Реформування української митниці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реформування української митниці

Романенко Є.О., Збройні сили України,

Непомнящий О.М., Національний авіаційний університет)

Вступ

Україна у 2022 році отримала 33 бали зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (CPI) та посіла 116 місце зі 180 країн. Минулого року було так: 32 бали зі 100 можливих і 122 місце серед 180 країн. Тож Україна зміцнила свій показник, який є найвищим для країни з часу запуску оновленої методології СРІ. Так само 33 бали мають Алжир, Ангола, Замбія, Монголія, Сальвадор та Філіппіни. На один бал нас випереджають Боснія і Герцеговина, Гамбія, Індонезія, Малаві, Непал, Сьєрра-Леоне - всі вони мають по 34 бали. А на бал менше, ніж Україна, -- Домініканська Республіка, Кенія та Нігер.

З-поміж сусідів Україна надалі вище за росію: країна- терорист у 2022 році втратила 1 бал і з 28 балами посідає 137 місце у списку. Крім цього, знову знизилися бали Угорщини - 42 бали (-1, 77 місце), та російської сателітки білорусі. Остання цьогоріч втратила 2 бали.

Світові лідери та аутсайдери Індексу сприйняття корупції 2022 майже не змінилися. Очолює список Данія із 90 балами, за нею йдуть Нова Зеландія та Фінляндія -- обидві країни набрали по 87 балів. Аутсайдери теж залишилися незмінними: Сомалі із 12 балами посідає 180 місце, а Південний Судан та Сирія, набравши по 13 балів, посідають 178 сходинку.[1]

7 разів за 3 роки змінився глава Митної служби. Відставки та усунення з посад у Митній службі України. Про що свідчать чергові корупційні скандали - Митна служба взагалі піддається реформуванню?

Виклад основного матеріалу

Наведемо декілька прикладів останніх корупційних скандалів на митницях.

Правоохоронці викрили схему з розкрадання коштів на експорті українського зерна. Лише за 2022 рік ця схема завдала збитків на 5,2 мільярда гривень. За даними слідства, до схеми причетні більш ніж 10 високопосадовців, серед них -- заступник начальника одного з департаментів Державної митної служби та керівництво одеської митниці. [2]

До схеми залучили понад 370 комерційних структур з ознаками фіктивності. Через них масово скуповували пшеницю у приватних фермерів, сільгосппідприємств і великих агрохолдингів. Продукцію передавали з однієї фірми-прокладки до іншої, щоб заплутати ланцюги постачань та уникнути сплати податків. Після цього зерно передавали експортерам для продажу за кордон.

Правоохоронці провели 30 обшуків в адмінприміщеннях Держмитслужби, Одеської митниці та на митних постах трьох портів, а також за місцем проживання службовців Держмитслужби. Вони вилучили чорнові записи, документи в електронному вигляді та мобільні телефони. Триває досудове розслідування за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу - зловживання владою або службовим становищем.[2]

Служба безпеки спільно з ДБР викрила корупційну схему на Житомирській митниці. Механізм полягав у незаконному ввезенні в Україну автомобілів. За даними СБУ, протиправна діяльність ділків завдала державному бюджету збитки у понад 20 млн. грн.[3]

За наявними даними, злочинний механізм налагодили керівники одного із митних постів області. Задокументовано, що вони допомагали імпортувати іноземні «швидкі» без сплати встановлених митних платежів. Втім, митники «домовилися» із комерсантами зробити фіктивний реекспорт «швидких» для штучного продовження терміну їх безоплатного перебування в Україні. Встановлено, що посадовці проводили за документами так званий «повторний заїзд» через кордон, але насправді іноземні транспортні засоби залишались на митному складі на Житомирщині.

За цей час комерсанти підшукували покупців на імпортований товар та реалізовували його після розмитнення за «мінімальною» ставкою. Для цього вносили до митних декларацій штучно занижену вартість зарубіжних авто, а митники «не помічали» цю невідповідність з реальною сумою.

На підставі зібраних доказів заступнику начальника митного посту та керівнику відділу митного оформлення повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем). [3]

СБУ та ДБР у взаємодії з Офісом Генерального прокурора 10 лютого повідомили про початок масштабної спецоперації - обшуків «по всій вертикалі митниці». Такі обшуки влаштували у центральному апараті Державної митної служби та Волинській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій, Одеській, Київській, Рівненській і Закарпатській регіональних митниця

В результаті Кабінет Міністрів звільнив виконувача обов'язків Голови Митної служби В.Демченка та двох заступників О. Щуцького та Р. Черкаського. У кулуарах Р. Черкаського називали «негласним» керівником митниці. [4]

Український Уряд планує здійснити в 2023 році реформування Державної митної служби. У 2022 році Державна митна служба виконала план із наповнення держбюджету лише на 56,9%. На початку повномасштабного вторгнення росії різке скорочення надходжень від митниці сталося через падіння обсягів імпорту та запровадження податкових пільг.

На думку голови Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, починаючи з літніх місяців, митниця могла систематично недовиконувати план через контрабанду. [5] Через це український державний бюджет у 2022 році суттєво недоотримав податкових надходжень. План у 44 млрд. грн. не було виконано у жодний із місяців.

У той час відбулася девальвація офіційного курсу гривні на 25%, яка номінально мала б сприяти збільшенню митних платежів. У підсумку Державна митна служба за січень-грудень перерахувала 300,8 млрд. грн.. митних платежів від 528 млрд. грн. запланованих.[6]

Про це розповів прем'єр Денис Шмигаль. Глава Уряду зазначив, що першим кроком стало підписання економічного безвізу з країнами Європейського Союзу, коли зняли всі мита та бар'єри для торгівлі. Зараз тривають переговори про його продовження до кінця або середини 2024 року.

Також підписали «транспортний безвіз». За чотири місяці роботи оформили 1175 митних декларацій. Ще планують запровадити спільні пункти пропуску та загальної бази даних із країнами Євросоюзу, зокрема Польщею.[6]

Передбачаються не тільки кадрові, а й структурні зміни. П'ять кроків в рамках реформування митниці:

- диджіталізація процесів, впровадження електронної черги для усунення можливості здійснення корупційних дій;

- ротації кожні три місяці -- тимчасове направлення бригад до митних підрозділів інших регіонів;

- збільшення кількості пунктів пропуску, зменшення навантаження, черг;

- ризикоорієнтований підхід, що дозволить авто великих компаній проїжджати митницю «зеленим коридором», а підозрілому транспорту «червоним коридором»;

- встановлення справних сканерів на митних пунктах пропуску -- перші поставки зробить Польща.

Прем'єр наголосив, що «тиснутиме, щоб реформа була реалізована поточного року».[6]

30 грудня 2021 року Кабінетом Міністрів України як суб'єктом права законодавчої ініціативи було внесено до Верховної Ради України проект Закону України за № 6490 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження атестації посадових осіб митних органів».[7] Проект Закону розроблено Міністерством фінансів України спільно з Державною митною службою України в рамках перегляду концепції професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Держмитслужбі з метою законодавчого врегулювання процедури атестації посадових осіб митних органів, яка включатиме оцінку їх кваліфікації та доброчесності.

У пояснювальній записці до законопроекту відзначається, що призначенням митних органів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України. Митні органи виконують важливі та складні завдання, пов'язані з корупційними ризиками, що зумовлює особливості прийняття на службу та проходження служби працівниками митних органів.

Окрім «фіскальної» функції Держмитслужба виконує й інші не менш важливі «безпекову», «регуляторну», «правоохоронну», «нормотворчу», «сервісну» функції, що становить складність характеру робіт, виконуваних посадовими особами митних органів.

Різноманітність (комплексність) робіт обумовлено тим, що для виконання митних формальностей під час митного оформлення посадові особи митних органів мають застосовувати широкий спектр знань та навичок економічного, юридичного, технічного характеру, володіти іноземними мовами, а також основами психології.

Забезпечення виконання завдань, покладених на Держмитслужбу, очевидно має важливе значення як для держави в цілому, так і для окремих її сегментів.

У зв'язку з цим виникла необхідність відновлення інституту атестації посадових осіб митних органів для посилення та підтримання на належному рівні кваліфікації і доброчесності посадових осіб митних органів, посилення її кадрового потенціалу.[7]

Проектом Закону пропонується внести зміни до Митного кодексу України, в частині доповнення його новою статтею 570-1, яка встановлюватиме норми, зокрема, щодо проведення атестації посадових осіб митних органів для підтримання належного рівня їх кваліфікації і доброчесності; видів атестації та частоти їх проведення; принципів, з дотриманням яких проводиться атестація, прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність, часткову відповідність або невідповідність посадової особи митного органу займаній посаді та можливих рекомендацій та рішень щодо подальшого просування по службі або припинення державної служби такими особами. [7]

18.01.2022 у Верховній Раді було зареєстровано альтернативний законопроект № 6490-1 з такою же назвою «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження атестації посадових осіб митних органів», підготовлений Головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцевим, та депутатами О. Сова, О. Ковальчук. [8]

У пояснювальній записці до законопроекту його метою визначено законодавче врегулювання процедури атестації посадових осіб митних органів, яка включатиме оцінку їх кваліфікації та доброчесності.

Щодо обґрунтування необхідності прийняття законопроекту Кабмін зазначає, що через різноманітність (комплексність) робіт, виконуваних при здійсненні митних формальностей під час митного оформлення, посадові особи митних органів мають застосовувати широкий спектр знань та навичок економічного, юридичного, технічного характеру, володіти іноземними мовами, основами психології, виникла необхідність відновлення інституту атестації посадових осіб митних органів для посилення та підтримання на належному рівні кваліфікації і доброчесності посадових осіб митних органів, посилення її кадрового потенціалу.

При цьому запропоновану у законопроекті атестацію, яка запроваджується з метою підтримання належного рівня кваліфікації і доброчесності, Кабміном запропоновано поширити на всіх без виключення посадових осіб митних органів, а не тільки тих, що задіяні у здійсненні митного контролю, митного оформлення або виконанні митних формальностей. В той же час законодавством про державну службу висуваються вимоги до професійної компетентності посадових осіб, необхідності періодичного підвищення її рівня та оцінювання керівником.

Відповідно до статті 570 Митного кодексу України, яка встановлює особливості прийняття на службу до митних органів, вимоги до кваліфікації особи також не висуваються. Вимогами ж до осіб, які претендують на вступ на державну службу, згідно зі статтею 20 Закону України «Про державну службу» є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог.

Зважаючи на зазначене вище, а також інші невідповідності законопроекту чинному законодавству про державну службу (зокрема, встановлення додаткових підстав припинення державної служби, визначення можливості переведення на вищу посаду без проведення конкурсу, тощо), виникла необхідність у поданні альтернативного законопроекту. [8]

Даним законопроектом пропонується крім доповнення Митного кодексу України новою статтею 570-1 «Атестація посадових осіб митних органів», також викласти у новій редакції частину третю статті 570 Митного кодексу України з метою усунення розбіжностей між Кодексом та законодавством про державну службу та антикорупційним законодавством, зокрема щодо встановлення обмежень при вступі особи на державну службу. А також привести термінологію Митного кодексу України у відповідність із Законом України «Про запобігання корупції». В частині норм щодо запровадження атестації посадових осіб митниці пропонується визначити: мету та принципи проведення атестацій, їх види та періодичність проведення, коло суб'єктів, що підлягатимуть проходженню атестацій та щодо яких вони не проводитимуться, повноваження Кабінету Міністрів України на встановлення порядків утворення атестаційних комісій, організації та проведення атестацій, порядок проведення співбесіди щодо відповідності професійної компетентності посадової особи, права такої особи, зокрема право на особисту участь та подання будь- яких пояснення, заперечення, документи, доводи, міркування щодо підтвердження відповідності своєї професійної компетентності, рішення, які приймаються за результатами проведення атестації посадових осіб, та строки їх прийняття. Основною метою даного законопроекту є запровадження атестації лише посадових осіб митних органів, до повноважень яких належить організація, координація та здійснення завдань, покладених на митні органи та пов'язаних із проведення митного контролю та митного оформлення товарів, боротьбою з порушенням митних правил, з метою підтримання належного рівня їх професійної компетентності та підтвердження відповідності займаній посаді, на відміну від основного законопроекту, яким пропонується проводити атестацію всіх працівників. [8]

11.04.2023 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №6490-д про перезавантаження митниці. За документ на пленарному засіданні у вівторок проголосували 260 народних депутатів за необхідного мінімуму 226 голосів. [9]

Законопроектом пропонується змінити процедуру конкурсного відбору керівника митниці на основі найкращих практик конкурсів до антикорупційних органів (САП, НАБУ, НАЗК) та створити конкурсну комісію з дев'яти осіб, визначених урядом, з яких п'ятеро визначатимуться на підставі пропозицій міжнародних організацій. Такі новації цілком відповідають науково обґрунтованому компетентнісному підходу до управління персоналом. [10]

Зазначається, що конкурсна комісія внесе прем'єр- міністру для розгляду Кабінетом Міністрів лише одну кандидатуру, тоді як нинішня практика передбачає дві-три.

Також законопроєкт запроваджує щорічний зовнішній аудит ефективності діяльності митниці. Негативний висновок такого аудиту буде ключовою підставою для звільнення голови, що не дасть змоги змінювати керівника митниці просто за бажанням уряду.

Щодо атестації, то законопроєкт передбачає звільнення працівника митниці в разі її непроходження.

Закон прямо встановлює вищий розмір зарплати для митників, ніж є зараз.

Новому голові Держмитслужби пропонується надати право формувати кадровий потенціал митних органів. Зокрема, заступники можуть бути призначені тільки за погодженням із головою, а керівники середньої ланки (зокрема начальники митниць і директори департаментів центрального апарату) не узгоджуватимуться з Мінфіном.[9]

Висновки

У 2022 році Державна митна служба виконала план із наповнення держбюджету лише на 56,9%.

На початку повномасштабного вторгнення росії різке скорочення надходжень від митниці сталося через падіння обсягів імпорту та запровадження податкових пільг. У той час відбулася девальвація офіційного курсу гривні на 25%, яка номінально мала б сприяти збільшенню митних платежів. Починаючи з літніх місяців, митниця могла систематично недовиконувати план через контрабанду. Через це український державний бюджет у 2022 році суттєво недоотримав податкових надходжень, але звільнили лише виконувача обов'язків Голови Держмитслужби та двох заступників. Кабінет Міністрів намітив шляхи реформування митниці. Прем'єр наголосив, що «тиснутиме, щоб реформа була реалізована поточного року».

У Верховній Раді прийнято в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження атестації посадових осіб митних органів». Прийняття проекту Закону сприятиме налагодженню моніторингу рівня професійної компетентності посадових осіб митних органів, вчасного підвищення її рівня для розвитку посадових осіб митних органів, забезпечення формування професійного особового складу, розвитку митної справи.

Список використаних джерел

державна митна служба реформування

1. Маятник боротьби з корупцією в Україні: крок вперед після кроку назад https://cpi.ti-ukraine.Org/#/

2. Збитки на 5,2 млрд. грн.: на митниці викрили корупційну схему на експорті українського зернаhttps://hromadske.ua/posts/zbitki-na-52-mlrd-grn-na-mitnici- vikrili-kOrupcijnu-shemu-na-ekspOrti-ukrayinskOgO-zerna

3. СБУ викрила керівництво Житомирської митниці на корупційних схемах https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/ 3662660- sbu-vikrila-kerivnictvo-zitomirskoi-mitnici-na-korupcijnih-shemah.html

4.7 разів за 3 роки змінився глава Митниці, треба відкритий конкурс - депутати http://www.nrcu.gov.ua/news. html?newsID=100686

5. Романенко Є.О. Щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів //Modern! aspekty vedy: XXVI. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022.- str.302-323

6. Боротьба з корупцією: митникам планують суттєво підвищити зарплати https://economics.novyny.live/borotba-z-koruptsiieiu- mitnikam-planuiut- sutti evo-pidvi shchiti -zarplati-86287.html

7. Про внесення зміни до Митного кодексу України щодо запровадження атестації посадових осіб митних органів: проект Закону від 30.12.2021 №6490 http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73546

8. Про внесення зміни до Митного кодексу України щодо запровадження атестації посадових осіб митних органів: проект Закону від 18.01.2022 р. № 6490-1 https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73597

9. ВР прийняла за основу законопроєкт про перезавантаження митниці https://interfax.com.ua/news/ economic/903328.html

10. Дегтяр О.А. Особливості та зміст основних етапів становлення компетентнісного підходу до управління персоналом / О.А. Дегтяр, О.М. Непомнящий // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - 2017. - № 4. - С. 99-108.

Размещено на Allbest.ru