Місце митних прототипів (customs blueprints) у реформуванні української митниці відповідно до міжнародних стандартів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІСЦЕ МИТНИХ ПРОТОТИПІВ (CUSTOMS BLUEPRINTS) У РЕФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МИТНИЦІ ВІДПОВІДНО ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

Дорофеєва Л.М., кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри адміністративного,

фінансового та інформаційного права

Ужгородського національного університету

Анотація

митний прототип адміністрація стандарт

У статті проаналізовано підходи до уніфікації діяльності митних адміністрацій в сучасному світі, у тому числі шляхом формування обов'язкових та рекомендованих стандартів у цій сфері, запропонованих Всесвітньою митною організацією та іншими інституціями. З урахуванням євроінтеграційного курсу України увагу зосереджено на додаткових інструментах, якими є митні протопити, вироблені на основі практики ЄС для допомоги митним службам країн, які мають намір вступу до Спільноти. Визначено місце та роль митних прототипів, які представляють собою певні інструкції для використання митними адміністраціями з метою оцінки рівня діяльності та здійснення власних кроків до вдосконалення.

Ключові слова: митна адміністрація, митна справа, митні прототипи, міжнародні стандарти, модернізація.

Annotation

Dorofeyeva Liliya PhD in Law, Associate Professor of the Department of Administrative, Financial, and Informational Law of Uzhhorod national university

THE PLACE OF CUSTOMS BLUEPRINTS IN REFORMING OF THE UKRAIIAN CUSTOMS ACCORDING TO THE INTERNATIONAL STANDARDS

In the article it is analysed the approaches to unification of activity of customs administrations in the modern world, including by formation of the obligatory and recommended standards in this sphere offered by the World trade organization and other institutions. Taking into account an eurointegrational course of Ukraine the attention is concentrated on additional tools which are the customs blueprints developed on the basis of practice of the EU for the help to customs services of the countries which intend to enter the European community. Bearing in mind an eurointegrational course of Ukraine the attention is concentrated on additional tools which are the customs blueprints developed on the basis of practice of the EU for the help to customs services of the countries which intend to enter the European community. The place and role of customs blueprints which represent certain instructions for use by customs administrations for the purpose of assessment of level of activity and implementation of own steps to improvement is defined.

Keywords: customs administration, customs affairs, customs blueprints, international standards, modernization.

Постановка проблеми

Основним напрямком розвитку державної митної справи на теперішній час є приєднання до ЄС, що передбачає адаптацію національного законодавства не лише до законодавства даного союзу, але й до міжнародних стандартів, на основі яких він здійснює свою діяльність [1, с. 135].

Відтак, пріоритетом розвитку української митниці сьогодні має стати впровадження міжнародних стандартів діяльності, які вже давно ефективно показали себе у всьому світі. При цьому вчені вказують на їх універсальний характер стосовно суб'єктів та вважають, що такі стандарти можуть застосовуватись у будь-якій демократичній державі шляхом її рецепції, та вважають, що саме на цих засадах сьогодні будується єдиний європейський правовий простір [2].

Дослідженню міжнародних інструментів, покликаних уніфікувати порядок та процедури здійснення митної справи, присвячено багато робіт українських та зарубіжних вчених. Практично не виникає дискусій з приводу основних засад діяльності митних адміністрацій та необхідності приведення національних вимог до стандартів, окреслених в Конвенціях, підготовлених Всесвітньою митною організацією, або рекомендованих Світовою організацією торгівлі. Однак, не менш важливою є проблематика перенесення таких моделей організації та діяльності митних органів у правове поле конкретної країни.

Аналіз останніх досягнень і публікацій

Науковці, які обрали напрямом своїх розвідок проблематику впровадження в Україні кращих практик здійснення митної справи та адаптацію вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів, вивчали історичні передумови створення, роль та місце міжнародних організацій, що опікуються питаннями діяльності митних органів та уніфікацією підходів до організації їх діяльності, сучасні тенденції реформування митних органів та складні аспекти міжнародної взаємодії. Базою для нашого дослідження стали праці таких вчених як І.Г.Бережнюк, Є.В.Гармаш, О.П.Гребельник, С.І.Денисенко, А.І.Калініченко, С.В.Ківалов, О.В.Київець, Ю.В.Коваленко, Б.А.Кормич, С.М.Перепьолкін, В.Д.Приймаченко, В.В.Ченцов, О.В.Чорна, М.Г.Шульга та ряд інших публікацій.

Виокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми

Погоджуючись із необхідністю приведення національного законодавства у відповідність до прийнятих у всьому світі моделей функціонування митних адміністрацій, вчені пропонують свої шляхи досягнення такої уніфікації, кожен з яких заслуговує на увагу. Враховуючи обраний Україною курс на євроінтеграцію, та розуміючи складності процесу реформування вітчизняної митної системи, першочерговим завданням вважаємо дослідження тих інструментів, які вироблені саме в рамках Євросоюзу.

Метою статті стало вивчення митних прототипів («customs blueprints») та їх можливого впливу на реформування митних органів України у відповідності до міжнародних стандартів.

Виклад основного матеріалу дослідження

У сучасних умовах глобалізації та взаємного впливу країн на процеси організації і здійснення митної справи стає зрозумілим, що процеси правової конвергенції національних митних систем держав більш ефективні тоді, коли вони здійснюються на основі спеціально укладених міжнародних угод, а в окремих випадках i на основі актів, прийнятих у рамках міжнародних організацій, тобто за рахунок розроблення «єдиних стандартів» поведінки в галузі митного регулювання. Призначеннями таких стандартів стають фактичне оформлення i регламентація митних правовідносин між учасниками митного простору з питань удосконалення організації та управління в митних органах, підвищення рівня погодженості й уніфікації національних митних систем, гармонізації та спрощення митних процедур, боротьби з контрабандою i порушеннями митних правил тощо [3, с. 92.].

У дослідженні принципів адміністративного права підкреслюється надзвичайна увага, що приділяється в європейських країнах уніфікації та стандартизації правил та процедур взаємостосунків органів публічної адміністрації з громадянами, та робиться висновок, що закріплення у національному законодавстві спільних принципів та стандартів дозволяє зблизити національні системи європейських країн з метою найбільш повного забезпечення прав, свобод та інтересів їх громадян [4, с. 146.].

Ні для кого не є секретом, що відмінності в правовому регулюванні митних формальностей у національних правових системах держав істотно ускладнюють транскордонні переміщення товарів у процесі міжнародної торгівлі. Складність митних формальностей, витратність їх проходження учасниками зовнішньоторговельної діяльності є серйозними нетарифними бар'єрами для міжнародної торгівлі. Вказане викликає необхідність у зближенні правового регулювання митних формальностей у правових системах держав із метою спрощення та прискорення процесу їх проходження [5, с. 61].

Для прикладу можна звернутись до історії питання. Так, у 1976 р. при експорті меблів з Італії до Люксембургу необхідно було 6 разів заповнювати повідомлення про поставку i близько 100 інформаційних бланків, подавати у 3-х примірниках експортну декларацію, кожен примірник якої вимагав відповіді на 40 запитань, а заповнення та перевірка всіх цих документів коштувала експортеру трохи менше, ніж сплата мита, на 5-7 %. Для спрощення митної процедури в ЄС було прийнято так званий «єдиний адміністративний документ». По суті, це митна декларація, яка замінила та скасувала кілька десятків документів, що привело до економії приблизно 70 млрд доларів [6, с. 54].

Сучасне митне законодавство розвинених європейських держав передбачає, насамперед, повне законодавче забезпечення, а також прозорість і простоту процедур митного оформлення та контролю [7, с. 115]. На сьогодні головним міжнародним договором у цій галузі, безумовно, є Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р., яка стала для України неофіційним орієнтиром [8]. Розроблена під егідою Ради митного співробітництва Кіотська конвенція охоплює всі питання митного оформлення й митних процедур та фактично представляє собою струк- турований перелік правил, які за формою поділяються на:

правила стандартні (виконання яких країни, що приєднуються до Конвенції, визнають необхідним для досягнення гармонізації та спрощення митних процедур);

правила стандартні з перехідним терміном (виконання яких визнається необхідним, але практичне впровадження яких потребує певного періоду часу для синхронізації законодавчої бази);

правила рекомендовані (які сприяють досягненню мети конвенції, а їх впровадження вважається бажаним).

Основним результатом послідовного впровадження принципів Кіотської конвенції, має стати спрощення торгівлі, на яке очікують трейдери всього світу. До основних факторів, що мають сприяти такому спрощенню, у першу чергу слід віднести: стандартизацію і спрощення митних процедур; безперервний розвиток і вдосконалення технологій митного контролю; максимальне використання інформаційних технологій; зближення норм митного регулювання та інтересів світової торгівлі.

Крім універсальних договірних норм, що регулюють гармонізацію та спрощення митних процедур, Всесвітня митна організація також здійснює таке регулювання за допомогою норм рекомендаційного характеру, до яких слід віднести Рамкові стандарти безпеки та полегшення світової торгівлі

ВМО, які представляють собою набір вимог до митних адміністрацій і учасників зовнішньоекономічної діяльності та безпосередньо впливають на організацію діяльності митних органів України [9].

Метою Рамкових стандартів є забезпечення питання спрощення та безпеки світової торгівлі шляхом створення єдиного набору міжнародних стандартів (стратегічних напрямів) i досягнення, таким чином, одноманітності та передбачуваності в роботі митних органів різних держав.

До основних напрямків розвитку митної справи віднесено: установлення стандартів, що забезпечують підвищення безпеки i спрощують функціонування міжнародного ланцюга поставок товарів на глобальному рівні; забезпечення комплексного управління міжнародним ланцюгом поставок товарів усіма видами транспорту; зміцнення ролі, функцій та можливостей митних служб у світлі викликів та можливостей ХХІ ст.; зміцнення співробітництва між митними адміністраціями з метою розширення їх можливостей з виявлення операцій підвищеного ризику; зміцнення співробітництва між митними структурами та суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; сприяння безперервному та безпечному переміщенню товарів у зовнішньоторговельній діяльності. Безперечно, що цілі Рамкових стандартів сприяють подальшому впровадженню принципів Кіотської конвенції, а їх практична реалізація дозволить реально спростити та гармонізувати митні процедури.

Україна проголосила своєю стратегічною метою вступ до Європейського Союзу, що означає і необхідність перенесення стандартів цієї організації у внутрішньодержавне право. Сам факт укладення Угоди про партнерство і співробітництво з Європейськими співтовариствами та їх державами-членами означає, що наша держава взяла на себе, поміж інших й зобов'язання щодо зближення митного законодавства із законодавством ЄС [10, с. 12]. Відтак, звернемось до ще одного інструменту, виробленому ЄС, що покликаний допомогти митним адміністраціям покращити свою діяльність - Митних прототипів («customs blueprints»). В Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС наша країна взяла на себе зобов'язання використати цей інструмент у ході реформування митниці, але порядок їх застосування до тепер не формалізовано.

«Customs blueprints» інколи називають на російський манер зводом митних стандартів, однак митні прототипи власне стандартами не являються, вони скоріше становлять методику (схему) перебудови діяльності митних органів з урахуванням умов, що склались в певній країні. При цьому характерно, що одночасно вони не застосовуються у повній мірі в жодній європейській країні саме через різний стан митних систем. Фахівці порівнюють митні прототипи з настановами у лікуванні, або протоколами лікування, оскільки «customs blueprints» в узагальненому вигляді описують передову практику країн-членів ЄС у митній сфері, і представляють собою список контрольних питань або показників [11], та переконують, що впровадження в нашій країні митних прототипів може дати набагато відчутніший ефект ніж ризиковані реформи запропоновані урядом [12]; пропонують вважати їх планом дій щодо модернізації митної служби України у відповідності до міжнародних та європейських стандартів [13, с.412].

Досліджуючи питання достовірного відтворення назви, Б.А.Кормич наполягає на тому, що із невірного перекладу починаються непорозуміння щодо способу використання «aistoms blueprints». Науковець доводить, що поняття «зведені митні стандарти» не відображає сутності цього інструменту, та перекладається скоріше як план, схема, майстер-план щодо митниці. На його думку, «distoii'is Elueprints» - це не стандарти у звичайному розумінні - це певна методика та послідовність дій [14]. За допомогою цього інструменту є можливим вирішити низку завдань щодо покращення роботи митних органів, серед яких: оцінка сильних та слабких сторін; виконання аналізу прогалин та потреб; визначення питань, які вимагають розвитку.

Про Митні прототипи заговорили у 1998 р., коли у рамках Стратегії підготовки до вступу до ЄС нових країн-членів були визначені чіткі умови підготовки митного та податкового управління. Експертами було виділено ряд ключових напрямків діяльності (13), підготовлені схематичні методичні рекомендації щодо вивчення потреб реформування митних адміністрацій країн-претендентів та розроблені оперативні інструкції для кожного із таких напрямків. Аналіз прогалин і потреб допомагав ефективно спрямувати допомогу ЄС митним адміністраціям. У 2007 році було вирішено оновити митні прототипи через необхідність врахування нових пріоритетів та викликів, що постали перед митними органами. В результаті, до наявних стратегічних напрямків було дано ще 9, але у продовж року їх кількість оптимізовано до 19.

Митні прототипи визнаються каталізаторами модернізації та представляють собою певні інструкції, вироблені на основі практики Євросоюзу, або еталон для використання митними адміністраціями з метою оцінки рівня діяльності та здійснення власних кроків до кращої митниці. Вони також покликані забезпечити структурованість, послідовність, цілеспрямованість та орієнтованість на пріоритети кожного зусилля в рамках модернізації митних органів, а крім того - чітку мету та співрозмірні результати.

Взаємодія, модернізація, гнучка влада - це не лише процедури, а й фактори зміцнення економіки та інвестиційної привабливості Європи. Експерти доклали чимало зусиль, щоб врахувати різну історію, культуру, структури, системи і методи роботи митних органів в ЄС. Щоб забезпечити застосування могла будь-яка країна, митні прототипи: сформульовані узагальнено, а не спеціалізовано; описують керівні принципи і основні особливості всіх митних функцій та ключових сфер; сприяють гнучкості у всіх напрямках, одночасно забезпечують застосування відповідних шаблонів; а також містять критерії для оцінювання. Проте, порядок, в якому викладені митні прототипи, жодним чином не визначає рівень їх значимості, яка може змінюватись в залежності від ситуації в кожній окремій країні та її пріоритетів.

Кожен прототип заснований на одному з ключових завдань митної адміністрації. Незважаючи на зв'язки з різними сферами, кожен напрямок є самодостатнім і може бути використаний окремо для проведення оцінки ситуації і поліпшення роботи в обраній сфері, що дозволяє здійснювати цілеспрямоване покращення з використанням мінімальної кількості персоналу та ресурсів.

Ключові напрямки митної діяльності в Митних прототипах представлені наступним чином:

Законодавство. Ціллю є створення прозорої, комплексної та ефективної законодавчої системи, яка дозволить митниці сприяти міжнародної торгівлі, забезпечуючи при цьому безпеку держави і її громадян та захист фінансових інтересів держави.

Організація і управління. На меті - створення сучасної митної адміністрації, орієнтованої на надання послуг, яка буде відповідати міжнародним стандартам та національним стратегічним завданням і яка задовольнить потреби зацікавлених сторін шляхом ефективного управління та стратегічного планування.

Управління кадровими ресурсами. Цей напрямок потребує розробки ефективної системи управління кадровими ресурсами, яка сприяє виконанню стратегії митної адміністрації, відповідає національному законодавству і міжнародним стандартам, та розглядає персонал як найбільш цінний ресурс організації.

Митна етика. Вимагає забезпечення дотримання принципу верховенства права, а також справедливого, неупередженого, чесного, благонадійного і професійного виконання обов'язків персоналом.

Навчання. Передбачає розвиток і здійснення функції навчання, яка сприяє формуванню стратегії роботи митної адміністрації, ефективної діяльності та стимулювання розвитку співробітників належними засобами.

Комунікації. Дозволяє забезпечити розвиток і реалізацію стратегії комунікації, що забезпечує швидке і зрозуміле надання інформації, а також хороші робочі відносини з усіма зацікавленими особами.

Митні платежі. Метою є розробка і реалізація системи, що забезпечує ефективні оцінку і збір митних платежів за допомогою відповідних процесів, процедур та інструментів для їх нарахування, збору, обліку і адміністрування.

Сприяння торгівлі. Включає розробку і застосування заходів щодо максимального скорочення вартості, часу і вимог щодо документації та даних, які необхідні для виконання митних та інших прикордонних формальностей торговим співтовариством. Розвиток тісного партнерства між митницею (а при необхідності й іншими державними органами) і трейдерами через впровадження прозорих, рентабельних та ефективних процедур.

Безпека ланцюга постачань. Вимагає забезпечити безпеку по всьому ланцюгу поставок товарів, зберігаючи баланс між заходами безпеки і сприяння міжнародній торгівлі.

Управління ризиками. Передбачає розробку відповідної політики, систем, процедур і правових інструментів для створення ефективної системи управління ризиками, здатної забезпечувати баланс між сприянням торгівлі та функціями контролю.

Контроль на кордоні і всередині країни. Визначає за необхідне розробку та підтримку ефективного і результативного митного контролю в портах, аеропортах, на залізничних станціях, сухопутних кордонах і в разі потреби всередині країни, здатного сприяти потоку торгівлі і в той же час забезпечувати збір доходів та захист громадян. Стратегія контролю на кордоні і всередині країни має забезпечувати належну націленість перевірок, а також наявність необхідних ресурсів.

Слідча і правоохоронна діяльність. Вимагає створення ефективної і раціональної митної служби, здатної виявляти, запобігати і розслідувати факти шахрайства, а також готувати необхідні документи для притягнення правопорушників до відповідальності. Така служба повинна бути досить гнучкою, щоб реагувати на стратегію, засновану на оперативній інформації, володіти новітніми методами цілеспрямованої оцінки ризиків та сучасними технологіями. Обов'язковою умовою діяльності такої служби залишається дотримання національного та міжнародного законодавства.

Митний транзит. Допомагає створенню транзитної системи, заснованої на міжнародній Конвенції про транзит, здатної підтримувати ефективний митний контроль, сприяти законній торгівлі і переміщенню товарів, використовувати сучасні технології і відповідати вимогам митних адміністрацій.

Пост-митний контроль та аудит. Потребує створення ефективної та результативної служби пост-митного аудиту та контролю, яка дала б змогу митній адміністрації виконувати свої завдання (оформлення та контроль товарів, збір платежів) і сприяти при цьому торгівлі.

Право інтелектуальної власності. Вимагає надання допомоги в запобіганні порушенням прав інтелектуальної власності і боротьбі з такими порушеннями, захищаючи таким чином законний бізнес від нечесної конкуренції, а також створення такої системи, яка забезпечувала б дотримання митних аспектів ПІВ за допомогою контролю на кордоні або всередині країни і не створювала б перешкод для законної торгівлі, забезпечуючи при цьому захист від порушення таких прав.

Інформаційно-комунікаційні технології. Сприяють створенню служби інформаційно-комунікаційних технологій (ІТ) і середовища інтегрованої системи ІТ, яка повністю відповідає бізнесстратегії митної адміністрації, міжнародним стандартам (наприклад, базі стандартів ВМО) і, по можливості, вимогам ЄС.

Інфраструктура та обладнання. Планує створення, обслуговування і розміщення інфраструктури та сучасного обладнання, які відповідають стратегії розвитку митної адміністрації і покращують службову діяльність завдяки застосуванню сучасних технологій.

Митна експертиза. Вимагає створення експертної служби (митної лабораторії або зовнішньої лабораторії з відповідними повноваженнями) для допомоги митниці шляхом встановлення характеристик товарів, здійснення їх класифікації, визначення країни походження і митної оцінки для нарахування необхідних митних платежів, а також для захисту навколишнього середовища і населення країни.

Внутрішній аудит. Покликаний забезпечити для вищого керівництва незалежних і об'єктивних гарантій того, що системи управління ризиками, контролю і адміністрування організації адекватно сплановані і належним чином працюють, а також забезпечити реалізацію консультативної функції, спрямованої на підвищення ефективності та вдосконалення організації, а також на надання допомоги в досягненні її цілей [15].

Як бачимо, представлені 19 напрямків охоплюють всі основні сфери функціонування митних органів та надають схему дорожньої карти для побудови в країні кращої митниці. Прописані в документі кроки митної адміністрації країни-кандидата на вступ до ЄС, або країни, яка має намір вдосконалити власну митну службу, повинні носити системний характер та базуватись на запропонованій міжнародними експертами методології застосування митних прототипів. Тобто, суб'єктом та головним учасником процесу досліджень на основі запропонованого інструменту можуть бути виключно митні органи, які мають можливість реально оцінити поточний стан справ у кожному з ключових напрямків функціонування, виявити прогалини та проаналізувати потреби. На основі такого дослідження та в залежності від виявлених проблемних питань має корегуватись стратегічний план реформування системи митних органів. Важливо, що функціональна перебудова ініціюється і здійснюється безпосередньо митною адміністрацією. На жаль, реалії останніх років не дають підстав говорити ні про комплексний підхід до реформування української системи митних органів, ні про наявність кроків по імплементації митних прототипів, як це було передбачено Угодою про асоціацію з ЄС.

Висновки

Українська митниця давно потребує кардинальних змін, і ця реформа без перебільшення - одна з найбільш очікуваних в суспільстві. Основні засади організації та діяльності митних органів завжди були пріоритетним напрямком дослідження та регламентування з боку міжнародних інституцій у сфері торгівлі, транспорту, фінансів і прав людини. Всесвітньою митною організацією розроблені міжнародні інструменти, конвенції з основних питань митної справи, а також програми ін- ституціонального розвитку, метою яких є надання підтримки при проведенні реформ та модернізації митних служб. Під егідою ВМО проведено комплексний аналіз діяльності митних адміністрацій по всьому світу та їх кращих практик, завдяки чому вироблені певні стандарти в митній сфері, які вважаються своєрідним еталоном для митних органів країн - членів Організації. Основними принципами, за якими повинні відбуватись митні процедури є прозорість та передбачуваність операцій митного контролю; стандартизація та спрощення митних декларацій і супровідних документів; спрощені процедури для уповноважених операторів; безперервний розвиток і вдосконалення технологій митного контролю; максимальне використання інформаційних технологій; мінімально необхідний митний контроль при дотриманні митних правил; застосування процедур митного контролю, заснованих на аналізі ризиків та аудиті; проведення спільного контролю за участю інших служб на кордоні; партнерство з приватним сектором, зближення норм митного регулювання та інтересів світової торгівлі.

Крім обов'язкових стандартів, Всесвітньою митною організацією вироблені моделі рекомендованої поведінки - Рамкові стандарти безпеки та полегшення світової торгівлі ВМО, які формалізують єдиний набір вимог до митних адміністрацій і учасників ЗЕД та безпосередньо впливають на організацію діяльності митниць для досягнення одноманітності та передбачуваності в їх роботі. Головними серед напрямків вдосконалення митної справи виокремлено: установлення стандартів, здатних одночасно забезпечити підвищення безпеки і спрощення функціонування міжнародного ланцюга поставок товарів на глобальному рівні; забезпечення комплексного управління міжнародним ланцюгом поставок товарів усіма видами транспорту; зміцнення ролі, функцій та можливостей митних служб в умовах новітніх викликів; покращення взаємодії між митними адміністраціями для підвищення рівня їх можливостей по виявленню найбільш ризикованих операцій; зміцнення співробітництва між митними органами та бізнесом; сприяння безперервному та безпечному переміщенню товарів в рамках експортно-імпортних операцій.

Додатковим інструментом для вдосконалення діяльності митних адміністрацій виступають митні прототипи, які визнаються каталізаторами модернізації та представляють собою певні інструкції, вироблені на основі практики Євросоюзу, або еталон для використання митними адміністраціями з метою оцінки рівня діяльності та здійснення власних кроків до кращої митниці.

Враховуючи зобов'язання нашої держави щодо використання «customs blueprints» у ході реформування митниці, узяті в рамках Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, пропонуємо розпочати їх комплексне практичне застосування. При цьому надзвичайно ефективним вважаємо запропонований в митних прототипах підхід, коли функціональна перебудова ініціюється і здійснюється «з середини» митного відомства, а не отримує готову матрицю, до якої повинна прилаштувати стару форму, в якій існувала митниця.

Література

1. Русских Т.В. Концепція норм м'якого права у сфері регулювання митних відносин в Україні: дис.... канд. юрид. наук: Одеса, 2015. 176 с.

2. Київець О. В. Європейські правові стандарти як міжнародно-правова категорія. Європейські студії і право. № 1 (5). URL: http://eurolaw. org.ua/publications/ukrainian-j ournal- of-european-studies/5-2011/44-2011-12-29-14-40- 03# ftn3.Перепьолкін С. М. Міжнародно-правові аспекти митного співробітництва європейських держав: дис.... канд. юрид. наук. Харків. 2009. 206 с.

3. Пухтецька А. А. Європейські принципи адміністративного права та їх запровадження в законодавстві України: дис.. канд. юрид. наук. Київ, 2009. 214 с.

4. Буваева Н. Э. Правовая характеристика и классификация таможенных формальностей. Сборник трудов молодых ученых, аспирантов и участников студенческого научного кружка кафедры административного и таможенного права / под общ. ред. Е. С. Недосековой. Москва: Изд-во Российской таможенной академии, 2012. Вып. 2. С. 58-66.

5. Голубєва В. О. Зовнішньоторговельний документообіг та нетарифний протекціонізм у світовій практиці. Зовнішня торгівля: право та економіка. 2006. № 1. С. 53-57.

6. Калініченко А. І. Шлях адаптації українського митного законодавства до світових стандартів. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 1. С. 115-118. URL: http://lsej.org.ua/1 2015/30.pdf (дата звернення 20.08.2018).

7. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція): затверджена Радою митного співробітництва 18.05.1973 р. (у редакції Брюсельського Протоколу 1999 р.). URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/ show/995_643 (дата звернення 20.08.2018)

8. Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації від 01.06.2005 p. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/card/976 003. (дата звернення 20.08.2018)

9. Перепьолкін С. М. Адаптація митного законодавства України до вимог acquis communataire на прикладі режиму тимчасового ввезення (вивезення). Митне право. 2006. № 4. С. 12-18.

10. Тупальський С. Якою має бути українська митниця. Новое время від 12 вересня 2017. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/tupalsky/jakoju-maje-buti- ukrajinska-mitnitsja-1839008.html. (дата звернення 20.08.2018)

11. Митне питання: ризик ускладнення контролю. Урядовий кур'єр від 31.08.2016 URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/mitne-pitannya-rizik- uskladnennva-kontrolvu/(дата звернення 20.08.2018).

12. Романенко Г. В. Митні прототипи (CUSTOMS BLUEPRINTS) як орієнтир для модернізації митної служби України. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия: «Юридические науки». 2010. Т. 23 (62), № 1. С. 408413.

13. Кормич Б.А. Про customs blueprints, або що не так з митною реформою. Обозреватель. Жизнь. URL: https://www. obozrevatel. com/my/life/40127-pro-customs-blueprints-abo-scho-ne-tak-z-mitnoyu- reformoyu.htm (дата звернення 20.08.2018).

14. Митні прототипи: шлях до кращої митниці. ЄК ЄС. URL: https://ec.europa.eu/taxation customs/eu- training/customs-blueprints-pathways-better- customs en (дата звернення 20.08.2018).

Размещено на Allbest.ru