Європейський вектор в митному адмініструванні України

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Європейський вектор в митному адмініструванні України

Бороденко Тетяна Миколаївна

канд. екон. наук, доцент кафедри фінансів імені Віктора Федосова

Анотація

Реформування митної діяльності є надзвичайно актуальним в процесі глобалізації для всіх країн світу, оскільки впровадження нових інформаційних технологій, створення інноваційно розвинутої інфраструктури має забезпечуватися професійним персоналом митних органів, спроможним на вирішення стратегічних завдань, що виникають на сучасному етапі реформування та удосконалення умов ведення зовнішньої' торгівлі, а це, у свою чергу, потребує швидкого реагування й зміни формату діяльності в митній сфері.

Стаття присвячена розгляду напрямків діяльності Європейського Союзу як Митного союзу. Розглядаються зобов'язання та ефекти для України щодо взаємодії з Всесвітньою митною організацією, зокрема реалізація стандартів організації, таких як автоматизація митних технологій, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, виконання умов чинних конвенцій ВМО. європейський вектор митне адміністрування

Ключові слова: Європейський Союз, Світова організація торгівлі, Всесвітня митна організація, митний союз, митний безвіз, митні адміністрації, митні процедури, європейська інтеграція.

Розвиток Митного союзу один із постулатів, на яких базувався проект європейської інтеграції після скасування внутрішніх тарифів та встановлення єдиного зовнішнього митного тарифу, який набув чинності 1 липня 1968 р. для країн Європейського економічного співтовариства (ЄЕС). З часом, ЄЕС перетворилося на Європейський Союз, а Митний Союз консолідувався.

Митний союз Європейського союзу є прикладом того, як можуть існувати та взаємодіяти країни Європи, які відрізняються своєю історією, мовою, релігійними поглядами, політичними переконаннями й економічним станом. Як в межах однієї економічної зони застосовується єдина нормативно-правова, інформаційно-аналітична система. Система контролю товаропотоків за експортно-імпортними операціями, за транзитом товарів, застосовуються єдині митні стандарти, митне законодавство, дотримуються єдині цінності для забезпечення ефективного функціонування Митного союзу ЄС в умовах єдиного ринку.

Цей процес інтеграції робить ЄС унікальним прикладом взаємодії завдяки масштабу і швидкості, з якою держави-члени передали частину свого суверенітету, а також внесли в нормативно-правову базу політичні та

економічні зміни. Митний союз Європейського Союзу є одним із найуспішніших прикладом євроінтеграції та європейської політики. Він є стабільним джерелом практичних переваг “митного безвізу” - поліпшення логістики та підвищення конкурентоспроможності українських товарів в Європі економічної інтеграції та зростання в Європі протягом понад чотирьох десятиліть. Нині Митний союз є одним з основних повноважень та переваг ЄС.

Крім того, що розвиток Митного союзу є ключовою стратегією Європейського Союзу, це також важливий елемент для забезпечення вільного руху товарів і функціонування внутрішнього ринку у межах кордонів ЄС. Водночас він також має важливий компонент безпеки, захищаючи як торгівлю так і громадян ЄС.

З практики діяльності митних органів країн ЄС, мінімізація адміністративних бар'єрів на основі прийнятих Всесвітньою митною організацією, Світовою організацією торгівлі рішень стосовно спрощення процедур міжнародної торгівлі віднесено до ключових напрямів у проведенні митних реформ, створенні оптимальних умов для здійснення митних процедур. Реформування державного управління, розвиток митної справи та застосування сучасних інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є одним із стратегічних напрямів оптимізації національної структури митних органів і їх організаційно-управлінського статусу.

Зазвичай діяльність митних органів зосереджена насамперед на справляння мита та податків із ввезених через митний кордон товарів. В Україні тривалий час саме фіскальний складник домінує в діяльності й оцінці ефективності роботи митниць і якості їх управління. Безумовно, митні податки є вагомим джерелом доходу державного бюджету та економіки країни. Багато країн світу, у тому числі Європи, діяли в аналогічних умовах - формування значної частини доходів бюджету держави за рахунок сплати митних платежів. Згодом роль митних органів надала їм статусу важливого учасника системи забезпечення законності й безпеки торгівлі, контролю переміщення товарів і ланцюгів поставок, спрощення та сприяння торгівлі для надійних трейдерів, інноваційно розвинутої структури в системі органів державної влади.

Ці процеси породжені активною участю Всесвітньої митної організації (ВМО), Світової організації торгівлі (СОТ) у ході перетворення й реформування діяльності митних органів, у країнах-членах ЄС - парламенту й Комісії з митних питань, національних митних адміністрацій. Наприклад, Угода СОТ про спрощення процедур торгівлі, яка набула чинності 22 лютого 2017 року, розширює положення про митну реформу і включає розбудову потенціалу, виявляє найбільш дієві зусилля для спрощення торгівлі та митної реформи в межах СОТ [1].

Спрощення торгівлі чинить значний вплив на реформування митної системи, як шлях підвищити економічну спроможність та добробут населення.

Прогрес у сфері митних реформ, який досягнутого країнами G20, указує на існування потенційної сфери для їх подальшого вдосконалення та отримання позитивного досвіду у країн, які досягли певних зрушень.

Багато країн під час модернізації митної сфери досягли суттєвого прогресу в таких напрямках, як:

законодавчий нагляд;

створення комунікаційної стратегії для посилення доброчесності й розвитку антикорупційної діяльності;

стратегія оцінки ризику;

спрощення митних процедур;

використання автоматизованої системи для підвищення ефективності та здійснення внутрішнього контролю;

посилення підзвітності щодо митних процедурах через проведення комунікативних заходів;

інформування громадськості стосовно застосування митних правил, процедур і митних тарифів;

гарантування безпеки й конфіденційності комерційної та особистої інформації користувачів митних сервісів;

удосконалення внутрішнього аудиту та пост-аудиту. [2]

У Декларації Ради з митного співробітництва з належного управління та боротьби з корупцією на митниці стверджується, що «ініціативи з реформи й модернізації повинні бути комплексними і стосуватися всіх аспектів діяльності й показників роботи митниці» [3].

Основні заходи, які необхідно провести у процесі реформування митної сфери, можна визначити такі:

упровадити інноваційні технології щодо управління ризиками, здійснити моніторинг бізнес-процесів, здійснювати оцінку ефективності стандартів митних процедур;

проводити інформаційні зустрічі з громадськими організаціями та представниками бізнесу для швидкого виявлення проблем і прийняття рішень для покращення способів переміщення через митний кордон товарів;

здійснювати контроль і перевірку ефективності робочих програм діяльності митних органів;

проводити аналіз відповідності єдиним стандартам процедур контролю зовнішньоторговельних операцій задля спрощення та прогнозування діяльності трейдерів;

створити прозору систему звітності митних адміністрацій;

-залучати зовнішніх експертів з питань митної справи для розробки комплексного плану реформ і модернізації [2].

Протягом останніх років відбулося значне поширення революційних технологій, зокрема блокчейну, штучного інтелекту та автоматизованого навчання в митній сфері. Проте, все ще існують можливості для більш широкого впровадження цих нових технологій, які можуть допомогти митним адміністраціям у досягненні їхніх цілей, таких як забезпечення сприяння торгівлі, митна безпека та справедливий збір митних платежів.

Загалом при аналізі Митного союзу ЄС необхідно розрізняти два рівні митної взаємодії: зовнішній і внутрішній. Якщо ми говоримо про зовнішній прояв, то, держави-члени ЄС застосовують єдині правила та загальний митний тариф у торгових відносинах з третіми країнами. Внутрішній же стосується забезпечення вільного переміщення товарів у межах Союзу, у торгівлі між державами-членами не застосовуються митні збори та контроль. Обидва рівні безпосередньо взаємопов'язані, оскільки, як тільки імпортовані товари перетнули «спільний митний бар'єр», вони можуть вільно пересуватися територією Союзу. Тому контроль на митних кордонах має важливе значення для забезпечення належного функціонування внутрішнього ринку. Крім того, внутрішні митні органи є відповідальні за такі питання, як захист від підробок, піратство та інші порушення прав інтелектуальної власності; контроль переміщення наркотичних засобів; митний контроль безпеки, здоров'я та навколишнього середовища; керівництво митними лабораторіями; рух і контроль культурних цінностей; контроль багажу; контроль готівки.

Аналізуючи митне питання ЄС, важливо також враховувати фіскальну та бюджетну сторону питання. Основним джерелом доходів бюджету ЄС у перші два десятиліття 21 століття є саме отримання митних платежів.

У минулому доходи від митних зборів становили близько 12-15 відсотків річних бюджетів країн-членів ЄС. Крім того, контроль імпорту впливає на розмір надходжень ПДВ, який головним чином впливає на бюджети держав-членів, а також бюджет ЄС, який частково формується з цього джерела доходу.

Всесвітня митна організація є міжурядовою організації, яка має на меті покращити координацію між митницями адміністрацій у всьому світі, оскільки вони сприяють торгівлі та забезпечують безпеку своїх кордонів. Зокрема, ВМО прагне зробити наступне:

Встановити міжнародні стандарти для сприяння транскордонній торгівлі;

Захистити міжнародний торговий ланцюг поставок;

Гармонізувати та спростити митні процедури з метою полегшення торгівлі;

Посилити безпеку в усьому ланцюзі постачання;

Сприяти обміну інформацією між митними адміністраціями;

Забезпечити розвиток потенціалу через навчання та допомогу кадрів митних адміністрацій.

Європейське управління по боротьбі з шахрайством (OLAF) відповідає за розслідування шахрайства проти бюджету та для розробки політики Європейської Комісії щодо боротьби з шахрайством.

З одного боку, європейські інституції пропонують і приймають закони з митних питань, встановлюючи правила та встановлюючи спільний митний тариф. Застосування та адміністративне забезпечення виконання цього законодавства, з іншого боку, є відповідальністю держав-членів. Відповідальність несуть митні органи держав-членів щодо адміністрування митної процедури та збирання власних ресурсів для сплати митних зборів. Держави-члени наразі зберігають 20 відсотків традиційних власних ресурсів для покриття витрати на їх збір.

У сфері митниці Європейська комісія відповідає за кілька питань, які включають інспектування, аудит і моніторинг за адмініструванням на митниці держав-членів. Через ці прерогативи контролю та інспектування Комісія оцінює дотримання державами-членами відповідного митного законодавства та здатність їхніх систем захищати фінансові інтереси Європейського Союзу. Усі види діяльності на місці націлені Комісією і державами-членами на забезпечення гармонізованого, стандартизованого та скоординованого впровадження спільного митного законодавства на всій території ЄС. Це зрештою забезпечує рівноцінні умови митного контролю на всій території ЄС.

Європейська комісія інспектує митні адміністрації кожного держави-члена та має перевіряти їх відповідність правовим положенням ЄС та застосування єдиного та надійного підходу до здійснення митного контролю. З цією метою Комісія складає річний план, який включає перевірки на місцях. Комісія аналізує весь адміністративний процес, що здійснюється митними адміністраціями, від подання/отримання декларації до митного оформлення та перевірки товарів після митного оформлення, разом із процедурами бухгалтерського обліку та управлінням рахунками.

Імпортовані товари повинні спочатку пройти через фільтр заборон і обмежень, які ЄС встановив для захисту внутрішнього ринку, наприклад, в галузях охорони здоров'я, навколишнього середовища або прав інтелектуальної власності. Пройшовши ці попередні вимоги, митні адміністрації запроваджують свою оцінку ризиків для виявлення випадків шахрайства та/або порушень, фільтруючи величезну кількість імпорту, що проходить щодня через кордони Європейського Союзу. Ці системи попередження перевіряють точність, цілісність і дійсність інформації, наданої в митних деклараціях, шляхом оцінки та порівняння таких факторів, як походження, митна вартість і тарифна класифікація імпортованих товарів.

На цьому етапі слід нагадати, що наразі не існує єдиної системи оцінки ризику для всього ЄС, управління та контролю для всіх держав-членів. Кожна митниця адміністрація застосовує власну систему оцінки та управління ризиками. Вони навіть не використовують одну ІТ-систему. Ця неузгодженість технічних засобів і є слабкістю, а іноді й перешкодою для обміну інформацією та координації спільної стратегії між адміністраціями.

Хоча походження товарів та їх тарифна класифікація є суттєвими факторами у визначенні митних зобов'язань, найбільш чутливим елементом контролю та перевірки є митна вартість, заявлена при імпорті. Шахраї, як правило, занижують вартість товарів, при поданні митної декларації, що істотно впливає на стягнення митних зборів та ПДВ. Щоб уникнути цієї шахрайської практики, держави-члени запровадили кілька критеріїв ризику для боротьби із заниженою митною вартістю. Однак, як і в інших сферах митної політики, критерії та стандарти оцінки ризиків щодо оцінки та ефективності контролю систем різних митних адміністрацій відрізняються. Ця відсутність гармонізації призводить до дисфункцій і сприяє шахрайству, спрямованому на ухилення від сплати податків.

Проте, незважаючи на певні недоліки, що існують в митному адміністрування ЄС, Україна прямує європейським вектором від початку своєї незалежності. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 червня 1992 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1992 року Україна приєдналася до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва, відповідно з 1992 року є повноправним членом Всесвітньої митної організації. Україна є учасницею міжнародних конвенцій та угод, серед яких: Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС); Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства;

Конвенція про тимчасове ввезення та ін. У зв'язку з цим Україна має фінансові зобов'язання перед ВМО, що полягають у сплаті періодичних внесків, та бере активну участь у спільних операціях під егідою ВМО у сферах боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, захисту прав інтелектуальної власності та інших подібних заходах. У межах діяльності, спрямованої на реалізацію Рамкових стандартів ВМО, втілюються заходи з автоматизації інформаційних митних технологій та впровадження сучасної системи електронного декларування. Також здійснюються підготовчі роботи із запровадження системи інтегрованого контролю на основі міжвідомчої взаємодії у пунктах пропуску через державний кордон і створення єдиної міжвідомчої автоматизованої інформаційної системи стосовно контролю за зовнішньоторговельною діяльністю суб'єктів господарювання [4].

У 2018 році ухвалено Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ ЄАВТ, яка включає етапи та необхідні кроки для повної імплементації правил спільного транзиту, в т.ч. застосування NCTS. Значну допомогу стосовно спільного транзиту та програми АЕО Україна отримує в рамках програми EU4PFM. Триває розроблення підзаконних актів стосовно впровадження системи спільного транзиту.

З 1 січня 2019 року між Україною та ЄС у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-

середземноморські преференційні правила походження (Конвенція Пан-євро- мед).

Конвенція є інструментом, який запроваджує ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами. Застосування Пан-євро-мед розширить експортні можливості для українських виробників, зокрема за рахунок зниження митних ставок для імпорту продукції до країн-учасниць цієї Конвенції, виробленої зі сировини або комплектуючих, імпортованих з інших держав, які є її сторонами.

Починаючи з 2019 року, робота велася за інтенсивним графіком, у тому числі - й під час війни. З 1 жовтня 2022 року Україна в рамках програми з євроінтеграції долучається до Конвенцій про спільний транзит та спрощення формальностей у торгівлі товарами. Ці дві європейські конвенції, дозволять

безмитно переміщувати товари через кордон. А надалі дозволить пришвидшити навіть самі митні процедури, які займатимуть від 5 до 15 хвилин. Ідеться про так званий "митний безвіз" - режим спільного транзиту (NCTS). Він передбачає, що український експортно-імпортний бізнес та перевізники матимуть можливість переміщати товари по всьому європейському регіону за принципом: один транспорт - одна декларація - одна гарантія. Україна приєдналась до NCTS “прискореними темпами.

Оновлене законодавство для транзиту тепер відповідає нормам ЄС, і, зрозуміло, робить можливим (тобто законним) застосування Україною процедури спільного транзиту в повному обсязі, як це й передбачено Конвенцією.

Учасницями цієї міжнародної угоди є 27 країн ЄС, Велика Британія, Туреччина, Північна Македонія, Сербія і ще чотири країни ЄАВТ. Таким чином, Україна стала 36-ю державою-учасницею системи NCTS, яка використовується європейськими країнами для контролю за спільним транзитом.

Виклики війни, яка зараз відбувається у центрі Європи, об'єднали Єврокомісію та дружні країни для підтримки євроінтеграційних процесів України, зокрема, у митній сфері. У цій ситуації застосування Україною NCTS розширює обмін митною інформацією, посилює систему аналізу ризиків, забезпечує визнання наших форм митного контролю митними органами інших країн. Все це посилює безпеку митних перевезень та сприяє розвитку міжнародної торгівлі в Європі.

Відтепер українські митники обмінюватимуться даними з митницями сусідніх країн в реальному часі. А український бізнес буде заповнювати єдину електронну декларацію. Досі після українського кордону підприємці мали проходити ще й митний контроль кожної з країн ЄС, територією якої вони перевозили товар, знову і знову заповнюючи транзитні декларації. Тепер вантажовідправник має можливість перетину по одній декларації кордону декількох країн. І не треба кожного разу гарантувати цей вантаж, оформлювати цей товар і кожного разу його доглядати, тому що це єдина система, і всі митні органи беруть інформацію про той вантаж, який пересувається з неї.

Іноземні компанії, що ввозять до України товари, також виграють від "митного безвізу". Якщо раніше імпортерам потрібно було оформлювати дві декларації: першу -- для транзиту по Євросоюзу, та ще одну -- для перевезення товару по території України, то тепер достатньо однієї. Товар буде переміщуватися від кордону до місця призначення за тією ж єдиною транзитною декларацією типу Т1. Це скорочує час і певним чином кошти, необхідні для гарантування товарів з кордону до митниці призначення.

Ще один плюс від спрощеного режиму -- більше не має необхідності вносити кошти на рахунок української митниці, як гарантію того, що товар доставлять до митниці призначення і будуть сплачені податки. Усі гарантійні кошти вносяться продавцем, який оформив першу декларацію в країні експортері товару, один раз. Виконання транзитних процедур, як суб'єкт режиму в межах NCTS під свою гарантію - це потенціал для розвитку комерційних, логістичних, торговельних хабів в Україні. Відповідно, з лібералізацією допуску до системи митних спрощень ринок для наших гарантів істотно розшириться, як і, скажімо так, “меню послуг”, які вони надають. Тобто, якщо раніше працювала лише індивідуальна гарантія, то зараз ми вже маємо досвід використання загальної гарантії. Українські гаранти почнуть покривати переміщення не лише в межах нашої країни, а й у 35 інших державах. Це більші можливості для розвитку так званих фінансових посередників. Але й більша відповідальність, тому що до них є певні, апробовані у Європі, вимоги. Зокрема, гарант повинен забезпечити своє представництво в усіх країнах, де збирається відкривати гарантії на товар.

Окрім положень Конвенцій, також набирають чинності й спрощені митні формальності для підприємств. Нині вони доступні лише авторизованим економічним операторам. З "митним безвізом" ця функція стає доступною і широким колам українського бізнесу.

Це дозволить експортерам, імпортерам, митним брокерам чи перевізникам підібрати власний оптимальний набір спрощених митних формальностей, аналогічних тим, якими користуються підприємства в Європейському Союзі. Для цього українському бізнесу потрібно буде перейти на європейські стандарти розкриття інформації про товар, що транспортується.

Тобто, довівши, що бізнес відповідає певним критеріям, компанії зможуть отримати додаткові спрощення. Це теж логістично і транспортно спрощує імпорт-експорт товарів. Наприклад, користуючись системою NCTS, підприємство може розпочинати чи завершувати транзит товару у себе на складі, і не пред'являти товари митним органам на митному пункті.

Це дуже актуально, зважаючи на те, що на західних кордонах України нині часто утворюються великі черги на митних постах. Черги на кордоні з Польщею, Словаччиною, Румунією утворюються через те, що 70% товарів, які раніше відправлялися із чорноморських портів, тепер транспортують автодорогами. Щоб пройти митний та прикордонний контроль, вантажі можуть по кілька діб простоювати у чергах на митниці.

"Митний безвіз" витіснить стару систему декларування транзиту товарів. Що має потягнути за собою як зменшення корупційних проявів на самій митниці, так і скорочення "тіньового" бізнесу. Підтверджують це і дані Мінфіну. Тестувати NCTS у пілотному режимі митні органи України почали ще у листопаді 2020 року. До впровадження "безвізу" режимом спільного транзиту скористалися до 1,5 тисячі трейдерів і подано близько 6 тисяч декларацій. У країнах ЄС на добу реєструється понад 50 тисяч транзитних декларацій в рамках системи NCTS. Вона майже повністю витіснила альтернативні способи митного декларування транзиту товарів.

Висновки

Отже, “митний безвіз” - це лише один з перших, але суттєвих кроків на шляху до європейської інтеграції України. Досвід європейських країн може стати корисним в межах глобального інтеграційного процесу. Інспектування Європейською комісією митних адміністрації будуть лише стимулювати приводити нормативні акти, зокрема в сфері митного регулювання у відповідність правовим положенням ЄС та застосовувати єдиний та надійний підход до здійснення митного контролю, що мінімізуватиме митні ризики та сприятиме наповненню державного бюджету. Україна ж намагається сумлінно виконувати усі надані ВМО та іншими організаціями рекомендації у митній сфері.

Список використаних джерел

Квеліашвілі І. М., Тоцька Т. С. (2021). Упровадження актуальних концепцій

управління митною справою європейських країн у національну практику. Публічне управління у сфері державної безпеки та митної справи, (29), 74-80

https://doi.org/10.32836/2310-9653-2021 -2.12

Integrity in customs: Taking stock of good practices. Вилучено із:

http://www.oecd.org/corruption/ethics/G20-integrityin-customs-taking-stock-of- good- practices.pdf.

Декларація Ради з митного співробітництва з належного управління та боротьби з корупцією на митниці. Вилучено із: http://www.wcoomd.org/-

/media/wco/public/ru/pdf/topics/integrity/instruments-and-tools/revisedarusha- declaration_rus.pdf?la=en.

Полякова, Ю. В., Котуха, О. С., & Олашин, М. М. (2020). Інституційно-правове забезпечення міжнародного митного співробітництва України. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління, (9), 263-273. https://doi.org/10.32689/2617- 9660-2020-3(9)-263-273

Размещено на Allbest.ru