Електронне митне декларування та автоматизація митних процедур в контексті євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Електронне митне декларування та автоматизація митних процедур в контексті євроінтеграції

Шонія Б. Г. аспірант кафедри економіки повітряного транспорту Факультет економіки та бізнес-адміністрування Національний авіаційний університет

Анотація

У науковій статті розглядаються питання автоматизації та інформатизації митних процедур як пріоритетного напряму вдосконалення управління митною системою України. Про актуальність даного дослідження свідчить той факт, що велика кількість суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незадоволені якістю митних послуг та професіоналізмом тих, хто їх надає на митниці. Методологія зазначеного дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні філософських (діалектика та метафізичні закони), загальнонаукових (логічний підхід, системний та структурно- функціональний підхід) та спеціально-правових методів дослідження (порівняльно- правовий підхід, підхід правового моделювання). Метою наукової статті є дослідження питань автоматизації та інформатизації митних процедур як пріоритетного напряму вдосконалення управління митною системою України. Автор приходить до висновку, що практичним напрямком удосконалення управління митною системою України є максимальна автоматизація та інформатизація митних процедур під час оформлення товарів та впровадження нормативного митного контролю. Митне та податкове законодавство (аналог електронної системи митного оформлення в США). Створення збалансованої митної системи в Україні має здійснюватися в ситуації, коли дискреція неможлива - митні підрозділи мають можливість самі визначати ширину та глибину своїх повноважень. Дискретність ще не дорівнює корупції, але, враховуючи її супутні фактори, є благодатним ґрунтом для перетворення на корупційний ресурс.

Ключові слова: автоматизація, митні режими, митний кордон, митні процедури, митні відносини, митна справа, митне оформлення, адміністративне право, митний контроль, публічна адміністрація, удосконалення. автоматизація митний режим кордон

Abstract. The article deals with the issues of automation and informatisation of customs procedures as a priority area for improving the management of the customs system of Ukraine. The relevance of this study is evidenced by the fact that a large number of foreign economic operators are dissatisfied with the quality of customs services and the professionalism of those who provide them at customs. The methodology of this study is based on a comprehensive combination of philosophical (dialectic and metaphysical laws), general scientific (logical approach, systemic and structural-functional approach) and special legal research methods (comparative legal approach, legal modelling approach). The purpose of the article is to study the issues of automation and informatisation of customs procedures as a priority area for improving the management of the customs system of Ukraine. The author comes to the conclusion that the practical way to improve the management of the customs system of Ukraine is to maximise automation and informatisation of customs procedures during the clearance of goods and to introduce regulatory customs control. Customs and tax legislation (analogous to the electronic customs clearance system in the United States). The creation of a balanced customs system in Ukraine should be carried out in a situation where discretion is not possible - customs units have the opportunity to determine the breadth and depth of their powers. Discretion does not equal corruption, but, given its accompanying factors, it is a fertile ground for turning into a corrupt resource.

Keywords: automation, customs regimes, customs border, customs procedures, customs relations, customs, customs clearance, administrative law, customs control, public administration, improvement.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Наша держава прагне наблизити українське митне законодавство до Європейського Союзу, переймає європейські практики здійснення митної справи в Україні, розробляє національне законодавство для реалізації процедур вступу України до організації, дотримується Конвенції про спільні транзитні процедури від 20.05.1987 р.( the Convention of 20May 1987 on a common transit procedure as regards amendments to that Convention) та участь нашої країни в цій Конвенції передбачає впровадження Нової комп'ютеризованої транзитної системи (New computerized transit system) (NCTS)), яка використовується Договірними сторонами та сприяє ефективному захисту прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності [1].

У першому півріччі 2020 року двічі на рік експертне дослідження Європейської Бізнес Асоціації - Customs Index склало 3,37 за п'ятибальною шкалою. Отже, хоча загальний показник індексу дещо погіршився порівняно з попереднім періодом (3,39 бали), концептуально він не змінився. Результати опитування свідчать, що минулого року концепція оцінки роботи митниці експертами асоціації не змінилася. У результаті 56% респондентів вважають, що рівень корупції в митних органах залишився на тому ж рівні (54% у попередній період), хоча 31% відзначили зниження корупції. Зросла кількість респондентів, які задоволені якістю обслуговування та професіоналізмом митників, і наразі становить 54%. Зменшилось і незадоволення рівнем обслуговування митних органів - до 10% респондентів. Це порівняно з 44% і 24% відповідно в попередній період [2, с.53].

Традиційно робота системи «Єдине вікно» отримала найвищі оцінки експертів. Більшість респондентів (тобто 67%) повідомили, що в цілому або повністю задоволені використанням «єдиного вікна», і лише 7% висловили незадоволення функціонуванням системи. Водночас компанії вказують на відсутність злагодженої взаємодії між регуляторами та низьку активність митниці в координації такої взаємодії [4, с. 106]. Шульга М.Г. говорить про можливість запозичення досвіду Сінгапуру, де з 1997 року діє електронна система єдиного вікна TradeNet для полегшення взаємодії всіх сторін на митниці. Крім того, інформація та прозорість є одними з головних важелів у боротьбі Сінгапуру з корупцією [5, с.478].

Шведська митниця працює так само й ефективно за принципом єдиного електронного вікна. Усі дані від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності консолідуються через національні митні органи, а потім надсилаються за запитом до служб ветеринарного та фітосанітарного контролю, національної податкової та банківської систем.

На особливу увагу заслуговує практика управління митною службою США, оскільки митна служба Сполучених Штатів визнана найрозвинутішою у світі, особливо Всесвітньою митною організацією [6, с.61].

Водночас варто зазначити, що навіть в умовах кризи Україна посідає не останнє місце за технічним оснащенням митниці, розробкою та впровадженням автоматизованих інформаційних систем, використанням мобільних та стаціонарних сканерів, проведенням локальних експериментів. Щодо обміну інформацією на різних пунктах пропуску на кордоні з певними країнами ЄС тощо.

Проте, незважаючи на проведені реформи, адміністративно-правові засади управління митною справою України ще потребують удосконалення, що зумовлює теоретичну та практичну значущість даного дослідження.

Питання електронного митного декларування та автоматизації митних процедур в контексті євроінтеграції в Україні досліджуються в роботах фахівців у сфері економіки і права, серед яких роботи В. Бевзенка, М. Віхляєва, Н. Губерської, Р. Калюжного, В. Колпакова, О. Кузьменко, Д. Лук'янця, П. Лютікова, М. Мельника О. Миколенка, С. Стеценко, О. Чуприни, А. Школика, Li, X., Ma, J., Li, S та інших вітчизняних та зарубіжних вчених.

Серед останніх досліджень варто відзначити дисертацію Мельника М. «Інститут митного режиму в митному праві України» [7], наукові дослідження Міщенко І. «Новели інституту митних режимів в контексті реформування митного законодавства України» [3], Хоми В. «Сучасний стан правового забезпечення митних режимів безмитної торгівлі та напрями їх вдосконалення» [4] та Чуприни О . «Класифікація митних режимів у юридичній науці та законодавстві» [8].

Проте питання автоматизації та інформатизації митних процедур як пріоритетного напряму удосконалення управління митною системою України ще не було предметом окремого дослідження, що свідчить про актуальність підготовки даної публікації. Методи дослідження базуються на складному поєднанні філософських (діалектика і метафізичні принципи), загальнонаукових методів (логічний метод, системний і структурно-функціональний метод) і спеціально-правових методів дослідження (порівняльно-правознавчий метод, праводогматичний метод).

Метою наукової статті є дослідження питань автоматизації та інформатизації митних процедур як пріоритетного напряму вдосконалення управління митною системою України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Згідно зі статтею 4 Митного кодексу України законодавче визначення митного режиму - це сукупність взаємопов'язаних правових норм, які визначають митний режим переміщення товарів через митний кордон України, їх правовий статус, умови оподаткування та після митного оформлення залежно від заявленого призначення цього товару [7].

Враховуючи результати соціологічних досліджень щодо оцінки ступеня корумпованості та професіоналізму суб'єктів владних повноважень Держмитслужби України, сучасний стан адміністративно-правового регулювання та управління митною системою в Україні є задовільним. Враховуючи об'єктивні недоліки в управлінні митною системою України, правове регулювання автоматизації та інформатизації митних процедур (процедури митного декларування, процедури визначення митної вартості тощо) за допомогою технології штучного інтелекту виключатиме участь людини. Фактор (часто корупційний) походить від процесу оформлення та вважається доцільним і контрольованим.

Сучасні технології дозволяють організувати роботизоване обладнання для перевірки товарів, сканування всіх супровідних документів, проведення неупередженого аналізу відповідності кількості та якості товару характеристикам, заявленим у митній декларації, а також встановлення митної вартості товарів із застосування штучного інтелекту.

Яскравим прикладом успішного використання автоматизованих систем митного оформлення та контролю є функціонування митної системи США. Зокрема в США сформовано якісне правове поле для електронного декларування товарів, тобто як би воно не було організовано, електронне декларування чи електронне декларування, вирішено про однакову відповідальність за декларування в електронному чи паперовому вигляді (1-2% вантажів оформляється на паперових носіях), незалежно від того, як це організовано, обов'язки митної декларації в основному однакові. Система митного оформлення в США заснована на принципі створення повного електронного опису товарів, тобто комп'ютеризації інформації під час транспортування товарів від пункту завантаження за кордон до пункту розвантаження і випуску в межах США.

Однією з найкращих технологічних розробок американських фахівців є система BRASS (Border Release Screening and Selectivity), яка дозволяє розмитнити та розмитнити імпортний товар протягом 5-10 секунд. Це одне з останніх досягнень митниці США, винайдене спеціально для спрощення процесу масових перевезень. Основним досягненням технології з використанням системи BRASS є використання спеціальних штрих-кодів та оперативні рішення, які приймаються місцевими підрозділами Митної служби США на пунктах пропуску. Штрих-коди зазвичай генеруються митними брокерами і повторюють основні характеристики товару [10, с. 19].

Таким чином, у Сполучених Штатах основними факторами прискорення митного оформлення та митного нагляду є комплексна комп'ютеризація та інформатизація всього митного процесу, а також накопичення та використання митної історії за останні кілька років для ідентифікації товарів та іноземних товарів. Господарська діяльність, що створює потенційну загрозу безпеці зовнішньоекономічної діяльності. Вищезазначений позитивний досвід США заслуговує на увагу та визначає можливість його впровадження в національне законодавство та юридичну практику. У рамках загальнонаціональної цифровізації державного управління (е-урядування) Державна митна служба України наприкінці 2019 року запустила додаток «e-Borders» - «Митниця у вашому смартфоні».

Дуже важливим є адміністративно-правове забезпечення переходу систем Держмитслужби України на електронний документообіг. У зв'язку з цим об'єктивно необхідно внести відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 «Про затвердження Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України». За завданнями та напрямами діяльності, особливо щодо організації роботи з системи електронного документообігу (СЕД) (програмний комплекс автоматизованого обліку та документообігу) органів Держмитслужби України.

Перехід органів державного управління на електронний документообіг регулюється Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Про деякі питання документування у управлінській діяльності», якою було затверджено «Типову інструкцію із документування інформації в електронній формі, організації роботи з електронними документами та електронного міжвідомчого обміну» [11, c. 103].

Відповідно до частини 3 ст. 246 Митного кодексу України визначено, що здійснення митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється шляхом подання митним органам електронної митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, яка заповнюється у звичайному порядку відповідно до статті 246 Митного кодексу України [9] реалізується в автоматичному режимі автоматичною системою митного оформлення.

Переконайтеся, що товар ідентифікований (під час вивезення за межі митної території України) відповідно до пункту 3.3 статті 326 Митного кодексу України застосовуються засоби комерційної ідентифікації (пломб або запірно-пломбувальних пристроїв), які накладаються на вантажне відділення транспортних засобів комерційного призначення до моменту подання митним органам митної декларації. Відомості про обов'язкові засоби комерційної ідентифікації вносяться до графи 44 митної декларації за кодом "1810".

У разі застосування кількох пломб їх ідентифікаційна інформація відображається в різних місцях. Для реалізації пілотного проекту системи автоматизації митного оформлення митних формальностей в автоматичному режимі рекомендується узгоджувати з митними органами:

- пломби повинні залишатися неушкодженими під час звичайного використання;

- простота перевірки та ідентифікації;

- має бути виготовлений таким чином, що будь-яка поломка, втручання або видалення залишає видимі сліди без використання спеціальних засобів;

- використовувати одноразово;

- унікальний ідентифікаційний номер.

Первинний відбір митних декларацій для виконання митних формальностей АСМО в автоматичному режимі здійснюється АСМО в автоматичному режимі після надходження митних декларацій у вигляді електронних повідомлень, засвідчених декларантом або кваліфікованим електронним підписом декларанта [12].

Тому загальнонаціональна система проходження митних формальностей в автоматичному режимі через автоматичну систему митного оформлення є лише пілотним проектом, не позбавленим бюрократичних та технічних перепон. Автоматизована система митного оформлення має передбачати не лише перевірку опломбування декларації, а й забезпечувати технічні можливості контролю за кількістю, типом та якістю товарів, що перетинають митний кордон України. До позитивних змін в організації роботи Держмитслужби України слід віднести запуск нового офіційного порталу.

Як зазначено на Урядовому порталі, усі послуги, що надаються митницею, та пов'язана з ними інформація доступна на офіційному веб-сайті Держмитслужби України customs.gov.ua. На порталі є інтерактивна карта пропускних пунктів. За допомогою фільтрів ви можете знаходити місця митного оформлення у цікавій для вас зоні, переглядати пропускну спроможність на пунктах пропуску та навіть контролювати стан на місці (наприклад, черги) у режимі відеотрансляції (за наявності таких камер).

За допомогою модуля інтерактивного аналізу імпортно-експортних операцій https://bi.customs.gov.ua/ можна дізнатися середню митну вартість імпортованих автомобілів з різних країн. Все просто, на порталі ви можете перевірити автомобіль за VIN-кодом і переконатися, що він дійсно розмитнений і ввезений легально з усіма зборами [12].

Крім того, на порталі міститься вичерпна інформація про те, коли громадянам слід користуватися зеленими коридорами, а коли - червоними під час перетину кордону, для бізнесу - які товари є забороненими, а які мають транспортні обмеження (квоти). «Єдиний сервіс для міжнародної торгівлі» є дуже корисним для представників бізнесу, вони можуть переглядати митні декларації онлайн в особистому кабінеті, отримати інформацію про класифікацію вантажу, рахунки на сплату митних платежів тощо. Працює новий портал та онлайн-система подання скарг на роботу митних органів, де можна повідомляти про занепокоєння та стежити за станом розгляду звернень [15, с.76].

Тому розвиток сервісів та функцій офіційного порталу Держмитслужби України (створення інтерактивного сервісу для вибору митного режиму та розміщення в ньому товарів, можливість онлайн заповнення декларацій та виконання інших операцій) Митні процедури, онлайн-моніторинг транскордонного переміщення товарів тощо).

Запропонований напрямок удосконалення управління митним режимом України узгоджується з посланням Всесвітньої митної організації. Зростання, а також технологічні зміни в економічному ландшафті, в якому розвивається митниця, заохочують членів ВМО зосередитися на тому, як найкраще забезпечити швидке та безперебійне переміщення товарів, людей і транспортних засобів через кордон.

Запропонований напрямок удосконалення управління митним режимом України узгоджується з посланням Всесвітньої митної організації до Міжнародного дня митника 2019, у якому, зокрема, зазначено: «У контексті збільшення кількості пасажирів та обсягів вантажів, оскільки обсяг товарів, що перетинають кордони, зростає. очікується експоненціальне зростання. Зростання, а також технологічні зміни в економічному ландшафті, в якому розвивається митниця, заохочують членів ВМО зосередитися на тому, як найкраще забезпечити швидке та безперебійне переміщення товарів, людей і транспортних засобів через кордон.

З цією метою ВМО прагне сприяти перетворенню кордонів на «розумні кордони», де митниця є центральним пунктом контакту та координації. Концепція «розумного (SMART) кордону» також підкреслює роль митниці в підтримці плану ООН щодо сталого економічного розвитку до 2030 року. Концепція «розумного кордону» спрямована на те, щоб дозволити членам ВМО ретельно досліджувати технологічний ландшафт, щоб знайти рішення, які полегшують пересування людей,

товарів і транспортних засобів через кордони, дотримуючись при цьому керівних принципів розумного кордону, а саме: безпечний, вимірюваний, автоматизований, управління ризиками- на основі технологій» [13].

Основна увага також повинна бути приділена напрямам, що швидко розвиваються, таким як цифрова криміналістика та безпека в Інтернеті. «Технологія» повинна бути головним рушієм робочої програми митної служби, щоб країни-члени ВМО були краще підготовлені до вирішення нових викликів і скористалися можливостями епохи цифрових технологій. Щоб зберегти лідируючі позиції, митниця повинна вивчати можливості використання нових технологій, поступово продовжувати поглиблене вивчення та перевіряти його результати на практиці. Винайдені раніше технології, такі як блокчейн, 3В-друк або хмарні обчислення, знаходять гарне застосування. З'являються нові технології, такі як геопросторові дані, штучний інтелект, робототехніка та дрони [16, с.65].

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу» [13] відіграло важливу роль у процесі інформатизації української митної системи, яка стосується використання митних декларацій та систем електронного транзиту. Тому сучасний процес інформатизації української митної системи відповідно до вищезазначених конвенцій СОТ потребує подальшого започаткування в рамках розвитку електронного урядування в Україні.

Висновки

У результаті дослідження ми дійшли висновку, що практичним напрямком удосконалення управління митною системою України є максимальна автоматизація та інформатизація митних процедур під час оформлення товарів та впровадження нормативного митного контролю. Митне та податкове законодавство (аналог електронної системи митного оформлення в США).

Створення збалансованої митної системи в Україні має здійснюватися в ситуації, коли дискреція неможлива - митні підрозділи мають можливість самі визначати ширину та глибину своїх повноважень. Дискретність ще не дорівнює корупції, але, враховуючи її супутні фактори, є благодатним ґрунтом для перетворення на корупційний ресурс.

Тому реінжиніринг бізнес-процесів має починатися з дотримання прозорих та уніфікованих митних правил і процедур, а також максимально швидко впроваджувати ІТ-процедури, щоб мінімізувати людський вплив, щоб митне законодавство різних країн могло розвиватися синхронно з Європою.

Митна система значною мірою комп'ютеризована та оцифрована, а значна частина митного оформлення імпортних товарів автоматизована, тож одержувач може задекларувати у формі заявки та сплатити податки протягом однієї хвилини та отримати товари, показавши згенерований QR-код у формі заявки. Використання статусу уповноваженого суб'єкта господарювання можна було б розширити в автоматичному режимі (тобто шляхом виконання певних норм) через формування пропозицій щодо добросовісної реєстрації бізнесу та доопрацювання механізмів отримання цього статусу).

Список використаних джерел

1. Proposal for a COUNCIL DECISION on the position to be taken on behalf of the European Union in the EU-CTC Joint Committee established by the Convention of 20 May 1987 on a common transit procedure as regards amendments to that Convention URL: https://eur- lex.europa.eu/legal-content/en/ALL/?uri=CELEX:52018PC0601

2. Шишка Ю., Микуляк О. Індикатори ефективності контролю митної вартості товарів в

Україні. Збірник наукових праць AOEOE, 2020. С. 50-55.URL:

https://doi.org/10.36074/24.07.2020.v1.1

3. Міщенко І.В. Новели інституту митного режиму в контексті реформування митного законодавства. Адміністративне право і процес. 2012. № 2. С. 73-77.

4. Хома В.О. Сучасний стан національного правового забезпечення митного режиму безмитної торгівлі та напрями його вдосконалення. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 5. С. 104-108. URL: http://www.lsej.org.ua/ 5_2019/25.pdf.

5. Шульга М.Г. Переміщення і пропуск товарів через митний кордон України. Право та управління. / Нац. ун-т держ. податк. служби України. Ірпінь, 2012. № 3. С. 475-486. 70

6. Ментух Н., Шевчук О. Захист прав споживачів фінансових послуг: досвід України та Європейського Союзу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : юридичні науки. - 2016. -Випуск 1. - Том 2. - С.58-62.

7. Мельник М.В. Інститут митних режимів в митному праві України: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Міжрегіональна академія управління персоналом. Київ, 2016. 251 с.

8. Чуприна О .В. Класифікація митних режимів у юридичній науці та законодавстві. Право та інновації. 2015. № 2 (10). С. 133-139.

9. Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3229-20#Text (Дата звернення 6.09.2023 р.)

10. Крижанівська А. О. Інформатизація митних процедур в рамках Угоди зі спрощення процедур торгівлі. Митна справа. 2015. № 4 (100). С. 18-23.

11. Шталь Т.В. «Електронна митниця» - якісно новий етап надання митних послуг в

Україні. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Сер. : Економічні науки. 2013. № 1. С. 101-105. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpusk 2013 1

12. Шевчук О., Скіп М. Організаційно - правові засоби протидії викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері. Юридичний науковий електронний журнал. Випуск № 6/2020. DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-6/41

13. European Commission. (2022b). Wise Persons Group on challenges faced by Customs: Minutes of the 5th meeting. https://taxation-customs.ec.europa.eu/system/files/2022- 02/Minutes%20of%20fifth%20 meeting.pdf

14. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій

та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу: Закон України від 13 липня 2023 року

№ 3229-IX. URL: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3229-20#Text

15. Nataliya Felikissimivna Mentukh, Oksana Romanivna Shevchuk, Verbitska Mariana Vasylivna, Kuz Tetiana Volodymyrivna,. (2023). Ensuring Information Security: Comparative Legal Aspect. Central European Management Journal, 31(3), 74-87. Retrieved from https://journals.kozminski.cem-j.org/index.php/pl_cemj/article/view/917

16. Крисоватий А.І., Новосад І.В. Діяльність митних органів у забезпеченні митної безпеки України у сфері протидії порушенням митних правил. Науковий погляд: економіка та управління. 2017. № 2. С. 66--76.

17. Li, X., Ma, J. & Li, S. Intelligence customs declaration for cross-border e-commerce based on the multi-modal model and the optimal window mechanism. Ann Oper Res (2022). https://doi.org/10.1007/s10479-022-04799

Размещено на Allbest.ru