Управління митними ризиками, що виникають при перевезенні вантажів у міжнародному сполученні

Розглянуто сутність управління митними ризиками, проаналізовано доцільність використання систем управління митними ризиками. Досліджено зарубіжний досвід та шляхи інтеграції інформаційних систем управління митними ризиками у національний митний простір.

Рубрика Таможенная система
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.04.2024
Размер файла 377,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління митними ризиками, що виникають при перевезенні вантажів у міжнародному сполученні

Кунда Неоніла Тарасівна

кандидат технічних наук, доцент, професор

кафедри міжнародних перевезень та митного контролю

Національний транспортний університет, Україна

Яровий Микита Андрійович

магістр факультету транспортних та інформаційних технологій Національний транспортний університет, Україна

Анотація

Під час активної євроінтеграції України у європейське митне середовище перед українською митницею стоїть завдання по спрощенню митних процедур щодо пропуску експортно-імпортних вантажів через прикордонні пункти. Насамперед це процес удосконалення системи митного оформлення та контролю. Зважаючи на це, з'являються і ризики, пов'язані з керуванням всіма процесами митної справи, її органами та інструментами контролю. Оскільки митні ризики є невід'ємною частиною процесу митного обслуговування та оформлення, то важливими питаннями є оцінка впливу митних ризиків на ведення митних процедур, систематизація митних ризиків, їх виявлення та розвиток систем управління ризиками як способу боротьби з ними. У роботі описано поняття «митний ризик», розглянуто сутність управління митними ризиками, проаналізовано доцільність використання систем управління митними ризиками, досліджено зарубіжний досвід та шляхи інтеграції інформаційних систем управління митними ризиками у національний митний простір.

Ключові слова: митний ризик, ознаки митного ризику, класифікація митних ризиків, управління митними ризиками, автоматизована система управління митними ризиками, спрощення митних процедур, міжнародні перевезення

Вступ

Проблема виявлення митних ризиків та протидії їх появі полягає в тому, що національне митне середовище сьогодення недостатньо враховує фактори ризику при розробці та створенні єдиної інформаційної системи. А створення єдиного інформаційного середовища та системи аналізу дасть змогу виокремити проблему митних ризиків та взагалі будь-якого прояву ризику в митному оформленні вантажів, декларуванні товару, міжнародному перевезенні, що робить дослідження актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

управління митний ризик міжнародний

Проблемі виявлення та боротьби з митними ризиками, а також їх ідентифікації присвячено чимало наукових праць таких авторів як П.Я. Пісний, І.Г. Бережнюк, О.В. Джумурат, Є.М. Рудніченко, П.П. Хмельницький, А.А. Мельник, І.В. Несторишен, в яких висвітлені питання трактування поняття «митний ризик»; класифікації та ознак митних ризиків; управління митними ризиками як інструмент митного контролю; застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час проведення митного контролю. Певною мірою порушені питання залучення зарубіжного досвіду управління ризиками та створення єдиного національного інформаційного простору.

Однак через стрімкий розвиток ІКТ на поточний момент бракує розгляду проблеми інтеграції зарубіжного досвіду управління ризиками за допомогою новітніх інформаційних систем управління митними ризиками, що знижує розуміння важливості даних, які статистично оброблюються при використанні сучасних систем інформаційного аналізу. Насамперед, це стосується зниження витрат на реалізацію митної політики, часу на пошук митного ризику, проведення митних процедур.

Наведені аспекти є ризиками, які можливо подолати із впровадженням систем інформаційного аналізу та автоматичних систем управління митними ризиками. У роботі розглянуто вплив даної проблеми на процес управління митними ризиками та запропоновано шляхи її вирішення.

Формулювання цілей статті: оцінити стан і перспективи використання інформаційних систем у вітчизняному митному просторі з метою мінімізації митних ризиків.

Для досягнення поставленої цілі потрібно вирішити наступні задачі:

1) визначити поняття митного ризику та його класифікаційні ознаки;

2) розглянути систему управління ризиками як інструмент мінімізації митних ризиків;

3) дослідити правові засади і світовий досвід управління митними ризиками;

4) проаналізувати системи, які при інтеграції в національне митне середовище допоможуть уникнути значного числа митних ризиків.

Викладення основного матеріалу

Перш за все визначимося з поняттям митного ризику, опираючись на трактування науково-дослідницьких робіт. У монографії [1] митний ризик визначено як «вірогідність недотримання або порушення норм вітчизняного митного законодавства і порядку ведення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання, що спричиняє виникнення митної шкоди».

Ще одне, але близьке тлумачення поняття надано у роботі [2]: «митний ризик - це ймовірність реалізації певної митної загрози з прогнозованим або непрогнозованим можливим збитком, а також її можливих наслідків у митній галузі». Такого ж сенсу надають поняттю і інші дослідники.

Можемо констатувати, що митний ризик - це недотримання умов і процедур ведення митної справи з подальшим збитком та шкодою. Узагальнення визначення митного ризику допоможе спростити його розгляд та аналіз систем управління ризиками (СУР).

Оскільки СУР за своїм призначенням мінімізує можливість виникнення ризику, то для його виявлення потрібно знати зону та ймовірність його появи.

Для цього розглянемо види та класифікацію митних ризиків, тобто структуризуємо та наведемо приклади ризиків, що виникають при митному оформленні у процесі міжнародного перевезення вантажу.

Відомо, що митні ризики поділяються на групи в залежності від митного режиму, характеру і мети порушення, виду товару, стосовно якого може бути вчинено порушення.

Митний ризик, як і будь-який ризик, має своє середовище, тобто митний режим прояву: імпорт-експорт, реімпорт-реекспорт, транзит, тимчасове ввезення-вивезення товару, режими митного складу, спеціальної митної зони, магазин безмитної торгівлі, переробка за межами/в межах митної території України, знищення або руйнування та відмова на користь держави.

Визначившись, у яких саме митних режимах може виникнути митний ризик, треба розглянути можливий характер порушення, а саме: недостовірна класифікація товару; недостовірність даних про походження товару; заниження або завищення митної вартості; недекларування товару; контрабанда; недостовірні дані про властивості та характеристику вантажу та про надання пільг [3].

Позначивши можливий характер порушення, охарактеризуємо можливу мету порушення, як то ухилення від сплати ввізного, вивізного мита, особливих видів мита, ухилення від нетарифних обмежень та відшкодування податку на додану вартість (ПДВ), неправомірне використання митних пільг.

Також наведемо традиційні види товарів, у відношенні до яких може бути вчинене митне порушення: товари сільськогосподарського виробництва, метали і брухт, радіоактивні, вибухові, отруйні речовини, небезпечні відходи, наркотичні та психотропні речовини, зброя і боєприпаси.

До таких товарів також відносяться історичні та культурні цінності та товари, що є об'єктами права інтелектуальної власності.

За іншою точкою зору, митні ризики поділяються класифікаційно та за ознаками, розуміючи під класифікацією систематизований розподіл, а під ознаками - більш детальний розподіл видів митних ризиків за особливостями. Особливість митного ризику полягає у загрозі збитку, отже, ознаки митного ризику дають змогу структурно виділити його як предмет небезпеки та об'єднати у групи [4].

Класифікуємо групи митних ризиків з розподілом за особливостями.

За імовірнісним характером здійснення ризик може бути:

- визначеним або потенційним;

- закономірним або випадковим;

- системним або епізодичного характеру;

- з високим рівнем спрацювання ризику або з низьким рівнем.

За цілями порушення виділяють ризики різного характеру, як от:

- несплата митних платежів;

- заниження митної вартості;

- недостовірне декларування;

- контрабанда.

За рівнем та часом поширеності можна виділити ризики:

- на державному або на регіональному рівні;

- довготривалі, середньотривалі, короткотривалі.

За відношенням до походження товару ризики бувають пов'язані:

- з іноземними товарами;

- з вітчизняними товарами.

Предметом аналізу ризику може бути:

- об'єкт (товар, автотранспортний засіб, що переміщаються через митний кордон України, та їх характеристика);

- суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності (суб'єкт ЗЕД).

Тепер розглянемо СУР як інструмент мінімізації митних ризиків.

За визначенням, система управління ризиками - це сучасна система митного адміністрування, що забезпечує здійснення ефективного митного контролю, виходячи з принципу вибірковості, основного і оптимального розподілу ресурсів митної сфери і найбільш важливих і пріоритетних напрямків роботи фіскальних органів для попередження порушень вітчизняного митного законодавства [1, с.57]. Представимо структурні складові системи у вигляді табл. 1.

Таблиця 1

Система управління митними ризиками

Складова

Реалізація

Мета

Система управління митною справою для забезпечення ефективного здійснення митних формальностей та попередження порушень митного законодавства

Задачі

Облік, систематизація і аналіз інформації

Оцінка імовірності виникнення митного ризику

Розробка заходів щодо виявлення митного ризику

Базові принципи побудови системи

Цільова спрямованість (виявлення порушення митних правил)

Інформаційна масштабність (щодо всіх види ризиків)

Єдність управління (однакові підходи до виробки управлінських рішень)

Рівні управління ризиками

Стратегічний - для ризиків з найбільшою імовірністю виникнення Тактичний - для нетривалих ризиків і конкретних учасників ЗЕД Оперативний - для локальних ризиків і окремих учасників ЗЕД

Форми процесу роботи СУР

Збирання інформації про товари і АТЗ, що переміщуються через митний кордон України

Статистична обробка даних для виробки управлінських рішень

Виявлення і аналіз порушень митного законодавства

Реалізація заходів з управління ризиками

Сформовано на основі [5]

Отже, метою СУР є створення сучасного інформаційного комплексу, який забезпечує ефективний митний контроль та виявлення порушень митного законодавства. Цієї мети можна досягти, дотримуючись базових принципів:

- цільова спрямованість має проявлятися у дотриманні митними органами норм чинного митного законодавства, адже законність є одною з головних вимог роботи СУР;

- інформаційна масштабність передбачає охоплення можливих зон виникнення ризиків сумісними інформаційними технологіями та застосування єдиних підходів до обробки даних;

- єдність управління полягає у впровадженні єдиних підходів щодо уникнення чи мінімізації ризиків (свого роду уніфікація управлінських рішень).

У свою чергу, єдність управління забезпечується раціональною багаторівневою структурою, яка включає стратегічне управління виявленням ймовірних зон ризику з найбільшою величиною збитку, тактичне управління короткотривалими ситуаціями та оперативне управління розподілом відповідальності митних органів щодо прийняття управлінських рішень.

Звернемося до європейського досвіду та проаналізуємо зарубіжні праці, присвячені управлінню ризиками у митній справі (Customs risk management - CRM) [6]. З посиланням на такі документи, як «Митні плани - шляхи до сучасної митниці / Європейська комісія. Люксембург: Офіс офіційних публікацій Європейського співтовариства (Customs Blueprints - Pathways to modern customs /European Commission. Luxembourg: Office for Official Publicaons of the European communies) та Посібник із найкращих практик у пунктах перетину кордону: погляд на сприяння торгівлі та транспорту (Handbook of Best Pracces at Border Crossings: A Trade and Transport Facilitation Perspective), стає зрозуміло, що практика управління митними ризиками в ЄС орієнтована не тільки на виявлення товарних властивостей вантажів, а й на точну оцінку діяльності певних суб'єктів ЗЕД, що дає змогу більш детально оцінити ризик.

У 2005 році в Європейському Союзі створена Система управління митними ризиками (Customs risk management system - CRMS). Вона забезпечує простий у використанні механізм для обміну інформацією, пов'язаною з ризиками, безпосередньо між оперативними посадовими особами митниць та центрами аналізу ризиків і затверджена у державах - членах ЄС для швидкого обміну інформацією. Ключовий механізм визначення пріоритетних зон митного контролю, який здійснюється в режимі реального часу, представлено у рамковому документі CRMF (Customs risk management framework) [7] та більш детально описано у Статуті по використанню системи управління ризиками в ЄС (Privacy statement CRMS) [8].

При ознайомленні з офіційними документами та прикладами європейської практики боротьби з митними ризиками з'ясувалося, що характерним є підхід, де об'єктом аналізу є не сам митний ризик, а суб'єкт, який, імовірно, створить певний ризик. Суб'єкт ЗЕД, що здійснює міжнародне перевезення, діє в інформаційній системі, яка коригує ведення митних процедур за установленими правилами; таким чином, кожне порушення правил дає змогу швидко знайти суб'єкт, який створив митний ризик.

Отже, при визначенні поняття митного ризику та способу мінімізації ризиків шляхом спрощення митного оформлення і переведення митних процедур у інформаційний простір, можна констатувати, що найефективніший спосіб зменшення імовірності появи ризику - спрощення митних процедур та зменшення впливу людського фактору.

Оскільки перед Державною митною службою України (ДМСУ) стоять схожі задачі боротьби з митними правопорушеннями, над їх рішенням працюють з врахуванням кращого міжнародного досвіду.

Аналогом європейської CRMS є Автоматизована система аналізу та управління ризиками Державної митної служби України (АСАУР), яка діє в

Україні. Слід вказати, що система управління ризиками як така, що використовується під час митного контролю, впроваджується у роботі митних органів з 2005 року. А з 2012 року модуль автоматизованої системи аналізу та управління ризиками забезпечував оцінку ризиків у процесі оформлення митних декларацій у режимі реального часу в пунктах пропуску через державний кордон. Застосування системи управління ризиками відповідає правилам розділу 6 Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, чинної для України з 15.09.2011 р. [9]. Важливим підходом до аналізу митних ризиків в багатьох країнах світу є таргетинг і розділення ризиків на фіскальні та безпекові. З 2015 року такі ж заходи передбачені положеннями Митного кодексу України. Дієвою зміною було вдосконалення профілювання ризиків з використанням інформаційної техніки. Такі події стали початком інтеграції зарубіжного досвіду по обліку митних операцій та переходу національного середовища в цифровий вид ведення документації. Адже раніше при митному оформленні головним була фізична документація та ускладнений статистичний облік даних по митних операціях, а поняття «система» не існувало. АСАУР почала діяти з 201 5 року на засадах, визначених в документі [10]. Окрему увагу приділено питанням розвитку системи управління ризиками [11 ].

За визначенням, АСАУР - це комплекс програмно-інформаційних інструментів, що забезпечують функціонування системи управління ризиками митної служби України під час проведення митного контролю, оформлення т.з. та товарів (рис. 1).

Рис.1. Схема застосування АСАУР при митному оформленні з метою мінімізації ризиків [запозичено з 12, с.56]

На думку провідних фахівців у галузі митної справи, система управління ризиками призначена, насамперед, для швидкого реагування та пошуку «профілю» ризику: Спрацювання профілів ризиків під час митного оформлення товарів свідчить про наявність певних невідповідностей у митній декларації. Відповідно, від митника вимагається проведення додаткових форм митного контролю, які дозволять ці невідповідності усунути та завершити митне оформлення. Виявлення та реагування на ризик відбувається в режимі реального часу за допомогою аналізу ризику інформаційною системою, що характеризує ризик, виявляє проблему у декларуванні за профілем ризику, для спрощення подальшої роботи та прийняття рішення.

Здійснюючи перевезення вантажів до європейських країн, українські перевізники виконують їх за процедурою загального транзиту на основі положень Конвенції про спільну транзитну процедуру 1987 р. (Конвенція СТП), яка об'єднує 35 Договірних сторін (всі країни Євросоюзу, 4 країни ЄАВТ та 4 інші країни), що запровадили єдині для всіх правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів з використанням спільного ІТ продукту NCTS (New Computerized Transit System - Нова комп'ютеризована транзитна система), що також є умовою прискореного приєднання країн-претендентів.

Основною метою створення NCTS є інтеграція митних систем Європи, а крім того, повне вилучення паперового документообігу при транзитних перевезеннях між країнами і спрощення митних процедур. Під спрощенням митних процедур мається на увазі, що цей спільний IT-продукт дає змогу використовувати одну транзитну декларацію від початку до кінця перевезення, з покриттям однією фінансовою гарантією. Система створює можливість обміну інформацією про усі етапи митного оформлення товарів в режимі реального часу, що унеможливлює митні ризики та зменшує вплив людського фактору, а використання електронних повідомлень підвищує ефективність аналізу митних ризиків.

Прагнучи до гармонізації всіх митних процедур, Верховна Рада України у 2019 р. прийняла Закон України [13] з метою імплементації положень Конвенції СТП в національне законодавство, який надавав українським міжнародним перевізникам нові можливості, як то обмін митною інформацією з 35-ма країнами, використання єдиної митної декларації, спеціальні транзитні спрощення, загальну фінансову гарантію. Процес приєднання до СТП передбачав запровадження нового ІТ продукту - Електронної транзитної системи ЕТС - як перехідного етапу до NCTS (рис.2). Протягом останніх 4-х років проводилося тестування ЕТС, установлення програмного забезпечення, і після успішного завершення пілотного проекту в 2021 р. розпочалося впровадження NCTS у повному обсязі на національному рівні.

З 1 жовтня 2022 р. Україна приєдналася до Конвенції СТП, що означає однакові правила регулювання транзиту в ЄС та Україні та застосування NCTS. Перехід на умови СТП відбувається поступово, і якийсь час обидві системи діятимуть паралельно.

Враховуючи можливості NCTS щодо оцінки та аналізу ризиків, яка тепер може проводитися і на вітчизняному рівні, слід вказати, що для розвитку і удосконалення гнучкої та багатофункціональної системи управління ризиками потрібно виконати значний обсяг робіт щодо розробки алгоритмів автоматизованого відбору митних декларацій, фіксації переміщення товарів і транспортних засобів, мінімізації переліку митних формальностей, автоматизації пошуку і внесення інформації до відповідних реєстрів посадовцями митниць.

Досліджуючи внутрішні зміни у розширенні впливу інформаційних систем на роботу митниці в Україні та ознайомившись з існуючими системами управління митними ризиками, які вже діють у національному просторі та дають змогу працювати з зарубіжними контрагентами (такі як АСАУР, ЕТС, NCTS, локальні СУР) та враховуючи впровадження на сьогоднішній день системи «Електронна митниця», можна стверджувати, що вирішенням проблеми управління митними ризиками є саме єдина інформаційна система, що базується на чітких правилах, міжнародних стандартах та досконалих алгоритмах управління митними ризиками. Оптимізувати управління митними ризиками видається можливим шляхом спрощення митних процедур, ергономічним переміщенням інформації між суб'єктами митних процедур та митними органами і зменшенням впливу людського фактору.

Рис. 2. Етапи впровадження режиму спільного транзиту Україна - ЄС

Запозичено з [14]

Можна констатувати, що основними шляхами вирішення проблеми управління митними ризиками є наступні.

- статистичний облік усіх митних процедур, їх структуризація за допомогою новітніх систем інформаційного аналізу;

- спрощення митних процедур, які повинні здійснюватися не в пунктах пропуску, а в пунктах призначення; приміром, заходи фіто-санітарного та ветеринарно-санітарного контролю, державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти (під загальною назвою - заходи офіційного контролю) можуть здійснюватися за попередньою документацією;

- дотримання рамкових стандартів [15, 16] та міжнародних правил ведення митних процедур;

- регулярний моніторинг (аудит) щодо ефективності застосування систем управління митними ризиками з наступним коригуванням алгоритмів аналізу.

Висновки

При дослідженні проблеми виявлення митних ризиків та протидії їх появі було вирішено ряд задач.

1) Визначено поняття митного ризику як ймовірності реалізації певної митної загрози з прогнозованим або непрогнозованим можливим збитком. Надано класифікацію митних ризиків за видами (залежно від митного режиму, характеру і мети порушення, виду товару) та за ознаками (з розподілом за особливостями).

2) Розглянуто СУР як інструмент мінімізації митних ризиків. Описано мету створення СУР, основні задачі та базові принципи побудови системи, рівні управляння ризиками та форми роботи системи.

3) Висвітлено положення зарубіжних та вітчизняних нормативно- правових актів щодо управління ризиками у митній справі. З'ясовано, що для європейської практики характерним є підхід, де об'єктом аналізу є не сам митний ризик, а суб'єкт, який створює певний ризик.

4) Описано першу європейську систему управління митними ризиками CRMS, призначену для обміну інформацією, пов'язаною з ризиками, та вітчизняну автоматизовану систему аналізу та управління ризиками Державної митної служби України АСАУР. Вказано на вдосконалення аналізу митних ризиків, пов'язане з використанням інформаційної техніки. Описано електронну систему контролю NCTS, що діє в європейському митному просторі, та електронну транзитну систему ЕТС, створену в Україні як передумову до впровадження NCTS у повному обсязі на національному рівні.

Отже, мінімізація митних ризиків можлива шляхом створення і удосконалення єдиної інформаційної системи, яка забезпечувала би автоматизацію і спрощення митних процедур, тим самим зменшуючи роль людського фактору.

Подальша робота має лежати у площині вирішення наступних задач:

- постійне удосконалення діючих автоматичних систем управління ризиками та створення нових;

- розробка нормативно-правового та технічного забезпечення, наближеного до зарубіжного досвіду, що покращить процес митного огляду вантажів.

Список використаних джерел:

[1 ] Бережнюк І.Г. (ред.) (2014). Управління ризиками в митній справі: зарубіжний досвід та вітчизняна практика. : Хмельницький: ПП Мельник URI: http://elar.khmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4934

[2] Пісной П.Я. Митна політика та актуальні проблеми економічної та митної безпеки України на сучасному етапі. Ризики в зовнішньоекономічній діяльності: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (с.145). 2007, Дніпропетровськ, Україна. URL: https://financial.lnu.edu.ua/wpcontent/uploads/2017/02/Zbirnyk_Mytn.4.04.2017

[3] Бережнюк, І.Г. & Джумурат, О.В. (2013). Систематизація класифікаційних ознак митних ризиків. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». (4) , 5-7. URL: https://dspace.uzhnu.edu.Ua/jspui/bitstream/lib/1180/.pdf

[4] Рудніченко, Є. М. & Несторишен, І. В. (2019). Класифікація ризиків у митній справі, Державний науково-дослідний інститут митної справи. (3)

[5] Бугель, Ю.В. & Чекаловська, Г.З. (2020). Управління ризиками в митній справі: сутність та теоретичні засади. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління, Том 31 (4), 112 URL: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70- 4-44

[6] Customs risk management CRM (2022). URL: https://taxation-customs.ec.europa.eu/customs-4/customs-risk-management_en

[7] Customs risk management framework CRMF (2022). URL: https://taxation-customs.ec.europa.eu/customs-4/customs-risk-management/customs-risk- management-framework-crmf_en

[8] Privacy statement CRMS (2023). URL: URL: https://taxation-customs.ec.europa.eu/system/files/2023-07/Privacy%20Statement%20July%202023.pdf

[9] Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (1999). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_643#Text

[10] Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (Наказ Мінфіну України). № 684 (2015). Вилучено з https://qdpro.com.ua/document/5960

[11 ] Про розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю на період до 2022 року (Розпорядження Кабінет міністрів України). № 978-р. (2017). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2017-%D1 %80#Text

[12] Берестов, І. В., Берестова, Т. Т. & Пестременко-Скрипка, О. С. Ризики в митній справі та їх оцінка. (2020). Конспект лекцій. УкрДУЗТ. Харків. URL: http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/6221/1/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%8 1 %D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1 %82%20%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1 %86%D1 %9 6%D0%B9.pdf

[13] Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи (Закон України). № 78-IX (2019). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-IX#Text

[14] Режим спільного транзиту Україна - ЄС. URL:

https://mof.gov.ua/uk/common_transit_mode-473

[15] Рамкові стандарти Всесвітньої митної організації (2005). Пункт 2.2 URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/mu05120?an=32&ed=2005_06_01

[16] Technical Support Instrument TSI (2021). URL: https://commission.europa.eu/funding- tenders/find-funding/eu-funding-programmes/technical-support-instrument/technical- support-instrument-tsi_en

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.