Управлінські аспекти підготовки офіцерів-прикордонників у вирішенні проблеми підвищення ефективності оперативно-службової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управлінські аспекти підготовки офіцерів-прикордонників у вирішенні проблеми підвищення ефективності оперативно-службової діяльності

Торічний Вадим Олександрович доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри національної безпеки та управління Факультету підготовки керівних кадрів, Національна академія Державної прикордонної служби України, м. Хмельницький

Райко Валерій Вікторович доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри національної безпеки та управління Факультету підготовки керівних кадрів, Національна академія Державної прикордонної служби України, м. Хмельницький,

Шинкарук Андрій Володимирович кандидат педагогічних наук, доцент кафедри національної безпеки та управління Факультету підготовки керівних кадрів, Національна академія Державної прикордонної служби України, м. Хмельницький

Анотація

Одним зі стратегічних пріоритетів є модернізація управлінської освіти, а отже - проведення санації кадрового та інституційного забезпечення у системі професійної підготовки майбутніх фахівців для державних інститутів українського суспільства.

Українцям необхідно усвідомити наступне: в основі усіх кризових процесів в суспільстві лежить управлінська криза або криза інструментів ефективної діяльності. Центральним завданням управління є пошук вирішення проблеми, з якою раніше соціальна спільності не стикалась.

Сучасна управлінська наука розділена на два рівні знань. На першому рівні представлені теорії соціального управління, що належить до переважної більшості загальних політико-соціальних, економічних та культурно- філософських концепцій. Такі концепції пояснюють механізми функціонування соціуму на різних етапах історичного розвитку. На другому - науково- методична база для формулювання практичних рекомендацій щодо раціоналізації професійної діяльності, удосконалення управлінського процесу на основі прикладних організаційних та управлінських теорій. І перший і другий рівні базуються на законах та закономірностях соціального розвитку та соціального управління, а також на історичному досвіді.

Багатогранність та поліаспектність соціального явища «управління» зумовлені наявністю у наукових та навчальних джерелах чималої кількості визначень згаданого поняття. Слід наголосити, що ці поняття не суперечливі, оскільки існують різні підходи у тлумаченні «управління» та різні пріоритети в основі суттєвих ознак. прикордонна служба управління оперативний

Управління в професійній діяльності офіцерів сучасної Державної прикордонної служби України є її фундаментальною основою. За чинним законодавством вищий військовий навчальний заклад має можливість передбачати навчальні дисципліни управлінського змісту за усіма спеціальностями. Проте, необхідно зазначити, що в українській вищій військовій освіті поступово зникають такі дисципліни, а також компетентні науково- педагогічні працівники, здатні якісно підготувати управлінців-офіцерів. Основною причиною, яка може пояснити цю ситуацію - війна, що вимагає акцентувати увагу на військовій складовій у підготовці офіцерів.

Ключові слова: прикордонна служба, органи управління, оперативно- службова діяльність, удосконалення, управлінська діяльність, управління.

Torichny Vadim Alexandrovich Doctor of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of National Security and Management of the Faculty of Management Training, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, Khmelnitsky

Raiko Valeriy Viktorovich Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of National Security and Management of the Faculty of Leadership Training, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, 29000, Khmelnitsky, Khmelnitsky

Shynkaruk Andriy Vladimirovich Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of National Security and Management of the Faculty of Management Training, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, Khmelnitsky

MANAGEMENT ASPECTS OF TRAINING OFFICERS-BORDER GUARDS IN SOLVING THE PROBLEM OF IMPROVING THE EFFICIENCY OF OPERATIONAL AND SERVICE ACTIVITIES

Abstract. Abstract. One of the strategic priorities is the modernization of management education, and therefore - the reorganization of personnel and institutional support in the system of professional training of future specialists for state institutions of Ukrainian society.

Ukrainians need to realize the following: at the heart of all crisis processes in society is a managerial crisis or a crisis of instruments of effective activity. The central task of management is to find a solution to a problem that the social community has not faced before.

Modern management science is divided into two levels of knowledge. At the first level, theories of social management are presented, belonging to the vast majority of general political, social, economic, cultural and philosophical concepts. Such concepts explain the mechanisms of functioning of society at different stages of historical development. On the second - the scientific and methodological basis for the formulation of practical recommendations for the rationalization of professional activity, the improvement of the management process on the basis of applied organizational and management theories. Both the first and second levels are based on the laws and patterns of social development and social management, as well as on historical experience.

The versatility and polyaspectness of the social phenomenon of "management" are due to the presence in scientific and educational sources of a considerable number of definitions of the mentioned concept. It should be emphasized that these concepts are not contradictory, since there are different approaches in the interpretation of "management" and different priorities based on essential characteristics.

Management in the professional activities of officers of the modern State Border Guard Service of Ukraine is its fundamental basis. According to the current legislation, the higher military educational institution has the opportunity to provide for educational disciplines of managerial content in all specialties. Nevertheless, it should be noted that such disciplines, as well as competent scientific and pedagogical workers capable of qualitatively training managerial officers, are gradually disappearing in Ukrainian higher military education. The main reason that can explain this situation - the war, which requires focusing on the military component in the training of officers.

Keywords: border service, management bodies, operational and service activities, improvement, management activities, management.

Постановка проблеми

Україна має нагальну потребу щодо збереження власної державної суб'єктності; завершити війну, що розв'язала росія; забезпечити національну безпеку; забезпечити духовно-культурний та суспільно-економічний розвиток. Одним зі стратегічних пріоритетів є модернізація управлінської освіти, а отже - проведення санації кадрового та інституційного забезпечення у системі професійної підготовки майбутніх фахівців для державних інститутів українського суспільства.

Українцям необхідно усвідомити наступне: в основі усіх кризових процесів в суспільстві лежить управлінська криза або криза інструментів ефективної діяльності. Центральним завданням управління є пошук вирішення проблеми, з якою раніше соціальна спільності не стикалась.

Управління існує у фізичних, біологічних, хімічних, політичних та технологічних процесах та явищах, а також на основі взаємодії різноманітних ресурсів та сил у світі.

Метою статті - узагальнення результатів аналізу шляхів підвищення ефективності оперативно-службової діяльності за рахунок удосконалення управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Основи наукового управління закладені здобутками М. Вебера [15], Ф. Тейлора [14], А. Файоля [6], Л. Берталанфі [12], Р. Майлза [13] та ін. Ці вчені є авторами робіт, що слугують вихідним концептом для численних практичних розробок у галузі управління: нові форми організації соціального управління, спеціальна управлінська функція, управління персоналом, управління людським ресурсом.

За результатами аналізу наукових праць можна стверджувати, що управління - це суспільне явище, характерне для кожної країни на будь якому етапі людської цивілізації. За хронологією появи, управління передує появі перших держав. Основні ознаки владної та розпорядчої діяльності характерні історичним періодам первинного суспільства, в якому основою влади були родинність, вірування, звичаї та традиції. За тих часів, ключове завдання влади полягало у життєвому забезпеченні племені, а соціальна система цінностей передбачала задоволення інтересів переважної більшості спільнот в цілому. Враховуючи ці факти, розвиток управлінської діяльності в соціумі вивчається як історичне виділення специфічного різновиду діяльності з групової спільної праці.

Виклад основного матеріалу

Сучасна управлінська наука розділена на два рівні знань. На першому рівні представлені теорії соціального управління, що належить до переважної більшості загальних політико-соціальних, економічних та культурно-філософських концепцій. Такі концепції пояснюють механізми функціонування соціуму на різних етапах історичного розвитку. На другому - науково-методична база для формулювання практичних рекомендацій щодо раціоналізації професійної діяльності, удосконалення управлінського процесу на основі прикладних організаційних та управлінських теорій. І перший і другий рівні базуються на законах та закономірностях соціального розвитку та соціального управління, а також на історичному досвіді.

Багатогранність та поліаспектність соціального явища «управління» зумовлені наявністю у наукових та навчальних джерелах чималої кількості визначень згаданого поняття. Слід наголосити, що ці поняття не суперечливі, оскільки існують різні підходи у тлумаченні «управління» та різні пріоритети в основі суттєвих ознак.

За результатами аналізу наукової літератури виокремлено основні визначення поняття «управління»:

узагальнене - тип організації діяльності згідно із вимогами об'єктивних законів; цілісна наука та практика щодо керівництва організаціями; наука та різновид мистецтва, що поєднує об'єктивність та індивідуальність; тип організації та реалізації цілеспрямованих впливів; тип організації та координації діяльності із застосуванням ресурсів задля досягнення необхідного результату; механізми, що реалізують комплекс інтересів кожного учасника у професійній діяльності (індивідуальних, колективних, суспільних);

функціональне: цілеспрямована координація у суспільному відтворені; процедури планування, організації, мотивації праці та контролю; цілеспрямованість впливу на людські спільноти з метою забезпечення організації та координації її діяльності;

процесуальне: діяльність, прийняття та реалізація управлінського рішення; процеси та форми діяльності, за яких передбачено керівництво групами людей при орієнтації її на реалізацію мети організації; сила особистого впливу керівника на поведінку членів колективу з метою досягнення певної мети (пошук конкретних управлінських рішень, контроль їх ефективності та реалізації); цілеспрямована діяльність людини, яка здійснює впорядкування та підкорення своїх інтересів елементам зовнішнього середовища - соціуму, елементів живої та неживої природи, техніки; системна та конкретна прикладна діяльність щодо свідомої організації суспільного виробництва на кожній стадії розширеного відтворення; цілеспрямований вплив на об'єкти управління щодо змін його станів або поведінки за змінюваними обставинами;

суб'єктно-об'єктне: впорядкування, регуляція системи завдяки змінам внутрішнього середовища; цілеспрямована взаємодія між суб'єктами та об'єктами в управлінській системі, є елементом організаційного процесу у досягненні мети, вирішення завдання; усвідомлена діяльність людини, що спрямована на створення оптимальних умов функціонування; діяльність органів та осіб в управлінні з метою впливу на керовані об'єкти завдяки обраним методам у досягненні сформульованої мети.

Беручи до уваги таку дискусійність та певну неоднозначність таких окремих визначень поняття «управління», їх комплекс уможливлює систематизоване уявлення щодо цих підходів у тлумаченні та змістовній характеристиці зазначеного поняття, а також розподілу наукових позицій, що переважають у їх розгляді.

Отже, узагальнюючи проаналізовані вище підходи, можна звернутись до такого визначення: управління є діянням, що призводить до зміни стану певного об'єкту; впливу на об'єкти, системи, процеси тощо задля збереження їх стабільності або переведення з одного стану в інший, згідно із метою, яку треба досягти.

В управлінському процесі виділяють об'єкти управління (підсистеми, над якими керують) та суб'єкти управління (підсистема управління), що у поєднанні становлять цілісну управлінську систему. Об'єкти управління сприймають діяння, а суб'єкти - повинні реалізувати управлінське діяння на основі управлінського рішення. В управлінському процесі можна виокремити управління соціальною системою, управління технічною системою, управління біологічною системою.

Визнання особливої ролі управління в суспільному розвитку наприкінці ХХ століття сприяло появі чималої кількості наукових праць, автори яких намагались визначити сутність та зміст цього непростого явища. Результатом такої діяльності стало формування окремих наукових шкіл: класичної школи управління, наукового управління, адміністративного управління, людських взаємовідносин, соціальних систем та підсистем, прикладної математичної теорії у прийнятті рішення, проблем системного, ситуативного та процесного управління. Виникнення таких наукових шкіл відбулось не одномоментно, а було розподілене у часі та відображало процеси поглиблення процесів сприйняття та усвідомлення управління у соціумі.

Згідно із законами розвитку науки, основні поняття та категорії управління за своїм змістом доповнювались та розширювались суттєвими ознаками (функціями, принципами, структурами). Таку ситуацію можна пояснити широтою пізнання управлінської діяльності, упорядкуванням знань про неї.

Управління нині супроводжує усі різновиди колективної діяльності, і є присутньою в кожній галузі, а тому неодмінно віддзеркалює загальний стан суспільної культури, її специфіку та людську ментальність. У правильному веденні справ передбачено якісне управління кожним ресурсом.

Врахування виключної роль людини в організації управлінської діяльності зумовила увагу науковців до вивчення цього феномену. До прикладу, було обґрунтовано низку універсальних ознак управління:

здатність управлінського процесу впливати на культуру соціальних дій та взаємодії, виступати рушійною силою змін (управлінська якість);

здатність управлінської діяльності утворювати та поєднувати лінійну та нелінійну, формальну та неформальну, контактну та дистанційну систему зв'язків між різновидами дій, цінностями та цілями (управлінські відносини);

здатність управління до створення персоніфікованих соціокультурних конструкцій, що виступають необхідними та достатніми для утримання проблем в межах керованості, а також володіють характеристиками самоналаштування та перетворення у змінних умовах (управлінський механізм).

Управління виступає фактор змін у культурі соціальних груп і це вже давно визначили представники цих груп. Слід наголосити на тому, що управління має прямий зв'язок із культурою суспільства, а не традицій, оскільки їх змінити складно. Науковці це усвідомили та присвятили свої праці проблемам розвитку у суспільстві нового управління, опису досвіду діяльності державних інституцій і систем управління ефективних організацій.

Останніми роками, окремими фахівцями висловлюється твердження щодо створення нової управлінської парадигми. Ця парадигма повинна базуватись на досягнення певної низки наук: економічної, політичної, соціологічної, психологічної, філософської, культурологічної.

Управління в професійній діяльності офіцерів сучасної Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) є її фундаментальною основою. За чинним законодавством вищий військовий навчальний заклад має можливість передбачати навчальні дисципліни управлінського змісту за усіма спеціальностями. Проте, необхідно зазначити, що в українській вищій військовій освіті поступово зникають такі дисципліни, а також компетентні науково-педагогічні працівники, здатні якісно підготувати управлінців- офіцерів. Основною причиною, яка може пояснити цю ситуацію - війна, що вимагає акцентувати увагу на військовій складовій у підготовці офіцерів [1].

Запорука ефективних змін в сучасному суспільстві - знання. Важливим завданням системи вищої освіти, зокрема військової - розуміння суб'єктами освіти знань та володіння вміннями суб'єктами управління їх використовувати. Ця здатність мати вплив на соціум є універсальною характеристикою, що обумовлена наявністю управління в кожній сфері життєдіяльності людини [5].

Професійна діяльність керівників органів охорони державного кордону у ДПСУ являє собою організаційний, регулятивний та контролюючий центр і є універсальною, оскільки проникає в кожний вид форму діяльності, вникаючи у логіку відносин між особами та соціальним спільнотами, суспільством та його частинами, тобто суб'єктами, що мають свідомість та волю. Організаційні та контрольно-регулятивні функції управлінців у ДПСУ конкретизуються у професійних завданнях та цілях [3].

Зважаючи на подане вище, військова освіти повинна підготувати високоефективних управлінців для прикордонного відомства.

Процеси демократизації суспільства України та війна, що розв'язана росіянами-агресорами проти України, вимагають формування нових підходів щодо підготовки управлінця, зокрема у прикордонній службі. Зміст сучасного професійного завдання, що покладені на управлінців усіх рівнів прикордонного відомства вимагає їх комплексного вирішення та розуміння усіх можливих варіантів наслідку. Охорона та захист державного кордону є специфічною формою втілення державної політики у сфері української національної безпеки. Вимогами до такої діяльності є захищеність особистості, спільноти та держави в цілому у прикордонному безпековому середовищі. Загалом, прикордонна безпека виконує роль фундаментального елементу державотворчого процесу, тобто після його формування можна стверджувати про факт існування суб'єктності державного інституту [2]. Сучасному поколінню в прикордонному безпековому середовищі загрожують війни, тероризм, високий рівень злочинності, наркотрафік тощо. З метою формування української системи прикордонної безпеки враховують такі впливові чинники, з-поміж яких вартими уваги є розташування держави у південно-східній європейській частині та функціонування євразійських транспортних шляхів, незаконна міграція та різного виду контрабанда. Отже, врахування геополітичної та внутрішньої обстановки в Україні уможливлює розуміння пріоритетних завдань державних інститутів: боротьбу з агресором, прогнози загроз та ризиків і своєчасне їх виявлення, попередження та нейтралізація ризиків і загроз у національній безпеці, зокрема і прикордонній [4].

Чинником розвитку прикордонного професійного середовища є прикор- донник-військовослужбовець. До цієї категорії можна віднести офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом та солдатів. Тому, професія «прикордонника» виступає за змістом розгалуженою та масштабною.

Засадами існування прикордонної діяльності є офіцер-прикордонник - безпосередній керівник діяльності підпорядкованого йому особового складу, що зобов'язані припинити прикордонні правопорушення [8]. Прикордонне професійне середовище є багатогранним, а нині є насиченим бойовими подіями, управлінським процесом, змінними умовами на кордоні. Здатність офіцера-прикордонника до прийняття рішень йти на бій, охорони кордону є цінними елементами управлінського процесу. Від навичок та умінь офіцерів- прикордонників повноцінно та раціонально враховувати специфіку охорони ділянки відповідальності на кордоні, залежить якість несення служби прикордонними нарядами [7].

Зміст професійної діяльності офіцерів-прикордонників у науковій галузі «Психологія праці» співвіднесений із конкретним соціономічним типом як «людина-людина». Цей тип характеризується подвійним характером діяльності: одна сторона - міжособистісна взаємодія, інша - прагнення володіти спеціальними знаннями та уміннями. Констатуємо, що велика частка у професійній діяльності суб'єктів такого виду професії належить до сфери обслуговування людей, керівництва їх діяльністю, їх освіті та вихованню. Отже, у змісті професійної діяльності типу «людина-людина» наголошують на умовах щодо постійного та неперервного контактування [9]. Такі особливості пояснюються реалізацією офіцерами-прикордонниками професійних завдань діяльності на засадах взаємодії з персоналом підпорядкованого підрозділу, тісними контактами з органами місцевого самоврядування, правоохоронними та військовими формуваннями [11].

Результати вивчення наукових джерел свідчать про те, що управління в професійній діяльності аналізується декількома визначальними науковими напрямами: психологією особистості, психологією розвитку, соціологією, філософією та педагогікою. Пояснити це можна таким чином:

слід враховувати онтогенетичні закони розвитку особистості, що лежать в основі процесуального аспекту управління в прикордонній службі;

усвідомлення того, що процес професіоналізації особи - це одночасно і побудова особистої життєвої траєкторії щодо власного розвитку;

обирати напрямки особистої активності життя, що містять змістовний аспект.

Переважна більшість сучасних наук вивчають особистість як цілісне поєднання соціогенного, біогенного та психогенного елементів.

В структурі особистості майбутнього офіцера-прикордонника поєднано індивідуальний комплекс рис, що впливають на переживання, поведінку та стиль мислення. У цій структурі, як і будь якої особи, існують зв'язки та взаємодії між кожним відносно стійким компонентом. Під час формування особистості майбутнього офіцера-прикордонника здійснюється розкриття органічної системи, у якій усі елементи передбачають інші та зумовлені системою. Така структура особистості майбутнього офіцера-прикордонника прагне до гармонії не на основі пропорційного розвитку кожної складової структури, а за результатами високих темпів розвитку його здібностей, які лежать в основі домінуючої спрямованості особи в управлінській діяльності [10].

Освітня діяльність майбутніх офіцерів-прикордонників передбачає етап його початкового становлення як професіонала-управлінця. У перспективі цей процес має продовження у практичній сфері.

Майбутні офіцери-прикордонники - керівники прикордонним підрозділом є важливою складовою усієї прикордонної системи. Завдяки оволодінню та накопиченню професійних знань та умінь управлінець.

Узагальнення результатів наукової літератури у проблематиці формування управлінців-прикордонників визначено декілька груп професійно- особистісних якостей та рис:

чітко організовувати свою працю та працю підпорядкованих людей; здійснювати прогнози та плани, координувати, регулювати, контролювати та аналізувати професійну діяльність;

проявляти ініціативу та інтерес у впровадженні інновацій у професійній діяльності;

робота над удосконаленням технологій, поліпшувати умови праці, мотивувати до професійного зростання;

управляти та виховувати професійні якості у підпорядкованих людей;

формування принципів організації професійної діяльності;

адаптуватись до нових умов, проблемних ситуацій, застосовувати адекватні підходи щодо розв'язання професійних завдань;

швидко та чітко приймати рішення;

поєднувати в управлінні особистісний, корпоративний та державний інтерес;

визнавати цінності підпорядкованого особового складу;

чітко визначати плани та перспективи;

мати оптимальний рівень працездатності, своєчасно виконувати професійні обов'язки;

підтримувати контакти з кожним учасником професійного середовища, забезпечувати атмосферу довіри та взаєморозуміння.

Висновки

Для офіцерів-прикордонників особливого значення мають знання про способи та прийоми роботи з інформаційними потоками, тобто необхідно бути готовими до здійснення інформаційно-аналітичної та інтелектуальної діяльності. За результатами володіння такими знаннями, прикордонники-управлінці створюють накази, положення, інструкції, розрахунки, рішення тощо.

У переважної більшості науковців простежується одностайність щодо змісту підготовки офіцерів-прикордонників для ефективного управління: не тільки оволодіння знаннями та уміннями, але й готовність до здійснення діяльності, зокрема до таких управлінських процедур як організація, роз'яснення, контроль. Тому особливої ваги у формуванні професійного управлінця-прикордонника набуває обізнаність у сфері педагогіки та психології особистості, основ колективної діяльності, зі стилями управлінської діяльності, щодо механізмів міжособистісної взаємодії тощо.

Література:

1. Балабанова Л. В., Сардак О. В. Управління персоналом. Київ : Центр учбової літератури, 2019. 468 с.

2. Волобуєв В. В. Методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам ВВНЗ щодо формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до проектного управління. Наукові інновації та передові технології. Серія «Державне управління», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка». 2022. № 10(12). С. 275-282.

3. Гармаш Т. А. Педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності. Науковий вісник Південно-українського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Серія: Педагогіка. Одеса, 2017. Вип. 5(118). С. 17-20.

4. Дем'янюк Ю. А. Формування військово-організаторських умінь у майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Нац. академія Держ. прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2010. 20 с.

5. Дияк В. В., Аніщенко В. О., Яремчук С. С. Підготовка майбутніх офіцерів- прикордонників до управлінської діяльності: проектний підхід. Наука і техніка сьогодні (Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Педагогіка», Серія «Техніка», Серія «Фізико- математичні науки») : електрон. журн. 2023. № 1(15). С. 134-140. URL: https://doi.org/ 10.52058/2786-6025-2023-1(15)-134-140.

6. Мошек Г. Є., Федоренко В. Л., Коваленко О. В. та ін. Менеджмент організації. Теорія та практика. Київ : Видавництво Ліра-К, 2019. 808 с.

7. Козаченко Т. Публічне управління на засадах проектного менеджменту: сучасний погляд. Держава та регіони. Серія : Державне управління. 2018. № 2(62). С. 50-52.

8. Луговий В. І. Шляхи і засади вдосконалення підготовки керівного персоналу держслужби (аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду). Підвищення кваліфікації держслужбовців : зб. наук. пр. Київ : Вид-во УАДУ, 2019. С. 108-138.

9. Луцький О. Л. Алгоритм роботи офіцерів органів управління в підпорядкованих підрозділах охорони державного кордону. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2013. № 2. С. 87-89.

10. Радванський І. Г. Шляхи та педагогічні умови підготовки офіцерів внутрішніх військ у вищих військових навчальних закладах до управлінської діяльності : дис. ... канд. пед. наук : 20.02.02 / Нац. академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2000. 196 с.

11. Тарнавський М. М. Формування культури управлінської діяльності у майбутніх офіцерів-прикордонників : дис. ... канд. пед. наук : 20.02.02. Хмельницький, 2001. 246 с.

12. Bertalanffy L. von. General System Theory: Foundations. Development. Application / Ludwig von Bertalanffy. Revised 17th Edition. New York: George Braziller, 2009. XXIV+296 p.

13. Miles R. Introduction to technology foresight. UNIDO. Workshop. Technology Foresight for Practitioners (Roadmapping). Prague. 2008.

14. Taylor F. W. The principles of scientific management. Harper, 1994. 145 p.

15. Weber M. Wirtschaft und Gesellschaft. GrundriB der Sozialokonomik. Bd. I, II. Tubingen. 1922.

References:

1. Balabanova L. V., Sardak O. V. (2019) Upravlinnya personalom. [Personnel management]. Kyiv: Center for Educational Literature,. 468 p. [in Ukrainian]

2. Volobuev V. V. (2022) Metodychni rekomendatsiyi naukovo-pedahohichnym pratsivnykam VVNZ shchodo formuvannya hotovnosti maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv do proektnoho upravlinnya. [Methodological recommendations for scientific and pedagogical employees of VVNIZ regarding the formation of readiness of future border officers for project management]. Scientific innovations and advanced technologies. "Public Administration" Series, "Law " Series, "Economics"Series, "Psychology"Series, "Pedagogy"Series. No. 10(12). P. 275-282. [in Ukrainian]

3. Garmash T. A. (2017) Pedahohichni umovy formuvannya hotovnosti maybutnikh fakhivtsiv iz lohistyky do upravlins'koyi diyal'nosti. [Pedagogical conditions for the formation of readiness of future specialists in logistics for managerial activities]. Scientific Bulletin of the Southern Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinskyi. Series: Pedagogy. Odesa,. Vol. 5(118). P. 17-20. [in Ukrainian]

4. Demyaniuk Yu. A. (2010) Formuvannya viys'kovo-orhanizators'kykh umin' u maybutnikh ofitseriv Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. [Formation of military organizational skills in future officers of the State Border Service of Ukraine]: autoref. thesis ... candidate ped. Sciences: 13.00.04 / Nat. State Academy Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi. Khmelnytskyi,. 20 p. [in Ukrainian]

5. Diyak V. V., Anishchenko V. O., Yaremchuk S. S. (2023) Pidhotovka maybutnikh ofitseriv- prykordonnykiv do upravlins'koyi diyal'nosti: proektnyy pidkhid. [Training of future border officers for managerial activities: project approach]. Science and technology today (Series "Law", Series "Economics", Series "Pedagogy", Series "Technology", Series "Physical and mathematical sciences"): electronic. journal. No. 1(15). P. 134-140. URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025- 2023-1(15)-134-140. [in Ukrainian]

6. Moshek G. E., Fedorenko V. L., Kovalenko O. V. and others. (2019) Menedzhment orhanizatsiyi. [Management of the organization]. Theory and practice. Kyiv: Lira-K Publishing House,. 808 p. [in Ukrainian]

7. Kozachenko T. (2018) Publichne upravlinnya na zasadakh proektnoho menedzhmentu: suchasnyy pohlyad. [Public administration on the basis of project management: a modern view]. State and regions. Series: Public administration.. No. 2(62). P. 50-52. [in Ukrainian]

8. Lugovoi V. I. (2019) Shlyakhy i zasady vdoskonalennya pidhotovky kerivnoho personalu derzhsluzhby (analiz vitchyznyanoho ta zarubizhnoho dosvidu). Pidvyshchennya kvalifikatsiyi derzhsluzhbovtsiv. [Ways and principles of improving the training of managerial personnel of the civil service (analysis of domestic and foreign experience)]. Improvement of qualifications of civil servants: coll. of science pr. Kyiv: Publishing House of the Ukrainian Academy of Sciences,. P. 108-138. [in Ukrainian]

9. Lutsky O. L. (2013) Alhorytm roboty ofitseriv orhaniv upravlinnya v pidporyadkovanykh pidrozdilakh okhorony derzhavnoho kordonu. [Algorithm of the work of officers of management bodies in subordinate units of state border protection]. Modern information technologies in the field of security and defense.. No. 2. P. 87-89. [in Ukrainian]

10. Radvanskyi I. G. (2000) Shlyakhy ta pedahohichni umovy pidhotovky ofitseriv vnutrishnikh viys'k u vyshchykh viys'kovykh navchal'nykh zakladakh do upravlins'koyi diyal'nosti. [Ways and pedagogical conditions of training officers of internal forces in higher military educational institutions for managerial activities]: diss. ... candidate ped. Sciences: 20.02.02 / Nat. Academy of the Border Troops of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi. Khmelnytskyi,. 196 p. [in Ukrainian]

11. Tarnavskyi M. M. (2001) Formuvannya kul'tury upravlins'koyi diyal'nosti u maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv. [Formation of management culture among future border officers]: dissertation. ... candidate ped. Sciences: 20.02.02. Khmelnytskyi,. 246 p. [in Ukrainian]

12. Bertalanffy L. von. (2008) General System Theory: Foundations. Development. Application / Ludwig von Bertalanffy. Revised 17th Edition. New York: George Braziller, 2009. XXIV+296 p. [in English]

13. Miles R. (2007) Introduction to technology foresight. UNIDO. Workshop. Technology Foresight for Practitioners (Roadmapping). Prague. [in English]

14. Taylor F. W. (1994) The principles of scientific management. Harper,. 145 p. [in English]

15. Weber M. (1922) Wirtschaft und Gesellschaft. GrundriB der Sozialokonomik. Bd. I, II. Tubingen.. [in English]

Размещено на Allbest.ru