Зовнішньоекономічна діяльність в контексті митно-тарифного регулювання: аналіз стану й нововведень під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В КОНТЕКСТІ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: АНАЛІЗ СТАНУ Й НОВОВВЕДЕНЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Яковець Тетяна Аркадіївна, кандидат економічних наук доцент, доцент кафедри фундаментальних та спеціальних дисциплін, Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету, м. Чортків

Ковальчук Юлія Петрівна, викладач кафедри фундаментальних та спеціальних дисциплін, Чортківський навчально-науковий інститут

підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету, м. Чортків

Анотація

У статті досліджено недоліки стимулюючих та регулюючих дій митної політики та їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність. Підкреслено вагомість євроінтеграції через покращення застосування митних інструментів й відкриття нових перспектив для розвитку зовнішньоекономічної торгівлі. Обґрунтовано переваги дії Угоди про асоціацію та відміни більшості ввізних мит протягом тривалості перехідного періоду. Досліджено стратегію змін ввізного мита в ході імплементації принципів Угоди про асоціацію. Опрацьовано динамічні трансформацій щодо полегшень й обмежень застосування митних інструментів під час дії воєнного стану: тарифне спрощення, зміна процедури декларування, транспортний безвіз, спрощення процедури ввезення гуманітарної допомоги, спільний транзит.

Здійснено аналіз стану зовнішньої торгівлі товарами з ЄС-27, РФ та рештою світу впродовж 2013-2021 років. Імпорт товарів з інших країн світу (за виключенням РФ) визначався стрімкішим збільшенням з співставленням з ЄС- 27. У 2021 році імпорт товарів з іншими країнами світу (без РФ) був більший на 40%, ніж у докризовому періоді, тоді як в ЄС - на 11,7%.У структурі імпорту переважає співпраця з країнами ЄС, у експорті - з іншими країнами світу.

Проведено аналіз товарної номенклатури експорту і імпорту за 2020-2021 рр., який показав, що значну частку експорту України складають товари з низьким рівнем переробки, а продукція значно вищого ступеня переробки, приміром машин та устаткування, нечисленна.

Оцінено стан зовнішньої торгівлі товарами за січень-вересень 2021-2022 рр., що підтвердив зниження товарообороту у 2022 р. на 27%, що є очікуваним наслідком військових дій в країні. Загалом експорт знизився на 6%, а імпорт на 8%. Варто звернути увагу на кардинальне зниження зовнішньоекономічних зв'язків з країнами СНД, аж на 57% і 63% відсотки експорту й імпорту відповідно.

Окреслено головні проблемні аспекти, які затримують піднесення ринку послуг України, розширення структури вітчизняного експорту.

Ключові слова: митно-тарифне регулювання, митні інструменти, митний безвіз, Угода про асоціацію, ввізне мито, військовий стан, пільгові митні режими.

Foreign economic activity in the context of customs and tariff regulation: analysis of the situation and innovation during the war

Yakovets Tetiana Arkadiivna Candidate of economic sciences, associate professor, associate professor of the department of fundamental and special disciplines, Chortkiv educational and scientific institute of entrepreneurship and business of West Ukrainian National University, Chortkiv

Yuliia Petrivna Kovalchuk, lecturer of the department of fundamental and Special Disciplines, Chortkiv Educational and Scientific Institute of Entrepreneurship and Business of West Ukrainian National University, Chortkiv,

Abstract

The article examines the disadvantages of the stimulating and regulatory actions of the customs policy and their impact on foreign economic activity. The importance of European integration through the improvement of the use of customs instruments and the opening of new prospects for the development of foreign economic trade is emphasized. The advantages of the Association Agreement and the abolition of most import duties during the duration of the transition period are substantiated. The strategy of changes in the import duty during the implementation of the principles of the Association Agreement was studied. Dynamic transformations regarding facilitation and restrictions on the use of customs instruments during martial law have been worked out: tariff simplification, changing the declaration procedure, transport visa-free, simplification of the procedure for importing humanitarian aid, joint transit.

An analysis of the state of foreign trade in goods with the EU-27, the Russian Federation and the rest of the world during 2013-2021 was carried out. The import of goods from other countries of the world (excluding the Russian Federation) was determined by a sharper increase compared to the EU-27. In 2021, the import of goods with other countries of the world (without the Russian Federation) was 40% higher than in the pre-crisis period, while in the EU - by 11.7%. The structure of imports is dominated by cooperation with EU countries, in exports - with other countries of the world

An analysis of the product nomenclature of exports and imports for 2020-2021 was conducted, which showed that a significant share of Ukraine's exports consists of goods with a low level of processing, and products with a much higher degree of processing, such as machines and equipment, are few.

The state of foreign trade in goods for January-September 2021-2022 was assessed, which confirmed a decrease in turnover in 2022 by 27%, which is an expected consequence of military operations in the country. In general, exports decreased by 6%, and imports by 8%. It is worth paying attention to the drastic decrease in foreign economic ties with the CIS countries, as much as 57% and 63% of export and import percentages, respectively.

The main problematic aspects that delay the rise of Ukraine's services market and the expansion of the domestic export structure are outlined.

Keywords: customs and tariff regulation, customs instruments, customs visa exemption, Association Agreement, import duty, martial law, preferential customs regimes.

Постановка проблеми

Глобалізація активізує конкурентоздатність на міжнародному ринку, отже зміцнюється статус митного регулювання в контексті національних інтересів та їх захисту, з одного боку, та сприяння розвитку сфери експортну з другого. Разом з цим, спрямування розвитку митних інструментів регулювання націлюється на забезпечення здатності конкурувати для вітчизняних виробників й економічної безпеки держави. Перехід на військову економіку зумовив і зміни у митній політиці держави. 23 червня, лідери 27 країн-членів ЄС постановили рішення щодо надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Таки статус для нашої держави дає можливість отримувати різного роду фінансові, економічні, правові сприяння на шляху до членства в ЄС, а також здійснювати реформи євроінтеграційного контексту. Водночас, військові дії мають негативний вплив на стан зовнішньоекономічної діяльності. З огляду на це, виникає потреба застосування інструментів митної політики для стабілізації економіки країни в умовах війни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематиці здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах економічних криз приділяли значну увагу науковці: Созанський Л.Й., Полякова Ю.В., Амоші О.І., Мельник О.Г., Макогон Ю.В., Гречишкіна О.О. та інші. Зокрема особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах воєнного стану досліджували Скрипник С., Процевят О., Воронова О., Матвеєв О.М., Лебедченко В. Постійного моніторингу та удосконалення потребують механізми митно-тарифного регулювання з врахуванням усіх аспектів воєнного стану.

Мета статті - аналіз стану зовнішньоекономічної діяльності в контексті митно-тарифного регулювання з метою пошуку дієвих механізмів стабілізації економіки в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Система міжнародних економічних відносин зазнала докорінної трансформації внаслідок посилення антагонізму між процесами глобалізації та регіоналізації протягом останнього десятиліття. Інтеграція стала модерном реальність світового економічного порядку. Її першочерговим завданням є не вирішення загальних соціально-економічних проблем країни країн-учасниць, але використовувати інтеграційне об'єднання як інструмент економічної ізоляції конкретних держав через локалізація економічних відносин у межах обмеженої кількості держав або певного регіону.

Ще один атрибут нової нормальності є перенесення зовнішньополітичних протиріч в економічну сферу, тобто торговельні війни все більше стають основними засоби вирішення політичного протистояння між країнами або їх союзами. Якщо раніше обмежувальні економічні заходи використовувалися світовою спільнотою для припинення або невідновлення міжнародних деліктів, зараз вони все активніше використовуються як агентів політичної та економічної волі окремих держав-гегемонів.

У цій ситуації важливо зберегти певний баланс сил, якого можна досягти лише творячи умови ефективного функціонування і зростання виробництва в політичному та економічному середовищі, з одного боку, та захист інтересів національних виробників на зовнішніх ринках - з іншого. Це неможливо вирішувати такі завдання без дієвих механізмів захисту економічних інтересів.

Різноманітність завдань, що стоять перед зовнішньоторговельною політикою, підвищила рівень вимоги до його узгодженості, обґрунтованості, збалансованості, ефективності та гнучкості, необхідні для адаптації його напрямків до сучасний економічний розвиток. Проте, незважаючи на це, аналіз використання регуляторних інструментів виявив Розбіжність між цією системою і спробами диверсифікації національного виробництва проявляється у відсутності значні зміни в товарній структурі експорту при постійному зростанні надходжень до бюджету від збору митних зборів.

Ці тенденції свідчать про пріоритет фіскальної функції інструментів ЗЕД митно-тарифної діяльності регулювання, водночас бракує стимулюючого та регулюючого впливу, необхідного для підвищення економічного потенціалу держави, що на сьогодні розглядається як головна проблема у функціонуванні цієї системи методів.

До основних причин його виникнення можна віднести наступні напрямки занепокоєння у сфері митно-тарифної політики регулювання:

- невідповідність ставок митних зборів економічному середовищу світового ринку;

- недостатній ступінь підвищення митного тарифу;

- неефективне використання системи тарифних преференцій.

Актуальність першої з цих проблем визначається значенням митних платежів у системі державного регулювання і за принципом ефекту субоптимальності, що зумовлює наявність високих вимог до об'єктивності та обґрунтованість змін рівня тарифного захисту. Виконання цих вимог передбачає, що коли ви визначити чи змінити метод розрахунку та розмір ставки митного збору слід враховувати багато факторів таких як рівень конкуренції за оподатковуваний товар, ціни на замінники та доповнення до імпортованих та вітчизняне виробництво, еластичність попиту та пропозиції на аналізовану позицію, перелік основних постачальників цієї продукції та багато інших показників, що дають змогу оцінити соціально-економічні та торгово-політичні наслідки змін рівень митного оподаткування.

Саме цим пояснюється відсутність стандартної методики наукового обґрунтування використання цей інструмент викликає питання щодо відповідності поточних митних зборів реальним потребам виробництва та територій економічного розвитку держав.

Застосовувати митні інструменти самостійно Україна розпочала зі отриманням належності, реалізувавши поступовому порядку шість основоположних етапів, з чітким завданням кожен.

Втім тотальний напрям розбудови вітчизняної митної системи та митного регулювання - це інтеграція з міжнародними нормами і стандартами, застосування європейських процедур та поглиблене впровадження інформаційних технологій.

Усі процеси на шляху євроінтеграції покращували хід застосування митних інструментів й відкривали нові перспективи для розвитку зовнішньоекономічної торгівлі. Зокрема, країнами ЄС відмінено 116 ввізних мит на 94,7% різновидів промислової продукції та 82,2% видів сільськогосподарської продукції.

Також, Україна із врахуванням стану національного ринку ввела пільгові митні режими тільки для 49,2% різновидів продукції за усіма товарними класами. Трансформувалась і структура тарифного захисту щодо зниження рівня ставки ввізного мита.

Варто пригадати, що згідно Угоди про асоціацію учасники відміняють більшу кількість ввізного мита протягом тривалості перехідного періоду. Який для країн ЄС діє діяв до 2016 р., а для України триває до 2026 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Стратегія зміни ввізного мита в ході імплементації принципів Угоди про асоціацію