Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію, за ціною договору між пов’язаними особами: зарубіжний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію, за ціною договору між пов'язаними особами: зарубіжний досвід

Transaction value customs valuation method for related persons: foreign experience

Петросян В.О.

Досліджені положення митного законодавства зарубіжних держав, що стосуються підстав визнання пов^,язани- ми особами продавця та покупця за договором щодо товарів, які ввозяться на митну територію, та значення такого зв'язку між ними для прийнятності ціни договору як основи визначення митної вартості. Охоплена також практика застосування відповідних законодавчих положень. За підсумками дослідження, зокрема, обґрунтовано, що критерії належності до пов^язаних осіб слід тлумачити еволюційно з урахуванням сучасних реалій. Автор також вказує на те, що визначальним фактором при оцінці впливу пов'язаності продавця та покупця є підтвердження декларантом того, що ціна продажу суттєво не відрізняється від ціни, яка була б стягнута з непов'язаного покупця за інших ідентичних обставин. Особливо важливим визнається правильне встановлення економічного підґрунтя договору, у тому числі факторів ціноутворення, якими визнаються, зокрема, характер товарів та галузі економіки, сезон, комерційні рівні, кількісні рівні тощо. Наведені обставини, за яких різниця між ціною договору між пов'язаними особами та між непов'язаними особами щодо ідентичних товарів може бути виправдана з точки зору можливості застосування основного методу. Наголошено, що при цьому митні органи мають бути послідовними у визначенні того, чи одне значення близько наближається до іншого значення. Ключові слова: вивчення обставин укладення договору між пов^}язаними особами; визначення митної вартості товарів; різниця у комерційних рівнях продажів, кількісних рівнях продажів та інших елементах експортно-імпортних договорів; прийнятність ціни договору між пов'язаними особами.

The author studies the provisions of the customs legislation of foreign countries related to the grounds for recognition of the `related persons status' of seller and buyer under contracts regarding goods importation along with the consequences of such a relationship for the acceptability of the transaction value as the basis for customs valuation. The practice of applying the relevant legal provisions was covered as well. According to the results of the researchit is, in particular, substantiated that the criteria of belonging to related persons should be interpreted evolutionarily with a due note of modern realities. In addition, the author points out that the key factor in assessing the infuence of the relationship between the seller and the buyer is the declarants confirmation that the sale price does not differ significantly from the price that would be charged to an unrelated buyer under otherwise identical circumstances. The due establishment of the economic basis of the contract, including the pricing factors, which include the nature of the goods and the economic sector, the season, commercial levels, quantitative levels, etc., were recognized as particularly important. In view of these economic circumstances, the difference between the contract price between related parties and between unrelated parties for identical goods, as the author maintains, could be justified from the point of view of the possibility of applying the primary method, in particular, when: 1) the difference in value is not commercially significant; 2) the price is adequate to ensure reimbursement of all costs plus a profit that is indicative of the total profit; 3) the price has been set in a manner that is consistent with normal pricing practices in the relevant industry. For example, as the author points out, an example of differences in conditions that could explain the price difference would be when: a related buyer may be at the distributor level, but unrelated customers are at the retail level and buy from smaller quantities than the related buyer. At the same time, attention is drawn to the fact that a small difference in value in the case of one type of imported goods may not be acceptable, while a large difference in the case of another type may be acceptable, in context of determining whether the transaction value is approximate to any of the test values. At the same time, it is stressed, that customs authorities should be consistent in determining whether one value closely approximates another value. Key words: accepting transaction value in a sale between related persons; customs valuation; examining the circumstances surrounding the sale between related persons; differences in commercial levels, quantity levels and other elements of import operations.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Незважаючи на встановлення міжнародними торговельно-політичними організаціями принципів та основоположних правил визначення вартості товарів для митних цілей, так само як й ключових аспектів матеріально-правового та процедурного підґрунтя контролю правильності її визначення, зарубіжний досвід правового регулювання відповідних питань показує, що мають місце розбіжності між положеннями національного митного законодавства багатьох держав у частині повноти та шляхів імплементації цих міжнародних стандартів та забезпечення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності більш сприятливих умов для реалізації їх експортно-імпортних операцій, ніж встановлений цими міжнародними стандартами мінімальний рівень сприяння. З огляду на це, наукове опрацювання цих відмінностей правового регулювання та особливостей практичного застосування відповідних законодавчих положень дозволить виокремити найбільш прогресивні зразки правотворчості та правозастосування для їх використання для подальшого вдосконалення митного законодавства України. Зокрема, значний теоретичний та практичний інтерес має наукове опрацювання зарубіжних законодавчих положень з питань визнання продавця та покупця за договором щодо товарів, які ввозяться на митну територію, пов'язаними особами та значення таких відносин між ними для прийнятності ціни договору як основи визначення митної вартості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Ознайомившись із напрацюваннями наукового співтовариства з питань визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), маємо можливість констатувати, що аспекти застосування основного методу до експортно-імпортних операцій між пов'язаними особами досліджуються, здебільшого, поверхнево або у контекстах, не пов'язаних з пошуком шляхів збагачення законодавства України найбільш прогресивним зарубіжним досвідом. Зокрема, йдеться про праці О. Люби [1], В. В. Фесенко та В. О. Сілаєвої [2], та інших вчених. Водночас, вони можуть слугувати відправною точкою для одержання більш ґрунтовних наукових результатів з тематики значення пов'язаності продавця та покупця за експортно-імпортним договором між ними для прийнятності ціни договору як основи визначення митної вартості.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою цієї статті є окреслення особливостей визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію, за ціною договору між пов'язаними особами за законодавством деяких зарубіжних держав з урахуванням практики його застосування.

митна вартість товарів законодавство зарубіжне

Виклад основного матеріалу дослідження

Насамперед, у цьому зв'язку слід зауважити, що зарубіжне митне законодавство, за поодинокими незначними винятками, відтворює положення Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 р. [3], що стосуються кола ознак відносин, існування яких між продавцем та покупцем вказує на те, що вони є пов'язаними особами. Зокрема, Меморандум Служби прикордонних послуг Канади (Canada Border Services Agency) D13-3-2, присвячений особливостям застосування методів митного оцінювання товарів до пов'язаних осіб, встановлює, що особи вважаються пов'язаними, якщо:

- вони є особами, пов'язаними кровним спорідненням, шлюбом, цивільним партнерством або усиновленням;

- одна є посадовою особою або директором іншої;

- кожна така особа є посадовою особою або директором тих самих двох корпорацій, асоціацій, товариств чи інших організацій;

- вони є партнерами;

- одна є роботодавцем іншої;

- вони прямо чи опосередковано контролюють або контролюються однією особою;

- один прямо чи опосередковано контролює або контролюється іншим;

- будь-яка інша особа прямо чи опосередковано володіє, утримує або контролює 5 або більше відсотків голосуючих акцій або акцій кожної такої особи; або

- одна прямо чи опосередковано володіє, утримує або контролює 5 відсотків або більше голосуючихакційабоакційіншої[4].

Як показує практика застосування цих критеріїв, відносини контролю між пов'язаними особами можуть мати як юридичне, так й фактичне вираження. У цьому зв'язку Суд справедливості Європейського Союзу дійшов висновку, що контроль де-юре не існує, якщо немає документа, який дає змогу встановити такі відносини. Для констатації відносин фактичного контролю за визначенням суду довірчих стосунків між сторонами недостатньо. Митні органи мають довести, що одна сторона може створювати юридичні або оперативні обмеження або здійснювати керівництво щодо іншої. Лише коли ці обмеження чи керівництво є очевидними і впливають на ціну договору, митна служба може не враховувати вартість операції [5].

Підтвердивши наявність обставин, що вказують на пов'язаність продавця та покупця за договором щодо товарів, які ввозяться на митну територію, за міжнародними стандартами, втіленими у національне митне законодавство країн-членів Світової організації торгівлі, митні органи мають встановити, чи вплинув такий зв'язок на ціну договору між ними, для визначення її прийнятності як основи для митної вартості відповідних товарів. Цей факт встановлюється шляхом урахування деяких факторів та у рамках спеціальних процедур.

Зокрема, ознайомившись із закріпленим законодавством Казахстану порядком оцінки значення впливу на ціну зовнішньоекономічного договору, пов'язаного з товарами, що ввозяться на митну територію, відносин тісного зв'язку між його сторонами, звернемо увагу на те, що за його приписами декларант має право довести відсутність впливу взаємозв'язку між продавцем і покупцем на ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, шляхом подання додаткових документів та відомостей (у тому числі додатково витребуваних митним органом), що характеризують (відображають) супутні продажу обставини. З метою визначення впливу взаємозв'язку між продавцем і покупцем на ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті, митний орган при проведенні аналізу супутніх продажу обставин вивчає всі умови угоди, включаючи спосіб, яким покупець і продавець організують свої комерційні відносини, і те, як була встановлена розглянута ціна. У разі якщо в результаті проведеного аналізу митний орган встановив, що покупець і продавець, будучи взаємопов'язаними особами, взаємно продають та купують товари на тих же умовах, у тому числі за порівнянними цінами (тобто за цінами того самого рівня), начебто вони не були взаємопов'язаними особами, то цей факт є доказом, що взаємозв'язок між продавцем і покупцем не вплинув на ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 5 ст. 66 МК Казахстану) [6].

Для порівняння, виданий Службою прикордонних послуг Канади меморандум про застосування основного методу визначення митної вартості товарів для пов'язаних осіб містить приклади шляхів встановлення того, що на ціні договору не позначилось те, що його сторони є пов'язаними. Зокрема, про це може йти мова, якщо постачальник здійснює продажі непов'яза- ним клієнтам у Канаді, які купують на тих самих або подібних умовах, що й пов'язаний покупець, порівняння з цими продажами може продемонструвати, що особливі відносини з пов'язаним з ним покупцем не вплинули на ціну договору. Водночас, якщо продажі здійснюються за різними цінами, будь-які відмінності в ціні можуть бути виправдані цими відмінностями в умовах відповідних договорів у широкому контексті. Наприклад, такий сценарій може бути прикладом відмінностей в умовах, які можуть пояснити різницю в ціні: пов'язаний покупець може бути на рівні дистриб'ютора, але непов'язані канадські клієнти перебувають на рівні роздрібної торгівлі та купують у менших кількостях, ніж пов'язаний покупець. У цьому прикладі імпортер міг би надати докази того, що, незважаючи на те, що ціна постачальника для роздрібних продавців є вищою, різниця виправдовується економією на транспортуванні та супутніх витратах, більших виробничих партіях, витратах на продаж, накладних витратах тощо [4].

Так само, розбіжність у ціновій політиці може бути виправданою, якщо імпортер може продемонструвати, що ціна була встановлена у спосіб, який відповідає звичайній практиці ціноутворення у відповідній галузі, наприклад:

-якщо продані товари мають ціни, встановлені вільною ринковою економікою, наприклад, на основі опублікованих цін імпортер завжди має змогу мати показати, що ціна не вплинула на такі товари, як мідь, цинк або цукор,

- якщо ціна встановлена на основі угоди про трансфертну ціну, підготовленої для цілей оподаткування, яка також задовольняє вимоги закону та демонструє ціну без впливу для цілей митного оцінювання [4].

Також, не може йтись про вплив пов'язаності сторін договору на його ціну, якщо імпортер може підтвердити, що ціна продажу суттєво не відрізняється від ціни, яка була б стягнута з непов'яза- ного покупця за інших ідентичних обставин. Наприклад, доведення того, що ціна є адекватною для забезпечення відшкодування всіх витрат плюс прибуток, який є показовим для загального прибутку підприємства, отриманого протягом показового періоду часу від продажу товарів того самого класу чи виду, продемонстрував би, що на ціні не позначились особливі стосунки продавця та покупця (Керівництво Служби прикордонних послуг Канади з питань оцінки митної вартості) [7].

Водночас, незначна різниця у вартості не має перешкоджати прийняттю вартості операції за умови, що імпортер може продемонструвати, що така різниця не є комерційно значущою [4]. Як у цьому зв'язку зауважило Управління з податкових і митних зборів Сполученого Королівства, під час застосування законодавчих положень щодо пов'язаних осіб та використання ціни договору між ними як основи для митної вартості, його фахівці прагнуть гарантії того, що декларант не має преференційного ставлення згідно з угодами про ціноутворення між пов'язаними суб'єктами господарювання, якими є продавець та підприємство-декларант [8].

Так само, за положеннями американського митного законодавства прозначення пов^,язаності продавця та покупця товарів, які ввозяться на митну територію, митний орган не може відкинути метод митного оцінювання вартості товарів лише через те, що їх продавець та покупець є пов⁵язаними особами.

Згідно з першою пояснювальною приміткою (interpretative note), яке супроводжує це законодавче положення, якщо митні органи раніше досліджували відносини або вже мали достатньо інформації про покупця та продавця, щоб переконатися, що їх відносини не вплинули на ціну, що сплачена або має бути сплачена. У такому випадку, якщо у митного органу немає сумнівів щодо прийнятності ціни, вона ціна стане основою для визначення митної вартості без направлення до імпортера запиту щодо додаткової інформації. У протилежність до того, якщо митний орган має сумніви щодо прийнятності ціни та не може прийняти вартість угоди без додаткових документів чи відомостей, імпортеру буде надана можливість їх надати для вивчення обставин продажу. У цьому контексті митна служба вивчатиме відповідні аспекти правочину, у тому числі спосіб, у який покупець і продавець організовують свої комерційні відносини, і спосіб, у який була утворена відповідна ціна, щоб визначити, чи вплинули ці обставини на ціну договору. Наприклад (як зазначається у другій пояснювальній примітці), якщо буде показано, що покупець і продавець, хоча й пов'язані, купують і продають один одному так, ніби вони не пов'язані, це свідчитиме про те, що на ціну не вплинули відносини тісного зв'язку між ними, а ціна договору буде прийнятною. Так само, якщо ціна була встановлена у спосіб, який відповідає звичайній практиці ціноутворення у відповідній галузі, або тому, як продавець встановлює ціни для продажу покупцям, які не пов'язані з ним, це продемонструє, що на ціну не вплинули їх особливі відносини. Більше того, згідно з третьою приміткою, якщо буде показано, що ціна є адекватною для забезпечення відшкодування всіх витрат плюс прибуток, який еквівалентний загальному прибутку підприємства, отриманому протягом показового періоду часу (наприклад, на річній основі), у продажу товарів того ж класу або виду, це також свідчитиме про те, що на ціні договору не позначилось те, що продавець та покупець є пов'язаними особами (п. 1 ч.Ў¶1» ст. 152.103 Кодексу федерального законодавства США) [9].

Доводити, що ціна договору з пов'язаною особою є прийнятною, декларант має шляхом демонстрації того, що це числове значення Ў¶близько наближене» до визначених законом тестових значень (ціна ідентичних або аналогічних товарів тощо) з урахуванням деяких факторів, які включають:

- характер імпортованих товарів і галузі економіки;

-сезон, у якому імпортується товар;

-комерційна значущість різниці вартості;

- можливість пояснити різницю у вартості внутрішніми транспортними витратами в країні експорту (п. 2 ч. «I»ст. 152.103 Кодексу федерального законодавства США) [9].

Так само, за положеннями ст. 3 Законодавчого акту Канади про визначення вартості імпортованих товарів для митних цілей (про митне оцінювання товарів), встановлюючи наявність впливу пов'язаності покупця та продавця на ціну договору, митний орган має упевнюється у тому, що ця ціна є близько наближеною до ціни ідентичних або аналогічних товарів з урахуванням:

а)таких факторів, а саме:

- характеру товарів, що оцінюються

- характеру галузі економіки, яка виробляє товари, що оцінюються;

- сезону, у який імпортуються товари, що оцінюються;

- того, чи є різниця у вартості комерційно значущою;

б)будь-яка різниця щодо продажів, що порівнюються, визначена на основі достатньої інформації та пов'язана з:

-рівнем торгівлі, на якому відбуваються продажі;

- кількісних показників продажів;

-витратами, які несе продавець під час продажу покупцеві, з яким він не пов'язаний, але не несе, коли продає покупцю, з яким він пов'язаний [10].

Вищевикладені фактори оцінки ступеня впливу пов'язаності продавця та покупця відтворюються й у митному законодавстві Сінгапуру. За його приписами для підтвердження того, що пов'язаність продавця та покупця за договором не вплинула на ціну товарів, які є його предметом, декларант може надати докази того, що вартість операції з оцінюваними товарами максимально наближається до митній вартості інших товарів, визначеній у той самий час або значною мірою в той самий час як товари, що оцінюються, зокрема, з урахуванням таких факторів та відмінностей, як:

- характер товарів, що оцінюються;

- характер галузі, яка виробляє товари, що оцінюються;

- сезон, у якому імпортуються оцінювані товари;

- чи є різниця у вартості комерційно значущою;

-комерційні рівні, на яких відбуваються продажі;

- кількісні рівні продажів;

-витрати, збори або витрати, понесені продавцем, коли він продає покупцеві, з яким він не пов'язаний, які не понесені, коли продавець продає покупцеві, з яким він пов'язаний (ч. 6 ст. 3 Законодавчого акту Сінгапуру про оцінку митної вартості товарів) [11].

У будь-якому випадку, коли уповноважена посадова особа митних органів вважає, що стосунки між покупцем і продавцем будь-яких товарів вплинули на ціну, сплачену або таку, що підлягає сплаті за товари, вона має повідомити імпортера в письмовій формі про підстави для цього рішення та має надати імпортеру розумну можливість переконати її у тому, що відносини не вплинули на ціну (ч. 3 ст. 3 Законодавчого акту Сінгапуру про оцінку митної вартості товарів) [11].

Водночас, у американських законодавчих положеннях звертається увага на те, що, оскільки вищенаведені фактори можуть відрізнятися, митний орган не зможе застосовувати єдиний стандарт, наприклад фіксований відсоток, у кожному випадку. Невелика різниця у вартості у випадку, коли йдеться про один тип імпортованих товарів, може бути неприйнятною, хоча велика різниця у випадку, що стосується іншого типу, може бути прийнятною, для визначення того, чи вартість операції наближена до будь-якого з тестових значень. Митні органи мають бути послідовними у визначенні того, чи одне значення «близько наближається» до іншогозначення. Такий само підхід буде застосовано, якщо митниця розглядає вартість транзакції, яка є вищою за будь-яке з перерахованих тестових значень, як і якщо вартість транзакції нижча за будь-яке з тестових значень. Наприклад, при застосуванні будь-якого з тестових значень, якщо вартість транзакції у продажу, що розглядається, відхиляється через те, що, як вважає митний орган, 95 недостатньо наближається до 100, тоді вартість транзакції для продажу того самого товару в 105, що має місце приблизно в той самий час, також матиме бути відхиленим. Подібним чином, якщо вважати, що 103 приблизно дорівнює 100, вартість транзакції 97 також буде вважатись близькою до 100 (п. 2 ч. «І» ст. 152.103 Електронного кодексуфедеральногозаконодавстваСША)[9].

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Підбиваючи підсумки опрацювання положень митного законодавства зарубіжних держав, що стосуються підстав визнання продавця та покупця за договором щодо товарів, які ввозяться на митну територію, пов'язаними особами та значення таких стосунків між ними для прийнятності ціни договору як основи визначення митної вартості, та практики застосування відповідних законодавчих положень, насамперед, зауважимо, що критерії належності до пов'язаних осіб слід тлумачити еволюційно з урахуванням сучасних реалій. Про пов'язаність продавця та покупця може йтися лише тоді, коли такий зв'язок між ними є очевидним або підтверджується документальними доказами чи відповідними фактичними обставинами. Встановивши факт того, що продавець та покупець за договором щодо товарів, які ввозяться на митну територію, є пов'язаними особами, митний орган має визначити, чи впливає це на ціну договору, для з'ясування можливості оцінки таких товарів за ціною договору. Визначальним фактором при цій оцінці є підтвердження декларантом того, що ціна продажу суттєво не відрізняється від ціни, яка була б стягнута з непов'язаного покупця за інших ідентичних обставин. Особливо важливим визнається правильне встановлення економічного підґрунтя договору, у тому числі факторів ціноутворення, якими визнаються, зокрема, характер товарів та галузі економіки, сезон, комерційні рівні, кількісні рівні тощо. З урахуванням цих економічних обставин різниця між ціною договору між пов'язаними особами та між непов'язаними особами щодо ідентичних товарів може бути виправдана з точки зору можливості застосування основного методу, зокрема, коли: 1) різниця у вартості не є комерційно значущою; 2) ціна є адекватною для забезпечення відшкодування всіх витрат плюс прибуток, який є показовим для загального прибутку; 3) ціна була встановлена у спосіб, який відповідає звичайній практиці ціноутворення у відповідній галузі. Наприклад, як зазначається у канадських правових документах, прикладом відмінностей в умовах, які можуть пояснити різницю в ціні, може бути ситуація, коли: пов'язаний покупець може бути на рівні дистриб'ютора, але непов'язані клієнти перебувають на рівні роздрібної торгівлі та купують у менших кількостях, ніж пов'язаний покупець. Водночас, невелика різниця у вартості у випадку, коли йдеться про один тип імпортованих товарів, може бути неприйнятною, хоча велика різниця у випадку, що стосується іншого типу, може бути прийнятною, для визначення того, чи вартість операції наближена до будь-якого з тестових значень. При цьому, митні органи мають бути послідовними у визначенні того, чи одне значення близько наближається до іншого значення.

Бібліографічний список

1. Lyba, O. (2022). Mytna vartist tovaru: problemni aspekty ta shliakhy yikh vyrishennia [Custom cost of commodity: problem aspects and ways of their decision]. Visnyk ekonomiky - Herald of Economics, 2, 171-185. DOI: https://doi. org/10.35774/visnyk2022.02.171 [In Ukrainian].

2. Pryimak, I. I., Kmit, V. M., & Hryshchyshyn, Yu. V. (2019). Problemy uzghodzhennia mytnoi vartosti tovariv ta transfertnoi tsiny u zovnishnoekonomichnykh kontrolovanykh operatsiiakh pidpryiemstv Ukrainy [Problems of harmonizing the customs value of goods and the transfer price in foreign economic controlled operations of Ukrainian enterprises]. Aktualni problemy rozvytku ekonomiky rehionu - Actual problems of the development of the economy of the region, 15, 15-27. Retrieved from http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/1183/1/4125-12193-1-PB. pdf [in Ukrainian].

3. Uhoda pro zastosuvannia statti VII Heneralnoi uhody pro taryfy y torhivliu 1994 roku [Agreement on Implementation of Article VII of the General Agreement on Tariffs and Trade (GATT) 1994]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_011#Text [in Ukrainian].

4. Canada Border Services Agency. (2013). Related Persons Memorandum D13-3-2. Government of Canada. Retrieved from https://www.cbsa-asfc.gc.ca/publications/dm-md/d13/d13-3-2-eng.html.

5. Court of Justice of the European Union. Judgment of 9 June 2022, `Baltic Master¹ UAB v Muitines departamentas prie Lietuvos Respublikos finansq ministerijos, C-599/20. Retrieved from https://curia.europa.eu/juris/document/ document.jsf;jsessionid=D683103E8C4CC5764F72A0F957FE9984?text=&docid=260521&pageIndex=0&doclang= EN&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=4605319.

6. Kodeks Respubliki Kazahstan «O tamozhennom regulirovanii v Respublike Kazahstan» ot 26 dekabrja 2017 goda № 123-VI [Code of the Republic of Kazakhstan «On customs regulation in the Republic of Kazakhstan» of 26 December 2017 no. 123-VI]. online.zakon.kz. Retrieved from https://online.zakon.kz/Document/?doc_ id=39082703&pos=4;-106#pos=4;-106 [In Russian].

7. Canada Border Services Agency. (2023). Customs valuation handbook. How to establish the value for duty of imported goods. Government of Canada. Retrieved from https://www.cbsa-asfc.gc.ca/import/valuation-valeur/ customs-val-douane-eng.pdf.

8. HM Revenue & Customs. (2022). Guidance. Valuing imported goods using Method 1 (transaction value). gov.uk. Retrieved from https://www.gov.uk/guidance/valuing-imported-goods-using-method-1-transaction-value#valuation- declaration.

9. U.S. Code of Federal Regulations Title 19 - Customs Duties. Cornell Law School. Retrieved from https://www. law.cornell.edu/cfr/text/19/152.103

10. Canada Customs Act (R.S.C., 1985, c. 1 (2nd Supp.)). Government of Canada. Retrieved from https://laws. justice.gc.ca/eng/acts/C-52.6/.

11. Singapore Customs (Valuation) Regulations of 30 September 2002 no. S 466/1997. Singapore Statutes Online. Retrieved from https://sso.agc.gov.sg/SL/CA1960-RG8?DocDate=20020930.

Размещено на Allbest.ru