Передумови цифрової трансформації митних правовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru

Університет ДФС України

Передумови цифрової трансформації митних правовідносин

А.М. Новицький, д.ю.н., професор

Н.Б. Новицька, д.ю.н., с.н.с.,

У статті здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення діяльності митної служби у сфері інформаційних відносин, що дає підстави свідчити про створену правову базу, яка забезпечує належні передумови для формування цифрової трансформації митних органів, інформатизації відносин між державною інституцією та споживачами митних послуг, належного оприлюднення інформації та доступ до такої інформації за допомогою мережевих послуг.

Ключові слова: митні органи, цифрова трансформація, митні правовідносини, інформаційні відносини, інформація, мережеві послуги.

N. Novitsky, N. B. Novitskaya. Preconditions for the digital transformation of customs legal relations

The formation of values inherent in the information society is impossible without appropriate institutional supportfrom the state, it is because ofthe provision ofrelevant institutions of certain social relations we can talk about the importance of a problem for the state. One of the important components ofthe functions ofthe state is the implementation ofcustoms policy, state policy in the field of combating offenses in the application of legislation on state customs. The State Customs Service has been given the necessary powers to implement the necessary information policy in customs relations, to develop and properly support the processes of informatization of customs relations. The analysis ofthe legal support of the customs information policy gives an opportunity to talk about different areas offormation of relations, which provide a full range of long-term development and appropriate practical implementation of electronic customs. The first is the issue of informatization of customs relations, which includes, first of all, the use of appropriate, modern information gadgets, personal computers, appropriate network support, portable personal scanners that are activated via the Internet, and so on. The issue of informatization of customs relations includes proper technical equipment of each workplace. Secondly, it is a question of software and technological equipment ofwork of the corresponding customs officers. The need for software development and continuous improvement is provided by the challenges of technology development, the Internet, development and constant implementation of new electronic gadgets. Third, it is a question of information support of the customs authorities, which is determined by the establishment of a special procedure for access to the necessary information, which will ensure the proper procedure for performing the relevant functions of the body. In addition, the amount of information to which the State Customs Service must provide free access and constantly update it is determined. Fourth, the State Customs Service ensures the disclosure of information about its activities on the Internet. Fifth, the State Customs Service itself is the subject of creating a certain type of information that it collects, stores, uses and destroys Sixth, the State Customs Service creates the necessary conditions for cyber protection and protection of information with limited access in the State Customs Service. Thus, the analysis of regulatory support of the customs service in the field of information relations gives grounds to talk about the legalframework, which provides appropriate conditions for the formation ofdigital transformation of customs authorities, informatization of relations between state institutions and consumers of customs services, proper disclosure and access to such information. using network services.

Key words: customs authorities, digital transformation, customs legal relations, information relations, information, network services.

А. Н. Новицкий, Н. Б. Новицкая. Предпосылки цифровой трансформации таможенных правоотношений

В статье проведен анализ нормативно-правового обеспечения деятельности таможенной службы в сфере информационных отношений, что дает основания говорить о созданной правовой базе, которая обеспечивает необходимые предпосылки для формирования цифровой трансформации таможенных органов, информатизации отношений между государственным институтом и потребителями таможенных услуг, надлежащего обнародования информации и доступ к такой информации с помощью сетевых услуг.

Ключевые слова: таможенные органы, цифровая трансформация, таможенные правоотношения, информационные отношения, информация, сетевые услуги.

1. Постановка проблеми

Мета статті. Визначити та проаналізувати передумови цифрової трансформації митних правовідносин як складової інформатизації відносин між державною інституцією та споживачами митних послуг, належного оприлюднення інформації та доступ до такої інформації за допомогою мережевих послуг.

Україна пройшла шлях значних політичних змін, революційних подій, переосмислення цінностей та вибір напряму розвитку держави, суспільних відносин і перспектив зростання добробуту громадян. Ці питання стали основоположними у формуванні державної ідеології останніх років. Вибір політичних орієнтирів зумовив ряд змін у суспільному розумінні важливості поступу до розвиненого інформаційного суспільства. Формування цінностей, притаманних інформаційному суспільству, неможливе без відповідного інституційного забезпечення з боку держави, саме через забезпеченість відповідними інституціями певних суспільних відносин можемо зазначати про важливість певної проблеми для держави. Створення 2019 року нового міністерства - Міністерства цифрової трансформації України, це той показник, який визначає ступінь важливості визначених відносин для держави.

Аналіз правового статусу суб'єктів, які здійснювали свою діяльність у сфері інформатизації державного управління, показує, що Державне агентство з питань електронного урядування не змогло на належному рівні реалізувати державну політику у сфері інформатизації державного управління. Тому воно було реорганізовано, а його функції передано до нового міністерства. Створення Міністерства цифрової трансформації України послугувало значній активізації роботи щодо можливості надання адміністративних послуг у цифровому форматі. І ці послуги постійно розширяються, додаються нові формати, можливості доступу та створюються досить зручні і корисні послуги щодо отримання адміністративних послуг. Як зазначає О. А. Баранов, розвиток інформаційного суспільства, висока динаміка збільшення кількості суспільних відносин, заснованих на широкому використанні інформації та інформаційних процесів, різке підвищення значущості інформаційних відносин для всіх сфер життєдіяльності людини, суспільства та держави і, як наслідок, лавиноподібне зростання кількості відповідних правовідносин обумовлюють актуальність і необхідність вивчення проблем правового забезпечення інформаційної сфери [8].

2. Виклад основного матеріалу

Одним із важливих компонентів функцій держави є реалізація митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи. Як зазначає А. В. Макаренко, для того щоб державна митна справа України відповідала сучасним викликам, необхідний постійний процес модернізації, який має забезпечити динаміку розвитку митного законодавства, що регулює відповідні митні процеси, формування сучасної митної адміністрації, створення належних умов реалізації митних процесів та процедур [9]. Його позиція реалізована, зокрема, Положенням про Державну митну службу України, де визначено, що вона розробляє сучасні технології здійснення митного контролю і митного оформлення, впроваджує нові види технічних та спеціальних засобів митного контролю, здійснює контроль за їх застосуванням територіальними органами [1]. Крім того, Положенням передбачено, що митна служба забезпечує розвиток, здійснює впровадження та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема контролю за повнотою та правильністю виконання митних формальностей; організовує та здійснює впровадження електронних сервісів для суб'єктів господарювання; забезпечує функціонування єдиного державного інформаційного вебпорталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

Тобто Держмитслужбі надано необхідні повноваження щодо здійснення необхідної інформаційної політики в митних відносинах, щодо розвитку та належного супроводження процесів інформатизації митних правовідносин.

Розглянемо нормативні документи, які визначають порядок формування інформаційної політики в митних правовідносинах.

Зазначаючи важливість інформаційних відносин у системі загальносуспільних відносин, зокрема і митних, необхідно наголосити, що базисним підґрунтям щодо правового регулювання інформаційних відносин в Україні є Конституція України, в якій відведено окреме положення щодо інформації та інформаційних відносин. Зокрема, статтею 34 встановлюються положення, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Статтею 32 гарантується, що без згоди особи, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, недопущення збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу.

Крім того, кожному громадянину гарантовано право ознайомлюватися в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею, зокрема і в митних органах.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

До загальних нормативних актів, що регулюють митні правовідносини в інформаційній сфері, також належить і Закон України «Про інформацію», який регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації. Зокрема, положення цього нормативного акта визначають основні принципи інформаційних відносин, а саме: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя [2]. Крім того, загальні положення інформаційних відносин регламентуються в законах України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про електронні довірчі послуги», «Про Національну систему конфіденційного зв'язку», «Про телекомунікації» та інших.

Наступним важливим документом у становленні інформаційних відносин у митній сфері став Закон України «Про національну програму інформатизації», який визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення. Зокрема, в цьому нормативному акті зазначається, що Національна програма інформатизації формується з огляду на довгострокові пріоритети соціально-економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку країни з урахуванням світових напрямів розвитку та досягнень у сфері інформатизації і спрямована на розв'язання найважливіших загальносуспільних проблем та створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний простір відповідно до сучасних тенденцій інформаційної геополітики [3].

На окрему увагу заслуговує Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 р. № 1236-р «Про схвалення Концепції створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця». Цим нормативним актом визначається, що створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця» спрямовано на зміцнення митної безпеки України, адаптацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, поліпшення соціального й інформаційного обслуговування населення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.

Багатофункціональна комплексна система «Електронна митниця» поєднує інформаційно-телекомунікаційні технології та сукупність механізмів їх застосування. Створення зазначеної системи надасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування [4]. У цьому нормативному акті зазначається, що тенденції світового розвитку встановлюють нові завдання зі спрощення митних процедур та процедур логістики під час ввезення та вивезення товарів на території країни, зменшення ризиків порушення безпеки, для чого необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. N° 463 «Про затвердження Порядку інформаційного обміну між митними та іншими державними органами за допомогою електронних засобів передачі інформації» були визначені організаційні засади інформаційного обміну між митними та іншими державними органами, які, відповідно до законодавства, видають документи, необхідні для здійснення митного контролю й оформлення товарів, транспортних засобів, або здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері видачі таких документів з використанням ресурсів спеціальної телекомунікаційної системи «е-Документ».

У Постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів» зазначено, що система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів призначена для автоматизації та технологічного забезпечення обміну електронними даними між суб'єктами владних повноважень з державних електронних інформаційних ресурсів під час надання адміністративних послуг та здійснення інших повноважень, відповідно до покладених на них завдань, шляхом використання сервіс-орієнтованої архітектури, що є інтерфейсами прикладного програмування доступу до державних електронних інформаційних ресурсів, побудованих за єдиними вимогами, а також шляхом використання єдиних форматів, протоколів, довідників, шаблонів та класифікаторів. Основними функціями зазначеної системи є:

- ведення обліку інтерфейсів прикладного програмування суб'єктів владних повноважень, інтегрованих до системи, за допомогою відповідного реєстру;

- надання доступу суб'єктам владних повноважень до інтерфейсів прикладного програмування;

- забезпечення документованого обміну електронними повідомленнями між інформаційними та/або інформаційно-телекомунікаційними системами суб'єктів владних повноважень з використанням телекомунікаційних мереж загального користування або спеціальних телекомунікаційних мереж;

- забезпечення електронної ідентифікації та автентифікації суб'єктів владних повноважень;

- забезпечення фіксації часу відправки й отримання електронних повідомлень;

- забезпечення цілісності та автентичності електронних повідомлень і надання відомостей, що дозволяють простежити історію руху електронних повідомлень;

- забезпечення протоколювання дій суб'єктів владних повноважень під час обміну даними;

- забезпечення моніторингу працездатності інтерфейсів прикладного програмування та дотримання виконання регламентованих процедур під час здійснення електронної взаємодії [6].

Відповідно до указів Президента України від 31 липня 2000 р. № 928 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» та від 17 травня 2001 р. № 325 «Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади» з метою поліпшення умов для розвитку демократії, реалізації громадянами конституційних прав на участь в управлінні державними справами і на вільний доступ до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності та відкритості діяльності цих органів Кабінетом Міністрів України була ухвалена Постанова «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади», в якій визначено, що оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, зокрема і митних органів, здійснюється з метою підвищення ефективності та прозорості діяльності цих органів шляхом впровадження та використання сучасних інформаційних технологій для надання інформаційних та інших послуг громадськості, забезпечення її впливу на процеси, що відбуваються у державі [7].

Законом України «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» встановлюються основні засади організації та здійснення режиму спільного транзиту товарів митною територією України, порядок і умови переміщення таких товарів підприємствами митною територією України в режимі спільного транзиту, здійснення митних формальностей, застосування механізму гарантування сплати митного боргу, застосування спеціальних транзитних спрощень та інші особливості здійснення операцій режиму спільного транзиту. Зокрема, зазначається, що для забезпечення виконання митних формальностей та електронного обміну даними під час застосування режиму спільного транзиту використовуються електронна транзитна система й електронна система управління гарантіями, які входять до складу інформаційно-телекомунікаційної системи митних органів [5]. Крім того, зазначено, що Держмитслужба визначає заходи для перевірки джерела даних та захисту від незаконного чи несанкціонованого доступу/проникнення до баз даних, знищення чи втрати інформації, заходи з реагування на інциденти, локалізації небезпеки та відновлення роботи електронної транзитної системи в разі порушення інформаційно-телекомунікаційної безпеки та/ або кібератаки, зокрема шляхом здійснення періодичних контрольних перевірок та моніторингу стану безпеки.

Аналіз правового забезпечення митної інформаційної політики дає можливість свідчити про різні напрями формування відносин, які забезпечують повний комплекс перспективного розвитку та відповідного практичного впровадження електронної митниці.

По-перше, це питання інформатизації митних відносин, яка включає в себе насамперед використання в роботі належних, сучасних інформаційних гаджетів, персональних комп'ютерів, відповідного мережевого забезпечення, переносних персональних сканерів, які задіяні через Інтернет тощо. Питання інформатизації митних правовідносин включає в себе належне технічне оснащення кожного робочого місця.

По-друге, це питання програмно-технологічного оснащення роботи відповідних митних працівників. Необхідність розробки та постійного удосконалення програмного забезпечення передбачена викликами розвитку техніки, мережі Інтернет, розвитку та постійного впровадження в життя нових електронних гаджетів.

По-третє, це питання інформаційного забезпечення діяльності митних органів, яке визначається у встановленні спеціального порядку доступу до необхідної інформації, яка забезпечить належний порядок виконання відповідних функцій органу. Крім того, визначено обсяг інформації, до якої Держмитслужба повинна забезпечити вільний доступ та постійно оновлювати її.

По-четверте, Держмитслужба забезпечує оприлюднення інформації про свою діяльність у мережі Інтернет.

По-п'яте, Держмитслужба сама є суб'єктом створення певного виду інформації, яку вона збирає, зберігає, використовує та знищує.

По-шосте, Держмитслужба створює необхідні умови щодо забезпечення кіберзахисту та захисту інформації з обмеженим доступом у Держмитслужбі.

Висновки

Отже, аналіз нормативно правового забезпечення діяльності митної служби у сфері інформаційних відносин дає підстави свідчити про створену належну правову базу, яка забезпечує належні передумови для формування цифрової трансформації митних органів, інформатизації відносин між державною інституцією та споживачами митних послуг, належного оприлюднення інформації та доступ до такої інформації за допомогою мережевих послуг.

митний служба цифровий інформатизація

Список використаних джерел

1. Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/227-2019-%D0%BF#Text

2. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text

3. Про національну програму інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80#Text

4. Про схвалення Концепції створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 р. № 1236-р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1236-2008-%D1%80#Text

5. Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи: Закон України 12 вересня 2019 року № 78-IX. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/78-20#Text

6. Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Постанова Кабінету Міністрів: від 8 вересня 2016 р. № 606. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/606-2016-%D0%BF#Text

7. Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. № 3. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3-2002-%D0%BF#Text

8. Баранов О. А. Теоретико-методологічні основи правового забезпечення інформаційної сфери України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Харків, 2015. 40 с.

9. Макаренко А. В. Митна реформа: пошук оптимальної концепції. LEXPORTUS. 2017. № 2 (4). С. 21-36.

REFERENCES

1. Pro zatverdzhennia polozhen pro Derzhavnu podatkovu sluzhbu Ukrainy ta Derzhavnumytnu sluzhbu Ukrainy / Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 6 bereznia 2019 r. № 227 // Elektronnyi resurs. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/227-2019-%D0%BF#Text

2. Pro informatsiiu / Zakon Ukrainy 2 zhovtnia 1992 roku № 2657-XII // Elektronnyi resurs. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text

3. Pro natsionalnu prohramu informatyzatsii / Zakon Ukrainy vid 4 liutoho 1998 roku № 74/98-VR // Elektronnyi resurs. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98- %D0%B2%D1%80#Text

4. Pro skhvalennia Kontseptsii stvorennia bahatofunktsionalnoi kompleksnoi systemy «Elektronna mytnytsia» / Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 veresnia 2008 r. № 1236-r // Elektronnyi resurs. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2008- %D1%80#Text

5. Pro rezhym spilnoho tranzytu ta zaprovadzhennia natsionalnoi elektronnoi tranzytnoi systemy / Zakon Ukrainy 12 veresnia 2019 roku № 78-IX // Elektronnyi resurs. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-20#Text

6. Deiaki pytannia elektronnoi vzaiemodii derzhavnykh elektronnykh informatsiinykh resursiv Postanova Kabinetu Ministriv / vid 8 veresnia 2016 r. № 606 // Elektronnyi resurs. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/606-2016-%D0%BF#Text

7. Pro Poriadok opryliudnennia u merezhi Internet informatsii pro diialnist orhaniv vykonavchoi vlady Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 4 sichnia 2002 r. № 3 // Elektronnyi resurs. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3-2002-%D0%BF#Text

8. Baranov O. A. Teoretyko-metodolohichni osnovy pravovoho zabezpechennia informatsiinoi sfery Ukrainy: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.07. Kharkiv, 2015. 40 s.

9. Makarenko A. V Mytna reforma: poshuk optymalnoi kontseptsii // LEX PORTUS № 2 (4) 2017. S. 21-36.

Размещено на Allbest.ru