони митного контролю: адміністративно-правові основи: монографія. Чернівці: Технодрук, 2017. 180 с.

5. Митна статистика «Стан зовнішньої торгівлі товарами у січні-грудні 2018 року». иКЬ: http://www.visnuk.com.ua/uk/customstatistics

6. Воронкова К., Муратов І. Із впровадженням електронного декларування ми виходимо на якісно новий рівень митного контролю і митного оформлення. Митниця. 2011. № 5(78). С.9-12.

7. Переверзєва Г.Г. Удосконалення митно-тарифного регулювання в Україні. Вісник КрНУ ім. М. Остроградського. 2016. Вип.4 (75). С. 79-82.

8. Пігарєва Н. Система електронного обліку товарів і транспортних засобів у ВМК - суттєвий крок із вдосконалення митних процедур. Митниця. 2011. № 2(75). С.10-11.

9. Пасічник А.М., Кузнєцов О.П., Полока С.О. Нова комп'ютеризована транзитна система ЄС: проблеми та перспективи для України. Вісник Академії митної служби України. Сер.: Технічні науки. 2011. № 1. С. 5-11.

10. Коновалов Ю.О., Романюк У.В. Сучасний стан автоматизації процедур митного контролю та митного оформлення водних транспортних засобів та товарів, що переміщуються ними. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2017. Вип. 32. С. 194-202.

Размещено на Allbest.ru