Можливості запровадження нової комп’ютеризованої транзитної системи в Україні в умовах глобального обміну інформацією

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОЖЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНОЇ ТРАНЗИТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено дослідженню необхідності запровадження положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та приєднання України до Нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS), як інструментів пожвавлення обміну митною інформацією, спрощення та підвищення надійності здійснення контролю за транзитними переміщеннями товарів.

Ключові слова: режим спільного транзиту, спільна транзитна процедура, NCTS, митна адміністрація, міжнародна торгівля, митна декларація типу Т-1/Т-2, спеціальні транзитні спрощення.

Статья посвящена исследованию необходимости внедрения положений Конвенции про процедуру совместного транзита и присоединения Украины к Новой компьютеризированной транзитной системы (ЫСТБ), как инструмента активизации обмена таможенной информацией, упрощения и повышения надежности осуществления контроля за транзитными перемещениями товаров.

Ключевые слова: режим совместного транзита, совместная транзитная процедура, таможенная администрация, международная торговля, таможенная декларация типа Т-1/Т-2, специальные транзитные упрощения.

Вступ

Актуальність теми визначається необхідністю запровадження в Україні обміну митною інформацією, яка може використовуватися на момент митного оформлення товарів, спрощення процедури митного оформлення транзитних вантажів з одночасним підвищення ефективності здійснення контролю за ними. Окрему увагу приділено інституції спеціальних транзитних спрощень, яка має створити сприятливе середовище для компаній, які працюють на зовнішньоекономічному ринку та дотримуються положень законодавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Міжнародний досвід застосування Конвенції про процедуру спільного транзиту та використання УСТ8 досліджувався у працях І. Бережнюка, І. Несторишен, Є. Рудніченко, А. Пасічника, О. Кузнєцова та інших. Окрему увагу проблематиці європейському досвіду застосування спеціальних транзитних спрощень було приділено Ю.О. Коноваловим. У наукових працях Д. Прейгера, Я. Жаліло, О. Собкевича та О. Ємельянова, присвячених дослідженню реалізації транзитного потенціалу України, значна роль відводиться ролі застосування Конвенції про процедуру спільного транзиту та УСТ8 у такому розвитку.

Водночас, дослідженню поточного стану справ із запровадження в Україні положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та застосуванню УСТ8 належної уваги приділено не було.

Постановка завдання

Стаття присвячена дослідженню поточного стану справ із запровадження в Україні положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та застосуванню УСТ8, а також узгодження митних процедур, що застосовуються митними органами України, із загальносвітовими стандартами й нормами.

Результати дослідження

У сфері міжнародної торгівлі значну роль відведено митниці та ефективності здійснення процедур митного контролю та транскордонного переміщення товарів. Зростання обсягу міжнародної торгівлі спонукає до діджиталізації взаємовідносин між митною службою та учасниками зовнішньої торгівлі, а також активізації обміну митною інформацією між митними службами різних країн. Оскільки митна служба є важливим елементом у системі міжнародної торгівлі, потрібно, щоб митні адміністрації використовували у своїй роботі сучасні методи й прагнули до максимального полегшення зовнішньоторговельної діяльності. Більше того, сучасні методи здійснення інформаційного обміну відкривають додаткові можливості для системи управління ризиками, яка є невід'ємною складовою Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та Рамкових стандартів безпечності та полегшення світової торгівлі Всесвітньої митної організації. В умовах глобалізації торгівлі запровадження положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та приєднання до Нової комп'ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System, NCTS) дає можливість переведення контрольних процедур митної служби на якісно новий та більш ефективний рівень.

обмін митна інформація транзитний вантаж

Виклад основного матеріалу дослідження

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [10] Україна взяла на себе зобов'язання запровадити положення Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року [3].

На сьогодні Договірними сторонами Конвенції про процедуру спільного транзиту є 35 країн світу: 28 країн-членів ЄС, 4 країни-члени Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) (Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Швейцарія) та 3 інші країни (Туреччина, Македонія і Сербія), які запроваджують європейські стандарти у сфері митної справи, як необхідну умову для майбутнього приєднання до ЄС.

Приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту, якою, серед іншого, передбачається приєднання до Нової комп'ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System, NCTS), дасть Україні наступні можливості:

1. Запровадити обмін митною інформацією з 35 країнами світу, яка може використовуватися вже на момент митного оформлення товарів та розширить можливості використання системи аналізу ризиків у митній сфері (наразі такий обмін інформацією в Україні не налагоджений з жодною країною світу);

2. Здійснювати аналіз ризиків щодо вантажів, які надходять в Україну або прямують транзитом ще до їх прибуття на митний кордон України (наразі такий аналіз практично відсутній) та заздалегідь і більш обґрунтовано визначати необхідні форми митного контролю, тим самим уникаючи затримок вантажів на кордоні;

3. використовувати єдину митну декларацію для переміщення товарів від краї- ни-відправлення до країни-призначення через треті країни в межах країн-членів конвенції за єдиними, зрозумілими для всіх правилами (наприклад, правилами та вимогами щодо пломбування, гарантування митних платежів, інформування учасників транзитного переміщення та проставляння відміток про проходження митного контролю).

Так, наприклад, для переміщення товарів з м. Дніпро (Україна) до м. Діллінген (Німеччина) або з м. Стамбул (Туреччина) до м. Одеса чи м. Харків (Україна) буде оформлятися одна-єдина транзитна митна декларація за єдиними правилами. Така декларація буде прийматися митними органами всіх країни, через які прямуватиме вантаж (Німеччина, Польща, Туреччина, Україна тощо) для здійснення всіх митних формальностей. Жодні додаткові транзитні митні декларації або документи контролю доставки вантажів більше не будуть вимагатися.

Однак, процедура приєднання до цієї конвенції не є стандартною для країн-пре- тендентів. Для того, щоб приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, необхідно запровадити та використовувати протягом щонайменше одного року правила та процедури цієї конвенції в межах території України. Лише після цього правилами країн-членів конвенції передбачається проведення оціночної місії, у разі позитивного проходження якої Україна зможе отримати запрошення для приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту.

З метою злагодженого планування заходів, спрямованих на приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту та УСТ8, у 2018 р. українською стороною розроблено, узгоджено з європейською стороною та затверджено Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ [1].

Зазначена Дорожня карта передбачає наступні основні фази:

1. Розробка та запровадження пакету законодавства:

а) положення, які вже були прийняті Верховною Радою України у Законі України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» від 06.09.2018 № 2530-УІІІ, які дають змогу використовувати декларацію Т-1 у тестовому режимі;

б) проект Закону України «Про режим спільного транзиту», зареєстрований у Верховній Раді України 04.02.2019 під № 9532 [6], яким запроваджуються положення Конвенції про процедуру спільного транзиту, необхідні для проходження оціночної місії та отримання запрошення до цієї конвенції (узгоджений з Європейською комісією в процесі його розробки);

в) інші нормативно-правові акти, які мають бути розроблені після прийняття проекту Закону України «Про режим спільного транзиту» від 04.02.2019 № 9532.

2. Постачання та розгортання необхідного інформаційного забезпечення, що є аналогічним модулям, що використовуються країнами-членами Конвенції про процедуру спільного транзиту:

а) електронної транзитної системи (аналог основного модуля УСТ8, який використовується для прийняття та оформлення транзитних декларацій, проставляння відміток про результати здійснення контрольних процедур митницями відправлення, призначення та транзитними митницями, а також для обміну електронними повідомленнями між учасниками процедури спільного транзиту);

б) електронної системи управління гарантіями (аналог Guarantee management system, GMS, яка використовується разом із NCTS для прийняття, обліку, контролю та вивільнення фінансових гарантій під час транзитних переміщень товарів).

3. Здійснення навчання щодо нових процедур та правил, які мають запроваджуватися відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту:

а) співробітників митних органів;

б) експортерів, імпортерів та інших компаній, в інтересах яких здійснюються переміщення товарів через митний кордон України;

в) митних брокерів, перевізників, експедиторів, які надають послуги з метою переміщення товарів через митний кордон України;

г) фінансових установ (банків, страхових компаній, незалежних фінансових посередників), які матимуть можливість надавати послуги з фінансового гарантування митних платежів.

Як можна побачити, наразі нормотвор- ча робота, необхідна для приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту, перебуває в активній фазі її розробки та запровадження.

Водночас, відповідно до статей 4 та 5 Доповнення І до Конвенції про процедуру спільного транзиту, для цілей практичного запровадження її положень передбачено створення електронної транзитної системи, яка має використовуватися для електронного обміну даними при застосуванні режиму спільного транзиту, структурованими відповідно до стандартів електронних повідомлень, які використовуються при обміні даними між комп'ютерними системами в комп'ютеризованій транзитній системі, що застосовується договірними сторонами.

Фазою 5.2 Дорожньої карти приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ [1] (фаза впровадження IT) передбачено постачання необхідного програмного забезпечення в рамках програми допомоги Україні з боку ЄС EU4PFM, доопрацювання та розгортання в Україні даного програмного забезпечення. Передбачається, що заходи із розгортання в Україні програмного забезпечення, аналогічного NCTS, будуть здійснені у термін, що не перевищує 9 місяців з дати його постачання європейською стороною. При цьому завершення повномасштабного тестування всіх систем програмного забезпечення заплановано провести ще протягом 10 місяців та завершити орієнтовно у 2020 році.

Використання зазначеної інформаційної системи країнами ЄС, окрім положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, ґрунтується також на нормах розділу IX Митного кодексу ЄС [7], та є складовою електронних систем, порядок розробки та впровадження яких передбачено робочою програмою [9]. Слід відмітити, що цією робочою програмою заплановано проведення модернізації NCTS, метою якої є узгодження існуючої трансєвропейської системи NCTS з новими вимогами Митного кодексу ЄС, такими як реєстрація подій на маршруті та узгодження обміну інформацією з вимогами до даних, а також оновлення та розвиток інтерфейсів з іншими системами (пункт 9 «UCC New Computerised Transit System (NCTS) upgrade» таблиці А розділу ІІ Додатку до Програми [9], термін модернізації - з 01.10.2019 р. по 02.03.2020 р.).

Вочевидь, при розробці електронної транзитної системи в України слід провести консультації з представниками Європейського Союзу з питань напрямку модернізації NCTS, пов'язаної зі змінами Митного кодексу ЄС, оцінити перелік додаткової інформації та вимог, які були включені до запланованого оновлення, та врахувати ці зміні при розробці електронної транзитної системи. Також необхідно врахувати напрямки інтеграції NCTS з іншими електронними системами, передбаченими рішенням [9], для уникнення витрат, пов'язаних з необхідністю модернізації електронної транзитної системи України після модернізації NCTS Європейського Союзу. Також це забезпечить технічну готовність електронної системи до змін Митного кодексу України, які можуть бути внесені на виконання інших зобов'язань щодо адаптації митного законодавства України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Таке опрацювання змін в довгостроковій перспективі дозволить зменшити час на підготовку до повноцінної інтеграції до європейського митного інформаційного простору та до економії коштів на доопрацювання програмного забезпечення.

Окремим аспектом впровадження електронної транзитної системи слід виділити пункт 5.1 Дорожньої карти [1] щодо закупівлі програмного забезпечення в рамках реалізації проекту Еи4РЇМ.

Оскільки закупівлю програмного забезпечення передбачено на умовах спільних домовленостей з ЄС, необхідно врахувати вимоги пунктів 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України [4], якими заборонено закупівлю програмного продукту, ліцензія на використання якого передбачає виплату винагороди правовласнику у вигляді відсотків плати за надані від імені держави послуги, а договір на створення програмного продукту повинен містити положення щодо належності державному органу майнових прав та прав інтелектуальної власності на програмний продукт, що створюється на замовлення державного органу.

Враховуючи поточну нестабільність українського законодавства та з метою уникнення проблем у площині захисту права інтелектуальної власності при доопрацюванні програмного забезпечення та його технічному супроводі, рекомендується спільно з представниками ЄС опрацювати питання передачі майнових прав та прав інтелектуальної власності, оскільки у процедурі закупівлі можуть брати участь європейські виробники, вже знайомі з особливостями розробки програмного забезпечення ХСТ8.

Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що процес приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту та ХСТ8 є доволі складним та має комплексний характер у перебудові процесів організації та здійснення контрольних процедур митними органами. Положення Конвенції про процедуру спільного транзиту докорінно змінюють філософію взаємовідносин між бізнесом та державними органами, заохочуючи компанії, які дотримуються законодавства та приділяють увагу надійності та безпечності внутрішніх процесів, до отримання певних транзитних спрощень. Більшt того, через запровадження положень Конвенції про процедуру спільного транзиту додаткові можливості відкриваються і для фінансового сектору в Україні.

Висновки

Нижче ми згрупували основні переваги та можливості, які отримає бізнес в Україні вже на етапі локального застосування положень Конвенції про процедуру спільного транзиту (тобто ще до приєднання до неї):

1. Запровадження спеціальних транзитних спрощень на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту без отримання статусу авторизованого економічного оператора (запровадження європейської практики авторизованих економічних операторів передбачається в рамках євроін- теграційного пакету законодавчих змін у митній сфері [5]).

Це означає, що компанії зможуть:

а) відправляти чи отримувати товари відразу зі складу або на склад компанії без необхідності їх пред'явлення митниці;

б) самостійно накладати пломби спеціального типу без залучення інспекторів митниці;

в) використовувати митну декларацію з обмеженими даними (вид спрощеної декларації).

2. Запровадження простих та рівних умов для фінансових гарантів на ринку гарантування сплати митних платежів.

У разі приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту наші фінансові установи отримають можливість надавати свої послуги на ринках ще 35 країн світу за умови їх допуску до цієї діяльності за правилами країн-членів конвенції. Водночас, фінансові установи 35 країн світу отримають можливість надавати свої послуги на ринку України. Тобто за період локального застосування положень Конвенції про процедуру спільного транзиту наш фінансовий сектор має стати достатньо конкурентоспроможним та сильним е цьому сегменті.

Наразі надавати фінансові гарантії щодо митних платежів можуть лише 2 компанії незалежних фінансових посередників та 3 банки [8], інші компанії фінансового сектору (наприклад, страхові компанії) взагалі не мають доступу до цього ринку.- На жаль, банківський сектор не був активним на цьому ринку: серед 3 банків лише у 2018 р. розпочав надавати фінансові гарантії тільки 1 банк. Більш того, для банків та для незалежних фінансових посередників митним законодавством передбачені різні критерії для отримання статусу фінансового гаранта, що призводить до певних складнощів для банків у отриманні такого статусу. Послуги, які можуть надаватися фінансовими гарантами, передбачені Митним кодексом України, більшість з яких не працює на практиці (наприклад, багаторазова або генеральна фінансова гарантія).- У результаті цього, ринок фінансових гарантів наразі є достатньо закритим, а продукти, які можуть надавати фінансові гаранти своїм клієнтам, обмежені простою індивідуальною (одноразовою) фінансовою гарантією (діє для товарів, що переміщуються за однієї митною декларацією або одним документом контролю за переміщенням товарів).

Тобто ринок фінансових гарантій в Україні потребує розширення, а конкурентоспроможність фінансових гарантів - зміцнення на етапі локального застосування положень Конвенції про процедуру спільного транзиту.

У проекті Закону України «Про режим спільного транзиту» від 04.02.2019 № 9532 за основу взятий досвід Польщі, де на ринку фінансового гарантування митних платежів працюють банки та страхові компанії на рівних та однакових умовах. При цьому, умови для отримання статусу фінансового гаранта переважно відповідають нормальним умовам, які висувають відповідні регулятори на ринку фінансових послуг (в Україні це Національний банк України та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг).

Таким чином, проектом Закону України «Про режим спільного транзиту» від 04.02.2019 № 9532 пропонується відкрити зазначений ринок для страхових компаній відповідно до практики ЄС. Банки та незалежні фінансові посередники, які вже мали можливість виступати фінансовими гарантами відповідно до митного законодавства України, її не втратять. Більше того, пропонується запровадження рівних умов нормальної діяльності для зазначених фінансових установ, а саме:

а) мають відповідну ліцензію (для банків та страхових компаній), відповідний дозвіл - для незалежних фінансових посередників;

б) мають досвід щонайменше 3 роки на ринку фінансових послуг;

в) не перебувають у процедурі санації боржника або щодо таких компаній відсутнє провадження про банкрутство;

г) виконують стандартні критерії до капіталу та/або ліквідності активів на рівні, встановленому відповідним регулятором на ринку фінансових послуг;

ґ) не мають заборгованості перед бюджетом за попередньо наданими фінансовими гарантіями.

3. Запроваджується новий продукт на ринку фінансових послуг відповідно до практики ЄС - загальна фінансова гарантія. Для перевізників, імпортерів, експортерів тощо відкриється можливість отримати зменшенням розміру забезпечення базової суми фінансової гарантії на 50%, 70% та 100% (тобто повне звільнення від обов'язку надання фінансової гарантії) через використання загальної фінансової гарантії. Для цього необхідно буде виконувати певні вимоги до збереження звітної, бухгалтерської, транспортної інформації, мати стійку платоспроможність та позитивну історію у взаємовідносинах з митними органами.

4. Діджиталізація інформаційної взаємодії між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, фінансовими гарантами та митними органами.

Запровадження положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та приєднання до УСТ8 передбачає запровадження європейських прозорих та надійних транзитних процедур в Україні. По суті, від запровадження таких процедур отримають певні вигоди всі учасники ланцюга постачання товарів та фінансовий сектор, а оновлена митна служба, після її реформування в рамках реформи ДФС, отримає можливість запровадити більш надійні процеси контролю за транзитними вантажами.

Література

1. Дорожня карта приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ ЄАВТ // Офіційний веб-сайт Державної фіскальної служби України, [режим доступу]: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti- гоЬогі-/354871.Ьіт!

2. Закон України «Про національну програму інформатизації» // Офіційний вебсайт Верховної Ради України (Законодавство), [режим доступу]: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80

3. Конвенція про процедуру спільного транзиту // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України (Законодавство), [режим доступу]: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/994 001-87

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2009 року № 869 «затвердження загальних вимог о програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів» // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України (Законодавство), [режим доступу]: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/869- 2009-%Р0%ВГ

5. Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 27.12.2012- № 7473 // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України (Законодавство), [режим доступу]: http://w1 .с1 .rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1?pf3511=63291

6. Проект Закону України «Про режим спільного транзиту» // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України (Законодавство), [режим доступу]: http://w1 .с1 .rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1?pf3511=65417

7. Регламент Парламенту Європейського Союзу та Ради Європи № 952/2013, що встановлює Митний кодекс Європи (OJ L 269 від 10 жовтня 2013 року) - Regulation (EU) No 952/2013 of the European Parliament and of the Council of 9 October 2013 laying down the Union Customs Code OJ L 269, 10.10.2013 // Офіційний веб-сайт законодавства ЄС, [режим доступу]: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2013/952/oj

8. Реєстр гарантів // Офіційний вебсайт Державної фіскальної служби України, [режим доступу]: http://sfs.gov.ua/dovidniki-- reestri--perelik/reestri/120338.html

9. Рішення Комісії Європейського Союзу від квітня 2016 року № 2016/578 про створення робочої програми, що стосується розробки та впровадження електронних систем, передбачених Митним кодексом ЄС - Commission Implementing Decision (EU) 2016/578 of 11 April 2016 establishing the Work Programme relating to the development and deployment of the electronic systems provided for in the Union Customs Code C/2016/2057 OJL 99, 15.4.2016 // Офіційний веб-сайт законодавства ЄС, [режим доступу]: http://data.europa.eu/eli/dec impl/2016/578/oj

10. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України (Законодавство), [режим доступу]: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/984 011

“OPPORTUNITIES OF THE IMPLEMENTATION OF THE NEW COMPUTERISED TRANSIT SYSTEM (NCTS) IN UKRAINE IN THE CIRCUMSTANCES OF GLOBAL INFORMATION EXCHANGE”

Authors: Drozach Oksana Mikhailivna,

Mag. Jur, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Chikin Oleksandr Oleksandrovich, Mag. Jur, Taras Shevchenko National University of Kyiv

SUMMARY

The article is devoted to research of the necessity of the implementation of the provisions of the Convention on a Common Transit Procedure and Ukraine's accession to the New Computerised Transit System (NCTS) as a tool of mainstreaming of the exchange of customs related information, simplification and increasing efficiency of the controls conducted over the transit movements of goods.

Joint transit regime, joint transit procedure, customs administration, international trade, customs declaration type T-1/T-2, special transit simplifications.

Referee report on the article

The article is devoted to research of the necessity of the implementation of the provisions of the Convention on a Common Transit Procedure and Ukraine's accession to the New Computerised Transit System (NCTS) as a tool of mainstreaming of the exchange of customs related information, simplification and increasing efficiency of the controls conducted over the transit movements of goods.

The topic is relevant for Ukraine due to the following main factors:

a) necessity to introduce exchange of customs information, which is to be used at the moment of the customs clearance of goods

b) facilitation of the customs clearance procedure for transit cargos with simultaneous enhancing of its efficiency necessity for Ukrainian business to launch usage of the special

c) transit simplifications to enhance their services on the international markets.

International experience of applying the Convention on a Common Transit Procedure and NCTS has been researched by a number of Ukrainian scientists. However, this article is devoted to the research of the current stay of play in Ukraine in the process of applying provisions of the Convention on a Common Transit Procedure and NCTS, which was omitted.

In so far as customs administrations and efficiency of the customs control procedures set a significant role in transborder movements of goods and international trade. Increasing of the international trade requires digitalization of the customs administration's and international traders' interactions. Moreover, in such circumstances stirring up of the customs information exchange between customs administrations of different countries became more and more crucial.

Due to significant role of the customs administration in the international trade system it also is crucial that the customs administrations are to use modern tools and methods in their daily work, are to be aimed in facilitation of international trade transactions with keeping effectiveness of the customs control procedures at the same level or even better.

Applying provisions of the Convention on a Common Transit Procedure and NCTS are Ukraine's obligations based on the Association Agreement between the EU and Ukraine. Customs related obligations based on this agreement almost have not been met. Introduction of the provisions of the Convention on a Common Transit Procedure into Ukrainian customs legislation would made a significant progress in customs related European integration projects.

However, for proper implementation of the provisions of this convention special IT tool similar to NCTS is required to be introduced in Ukraine. Moreover, Ukrainian customs officials, traders, fright forwarders, customs brokers etc. are need to be thought to be able to use new and at the first stage a bit complicated procedures.

Размещено на Allbest.ru